www.wikidata.uk-ua.nina.az

Новицький Василь Федорович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Новицький Василь Федорович Новицький рос Ва

Новицький Василь Федорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Новицький.

Василь Федорович Новицький (рос. Васи́лий Фёдорович Нови́цкий; 18 [30] березня 1869; Радом, Польща, Російська імперія — 15 січня 1929, Москва) — російський та радянський воєначальник, військовий історик, сходознавець та мандрівник. Професор Військової академії РСЧА кафедри історії війн та військового мистецтва.

Новицький Василь Федорович
рос. Василий Фёдорович Новицкий
Народження 18 (30) березня 1869
Радом, Королівство Польське, Російська імперія
Смерть 15 січня 1929(1929-01-15) (59 років)
Москва, СРСР
Поховання
Новодівичий цвинтар : 

Країна  Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Освіта Полоцький кадетський корпус
Звання генерал-лейтенант
Командування Q4417804?
Війни / битви Боксерське повстання, Російсько-японська війна і Перша світова війна
Нагороди

Рідний брат Євгенія та Федора Новицьких.

Біографія Редагувати

Загальну освіту здобув у Полоцькому кадетському корпусі (1886). У службу вступив 31 серпня 1886 юнкером рядового звання в Михайлівське артилерійське училище. 10 серпня 1889 року випущений підпоручиком у артилерію Варшавської фортеці. Поручник із 7 серпня 1891 року. Закінчив Миколаївську академію Генерального штабу у 1895 році за першим розрядом. Штабс-капітан із 20 травня 1895 року. Перебував при Петербурзькому військовому окрузі.

Із 17 грудня 1896 по 21 березня 1897 року — старший ад'ютант штабу 1-ї гвардійської кавалерійської дивізії. У 1897 році відряджений за кордон «з навчальною метою до Британської Індії терміном на вісім місяців». Із 21 березня 1897 року по 3 квітня 1900 року старший ад'ютант штабу 1-ї гвардійської піхотної дивізії. Із 13 квітня 1897 року капітан.

Із 7 січня 1900 по 10 січня 1901 року відбував цензове командування ротою у 2-му Туркестанському стрілецькому батальйоні.

У 1900 році, будучи офіцером при управлінні Західно-Сибірської козачої бригади, взяв участь у поході в Китай, на придушення Їхетуаньського (боксерського) повстання. Із 3 квітня 1900 по 1 квітня 1901 року обер-офіцер для особливих доручень при штабі 1-го армійського корпусу. 1 квітня 1901 проведений в підполковники з призначенням молодшим діловодом канцелярії Військово-вченого комітету Головного штабу. Із 1 травня 1903 року столоначальник Головного штабу. Із 1 серпня по 12 жовтня 1904 року помічник начальника відділення Головного штабу.

Брав участь у Російсько-японській війні. Із 12 жовтня 1904 — штаб-офіцер для особливих доручень при командувачі 2-ї Маньчжурської армією, одночасно був військовим кореспондентом Петербурзького телеграфного агентства. Полковник (17.04.1905). У 1905 році полковник Новицький здійснив три поїздки Монголією з військово-рекогносцирувальними цілями загальною тривалістю близько 11 тижнів. Основний обсяг робіт був проведений у східній частині країни, а маршрути пролягали територією чотирьох хошунів (Бован, Дархан, Тушету і Південний Горлос) вздовж прикордонної з Манчжурією смуги. На його думку, ця частина країни була погано вивчена і була проведена значна робота зі збору військово-статистичної та географічної інформації.

Із 1 травня 1906 року — діловод ГУГШ. Брав участь у військово-географічних експедиціях в Афганістан, Британську Індію. У травні-грудні 1906 року був знову направлений до Монголії для опису невивчених районів між Хінганським хребтом і Ургою. Розпорядженням начальника Військово-топографічного управління, крім нього, у цій експедиції брав участь військовий топограф, картограф, надвірний радник М. Ф. Круковський. У ході експедиції було зібрано великий обсяг матеріалу з гідрографії, орографії, етнографії та господарської діяльності в кількох аймаках Східної Монголії, зібрано ботанічні, зоологічні, ентомологічні колекції, виконано низку метеорологічних та орнітологічних спостережень. Крім цього, було проведено також маршрутну зйомку шляху, визначено 21 астрономічний пункт і 184 висоти.

Цензове командування батальйоном відбував із 12 травня по 15 вересня 1907 року в Лейб-гвардії Гренадерському полку. Із 24 січня 1911 року командир 120-го піхотного Серпуховського полку.

Екстраординарний професор Академії Генерального штабу. Редактор «Військової енциклопедії».

У серпні 1914 року командував 1-ю бригадою 30-ї піхотної дивізії. У вересні 1914 року призначений виконуючим посаду генерал-квартирмейстера штабу 1-ї армії. 7 серпня 1914 проведений в генерал-майори.

Із 21 березня 1915 року — начальник 5-ї стрілецької бригади. Із 21 жовтня 1915 — командувач 73-ї піхотної дивізії .

Після Лютневої революції, як «демократично налаштований» командир, Новицький був відкликаний в Петроград і 20 березня 1917 року призначений помічником військового міністра О. І. Гучкова, проведений в генерал-лейтенанти (31.03.1917). 30 квітня 1917 року Гучков, склавши з себе обов'язки військового та морського міністра, доручив тимчасове управління Військовим міністерством Маніковському, а на час його від'їзду до Ставки — Новицького. 9 травня 1917 року Новицького було переведено у розпорядження військового міністра, причому йому передбачалося доручити командування сухопутними військами Балтійського узбережжя.

7 липня 1917 року Новицького відправлено на фронт командиром 2-го Сибірського армійського корпусу. У листопаді цього ж року протягом двох тижнів командував 12-ю армією, потім у резерві чинів при штабі Петроградського військового округу.

Після Жовтневої революції перейшов на бік Радянської влади. Із 1918 року на службі в РСЧА. Був заступником військового керівника Вищої військової інспекції РСЧА, з травня 1918 року військовий керівник інспекції. Із жовтня 1919 по 1929 роки — професор Військової академії РСЧА на кафедрі історії війн і військового мистецтва. Викладацьку діяльність Новицький успішно поєднував із науково-дослідною роботою: створив праці з військової географії, військової адміністрації, історії Російсько-японської та Першої світової війн.

Помер у Москві. Похований на Новодівичому цвинтарі.

Праці Редагувати

  • Устройство вооружённых сил Австро-Венгрии. Ч. 1. — Киев, 1898.
  • Военные очерки Индии. — СПб., 1901.
  • Из Индии в Фергану. — СПб., 1903.
  • Поездка в хребет Петра Великого 1903 года. — СПб., 1904.
  • Сандепу. Стратегический очерк наступления 2-й Маньчжурской армии в январе 1905 г. — СПб., 1906.
  • Февральские дни под Мукденом. — СПб., 1907.
  • По Восточной Монголии. — СПб., 1907.
  • Боевые действия в Бельгии и Франции осенью 1914 года. (От начала военных действий до установления позиционной войны). — М.: Акад. Ген. штаба, 1920. — 263 с.
  • Ложное о крепостях. // Военное дело, 1918, № 29; 1919, № 3.
  • Военное положение России и Англии в Мировой войне 1914—1918 гг. // Военная мысль и революция, 1922, № 3. — С. 126—139.
  • Гримаса в сторону стратегии. (Ответ на ст.: Снесарев А. Гримасы стратегии. // Военная мысль и революция, 1923, № 4.) // Военная мысль и революция, 1923, № 6. — С. 55-65.
  • План Шлиффена и современная действительность. // Война и революция, 1930, № 3. — С. 105—110.
  • Мировая война 1914—1918 гг. Кампания 1914 года в Бельгии и Франции. [Изд. 2-е. Т. 1-2.] — М., 1938.

Нагороди Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Е. В. Бойкова. Приложения // Российские военные исследователи Монголии (вторая половина XIX—начало XX века). — М. : Институт востоковедения РАН, 2014. — С. 209. — ISBN 978-5-89282-589-4.
  2. Хронос. оригіналу за 24 листопада 2009. Процитовано 14 грудня 2009. 
  3. ↑ Линия адаптивной радиосвязи — Объектовая противовоздушная оборона / [под общ. ред. Н. В. Огаркова]. — М. : Военное изд-во М-ва обороны СССР, 1978. — С. 614. — (Советская военная энциклопедия : [в 8 т.] ; 1976—1980, т. 5).
  4. Константинов А. И., Иванов Д. В. Военная цензура как условие победы. // Военно-исторический журнал. — 2000. — № 4. — С.23, 27.
  5. ↑ Е. В. Бойкова. Экспедиции Генерального штаба и военных округов в Монголию в начале XX века // Российские военные исследователи Монголии (вторая половина XIX—начало XX века). — М. : Институт востоковедения РАН, 2014. — С. 107—108. — ISBN 978-5-89282-589-4.
  6. Список Генерального штаба. Исправлен по 1-е июня 1914 года. — Пг., 1914, С. 281
  7. Кавтарадзе А. Г. Военные специалисты на службе Республики Советов. — М.: Наука, 1988, Приложение 4. оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 11 листопада 2018. 
  8. Э. Э. Исмаилов. Золотое оружие с надписью «За храбрость». Списки кавалеров 1788—1913. — Москва, 2007, с. 393

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Novickij Vasil Fedorovich Novickij ros Vasi lij Fyodorovich Novi ckij 18 30 bereznya 1869 Radom Polsha Rosijska imperiya 15 sichnya 1929 Moskva rosijskij ta radyanskij voyenachalnik vijskovij istorik shodoznavec ta mandrivnik 1 Profesor Vijskovoyi akademiyi RSChA kafedri istoriyi vijn ta vijskovogo mistectva Novickij Vasil Fedorovichros Vasilij Fyodorovich NovickijNarodzhennya 18 30 bereznya 1869 Radom Korolivstvo Polske Rosijska imperiyaSmert 15 sichnya 1929 1929 01 15 59 rokiv Moskva SRSRPohovannya Novodivichij cvintar Krayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSROsvita Polockij kadetskij korpusZvannya general lejtenantKomanduvannya Q4417804 Vijni bitvi Bokserske povstannya Rosijsko yaponska vijna i Persha svitova vijnaNagorodiRidnij brat 2 Yevgeniya ta Fedora Novickih Zmist 1 Biografiya 2 Praci 3 Nagorodi 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiZagalnu osvitu zdobuv u Polockomu kadetskomu korpusi 1886 U sluzhbu vstupiv 31 serpnya 1886 yunkerom ryadovogo zvannya v Mihajlivske artilerijske uchilishe 10 serpnya 1889 roku vipushenij pidporuchikom u artileriyu Varshavskoyi forteci Poruchnik iz 7 serpnya 1891 roku Zakinchiv Mikolayivsku akademiyu Generalnogo shtabu u 1895 roci za pershim rozryadom Shtabs kapitan iz 20 travnya 1895 roku Perebuvav pri Peterburzkomu vijskovomu okruzi Iz 17 grudnya 1896 po 21 bereznya 1897 roku starshij ad yutant shtabu 1 yi gvardijskoyi kavalerijskoyi diviziyi U 1897 roci vidryadzhenij za kordon z navchalnoyu metoyu do Britanskoyi Indiyi terminom na visim misyaciv Iz 21 bereznya 1897 roku po 3 kvitnya 1900 roku starshij ad yutant shtabu 1 yi gvardijskoyi pihotnoyi diviziyi Iz 13 kvitnya 1897 roku kapitan Iz 7 sichnya 1900 po 10 sichnya 1901 roku vidbuvav cenzove komanduvannya rotoyu u 2 mu Turkestanskomu strileckomu bataljoni U 1900 roci buduchi oficerom pri upravlinni Zahidno Sibirskoyi kozachoyi brigadi vzyav uchast u pohodi v Kitaj na pridushennya Yihetuanskogo bokserskogo povstannya Iz 3 kvitnya 1900 po 1 kvitnya 1901 roku ober oficer dlya osoblivih doruchen pri shtabi 1 go armijskogo korpusu 1 kvitnya 1901 provedenij v pidpolkovniki z priznachennyam molodshim dilovodom kancelyariyi Vijskovo vchenogo komitetu Golovnogo shtabu Iz 1 travnya 1903 roku stolonachalnik Golovnogo shtabu Iz 1 serpnya po 12 zhovtnya 1904 roku pomichnik nachalnika viddilennya Golovnogo shtabu Brav uchast u Rosijsko yaponskij vijni Iz 12 zhovtnya 1904 shtab oficer dlya osoblivih doruchen pri komanduvachi 2 yi Manchzhurskoyi armiyeyu 3 odnochasno buv vijskovim korespondentom Peterburzkogo telegrafnogo agentstva 4 Polkovnik 17 04 1905 U 1905 roci polkovnik Novickij zdijsniv tri poyizdki Mongoliyeyu z vijskovo rekognosciruvalnimi cilyami zagalnoyu trivalistyu blizko 11 tizhniv Osnovnij obsyag robit buv provedenij u shidnij chastini krayini a marshruti prolyagali teritoriyeyu chotiroh hoshuniv Bovan Darhan Tushetu i Pivdennij Gorlos vzdovzh prikordonnoyi z Manchzhuriyeyu smugi Na jogo dumku cya chastina krayini bula pogano vivchena i bula provedena znachna robota zi zboru vijskovo statistichnoyi ta geografichnoyi informaciyi 5 Iz 1 travnya 1906 roku dilovod GUGSh Brav uchast u vijskovo geografichnih ekspediciyah v Afganistan Britansku Indiyu U travni grudni 1906 roku buv znovu napravlenij do Mongoliyi dlya opisu nevivchenih rajoniv mizh Hinganskim hrebtom i Urgoyu Rozporyadzhennyam nachalnika Vijskovo topografichnogo upravlinnya krim nogo u cij ekspediciyi brav uchast vijskovij topograf kartograf nadvirnij radnik M F Krukovskij U hodi ekspediciyi bulo zibrano velikij obsyag materialu z gidrografiyi orografiyi etnografiyi ta gospodarskoyi diyalnosti v kilkoh ajmakah Shidnoyi Mongoliyi zibrano botanichni zoologichni entomologichni kolekciyi vikonano nizku meteorologichnih ta ornitologichnih sposterezhen Krim cogo bulo provedeno takozh marshrutnu zjomku shlyahu viznacheno 21 astronomichnij punkt i 184 visoti 5 Cenzove komanduvannya bataljonom vidbuvav iz 12 travnya po 15 veresnya 1907 roku v Lejb gvardiyi Grenaderskomu polku Iz 24 sichnya 1911 roku komandir 120 go pihotnogo Serpuhovskogo polku 6 Ekstraordinarnij profesor Akademiyi Generalnogo shtabu Redaktor Vijskovoyi enciklopediyi 3 U serpni 1914 roku komanduvav 1 yu brigadoyu 30 yi pihotnoyi diviziyi U veresni 1914 roku priznachenij vikonuyuchim posadu general kvartirmejstera shtabu 1 yi armiyi 7 serpnya 1914 provedenij v general majori Iz 21 bereznya 1915 roku nachalnik 5 yi strileckoyi brigadi Iz 21 zhovtnya 1915 komanduvach 73 yi pihotnoyi diviziyi Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi yak demokratichno nalashtovanij komandir Novickij buv vidklikanij v Petrograd i 20 bereznya 1917 roku priznachenij pomichnikom vijskovogo ministra O I Guchkova provedenij v general lejtenanti 31 03 1917 30 kvitnya 1917 roku Guchkov sklavshi z sebe obov yazki vijskovogo ta morskogo ministra doruchiv timchasove upravlinnya Vijskovim ministerstvom Manikovskomu a na chas jogo vid yizdu do Stavki Novickogo 9 travnya 1917 roku Novickogo bulo perevedeno u rozporyadzhennya vijskovogo ministra prichomu jomu peredbachalosya doruchiti komanduvannya suhoputnimi vijskami Baltijskogo uzberezhzhya 7 lipnya 1917 roku Novickogo vidpravleno na front komandirom 2 go Sibirskogo armijskogo korpusu U listopadi cogo zh roku protyagom dvoh tizhniv komanduvav 12 yu armiyeyu potim u rezervi chiniv pri shtabi Petrogradskogo vijskovogo okrugu Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi perejshov na bik Radyanskoyi vladi Iz 1918 roku na sluzhbi v RSChA 7 Buv zastupnikom vijskovogo kerivnika Vishoyi vijskovoyi inspekciyi RSChA z travnya 1918 roku vijskovij kerivnik inspekciyi Iz zhovtnya 1919 po 1929 roki profesor Vijskovoyi akademiyi RSChA na kafedri istoriyi vijn i vijskovogo mistectva Vikladacku diyalnist Novickij uspishno poyednuvav iz naukovo doslidnoyu robotoyu stvoriv praci z vijskovoyi geografiyi vijskovoyi administraciyi istoriyi Rosijsko yaponskoyi ta Pershoyi svitovoyi vijn Pomer u Moskvi Pohovanij na Novodivichomu cvintari Praci RedaguvatiUstrojstvo vooruzhyonnyh sil Avstro Vengrii Ch 1 Kiev 1898 Voennye ocherki Indii SPb 1901 Iz Indii v Ferganu SPb 1903 Poezdka v hrebet Petra Velikogo 1903 goda SPb 1904 Sandepu Strategicheskij ocherk nastupleniya 2 j Manchzhurskoj armii v yanvare 1905 g SPb 1906 Fevralskie dni pod Mukdenom SPb 1907 Po Vostochnoj Mongolii SPb 1907 Boevye dejstviya v Belgii i Francii osenyu 1914 goda Ot nachala voennyh dejstvij do ustanovleniya pozicionnoj vojny M Akad Gen shtaba 1920 263 s Lozhnoe o krepostyah Voennoe delo 1918 29 1919 3 Voennoe polozhenie Rossii i Anglii v Mirovoj vojne 1914 1918 gg Voennaya mysl i revolyuciya 1922 3 S 126 139 Grimasa v storonu strategii Otvet na st Snesarev A Grimasy strategii Voennaya mysl i revolyuciya 1923 4 Voennaya mysl i revolyuciya 1923 6 S 55 65 Plan Shliffena i sovremennaya dejstvitelnost Vojna i revolyuciya 1930 3 S 105 110 Mirovaya vojna 1914 1918 gg Kampaniya 1914 goda v Belgii i Francii Izd 2 e T 1 2 M 1938 Nagorodi RedaguvatiOrden Sv Stanislava 3 go stupenya 1896 Orden Sv Anni 3 go stupenya 1899 Orden Sv Stanislava 2 go stupenya 1903 Orden Sv Anni 2 go stupenya z mechami 1904 Orden Sv Volodimira 4 go stupenya z mechami ta bantom 1904 Mechi z bantom do ordena Sv Anni 3 st 1907 Zolota zbroya Za horobrist 1907 8 Orden Sv Volodimira 3 go stupenya 29 01 1909 Primitki Redaguvati E V Bojkova Prilozheniya Rossijskie voennye issledovateli Mongolii vtoraya polovina XIX nachalo XX veka M Institut vostokovedeniya RAN 2014 S 209 ISBN 978 5 89282 589 4 Hronos Arhiv originalu za 24 listopada 2009 Procitovano 14 grudnya 2009 a b Liniya adaptivnoj radiosvyazi Obektovaya protivovozdushnaya oborona pod obsh red N V Ogarkova M Voennoe izd vo M va oborony SSSR 1978 S 614 Sovetskaya voennaya enciklopediya v 8 t 1976 1980 t 5 Konstantinov A I Ivanov D V Voennaya cenzura kak uslovie pobedy Voenno istoricheskij zhurnal 2000 4 S 23 27 a b E V Bojkova Ekspedicii Generalnogo shtaba i voennyh okrugov v Mongoliyu v nachale XX veka Rossijskie voennye issledovateli Mongolii vtoraya polovina XIX nachalo XX veka M Institut vostokovedeniya RAN 2014 S 107 108 ISBN 978 5 89282 589 4 Spisok Generalnogo shtaba Ispravlen po 1 e iyunya 1914 goda Pg 1914 S 281 Kavtaradze A G Voennye specialisty na sluzhbe Respubliki Sovetov M Nauka 1988 Prilozhenie 4 Arhiv originalu za 1 travnya 2018 Procitovano 11 listopada 2018 E E Ismailov Zolotoe oruzhie s nadpisyu Za hrabrost Spiski kavalerov 1788 1913 Moskva 2007 s 393Literatura RedaguvatiLiniya adaptivnoj radiosvyazi Obektovaya protivovozdushnaya oborona pod obsh red N V Ogarkova M Voennoe izd vo M va oborony SSSR 1978 686 s Sovetskaya voennaya enciklopediya v 8 t 1976 1980 t 5 Zalesskij K A Kto byl kto v Pervoj mirovoj vojne M AST 2003 896 s 5000 ekz ISBN 5 271 06895 1 Leonidov L Novickij Vasilij Fyodorovich K 100 letiyu so dnya rozhdeniya Voenno istoricheskij zhurnal 1969 3 S 77 85 Spisok lic s vysshim obshim voennym obrazovaniem sostoyashih na sluzhbe v RKKA po dannym na 01 03 1923 M 1923 Posilannya RedaguvatiNovickij Vasil Fedorovich ros grwar ru Rosijska imperatorska armiya v Pershij svitovij vijni Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Novickij Vasil Fedorovich amp oldid 37300273