www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лютнева революція Лютне ва револю ція 1917 ро ку в Росії революційні події лютого березня 1917 року що завершились падін

Лютнева революція

Лютне́ва револю́ція 1917 ро́ку в Росії — революційні події лютого-березня 1917 року, що завершились падінням монархії у Російській імперії.

Лютнева революція
Революції 1917–1923 років
«Геть орла!», картина Івана Владимирова.

«Геть орла!», картина Івана Владимирова.
Дата: 8–16 березня 1917 [23 лютого – 3 березня]
Місце: Петроград, Російська імперія
Результат: Перемога революції:
Сторони
Російська монархія:
  • Петроградсська поліція
  • Жандарми
  • Петроградський гарнізон

Чорносотенці:

Республіканці:

Соціалісти:

Втрати
1 443 вбитих
Арешт переодягнених городових. Петроград. Лютий 1917 року

Причини

Була здійснена незабаром після відмови імператора Миколи II від 3-х прямих вимог до нього, отриманих від представників Англії, Франції та Італії, які були серед учасників шостої конференції країн-союзників по Антанті, що проходила в Петербурзі з 29 січня до 21 лютого 1917.

У січні 1917 року в Петербург приїхала Союзна комісія "благородних" італійців, французів і англійців (представників союзників Росії в Першій світовій війні - Ред.) і після наради з Гучковим, князем Львовим, Родзянко, генералом Полівановим, Сазоновим, англійським послом Б'юкененом та іншими опозиціонерами передали государю Миколі II наступні вимоги:

1. Введення в штаб верховного Головнокомандувача російської армії союзних представників з правом вирішального голосу.

2. Оновлення командного складу всіх російських армій за вказівкою держав Антанти.

3. Введення в Росії Конституції з відповідним міністерством.


На цих вимогах цар поклав наступні прекрасні і правдиві резолюції:


1. Зайве введення союзних представників в (російську армію - Ред.), бо своїх представників в союзні армії з правом вирішального голосу вводити не планую.

2. Теж зайве. Мої армії воюють з більшим успіхом, ніж армії моїх союзників.

3. Акт внутрішнього управління підлягає розсуду монарха і не вимагає вказівок союзників.


Після цього в англійському посольстві відбулося засідання за участю членів союзної комісії (Антанти - Ред.) і всіх вищезгаданих "опозиціонерів". На ньому було вирішено - "кинути законний шлях і виступити на шлях революції" при першому ж від'їзді государя до ставки. На посилення наклепницької агітації "вдячні і благородні союзні представники", які втратили совість і честь і забули все, чим вони зобов'язані імператору Миколі II, видали гроші.

Іншими причинами також називають загострення політичної ситуації в Російській імперії через участь в Першій світовій війні 1914–1918 та внаслідок цього великі людські втрати на фронтах.

Мобілізація до армії значної кількості селян призвели до розорення та загального зубожіння значних мас населення імперії, поглибила соціально-економічні і політичні суперечності в країні. З початку 1917 року незадоволення війною та економічні труднощі викликали масовий страйковий рух, особливо у великих промислових центрах. Страйк на Путиловському заводі в Петрограді, що розпочався 17 лютого 1917 року, став передвісником масових революційних виступів.

Початок революції

Голова Тимчасового комітету Державної Думи Михайло Родзянко

27 лютого (10 березня) до загального страйку петроградських робітників приєднались солдати Волинського, Преображенського та Литовського гвардійських полків. Петроград опинився в руках повсталих. Відновлення порядку в столиці та встановлення зв'язку з урядовими установами і особами — такі завдання поставив перед собою Тимчасовий комітет Державної Думи (голова — Михайло Родзянко), створений вранці.

Того ж дня ввечері відкрилось перше засідання Петроградської Ради робітничих, солдатських та матроських депутатів, яка обрала головою лідера меншовицької фракції Державної Думи Миколу Чхеїдзе.

Рада делегувала до Тимчасового комітету своїх представників — Чхеїдзе і Керенського.

Перехід влади до Тимчасового уряду

В ніч на 28 лютого Тимчасовий комітет у зверненні до народів імперії заявив, що бере на себе організацію нової влади і до утворення Тимчасового уряду державне управління здійснюватимуть комісари із членів Думи.

Більшістю голосів 2 березня 1917 року Петроградська Рада доручила формування уряду Думському комітету.

Того ж дня імператор Микола II зрікся престолу на користь свого брата Михайла, який 3 березня також відмовився від трону. Була опублікована декларація про програму і склад Тимчасового уряду на чолі з князем Львовим, який до скликання Установчих зборів взяв на себе всю повноту влади в країні (Тимчасовий Уряд).

Інтереси різних країн і груп людей в перевороті

Відому роль у загострення політичної ситуації в Російській імперії зіграли інтереси як союзників імперії по Антанті, так і її ворогів. А саме головного супротивника на фронті війни — Німецької імперії (див. «Пломбований вагон»). Це проявилося з одного боку:


Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.

Див. також

Примітки

  1. ↑ . Good Book (рос.). Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 29 грудня 2021. 

Джерела та література

Джерела

Література

Довідково-енциклопедичні видання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lyutne va revolyu ciya 1917 ro ku v Rosiyi revolyucijni podiyi lyutogo bereznya 1917 roku sho zavershilis padinnyam monarhiyi u Rosijskij imperiyi Lyutneva revolyuciyaRevolyuciyi 1917 1923 rokiv Get orla kartina Ivana Vladimirova Get orla kartina Ivana Vladimirova Data 8 16 bereznya 1917 23 lyutogo 3 bereznya Misce Petrograd Rosijska imperiyaRezultat Peremoga revolyuciyi Kinec monarhiyi Period podvijnoyi vladi mizh Timchasovim uryadom i Petrogradskoyu radoyu Progoloshennya respubliki Zhovtnevij perevorotStoroniRosijska monarhiya Petrogradsska policiya Zhandarmi Petrogradskij garnizonChornosotenci Rosijski zbori Rosijska monarhichna partiya Soyuz rosijskogo narodu Respublikanci Kadeti Oktyabristi ProgresistiSocialisti Eseri Esdeki Menshoviki BilshovikiVtrati1 443 vbitihAresht pereodyagnenih gorodovih Petrograd Lyutij 1917 roku Zmist 1 Prichini 2 Pochatok revolyuciyi 3 Perehid vladi do Timchasovogo uryadu 4 Interesi riznih krayin i grup lyudej v perevoroti 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela ta literatura 7 1 Dzherela 7 2 Literatura 7 3 Dovidkovo enciklopedichni vidannyaPrichini RedaguvatiBula zdijsnena nezabarom pislya vidmovi imperatora Mikoli II vid 3 h pryamih vimog do nogo otrimanih vid predstavnikiv Angliyi Franciyi ta Italiyi yaki buli sered uchasnikiv shostoyi konferenciyi krayin soyuznikiv po Antanti sho prohodila v Peterburzi z 29 sichnya do 21 lyutogo 1917 1 U sichni 1917 roku v Peterburg priyihala Soyuzna komisiya blagorodnih italijciv francuziv i anglijciv predstavnikiv soyuznikiv Rosiyi v Pershij svitovij vijni Red i pislya naradi z Guchkovim knyazem Lvovim Rodzyanko generalom Polivanovim Sazonovim anglijskim poslom B yukenenom ta inshimi opozicionerami peredali gosudaryu Mikoli II nastupni vimogi 1 Vvedennya v shtab verhovnogo Golovnokomanduvacha rosijskoyi armiyi soyuznih predstavnikiv z pravom virishalnogo golosu 2 Onovlennya komandnogo skladu vsih rosijskih armij za vkazivkoyu derzhav Antanti 3 Vvedennya v Rosiyi Konstituciyi z vidpovidnim ministerstvom Na cih vimogah car poklav nastupni prekrasni i pravdivi rezolyuciyi 1 Zajve vvedennya soyuznih predstavnikiv v rosijsku armiyu Red bo svoyih predstavnikiv v soyuzni armiyi z pravom virishalnogo golosu vvoditi ne planuyu 2 Tezh zajve Moyi armiyi voyuyut z bilshim uspihom nizh armiyi moyih soyuznikiv 3 Akt vnutrishnogo upravlinnya pidlyagaye rozsudu monarha i ne vimagaye vkazivok soyuznikiv Pislya cogo v anglijskomu posolstvi vidbulosya zasidannya za uchastyu chleniv soyuznoyi komisiyi Antanti Red i vsih vishezgadanih opozicioneriv Na nomu bulo virisheno kinuti zakonnij shlyah i vistupiti na shlyah revolyuciyi pri pershomu zh vid yizdi gosudarya do stavki Na posilennya naklepnickoyi agitaciyi vdyachni i blagorodni soyuzni predstavniki yaki vtratili sovist i chest i zabuli vse chim voni zobov yazani imperatoru Mikoli II vidali groshi 1 Inshimi prichinami takozh nazivayut zagostrennya politichnoyi situaciyi v Rosijskij imperiyi cherez uchast v Pershij svitovij vijni 1914 1918 ta vnaslidok cogo veliki lyudski vtrati na frontah Mobilizaciya do armiyi znachnoyi kilkosti selyan prizveli do rozorennya ta zagalnogo zubozhinnya znachnih mas naselennya imperiyi poglibila socialno ekonomichni i politichni superechnosti v krayini Z pochatku 1917 roku nezadovolennya vijnoyu ta ekonomichni trudnoshi viklikali masovij strajkovij ruh osoblivo u velikih promislovih centrah Strajk na Putilovskomu zavodi v Petrogradi sho rozpochavsya 17 lyutogo 1917 roku stav peredvisnikom masovih revolyucijnih vistupiv Pochatok revolyuciyi Redaguvati Golova Timchasovogo komitetu Derzhavnoyi Dumi Mihajlo Rodzyanko27 lyutogo 10 bereznya do zagalnogo strajku petrogradskih robitnikiv priyednalis soldati Volinskogo Preobrazhenskogo ta Litovskogo gvardijskih polkiv Petrograd opinivsya v rukah povstalih Vidnovlennya poryadku v stolici ta vstanovlennya zv yazku z uryadovimi ustanovami i osobami taki zavdannya postaviv pered soboyu Timchasovij komitet Derzhavnoyi Dumi golova Mihajlo Rodzyanko stvorenij vranci Togo zh dnya vvecheri vidkrilos pershe zasidannya Petrogradskoyi Radi robitnichih soldatskih ta matroskih deputativ yaka obrala golovoyu lidera menshovickoyi frakciyi Derzhavnoyi Dumi Mikolu Chheyidze Rada deleguvala do Timchasovogo komitetu svoyih predstavnikiv Chheyidze i Kerenskogo Perehid vladi do Timchasovogo uryadu RedaguvatiV nich na 28 lyutogo Timchasovij komitet u zvernenni do narodiv imperiyi zayaviv sho bere na sebe organizaciyu novoyi vladi i do utvorennya Timchasovogo uryadu derzhavne upravlinnya zdijsnyuvatimut komisari iz chleniv Dumi Bilshistyu golosiv 2 bereznya 1917 roku Petrogradska Rada doruchila formuvannya uryadu Dumskomu komitetu Togo zh dnya imperator Mikola II zriksya prestolu na korist svogo brata Mihajla yakij 3 bereznya takozh vidmovivsya vid tronu Bula opublikovana deklaraciya pro programu i sklad Timchasovogo uryadu na choli z knyazem Lvovim yakij do sklikannya Ustanovchih zboriv vzyav na sebe vsyu povnotu vladi v krayini Timchasovij Uryad Interesi riznih krayin i grup lyudej v perevoroti RedaguvatiVidomu rol u zagostrennya politichnoyi situaciyi v Rosijskij imperiyi zigrali interesi yak soyuznikiv imperiyi po Antanti tak i yiyi vorogiv A same golovnogo suprotivnika na fronti vijni Nimeckoyi imperiyi div Plombovanij vagon Ce proyavilosya z odnogo boku u sprobah utrimani za usilyaku cinu Rosijsku imperiyu u vijni krayini Antanti Velika Britaniya Franciya a z inshogo boku u separatnomu vivodi Rosijskoyi imperiyi iz vijni Centralni derzhavi Nimecka imperiya Avstro Ugorshina Tayemne spriyannya politichnim ta pidrivnim silam zseredini krayini z boku krayin Centralnih derzhav mali na meti povalennya nayavnogo politichnogo rezhimu zabezpechennya cih sil finansovimi ta materialnimi koshtami zbroyeyu tosho Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim Div takozh RedaguvatiPlombovanij vagon Zhovtnevij perevorot 1917 Rosijska revolyuciya 1917 Primitki Redaguvati a b Kniga Ot chesti i slavy k podlosti i pozoru fevralya 1917 g Good Book ros Arhiv originalu za 16 grudnya 2021 Procitovano 29 grudnya 2021 Dzherela ta literatura RedaguvatiDzherela Redaguvati Rosijske duhovenstvo i povalennya monarhiyi v 1917 roci Materiali ta arhivni dokumenti z istoriyi Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Uporyad avt peredmovi i komentariv M A Babkin M Vid Indrik 2008 Izd 2 e vipravlene i dopovnene 632 s il ros Literatura Redaguvati Nimechchina i revolyuciya v Rosiyi 1915 1918 Dokumenti z arhivu nimeckogo Ministerstva zakordonnih sprav London Vidavnictvo Oksfordskogo universitetu Nyu Jork Toronto 1958 angl Babkin M A Svyashenstvo i Carstvo Rosiya pochatok XX st 1918 r Doslidzhennya i materiali M Vid Indrik 2011 920 s il Rus Babkin M A Svyashenstvo i Carstvo Rossiya nachalo XX v 1918 g Issledovaniya i materialy M Izd Indrik 2011 ros Babkin M A Svyatijshij sinod rosijskoyi Pravoslavnoyi cerkvi i povalennya monarhiyi Arhivovano 11 kvitnya 2018 u Wayback Machine Visnik Sankt Peterburzkogo universitetu Istoriya SPb 2017 T 62 Vip 3 S 522 544 ros Babkin M The Russian Orthodox Church Clergy and the Overthrow of the Monarchy Priesthood vs Kingdom Social Sciences Minneapolis 2017 Vol 48 4 Pp 52 66 angl Dovidkovo enciklopedichni vidannya Redaguvati V M Bojko O B Kudlaj Lyutneva revolyuciya 1917 Arhivovano 16 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 399 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Lyutneva revolyuciya 1917 v Rosiyi Arhivovano 10 serpnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lyutneva revolyuciya amp oldid 39706665