www.wikidata.uk-ua.nina.az

Конституційно демократична партія Росія У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Кадети У Вікіпедії є статті

Конституційно-демократична партія (Росія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кадети.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Конституційно-демократична партія (значення).

Конституці́йно-Демократи́чна Па́ртія (Кадети — за першими літерами перших двох слів К і Д) (рос. Конституционно-демократическая партия) — російська ліберальна партія, з квітня 1906:  — Партія народної свободи.

Конституційно-демократична партія

рос. Конституционно-демократическая партия
азерб. Konstitusiyalı Demokratiya Partiyası
Країна  Російська імперія
Голова партії Мілюков Павло Миколайович
Засновник Мілюков Павло Миколайович
Дата заснування 12 жовтня 1905
Дата розпуску 28 листопада 1917
Штаб-квартира Петроград, Російська СФРР
Ідеологія Соціал-лібералізм, парламентаризм, Конституціоналізм і політичний плюралізм
Партійний плакат 1917 року

Головні пункти програми Редагувати

У політичній частині програма кадетів виступала за перетворення Росії в конституційну і парламентарну монархію з кабінетом міністрів, відповідальним перед двопалатним парламентом, що вибирався на основі всезагального виборчого права. Програма партії включала вимоги свободи слова, совісті, зібрань, недоторканості особи та життя тощо

У національному питанні кадети визнавали право на розвиток національної культури неросійських народів, але були проти перебудови Росії на засадах автономії чи федерації (автономні права в межах імперії визнавалися лише за Польщею і Фінляндією).

На початку 1914 лідер кадетів П. Мілюков виступив на засіданнях Думи проти заборони святкування 100-річчя з дня народження Т. Шевченка. Третина програми партії (19 параграфів із 57) була присвячена соціальній політиці. Її аграрна частина передбачала наділення землею безземельних і малоземельних селян за рахунок державних, удільних, кабінетських та монастирських земель, а також часткового відчуження приватновласницьких угідь за умови компенсації їх власникам державою за справедливою, а не ринковою вартістю.

У робітничому питанні програма вимагала поширення законодавства на всі види найманої праці, поступового введення 8-годинного робочого дня, права робітників на страйки і утворення організацій, обов'язкового державного страхування тощо. Кадети виступали прихильниками мирного, конституційного розвитку Росії, відмовляючись від радикальних методів боротьби з урядом.

Історія до 1917 Редагувати

Поштівка, присвячена виборам до I Державної думи (1906)

Установчий з'їзд партії відбувся в жовтні 1905 у Москві. Ядро партії складали члени «Союзу Визволення» та «Союзу Земців-Конституціоналістів», нелегальних ліберальних організацій, що існували протягом 1903 — 1905. Остаточно партія конституювалася на другому з'їзді у січні 1906, що проходив у Петербурзі. Були внесені поправки до програми партії та обраний її Центральний Комітет. Друковані органи партії — газета «Речь» (1906 — 1918) і журнал «Вестник Партии Народной Свободи» (1906 — 1908; 1917). Головну роль у керівництві партії відігравали П. Мілюков, В. Маклаков, А. Шингарьов, П. Струве, Й. Гессен, В. Набоков, кн. Д. Шаховськой, кн. Павло і Петро Долгорукови, І. Петрункевич та ін.

У 1906 партія налічувала 70-100 тис. членів. У І Державній Думі кадети здобули 179 із 478 депутатських місць і стали керівним центром Думи. Її головою було обрано кадета С. Муромцева. У II Державній Думі партія кадетів одержала 98 із 518 місць, зберігаючи роль «центру». Головою Думи став Ф. Головін. Маючи 54 депутатські мандати у III Державній Думі, кадети перебували в опозиції до уряду. В IV Державній Думі партія була представлена 58 депутатами (всього обрано 438), але значно активізувала свою парламентську діяльність і винесла на розгляд Думи ряд важливих законопроєктів — про свободу совісті й преси, недоторканість особи, загальне виборче право та ін. З початком Першої світової війни 1914—1918 кадети, які раніше, виступали проти можливої участі Росії у війні, заявили про своє об'єднання з урядом і про необхідність відкласти політичну боротьбу до переможного завершення війни.

Лютнева революція 1917 змінила становище партії кадетів, яка відіграла помітну роль у діяльності Тимчасового Уряду, сформованого 2(15) березня 1917. До його першого складу від кадетів увійшли П. Мілюков, А. Шингарьов, М. Некрасов, О. Мануйлов. До нового уряду, сформованого 5(18) травня 1917, входили члени партії А. Шингарьов, М. Некрасов, О. Мануйлов, Д. Шаховской. Представники кадетів (Ф. Кокошкін, С. Ольденбург, П. Юреньов, А. Карташов) були у складі нового каоліційного уряду, утвореного 24 липня (6 серпня) 1917. Член центрального комітету партії Микола Астров став московським міським головою. В 1917 в партії налічувалось блилько 50 тис. членів.

Кадети в Україні Редагувати

В Україні ідеї кадетів поширювалися, в основному, в середовищі наукової інтелігенції. До партії належав ряд відомих українських діячів, серед яких В. Вернадський, І. Лучицький, Ю. Соколовський, Л. Яснопольський, В. Науменко, Б. Бутенко, Ф. Штейнгель, І. Шраг, Д. Григорович-Барський, П. Смирнов, М. Василенко та ін.

Станом на весну 1906, чисельність кадетів в Наддніпрянщині складала майже 8000 осіб. У Києві кадети видавали газету «Свобода і Право». Перед 1917 роком найчисленніший київський партійний осередок кадетів налічував близько 200 осіб.

Намагаючись перебудувати Росію у демократичну республіку, більшість кадетів водночас виступали проти національно-політичних вимог Української Центральної Ради. У 1918 кадети М. Василенко, А. Ржепецький, С. Гутник, Б. Бутенко, Ю. Соколовський, І. Кістяківський входили до складу Ради Міністрів Української Держави.

Історія після 1917 Редагувати

Після захоплення влади більшовиками 28 листопада (11 грудня) 1917 радянський уряд видав декрет, що проголошував кадетів «партією ворогів народу». Керівники партії підлягали арешту і суду революційного трибуналу. Кадети пішли у підпілля, брали активну участь у «білому» русі. Частина членів партії емігрували за кордон. У травні 1921 в Парижі відбувся з'їзд членів ЦК партії, який закінчився розколом. На чолі «демократичної групи», яка в 1924 оформилася в «республікансько-демократичне об'єднання», став П. Мілюков. Друга частина членів партії на чолі з Й. Гессеном і А. Камінкою групувалася навколо газети «Руль».

На початку 1990-х рр. діяльність партії в Росії була відновлена. Лідером партії є М. Астаф'єв.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Ярослав Грицак. Українська революція, 1914—1923: нові інтерпретації [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Україна модерна, № 2-3, 1999.

Джерела та література Редагувати

  • О. Д. Бойко. Конституційно-демократична партія (кадети) [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 80. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
  • О. Д. Бойко. Конституційно-демократична партія [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
  • Шелохаев В. В. Кадеты — главная партия либеральной буржуазии в борьбе с революцией 1905—1907 гг. — М.: Наука, 1983. — 328 с.
  • Киселев И. Н., Корелин А. П., Шелохаев В. В. Политические партии в России в 1905—1907 гг.: численность, состав, размещение. (Количественный анализ) // История СССР. — 1990. — № 4.
  • Білоус А. О. Діяльність конституційно-демократичної партії в Україні під час Першої російської революції (1905—1907 рр.). Дис. … канд. іст. наук. — К., 1993. — 217 с.
  • Старинець О. Г. Виникнення організацій конституційно-демократичної партії (партії народної свободи) в Україні (жовтень 1905 — лютий 1906 pp.) // Український історичний журнал. — 1995. — № 6.
  • Бурда І. О. Національне питання в Росії 1905—1907 рр. (на матеріалах Державної Думи першого та другого скликань): дис… канд. іст. наук: 07.00.02 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2004.
  • Щербін Л. В. Конституційно-демократична партія Росії та українське питання (1905—1918 рр.). : Дис… канд. наук: 07.00.02 — 2007.
  • Кривобок О. П. Ліберальні партії Російської імперії на півночі Лівобережної України У 1905—1907 РОКАХ // Сіверянський літопис. — 2008. — № 3.
  • Іваницька С. Г. Чернігівські кадети та влада в 1905—1914 роках: імперський та регіональний виміри // Сіверянський літопис: всеукраїнський науковий журнал. — 2011. — № 6. — С. 108—124.
  • Іваницька С. Г. Чернігівські ліберали та центральні структури партії народної свободи (жовтень 1905- лютий 1917 рр.): від взаємодії до конфлікту // Сіверянський літопис: Всеукраїнський науковий журнал — Чернігів, 2012. — № 3. — С.45-60.
  • Іваницька С. Г. Кадети та влада на Чернігівщині в роки Першої російської революції // Шрагівські читання: збірник статей і матеріалів. — Чернігів: Просвіта, 2012. — Вип. 2. — С.113-127.
  • Іваницька С. Г. Катеринославські кадети в період першої російської революції 1905_1907 рр. (за матеріалами Державного Архіву Російської Федерації) // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — 2012. — Вип. XXXII. — С. 150—160.
  • Політична історія України: в 6 т. / редкол. : І. Ф. Курас та ін. — К. : Генеза, 2002. -Т. 1: На зламі століть (кінець XIX ст. — 1917 рік). — 424 с.
  • Нариси з історії суспільних рухів і політичних партій в Україні (XIX—ХХ ст.): [навч. посіб.] / Я. Й. Малик, Б. Д. Вол, С. Д. Гелей та ін. — Львів: Світ, 2001. — 296 с.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kadeti U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Konstitucijno demokratichna partiya znachennya Konstituci jno Demokrati chna Pa rtiya Kadeti za pershimi literami pershih dvoh sliv K i D ros Konstitucionno demokraticheskaya partiya rosijska liberalna partiya z kvitnya 1906 Partiya narodnoyi svobodi Konstitucijno demokratichna partiyaros Konstitucionno demokraticheskaya partiya azerb Konstitusiyali Demokratiya PartiyasiKrayina Rosijska imperiyaGolova partiyi Milyukov Pavlo MikolajovichZasnovnik Milyukov Pavlo MikolajovichData zasnuvannya 12 zhovtnya 1905Data rozpusku 28 listopada 1917Shtab kvartira Petrograd Rosijska SFRRIdeologiya Social liberalizm parlamentarizm Konstitucionalizm i politichnij plyuralizmPartijnij plakat 1917 roku Zmist 1 Golovni punkti programi 2 Istoriya do 1917 3 Kadeti v Ukrayini 4 Istoriya pislya 1917 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela ta literatura 8 PosilannyaGolovni punkti programi RedaguvatiU politichnij chastini programa kadetiv vistupala za peretvorennya Rosiyi v konstitucijnu i parlamentarnu monarhiyu z kabinetom ministriv vidpovidalnim pered dvopalatnim parlamentom sho vibiravsya na osnovi vsezagalnogo viborchogo prava Programa partiyi vklyuchala vimogi svobodi slova sovisti zibran nedotorkanosti osobi ta zhittya toshoU nacionalnomu pitanni kadeti viznavali pravo na rozvitok nacionalnoyi kulturi nerosijskih narodiv ale buli proti perebudovi Rosiyi na zasadah avtonomiyi chi federaciyi avtonomni prava v mezhah imperiyi viznavalisya lishe za Polsheyu i Finlyandiyeyu Na pochatku 1914 lider kadetiv P Milyukov vistupiv na zasidannyah Dumi proti zaboroni svyatkuvannya 100 richchya z dnya narodzhennya T Shevchenka Tretina programi partiyi 19 paragrafiv iz 57 bula prisvyachena socialnij politici Yiyi agrarna chastina peredbachala nadilennya zemleyu bezzemelnih i malozemelnih selyan za rahunok derzhavnih udilnih kabinetskih ta monastirskih zemel a takozh chastkovogo vidchuzhennya privatnovlasnickih ugid za umovi kompensaciyi yih vlasnikam derzhavoyu za spravedlivoyu a ne rinkovoyu vartistyu U robitnichomu pitanni programa vimagala poshirennya zakonodavstva na vsi vidi najmanoyi praci postupovogo vvedennya 8 godinnogo robochogo dnya prava robitnikiv na strajki i utvorennya organizacij obov yazkovogo derzhavnogo strahuvannya tosho Kadeti vistupali prihilnikami mirnogo konstitucijnogo rozvitku Rosiyi vidmovlyayuchis vid radikalnih metodiv borotbi z uryadom Istoriya do 1917 Redaguvati nbsp Poshtivka prisvyachena viboram do I Derzhavnoyi dumi 1906 Ustanovchij z yizd partiyi vidbuvsya v zhovtni 1905 u Moskvi Yadro partiyi skladali chleni Soyuzu Vizvolennya ta Soyuzu Zemciv Konstitucionalistiv nelegalnih liberalnih organizacij sho isnuvali protyagom 1903 1905 Ostatochno partiya konstituyuvalasya na drugomu z yizdi u sichni 1906 sho prohodiv u Peterburzi Buli vneseni popravki do programi partiyi ta obranij yiyi Centralnij Komitet Drukovani organi partiyi gazeta Rech 1906 1918 i zhurnal Vestnik Partii Narodnoj Svobodi 1906 1908 1917 Golovnu rol u kerivnictvi partiyi vidigravali P Milyukov V Maklakov A Shingarov P Struve J Gessen V Nabokov kn D Shahovskoj kn Pavlo i Petro Dolgorukovi I Petrunkevich ta in U 1906 partiya nalichuvala 70 100 tis chleniv U I Derzhavnij Dumi kadeti zdobuli 179 iz 478 deputatskih misc i stali kerivnim centrom Dumi Yiyi golovoyu bulo obrano kadeta S Muromceva U II Derzhavnij Dumi partiya kadetiv oderzhala 98 iz 518 misc zberigayuchi rol centru Golovoyu Dumi stav F Golovin Mayuchi 54 deputatski mandati u III Derzhavnij Dumi kadeti perebuvali v opoziciyi do uryadu V IV Derzhavnij Dumi partiya bula predstavlena 58 deputatami vsogo obrano 438 ale znachno aktivizuvala svoyu parlamentsku diyalnist i vinesla na rozglyad Dumi ryad vazhlivih zakonoproyektiv pro svobodu sovisti j presi nedotorkanist osobi zagalne viborche pravo ta in Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 kadeti yaki ranishe vistupali proti mozhlivoyi uchasti Rosiyi u vijni zayavili pro svoye ob yednannya z uryadom i pro neobhidnist vidklasti politichnu borotbu do peremozhnogo zavershennya vijni Lyutneva revolyuciya 1917 zminila stanovishe partiyi kadetiv yaka vidigrala pomitnu rol u diyalnosti Timchasovogo Uryadu sformovanogo 2 15 bereznya 1917 Do jogo pershogo skladu vid kadetiv uvijshli P Milyukov A Shingarov M Nekrasov O Manujlov Do novogo uryadu sformovanogo 5 18 travnya 1917 vhodili chleni partiyi A Shingarov M Nekrasov O Manujlov D Shahovskoj Predstavniki kadetiv F Kokoshkin S Oldenburg P Yurenov A Kartashov buli u skladi novogo kaolicijnogo uryadu utvorenogo 24 lipnya 6 serpnya 1917 Chlen centralnogo komitetu partiyi Mikola Astrov stav moskovskim miskim golovoyu V 1917 v partiyi nalichuvalos blilko 50 tis chleniv Kadeti v Ukrayini RedaguvatiV Ukrayini ideyi kadetiv poshiryuvalisya v osnovnomu v seredovishi naukovoyi inteligenciyi Do partiyi nalezhav ryad vidomih ukrayinskih diyachiv sered yakih V Vernadskij I Luchickij Yu Sokolovskij L Yasnopolskij V Naumenko B Butenko F Shtejngel I Shrag D Grigorovich Barskij P Smirnov M Vasilenko ta in Stanom na vesnu 1906 chiselnist kadetiv v Naddnipryanshini skladala majzhe 8000 osib U Kiyevi kadeti vidavali gazetu Svoboda i Pravo Pered 1917 rokom najchislennishij kiyivskij partijnij oseredok kadetiv nalichuvav blizko 200 osib 1 Namagayuchis perebuduvati Rosiyu u demokratichnu respubliku bilshist kadetiv vodnochas vistupali proti nacionalno politichnih vimog Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi U 1918 kadeti M Vasilenko A Rzhepeckij S Gutnik B Butenko Yu Sokolovskij I Kistyakivskij vhodili do skladu Radi Ministriv Ukrayinskoyi Derzhavi Istoriya pislya 1917 RedaguvatiPislya zahoplennya vladi bilshovikami 28 listopada 11 grudnya 1917 radyanskij uryad vidav dekret sho progoloshuvav kadetiv partiyeyu vorogiv narodu Kerivniki partiyi pidlyagali areshtu i sudu revolyucijnogo tribunalu Kadeti pishli u pidpillya brali aktivnu uchast u bilomu rusi Chastina chleniv partiyi emigruvali za kordon U travni 1921 v Parizhi vidbuvsya z yizd chleniv CK partiyi yakij zakinchivsya rozkolom Na choli demokratichnoyi grupi yaka v 1924 oformilasya v respublikansko demokratichne ob yednannya stav P Milyukov Druga chastina chleniv partiyi na choli z J Gessenom i A Kaminkoyu grupuvalasya navkolo gazeti Rul Na pochatku 1990 h rr diyalnist partiyi v Rosiyi bula vidnovlena Liderom partiyi ye M Astaf yev Div takozh RedaguvatiKadeti Budinok NabokovaPrimitki Redaguvati Yaroslav Gricak Ukrayinska revolyuciya 1914 1923 novi interpretaciyi Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Ukrayina moderna 2 3 1999 Dzherela ta literatura RedaguvatiO D Bojko Konstitucijno demokratichna partiya kadeti Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 80 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 O D Bojko Konstitucijno demokratichna partiya Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Shelohaev V V Kadety glavnaya partiya liberalnoj burzhuazii v borbe s revolyuciej 1905 1907 gg M Nauka 1983 328 s Kiselev I N Korelin A P Shelohaev V V Politicheskie partii v Rossii v 1905 1907 gg chislennost sostav razmeshenie Kolichestvennyj analiz Istoriya SSSR 1990 4 Bilous A O Diyalnist konstitucijno demokratichnoyi partiyi v Ukrayini pid chas Pershoyi rosijskoyi revolyuciyi 1905 1907 rr Dis kand ist nauk K 1993 217 s Starinec O G Viniknennya organizacij konstitucijno demokratichnoyi partiyi partiyi narodnoyi svobodi v Ukrayini zhovten 1905 lyutij 1906 pp Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1995 6 Burda I O Nacionalne pitannya v Rosiyi 1905 1907 rr na materialah Derzhavnoyi Dumi pershogo ta drugogo sklikan dis kand ist nauk 07 00 02 Kiyivskij nacionalnij un t im Tarasa Shevchenka K 2004 Sherbin L V Konstitucijno demokratichna partiya Rosiyi ta ukrayinske pitannya 1905 1918 rr Dis kand nauk 07 00 02 2007 Krivobok O P Liberalni partiyi Rosijskoyi imperiyi na pivnochi Livoberezhnoyi Ukrayini U 1905 1907 ROKAH Siveryanskij litopis 2008 3 Ivanicka S G Chernigivski kadeti ta vlada v 1905 1914 rokah imperskij ta regionalnij vimiri Siveryanskij litopis vseukrayinskij naukovij zhurnal 2011 6 S 108 124 Ivanicka S G Chernigivski liberali ta centralni strukturi partiyi narodnoyi svobodi zhovten 1905 lyutij 1917 rr vid vzayemodiyi do konfliktu Siveryanskij litopis Vseukrayinskij naukovij zhurnal Chernigiv 2012 3 S 45 60 Ivanicka S G Kadeti ta vlada na Chernigivshini v roki Pershoyi rosijskoyi revolyuciyi Shragivski chitannya zbirnik statej i materialiv Chernigiv Prosvita 2012 Vip 2 S 113 127 Ivanicka S G Katerinoslavski kadeti v period pershoyi rosijskoyi revolyuciyi 1905 1907 rr za materialami Derzhavnogo Arhivu Rosijskoyi Federaciyi Naukovi praci istorichnogo fakultetu Zaporizkogo nacionalnogo universitetu 2012 Vip XXXII S 150 160 Politichna istoriya Ukrayini v 6 t redkol I F Kuras ta in K Geneza 2002 T 1 Na zlami stolit kinec XIX st 1917 rik 424 s Narisi z istoriyi suspilnih ruhiv i politichnih partij v Ukrayini XIX HH st navch posib Ya J Malik B D Vol S D Gelej ta in Lviv Svit 2001 296 s Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Konstitucijno demokratichna partiya Istoriya Ukrayini Arhivovano 11 serpnya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Konstitucijno demokratichna partiya Rosiya amp oldid 38498295