Ілля́ Лю́двигович Шраг (23 серпня 1847, Седнів — 11 квітня 1919, Чернігів) — український і російський громадський і політичний діяч, чернігівський адвокат. Депутат І Державної думи Російської імперії, член Української Центральної Ради, а також культурний діяч, відомий підтримкою класиків української літератури. Ідеолог чернігівської «Просвіти». Тобто заступника Міністра народного господарства УНР Василя Чуднівського.
Ілля Людвигович Шраг | |
---|---|
Народився | 23 серпня 1847 Седнів, Чернігівська губернія, Російська імперія |
Помер | 11 квітня 1919 (71 рік) Чернігів, Українська СРР |
Країна | УНР Російська імперія |
Національність | німець |
Діяльність | адвокат, політичний діяч, культурний діяч, громадський діяч |
Відомий завдяки | Ідеолог чернігівської «Просвіти» |
Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка |
Знання мов | українська і російська |
Посада | Депутат І Державної думи Російської імперії, член Української Центральної Ради |
Партія | Українська партія соціалістів-федералістів і Конституційно-демократична партія |
Автограф | |
|
Біографія Редагувати
Народився в місті Седневі біля Чернігова, студіював у Петербурзькому університеті. З 1869 року працював гласним Чернігівської губернії. Під впливом О. Кониського і Володимира Антоновича приєднався до українського національного руху. З 1897 року належав до Загальної української безпартійної організації, очолював її чернігівську громаду. У 1905—1906 роках був заступником голови Союзу автонімістів. Як адвокат захищав О. Андрієвську. Згодом був заступником голови Товариства українських поступовців, яке утворилося у 1908 році після розпаду УРДП.
1906 року був обраний депутатом до Першої Державної думи від Чернігівщини, де очолював Українську парламентську громаду, яка в Державній думі домагалася національної автономії України, був одним з авторів проекту засад автономії, винесеного на розгляд думи, перебував на посаді заступника голови Союзу автономістів (1905—1906), згодом заступник голови ТУП (брав участь у його створенні), належав до Радикально-демократичної партії, з якої 1917 утворилася Українська партія соціалістів-федералістів. Член Української Центральної Ради від Чернігівської губернії.
Член Українського правничого товариства.
Працював у часописах «Украинский вестник» (видання української фракції), «Записках Наукового Товариства ім. Т.Шевченка», «Раді» (перша щоденна українська газета в Наддніпрянській Україні. Інша назва — попередня — «Громадська думка»). Був одним із засновників чернігівського осередку товариства «Просвіта».
У квітні 1917 р. на Всеукраїнському національному конгресі Іллю Шрага обраний членом Української Центральної Ради, входив до складу її комісії з розробки проекту статусу автономії України. За часів УНР йому запропонували посаду прем'єр-міністра, але він не зміг обійняти її через стан здоров'я.
Помер у Чернігові, де перебував під домашнім арештом більшовиків.
Пам'ять Редагувати
У Чернігові в Навчально-науковому інституті історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка проходять Шрагівські читання. Так, 29 жовтня 2015 року пройшли сьомі Шрагівські читання.
Примітки Редагувати
- Енциклопедія історії України — Київ: Наукова думка, 2003. — ISBN 966-00-0632-2
- У Чернігові проведено 7-мі Шрагівські читання[недоступне посилання з серпня 2019], Північний Вектор | 30.10.2015
Література Редагувати
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Єфремов С. Пам'яті Шрага // Наше минуле. — К., 1919. — № 1—2. — С. 123—124.
- Демченко Т. П., Курас Г. М. І. Л. Шраг — «славний укр. діяч» // Український історичний журнал. — 1993. — № 10. — С. 91—103.
- Осташко Т. С. Шраг Ілля Людвигович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 656. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Чмырь С. Г. Шраг Илья Людвигович // Политические партии России. Конец XIX — первая четверть ХХ в.: Энциклопедия / Под ред. В. В. Шелохаева. — РОССПЭН, 1996. — С. 704—705. (рос.)
- І. Л. Шраг: документи і матеріали / Упор. В. М. Шевченко, Т. П. Демченко, В. І. Онищенко. — Чернігів, 1997. — 166 с.
- Демченко Т. П., Курас Г. М. Батько і син Шраги // Молода нація. — 2003. — № 1. — С. 8—33.
- Катренко А. М., Катренко Я. А. Їх об'єднували сповідувані демократичні ідеали та любов до України і її народу (Листи І. Л. Шрага С. Грушевському). — К.: [б. в.], 2009. — 64 с.
- Демченко Т. П. Батько Шраг: монографія. — Чернігів, 2008. — 264 с.
- Шрагівські читання: Зб. статей і матеріалів / Відп. ред. О. Коваленко. — Чернігів: видавець Лозовий В. М., 2011. — Вип. 1. — 128 с.
- Іваницька С. Г. Шрагівські читання: Зб. статей і матеріалів (рецензія) // Сіверянський літопис: всеукраїнський журнал. — 2011. — № 6. — С. 149—154.
- Шрагівські читання: збірник статей і матеріалів. — Чернігів: Просвіта, 2012. — Вип. 2. — 204 с.
- Іваницька С. Г. Ілля Шраг у колі сучасників: нове видання чернігівських істориків // Краєзнавство: всеукраїнський журнал. — 2011. — № 4. — С. 290—294.
- Іваницька С. Г. «Колективний портрет» керівництва Української Демократично-Радикальної партії (1905—1908 рр.) // Українська біографістика. — К.: Інститут біографічних досліджень НБУ ім. В. І. Вернадського, 2010. — Вип. 7. — С. 279—294.
Посилання Редагувати
- Шраг Ілля Людвигович // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
- Шраг Ілля // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2095. — 1000 екз.
- Доля членів Центральної Ради в СРСР // Історична правда
- Слід в історії: «Батько Шраг» // Чернігівщина incognita
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |