www.wikidata.uk-ua.nina.az

Грицак Ярослав Йосипович Яросла в Йо сипович Грицак 1 січня 1960 с Довге Стрийський район Львівська область український

Грицак Ярослав Йосипович

Яросла́в Йо́сипович Грицак (* 1 січня 1960, с. Довге, Стрийський район, Львівська область) — український історик та публіцист. Доктор історичних наук, професор Українського католицького університету у Львові. Директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету ім. І.Франка, гість-професор (1996—2009) Центральноєвропейського університету у Будапешті, перший віце-президент (1999—2005) Міжнародної асоціації україністів. Головний редактор наукового річника «Україна модерна», член редакційної колегії часописів «Ab Imperio», «Judaica Ukrainica», «Критика», «Slavic Review», член наглядової ради журналу «Harvard Ukrainian Studies». Почесний професор НаУКМА.

Ярослав Грицак
Ярослав Грицак читає лекцію «Як подолати історію?» на першому занятті вуличного університету біля Львівської ратуші, квітень 2012 р.
Ярослав Грицак читає лекцію «Як подолати історію?» на першому занятті вуличного університету біля Львівської ратуші, квітень 2012 р.
Народився 1 січня 1960(1960-01-01) (63 роки)
Довге, Стрийський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність історик, викладач університету, публіцист
Alma mater Львівський університет
Галузь історія
Заклад Український католицький університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук (1996)
Членство НАН України
Нагороди
Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах
 Грицак Ярослав Йосипович у Вікісховищі
Ярослав Грицак, 2008 р.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грицак.

Викладач курсів «Історія України» та «Великі книги» в Українській академії лідерства й онлайн-курсу «Вибрані питання європейської історії» на платформі Prometheus.

Має понад 500 наукових публікацій на історичну тематику. Відомий також своїми публіцистичними творами.

Життєпис Редагувати

Освіта Редагувати

У 1977—1982 роках здобув історичну освіту у Львівському державному університеті ім. І. Франка.

Наукова кар'єра

У 1982—1992 роках працював у Львівському університеті старшим науковим співробітником.

У 1987 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за темою «Робітники Бориславсько-Дрогобицького нафтового басейну в другій половині XIX — початку XX ст.: Формування, становище, класова боротьба» у Львівському державному університеті ім. І. Франка.

У 1996 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за темою «Формування модерної української нації: історіографія та історіософія проблеми» у Інституті української археографії НАН України.

У 1996—2009 рр. — запрошений професор у Колумбійському університеті і Центрально-Європейському університеті в Будапешті.

У 1999—2008 рр. — професор, директор Інституту історичних досліджень Львівського університету, професор кафедри нової та новітньої історії України Українського католицького університету.

1999—2008 — перший віце-президент Міжнародної асоціації україністів.

Почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Засновник і головний редактор наукового щорічника «Україна модерна», член редакційної колегії журналів «Український гуманітарний огляд», «Критика», «Ab Imperio».

Після Революції Гідності Редагувати

У 2014—2015 — член Конкурсної комісії, до повноважень якої входить висунення кандидатур на посаду директора Національного антикорупційного бюро України. Призначений за квотою Президента України.

Участь у Німецько-українській історичній комісії Редагувати

У жовтні 2019 року посол України в Німеччині Андрій Мельник звинуватив Ярослава Грицака у бездіяльності на посаді співголови двосторонньої Німецько-української історичної комісії та наполіг на її перезавантаженні. Сам історик відкинув звинувачення дипломата та зустрічно звинуватив його у браку комунікації з комісією, применшенні її ролі та неправильному трактуванні її місії. Грицак зауважив, що українська частина комісії працює на громадських засадах, і хоча її члени не є дослідниками Голодомору, вони не мають сумнівів, що він був актом геноциду. «Думка більшості» комісії, згідно з якою Голодомор слід вважати радше злочином проти людяності, ніж геноцидом, охоплювала позицію лише німецьких істориків.

Нагороди Редагувати

  • Нагорода журналу «Przegląd Wschodni» (Варшава, 1998) за найкращу іноземну книжку у галузі східноєвропейської історії
  • Нагорода ім. Соломії Павличко Американської ради освітніх товариств (2003)
  • Галицький лицар, номінація «громадський діяч року» (2004)
  • Премія фундації Антоновичів (2007)
  • Нагорода журналу «Кореспондент» «Найкраща книжка року» (2007)
  • Орден Республіки Польщі Bene Merito (2009)
  • Премія Антона Ґінделі з культури та історії Центральної, Східної та Південної Європи (Відень, 2010)
  • Орден «За інтелектуальну відвагу» (2010)
  • Премія ім. Станіслава Вінценза за досягнення в популяризації культури регіону Центрально-Східної Європи (2016)

Громадська позиція Редагувати

У червні 2018 підтримав відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.

Критика Редагувати

Ярослав Грицак очолює з українського боку українсько-німецьку комісію істориків, що має лобіювати визнання Бундестагом Голодомору геноцидом українського народу. Восени 2019 року його звинуватив посол України в Німеччині Андрій Мельник у саботажі роботи цієї комісії:

Тоді я і в страшному сні не міг уявити, наскільки ілюзорними є очікування [від початку роботи комісії] … справжні фундаментальні виклики, які турбують громадськість обох країн, відверто ігнорувалися … більшість членів комісії схилилися до думки про те, щоб не висловлювати свою позицію … оскільки Голодомор є швидше питанням українсько-російських, ніж українсько-німецьких відносин.

— Андрій Мельник,

У відповідь на це Грицак заявив, що вважає Голодомор актом геноциду, проте деякі німецькі колеги мали сумніви щодо придатності концепції «геноцид».

Бібліографія Редагувати

Інтерв'ю Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Українська академія лідерства (укр.). Архів оригіналу за 22 серпня 2019. Процитовано 25 квітня 2020. 
  2. . courses.prometheus.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 квітня 2020. 
  3. Грыцак Я. И. Рабочие Бориславско-Дрогобычского нефтяного бассейна во второй половине XIX — начале XX вв. : формирование, положение, классовая борьба: автореферат диссертации на соискание учёной степени кандидата исторических наук. — Львов: Львовский ордена Ленина государственный университет им. И. Франко, 1986. — 16 с.
  4. Грицак Я. Формування модерної української нації: історіографія та історіософія проблеми. — Автореферат диссертації доктора історичних наук: 07.00.06. — К.: НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 1996. — 43 с.
  5. . LIGA. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 17 січня 2020. 
  6. Почесні професори та доктори НаУКМА. Національний університет «Києво-Могилянська академія» (укр.). Процитовано 17 січня 2020. 
  7. (укр.). 10 серпня 2014. Архів оригіналу за 10 жовтня 2014. 
  8. (укр.). Сайт Национального университета «Киево-Могилянская академия». Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 18 жовтня 2015. 
  9. . Архів оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 17 жовтня 2015. 
  10. . Сайт журнала Ab Imperio. Архів оригіналу за 1 квітня 2014. Процитовано 1 квітня 2014. 
  11. . ЕП. 22.10.2019. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22.10.2019. 
  12. . ЕП. 24.10.2019. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 25.10.2019. 
  13. Ярослав Грицак (28 жовтня 2019). . Українська правда. Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 28 жовтня 2019. 
  14. Ярослав Грицак (25 жовтня 2019). . Збруч. Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 28 жовтня 2019. 
  15. An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia [ 22 червня 2018 у Wayback Machine.] Open Democracy, 06.06.2018
  16. . Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. 
  17. Мовчання буває злочинним: чому історик Грицак має піти з українсько-німецької комісії. ЄП. 24 жовтня 2019. Процитовано 13.12.2020. 
  18. Голодомор — це геноцид, але в політику ми не граємо: відповідь історика Грицака на звинувачення https://www.eurointegration.com.ua/experts/2019/10/28/7102341/ [ 28 жовтня 2019 у Wayback Machine.]

Джерела Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ярослав Грицак
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yarosla v Jo sipovich Gricak 1 sichnya 1960 s Dovge Strijskij rajon Lvivska oblast ukrayinskij istorik ta publicist Doktor istorichnih nauk profesor Ukrayinskogo katolickogo universitetu u Lvovi Direktor Institutu istorichnih doslidzhen Lvivskogo nacionalnogo universitetu im I Franka gist profesor 1996 2009 Centralnoyevropejskogo universitetu u Budapeshti pershij vice prezident 1999 2005 Mizhnarodnoyi asociaciyi ukrayinistiv Golovnij redaktor naukovogo richnika Ukrayina moderna chlen redakcijnoyi kolegiyi chasopisiv Ab Imperio Judaica Ukrainica Kritika Slavic Review chlen naglyadovoyi radi zhurnalu Harvard Ukrainian Studies Pochesnij profesor NaUKMA Yaroslav GricakYaroslav Gricak chitaye lekciyu Yak podolati istoriyu na pershomu zanyatti vulichnogo universitetu bilya Lvivskoyi ratushi kviten 2012 r Yaroslav Gricak chitaye lekciyu Yak podolati istoriyu na pershomu zanyatti vulichnogo universitetu bilya Lvivskoyi ratushi kviten 2012 r Narodivsya 1 sichnya 1960 1960 01 01 63 roki Dovge Strijskij rajon Lvivska oblast Ukrayinska RSR SRSRKrayina SRSR UkrayinaDiyalnist istorik vikladach universitetu publicistAlma mater Lvivskij universitetGaluz istoriyaZaklad Ukrayinskij katolickij universitetVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor istorichnih nauk 1996 Chlenstvo NAN UkrayiniNagorodi Premiya fundaciyi AntonovichivRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Gricak Yaroslav Josipovich u VikishovishiYaroslav Gricak 2008 r U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gricak Vikladach kursiv Istoriya Ukrayini ta Veliki knigi v Ukrayinskij akademiyi liderstva 1 j onlajn kursu Vibrani pitannya yevropejskoyi istoriyi na platformi Prometheus 2 Maye ponad 500 naukovih publikacij na istorichnu tematiku Vidomij takozh svoyimi publicistichnimi tvorami Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Osvita 1 2 Pislya Revolyuciyi Gidnosti 1 3 Uchast u Nimecko ukrayinskij istorichnij komisiyi 2 Nagorodi 3 Gromadska poziciya 4 Kritika 5 Bibliografiya 6 Interv yu 7 Primitki 8 DzherelaZhittyepis RedaguvatiOsvita Redaguvati U 1977 1982 rokah zdobuv istorichnu osvitu u Lvivskomu derzhavnomu universiteti im I Franka Naukova kar yeraU 1982 1992 rokah pracyuvav u Lvivskomu universiteti starshim naukovim spivrobitnikom U 1987 roci zahistiv disertaciyu na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata istorichnih nauk za temoyu Robitniki Borislavsko Drogobickogo naftovogo basejnu v drugij polovini XIX pochatku XX st Formuvannya stanovishe klasova borotba u Lvivskomu derzhavnomu universiteti im I Franka 3 U 1996 roci zahistiv disertaciyu na zdobuttya naukovogo stupenya doktora istorichnih nauk za temoyu Formuvannya modernoyi ukrayinskoyi naciyi istoriografiya ta istoriosofiya problemi u Instituti ukrayinskoyi arheografiyi NAN Ukrayini 4 U 1996 2009 rr zaproshenij profesor u Kolumbijskomu universiteti i Centralno Yevropejskomu universiteti v Budapeshti U 1999 2008 rr profesor direktor Institutu istorichnih doslidzhen Lvivskogo universitetu profesor kafedri novoyi ta novitnoyi istoriyi Ukrayini Ukrayinskogo katolickogo universitetu 5 1999 2008 pershij vice prezident Mizhnarodnoyi asociaciyi ukrayinistiv Pochesnij profesor Nacionalnogo universitetu Kiyevo Mogilyanska akademiya 6 Zasnovnik i golovnij redaktor naukovogo shorichnika Ukrayina moderna 7 chlen redakcijnoyi kolegiyi zhurnaliv Ukrayinskij gumanitarnij oglyad 8 Kritika 9 Ab Imperio 10 Pislya Revolyuciyi Gidnosti Redaguvati U 2014 2015 chlen Konkursnoyi komisiyi do povnovazhen yakoyi vhodit visunennya kandidatur na posadu direktora Nacionalnogo antikorupcijnogo byuro Ukrayini Priznachenij za kvotoyu Prezidenta Ukrayini Uchast u Nimecko ukrayinskij istorichnij komisiyi Redaguvati U zhovtni 2019 roku posol Ukrayini v Nimechchini Andrij Melnik zvinuvativ Yaroslava Gricaka u bezdiyalnosti na posadi spivgolovi dvostoronnoyi Nimecko ukrayinskoyi istorichnoyi komisiyi ta napolig na yiyi perezavantazhenni 11 12 Sam istorik vidkinuv zvinuvachennya diplomata ta zustrichno zvinuvativ jogo u braku komunikaciyi z komisiyeyu primenshenni yiyi roli ta nepravilnomu traktuvanni yiyi misiyi Gricak zauvazhiv sho ukrayinska chastina komisiyi pracyuye na gromadskih zasadah i hocha yiyi chleni ne ye doslidnikami Golodomoru voni ne mayut sumniviv sho vin buv aktom genocidu Dumka bilshosti komisiyi zgidno z yakoyu Golodomor slid vvazhati radshe zlochinom proti lyudyanosti nizh genocidom ohoplyuvala poziciyu lishe nimeckih istorikiv 13 14 Nagorodi RedaguvatiNagoroda zhurnalu Przeglad Wschodni Varshava 1998 za najkrashu inozemnu knizhku u galuzi shidnoyevropejskoyi istoriyi Nagoroda im Solomiyi Pavlichko Amerikanskoyi radi osvitnih tovaristv 2003 Galickij licar nominaciya gromadskij diyach roku 2004 Premiya fundaciyi Antonovichiv 2007 Nagoroda zhurnalu Korespondent Najkrasha knizhka roku 2007 Orden Respubliki Polshi Bene Merito 2009 Premiya Antona Gindeli z kulturi ta istoriyi Centralnoyi Shidnoyi ta Pivdennoyi Yevropi Viden 2010 Orden Za intelektualnu vidvagu 2010 Premiya im Stanislava Vincenza za dosyagnennya v populyarizaciyi kulturi regionu Centralno Shidnoyi Yevropi 2016 Gromadska poziciya RedaguvatiU chervni 2018 pidtrimav vidkritij list diyachiv kulturi politikiv i pravozahisnikiv iz zaklikom do svitovih lideriv vistupiti na zahist uv yaznenogo u Rosiyi ukrayinskogo rezhisera Olega Sencova j inshih politv yazniv 15 Kritika RedaguvatiYaroslav Gricak ocholyuye z ukrayinskogo boku ukrayinsko nimecku komisiyu istorikiv sho maye lobiyuvati viznannya Bundestagom Golodomoru genocidom ukrayinskogo narodu 16 Voseni 2019 roku jogo zvinuvativ posol Ukrayini v Nimechchini Andrij Melnik u sabotazhi roboti ciyeyi komisiyi nbsp Todi ya i v strashnomu sni ne mig uyaviti naskilki ilyuzornimi ye ochikuvannya vid pochatku roboti komisiyi spravzhni fundamentalni vikliki yaki turbuyut gromadskist oboh krayin vidverto ignoruvalisya bilshist chleniv komisiyi shililisya do dumki pro te shob ne vislovlyuvati svoyu poziciyu oskilki Golodomor ye shvidshe pitannyam ukrayinsko rosijskih nizh ukrayinsko nimeckih vidnosin nbsp Andrij Melnik 17 U vidpovid na ce Gricak zayaviv sho vvazhaye Golodomor aktom genocidu prote deyaki nimecki kolegi mali sumnivi shodo pridatnosti koncepciyi genocid 18 Bibliografiya Redaguvati Duh sho tilo rve do boyu Sproba politichnogo portretu Ivana Franka Lviv Svit 1990 Narisi Istoriyi Ukrayini Formuvannya modernoyi ukrayinskoyi naciyi XIX XX st Arhivovano 4 lyutogo 2012 u Wayback Machine Kiyiv Geneza 1996 druge vidannya 2000 perevidannya Yaroslav Gricak Naris istoriyi Ukrayini Formuvannya modernoyi naciyi HIH HH stolittya Kiyiv Yakaboo Publishing 2019 656 s ISBN 978 617 7544 12 7 Historia Ukrainy Narodziny nowoczesnego narodu Lublin 2001 Inshij format Yaroslav Gricak Ivano Frankivsk Lileya NV 2003 Strasti za nacionalizmom Kiyiv Kritika 2004 2011 Prorok u svoyij vitchizni Ivan Franko i jogo spilnota Kiyiv Kritika 2006 Leopolis multiplex K Grani T 2008 seriya De profundis Sho zalishilosya pislya Pomaranchevoyi revolyuciyi Kiyiv Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska Akademiya 2010 Arhivovano 20 listopada 2016 u Wayback Machine Zhittya smert ta inshi nepriyemnosti K Grani T 2008 2010 seriya De profundis Formuvannya modernoyi ukrayinskoyi naciyi XIX XX st Ukraina Przewodnik Krytyki Politycznej Iza Chruslinska wywiad rzeka Gdansk Warszawa 2009 ISBN 978 83 61006 72 5 26 j procent abo yak podolati istoriyu Kiyiv Fond Poroshenka 2014 136 s Seriya Zhiti po novomu Kudi ruhayetsya svit K Grani T 2015 192 s Interv yu RedaguvatiYaroslav Gricak Uspih Zelenskogo nezasluzhenij i mozhe vilitis u tragediyu Dilova stolicya 2019 Yaroslav Gricak Biografiya istorika viznachaye sposib u yakij vin pishe pro istoriyu Ukrayina Moderna 2018 http uamoderna com jittepis istory yaroslav hrytsak Rozmova z Yaroslavom Gricakom na platformi Ukrainians https theukrainians org yaroslav hrytsak Arhivovano 12 serpnya 2018 u Wayback Machine Yaroslav Gricak Ukrayina ce modernij produkt Arhivovano 23 listopada 2012 u Wayback Machine Ukrayinskij tizhden 25 sichnya 2008 Interv yu z Yaroslavom Gricakom avtorom knigi Prorok u svoyij Vitchizni Arhivovano 25 lyutogo 2014 u Wayback Machine Radio Svoboda 28 grudnya 2007 Yaroslav Gricak Bez vidkrittya Ameriki nikoli ne bulo bi Ukrayini Arhivovano 10 sichnya 2008 u Wayback Machine Ukrayina moloda 2 listopada 2007 Yaroslav Gricak Gitler ne buv peven u svoyih silah Visokij zamok 22 chervnya 2002 Kogda poyavilsya ukrainskij narod Byla li Ukraina rossijskoj koloniej Chto ukraincy dumayut o Bandere Ukrainskij istorik Yaroslav Gricak otvechaet na glavnye voprosy rossiyan ob istorii Ukrainy Meduza 2022 Primitki Redaguvati Vikladachi ta lektori Ukrayinska akademiya liderstva ukr Arhiv originalu za 22 serpnya 2019 Procitovano 25 kvitnya 2020 Vibrani pitannya yevropejskoyi istoriyi courses prometheus org ua ukr Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 25 kvitnya 2020 Grycak Ya I Rabochie Borislavsko Drogobychskogo neftyanogo bassejna vo vtoroj polovine XIX nachale XX vv formirovanie polozhenie klassovaya borba avtoreferat dissertacii na soiskanie uchyonoj stepeni kandidata istoricheskih nauk Lvov Lvovskij ordena Lenina gosudarstvennyj universitet im I Franko 1986 16 s Gricak Ya Formuvannya modernoyi ukrayinskoyi naciyi istoriografiya ta istoriosofiya problemi Avtoreferat dissertaciyi doktora istorichnih nauk 07 00 06 K NAN Ukrayini In t ukr arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo 1996 43 s Gricak Yaroslav LIGA Arhiv originalu za 17 chervnya 2020 Procitovano 17 sichnya 2020 Pochesni profesori ta doktori NaUKMA Nacionalnij universitet Kiyevo Mogilyanska akademiya ukr Procitovano 17 sichnya 2020 Redakciya Ukrayina moderna ukr 10 serpnya 2014 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2014 Ukrayinskij gumanitarnij oglyad ukr Sajt Nacionalnogo universiteta Kievo Mogilyanskaya akademiya Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2015 Procitovano 18 zhovtnya 2015 Pro nas KRITIKA Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2015 Procitovano 17 zhovtnya 2015 Redakcionnyj sovet Sajt zhurnala Ab Imperio Arhiv originalu za 1 kvitnya 2014 Procitovano 1 kvitnya 2014 Viznannya Golodomoru v Nimechchini posol hoche pereformatuvannya dvostoronnoyi komisiyi EP 22 10 2019 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2019 Procitovano 22 10 2019 Andrij Melnik Movchannya buvaye zlochinnim chomu istorik Gricak maye piti z ukrayinsko nimeckoyi komisiyi EP 24 10 2019 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2019 Procitovano 25 10 2019 Yaroslav Gricak 28 zhovtnya 2019 Golodomor ce genocid ale v politiku mi ne grayemo vidpovid istorika Gricaka na zvinuvachennya Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2019 Procitovano 28 zhovtnya 2019 Yaroslav Gricak 25 zhovtnya 2019 Yaroslav Gricak nazvav bezsensovim osnovnij argument MZS Nimechchini shodo Golodomoru Zbruch Arhiv originalu za 3 listopada 2019 Procitovano 28 zhovtnya 2019 An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia Arhivovano 22 chervnya 2018 u Wayback Machine Open Democracy 06 06 2018 Chleni komisiyi Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2020 Movchannya buvaye zlochinnim chomu istorik Gricak maye piti z ukrayinsko nimeckoyi komisiyi YeP 24 zhovtnya 2019 Procitovano 13 12 2020 Golodomor ce genocid ale v politiku mi ne grayemo vidpovid istorika Gricaka na zvinuvachennya https www eurointegration com ua experts 2019 10 28 7102341 Arhivovano 28 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Dzherela RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Yaroslav GricakInstitut istorichnih doslidzhen Lvivskogo derzhavnogo universitetu im I Franka Departament istoriyi Centralnoyevropejskogo universitetu Kafedra svitovoyi istoriyi Ukrayinskogo Katolickogo Universitetu Yaroslav Gricak Praci Ya Gricaka v e biblioteci Chtivo Arhivovano 29 listopada 2014 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gricak Yaroslav Josipovich amp oldid 40486239