www.wikidata.uk-ua.nina.az

Парламентаризм Парламентари зм система політичної організації держави за якої чітко розмежовані функції законодавчої та

Парламентаризм

Парламентари́зм — система політичної організації держави, за якої чітко розмежовані функції законодавчої та виконавчої влади за привілейованого становища парламенту.

Карта різних державних систем
   Конституційні монархії, в яких влада належить парламентам.
   Парламентські республіки, де парламенти ефективно верховодять над окремими главами держав.
   Парламентські республіки з президентами у ролі виконавчої влади, обраних і відповідальних перед парламентами.

Етимологія поняття Редагувати

Парламент є об'єктом інтенсивної політичної комунікації з боку громадян: його критикують, до нього апелюють, з ним асоціюють багато явищ і процесів, що відбуваються в державі. В масовій свідомості парламент є уособленням суспільної мотивації, індикатором політичної культури та електоральних вподобань, очікувань і вимог соціальної справедливості. В літературі з питань державного будівництва і права, конституціоналізму, політологічних працях парламент як предмет наукового аналізу перебуває у центрі дискусій, оскільки є визначальною категорією для класифікацій форм державного правління, політичних режимів, рівня дієздатності складових громадянського суспільства.

За основу дефініцій поняття «парламент» науковці беруть різні ознаки, проте базовим класифікатором виступає його представницький характер. До останнього часу не склалося усталеної думки щодо монополії парламенту на статус представницького органу державної влади. На противагу авторам концепції про визначення українського парламенту як єдиного представницького органу висувається думка про те, що говорити про єдине представництво парламенту можна лише за відсутності інших органів загальнонаціонального рівня, що формуються безпосередньо народом. За наявності народно обраного (шляхом загального виборчого права) президента така єдність зникає. Отже, парламент важко безапеляційно назвати єдиним представницьким органом від народу.

Причина суперечки полягає в проблемі тотожності змісту представництва в зазначеному контексті: якщо взяти як вихідне положення, яким стверджується, що парламент і президент обираються голосуванням і у цьому розумінні рівною мірою є представниками народу, постає питання про правомірність колегіальності як умови представництва. Чи може одна особа бути представником різних, часом протилежних, соціальних груп і класів у політиці? Навіть без залучення статистичних показників співвідношення питомої ваги голосів у виборчому процесі зрозуміло, що президент має представницький мандат лише від більшості громадян, часто — відносної, а парламент — консолідоване представництво усього населення, частина якого, чиї погляди не збігаються з позиціями, уподобаннями більшості, також обов'язково буде представлена в парламенті, в тому числі і трибуною опозиції. Таким чином вбачається логічним вважати лише парламент органом народного представництва.

Саме така дефініція переважає в понятійному апараті політичної науки: «Парламент — вищий колегіальний представницький постійно діючий орган законодавчої влади держави». Проте зазначена теза також потребує уточнення. Традиційно вище представництво тлумачиться у двох аспектах: по-перше, в контексті визначеного авторитету парламенту як інституту народовладдя; по-друге, як його керівний характер по відношенню до інших представницьких органів, тобто сільських, селищних, міських, обласних рад, які теж обираються громадянами на основі прямого, рівного виборчого права шляхом таємного голосування.

До характерних особливостей парламентаризму сьогодні зараховують таке: по-перше, наявність самого парламенту як органу: виборного (органу, який обирається всіма виборцями держави); представницького (органу, який реально представляє своїх виборців — народ); колегіального (органу, який складається із багатьох членів — колегії, і, відповідно, в основі організації своєї діяльності застосовує колегіальні форми роботи); законотворчого (органу, для якого основним повноваженням, призначенням, є законотворча діяльність); по-друге, наявність у парламенту, крім законотворчих повноважень, ще й інших, специфічних: обговорення і затвердження бюджету держави; встановлення податків, участь у формуванні і реалізації державної зовнішньої і внутрішньої політики, участь у формуванні окремих державних органів і призначенні вищих посадових осіб держави, виконання функції парламентського контролю тощо.

Джерела світового парламентаризму Редагувати

Деякі історики пропонують шукати коріння парламентаризму аж у V ст. до нашої ери у Греції, де в часи Перікла (Pericles) була заснована Еклезія (Ecclesia) — законодавчі збори. Фактично всі громадяни Афін брали участь у цих зборах. Однак першим представницьким органом був «The BOULE» — найвищий законодавчий орган, якому підпорядковувалася Еклезія. До цього органу щорічно вибирали 500 представників, представництво встановлювалося від кожного племені, на які поділялось афінське суспільство.

Якщо коріння парламентаризму були знайдені у Греції, то перші гілки молодого деревця треба шукати в Римі. Перші народні збори Римської імперії називалися Comitia Curiata, до складу яких входили представники аристократії, котрі приймали рішення більшістю голосів. Потім народні збори стали називатися Comitia Centuriata. Вони відрізнялися від попередніх тим, що формувалися на військовій основі. Незабаром вони знову були переформовані і стали називатися Comitia Tributa — представництво встановлювалося від кожного роду (племені). Однак, як і у Греції, існував «The BOULE», якому підпорядковувалася Еклезія, так і в Римі існував сенат, якому підпорядковувалися усі три вищезгадані народні збори (Comitia Curiata, Comitia Centuriata, Comitia Tributa).

Римський сенат — класичний приклад становлення парламентаризму. Ще в римському праві юридичною основою станового представництва був мандат — угода-доручення. За класичним римським правом мандатум (доручення) — це цивільно-правова угода, за якою одна особа (манданс — довіритель) доручає, а інша особа (мандатарій — повірений) забов'язується безоплатно виконувати певні дії. Мандат означав, що депутат репрезентує тільки своїх виборців і що виборці мали право достроково його відкликати, якщо вважали, що їхні доручення не виконувалися.

На той час, першою європейською представницькою установою були іспанські Кортеси (перекладається як королівські зібрання), які виникли ще у XII столітті. Але сам термін «парламент» з'явився у XIII столітті у Франції, коли королівська курія була поділена на дві палати. Однією з цих палат був парламент. Але він не був ні законодавчим, ні представницьким органом, а займався лише судовими справами. Саме слово «парламент» виникло від французького «parler», що означає «говорити». Тільки на початку XIV століття у Франції з'явився перший представницький орган — генеральні штати, які скликалися королем. Проте вони не приймали ніяких законів, а були лише дорадчим органом. Взагалі, характерною рисою періоду абсолютної монархії в Європі було те, що представницькі органи були лише дорадчими органами, а державна влада належала королям. Таким чином, переважна більшість парламентів феодального часу, якщо і була представницькими органами, але не діяла на постійній основі. Тільки англійський парламент діяв на постійній основі, через те вважають, що саме англійський досвід дав початок явищу парламентаризму.

В Англії представницька установа була утворена на основі Великої Хартії Вольностей 1215 року, яка вважається першим актом конституційного значення. Але справжнє представництво почалося в 1265 році, коли на засідання ради королівства стали запрошувати по двоє лицарів від кожного графства і по двоє представників від найбільших міст. А в 1275 році вперше рада королівства була названа парламентом.

У середині XIV ст. англійський парламент став поділятися на палату лордів і палату громад. У цей самий час почалася законодавча діяльність парламенту. Його виключне право на прийняття законів історично виникло з права подавати королю петиції. Спочатку англійський парламент, як й інші європейські парламенти, тільки подавав запити королю про видання бажаних законів, і король видавав закон, але на початку XVI ст. така практика була відкинута. Пропозиції парламенту, які називалися біллями, ставали законопроєктами, які король міг тільки затвердити або відхилити. Таким чином, англійський парламент XVI ст. заснував основні принципи, які почали братися за основу іншими парламентами, а саме:

1) законотворчість є функцією виключно парламенту;
2) закон — це акт, який приймався палатами, затверджувався королем і мав найвищу силу серед усіх актів державної влади;
3) парламент мав контрольні повноваження над сферою державного управління (парламент запровадив процедуру імпічменту прем'єр-міністра наприкінці XVI ст.);
4) палата лордів виступала як вищий суд країни;
5) парламент також мав право втручатися в зовнішньополітичні справи.

Однак хоч парламент і дістав значні повноваження, король залишався домінуючим державним інститутом.

Парламентські республіки: Італія, Туреччина, Німеччина, Ізраїль.

Джерела українського парламентаризму Редагувати

Вважають, що такі інститути Київської держави, як віче, боярська рада та феодальні з'їзди є витоками українського парламентаризму чи навіть «протопарламентами». Проте такий інститут, як віче, не мав системи представництва, компетенції, термінів скликання та процедури. Навіть прийняття рішень у формі голосування перетворювалося, за свідченням істориків, на стихійне безладдя. Запрошення князя на київський стіл за ініціативою віча не мало абсолютного характеру. За підрахунками М.Грушевського, з 14 таких епізодів, відомих з літописів, лише 4 рази громада «проводила» свого кандидата.

Деколи стверджують, що козацькі ради періоду Козаччини були безпосередньою сходинкою до сучасного парламентаризму. Опоненти таких тверджень зазначають, що вони були радше інститутом воєнної демократії, який неминуче гине за умов майнової та соціальної диференціації. Проте правомірно говорити про демократичні цінності козацтва, які стали важливим компонентом Хмельниччини 1648—1654 рр. За гетьмана Б. Хмельницького було закладено тенденції регулярних зборів старшинської ради для вирішення найважливіших справ, її перетворення зі суто військової козацької установи на державний представницький орган, що вирішує державні справи і приймає нормативні акти.

Апогеєм розвитку українського парламентаризму до 1991 року був 80-річний період діяльності українських парламентських репрезентацій у райхсраті Цислейтанії, у Галицькому та Буковинському крайових сеймах.

Проблеми сучасного українського парламентаризму Редагувати

Проявами політичної корупції та кризи парламентаризму в сучасній Україні є «тушкування» і «кнопкодавство».

Див. також Редагувати

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.

Примітки Редагувати

  1. Кривенко Л. Парламент без парламентаризму? // Віче. — 1997. –№ 4. — С. 17.
  2. Древаль Ю. Д. Парламентаризм у політичній системі України: політико-правовий аналіз. — Х., 2003. — С. 17.
  3. Журавський В. С. Становлення і розвиток українського парламентаризму. — К., 2000. — С. 229−230.
  4. Український парламентаризм: і минуле і сучасне / За ред. Ю. С. Шемшученка. — К., 1999. — С. 27.
  5. Журавський В. С. Парламент України в системі органів державної влади // Парламентська реформа: теорія та практика: зб. статей. — К., 2001. –С. 93.
  6. Парламенты мира. — М., 1991. — 579 с.
  7. Платон. Держава. Закони. // Соч.: В 3 т. — М., 1971. –Т. 3; Аристотель. Політика //Соч.: В 4 т. — Т. 4. — М., 1993;
  8. Каменская Г. В. Генезис идей демократии // Социс. — 1994.
  9. Ферреро Г. Величие и падение Рима. СПб., 1997.
  10. Кирило-Методіївське товариство: У 3-х т. — К., 1990. — Т. 1. — С. 254
  11. . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 27 листопада 2013. 

Джерела Редагувати

  • Журавський В. Розвиток доктрини українського парламентаризму в 19 — на початку 20 ст. // Право України. — 2001. — № 5.

Література Редагувати

  • А. Романюк. Парламентаризм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.539 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Parlamentari zm sistema politichnoyi organizaciyi derzhavi za yakoyi chitko rozmezhovani funkciyi zakonodavchoyi ta vikonavchoyi vladi za privilejovanogo stanovisha parlamentu Karta riznih derzhavnih sistem Konstitucijni monarhiyi v yakih vlada nalezhit parlamentam Parlamentski respubliki de parlamenti efektivno verhovodyat nad okremimi glavami derzhav Parlamentski respubliki z prezidentami u roli vikonavchoyi vladi obranih i vidpovidalnih pered parlamentami Zmist 1 Etimologiya ponyattya 2 Dzherela svitovogo parlamentarizmu 3 Dzherela ukrayinskogo parlamentarizmu 4 Problemi suchasnogo ukrayinskogo parlamentarizmu 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 Literatura 9 PosilannyaEtimologiya ponyattya RedaguvatiParlament ye ob yektom intensivnoyi politichnoyi komunikaciyi z boku gromadyan jogo kritikuyut do nogo apelyuyut z nim asociyuyut bagato yavish i procesiv sho vidbuvayutsya v derzhavi V masovij svidomosti parlament ye uosoblennyam suspilnoyi motivaciyi indikatorom politichnoyi kulturi ta elektoralnih vpodoban ochikuvan i vimog socialnoyi spravedlivosti V literaturi z pitan derzhavnogo budivnictva i prava konstitucionalizmu politologichnih pracyah parlament yak predmet naukovogo analizu perebuvaye u centri diskusij oskilki ye viznachalnoyu kategoriyeyu dlya klasifikacij form derzhavnogo pravlinnya politichnih rezhimiv rivnya diyezdatnosti skladovih gromadyanskogo suspilstva 1 Za osnovu definicij ponyattya parlament naukovci berut rizni oznaki prote bazovim klasifikatorom vistupaye jogo predstavnickij harakter 2 Do ostannogo chasu ne sklalosya ustalenoyi dumki shodo monopoliyi parlamentu na status predstavnickogo organu derzhavnoyi vladi Na protivagu avtoram koncepciyi pro viznachennya ukrayinskogo parlamentu yak yedinogo predstavnickogo organu visuvayetsya dumka pro te sho govoriti pro yedine predstavnictvo parlamentu mozhna lishe za vidsutnosti inshih organiv zagalnonacionalnogo rivnya sho formuyutsya bezposeredno narodom Za nayavnosti narodno obranogo shlyahom zagalnogo viborchogo prava prezidenta taka yednist znikaye Otzhe parlament vazhko bezapelyacijno nazvati yedinim predstavnickim organom vid narodu 3 Prichina superechki polyagaye v problemi totozhnosti zmistu predstavnictva v zaznachenomu konteksti yaksho vzyati yak vihidne polozhennya yakim stverdzhuyetsya sho parlament i prezident obirayutsya golosuvannyam i u comu rozuminni rivnoyu miroyu ye predstavnikami narodu postaye pitannya pro pravomirnist kolegialnosti yak umovi predstavnictva Chi mozhe odna osoba buti predstavnikom riznih chasom protilezhnih socialnih grup i klasiv u politici Navit bez zaluchennya statistichnih pokaznikiv spivvidnoshennya pitomoyi vagi golosiv u viborchomu procesi zrozumilo sho prezident maye predstavnickij mandat lishe vid bilshosti gromadyan chasto vidnosnoyi a parlament konsolidovane predstavnictvo usogo naselennya chastina yakogo chiyi poglyadi ne zbigayutsya z poziciyami upodobannyami bilshosti takozh obov yazkovo bude predstavlena v parlamenti v tomu chisli i tribunoyu opoziciyi 4 Takim chinom vbachayetsya logichnim vvazhati lishe parlament organom narodnogo predstavnictva Same taka definiciya perevazhaye v ponyatijnomu aparati politichnoyi nauki Parlament vishij kolegialnij predstavnickij postijno diyuchij organ zakonodavchoyi vladi derzhavi 5 Prote zaznachena teza takozh potrebuye utochnennya Tradicijno vishe predstavnictvo tlumachitsya u dvoh aspektah po pershe v konteksti viznachenogo avtoritetu parlamentu yak institutu narodovladdya po druge yak jogo kerivnij harakter po vidnoshennyu do inshih predstavnickih organiv tobto silskih selishnih miskih oblasnih rad yaki tezh obirayutsya gromadyanami na osnovi pryamogo rivnogo viborchogo prava shlyahom tayemnogo golosuvannya 6 Do harakternih osoblivostej parlamentarizmu sogodni zarahovuyut take po pershe nayavnist samogo parlamentu yak organu vibornogo organu yakij obirayetsya vsima viborcyami derzhavi predstavnickogo organu yakij realno predstavlyaye svoyih viborciv narod kolegialnogo organu yakij skladayetsya iz bagatoh chleniv kolegiyi i vidpovidno v osnovi organizaciyi svoyeyi diyalnosti zastosovuye kolegialni formi roboti zakonotvorchogo organu dlya yakogo osnovnim povnovazhennyam priznachennyam ye zakonotvorcha diyalnist po druge nayavnist u parlamentu krim zakonotvorchih povnovazhen she j inshih specifichnih obgovorennya i zatverdzhennya byudzhetu derzhavi vstanovlennya podatkiv uchast u formuvanni i realizaciyi derzhavnoyi zovnishnoyi i vnutrishnoyi politiki uchast u formuvanni okremih derzhavnih organiv i priznachenni vishih posadovih osib derzhavi vikonannya funkciyi parlamentskogo kontrolyu tosho 7 Dzherela svitovogo parlamentarizmu RedaguvatiDeyaki istoriki proponuyut shukati korinnya parlamentarizmu azh u V st do nashoyi eri u Greciyi de v chasi Perikla Pericles bula zasnovana Ekleziya Ecclesia zakonodavchi zbori 8 Faktichno vsi gromadyani Afin brali uchast u cih zborah Odnak pershim predstavnickim organom buv The BOULE najvishij zakonodavchij organ yakomu pidporyadkovuvalasya Ekleziya Do cogo organu shorichno vibirali 500 predstavnikiv predstavnictvo vstanovlyuvalosya vid kozhnogo plemeni na yaki podilyalos afinske suspilstvo Yaksho korinnya parlamentarizmu buli znajdeni u Greciyi to pershi gilki molodogo derevcya treba shukati v Rimi Pershi narodni zbori Rimskoyi imperiyi nazivalisya Comitia Curiata do skladu yakih vhodili predstavniki aristokratiyi kotri prijmali rishennya bilshistyu golosiv Potim narodni zbori stali nazivatisya Comitia Centuriata Voni vidriznyalisya vid poperednih tim sho formuvalisya na vijskovij osnovi Nezabarom voni znovu buli pereformovani i stali nazivatisya Comitia Tributa predstavnictvo vstanovlyuvalosya vid kozhnogo rodu plemeni Odnak yak i u Greciyi isnuvav The BOULE yakomu pidporyadkovuvalasya Ekleziya tak i v Rimi isnuvav senat yakomu pidporyadkovuvalisya usi tri vishezgadani narodni zbori Comitia Curiata Comitia Centuriata Comitia Tributa 9 Rimskij senat klasichnij priklad stanovlennya parlamentarizmu She v rimskomu pravi yuridichnoyu osnovoyu stanovogo predstavnictva buv mandat ugoda doruchennya Za klasichnim rimskim pravom mandatum doruchennya ce civilno pravova ugoda za yakoyu odna osoba mandans doviritel doruchaye a insha osoba mandatarij povirenij zabov yazuyetsya bezoplatno vikonuvati pevni diyi Mandat oznachav sho deputat reprezentuye tilki svoyih viborciv i sho viborci mali pravo dostrokovo jogo vidklikati yaksho vvazhali sho yihni doruchennya ne vikonuvalisya 10 Na toj chas pershoyu yevropejskoyu predstavnickoyu ustanovoyu buli ispanski Kortesi perekladayetsya yak korolivski zibrannya yaki vinikli she u XII stolitti Ale sam termin parlament z yavivsya u XIII stolitti u Franciyi koli korolivska kuriya bula podilena na dvi palati Odniyeyu z cih palat buv parlament Ale vin ne buv ni zakonodavchim ni predstavnickim organom a zajmavsya lishe sudovimi spravami Same slovo parlament viniklo vid francuzkogo parler sho oznachaye govoriti Tilki na pochatku XIV stolittya u Franciyi z yavivsya pershij predstavnickij organ generalni shtati yaki sklikalisya korolem Prote voni ne prijmali niyakih zakoniv a buli lishe doradchim organom Vzagali harakternoyu risoyu periodu absolyutnoyi monarhiyi v Yevropi bulo te sho predstavnicki organi buli lishe doradchimi organami a derzhavna vlada nalezhala korolyam Takim chinom perevazhna bilshist parlamentiv feodalnogo chasu yaksho i bula predstavnickimi organami ale ne diyala na postijnij osnovi Tilki anglijskij parlament diyav na postijnij osnovi cherez te vvazhayut sho same anglijskij dosvid dav pochatok yavishu parlamentarizmu V Angliyi predstavnicka ustanova bula utvorena na osnovi Velikoyi Hartiyi Volnostej 1215 roku yaka vvazhayetsya pershim aktom konstitucijnogo znachennya Ale spravzhnye predstavnictvo pochalosya v 1265 roci koli na zasidannya radi korolivstva stali zaproshuvati po dvoye licariv vid kozhnogo grafstva i po dvoye predstavnikiv vid najbilshih mist A v 1275 roci vpershe rada korolivstva bula nazvana parlamentom U seredini XIV st anglijskij parlament stav podilyatisya na palatu lordiv i palatu gromad U cej samij chas pochalasya zakonodavcha diyalnist parlamentu Jogo viklyuchne pravo na prijnyattya zakoniv istorichno viniklo z prava podavati korolyu peticiyi Spochatku anglijskij parlament yak j inshi yevropejski parlamenti tilki podavav zapiti korolyu pro vidannya bazhanih zakoniv i korol vidavav zakon ale na pochatku XVI st taka praktika bula vidkinuta Propoziciyi parlamentu yaki nazivalisya billyami stavali zakonoproyektami yaki korol mig tilki zatverditi abo vidhiliti Takim chinom anglijskij parlament XVI st zasnuvav osnovni principi yaki pochali bratisya za osnovu inshimi parlamentami a same 1 zakonotvorchist ye funkciyeyu viklyuchno parlamentu 2 zakon ce akt yakij prijmavsya palatami zatverdzhuvavsya korolem i mav najvishu silu sered usih aktiv derzhavnoyi vladi 3 parlament mav kontrolni povnovazhennya nad sferoyu derzhavnogo upravlinnya parlament zaprovadiv proceduru impichmentu prem yer ministra naprikinci XVI st 4 palata lordiv vistupala yak vishij sud krayini 5 parlament takozh mav pravo vtruchatisya v zovnishnopolitichni spravi Odnak hoch parlament i distav znachni povnovazhennya korol zalishavsya dominuyuchim derzhavnim institutom Parlamentski respubliki Italiya Turechchina Nimechchina Izrayil Dzherela ukrayinskogo parlamentarizmu RedaguvatiVvazhayut sho taki instituti Kiyivskoyi derzhavi yak viche boyarska rada ta feodalni z yizdi ye vitokami ukrayinskogo parlamentarizmu chi navit protoparlamentami Prote takij institut yak viche ne mav sistemi predstavnictva kompetenciyi terminiv sklikannya ta proceduri Navit prijnyattya rishen u formi golosuvannya peretvoryuvalosya za svidchennyam istorikiv na stihijne bezladdya Zaproshennya knyazya na kiyivskij stil za iniciativoyu vicha ne malo absolyutnogo harakteru Za pidrahunkami M Grushevskogo z 14 takih epizodiv vidomih z litopisiv lishe 4 razi gromada provodila svogo kandidata Dekoli stverdzhuyut sho kozacki radi periodu Kozachchini buli bezposerednoyu shodinkoyu do suchasnogo parlamentarizmu Oponenti takih tverdzhen zaznachayut sho voni buli radshe institutom voyennoyi demokratiyi yakij neminuche gine za umov majnovoyi ta socialnoyi diferenciaciyi Prote pravomirno govoriti pro demokratichni cinnosti kozactva yaki stali vazhlivim komponentom Hmelnichchini 1648 1654 rr Za getmana B Hmelnickogo bulo zakladeno tendenciyi regulyarnih zboriv starshinskoyi radi dlya virishennya najvazhlivishih sprav yiyi peretvorennya zi suto vijskovoyi kozackoyi ustanovi na derzhavnij predstavnickij organ sho virishuye derzhavni spravi i prijmaye normativni akti Apogeyem rozvitku ukrayinskogo parlamentarizmu do 1991 roku buv 80 richnij period diyalnosti ukrayinskih parlamentskih reprezentacij u rajhsrati Cislejtaniyi u Galickomu ta Bukovinskomu krajovih sejmah 11 Problemi suchasnogo ukrayinskogo parlamentarizmu RedaguvatiProyavami politichnoyi korupciyi ta krizi parlamentarizmu v suchasnij Ukrayini ye tushkuvannya i knopkodavstvo Div takozh RedaguvatiParlamentarizm v Ukrayini Premiya Verhovnoyi Radi Ukrayini za vnesok molodi u rozvitok parlamentarizmu miscevogo samovryaduvannya nbsp Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim Primitki Redaguvati Krivenko L Parlament bez parlamentarizmu Viche 1997 4 S 17 Dreval Yu D Parlamentarizm u politichnij sistemi Ukrayini politiko pravovij analiz H 2003 S 17 Zhuravskij V S Stanovlennya i rozvitok ukrayinskogo parlamentarizmu K 2000 S 229 230 Ukrayinskij parlamentarizm i minule i suchasne Za red Yu S Shemshuchenka K 1999 S 27 Zhuravskij V S Parlament Ukrayini v sistemi organiv derzhavnoyi vladi Parlamentska reforma teoriya ta praktika zb statej K 2001 S 93 Parlamenty mira M 1991 579 s Platon Derzhava Zakoni Soch V 3 t M 1971 T 3 Aristotel Politika Soch V 4 t T 4 M 1993 Kamenskaya G V Genezis idej demokratii Socis 1994 Ferrero G Velichie i padenie Rima SPb 1997 Kirilo Metodiyivske tovaristvo U 3 h t K 1990 T 1 S 254 Oleksandr Stefanovich V yakim napryami maye jti pracya nashih vich i posliv Dyilo 31 10 1913 Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 27 listopada 2013 Dzherela RedaguvatiZhuravskij V Rozvitok doktrini ukrayinskogo parlamentarizmu v 19 na pochatku 20 st Pravo Ukrayini 2001 5 Literatura RedaguvatiA Romanyuk Parlamentarizm Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 539 ISBN 978 966 611 818 2Posilannya RedaguvatiParlamentarizm Arhivovano 18 sichnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Parlamentske pravo Arhivovano 31 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya Rozpusk parlamentu Arhivovano 5 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Parlyamentarizm Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1298 1299 1000 ekz Oleksandr Stefanovich V yakim napryami maye jti pracya nashih vich i posliv Dyilo 31 10 1913 Arhivovano 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Taeko Hiroi Nebezpeki parlamentarizmu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Parlamentarizm amp oldid 37828323