www.wikidata.uk-ua.nina.az

Імперська Рада або Райхсрат нім Reichsrat двопалатний парламент Австрійської імперії створений на підставі Лютневого пат

Імперська Рада


Імперська Рада або Райхсрат (нім. Reichsrat) — двопалатний парламент Австрійської імперії, створений на підставі Лютневого патенту від 26 лютого 1861 року. Відповідно до положень Грудневої конституції з 1867 — парламент Цислейтанії Австро-Угорщини. Припинив існування 1918 року внаслідок розпаду імперії.

Імперська Рада
нім. Reichsrat
 
 
Загальна інформація:
Юрисдикція:  Австро-Угорщина
Цислейтанія
Тип: двопалатний:
Палата панів
Палата депутатів
Дата заснування: 1861
Дата ліквідації: 1918
Адреса:
Адреса: Відень, Ратушна площа
(будинок парламенту)


Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імперська Рада

Становлення парламентаризму Редагувати

Після революційних подій у березні 1848 року з'явилася Піллерсдорфська конституція[de] від 25 квітня 1848 року, якою певні законодавчі повноваження передавалися Райхстаґу[de]. Щоправда цей представницький орган не став класичним парламентом, а скоріше був законодавчо-дорадчим органом Цісаря, який зрештою (1851) розпустили. Пізніше відновили як Державну раду (нім. Staatsrat), яку також ліквідували (1858) на користь Ради Міністрів Австро-Угорщини[de].

У 1860 році, коли фінансова криза почала досягати дореволюційного рівня, необхідність повернення до конституціоналізму була очевидною, і Францу Йосифу I довелося йти на поступки вищому середньому класу, що прагнув брати участь в управлінні державою.

20 жовтня 1860 року Жовтневим дипломом[de] було створено Імперську Раду (нім. Reichsrat) зі 100 членів, із дорадчими функціями в господарських і фінансових питаннях. Щоправда, законодавчою владою орган практично не був наділений.

Імперська Рада Редагувати

Справжнім парламентом Райхсрат став 26 лютого 1861 року, коли під тиском ліберальної спільноти було ухвалено Лютневий патент, яким парламенту надали законодавчі функції. За цим конституційним актом Імперська Рада стала двопалатною, і складалася з Палати панів та Палати депутатів. Члени верхньої палати призначалися Цісарем. До нижньої депутатів (до 1867 —343 особи) делегували ландтаги коронних земель (в т.ч. до 1866 року — Венето Ломбардо-Венеціанського королівства).
Функції парламенту було розділено на дві секції — «Велику» та «Малу». Перша вирішувала питання, що стосувалися імперії (включно з Королівством Угорським) загалом. Друга — займалася регіональною проблематикою.
У свою чергу Цісар володів правом вето на рішення Імперської Ради, а також видавати «надзвичайні постанови» в перервах між її сесіями.
Новий державний лад піддавався жорсткій критиці з боку представників окремих коронних земель, які розцінювали його як реакцію, та намагання Габсбурзької монархії фактично повернутися до абсолютизму. Особливо активно протидіяли надмірній централізації угорські еліти, котрі прагнули розширення суверенітету Угорського королівства та прийняття власної конституції. У зв'язку з цим Угорський парламент відмовився затвердити «Лютневий патент» і утримався від надсилання своїх представників до Імперської Ради. У 1863 році Райхсрат покинули чеські і польські посли, що повністю паралізувало його роботу. Таким чином спроби реформ провалилися, що в 1865 р. визнав і сам Франц Йосиф I, скасувавши конституційний акт 1860 та призупинивши діяльність парламенту.
У 1867 році вдалося досягнути австро-угорського компромісу, в результаті чого була утворена Австро-Угорщина як дуалістична монархія, землі корони Святого Стефана виокремили у Транслейтанію зі своїми парламентом.

Імперська Рада Цислейтанії Редагувати

Основи державного ладу Австро-Угорщини було визначено Грудневою конституцією (1867). Відповідно до одного з конституційних законів — «закону про делегування», межі компетенції Райхсрату обмежувалися однією з частин імперії — Цислейтанією, за винятком питань збройних сил, зовнішньої політики та загального бюджету Австро-Угорщини.
Імперська Рада, як двопалатний парламент, який складався з Палати шляхти та Палати депутатів[de], була вишим законодавчим органом Цислейтанії з 1867 до 1918.
Законопроєкт вважався ухваленим Райхсратом якщо за нього проголосувала більшість обох його палат. Після підписання Цісарем та публікування у Віснику імперських законів (нім. Reichsgesetzblatt) він набирав чинності як закон.

Починаючи з 4 грудня 1883 року, засідання Імперської Ради проходили в будівлі парламенту на віденській Рінґштрассе, в якій нині відбуваються засідання австрійського парламенту. До того для зібрань Райхсрату використовували тимчасову дерев'яну будівлю (що називалася «Театром») на віденській Верінгерштрассе, у нинішньому 9-му окрузі австрійської столиці.

Палата панів Редагувати

Палата шляхти (нім. Herrenhaus) складалася з членів, яких пожиттєво призначав Цісар. На місце у верхній палаті могли претендувати:

Палата депутатів Редагувати

Палата депутатів[de] (нім. Abgeordnetenhaus) обиралася ландтагами та соймами коронних земель до 1873 року, надалі — прямим голосуванням. Складалася з 343 послів: 120 від Угорського королівства (до 1867), 20 — Ломбардо-Венеціанського королівства (до 1859, 1866), 203 — від інших країв.

Українці в Райхсраті Редагувати

Історія Редагувати

До 1873 року депутати нижньої палати були делеговані місцевими ландтагами, потім — після реформи виборчого права — обиралися прямим голосуванням.

До 1915 року австрійський Райхсрат офіційно називався Die im Reichsrat vertretenen Königreiche und Länder (укр. представлені Райхсратом королівства й землі).

Наприклад, у 1911 році у верхній палаті засідали 14 ерцгерцогів, 18 архієпископів та єпископів (серед них — 5 князів-архієпископів, 5 архієпископів, 8 князів-єпископів), 90 членів із землевласницької аристократії та 169 довічних членів (подароване членство). Усі вони були чоловіками. Починаючи з 1907 року, члени верхньої палати могли балотуватися й до нижньої палати.

До нижньої палати первинно (з 1873 року) обиралося 353 депутати, терміном на 6 років. До 1907 року їхня кількість зросла до 516. У 1896 році було проведено чергову виборчу реформу, відповідно до якої виборче право надавалося всім особам чоловічої статі, старшим 24-х років. Від цієї реформи виграли, у першу чергу, нові політичні сили — соціал-демократи й християнські соціалісти, що відтіснили на другий план традиційних консерваторів та лібералів. Якщо в період з 1867 по 1879 рр. більшість членів палати депутатів були з лав Німецької ліберальної партії, у 1879–1893 роках уряд спирався на більшість Райхсрату, що складалася з німецько-австрійських клерикалів і чеських та польських консерваторів, то на виборах 1907 року найбільшою фракцією нижньої палати Райхсрату стає християнсько-соціалістична, а в 1911 — соціал-демократична.

Останні вибори до нижньої палати Райхсрату відбулися 1911 року. 21 жовтня 1918 року його члени утворюють тимчасові Народні збори для Німецької Австрії (Deutschösterreich), які 30 жовтня затверджують тимчасовий уряд Австрії й 12 листопада 1918 року ухвалюють закон про аншлюс Австрії Німеччиною. Цього дня відбулося останнє засідання Райхсрату. Гітлер, що жив у Відні у 1907–1913 роках, неодноразово, перебуваючи на глядацьких місцях, спостерігав за скандальними й галасливими засіданнями у Райхсраті та, за його словами, тоді вже перейнявся думками про неминучий крах як Австро-Угорської монархії, так і будь-якої парламентської демократії.

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 18 травня 2022. 
  2. . Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020. 
  3. Brigitte Hamann: Hitlers Wien. Lehrjahre eines Diktators. Piper, München 1996

Посилання Редагувати

Література Редагувати

  • Berthold Sutter u. Ernst Bruckmüller: Der Reichsrat, das Parlament der westlichen Reichshälfte Österreich-Ungarns (1861—1918). In: Ernst Bruckmüller: Parlamentarismus in Österreich (= Schriften des Institutes für Österreichkunde, 64). Wien 2001, S. 60-109, ISBN 3-209-03811-2.
  • Wilhelm Brauneder: Österreichische Verfassungsgeschichte. 9. durchges. Aufl., Wien 2003, ISBN 3-214-14874-5.
  • Valerian Ritter von Pienczykowski: Österreichs Reichsrat. (проект виборчої реформи), Wien 1906.
  • Casimir Sichulski: Oesterreichischer Reichsrat in Karikaturen und Autolithographie, Wien 1912.
  • Brigitte Hamann: Hitlers Wien. Lehrjahre eines Diktators. Piper, München 1996, ISBN 3-492-03598-1.
  • G. Kolmer: Parlament und Verfassung in Österreich, 8 Bände. Wien 1920 ff.
  • Gerhard Silvestri: Verhandlungen des Österreichischen Verstärkten Reichsrathes 1860. Nach den stenographischen Berichten; mit Einleitung u. ergänzten biographischen Hinweisen, 2 Bde., Wien 1972.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Imperska Rada abo Rajhsrat nim Reichsrat dvopalatnij parlament Avstrijskoyi imperiyi stvorenij na pidstavi Lyutnevogo patentu vid 26 lyutogo 1861 roku Vidpovidno do polozhen Grudnevoyi konstituciyi z 1867 parlament Cislejtaniyi Avstro Ugorshini Pripiniv isnuvannya 1918 roku vnaslidok rozpadu imperiyi Imperska Radanim Reichsrat Zagalna informaciya Yurisdikciya Avstro Ugorshina CislejtaniyaTip dvopalatnij Palata panivPalata deputativData zasnuvannya 1861Data likvidaciyi 1918Adresa Adresa Viden Ratushna plosha budinok parlamentu Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Imperska Rada Zmist 1 Stanovlennya parlamentarizmu 2 Imperska Rada 3 Imperska Rada Cislejtaniyi 3 1 Palata paniv 3 2 Palata deputativ 4 Ukrayinci v Rajhsrati 5 Istoriya 6 Primitki 7 Posilannya 8 LiteraturaStanovlennya parlamentarizmu RedaguvatiPislya revolyucijnih podij u berezni 1848 roku z yavilasya Pillersdorfska konstituciya de vid 25 kvitnya 1848 roku yakoyu pevni zakonodavchi povnovazhennya peredavalisya Rajhstagu de Shopravda cej predstavnickij organ ne stav klasichnim parlamentom a skorishe buv zakonodavcho doradchim organom Cisarya yakij zreshtoyu 1851 rozpustili Piznishe vidnovili yak Derzhavnu radu nim Staatsrat yaku takozh likviduvali 1858 na korist Radi Ministriv Avstro Ugorshini de 1 U 1860 roci koli finansova kriza pochala dosyagati dorevolyucijnogo rivnya neobhidnist povernennya do konstitucionalizmu bula ochevidnoyu i Francu Josifu I dovelosya jti na postupki vishomu serednomu klasu sho pragnuv brati uchast v upravlinni derzhavoyu 20 zhovtnya 1860 roku Zhovtnevim diplomom de bulo stvoreno Impersku Radu nim Reichsrat zi 100 chleniv iz doradchimi funkciyami v gospodarskih i finansovih pitannyah Shopravda zakonodavchoyu vladoyu organ praktichno ne buv nadilenij Imperska Rada RedaguvatiSpravzhnim parlamentom Rajhsrat stav 26 lyutogo 1861 roku koli pid tiskom liberalnoyi spilnoti bulo uhvaleno Lyutnevij patent yakim parlamentu nadali zakonodavchi funkciyi Za cim konstitucijnim aktom Imperska Rada stala dvopalatnoyu i skladalasya z Palati paniv ta Palati deputativ Chleni verhnoyi palati priznachalisya Cisarem Do nizhnoyi deputativ do 1867 343 osobi deleguvali landtagi koronnih zemel v t ch do 1866 roku Veneto Lombardo Venecianskogo korolivstva Funkciyi parlamentu bulo rozdileno na dvi sekciyi Veliku ta Malu Persha virishuvala pitannya sho stosuvalisya imperiyi vklyuchno z Korolivstvom Ugorskim zagalom Druga zajmalasya regionalnoyu problematikoyu U svoyu chergu Cisar volodiv pravom veto na rishennya Imperskoyi Radi a takozh vidavati nadzvichajni postanovi v perervah mizh yiyi sesiyami Novij derzhavnij lad piddavavsya zhorstkij kritici z boku predstavnikiv okremih koronnih zemel yaki rozcinyuvali jogo yak reakciyu ta namagannya Gabsburzkoyi monarhiyi faktichno povernutisya do absolyutizmu Osoblivo aktivno protidiyali nadmirnij centralizaciyi ugorski eliti kotri pragnuli rozshirennya suverenitetu Ugorskogo korolivstva ta prijnyattya vlasnoyi konstituciyi U zv yazku z cim Ugorskij parlament vidmovivsya zatverditi Lyutnevij patent i utrimavsya vid nadsilannya svoyih predstavnikiv do Imperskoyi Radi U 1863 roci Rajhsrat pokinuli cheski i polski posli sho povnistyu paralizuvalo jogo robotu Takim chinom sprobi reform provalilisya sho v 1865 r viznav i sam Franc Josif I skasuvavshi konstitucijnij akt 1860 ta prizupinivshi diyalnist parlamentu U 1867 roci vdalosya dosyagnuti avstro ugorskogo kompromisu v rezultati chogo bula utvorena Avstro Ugorshina yak dualistichna monarhiya zemli koroni Svyatogo Stefana viokremili u Translejtaniyu zi svoyimi parlamentom Imperska Rada Cislejtaniyi RedaguvatiOsnovi derzhavnogo ladu Avstro Ugorshini bulo viznacheno Grudnevoyu konstituciyeyu 1867 Vidpovidno do odnogo z konstitucijnih zakoniv zakonu pro deleguvannya mezhi kompetenciyi Rajhsratu obmezhuvalisya odniyeyu z chastin imperiyi Cislejtaniyeyu za vinyatkom pitan zbrojnih sil zovnishnoyi politiki ta zagalnogo byudzhetu Avstro Ugorshini Imperska Rada yak dvopalatnij parlament yakij skladavsya z Palati shlyahti ta Palati deputativ de bula vishim zakonodavchim organom Cislejtaniyi z 1867 do 1918 Zakonoproyekt vvazhavsya uhvalenim Rajhsratom yaksho za nogo progolosuvala bilshist oboh jogo palat Pislya pidpisannya Cisarem ta publikuvannya u Visniku imperskih zakoniv nim Reichsgesetzblatt vin nabirav chinnosti yak zakon Pochinayuchi z 4 grudnya 1883 roku zasidannya Imperskoyi Radi prohodili v budivli parlamentu na videnskij Ringshtrasse v yakij nini vidbuvayutsya zasidannya avstrijskogo parlamentu Do togo dlya zibran Rajhsratu vikoristovuvali timchasovu derev yanu budivlyu sho nazivalasya Teatrom na videnskij Veringershtrasse u ninishnomu 9 mu okruzi avstrijskoyi stolici Palata paniv Redaguvati Palata shlyahti nim Herrenhaus skladalasya z chleniv yakih pozhittyevo priznachav Cisar Na misce u verhnij palati mogli pretenduvati predstavniki pravlyachoyi dinastiyi yaki dosyagli povnolittya katolicki iyerarhi pravoslavni Karlovacka patriarhiya ta Bukovinska mitropoliyi iyerarhi predstavniki aristokratichnih rodiv zemlevlasnikiv gromadyani imperiyi yaki mali vidatni zaslugi pered derzhavoyu Palata deputativ Redaguvati Palata deputativ de nim Abgeordnetenhaus obiralasya landtagami ta sojmami koronnih zemel do 1873 roku nadali pryamim golosuvannyam Skladalasya z 343 posliv 120 vid Ugorskogo korolivstva do 1867 20 Lombardo Venecianskogo korolivstva do 1859 1866 203 vid inshih krayiv 2 Ukrayinci v Rajhsrati RedaguvatiIstoriya RedaguvatiDo 1873 roku deputati nizhnoyi palati buli delegovani miscevimi landtagami potim pislya reformi viborchogo prava obiralisya pryamim golosuvannyam Do 1915 roku avstrijskij Rajhsrat oficijno nazivavsya Die im Reichsrat vertretenen Konigreiche und Lander ukr predstavleni Rajhsratom korolivstva j zemli Napriklad u 1911 roci u verhnij palati zasidali 14 ercgercogiv 18 arhiyepiskopiv ta yepiskopiv sered nih 5 knyaziv arhiyepiskopiv 5 arhiyepiskopiv 8 knyaziv yepiskopiv 90 chleniv iz zemlevlasnickoyi aristokratiyi ta 169 dovichnih chleniv podarovane chlenstvo Usi voni buli cholovikami Pochinayuchi z 1907 roku chleni verhnoyi palati mogli balotuvatisya j do nizhnoyi palati Do nizhnoyi palati pervinno z 1873 roku obiralosya 353 deputati terminom na 6 rokiv Do 1907 roku yihnya kilkist zrosla do 516 U 1896 roci bulo provedeno chergovu viborchu reformu vidpovidno do yakoyi viborche pravo nadavalosya vsim osobam cholovichoyi stati starshim 24 h rokiv Vid ciyeyi reformi vigrali u pershu chergu novi politichni sili social demokrati j hristiyanski socialisti sho vidtisnili na drugij plan tradicijnih konservatoriv ta liberaliv Yaksho v period z 1867 po 1879 rr bilshist chleniv palati deputativ buli z lav Nimeckoyi liberalnoyi partiyi u 1879 1893 rokah uryad spiravsya na bilshist Rajhsratu sho skladalasya z nimecko avstrijskih klerikaliv i cheskih ta polskih konservatoriv to na viborah 1907 roku najbilshoyu frakciyeyu nizhnoyi palati Rajhsratu staye hristiyansko socialistichna a v 1911 social demokratichna Ostanni vibori do nizhnoyi palati Rajhsratu vidbulisya 1911 roku 21 zhovtnya 1918 roku jogo chleni utvoryuyut timchasovi Narodni zbori dlya Nimeckoyi Avstriyi Deutschosterreich yaki 30 zhovtnya zatverdzhuyut timchasovij uryad Avstriyi j 12 listopada 1918 roku uhvalyuyut zakon pro anshlyus Avstriyi Nimechchinoyu Cogo dnya vidbulosya ostannye zasidannya Rajhsratu Gitler sho zhiv u Vidni u 1907 1913 rokah neodnorazovo perebuvayuchi na glyadackih miscyah sposterigav za skandalnimi j galaslivimi zasidannyami u Rajhsrati ta za jogo slovami todi vzhe perejnyavsya dumkami pro neminuchij krah yak Avstro Ugorskoyi monarhiyi tak i bud yakoyi parlamentskoyi demokratiyi 3 Primitki Redaguvati Patent mit dem die Auflosung des standigen und verstarkten Reichsrathes verfugt die Einsetzungs des Staatsrathes angeordnet und das Statut fur letzteren kundgemacht wird RGBl Nr 22 1861 Arhiv originalu za 5 lipnya 2020 Procitovano 18 travnya 2022 RGBl Nr 20 1861 S 69 ff Arhiv originalu za 6 lipnya 2020 Procitovano 5 lipnya 2020 Brigitte Hamann Hitlers Wien Lehrjahre eines Diktators Piper Munchen 1996Posilannya RedaguvatiOleksandr Stefanovich V yakim napryami maye jti pracya nashih vich i posliv Dyilo 31 10 1913 Arhivovano 3 grudnya 2013 u Wayback Machine poglyad na avstrijskij parlamentarizm ukrayinskimi ochima Literatura RedaguvatiBerthold Sutter u Ernst Bruckmuller Der Reichsrat das Parlament der westlichen Reichshalfte Osterreich Ungarns 1861 1918 In Ernst Bruckmuller Parlamentarismus in Osterreich Schriften des Institutes fur Osterreichkunde 64 Wien 2001 S 60 109 ISBN 3 209 03811 2 Wilhelm Brauneder Osterreichische Verfassungsgeschichte 9 durchges Aufl Wien 2003 ISBN 3 214 14874 5 Valerian Ritter von Pienczykowski Osterreichs Reichsrat proekt viborchoyi reformi Wien 1906 Casimir Sichulski Oesterreichischer Reichsrat in Karikaturen und Autolithographie Wien 1912 Brigitte Hamann Hitlers Wien Lehrjahre eines Diktators Piper Munchen 1996 ISBN 3 492 03598 1 G Kolmer Parlament und Verfassung in Osterreich 8 Bande Wien 1920 ff Gerhard Silvestri Verhandlungen des Osterreichischen Verstarkten Reichsrathes 1860 Nach den stenographischen Berichten mit Einleitung u erganzten biographischen Hinweisen 2 Bde Wien 1972 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Imperska Rada amp oldid 39998040