Транслейтанія

Транслейтанія нім. Transleithanien, угор. Lajtántúl, словац. Zalitavsko Австро-Угорщина 1867 – 1918 ↓ Прапор Герб Девіз Regnum Mariae Patrona Hungariae Гімн Himnusz Hymn Угорщина: історичні кордони на карті Землі Транслейтанії зазначені на мапі зеленим Столиця Будапешт 47°28′ пн. ш. 19°03′ сх. д.^H G O Мови німецька, угорська, хорватська, сербська, румунська, словацька, італійська, українська Релігії Католицизм, Протестантизм, Православ'я, Юдаїзм, Унітаріанство Форма правління Конституційна монархія Імператор  - 1867–1916 Франц Йосиф I  - 1916–1918 Карл I Прем'єр-міністр  - 1867–1871 Андраші Дюла  - 1918 Карої Міхай Законодавчий орган Угорський парламент Історичний період Неоімперіалізм  - Австро-угорський компроміс 30 березня 1867  - Розпад Австро-Угорщини 31 жовтня 1918  - Шенбруннська декларація 11 листопада 1918  - Скасування монархії 12 листопада 1918 Площа  - 1918 328 660 км^2  - 1890 325 411 км^2 Населення  - 1918 15 642 102 осіб      Густота 47,6 осіб/км²   - 1890 17 349 398 л.      Густота 53,3 осіб/км²   - 1900 19 254 559 осіб      Густота 59,2 осіб/км²   - 1910 20 886 487 осіб      Густота 64,2 осіб/км²  Валюта Ґульден (1867–1892) Крона (1892–1918) Попередник Наступник Королівська Угорщина Угорська Демократична Республіка Держава Словенців, Хорватів і Сербів Перша Чехословацька Республіка Сьогодні є частиною  Австрія  Хорватія  Угорщина  Польща  Румунія  Сербія  Словаччина  Словенія  Україна Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транслейтанія

Транслейтанія (нім. Transleithanien, угор. Lajtántúl, словац. Zalitavsko, пол. Zalitawia, укр. Залитавщина, італ. Transleithania) — назва земель угорської корони у складі двоєдиної Австро-Угорщини. Утворена в результаті угоди 1867 р. і проіснувала до 1918 р. — року розпаду країни. Площа Транслейтанії на 1880 рік становила 325 411 км², з населенням 15,642,102 в 1880 та 20,886,487 в 1910 році.

Назва

Латинська назва Транслейтанія позначає землі, розташовані на східному боці (буквально: «по той бік», якщо дивитися з боку Австрії) річки Лейти, на противагу Цислейтанії, королівствам і землям, представленим в Рейхсраті і розташованим на захід від річки.

Адміністративно-територіальний поділ

Землі Транслейтанії зазначені на мапі зеленим:
16.Угорське королівство
17.Королівство Хорватія і Славонія

У складі Транслейтанії виділяли:

• Угорське королівство, що включало територію колишньої Королівської Угорщини і з'єднане з ним в результаті унії Велике Герцогство Трансильванське
• Вільне портове місто Фіуме (сучасне Рієка)
• Королівство Хорватія і Славонія.

Транслейтанія ділилася на комітати (угор. vármegye) і міста на правах регіонів (угор. törvényhatósági jogú város), комітати ділилися на міста (угор. város) і муніципалітети (угор. község).

Представницький орган комітату, комітатські збори (угор. vármegyei közgyűlés), обиралося населенням. Виконавчий орган регіону, губернатор (угор. alispán), обирався комітатськими зборами. Центральна влада була представлена представниками угорського короля (угор. főispán), який призначався монархом за пропозицією міністра внутрішніх справ.

Представницький орган муніципалітету або міста, муніципальна рада (угор. községi képviselők) (в містах — міська рада (угор. városi képviselők)), обирався населенням. Виконавчий орган муніципалітету, мер (угор. polgármester), обирався муніципальною радою.

Див. також

• Австро-угорський компроміс
• Німецька Австрія
• Землі корони Святого Стефана

Примітки

1. Adeleye, Gabriel G. (1999). World Dictionary of Foreign Expressions. Ed. Thomas J. Sienkewicz and James T. McDonough, Jr. Wauconda, IL: Bolchazy-Carducci Publishers, Inc. ISBN 0-86516-422-3.

Посилання

• britannica