| Григоріанський | 1914 MCMXIV |
| Ab urbe condita | 2667 |
| Ассирійський | 6664 |
| Календар бахаї | 70–71 |
| Бенгальський | 1321 |
| Берберський | 2864 |
| Буддистський | 2458 |
| Бірманський | 1276 |
| Візантійський | 7422–7423 |
| Китайський | 癸丑年 (водяний бик) 4610 або 4550 — до — 甲寅年 (деревяний тигр) 4611 або 4551 |
| Коптський | 1630–1631 |
| Ефіопський | 1906–1907 |
| Єврейський | 5674–5675 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 1970–1971 |
| - Шака самват | 1835–1836 |
| - Калі Юґа | 5014–5015 |
| Іранський | 1292–1293 |
| Ісламський | 1332–1333 |
| Японський | Тайсьо 3 (大正３年) |
| Яванський | 1843–1845 |
| Календар чучхе | 3 |
| Юліанський | Григоріанський мінус 13 д. |
| Корейський | 4247 |
| Тайванський | РК 3 民國3年 |
| Тайський сонячний | 2456–2457 |
Події
- 8 лютого — у Монреалі створено українське видавництво «Новий Світ»
- 28 липня — початок Першої світової війни — Австро-Угорщина оголосила війну Сербії
- 6 серпня — Австро-Угорська імперія оголосила війну Російській імперії, а Сербське королівство — Німецькій імперії.
- 5 вересня — у Лондоні між Великою Британією, Францією та Російською імперією підписана Угода про неукладення сепаратного миру.
- 18 вересня — у Петрограді підписана таємна Російсько-румунська угода.
- Відкрито станцію Скібнево на залізничній лінії Гречани — Ларга.
Аварії й катастрофи
- 10 січня — у Чукотському морі затонула розчавлена льодом бригантина «Карлук».
- 31 березня — американський пароплав «Південний хрест» (Southern Cross) загинув на скелях південніше протоки Белл-Айл. Загинуло 173 людей.
- 29 травня — британський пароплав «Імператриця Ірландії» (Empress of Ireland) затонув після зіткнення з норвезьким вуглевозом на річці Святого Лаврентія. Загинуло 1012 чоловік.
- 26 листопада — британський лінійний корабель «Бульварк» (HMS Bulwark) вибухнув біля Ширнеє при завантаженні боєприпасів і затонув. Загинуло 738 осіб.
Наука
- Американський генетик Г. Шелл запропонував термін «гетерозис».
- У зоопарку м. Цинциннаті (США) загинув останній мандрівний голуб (Ectopistes migratorius).
Народились
Дивись також Категорія:Народились 1914
- 4 січня — Джейн Ваймен, акторка.
- 5 лютого — Вільям Берроуз, американський письменник.
- 1 березня — Ральф Валдо Еллісон, американський письменник. Його єдиний роман «Невидимка» стоїть під номером 6 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік.
- 25 березня — Норман Ернест Борлоуг, американський агроном, генетик і фахівець із патології рослин. Відомий, як батько Зеленої революції і лауреат Нобелівської премії миру 1970 року.
- 2 квітня — Алек Гіннесс, англійський актор.
- 7 квітня — Генрі Каттнер, американський письменник-фантаст.
- 4 травня — Емануель Роблес, французький письменник.
- 13 травня — Джо Луїс, американський боксер-важковаговик.
- 15 травня — Норгей Тенцинг, непальський альпініст.
- 15 червня — Андропов Юрій Володимирович, керівник КДБ СРСР (1967–1982), Генеральний секретар ЦК КПРС (1982–1984).
- 14 липня — Джо Шустер, канадський художник.
- 16 липня — Михайло Іванович Томчаній, закарпатський письменник.
- 31 липня — Луї де Фюнес, французький комедійний кіноактор.
- 6 серпня — Сейго Михайло Іванович, комуністичний діяч у Канаді.
- 9 серпня — Туве Янссон, шведська художниця і письменниця.
- 26 серпня — Хуліо Кортасар, аргентинський письменник.
- 7 вересня — Джеймс Ван Аллен, американський астрофізик, відомий своїм відкриттям радіаційних поясів Землі.
- 10 вересня — Роберт Вайз, американський кінорежисер.
- 11 вересня — Гойко Стойчевич, майбутній Патріарх Сербський Павло.
- 6 жовтня — Тур Хейєрдал, норвезький мандрівник, етнограф, письменник.
- 26 жовтня — Акілле Компаньоні, італійський альпініст, перший підкорювач (разом з Ліно Лачеделлі) другої вершини світу, Чогорі, 31 липня 1954.
- 25 листопада — Джо Ді Маджио, видатний американський бейсболіст.
Померли
Дивись також Категорія:Померли 1914
- 16 лютого — Аокі Сюдзо, японський дипломат, міністр закордонних справ Японії (1889–1891, 1898–1906).
- 28 червня — Франц Фердинанд, австрійський ерцгерцог.
- 13 квітня — Павло Харитоненко, український меценат, цукрозаводчик, підприємець та промисловець.
Нобелівська премія
- з фізики: Макс фон Лауе — «за відкриття дифракції рентгенівських променів у кристалах».
- з хімії: Теодор Вільям Річардс — «За точне визначення атомних мас великого числа хімічних елементів»
- з медицини та фізіології: Роберт Барані — «За роботи з фізіології та патології вестибулярного апарату»
- з літератури: Премія не присуджувалася
- премія миру: Премія не присуджувалася
Див. також
Примітки
- Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік [ 6 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)