Календарна ера — початковий момент літочислення, пов'язаний з якою-небудь визначною історичною або легендарною подією. Ерою називають і саму систему літочислення. Слово «ера» походить від латинського слова aera — вихідне число або від перших літер латинської фрази «Ab exordio regni Augusti», що означає «від початку воцаріння Августа». Майже кожен з давніх народів проводив відлік часу по-своєму, від важливої для них події, користувався своєю ерою. Протягом тисячоліть було створено сотні ер. Дуже давніми є ери «від створення світу»: александрійська, яка розпочалася 29 серпня 5493 р. до н. е., антіохійська — 1 вересня 5969 р. до н. е. (за іншими джерелами — 5515 р. до н. е. чи 5507 р. до н. е.), візантійська — 1 березня 5508 р. до н. е. За давньоєврейським календарем створення світу відбулося, згідно з Біблією, 3761 р. до н. е.
Залежно від характеру події, розрізняють астрономічні, релігійні та політичні ери. Наприклад, до астрономічних ер належить ера Калі в Індії, за якою відлік часу вівся від 18 лютого 3102 р. до н. е., коли було зафіксовано особливе розташування деяких планет. До політичних ер відносяться ті, в яких роки рахували від вступу на престол правителів, від дати заснування міст чи інших подій. Наприклад, у Давньому Єгипті літочислення вели від початку правління кожного фараона, в Давньому Римі — за часом правління консулів. Ера вавилонського царя Набонасара розпочалася з 26 лютого 747 р. до н. е., ера Селевкідів — з 1 жовтня 312 р. до н. е., ера Діоклетіана — з 29 серпня 284 р., ера від заснування Рима — з 21 квітня 753 р. до н. е. До релігійних ер відносяться: буддійська, яка розпочалася з 544 р. до н. е., мусульманська ера — гіджра — переселення пророка Мухаммада із Мекки в Медину — з 16 липня 622 р., християнська — від Різдва Христового. У VI ст. християнське літочислення поширилося в країнах Західної Європи, а до XIX ст. — в усіх християнських країнах. Ера від Різдва Христового, яку ще називають новою або нашою ерою, є сучасною міжнародною ерою.
Джерела
- Володомонов Н. В. Календарь: прошлое, настоящее, будущее. — Москва: Издательство «Наука». Главная редакция физико-математической литературы, 1987.
- Історична хронологія. Календарні системи світу: Навчальний посібник із спеціальних(допоміжних) історичних дисциплін (для студентів-істориків соціально-гуманітарного факультету КМПУ ім. Б. Д. Грінченка) / Автор-укладач О. О. Тарасенко. — К.: КМПУ імені Б. Д. Грінчека, 2004. — 72 с. — Бібліог.: С. 61-66. — (Серія «Навчальний посібник»).
- Леонтьева Г. А. Вспомогательные исторические дисциплины: учебное пособие / Г. А. Леонтьева, П. А. Шорин, В. Б. Кобрин; под ред. Г. Леонтьевой. — 2-е изд., испр. и доп. — Москва: Владос, 2015. — 622 с.: ил.
- Шевцов В. В., Санников А. П. Вспомогательные исторические дисциплины: хронология, палеография: учебно-методическое пособие / под. общ. ред. В. В. Шевцова. — Томск: Издательский Дом ТГУ, 2018. — 142 с.