www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ера Селевкідів чи Anno Graecorum лат Грецький рік іноді скорочується як AG система літочислення що використовувалася Імп

Ера Селевкідів

Ера Селевкідів, чи Anno Graecorum (лат. "Грецький рік", іноді скорочується як AG), — система літочислення, що використовувалася Імперією Селевкідів і ще декількома державами стародавньої Елліністичної цивілізації. Початок епохи датується возз'єднанням Вавилона Селевком I Нікатором у 312/11 до н. е., після його вигнання в Птолемєєвському Єгипті. Таким чином, в 12-й рік правління Александра IV, сина Александра Великого, Селевк почав лічити час за роками свого намісництва. У цьому він наслідував приклад Антигона і інших намісників Вавилонії. Він продовжував це робити навіть після того як став царем.

Існувало два різних вида літочислення ери Селевкідів:

  1. Тубільці імперії використовували Вавилонський календар, в якому новий рік припадає на 1 нішану (3 квітня у 311 до н.е.), тому в цій системі 1-й рік ери Селевкідів припадав приблизно між квітнем 311 до н.е. та березнем 310 до н.е. До складу цих тубільців входили євреї, що називали цю еру Епохою контрактів (מניין שטרות). Вона використовується в Першій книзі Макавеїв, єврейській історичній книзі, що нині стала «девтероканонічною», у 6:20, 7:1, 9:3, 10:1 тощо.
  2. Македонський суд ухвалив Вавилонський календар (замінивши назви місяців македонськими[en]), але вважав почтаком нового року восени (точна дата невідома). У цій системі 1-й рік ери Селевкідів відповідає періоду з осені 312 до н.е. до літа 311 до н.е. До VII сторіччя нашої ери / XX ст. AG, західні сирійські християни відлічували роки від 1 жовтня—30 вересня. Однак євреї вважали початком кожного нового Селевкідського року місячним місяцем Тішрі.

Ці відмінності в численні зрештою викликають розбіжності у визначенні дат. Бікерман[ru] надає такий приклад:

Числення за ерою Селевкідів вживалося в деяких районах Близького Сходу аж до теперішнього часу. Його наслідували деякі східні династії: Аршакіди в Парфії (незважаючи на те, що в грецьких містах Парфянського царства числення ери починалося з осені 248 до н. е., вони також використовували і «старий стиль» — еру Селевкідів), Дедалсіди в Віфінії, Мітрідатіди в Понті, нащадки Мітрідата VI, і династія Рескупорідів в Боспорському царстві.

Єменські євреї використовували підрахунок Селевкідської ери або «епохи контрактів» в своїх законних справах і контрактах. У сирійських текстах датування за «благословенними грекам» (l-yawnāyē brīḵē), тобто за Селевкідською ерею, використовувалася аж до XX сторіччя. З цієї причини дане літочислення згадується в Книзі Макавеїв (I Macc. I. 11) і в працях історика Йосипа Флавія. Числення епохи Селевкідів стало непридатним для більшості єврейських громад, після його скасування раббі Давидом бен-Зімра[en], коли він служив головним рабином Єгипту.

Числення за роками ери Селевкідів використовувалося пізніше арабськими астрономами. Араби називали її «ерою Александра», хоча аль-Біруні розумів, що це помилка.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. (англ.) Emil Schürer (1890). A History of the Jewish People in the Time of Jesus Christ. T&T Clark. с. 36–44. 
  2. (англ.) Andrew Palmer (1993). The Seventh Century. Liverpool University Press. с. XXXIV, XXXVII, LII–LVIII. 
  3. (нім.) Emil Schürer, Geschichte des jüdischen Volkes im Zeitalter Jesu Christi, vol. 1, Leipzig 1886–1890; 4th edition 1901–1909, pp. 36–46; Mishnah, Rosh HaShanah 1:1
  4. (англ.) Elias J. Bickerman (1943). . Berytus 8: 73–84. Архів оригіналу за 12 січня 2006. Процитовано 16 серпня 2017. 
  5. Вавилонський талмуд, Avodah Zarah 10a, в якому сказано: “Саїд Рав Нахман: 'У діаспорі неприпустимо рахувати [дата в роках], за винятком лише грецьких царів'.”
  6. (івр.) Хаїм Йосеф Давид Азулай[en], Shem ha-Gedolim [Ma'arekhet Gedolim], ed. Yitzhak Isaac Ben-Yaaqov, (the Letters Daleth), Відень 1864, s.v. מהר"ר דוד ן' זמרא, ст. 19 (розділ 16 - ז)

Література Редагувати

  • (англ.) Boiy, Tom (2000). (PDF). Journal of Cuneiform Studies[en] 52: 115–121. doi:10.2307/1359689. Архів оригіналу за 15 травня 2011. Процитовано 16 серпня 2017. 
  • (англ.) The Babylonian Calendar (with a date converter based on Parker & Dubberstein (1971)) [ 28 листопада 2011 у Wayback Machine.]
  • (рос.) Идельсон Н. И. История календаря. — Ленинград, 1925.
  • (англ.) Skeat T.-C. Papyri from Panopolis in the Chester Beatty Library. — Dublin, 1964.
  • (рос.) Каменцева Е. И. Хронология. — Москва, 1967.
  • (рос.) Селешников С. И. История календаря и хронология. — Москва, 1970.
  • (рос.) Сюзюмов М. Я. Хронология всеобщая. — Свердловск, 1971.
  • (рос.) Бикерман Э. Хронология древнего мира. Ближний Восток и античность. / Перевод И. М. Стеблин-Каменского. — Москва, 1975.
  • (рос.) Климишин И. А. Календарь и хронология. — Москва, 1990.
  • (рос.) Постников М. М. Критическое исследование хронологии древнего мира. — T. I. — Москва, 2000.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Era Selevkidiv chi Anno Graecorum lat Greckij rik inodi skorochuyetsya yak AG sistema litochislennya sho vikoristovuvalasya Imperiyeyu Selevkidiv i she dekilkoma derzhavami starodavnoyi Ellinistichnoyi civilizaciyi Pochatok epohi datuyetsya vozz yednannyam Vavilona Selevkom I Nikatorom u 312 11 do n e pislya jogo vignannya v Ptolemyeyevskomu Yegipti Takim chinom v 12 j rik pravlinnya Aleksandra IV sina Aleksandra Velikogo Selevk pochav lichiti chas za rokami svogo namisnictva U comu vin nasliduvav priklad Antigona i inshih namisnikiv Vaviloniyi Vin prodovzhuvav ce robiti navit pislya togo yak stav carem Isnuvalo dva riznih vida litochislennya eri Selevkidiv Tubilci imperiyi vikoristovuvali Vavilonskij kalendar v yakomu novij rik pripadaye na 1 nishanu 3 kvitnya u 311 do n e tomu v cij sistemi 1 j rik eri Selevkidiv pripadav priblizno mizh kvitnem 311 do n e ta bereznem 310 do n e Do skladu cih tubilciv vhodili yevreyi sho nazivali cyu eru Epohoyu kontraktiv מניין שטרות Vona vikoristovuyetsya v Pershij knizi Makaveyiv yevrejskij istorichnij knizi sho nini stala devterokanonichnoyu u 6 20 7 1 9 3 10 1 tosho 1 Makedonskij sud uhvaliv Vavilonskij kalendar zaminivshi nazvi misyaciv makedonskimi en ale vvazhav pochtakom novogo roku voseni tochna data nevidoma U cij sistemi 1 j rik eri Selevkidiv vidpovidaye periodu z oseni 312 do n e do lita 311 do n e Do VII storichchya nashoyi eri XX st AG zahidni sirijski hristiyani vidlichuvali roki vid 1 zhovtnya 30 veresnya 2 Odnak yevreyi vvazhali pochatkom kozhnogo novogo Selevkidskogo roku misyachnim misyacem Tishri 3 Ci vidminnosti v chislenni zreshtoyu viklikayut rozbizhnosti u viznachenni dat Bikerman ru nadaye takij priklad Napriklad vidnovlennya hramu Yerusalimu Yudoyu Makaveyem priblizno 15 grudnya 164 do n e pripadaye na 148 rik Selevkidskoyi eri za yevrejskimi i vavilonskimi rozrahunkami ale na 149 rik za makedonskim sudom 4 Chislennya za eroyu Selevkidiv vzhivalosya v deyakih rajonah Blizkogo Shodu azh do teperishnogo chasu Jogo nasliduvali deyaki shidni dinastiyi Arshakidi v Parfiyi nezvazhayuchi na te sho v greckih mistah Parfyanskogo carstva chislennya eri pochinalosya z oseni 248 do n e voni takozh vikoristovuvali i starij stil eru Selevkidiv Dedalsidi v Vifiniyi Mitridatidi v Ponti nashadki Mitridata VI i dinastiya Reskuporidiv v Bosporskomu carstvi Yemenski yevreyi vikoristovuvali pidrahunok Selevkidskoyi eri abo epohi kontraktiv v svoyih zakonnih spravah i kontraktah U sirijskih tekstah datuvannya za blagoslovennimi grekam l yawnaye briḵe tobto za Selevkidskoyu ereyu vikoristovuvalasya azh do XX storichchya 5 Z ciyeyi prichini dane litochislennya zgaduyetsya v Knizi Makaveyiv I Macc I 11 i v pracyah istorika Josipa Flaviya Chislennya epohi Selevkidiv stalo nepridatnim dlya bilshosti yevrejskih gromad pislya jogo skasuvannya rabbi Davidom ben Zimra en koli vin sluzhiv golovnim rabinom Yegiptu 6 Chislennya za rokami eri Selevkidiv vikoristovuvalosya piznishe arabskimi astronomami Arabi nazivali yiyi eroyu Aleksandra hocha al Biruni rozumiv sho ce pomilka Div takozh RedaguvatiKoptskij kalendar Era Diokletiana Vizantijskij kalendar Efiopskij kalendarPrimitki Redaguvati angl Emil Schurer 1890 A History of the Jewish People in the Time of Jesus Christ T amp T Clark s 36 44 angl Andrew Palmer 1993 The Seventh Century Liverpool University Press s XXXIV XXXVII LII LVIII nim Emil Schurer Geschichte des judischen Volkes im Zeitalter Jesu Christi vol 1 Leipzig 1886 1890 4th edition 1901 1909 pp 36 46 Mishnah Rosh HaShanah 1 1 angl Elias J Bickerman 1943 Notes on Seleucid and Parthian Chronology Berytus 8 73 84 Arhiv originalu za 12 sichnya 2006 Procitovano 16 serpnya 2017 Vavilonskij talmud Avodah Zarah 10a v yakomu skazano Sayid Rav Nahman U diaspori nepripustimo rahuvati data v rokah za vinyatkom lishe greckih cariv ivr Hayim Josef David Azulaj en Shem ha Gedolim Ma arekhet Gedolim ed Yitzhak Isaac Ben Yaaqov the Letters Daleth Viden 1864 s v מהר ר דוד ן זמרא st 19 rozdil 16 ז Literatura Redaguvati angl Boiy Tom 2000 Dating methods during the early Hellenistic period PDF Journal of Cuneiform Studies en 52 115 121 doi 10 2307 1359689 Arhiv originalu za 15 travnya 2011 Procitovano 16 serpnya 2017 angl The Babylonian Calendar with a date converter based on Parker amp Dubberstein 1971 Arhivovano 28 listopada 2011 u Wayback Machine ros Idelson N I Istoriya kalendarya Leningrad 1925 angl Skeat T C Papyri from Panopolis in the Chester Beatty Library Dublin 1964 ros Kamenceva E I Hronologiya Moskva 1967 ros Seleshnikov S I Istoriya kalendarya i hronologiya Moskva 1970 ros Syuzyumov M Ya Hronologiya vseobshaya Sverdlovsk 1971 ros Bikerman E Hronologiya drevnego mira Blizhnij Vostok i antichnost Perevod I M Steblin Kamenskogo Moskva 1975 ros Klimishin I A Kalendar i hronologiya Moskva 1990 ros Postnikov M M Kriticheskoe issledovanie hronologii drevnego mira T I Moskva 2000 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Era Selevkidiv amp oldid 34896757