www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мілюков Павло Миколайович Мілюко в Павло Микола йович 15 27 січня 1859 18590127 Москва 31 березня 1943 Екс ле Бен російс

Мілюков Павло Миколайович

Мілюко́в Павло́ Микола́йович (15 (27) січня 1859(18590127), Москва — 31 березня 1943, Екс-ле-Бен) — російський політичний діяч, історик та публіцист. Лідер партії конституційних демократів (кадетів), депутат Державної думи кількох скликань, міністр закордонних справ Тимчасового уряду.

Мілюков Павло Миколайович
Мілюков Павло Миколайович
Народився 15 (27) січня 1859(1859-01-27)
Москва, Російська імперія
Помер 31 березня 1943(1943-03-31) (84 роки)
Екс-ле-Бен, Французька Держава
Поховання Батіньйоль
Країна  Російська імперія
Національність росіянин
Діяльність історик, дипломат
Alma mater Московський університет
Знання мов російська
Заклад Чиказький університет і Софійський університет Святого Климента Охридського
Посада міністр закордонних справ Тимчасового уряду
Партія кадети
Конфесія православ'я
Автограф

Біографія Редагувати

Родина Редагувати

Павло Миколайович Мілюков народився 27 січня (15 січня за ст. стилем) 1859 року в Москві. Його батько був міським архітектором та інспектором художніх училищ, викладав у школі зодчества, а наприкінці життя працював на посаді оцінювача в одному з московських банків.

Павло Олексієвич, дід Мілюкова, походив з Тверської губернії. Він довгий час працював на золотих копальнях в Сибіру, однак безуспішно. Після його смерті батько Павла Мілюкова вивіз свою велику родину до Москви.

Мати Павла Миколайовича походила з роду Султанових з Ярославської губернії. Серед родичів матері близьким до Мілюкова був його двоюрідний брат М. В. Султанов, відомий архітектор. Як згадував майбутній політик, його мати була владною жінкою і відігравала в родині керівну роль, постійно акцентуючи увагу на низькому походженні батька Мілюкова.

Дитинство Редагувати

На Павла Миколайовича великий вплив справив батько, який щиро захоплювався своєю професію і познайомив його з «Іліадою» Гомера, «Російським архівом», словниками з архітектури та численною літературою з історії мистецтва та естетики. На підмосковній дачі в Пушкіно Мілюков проводив чимало вільного часу. Спостерігаючи за роботою батька він отримав певні знання з креслення та архітектури, що пізніше стали йому в пригоді під час написання «Нарисів з історії російської культури».

В ранні роки у Мілюкова зародився стійкий інтерес до поезії та музики. Досить рано Павло почав писати вірші. Спочатку він просто наслідував Пушкіна й Нікітіна, а вже згодом з'явились його перші оригінальні твори. У Мілюкова був абсолютний музичний слух. Він знав на пам'ять всі головні партії опери Глінки «Життя за царя». На прохання хлопчика, батько купив йому скрипку і найняв досвідчених вчителів: соліста Большого театру Барміна та скрипаля Віллауна. Юнак брав участь у квартетах, де виконував партії альта та другої скрипки.

Гімназійні роки Редагувати

Навчаючись в Першій Московській гімназії, Мілюков познайомився з пригодницькими творами Ф. Купера, Ж. Верна, М. Ріда, байками Крилова, працями Бєлінського та Чернишевського. В гімназійні роки він читав Гете, Шіллера, Гюго, а також «Енеїду» Вергілія, яка, за його спогадами, справила на нього неабияке враження. Мілюков любив математику та історію літератури; власне історія ж викликала в нього байдужість і її вивчення зводилось лише до підручника Іловайського.

Мілюков захоплювався культурою давнього світу; вивчав грецьку, німецьку, французьку та англійську мови, знав на пам'ять твори Есхіла, Софокла, Арістофана, Евріпіда, Платона, Теренція, Цицерона, Тацита та інших античних авторів. До цього додавалось знайомство з філософією — Спенсером, Гегелем, Вольтером. Саме тут у Мілюкова вже чітко визначилась здібність не лише до аналітичного, а й до асоціативного мислення, до узагальнень та синтезу. Він добре розумів однобічний характер викладання, зосередження на суто формальному штудіюванні давніх мов замість посиленого вивчення історії, літератури та природничих наук, що сприяло б формуванню осмисленого ставлення до дійсності. В гімназії Павло Миколайович також зацікавився суспільно-політичним життям. По її закінченні юнак став єдиним, хто отримав срібну медаль.

Навчання в університеті Редагувати

В 1877 році Мілюков вступив на історико-філологічний факультет Московського університету. Тут він поглиблює свої знання з грецької філософії, читає Д. Г'юма, Дж. Локка та І. Канта. З появою в університеті В. Й. Ключевського та П. Г. Виноградова, Мілюков зацікавився історією. Він зближується з ними і вчиться серйозній науковій роботі. Мілюков вважав Ключевського посередником між традиційним розумінням історії і новаторством європейської науки. Для молодого юнака, як і для решти студенства того часу, ім'я цього історика було втіленням нової наукової перспективи, оскільки їх покоління відкидало уявлення про історію як сукупність розповідей про факти.

В обранні своєї спеціальності Мілюков вагався між темами в галузі давньої історії та філософії епохи Просвітництва. Сюди ж можна віднести культурно-антропологічні дослідження та захоплення суспільними рухами. В 1877 році Мілюков вивчав «Метафізику» Аристотеля, в 1878 — історію Стародавнього Риму та «Критику чистого розуму» І. Канта. Лише з 1879 року він зацікавився російською історією, коли окрім історії культу предків в Русі виникає інтерес до питання про російську інтелігенцію. В 1880 році Мілюков вивчає твори М. О. Бакуніна і готує літографічне видання лекцій М. М. Троїцького «Курс історії філософії».

На юнака справили вплив також Д. М. Петрушевський та М. Н. Покровський. В семінарії Виноградова Мілюков пише роботу по римській епіграфіці і обирає своєю спеціальністю російську історію. Ще одною його працею була робота про літературні пам'ятки XV—XVII ст. під керівництвом ректора університету Н. С. Тихонравова. Вивчення загальної історії Мілюков розглядав як необхідну пропедевтику для кращого розуміння російських джерельних процесів.

В період загострень внутрішньополітичної ситуації в імперії кінця 1870-х — початку 1880-х років Мілюков брав участь у студентському самоврядуванні і став свідком серйозних змін. Він притримувався поміркованої течії студентського руху. Згодом його арештували за участь у зібранні і направили до Бутирської в'язниці, після чого виключили з університету з правом поновлення на наступний рік. За цей час Павло Миколайович разом з товаришем брата П. Кречетовим вирушає до Італії з метою знайомства з греко-римською скульптурою та живописом раннього Відродження. Він відвідав Венецію, Падую, Болонью, Пізу, Флоренцію, Сієну, Рим, Неаполь та Помпеї.

По поверненню на четвертий курс університету Мілюков посилено вивчає німецьку, французьку, англійську та італійську мови; пізніше — болгарську, шведську та норвезьку. В цей час він знайомиться з книгою Ключевського «Боярська дума Давньої Русі», паралельно з навчанням працює викладачем історії в четвертій жіночій гімназії.

Мілюков як історик Редагувати

7 травня 1883 року Мілюков отримав атестат, що засвідчував закінчення ним університету з «дуже гарною поведінкою» та «відмінними успіхами», а також затверджував його в ступені кандидата. Тим самим студентський період його біографії, що фактично завершився на один рік раніше, був остаточно підсумований і з формального боку. Питання про залишення Мілюкова при університеті для підготовки до магістерського іспиту по кафедрі російської історії офіційно було вирішене 1883 року, коли Ключевський подав на факультет відповідну характеристику. В результаті Мілюков залишається на кафедрі Ключевського для підготовки до професорського звання.

Для історичної теорії Мілюкова засадничим чинником була дискусія західників та слов'янофілів про оригінальність російського історичного процесу.

Цікаві факти Редагувати

Як і значна кількість інших російських істориків (Болтін, Чичерін, Бестужев-Рюмін та ін.), Мілюков вважав, що російське суспільство після монголо-татарської навали розвивалося за східним, азійським зразком, і таким чином історія Київської і Московської Русі мала різні вектори розвитку.

Під час першої світової війни він став політиком (1916—1917). Він зустрівся з професором Томаш Гарріг Масариком в Лондоні, і консультувався з ним з появою і нинішнього стану чехословацького легіону в Росії в той час.

Примітки Редагувати

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Вандалковская М. Г. П. Н. Милюков, А. А. Кизеветтер: история и политика.— М.: Наука, 1992. — С. 12.
  3. Вандалковская М. Г. П. Н. Милюков, А. А. Кизеветтер: история и политика.— М.: Наука, 1992. — С. 12-14.
  4. Вандалковская М. Г. П. Н. Милюков, А. А. Кизеветтер: история и политика.— М.: Наука, 1992. — С. 14-15.
  5. Вандалковская М. Г. П. Н. Милюков, А. А. Кизеветтер: история и политика.— М.: Наука, 1992. — С. 16-17.
  6. ↑ Томас М. Бон. Русская историческая наука. Павел Николаевич Милюков и Московская школа. — СПб.: Олеариус-пресс, 2005. — С. 47.
  7. Томас М. Бон. Русская историческая наука. Павел Николаевич Милюков и Московская школа. — СПб.: Олеариус-пресс, 2005. — С. 45-46.
  8. Вандалковская М. Г. П. Н. Милюков, А. А. Кизеветтер: история и политика.— М.: Наука, 1992. — С. 16-19.
  9. Макушин А. В., Трибунский П. А. Павел Николаевич Милюков: труды и дни (1859—1904) — Рязань, 2001.
  10. Вандалковская М. Г. П. Н. Милюков, А. А. Кизеветтер: история и политика.— М.: Наука, 1992. — С. 19.
  11. П. Н. Милюков. Очерки по истории русской культуры. Часть 3. Выпуск 1. СПб, 1901, стр. 14-26. [ 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. (cs) Preclík, Vratislav. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha, 219 pages, first issue vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karvina, Czech Republic) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, ISBN 978-80-87173-47-3, pages 36 — 39, 41 — 42, 111—112, 124—125, 128, 129, 132, 140—148, 184—199.

Джерела та література Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Milyuko v Pavlo Mikola jovich 15 27 sichnya 1859 18590127 Moskva 31 bereznya 1943 Eks le Ben rosijskij politichnij diyach istorik ta publicist Lider partiyi konstitucijnih demokrativ kadetiv deputat Derzhavnoyi dumi kilkoh sklikan ministr zakordonnih sprav Timchasovogo uryadu Milyukov Pavlo MikolajovichMilyukov Pavlo MikolajovichNarodivsya 15 27 sichnya 1859 1859 01 27 Moskva Rosijska imperiyaPomer 31 bereznya 1943 1943 03 31 84 roki Eks le Ben Francuzka DerzhavaPohovannya BatinjolKrayina Rosijska imperiyaNacionalnist rosiyaninDiyalnist istorik diplomatAlma mater Moskovskij universitetZnannya mov rosijska 1 Zaklad Chikazkij universitet i Sofijskij universitet Svyatogo Klimenta OhridskogoPosada ministr zakordonnih sprav Timchasovogo uryaduPartiya kadetiKonfesiya pravoslav yaAvtograf Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Rodina 1 2 Ditinstvo 1 3 Gimnazijni roki 1 4 Navchannya v universiteti 2 Milyukov yak istorik 3 Cikavi fakti 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 5 1 Literatura 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiRodina Redaguvati Pavlo Mikolajovich Milyukov narodivsya 27 sichnya 15 sichnya za st stilem 1859 roku v Moskvi Jogo batko buv miskim arhitektorom ta inspektorom hudozhnih uchilish vikladav u shkoli zodchestva a naprikinci zhittya pracyuvav na posadi ocinyuvacha v odnomu z moskovskih bankiv Pavlo Oleksiyevich did Milyukova pohodiv z Tverskoyi guberniyi Vin dovgij chas pracyuvav na zolotih kopalnyah v Sibiru odnak bezuspishno Pislya jogo smerti batko Pavla Milyukova viviz svoyu veliku rodinu do Moskvi Mati Pavla Mikolajovicha pohodila z rodu Sultanovih z Yaroslavskoyi guberniyi Sered rodichiv materi blizkim do Milyukova buv jogo dvoyuridnij brat M V Sultanov vidomij arhitektor Yak zgaduvav majbutnij politik jogo mati bula vladnoyu zhinkoyu i vidigravala v rodini kerivnu rol postijno akcentuyuchi uvagu na nizkomu pohodzhenni batka Milyukova 2 Ditinstvo Redaguvati Na Pavla Mikolajovicha velikij vpliv spraviv batko yakij shiro zahoplyuvavsya svoyeyu profesiyu i poznajomiv jogo z Iliadoyu Gomera Rosijskim arhivom slovnikami z arhitekturi ta chislennoyu literaturoyu z istoriyi mistectva ta estetiki Na pidmoskovnij dachi v Pushkino Milyukov provodiv chimalo vilnogo chasu Sposterigayuchi za robotoyu batka vin otrimav pevni znannya z kreslennya ta arhitekturi sho piznishe stali jomu v prigodi pid chas napisannya Narisiv z istoriyi rosijskoyi kulturi V ranni roki u Milyukova zarodivsya stijkij interes do poeziyi ta muziki Dosit rano Pavlo pochav pisati virshi Spochatku vin prosto nasliduvav Pushkina j Nikitina a vzhe zgodom z yavilis jogo pershi originalni tvori U Milyukova buv absolyutnij muzichnij sluh Vin znav na pam yat vsi golovni partiyi operi Glinki Zhittya za carya Na prohannya hlopchika batko kupiv jomu skripku i najnyav dosvidchenih vchiteliv solista Bolshogo teatru Barmina ta skripalya Villauna Yunak brav uchast u kvartetah de vikonuvav partiyi alta ta drugoyi skripki 3 Gimnazijni roki Redaguvati Navchayuchis v Pershij Moskovskij gimnaziyi Milyukov poznajomivsya z prigodnickimi tvorami F Kupera Zh Verna M Rida bajkami Krilova pracyami Byelinskogo ta Chernishevskogo V gimnazijni roki vin chitav Gete Shillera Gyugo a takozh Eneyidu Vergiliya yaka za jogo spogadami spravila na nogo neabiyake vrazhennya Milyukov lyubiv matematiku ta istoriyu literaturi vlasne istoriya zh viklikala v nogo bajduzhist i yiyi vivchennya zvodilos lishe do pidruchnika Ilovajskogo Milyukov zahoplyuvavsya kulturoyu davnogo svitu vivchav grecku nimecku francuzku ta anglijsku movi znav na pam yat tvori Eshila Sofokla Aristofana Evripida Platona Terenciya Cicerona Tacita ta inshih antichnih avtoriv Do cogo dodavalos znajomstvo z filosofiyeyu Spenserom Gegelem Volterom Same tut u Milyukova vzhe chitko viznachilas zdibnist ne lishe do analitichnogo a j do asociativnogo mislennya do uzagalnen ta sintezu Vin dobre rozumiv odnobichnij harakter vikladannya zoseredzhennya na suto formalnomu shtudiyuvanni davnih mov zamist posilenogo vivchennya istoriyi literaturi ta prirodnichih nauk sho spriyalo b formuvannyu osmislenogo stavlennya do dijsnosti V gimnaziyi Pavlo Mikolajovich takozh zacikavivsya suspilno politichnim zhittyam Po yiyi zakinchenni yunak stav yedinim hto otrimav sribnu medal 4 Navchannya v universiteti Redaguvati V 1877 roci Milyukov vstupiv na istoriko filologichnij fakultet Moskovskogo universitetu Tut vin pogliblyuye svoyi znannya z greckoyi filosofiyi chitaye D G yuma Dzh Lokka ta I Kanta Z poyavoyu v universiteti V J Klyuchevskogo ta P G Vinogradova Milyukov zacikavivsya istoriyeyu Vin zblizhuyetsya z nimi i vchitsya serjoznij naukovij roboti 5 Milyukov vvazhav Klyuchevskogo poserednikom mizh tradicijnim rozuminnyam istoriyi i novatorstvom yevropejskoyi nauki Dlya molodogo yunaka yak i dlya reshti studenstva togo chasu im ya cogo istorika bulo vtilennyam novoyi naukovoyi perspektivi oskilki yih pokolinnya vidkidalo uyavlennya pro istoriyu yak sukupnist rozpovidej pro fakti 6 V obranni svoyeyi specialnosti Milyukov vagavsya mizh temami v galuzi davnoyi istoriyi ta filosofiyi epohi Prosvitnictva Syudi zh mozhna vidnesti kulturno antropologichni doslidzhennya ta zahoplennya suspilnimi ruhami V 1877 roci Milyukov vivchav Metafiziku Aristotelya v 1878 istoriyu Starodavnogo Rimu ta Kritiku chistogo rozumu I Kanta Lishe z 1879 roku vin zacikavivsya rosijskoyu istoriyeyu koli okrim istoriyi kultu predkiv v Rusi vinikaye interes do pitannya pro rosijsku inteligenciyu V 1880 roci Milyukov vivchaye tvori M O Bakunina i gotuye litografichne vidannya lekcij M M Troyickogo Kurs istoriyi filosofiyi 7 Na yunaka spravili vpliv takozh D M Petrushevskij ta M N Pokrovskij V seminariyi Vinogradova Milyukov pishe robotu po rimskij epigrafici i obiraye svoyeyu specialnistyu rosijsku istoriyu She odnoyu jogo praceyu bula robota pro literaturni pam yatki XV XVII st pid kerivnictvom rektora universitetu N S Tihonravova Vivchennya zagalnoyi istoriyi Milyukov rozglyadav yak neobhidnu propedevtiku dlya krashogo rozuminnya rosijskih dzherelnih procesiv V period zagostren vnutrishnopolitichnoyi situaciyi v imperiyi kincya 1870 h pochatku 1880 h rokiv Milyukov brav uchast u studentskomu samovryaduvanni i stav svidkom serjoznih zmin Vin pritrimuvavsya pomirkovanoyi techiyi studentskogo ruhu Zgodom jogo areshtuvali za uchast u zibranni i napravili do Butirskoyi v yaznici pislya chogo viklyuchili z universitetu z pravom ponovlennya na nastupnij rik Za cej chas Pavlo Mikolajovich razom z tovarishem brata P Krechetovim virushaye do Italiyi z metoyu znajomstva z greko rimskoyu skulpturoyu ta zhivopisom rannogo Vidrodzhennya Vin vidvidav Veneciyu Paduyu Bolonyu Pizu Florenciyu Siyenu Rim Neapol ta Pompeyi Po povernennyu na chetvertij kurs universitetu Milyukov posileno vivchaye nimecku francuzku anglijsku ta italijsku movi piznishe bolgarsku shvedsku ta norvezku V cej chas vin znajomitsya z knigoyu Klyuchevskogo Boyarska duma Davnoyi Rusi paralelno z navchannyam pracyuye vikladachem istoriyi v chetvertij zhinochij gimnaziyi 8 Milyukov yak istorik Redaguvati7 travnya 1883 roku Milyukov otrimav atestat sho zasvidchuvav zakinchennya nim universitetu z duzhe garnoyu povedinkoyu ta vidminnimi uspihami a takozh zatverdzhuvav jogo v stupeni kandidata Tim samim studentskij period jogo biografiyi sho faktichno zavershivsya na odin rik ranishe buv ostatochno pidsumovanij i z formalnogo boku Pitannya pro zalishennya Milyukova pri universiteti dlya pidgotovki do magisterskogo ispitu po kafedri rosijskoyi istoriyi oficijno bulo virishene 1883 roku koli Klyuchevskij podav na fakultet vidpovidnu harakteristiku 9 V rezultati Milyukov zalishayetsya na kafedri Klyuchevskogo dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya 10 Dlya istorichnoyi teoriyi Milyukova zasadnichim chinnikom bula diskusiya zahidnikiv ta slov yanofiliv pro originalnist rosijskogo istorichnogo procesu 6 Cikavi fakti RedaguvatiYak i znachna kilkist inshih rosijskih istorikiv Boltin Chicherin Bestuzhev Ryumin ta in Milyukov vvazhav sho rosijske suspilstvo pislya mongolo tatarskoyi navali rozvivalosya za shidnim azijskim zrazkom i takim chinom istoriya Kiyivskoyi i Moskovskoyi Rusi mala rizni vektori rozvitku 11 Pid chas pershoyi svitovoyi vijni vin stav politikom 1916 1917 Vin zustrivsya z profesorom Tomash Garrig Masarikom v Londoni i konsultuvavsya z nim z poyavoyu i ninishnogo stanu chehoslovackogo legionu v Rosiyi v toj chas 12 Primitki Redaguvati Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Vandalkovskaya M G P N Milyukov A A Kizevetter istoriya i politika M Nauka 1992 S 12 Vandalkovskaya M G P N Milyukov A A Kizevetter istoriya i politika M Nauka 1992 S 12 14 Vandalkovskaya M G P N Milyukov A A Kizevetter istoriya i politika M Nauka 1992 S 14 15 Vandalkovskaya M G P N Milyukov A A Kizevetter istoriya i politika M Nauka 1992 S 16 17 a b Tomas M Bon Russkaya istoricheskaya nauka Pavel Nikolaevich Milyukov i Moskovskaya shkola SPb Olearius press 2005 S 47 Tomas M Bon Russkaya istoricheskaya nauka Pavel Nikolaevich Milyukov i Moskovskaya shkola SPb Olearius press 2005 S 45 46 Vandalkovskaya M G P N Milyukov A A Kizevetter istoriya i politika M Nauka 1992 S 16 19 Makushin A V Tribunskij P A Pavel Nikolaevich Milyukov trudy i dni 1859 1904 Ryazan 2001 Vandalkovskaya M G P N Milyukov A A Kizevetter istoriya i politika M Nauka 1992 S 19 P N Milyukov Ocherki po istorii russkoj kultury Chast 3 Vypusk 1 SPb 1901 str 14 26 Arhivovano 24 veresnya 2016 u Wayback Machine ros cs Preclik Vratislav Masaryk a legie Masaryk and legions vaz kniha 219 pages first issue vydalo nakladatelstvi Paris Karvina Zizkova 2379 734 01 Karvina Czech Republic ve spolupraci s Masarykovym demokratickym hnutim Masaryk Democratic Movement Prague 2019 ISBN 978 80 87173 47 3 pages 36 39 41 42 111 112 124 125 128 129 132 140 148 184 199 Dzherela ta literatura RedaguvatiO A Udod Milyukov Pavlo Mikolajovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 738 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Igor Rozdobudko Chomu nas vchat najvidatnishi istoriki Rosiyi abo Yak poboroti kompleks menshovartosti Naukovij visnik Ukrayinskogo universitetu Moskva 2001 r Stor 30 37 Literatura Redaguvati N F Serbina Milyukov Pavlo Mikolajovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4Posilannya RedaguvatiMilyukov Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Milyukov Pavlo Mikolajovich amp oldid 37495667