www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чичерін Борис Миколайович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чичерін Батько Посада Діти Дружина Мати Чоло

Чичерін Борис Миколайович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чичерін.

Чичерін Борис Миколайович
рос. Чиче́рин Бори́с Никола́евич
Б. М. Чичерін
Б. М. Чичерін
Народився 26 травня (7 червня) 1828(1828-06-07)
с. Караул Кирсанівський повіт Тамбовської губернії
Помер 3 (16) лютого 1904(1904-02-16) (75 років)
с. Караул Кирсанівський повіт Тамбовської губернії
Країна  Російська імперія
Національність росіянин
Діяльність філософ, історик, професор, constitutional lawyer, правник, політик
Alma mater Московський університет
Галузь Філософія права
Заклад Імператорський Московський університетd
МДУ
Посада мер Москвиd
Членство Петербурзька академія наук
Рід House of Chicherind
Батько Q109335383?
Мати Q109335414?
Нагороди

Почесний громадянин Москвиd

 Чичерін Борис Миколайович у Вікісховищі

Чиче́рін Бори́с Микола́йович (26 травня (7 червня) 1828, с. Караул Кирсанівського повіту Тамбовської губ. — 03 (16) лютого 1904, там само) — російський філософ права гегельянського напряму, один з провідних теоретиків лібералізації Росії, історик. Почесний член Петербурзької АН (1893). Дядько радянського дипломата Г. Чичеріна.

З біографії Редагувати

Походив зі старовинного дворянського роду Чичеріних.

Протягом 1845–1849 pp. Б. М. Чичерін навчався у Московському університеті. Він слухав лекції видатних професорів Т. М. Грановського, М. І. Крилова, С. М. Соловйова, К. Д. Кавеліна, П. М. Кудрявцева та інших.

Ліберальний світогляд вироблявся у нього не тільки на підставі університетських лекцій, але головним чином завдяки особистому контакту з професорами, який був дуже тісним. Остаточно світогляд Б. М. Чичеріна сформувалось під час його трирічної подорожі Західною Європою.

Після захисту магістерської дисертації (1857 р.) викладав у Московському університеті (1861–1868), де очолював кафедру державного права юридичного факультету. У 1882—83 рр. Б. М. Чичерін був московським міським головою.

Чичерін про становлення російської державності Редагувати

Чичерін зазначав, що встановленню державної влади в Росії:

значно сприяло татарське панування, яке, підкоряючи народ зовнішньому ярму, привчало його до покори. Немає сумніву, що, з одного боку, воно відбилося невигідно на народному характері, залишивши по собі рабські поняття і звички. Навряд чи без татарського ярма державне підданство могло розвинутися у формі холопства. На Заході підданські відносини будувалися за типом Римської імперії, в якій, при всій необмеженості влади монарха, панували поняття, засновані на державних засадах. У Росії зразком служила східна деспотія. Елемент права, і без того слабо розвинений, повинен був зовсім зникнути з політичної галузі, поступаючись місцем безмежній основі влади. Найсуттєвіше право західних станів, те, яке стало головною пружиною розвитку представницьких установ, згода на стягування податків, не могло виробитися в землі, яка звикла платити данину за наказом татарського хана. Якщо в Росії існували зачатки політичної свободи, то панування татар повинно було їх заглушити. Але, з іншого боку, це саме панування найбільше сприяло встановленню єдиної, сильної центральної влади, без якої російське суспільство не могло обійтися, яка зробила Росію тим, чим вона є.
Оригінальний текст (рос.)
значительно содействовало татарское владычество, кото­рое, подчиняя народ внешнему игу, приучало его к покор­ности. Нет сомнения, что, с одной стороны, оно отразилось невыгодно на народном характере, оставив по себе раб­ские понятия и привычки. Едва ли без татарского ига госу­дарственное подданство могло развиться в форме холопст­ва. На Западе подданнические отношения строились по ти­пу Римской империи, в которой, при всей неограниченно­сти власти монарха, господствовали понятия, основанные на государственных началах. В России образцом служила восточная деспотия. Элемент права, и без того слабо разви­тый, должен был совершенно исчезнуть из политической области, уступая место безграничному началу власти. Са­мое существенное право западных сословий, то, которое явилось главною пружиною развития представительных учреждений, согласие на взимание податей, не могло выра­ботаться в земле, привыкшей платить дань по приказанию татарского хана. Если в России существовали зачатки пол­итической свободы, то владычество Татар должно было их заглушить. Но, с другой стороны, это самое владычество более всего способствовало установлению единой, силь­ной, центральной власти, без которой русское общество не могло обойтись, которая сделала Россию тем, чем она есть.

Чичерін про державність Редагувати

Держава - є вища сфера співжиття, вищий прояв народності в суспільній сфері. У ній невизначена народність, яка виявляється переважно в єдності мови, збирається в єдине тіло, отримує єдину вітчизну, стає народом.
Оригінальний текст (рос.)
Государство - есть высшая сфера общежития, высшее проявление народности в общественной сфере. В нем неопределенная народность, которая выражается преимущественно в единстве языка, собирается в единое тело, получает единое отечество, становится народом.

Примітки Редагувати

  1. Чичерин Борис Николаевич // Тамбовская энциклопедия
  2. Див. біографію Б. М. Чичеріна на сайті «Руніверс»
  3. Б. Н. Чичерин. О народном представительстве. М., 1866, стр. 360-361.. (рос.)
  4. Б. Н. Чичерин. Опыты по истории русского права. М., 1858, стр. 369. . (рос.)

Деякі твори Редагувати

  • Чичерин Б. Н. История политических учений: [в 5-ти т.]. — Т.1 — 5. — М.: Грачева и К°, 1869–1902. (також: Чичерин Б. Н. История политических учений. В 3-х тт. / Подготовка текста, вступ. ст. и коммент. И. И. Евлампиева. — С-Пб: РХГА, 2006.)
  • Чичерин Б. Н. Курс государственной науки: [в 3-х ч.]. Ч.1 — 3. — М.: Кушнерев и К°, 1894–1898.
  • Чичерин Б. Н. О народном представительстве: Монография. — М.: Тип. Т-ва И. Д. Сытина, 1899. — 810 с. (докторська дис.)
  • Чичерин Б. Н. Новейшие публицисты. Токвилль // Отечественные записки. — 1857. — № 53. — С. 501–582.
  • Чичерин Б. Н. Областные учреждения России в XVII веке. — М.,1856 (магістерська дис.)
  • Чичерин Б. Н. Философия права. — М.: Типо-литография Товарищества И. Н. Кушнерев, 1900.— 344 с. (також: Чичерин Б. Н. Философия права. — С-Пб.: Наука, 1998.)
  • Чичерин Б. Н. Политические мыслители древнего и нового мира. Учеб. пособие для юрид. спец. вузов. — СПб.: Лань, 1999. — 333 с.
  • Чичерин Б. H. Политические мыслители древнего и нового мира. — М.: Гардарики, 2001. — 336 с.
  • Чичерин Б. Н. Собственность и государство. В 2-х тт. — М., 1882–1883 (СПб: Изд-во РХГА , 2005. — 824 с.)
  • Чичерин Б. Н. Общее государственное право; ред., предисл. В. А. Томсинов; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова (юрид. фак.). — М.: Зерцало, 2006. — 536 с. — (Русское юридическое наследие).
  • Чичерин Б. Н. Воспоминания. В 2-х тт. / предисл., примеч. С. В. Бахрушин. — М.: Изд-во им. Сабашниковых, 2010.
 Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття про юриста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chicherin Batko Posada Diti Druzhina Mati Cholovik Chicherin Boris Mikolajovichros Chiche rin Bori s Nikola evichB M Chicherin B M ChicherinNarodivsya 26 travnya 7 chervnya 1828 1828 06 07 s Karaul Kirsanivskij povit Tambovskoyi guberniyiPomer 3 16 lyutogo 1904 1904 02 16 75 rokiv s Karaul Kirsanivskij povit Tambovskoyi guberniyiKrayina Rosijska imperiyaNacionalnist rosiyaninDiyalnist filosof istorik profesor constitutional lawyer pravnik politikAlma mater Moskovskij universitetGaluz Filosofiya pravaZaklad Imperatorskij Moskovskij universitetd MDUPosada mer MoskvidChlenstvo Peterburzka akademiya naukRid House of ChicherindBatko Q109335383 Mati Q109335414 Nagorodi Pochesnij gromadyanin Moskvid Chicherin Boris Mikolajovich u VikishovishiChiche rin Bori s Mikola jovich 26 travnya 7 chervnya 1828 s Karaul Kirsanivskogo povitu Tambovskoyi gub 03 16 lyutogo 1904 tam samo rosijskij filosof prava gegelyanskogo napryamu odin z providnih teoretikiv liberalizaciyi Rosiyi istorik Pochesnij chlen Peterburzkoyi AN 1893 Dyadko radyanskogo diplomata G Chicherina Zmist 1 Z biografiyi 2 Chicherin pro stanovlennya rosijskoyi derzhavnosti 3 Chicherin pro derzhavnist 4 Primitki 5 Deyaki tvori 6 Literatura 7 PosilannyaZ biografiyi RedaguvatiPohodiv zi starovinnogo dvoryanskogo rodu Chicherinih Protyagom 1845 1849 pp B M Chicherin navchavsya u Moskovskomu universiteti Vin sluhav lekciyi vidatnih profesoriv T M Granovskogo M I Krilova S M Solovjova K D Kavelina P M Kudryavceva ta inshih Liberalnij svitoglyad viroblyavsya u nogo ne tilki na pidstavi universitetskih lekcij ale golovnim chinom zavdyaki osobistomu kontaktu z profesorami yakij buv duzhe tisnim Ostatochno svitoglyad B M Chicherina sformuvalos pid chas jogo tririchnoyi podorozhi Zahidnoyu Yevropoyu Pislya zahistu magisterskoyi disertaciyi 1857 r vikladav u Moskovskomu universiteti 1861 1868 de ocholyuvav kafedru derzhavnogo prava yuridichnogo fakultetu 1 U 1882 83 rr B M Chicherin buv moskovskim miskim golovoyu 2 Chicherin pro stanovlennya rosijskoyi derzhavnosti RedaguvatiChicherin zaznachav sho vstanovlennyu derzhavnoyi vladi v Rosiyi nbsp znachno spriyalo tatarske panuvannya yake pidkoryayuchi narod zovnishnomu yarmu privchalo jogo do pokori Nemaye sumnivu sho z odnogo boku vono vidbilosya nevigidno na narodnomu harakteri zalishivshi po sobi rabski ponyattya i zvichki Navryad chi bez tatarskogo yarma derzhavne piddanstvo moglo rozvinutisya u formi holopstva Na Zahodi piddanski vidnosini buduvalisya za tipom Rimskoyi imperiyi v yakij pri vsij neobmezhenosti vladi monarha panuvali ponyattya zasnovani na derzhavnih zasadah U Rosiyi zrazkom sluzhila shidna despotiya Element prava i bez togo slabo rozvinenij povinen buv zovsim zniknuti z politichnoyi galuzi postupayuchis miscem bezmezhnij osnovi vladi Najsuttyevishe pravo zahidnih staniv te yake stalo golovnoyu pruzhinoyu rozvitku predstavnickih ustanov zgoda na styaguvannya podatkiv ne moglo virobitisya v zemli yaka zvikla platiti daninu za nakazom tatarskogo hana Yaksho v Rosiyi isnuvali zachatki politichnoyi svobodi to panuvannya tatar povinno bulo yih zaglushiti Ale z inshogo boku ce same panuvannya najbilshe spriyalo vstanovlennyu yedinoyi silnoyi centralnoyi vladi bez yakoyi rosijske suspilstvo ne moglo obijtisya yaka zrobila Rosiyu tim chim vona ye nbsp Originalnij tekst ros znachitelno sodejstvovalo tatarskoe vladychestvo koto roe podchinyaya narod vneshnemu igu priuchalo ego k pokor nosti Net somneniya chto s odnoj storony ono otrazilos nevygodno na narodnom haraktere ostaviv po sebe rab skie ponyatiya i privychki Edva li bez tatarskogo iga gosu darstvennoe poddanstvo moglo razvitsya v forme holopst va Na Zapade poddannicheskie otnosheniya stroilis po ti pu Rimskoj imperii v kotoroj pri vsej neogranichenno sti vlasti monarha gospodstvovali ponyatiya osnovannye na gosudarstvennyh nachalah V Rossii obrazcom sluzhila vostochnaya despotiya Element prava i bez togo slabo razvi tyj dolzhen byl sovershenno ischeznut iz politicheskoj oblasti ustupaya mesto bezgranichnomu nachalu vlasti Sa moe sushestvennoe pravo zapadnyh soslovij to kotoroe yavilos glavnoyu pruzhinoyu razvitiya predstavitelnyh uchrezhdenij soglasie na vzimanie podatej ne moglo vyra botatsya v zemle privykshej platit dan po prikazaniyu tatarskogo hana Esli v Rossii sushestvovali zachatki pol iticheskoj svobody to vladychestvo Tatar dolzhno bylo ih zaglushit No s drugoj storony eto samoe vladychestvo bolee vsego sposobstvovalo ustanovleniyu edinoj sil noj centralnoj vlasti bez kotoroj russkoe obshestvo ne moglo obojtis kotoraya sdelala Rossiyu tem chem ona est 3 Chicherin pro derzhavnist Redaguvati nbsp Derzhava ye visha sfera spivzhittya vishij proyav narodnosti v suspilnij sferi U nij neviznachena narodnist yaka viyavlyayetsya perevazhno v yednosti movi zbirayetsya v yedine tilo otrimuye yedinu vitchiznu staye narodom nbsp Originalnij tekst ros Gosudarstvo est vysshaya sfera obshezhitiya vysshee proyavlenie narodnosti v obshestvennoj sfere V nem neopredelennaya narodnost kotoraya vyrazhaetsya preimushestvenno v edinstve yazyka sobiraetsya v edinoe telo poluchaet edinoe otechestvo stanovitsya narodom 4 Primitki Redaguvati Chicherin Boris Nikolaevich Tambovskaya enciklopediya Div biografiyu B M Chicherina na sajti Runivers B N Chicherin O narodnom predstavitelstve M 1866 str 360 361 ros B N Chicherin Opyty po istorii russkogo prava M 1858 str 369 ros Deyaki tvori RedaguvatiChicherin B N Istoriya politicheskih uchenij v 5 ti t T 1 5 M Gracheva i K 1869 1902 takozh Chicherin B N Istoriya politicheskih uchenij V 3 h tt Podgotovka teksta vstup st i komment I I Evlampieva S Pb RHGA 2006 Chicherin B N Kurs gosudarstvennoj nauki v 3 h ch Ch 1 3 M Kushnerev i K 1894 1898 Chicherin B N O narodnom predstavitelstve Monografiya M Tip T va I D Sytina 1899 810 s doktorska dis Chicherin B N Novejshie publicisty Tokvill Otechestvennye zapiski 1857 53 S 501 582 Chicherin B N Oblastnye uchrezhdeniya Rossii v XVII veke M 1856 magisterska dis Chicherin B N Filosofiya prava M Tipo litografiya Tovarishestva I N Kushnerev 1900 344 s takozh Chicherin B N Filosofiya prava S Pb Nauka 1998 Chicherin B N Politicheskie mysliteli drevnego i novogo mira Ucheb posobie dlya yurid spec vuzov SPb Lan 1999 333 s Chicherin B H Politicheskie mysliteli drevnego i novogo mira M Gardariki 2001 336 s Chicherin B N Sobstvennost i gosudarstvo V 2 h tt M 1882 1883 SPb Izd vo RHGA 2005 824 s Chicherin B N Obshee gosudarstvennoe pravo red predisl V A Tomsinov Mosk gos un t im M V Lomonosova yurid fak M Zercalo 2006 536 s Russkoe yuridicheskoe nasledie Chicherin B N Vospominaniya V 2 h tt predisl primech S V Bahrushin M Izd vo im Sabashnikovyh 2010 nbsp Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela Literatura RedaguvatiZinchenko O V B M Chicherin providnij teoretik liberalizaciyi Rosiyi druga polovina HIH pochatok HH stolit monografiya H NTMT 2010 136 s Sheremetev P S Pamyati Borisa Nikolaevicha Chicherina M 1904 Trubeckoj E N Uchenie B N Chicherina o sushnosti i smysle prava Voprosy filosofii i psihologii 1905 Kn 80 S 353 381 Alekseev N N Russkij gegelyanec Boris Nikolaevich Chicherin Logos Kn 1 M 1911 Gulbinskij I B N Chicherin M 1914 Velichko A M Uchenie B N Chicherina o prave i gosudarstve Avtoreferat dissertacii na soiskanie uchenoj stepeni kandidata yuridicheskih nauk Specialnost 12 00 01 Teoriya prava i gosudarstva Istoriya prava i gosudarstva Istoriya politicheskih i pravovyh uchenij Sankt Peterburgskij gosudarstvennyj universitet SPb 1995 25 s Borovinskaya L S Boris Nikolaevich Chicherin v istorii politicheskoj mysli Rossii Avtoref dis kand polit nauk S Pb 1998 24 c Kuznecova I O Socialno politicheskie vzglyady B N Chicherina Diss na soisk uchen step kand sociol nauk Saratov 1998 Zaharov A V Gosudarstvenno pravovye vozzreniya B N Chicherina avtoref dis kand yurid nauk Tambov 2001 Fisher S I Filosofiya prava B N Chicherina avtoref dis kand filos nauk M 2003 Dobrina N A Sociologicheskie vozzreniya B N Chicherina na pravovuyu gosudarstvennost avtoref dis kand sociol nauk Saratov 2006 Emelyanov B V B N Chicherin Ekaterinburg 2003 Krinickaya G S Istoricheskaya koncepciya B N Chicherina Tomsk 2001 Sekirinskij S S Boris Nikolaevich Chicherin Rossijskie liberaly Sb st pod red B S Itenberga i V V Shelohaeva M Rossijskaya politicheskaya enciklopediya ROSSPEN 2001 S 85 113 Berezko V E Konstitucionno pravovye vzglyady B N Chicherina Avtoreferat dissertacii na soiskanie uchenoj stepeni kandidata yuridicheskih nauk Specialnost 12 00 01 Teoriya i istoriya prava i gosudarstva Istoriya pravovyh uchenij M 2003 26 s Chizhevskij D I B N Chicherin D I Chizhevskij Gegel v Rossii SPb 2007 Chizhkov S L Idejnaya evolyuciya Borisa Nikolaevicha Chicherina M Novaya yusticiya 2008 122 s Gryaznova T E Teoriya demokraticheskogo progressa B N Chicherina Nauchnyj vestnik Omskoj akademii MVD Rossii 2010 1 S 33 41 Igor Rozdobudko Chomu nas vchat najvidatnishi istoriki Rosiyi abo Yak poboroti kompleks menshovartosti Naukovij visnik Ukrayinskogo universitetu Moskva 2001 r Stor 30 37 Posilannya RedaguvatiChicherin Boris Mikolajovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 799 Chicherin B M Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya S 411 ISBN 966 7492 06 0 nbsp Ce nezavershena stattya pro yurista Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chicherin Boris Mikolajovich amp oldid 34929820