www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сибір великий історико географічний регіон Євразії що простягається від Північного Льодовитого океану на півночі до горб

Сибір

Сибір — великий історико-географічний регіон Євразії, що простягається від Північного Льодовитого океану на півночі до горбкуватих степів Казахстану та Монголії та лісів КНР на півдні (близько 3 500 км) і від Уралу на заході до гірських хребтів тихоокеанського вододілу на сході (близько 7000 км). Площа регіону становить близько 10 млн км².

       Сибірський федеральний округ
       Сучасна територія Сибіру
       Історична територія Сибіру

До 1917 (інколи й тепер, зокрема в історичній й етнографічної літературі) назва Сибіру стосується й Далекого Сходу; разом з ним Сибір має 12,8 млн км² (30 % території всієї Азії) й 26 млн населення. Південна межа Сибіру покривається з південної межею Росії з Казахстаном і Монголією. Сибір обіймає Якутію, Тиву, Бурятію, Алтайський і Красноярський краї, Республіку Алтай, Хакасію, Тюменську, Курганську, Омську, Новосибірську, Томську, Кемеровську, Іркутську області й Забайкальський край.

Природа

Гора Белуха, Республіка Алтай

Основні геоморфологічні області Сибіру: Західно-Сибірська низовина (близько 2 млн км²); її продовження на північному сході — Північно-Сибірська низовина; Середньосибірське плоскогір'я між річками Єнісеєм і Леною (пересічна висота 500—700 м, найбільша — 1 701 м), розчленоване глибокими долинами; основу становлять палеозійські відклади); гори Південного Сибіру (Алтай — до 4 506 м, Західний і Східний Саяни, Яблоновий хребет, Становий хребет й ін.) та гори Північно-Східного Сибіру — від Верхоянського хребту на заході до Колимського нагір'я на сході, з низовинами Яни, Індігірки і Колими. Сибір має багаті природні ресурси, великі поклади кам'яного й бурого вугілля (Кузнецький, Кансько-Ачинський, Іркутський та ін. басейни), нафти і газу, залізної руди, рідкісних (золото) і кольорових металів, алмазів (Західна Якутія) тощо.

Клімат

Клімат Сибіру континентальний і в більшій частині краю помірно холодний, на півночі — субполярний і полярний, на південному заході — помірно теплий і сухий. Середньорічна температура майже повсюдно нижча за 0°С. (на південному сході від -15 до -18°С), середньомісячні температури липня — від +2 … +5°С на крайній півночі, до +22°С на південному заході, січня від -16°С на південному заході до -50°С на північному сході (в околицях Оймякона мінімальна температура -71°С — абсолютний мінімум північної півкулі). Атмосферні опади (їх найбільше влітку) від 150—250 на північному сході, до 500—530 мм на заході, в горах до 2 м. Сніговий настил триває 5 — 8 місяців; на великих просторах панує вічна мерзлота. Річкова мережа густа; майже всі річки належать до басейну Північного Льодового океану; найбільші: Об з Іртишем, Єнісей, Лена; скресання річок на 5 — 8 місяців; вони важливі для транспорту і будови ГЕС.

Уздовж Північного Льодового океану простягається смуга безлісної тундри, близько 7 млн км² займає тяжкопрохідна тайга, яка на південно-заході переходить у лісостеп і степ з родючими для сільського господарства ґрунтами (сірі опідзолені і чорноземні), а на південно-сході у гірську тайґу.

Історія Сибіру

Народи Сибіру
Корінні народи півдня центрального Сибіру

Найдавніші людські поселення в Сибіру відомі з пізнього палеоліту та неоліту, у другій половині 1 тисячоліття в Сибіру виникли різні союзи племен і перші держави.

У середині 13 століття майже весь Сибір став частиною імперії Чингісхана, по його смерті Західний Сибір став складовою частиною Золотої Орди, а потім тут виникло Сибірське ханство.

Населення Сибіру складалося тоді з різних малочисельних народів на різному ступені суспільного й економічного розвитку. На півночі вони займалися рибальством і мисливством та годівлею північних оленів, на півдні переважало скотарство. Вони належали до різних етнічних і мовних груп: тюркської (сибірські татари, якути, тувинці й ін.), монгольської, фіно-угорської, турґусо-маньчжурської, самоїдської, а також до так званих палеоазійських народів на північному сході.

Північно-західний Сибір перебував під економічним, а з 13 століття і політичним впливом Великого Новгороду, а по його занепаді — Великого князівства Московського.

Скасування кріпацтва в Російській імперії (1861) і постале з тим малоземелля і безземелля селян спричинило значне збільшення еміграції за Урал, насамперед на південні землі Сибіру, які надавалися для хліборобства. Еміграція в Сибір охопила спершу російські центрально-чорноземні області, згодом також Білорусь, з 1890-х і Україну. Кількість всіх поселенців у Сибіру можна припускати у 1861 — 91 на 0,5 млн (17 000 на рік) і на близько 4,5 млн у 1892-1914 (200 000 на рік). У 19 століття на Сибір заслано близько 1 млн осіб, головне селян; на початку 20 століття кількість засланих нараховано до 287 000 (без каторжан; у той час заслання вже були обмежені).

Українці Сибіру

Господарство Сибіру

Людність Сибіру

Найбільші міста Сибіру: Новосибірськ (1 584 138), Омськ (1 178 100), Красноярськ (1 066 934), Тюмень (697 037), Барнаул (635 550), Іркутськ (620 099), Новокузнецьк (551 253), Томськ (569 428), Кемерово (553 076), Улан-Уде (426 650), Сургут (340 845), Чита (339 453), Якутськ (299 169), Нижньовартовськ (268 456), Братськ (236 313), Ангарськ (227 507), Бійськ (203 832).

Див. також

Джерела

Література

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
  • (рос.) История Сибири с древнейших времён до наших дней. В 5-ти томах. — Л. : Наука, 1968.
  • Ветошкин М. Сибирское областничество. ж. Современный мир. М. 1913
  • Азиатская Россия. т. І, II. П. 1914
  • Олесіюк Т. Українські колоніальні землі, ж. Табор. В. 1932 — 34
  • Кубійович Володимир|Kubijowicz W. Rozmieszczenie Ukraiucow w Azji. Biuletyn Polsko-Ukrainski. чч. 21 — 23. В. 1934
  • Кисилев С. Древная история Южной Сибири. (друге видання) М. 1951
  • Покшишевский В. Заселение Сибири (Историко-географический очерк). Іркутськ 1951
  • Sweet J. The Problem of Nationalities in Soviet Asia. Ukrainian Quarterly, т. IX. Нью-Йорк 1953
  • Народы Сибири. М.-П. 1956; Сибирское отделение АН СССР. Институт Истории, Филологии и Философии. Проблемы изучения национальных отношений в Сибири на современном этапе. (Зб.). Новосибірськ 1967
  • История Сибири с древнейших времен до наших дней. тт. І — V. П. 1968–1969
  • Этнография русского населения Сибири и Средней Азии. М. 1969
  • Советский Союз. Российская Федерация. Восточная Сибирь. М. 1969
  • Западная Сибирь. М. 1971
  • Морозова Т. Экономическая география Сибири. М. 1975
  • (рос.) Равнины и горы Сибири. — М. : Наука, 1975.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sibir velikij istoriko geografichnij region Yevraziyi sho prostyagayetsya vid Pivnichnogo Lodovitogo okeanu na pivnochi do gorbkuvatih stepiv Kazahstanu ta Mongoliyi ta lisiv KNR na pivdni blizko 3 500 km i vid Uralu na zahodi do girskih hrebtiv tihookeanskogo vododilu na shodi blizko 7000 km Plosha regionu stanovit blizko 10 mln km Sibirskij federalnij okrug Suchasna teritoriya Sibiru Istorichna teritoriya SibiruDo 1917 inkoli j teper zokrema v istorichnij j etnografichnoyi literaturi nazva Sibiru stosuyetsya j Dalekogo Shodu razom z nim Sibir maye 12 8 mln km 30 teritoriyi vsiyeyi Aziyi j 26 mln naselennya Pivdenna mezha Sibiru pokrivayetsya z pivdennoyi mezheyu Rosiyi z Kazahstanom i Mongoliyeyu Sibir obijmaye Yakutiyu Tivu Buryatiyu Altajskij i Krasnoyarskij krayi Respubliku Altaj Hakasiyu Tyumensku Kurgansku Omsku Novosibirsku Tomsku Kemerovsku Irkutsku oblasti j Zabajkalskij kraj Zmist 1 Priroda 2 Klimat 3 Istoriya Sibiru 4 Ukrayinci Sibiru 5 Gospodarstvo Sibiru 6 Lyudnist Sibiru 7 Div takozh 8 Dzherela 9 Literatura 10 PosilannyaPriroda Redaguvati Gora Beluha Respublika AltajOsnovni geomorfologichni oblasti Sibiru Zahidno Sibirska nizovina blizko 2 mln km yiyi prodovzhennya na pivnichnomu shodi Pivnichno Sibirska nizovina Serednosibirske ploskogir ya mizh richkami Yeniseyem i Lenoyu peresichna visota 500 700 m najbilsha 1 701 m rozchlenovane glibokimi dolinami osnovu stanovlyat paleozijski vidkladi gori Pivdennogo Sibiru Altaj do 4 506 m Zahidnij i Shidnij Sayani Yablonovij hrebet Stanovij hrebet j in ta gori Pivnichno Shidnogo Sibiru vid Verhoyanskogo hrebtu na zahodi do Kolimskogo nagir ya na shodi z nizovinami Yani Indigirki i Kolimi Sibir maye bagati prirodni resursi veliki pokladi kam yanogo j burogo vugillya Kuzneckij Kansko Achinskij Irkutskij ta in basejni nafti i gazu zaliznoyi rudi ridkisnih zoloto i kolorovih metaliv almaziv Zahidna Yakutiya tosho Klimat RedaguvatiKlimat Sibiru kontinentalnij i v bilshij chastini krayu pomirno holodnij na pivnochi subpolyarnij i polyarnij na pivdennomu zahodi pomirno teplij i suhij Serednorichna temperatura majzhe povsyudno nizhcha za 0 S na pivdennomu shodi vid 15 do 18 S serednomisyachni temperaturi lipnya vid 2 5 S na krajnij pivnochi do 22 S na pivdennomu zahodi sichnya vid 16 S na pivdennomu zahodi do 50 S na pivnichnomu shodi v okolicyah Ojmyakona minimalna temperatura 71 S absolyutnij minimum pivnichnoyi pivkuli Atmosferni opadi yih najbilshe vlitku vid 150 250 na pivnichnomu shodi do 500 530 mm na zahodi v gorah do 2 m Snigovij nastil trivaye 5 8 misyaciv na velikih prostorah panuye vichna merzlota Richkova merezha gusta majzhe vsi richki nalezhat do basejnu Pivnichnogo Lodovogo okeanu najbilshi Ob z Irtishem Yenisej Lena skresannya richok na 5 8 misyaciv voni vazhlivi dlya transportu i budovi GES Uzdovzh Pivnichnogo Lodovogo okeanu prostyagayetsya smuga bezlisnoyi tundri blizko 7 mln km zajmaye tyazhkoprohidna tajga yaka na pivdenno zahodi perehodit u lisostep i step z rodyuchimi dlya silskogo gospodarstva gruntami siri opidzoleni i chornozemni a na pivdenno shodi u girsku tajgu Istoriya Sibiru RedaguvatiDokladnishe Istoriya Sibiru Narodi Sibiru Korinni narodi pivdnya centralnogo SibiruNajdavnishi lyudski poselennya v Sibiru vidomi z piznogo paleolitu ta neolitu u drugij polovini 1 tisyacholittya v Sibiru vinikli rizni soyuzi plemen i pershi derzhavi U seredini 13 stolittya majzhe ves Sibir stav chastinoyu imperiyi Chingishana po jogo smerti Zahidnij Sibir stav skladovoyu chastinoyu Zolotoyi Ordi a potim tut viniklo Sibirske hanstvo Naselennya Sibiru skladalosya todi z riznih malochiselnih narodiv na riznomu stupeni suspilnogo j ekonomichnogo rozvitku Na pivnochi voni zajmalisya ribalstvom i mislivstvom ta godivleyu pivnichnih oleniv na pivdni perevazhalo skotarstvo Voni nalezhali do riznih etnichnih i movnih grup tyurkskoyi sibirski tatari yakuti tuvinci j in mongolskoyi fino ugorskoyi turguso manchzhurskoyi samoyidskoyi a takozh do tak zvanih paleoazijskih narodiv na pivnichnomu shodi Pivnichno zahidnij Sibir perebuvav pid ekonomichnim a z 13 stolittya i politichnim vplivom Velikogo Novgorodu a po jogo zanepadi Velikogo knyazivstva Moskovskogo Skasuvannya kripactva v Rosijskij imperiyi 1861 i postale z tim malozemellya i bezzemellya selyan sprichinilo znachne zbilshennya emigraciyi za Ural nasampered na pivdenni zemli Sibiru yaki nadavalisya dlya hliborobstva Emigraciya v Sibir ohopila spershu rosijski centralno chornozemni oblasti zgodom takozh Bilorus z 1890 h i Ukrayinu Kilkist vsih poselenciv u Sibiru mozhna pripuskati u 1861 91 na 0 5 mln 17 000 na rik i na blizko 4 5 mln u 1892 1914 200 000 na rik U 19 stolittya na Sibir zaslano blizko 1 mln osib golovne selyan na pochatku 20 stolittya kilkist zaslanih narahovano do 287 000 bez katorzhan u toj chas zaslannya vzhe buli obmezheni Ukrayinci Sibiru RedaguvatiDokladnishe Ukrayinci SibiruGospodarstvo Sibiru RedaguvatiDokladnishe Gospodarstvo SibiruLyudnist Sibiru RedaguvatiDokladnishe Lyudnist SibiruNajbilshi mista Sibiru Novosibirsk 1 584 138 Omsk 1 178 100 Krasnoyarsk 1 066 934 Tyumen 697 037 Barnaul 635 550 Irkutsk 620 099 Novokuzneck 551 253 Tomsk 569 428 Kemerovo 553 076 Ulan Ude 426 650 Surgut 340 845 Chita 339 453 Yakutsk 299 169 Nizhnovartovsk 268 456 Bratsk 236 313 Angarsk 227 507 Bijsk 203 832 Div takozh RedaguvatiZahidnij Sibir Sibirska respublika Marsh za federalizaciyu SibiruDzherela RedaguvatiLiteratura RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ros Istoriya Sibiri s drevnejshih vremyon do nashih dnej V 5 ti tomah L Nauka 1968 Vetoshkin M Sibirskoe oblastnichestvo zh Sovremennyj mir M 1913 Aziatskaya Rossiya t I II P 1914 Olesiyuk T Ukrayinski kolonialni zemli zh Tabor V 1932 34 Kubijovich Volodimir Kubijowicz W Rozmieszczenie Ukraiucow w Azji Biuletyn Polsko Ukrainski chch 21 23 V 1934 Kisilev S Drevnaya istoriya Yuzhnoj Sibiri druge vidannya M 1951 Pokshishevskij V Zaselenie Sibiri Istoriko geograficheskij ocherk Irkutsk 1951 Sweet J The Problem of Nationalities in Soviet Asia Ukrainian Quarterly t IX Nyu Jork 1953 Narody Sibiri M P 1956 Sibirskoe otdelenie AN SSSR Institut Istorii Filologii i Filosofii Problemy izucheniya nacionalnyh otnoshenij v Sibiri na sovremennom etape Zb Novosibirsk 1967 Istoriya Sibiri s drevnejshih vremen do nashih dnej tt I V P 1968 1969 Etnografiya russkogo naseleniya Sibiri i Srednej Azii M 1969 Sovetskij Soyuz Rossijskaya Federaciya Vostochnaya Sibir M 1969 Zapadnaya Sibir M 1971 Morozova T Ekonomicheskaya geografiya Sibiri M 1975 ros Ravniny i gory Sibiri M Nauka 1975 Posilannya RedaguvatiSibir Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1724 1725 1000 ekz Enciklopediya Sibiri Sibirskaya Zaimka nauchnyj zhurnal Sibirska volgota Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sibir amp oldid 37744411