Кемеровська область

Ке́меровська о́бласть — Кузба́с (також Ке́меровська о́бласть або Кузба́с, рос. Ке́меровская о́бласть — Кузба́сс) — область у південній частині Західного Сибіру, утворена 26 січня 1943.

• Площа — 95,5 тис. км²
• Населення — 2855,0 тис. осіб (2005). Щільність населення: 29,9 осіб/км² (2005), питома вага міського населення: 85,0 % (2005)
• Адміністративний центр області — місто Кемерово.
• Межує з Новосибірською і Томською областями, Алтайським і Красноярським краями, республіками Алтай і Хакасія.
• У Кемеровській області 20 міст, 19 районов.
• Більшість населения проживає в містах, є значні території з низькою щільністю населення.
  Живуть росіяни, шорці, татари, українці, чуваші, німці.

Кемеровська область
рос. Кемеровская область
Прапор Кемеровської області Герб Кемеровської області
Країна	Росія
Фед. округ	Сибірський
Адмін. центр	Кемерово
Глава	Сергій Цивільов^d
Дата утворення	26 січня 1943
Оф. вебсайт	ako.ru​(рос.)
Географія
Координати	54°56′ пн. ш. 87°14′ сх. д. / 54.933° пн. ш. 87.233° сх. д. / 54.933; 87.233
Площа	95 500 км² ^(37-а)
• внутр. вод	0,2 %
Часовий пояс	MSK+4 (UTC+7)
Населення
Чисельність	2717,176 ^(14-а) (2016)
Густота	29,9/км²
Економіка
Економ. район	Західно-Сибірський
Коди
ISO 3166-2	RU-KEM
ЗКАТО	32
Суб'єкта РФ	42
Телефонний	(+7)
Карти
Кемеровська область у Вікісховищі

Єдина область, що має другу офіційну назву.

Географія

Більшу частину області займає Кузнецька улоговина, на заході — Салаїрський кряж, на сході — Кузнецький Алатау, на півдні — Гірська Шорія. Річки — Кондома, Мрас-Су, Том, Іня, Кія, Сари-Чумиш.

Кемеровська область розташована на південно-сході Західного Сибіру, займаючи відроги Алтаю — Саянської гірської країни. Довжина області з півночі на південь майже 500 км, із заходу на схід — 300 км. Більша різниця висот поверхні визначає різноманітність природних умов. Найвища точка — голець Верхній Зуб на кордоні з Республікою Хакасія — піднімається на 2178 м, найменша — 78 метрів над рівнем моря лежить у долині річки Млой на кордоні з Томською областю. По рельєфу територія області ділиться на рівнинну (північна частина), передгірні й гірські райони (Кузнецький Алатау, Салаїрський кряж, Гірська Шорія), міжгірну Кузнецьку улоговину.

У надрах області виявлені різноманітні корисні копалини: кам'яні й бурі вугілля, залізні й поліметалеві руди, золото, фосфорити, будівельний камінь і інші мінеральні ресурси. По сполученню й наявності природних багатств область можна назвати унікальної.

Клімат Кемеровської області континентальний: зима холодна й тривала, літо коротке, але тепле. Середні температури січня −17 … −20 °C, липня — +17 … +18 °C. Середньорічна кількість опадів коливається від 300 мм на рівнинах і в передгірній частині до 1000 мм і більше в гірських районах. Тривалість безморозного періоду триває від 100 днів на півночі області до 120 днів на півдні Кузнецької улоговини.

Річкова мережа належить басейну Обі й відрізняється значною густотою. Найбільші річки — Том, Кія, Іня, Яя. Озер в області небагато, в основному вони розташовані в горах і долинах річок. Самим унікальним за своїм характером є озеро Берчикуль.

Різноманітність рельєфу й клімату створює строкатість ґрунтового й рослинного покриву. Найбільшу площу займають різновиди дерено-підзолистих ґрунтів, у Кузнецькій улоговині переважають чорноземи, що володіють високою родючістю.

Біологічне різноманіття

Рослинність досить різноманітна. На гірських вершинах зустрічаються рослини тундри й альпійських лугів, середнегір'я й нізкогір'я поростило «черню» — смереково-осиковими лісами з високотрав'ям і реліктовими рослинами. Передгір'я й міжгірські улоговини зайняті рослинністю степів і лесостепів. Острівцями зустрічаються соснові бори, а в Гірській Шорії й у басейні річки Кондоми в Кузедєєво є реліктовий гай сибірської липи.

З великих тварин живуть лось і олень благородний, сарна сибірська й північний олень, останній зустрічається тільки в горах Кузнецького Алатау. З хижих найхарактерніші ведмідь бурий, рись, росомаха. Промислове значення мають вивірка звичайна та ондатра, із птахів — глушець, орябок, тетерук.

Кемеровська область — найгустонаселеніша частина Сибіру. Росіяни становлять більше 90 % населення. З нечисленних народів в області проживають шорці, телеути, калмики, що зберегли свої культурні традиції.

Історія

Етнографічна мапа Кемеровської області

Корінне населення — шорці й телеути. В 1618 почалося заселення території нинішньої Кемеровської області росіянами, з'явився Кузнецький острог. В 1721 році рудознатец Михайло Волков відкрив у районі сучасного м. Кемерово перше родовище вугілля. На початку XX століття починаються роботи зі створення вугільних і металургійних підприємств. В 1943 році Президія Верховної Ради СРСР ухвалив рішення щодо виділенні з Новосибірської області Кузбасу й про створення на його території Кемеровської області.

Економіка області

На території області розвинена вугільна промисловість, найважливіші її центри — Прокоп'євськ із виробничим об'єднанням Прокопьевскуголь, Междурєченськ, Кемерово, Новокузнецьк, Осічняки. Шахти розташовані на більшій частині області. На півдні розвинена металургія й гірничодобувна промисловість (Новокузнецьк, Таштагол). Також в області є машинобудування (Юрга) й хімічна промисловість (Кемерово). Добре розвинені залізничний транспорт і теплова енергетика (Калтан, Миски).

Вугільна промисловість

Кемеровська область має два вугільні басейни (більшу частину території займає Кузнецький кам'яновугільний басейн та промислове об'єднання Кузбассуголь, від Малинівки (селище, що входить в Осічняки), до районів Новосибірської області), і частина Кансько-Ачинського кам'яновугільного басейну. У рік добувається до 150 млн т кам'яного вугілля, найбільші підприємства розташовані в Междурєченські, Прокоп'євські й Кіселевські.

Металургія

Металургія представлена кольоровий (Бєловський цинковий, і Новокузнецький алюмінієвий), і чорної (заводи в Новокузнецьку, Гур'євську, Юргі); ресурсна база — Теміртауське родовище, Шерегешськое родовище, Казьке й Таштагольськое родовище.

Сільське господарство

Підприємства сільського господарства розташовані на півночі області й недалеко від міст. Є зовнішньоекономічні зв'язки із країнами СНД, ЄС, АСЕАН, також Китаєм, Монголією, Польщею, Німеччиною.

Транспорт

По території проходить Транссиб, Південно-Кузбаська гілка Західно-Сибірської залізниці, міжнародні аеропорти Кемерово й Новокузнецьк-Спіченково, Прокоп'євський район.

Адміністративно-територіальний поділ

Станом на 2022 рік Кемеровська область поділяється на 16 міських округів, 16 муніципальних округів та 2 муніципальних райони:

№ п/п	Район, округ, міський округ	Площа, км²	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2018)	Населення, осіб (2021)	Адміністративний центр	Поселення	Населені пункти
1	Новокузнецький район	13039,60	50812	50681	50210	51111	Новокузнецьк	6	134
2	Таштагольський район	11446,02	57908	55029	52656	50485	Таштагол	10	94
1	Біловський округ	3184,05	33382	30204	27083	26052	Вишньовка	-	47
2	Гур'євський округ	2180,29	49147	43883	39945	37299	Гур'євськ	-	31
3	Іжморський округ	3609,71	16476	13517	11148	10198	Іжморський	-	40
4	Кемеровський округ	4300,24	39036	45459	46521	46576	Кемерово	-	71
5	Кропивинський округ	6882,23	27658	24533	23229	21967	Кропивинський	-	33
6	Ленінськ-Кузнецький округ	2356,12	27825	23760	21333	21803	Ленінськ-Кузнецький	-	68
7	Маріїнський округ	5606,84	62159	57811	54341	51600	Маріїнськ	-	56
8	Прокоп'євський округ	3449,96	33705	31442	30833	29989	Прокоп'євськ	-	75
9	Промишленнівський округ	3083,08	50125	50106	47280	45843	Промишленна	-	59
10	Тісульський округ	8083,60	28471	25045	20911	18874	Тісуль	-	37
11	Топкинський округ	2773,56	49081	44887	43474	41206	Топки	-	58
12	Тяжинський округ	3531,01	32782	25597	22265	19352	Тяжинський	-	42
13	Чебулинський округ	3741,27	17971	16348	14460	13494	Верх-Чебула	-	29
14	Юргинський округ	2510,00	22779	22448	21273	19867	Юрга	-	63
15	Яйський округ	2668,74	24982	20383	17682	16008	Яя	-	40
16	Яшкинський округ	3483,80	33611	30856	27772	26579	Яшкино	-	53
1	Анжеро-Судженський міський округ	366,40	92557	82497	76217	71547	Анжеро-Судженськ	-	9
2	Березовський міський округ	122,29	52794	49510	48273	46250	Березовський	-	3
3	Біловський міський округ	218,95	159432	134513	127517	121361	Білово	-	7
4	Калтанський міський округ	98,45	25951	21892	30015	29900	Калтан	-	5
5	Кемеровський міський округ	294,80	529934	532981	558973	557119	Кемерово	-	1
6	Кисельовський міський округ	292,00	110777	103019	95160	87791	Кисельовськ	-	6
7	Краснобродський міський округ	132,60	15263	14895	14282	13849	Краснобродський	-	3
8	Ленінськ-Кузнецький міський округ	112,72	146050	103938	98254	93582	Ленінськ-Кузнецький	-	3
9	Міждуріченський міський округ	7306,27	104645	103946	99025	97344	Міждуріченськ	-	12
10	Мисківський міський округ	728,53	47021	45375	43519	42215	Миски	-	15
11	Новокузнецький міський округ	424,27	565680	547904	553638	537480	Новокузнецьк	-	1
12	Осинниківський міський округ	85,34	67683	60918	47248	44856	Осинники	-	2
13	Полисаєвський міський округ	49,29	-	30671	29134	28256	Полисаєво	-	3
14	Прокоп'євський міський округ	227,54	225898	210130	194084	177819	Прокоп'євськ	-	1
15	Тайгинський міський округ	553,44	27255	27424	25363	23558	Тайга	-	6
16	Юргинський міський округ	44,81	85555	81533	81759	79693	Юрга	-	1

Найбільші населені пункти

Населені пункти з населенням понад 10 тисяч осіб:

№	Населений пункт	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2018)	Населення, осіб (2021)
1	Кемерово	484754	532981	558973	557119
2	Новокузнецьк	549870	547904	553638	537480
3	Прокоп'євськ	224597	210130	194084	177819
4	Міждуріченськ	101987	101678	97060	96174
5	Ленінськ-Кузнецький	112253	101666	96139	92244
6	Кисельовськ	106341	98365	89867	83431
7	Юрга	85555	81533	81759	79693
8	Білово	82425	76764	72519	68542
9	Анжеро-Судженськ	86480	76646	70476	66583
10	Березовський	48299	47279	46215	44073
11	Маріїнськ	42977	40526	38637	40779
12	Осинники	51057	46001	42454	40367
13	Миски	44435	43038	41379	40109
14	Топки	31004	28641	27860	27158
15	Полисаєво	28151	27624	26212	25631
16	Тайга	24726	25331	23565	22375
17	Гур'євськ	27381	24817	22872	22134
18	Таштагол	23363	23134	23170	21980
19	Калтан	25951	21892	20841	21752
20	Промишленна	17654	18045	17635	19484
21	Новий Городок	16765	15750	14785	14691
22	Яшкино	15583	14719	13685	12957
23	Бачатський	14990	14402	14029	12729
24	Інський	13665	12590	12058	12499
25	Краснобродський	11859	11919	11707	11406
26	Грамотеїно	14366	12996	12271	11217

Примітки

1. (unspecified title)
   d:Track:Q19231233
2. . Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022.  (рос.)
3. 34545 у Таштагольському районі та 23363 у Таштагольській міській раді
4. 12057 у Гур'євському районі та 37090 у Гур'євській міській раді
5. 18077 у Топкинському районі та 31004 у Топкинській міській раді
6. 2658 у Міждуріченському районі та 101987 у Міждуріченській міській раді

Джерела

• (рос.)
• (рос.)

Посилання

• ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ, ЯК ЦЕ БУЛО [ 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Томська область	Красноярський край
Новосибірська область  Алтайський край		Хакасія
Республіка Алтай