Іня́ (рос. Иня́) — річка у Росії, права притока Обі.
| Іня | |
|---|---|
| | |
| | |
| 54°37′23″ пн. ш. 86°10′21″ сх. д. / 54.62305555558377534° пн. ш. 86.17250000002778165° сх. д. | |
| Витік | с. Інюшка, Крапивинський район Кемеровської області, Росія |
| • координати | 54°40′16″ пн. ш. 86°46′17″ сх. д. / 54.671250° пн. ш. 86.771556° сх. д. |
| • висота, м | 260 м |
| Гирло | Новосибірськ, Росія (права притока Обі) |
| • координати | 54°58′45″ пн. ш. 82°58′35″ сх. д. / 54.97917° пн. ш. 82.97639° сх. д. |
| • висота, м | 92 м |
| Басейн | Об→Карське море→Північний Льодовитий океан |
| Країни: | Росія |
| Прирічкові країни: | Росія: Кемеровська область, Новосибірська область |
| Регіон | Кемеровська область Новосибірська область |
| Довжина | 663 км |
| Площа басейну: | 17 600 км² |
| Середньорічний стік | 45,6 м³/c |
| Притоки: | Бачат (л.), Ур (л.), Касьма (л.), Тарсьма (л.), Ізили (л.) |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Її витік знаходиться на південних схилах Тараданівського увалу (центральна частина Кузбасу) у Крапивинському районі Кемеровської області, біля села Інюшка на висоті 260 м над рівнем моря. Від витоку вона спочатку тече на південь і захід; біля міста Бєлово північні відроги Салаїрського кряжу змушують її повернути на північний захід. На цьому відрізку її підживлюють численні ліві притоки, що течуть з Салаїрського кряжу: Бачат, Ур, Касьма, Тарсьма, Ізили та інші. Біля межі Кемеровської та Новосибірської областями її напрямок змінюється на західний, а пізніше — на південно-західний. Іня впадає в Об в межах Новосибірська, приблизно за 5 км на південь від його центра (висота над рівнем моря 93 м). Біля гирла її русло має 60 м завширшки і глибину близько 1,5 м; швидкість плину 0,2 м/с.
Площа басейну Іні становить 17 600 км². Іня має рівнинний характер практично на всьому протязі. Її долина добре розвинена, а русло звивисте з великою кількістю стариць, заплавних озер і меандрів. Правий берег Іні на значному протязі істотно вищій і крутіший за лівий, подекуди створюючи тераси. Під час повеней Іня та її притоки сильно розливаються, і тоді її ширина може сягати 3 км.
Середньорічний стік Іні, виміряний у селі Берьозовка, за 30 км від гирла, становить 45,6 м³/c; мінімум стоку спостерігається у лютому (8,6 м³/c), максимум — у травні (195 м³/c). Іня замерзає на початку листопада і скресає в середині квітня.
Під час високого рівня води Іня та її притоки можуть використовуватись для лісосплаву.
Неподалік міста Бєлово в Кемеровській області на річці існує невелике водосховище, яке слугує водоймою-охолоджувачем для Бєловської ДРЕС. Водосховище площею 13,6 км² було створене в 1964 році і має середню глибину 4,4 м.
Населенні пункти Редагувати
На річці розташовані міста Полисаєво, Ленінськ-Кузнецький (Кемеровська область) і Тогучин (Новосибірська область). Іня тече по густозаселеній місцевості і перетинається численними залізничними та автомобільними мостами. У межах Новосибірська біля гирла Іню перетинає залізниця Новосибірськ — Барнаул і федеральна автотраса М52 Новосибірськ — монгольський кордон (Чуйський тракт). Залізниця Новосибірськ — Новокузнецьк протягом майже всього шляху пролягає удовж Іні її лівим берегом.
Примітки Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іня (нижня притока Обі) |
- GEOnet Names Server — 2018.
- Кириллов В. В. Анализ динамики фитопланктона на основе индексов скорости сукцессии[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)
Посилання Редагувати
- Річка Іня // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)