www.wikidata.uk-ua.nina.az

Прохоров Олександр Михайлович Олександр Михайлович Прохоров рос Александр Михайлович Прохоров 11 липня 1916 Атертон ru ш

Прохоров Олександр Михайлович

Олександр Михайлович Прохоров (рос. Александр Михайлович Прохоров; 11 липня 1916, Атертон[ru], штат Квінсленд, Австралія — 8 січня 2002, Москва, Росія) — видатний радянський фізик, один з основоположників найважливішого напряму сучасної фізики — квантової електроніки, лауреат Нобелівської премії з фізики за 1964 рік (спільно з Миколою Басовим і Чарлзом Таунсом), один з винахідників лазерних технологій.

Прохоров Олександр Михайлович
рос. Александр Михайлович Прохоров
Народився 11 липня 1916(1916-07-11)
Атертон[ru], Австралія
Помер 8 січня 2002(2002-01-08) (85 років)
Москва, Росія
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  СРСР,  Росія
Діяльність фізик, викладач університету, редактор
Alma mater Ленінградський державний університет
Галузь фізика
Заклад
Посада головний редактор
Вчене звання Список академіків АН СРСР, академік Російської академії наук, професор[d], академік АН СРСР[d], 1966 і 1991
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук (1952)
Науковий керівник В. В. Мігулін
С. М. Ритов
Відомі учні Веліхов Євген Павлович
Yevgeny Dianovd
Nikolay Karlovd
Vyacheslav Osikod
Басов Микола Геннадійович
Pavel Pavlovich Pashinind
Аспіранти, докторанти Басов Микола Геннадійович
Nikolay Karlovd
Radik Martirosyand
Leonid Kornienkod
Веліхов Євген Павлович
Членство Академія наук НДР
Леопольдина
Російська академія наук
Академія наук СРСР
Американська академія мистецтв і наук
Академія наук СРСР
Угорська академія наук
Війна Друга світова війна
Відомий завдяки: один з основоположників квантової електроніки
У шлюбі з Galina Shelepinad
Нагороди
 Прохоров Олександр Михайлович у Вікісховищі
Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (червень 2018)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Прохоров.

Життєпис

Прохоров народився в Атертоні (Австралія) в сім'ї робітника-революціонера, який втік від переслідувань царського режиму. У 1923 сім'я повернулася на батьківщину. У 1939 він з відзнакою закінчив фізичний факультет Ленінградського державного університету і вступив до аспірантури ФІАНа. Після початку Німецько-радянської війни Прохоров пішов на фронт, воював у піхоті, в розвідці, був нагороджений. Член ВЛКСМ з 1930 по 1944. У 1944 у, після важкого поранення, він був демобілізований і повернувся до наукової роботи. Член КПРС з 1950 р.

Протягом 1946–1982 Прохоров працював у Фізичному інституті АН СРСР, з 1954 очолював Лабораторію коливань, з 1968 був заступником директора. У 1982 році призначений директором Інституту загальної фізики АН СРСР, який очолював до 1998, а потім був його почесним директором. Одночасно викладав в МДУ (з 1959 на посаді професора) і МФТІ, де з 1971 року завідував кафедрою.

У 1960 Прохоров обраний членом-кореспондентом АН СРСР, а в 1966 — академік ом. Протягом двадцяти років (1973—1993) він був академіком-секретарем Відділення загальної фізики і астрономії АН СРСР, був членом і в кінці життя радником Президії РАН. З 1969 Прохоров займав посаду головного редактора Великої радянської енциклопедії, під його керівництвом вийшло її третє видання, а також безліч інших енциклопедичних словників.

Входив до числа чотирьох академіків (Прохоров, Скрябін, Тихонов, Дородніцин), що підписали листа з засудженням А. Д. Сахарова.

Прохоров створив велику школу фізиків, серед його учнів багато великих вчених. З 2002 року ім'я Прохорова носить Інститут загальної фізики РАН.

Дійсний член Міжнародного Леонардо-клубу. Був головним редактором міжнародного журналу «Лазерна фізика», членом редколегії журналу «Поверхность: фізика, хімія, механіка».

Наукова діяльність

Наукові роботи Прохорова присвячені радіофізиці, фізиці прискорювачів, радіоспектроскопії, квантової електроніки та її додатків, нелінійній оптиці. У перших роботах він досліджував поширення радіохвиль уздовж земної поверхні і в іоносфері. Після війни він діяльно зайнявся розробкою методів стабілізації частоти радіогенераторів, що лягло в основу його кандидатської дисертації. Він запропонував новий режим генерації міліметрових хвиль в синхротроні, встановив їх когерентний характер і за результатами цієї роботи захистив докторську дисертацію (1951).

Розробляючи квантові стандарти частоти, Прохоров спільно з Н. Г. Басовим сформулював основні принципи квантового посилення і генерації (1953), що було реалізовано під час створення першого квантового генератора (мазер а) на аміаку (1954). Кілька наступних років були присвячені роботі над парамагнітними підсилювачами НВЧ-діапазону, в яких було запропоновано використовувати ряд активних кристалів, таких як Рубін, докладний дослідження властивостей якого виявилося надзвичайно корисним при створення рубінового лазера. У 1958 Прохоров запропонував використовувати Відкритий резонатор при створення квантових генераторів. За основоположну роботу в області квантової електроніки, яка призвела до створення Лазер а і Мазер а, Прохоров і Н. Г. Басов були нагороджені Ленінської премією в 1959, а в 1964 спільно з Ч. Х. Таунсом — Нобелівської премією по фізики.

З 1960 Прохоров створив ряд лазерів різних типів: лазер на основі двухквантових переходів (1963), ряд безперервних лазерів і лазерів в ІЧ-області, потужний газодинамічний лазер (1966). Він досліджував нелінійні ефекти, виникають при поширенні лазерного випромінювання в речовині: багатофокусну структуру хвильових пучків в нелінійному середовищі, поширення оптичних солітонів в світловодах, збудження і дисоціація молекул під дією ІЧ-випромінювання, лазерна генерація ультразвуку, управління властивостями твердого тіла та лазерної плазми при впливі світловими пучками. Ці розробки знайшли застосування не тільки для промислового виробництва лазер ів, але і для створення систем далекого космічного зв'язку, лазерного термоядерного синтезу, волоконно-оптичних ліній зв'язку і багатьох інших.

Прохоров — автор наукового відкриття «Світлогідравлічний ефект», яке занесене в Державний реєстр відкриттів СРСР під № 65 з пріоритетом від 28 лютого 1963 р. у наступному формулюванні:«Експериментально встановлено невідоме раніше явище виникнення гідравлічного ударного імпульсу при поглинанні всередині рідини світлового променя квантового генератора».

Про труднощі переходу до нової тематики

Прохоров деякий час займався НВЧ-технікою, проте потім вирішив переключитися на лазери і змусив колектив підкоритися своєму рішенню, розбивши в лабораторії прилади за старою тематики. Наступну скандал позбавив колектив половини співробітників (звільнилися), але залишилися почали займатися новою для себе справою. У результаті Нобелівська премія дісталася саме за лазери.

Нагороди

На честь вченого названо астероїд 7269 Алпрохоров.

Статті

Фільми

У 1985 році кіностудією «Леннаучфільм» випущений науково-популярний фільм «Конструктори променів», (режисер — А. Слобідської, оператор У. Петров). Фільм присвячений досягненням Інституту загальної фізики АН СРСР на чолі з академіком А. Прохоровим, особливо роботам по лазерним променям. У фільмі використано інтерв'ю з академіком Прохоровим. Показана робота інших співробітників Інституту.

Примітки

  1. ↑ http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-72.ln-ru.dl-.pr-inf.uk-12
  2. . Архів оригіналу за 26 жовтня 2013. Процитовано 6 травня 2011. 
  3. «Коли втрачають честь і совість» [ 19 листопада 2009 у Wayback Machine.] (Известия, 3 липня 1983)
  4. Наукові відкриття Росії. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 13 липня 2012. 
  5. " Успіх або Нобель [ 14 серпня 2011 у Wayback Machine.] ". Медведєв Ю. «Російська газета» №? (4542) від 13 грудня 2007.
  6. Постанова Уряду Російської Федерації від 16 лютого 2004 р. № 85
  7. . Архів оригіналу за 6 серпня 2011. Процитовано 6 травня 2011. 
  8. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література

Посилання

    • Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Oleksandr Mihajlovich Prohorov ros Aleksandr Mihajlovich Prohorov 11 lipnya 1916 Aterton ru shtat Kvinslend Avstraliya 8 sichnya 2002 Moskva Rosiya vidatnij radyanskij fizik odin z osnovopolozhnikiv najvazhlivishogo napryamu suchasnoyi fiziki kvantovoyi elektroniki laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki za 1964 rik spilno z Mikoloyu Basovim i Charlzom Taunsom odin z vinahidnikiv lazernih tehnologij Prohorov Oleksandr Mihajlovichros Aleksandr Mihajlovich ProhorovNarodivsya 11 lipnya 1916 1916 07 11 Aterton ru AvstraliyaPomer 8 sichnya 2002 2002 01 08 85 rokiv Moskva RosiyaPohovannya Novodivichij cvintarKrayina SRSR RosiyaDiyalnist fizik vikladach universitetu redaktorAlma mater Leningradskij derzhavnij universitetGaluz fizikaZaklad Fizichnij institut AN SRSR Institut zagalnoyi fiziki AN SRSRPosada golovnij redaktorVchene zvannya Spisok akademikiv AN SRSR akademik Rosijskoyi akademiyi nauk profesor d akademik AN SRSR d 1966 i 1991Naukovij stupin doktor fiziko matematichnih nauk 1952 Naukovij kerivnik V V Migulin S M RitovVidomi uchni Velihov Yevgen Pavlovich Yevgeny Dianovd Nikolay Karlovd Vyacheslav Osikod Basov Mikola Gennadijovich Pavel Pavlovich PashinindAspiranti doktoranti Basov Mikola Gennadijovich Nikolay Karlovd Radik Martirosyand Leonid Kornienkod Velihov Yevgen PavlovichChlenstvo Akademiya nauk NDR Leopoldina Rosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR 1 Amerikanska akademiya mistectv i nauk Akademiya nauk SRSR 1 Ugorska akademiya naukVijna Druga svitova vijnaVidomij zavdyaki odin z osnovopolozhnikiv kvantovoyi elektronikiU shlyubi z Galina ShelepinadNagorodi Velika zolota medal imeni M V Lomonosova 1987 medal Gelmgolca 1987 Medal Frederika Ajvzad 2000 Prohorov Oleksandr Mihajlovich u VikishovishiCya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad cherven 2018 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Prohorov Zmist 1 Zhittyepis 2 Naukova diyalnist 3 Pro trudnoshi perehodu do novoyi tematiki 4 Nagorodi 5 Statti 6 Filmi 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiProhorov narodivsya v Atertoni Avstraliya v sim yi robitnika revolyucionera yakij vtik vid peresliduvan carskogo rezhimu U 1923 sim ya povernulasya na batkivshinu U 1939 vin z vidznakoyu zakinchiv fizichnij fakultet Leningradskogo derzhavnogo universitetu i vstupiv do aspiranturi FIANa Pislya pochatku Nimecko radyanskoyi vijni Prohorov pishov na front voyuvav u pihoti v rozvidci buv nagorodzhenij Chlen VLKSM z 1930 po 1944 U 1944 u pislya vazhkogo poranennya vin buv demobilizovanij i povernuvsya do naukovoyi roboti Chlen KPRS z 1950 r 2 Protyagom 1946 1982 Prohorov pracyuvav u Fizichnomu instituti AN SRSR z 1954 ocholyuvav Laboratoriyu kolivan z 1968 buv zastupnikom direktora U 1982 roci priznachenij direktorom Institutu zagalnoyi fiziki AN SRSR yakij ocholyuvav do 1998 a potim buv jogo pochesnim direktorom Odnochasno vikladav v MDU z 1959 na posadi profesora i MFTI de z 1971 roku zaviduvav kafedroyu U 1960 Prohorov obranij chlenom korespondentom AN SRSR a v 1966 akademik om Protyagom dvadcyati rokiv 1973 1993 vin buv akademikom sekretarem Viddilennya zagalnoyi fiziki i astronomiyi AN SRSR buv chlenom i v kinci zhittya radnikom Prezidiyi RAN Z 1969 Prohorov zajmav posadu golovnogo redaktora Velikoyi radyanskoyi enciklopediyi pid jogo kerivnictvom vijshlo yiyi tretye vidannya a takozh bezlich inshih enciklopedichnih slovnikiv Vhodiv do chisla chotiroh akademikiv Prohorov Skryabin Tihonov Dorodnicin sho pidpisali lista 3 z zasudzhennyam A D Saharova Prohorov stvoriv veliku shkolu fizikiv sered jogo uchniv bagato velikih vchenih Z 2002 roku im ya Prohorova nosit Institut zagalnoyi fiziki RAN Dijsnij chlen Mizhnarodnogo Leonardo klubu Buv golovnim redaktorom mizhnarodnogo zhurnalu Lazerna fizika chlenom redkolegiyi zhurnalu Poverhnost fizika himiya mehanika Naukova diyalnist RedaguvatiNaukovi roboti Prohorova prisvyacheni radiofizici fizici priskoryuvachiv radiospektroskopiyi kvantovoyi elektroniki ta yiyi dodatkiv nelinijnij optici U pershih robotah vin doslidzhuvav poshirennya radiohvil uzdovzh zemnoyi poverhni i v ionosferi Pislya vijni vin diyalno zajnyavsya rozrobkoyu metodiv stabilizaciyi chastoti radiogeneratoriv sho lyaglo v osnovu jogo kandidatskoyi disertaciyi Vin zaproponuvav novij rezhim generaciyi milimetrovih hvil v sinhrotroni vstanoviv yih kogerentnij harakter i za rezultatami ciyeyi roboti zahistiv doktorsku disertaciyu 1951 Rozroblyayuchi kvantovi standarti chastoti Prohorov spilno z N G Basovim sformulyuvav osnovni principi kvantovogo posilennya i generaciyi 1953 sho bulo realizovano pid chas stvorennya pershogo kvantovogo generatora mazer a na amiaku 1954 Kilka nastupnih rokiv buli prisvyacheni roboti nad paramagnitnimi pidsilyuvachami NVCh diapazonu v yakih bulo zaproponovano vikoristovuvati ryad aktivnih kristaliv takih yak Rubin dokladnij doslidzhennya vlastivostej yakogo viyavilosya nadzvichajno korisnim pri stvorennya rubinovogo lazera U 1958 Prohorov zaproponuvav vikoristovuvati Vidkritij rezonator pri stvorennya kvantovih generatoriv Za osnovopolozhnu robotu v oblasti kvantovoyi elektroniki yaka prizvela do stvorennya Lazer a i Mazer a Prohorov i N G Basov buli nagorodzheni Leninskoyi premiyeyu v 1959 a v 1964 spilno z Ch H Taunsom Nobelivskoyi premiyeyu po fiziki Z 1960 Prohorov stvoriv ryad lazeriv riznih tipiv lazer na osnovi dvuhkvantovih perehodiv 1963 ryad bezperervnih lazeriv i lazeriv v ICh oblasti potuzhnij gazodinamichnij lazer 1966 Vin doslidzhuvav nelinijni efekti vinikayut pri poshirenni lazernogo viprominyuvannya v rechovini bagatofokusnu strukturu hvilovih puchkiv v nelinijnomu seredovishi poshirennya optichnih solitoniv v svitlovodah zbudzhennya i disociaciya molekul pid diyeyu ICh viprominyuvannya lazerna generaciya ultrazvuku upravlinnya vlastivostyami tverdogo tila ta lazernoyi plazmi pri vplivi svitlovimi puchkami Ci rozrobki znajshli zastosuvannya ne tilki dlya promislovogo virobnictva lazer iv ale i dlya stvorennya sistem dalekogo kosmichnogo zv yazku lazernogo termoyadernogo sintezu volokonno optichnih linij zv yazku i bagatoh inshih Prohorov avtor naukovogo vidkrittya Svitlogidravlichnij efekt yake zanesene v Derzhavnij reyestr vidkrittiv SRSR pid 65 z prioritetom vid 28 lyutogo 1963 r u nastupnomu formulyuvanni Eksperimentalno vstanovleno nevidome ranishe yavishe viniknennya gidravlichnogo udarnogo impulsu pri poglinanni vseredini ridini svitlovogo promenya kvantovogo generatora 4 Pro trudnoshi perehodu do novoyi tematiki RedaguvatiProhorov deyakij chas zajmavsya NVCh tehnikoyu prote potim virishiv pereklyuchitisya na lazeri i zmusiv kolektiv pidkoritisya svoyemu rishennyu rozbivshi v laboratoriyi priladi za staroyu tematiki Nastupnu skandal pozbaviv kolektiv polovini spivrobitnikiv zvilnilisya ale zalishilisya pochali zajmatisya novoyu dlya sebe spravoyu U rezultati Nobelivska premiya distalasya same za lazeri 5 Nagorodi RedaguvatiPremiya im L I Mandelshtama 1948 Leninska premiya 1959 P yat ordeniv Lenina u tomu chisli 11 05 1981 Orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 1985 Nobelivska premiya z fiziki 1964 Geroj Socialistichnoyi Praci 1969 1986 Derzhavna premiya SRSR 1980 Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu II stupenya 1996 Derzhavna premiya Rosijskoyi Federaciyi 1998 Medal im Frederika Ajvesa 2000 Demidivska premiya 2001 Velika zolota medal imeni M V Lomonosova 1987 Premiya Radi Ministriv SRSR Premiya Uryadu Rosijskoyi Federaciyi v galuzi nauki i tehniki za 2003 rik posmertno za rozrobku naukovih i tehnologichnih osnov metrologichnogo zabezpechennya vimiryuvan dovzhini v mikrohvilovomu i nanometrovomu diapazonah ta yih vprovadzhennya v mikroelektroniku i nanotehnologiyu 6 Inozemnij chlen Chehoslovackoyi AN 1982 7 Na chest vchenogo nazvano asteroyid 7269 Alprohorov 8 Statti RedaguvatiA M Prohorov Kvantova elektronika Uspihi fizichnih nauk 1965 A M Prohorov Novi zhurnali z fiziki ta astronomiyi UFN 1975 A M Prohorov Fizika tverdogo tila ta yiyi rol u nauci i praktici UFN 1976 A M Prohorov L V Gurvich Netradicijni programi termodinamiki UFN 1978 A M Prohorov V Ye Fortiv S I Anisimov Zastosuvannya potuzhnih lazeriv dlya doslidzhennya rechovini pri nadvisokih tiskah UFN 1984 A M Prohorov O M Ageyev G A Smolenskij Optichni yavisha v tonkoplivkovih magnitnih hvilevodah i yih tehnichne vikoristannya UFN 1984 A M Prohorov Do 25 richnogo yuvileyu lazera UFN 1986 Filmi RedaguvatiU 1985 roci kinostudiyeyu Lennauchfilm vipushenij naukovo populyarnij film Konstruktori promeniv rezhiser A Slobidskoyi operator U Petrov Film prisvyachenij dosyagnennyam Institutu zagalnoyi fiziki AN SRSR na choli z akademikom A Prohorovim osoblivo robotam po lazernim promenyam U filmi vikoristano interv yu z akademikom Prohorovim Pokazana robota inshih spivrobitnikiv Institutu Primitki Redaguvati a b http www ras ru win db show per asp P id 72 ln ru dl pr inf uk 12 Besida akademika A M Prohorova z spivrobitnikami IIET RAN A B Kozhevnikovim i M M Mokrova Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2013 Procitovano 6 travnya 2011 Koli vtrachayut chest i sovist Arhivovano 19 listopada 2009 u Wayback Machine Izvestiya 3 lipnya 1983 Naukovi vidkrittya Rosiyi Arhiv originalu za 13 lipnya 2012 Procitovano 13 lipnya 2012 Uspih abo Nobel Arhivovano 14 serpnya 2011 u Wayback Machine Medvedyev Yu Rosijska gazeta 4542 vid 13 grudnya 2007 Postanova Uryadu Rosijskoyi Federaciyi vid 16 lyutogo 2004 r 85 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 6 serpnya 2011 Procitovano 6 travnya 2011 Lutz D Schmadel International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg New York Springer Verlag 2003 992 s ISBN 3 540 00238 3 Literatura RedaguvatiA A Manenkov A I Varchukiv V G Veselago N A Irisova N V Karlov N G Basov F V Bunkin Oleksandr Mihajlovich Prohorov Do p yatdesyatirichchya z dnya narodzhennya UFN 1966 A A Logunov A P Aleksandrov F U Bunkin B M Vul U L Ginzburg U M Tuchkevich D U Skobelcina E P Velihov N G Basov P L Kapica R Z Sagdyeyev R U Hohlov Oleksandr Mihajlovich Prohorov Do shistdesyatirichchya vid dnya narodzhennya UFN 1976 Yu A Hramov Fiziki Biografichnij dovidnik 2 e vid M Nauka 1983 S 224 A P Aleksandrov A Z Borovik Romanov Do A Valiyev E P Velihov Z U Vonsovskij U L Ginzburg Ya B Zeldovich B B Kadomcev U A Kotelnikov Oleksandr Mihajlovich Prohorov Do simdesyatirichchya z dnya narodzhennya UFN 1986 Zh I Alforov A F Andryeyev N G Basov E P Velihov B B Kadomcev L U Keldish G A Misyac U U Migulin Yu Z Osipov Oleksandr Mihajlovich Prohorov Do 80 richchya z dnya narodzhennya UFN 1996 Zh I Alforov A F Andryeyev A A Boyarchuk F U Bunkin E M Dianov N U Karliv U I Konov G A Misyac U U Osika P P Pashinin U E Fortiv I A Sherbakov Pam yati Oleksandra Mihajlovicha Prohorova UFN 2002 Ye M Dianov A M Prohorov i kvantova elektronika UFN 2007 N V Karlov V I Konov V V Osika I A Sherbakov A M Prohorov zasnovnik Institutu zagalnoyi fiziki UFN 2007 Oleksandr Mihajlovich vidviduye Kishinivskij politehnichnij Institut v 1973 r I Bostan pres A Marinciuc aut Iu Colesnic edit Universitatea Tehnică a Moldovei Chisinău Edit Museum 2004 r stor 10Posilannya RedaguvatiPam yati Oleksandra Mihajlovicha Prohorova Besida akademika A M Prohorova z spivrobitnikami IIET RAN Biografiya na sajti Nobelivskogo komitetu Arhivovano 21 lyutogo 2015 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Prohorov Oleksandr Mihajlovich amp oldid 37802341