Дисоціа́ція (англ. dissociation, нім. Dissoziation f) — хімічний процес розкладу молекул на простіші молекули, атоми, атомні групи або іони. Протилежний процес — асоціація.
У кількісному відношенні дисоціація характеризується ступенем дисоціації.
Різновиди Редагувати
Гетеролітична дисоціація — розрив ковалентного зв'язку в молекулі з утворенням двох іонів протилежного заряду.
Дисоціація під впливом електричного поля — збільшення електропровідності електроліту внаслідок збільшення числа іонів у розчині у випадку надзвичайно сильної напруги (104—105В см−1) електричного поля.
Дисоціація зв'язку — розрив зв'язку шляхом гетеролізу або гомолізу. Термін переважно вживається для гомолізу.
Дисоціація, індукована зіткненнями — у мас-спектрометрії — процес з участю іонних або нейтральних молекулярних частинок, в якому іон, що стрімко рухається, дисоціює в результаті взаємодії з нейтральною частинкою-мішенню. Це відбувається внаслідок переходу частини трансляційної енергії іона у його внутрішню енергію.
Електролітична дисоціація — дисоціація, що відбувається під впливом електроліту.
Енергія дисоціації Редагувати
Енергія, необхідна для того, щоб певна частинка продисоціювала на дві частинки. Позначається D. Індекси 0 та е використовуються, щоб позначити, що частинка дисоціює з основного стану (D0) та з мінімуму потенціальної енергії (De).
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
| Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерела Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0