www.wikidata.uk-ua.nina.az

Басов Микола Геннадійович Знамениті учні Ім я Вчене звання Вчена ступінь рос Никола й Генна диевич Ба совНародився 14 гр

Басов Микола Геннадійович

Басов Микола Геннадійович
рос. Никола́й Генна́диевич Ба́сов
Народився 14 грудня 1922(1922-12-14)
Усмань, Тамбовська губернія, РРФСР
Помер 1 липня 2001(2001-07-01) (78 років)
Москва, Росія
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна СРСР, Росія
Діяльність фізик, винахідник, викладач університету, політик
Alma mater Московський інженерно-фізичний інститут
Галузь фізика
Заклад Фізичний інститут АН СРСР, Московський інженерно-фізичний інститут
Посада директор і депутат Верховної ради СРСР[d]
Вчене звання академік АН СРСР[d] і академік Російської академії наук
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник М. А. Леонтович
А. М. Прохоров
Аспіранти, докторанти Vladilen Letokhovd
Oleg Krokhind
Членство Академія наук НДР
Леопольдина
Російська академія наук
Академія наук СРСР
Болгарська академія наук
Шведська королівська академія інженерних наук
Індійська національна академія наук
Польська академія наук
Війна німецько-радянська війна
Відомий завдяки: один з основоположників квантової електроніки
У шлюбі з Ksenia Tikhonovna Basovad
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня
 Басов Микола Геннадійович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Басов (прізвище).

Микола Геннадійович Басов (14 грудня 1922, село Усмань Тамбовської губернії — 1 липня 2001) — радянський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1964).

Іноземний член Болгарської АН (1974).

Біографія ред.

Басов народився в місті Усмань (нині місті Липецької області). Батько — Генадій Федорович Басов . У 1927-у сім'я переїхала з Усмані у Воронеж. Член ВЛКСМ з 1936 по 1950. У 1941 р. Басов закінчив Воронезьку школу № 13, яка знаходилася на розі вулиць Карла Маркса та Фрідріха Енгельса.

Після школи пройшов підготовку на асистента лікаря у Куйбишевській військовій медичній академії. У 1943 він пішов на фронт, служив асистентом лікаря на українському фронті.

Після війни Басов вступив до МІФІ, захистив диплом в 1950. З 1948 він працював лаборантом у Фізичному інституті імені Лебедєва АН СРСР (ФІАН), де і продовжив роботу після отримання диплома під керівництвом М. А. Леонтовича і А. М. Прохорова. У 1953 Басов захистив кандидатську, а у 1956 — докторську дисертацію.

У 1958–1972 рр. Басов був заступником директора ФІАН, а з 1973 по 1989 був директором цього інституту. Тут у 1963 він організував Лабораторію квантової радіофізики, яку очолював до своєї смерті. У 1962-у Басов був обраний членом-кореспондентом АН СРСР, а у 1966 — академіком АН СРСР, згодом обирався до президії Академії наук (член президії АН СРСР з 1967 по 1990, РАН з 1991).

Басов був головним редактором журналів « Наука», « Квант», « Квантова електроніка», « Природа», у 1978–1990 роках був головою правління Всесоюзного просвітницького товариства «Знання», був змінений на цій посаді К. В. Фроловим.

Сім'я ред.

У 1950 у він одружився з Ксенією Тихонівною Назаровою, є батьком двох синів — Геннадія (нар. 1954) і Дмитра (нар. 1963).

Наукова діяльність ред.

Роботи Басова присвячені квантовій електроніці і її застосуванням. Разом з А. М. Прохоровим він встановив принцип підсилення і генерації електромагнітного випромінювання квантовими системами, що дозволило у 1954 створити перший квантовий генератор (мазер) на пучку молекул аміаку. У наступному році була запропонована трирівнева схема створення інверсної заселеності рівнів, що знайшла широке застосування у мазерах і лазерах. Ці роботи (а також дослідження американського фізика Ч. Таунса) лягли в основу нового напряму у фізиці — квантової електроніки. За фундаментальну роботу у галузі квантової електроніки, яка призвела до створення лазера і мазера, Басов і А. М. Прохоров були нагороджені Ленінською премією у 1959, а у 1964 спільно з Ч. Х. Таунсом — Нобелівською премією з фізики.

Спільно з Ю. М. Поповим і Б. М. Вулом Басов запропонував ідею створення різних типів напівпровідникових лазерів: у 1962 був створений перший інжекційний лазер, потім лазери, порушувані електронним пучком, а у 1964 — напівпровідникові лазери з оптичним накачуванням. Басов також провів дослідження з потужним газовим і хімічним лазером, були створені фторводневий і йодний лазери, а потім ексимерний лазер.

Ряд робіт Басова присвячений питанням розповсюдження і взаємодії потужних лазерних імпульсів з речовиною. Йому належить ідея використання лазерів для управління термоядерним синтезом (1961), запропонував методи лазерного нагріву плазми, проаналізував процеси стимулювання хімічних реакцій лазерним випромінюванням.

Басов розробив фізичні основи створення квантових стандартів частоти, висунув ідеї нових застосувань лазерів у оптоелектроніці (такі як створення оптичних логічних елементів), виступав ініціатором багатьох досліджень з нелінійної оптики.

Нагороди ред.

На його честь названо астероїд 3599 Басов.

Публікації ред.

Книги ред.

  • NG Basov, KA Brueckner (Editor-in-Chief), SW Haan, C. Yamanaka. Inertial Confinement Fusion, 1992, ISBN 0-88318-925-9. Research Trends in Physics Series founded by V. Alexander Stefan and published by the American Institute of Physics Press (presently , New York)
  • V. Stefan and NG Basov (Editors). Semiconductor Science and Technology, Volume 1. Semiconductor Lasers. (Stefan University Press Series on Frontiers in Science and Technology) (Paperback). 1999. ISBN 1-889545-11-2
  • V. Stefan and NG Basov (Editors). Semiconductor Science and Technology, Volume 2: Quantum Dots and Quantum Wells. (Stefan University Press Series on Frontiers in Science and Technology) (Paperback). 1999. ISBN 1-889545-12-0

Статті ред.

Література ред.

Примітки ред.

  1. http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-58.ln-ru.dl-.pr-inf.uk-12
  2. ↑ Попов П. Басов Микола Геннадійович // воронежці: знамениті біографії в історії краю / редактор укладач Ю.Л. Польовий. — 520 с.
  3. На цьому місці у сучасному Воронежі знаходиться гімназія ім. Н. Г. Басова
  4. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання ред.

    • Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Znameniti uchni Im ya Vchene zvannya Vchena stupin Basov Mikola Gennadijovichros Nikola j Genna dievich Ba sovNarodivsya 14 grudnya 1922 1922 12 14 Usman Tambovska guberniya RRFSRPomer 1 lipnya 2001 2001 07 01 78 rokiv Moskva RosiyaPohovannya Novodivichij cvintarKrayina SRSR RosiyaDiyalnist fizik vinahidnik vikladach universitetu politikAlma mater Moskovskij inzhenerno fizichnij institutGaluz fizikaZaklad Fizichnij institut AN SRSR Moskovskij inzhenerno fizichnij institutPosada direktor i deputat Verhovnoyi radi SRSR d Vchene zvannya akademik AN SRSR d i akademik Rosijskoyi akademiyi naukNaukovij stupin doktor fiziko matematichnih naukNaukovij kerivnik M A Leontovich A M ProhorovAspiranti doktoranti Vladilen Letokhovd Oleg KrokhindChlenstvo Akademiya nauk NDR Leopoldina Rosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR 1 Bolgarska akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya inzhenernih nauk Indijska nacionalna akademiya nauk Polska akademiya naukVijna nimecko radyanska vijnaVidomij zavdyaki odin z osnovopolozhnikiv kvantovoyi elektronikiU shlyubi z Ksenia Tikhonovna BasovadNagorodi Nobelivska premiya z fiziki 1964 Velika zolota medal imeni M V Lomonosova 1990 Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu II stupenya Basov Mikola Gennadijovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Basov prizvishe Mikola Gennadijovich Basov 14 grudnya 1922 selo Usman Tambovskoyi guberniyi 1 lipnya 2001 radyanskij fizik laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki 1964 Inozemnij chlen Bolgarskoyi AN 1974 Zmist 1 Biografiya 1 1 Sim ya 2 Naukova diyalnist 3 Nagorodi 4 Publikaciyi 4 1 Knigi 4 2 Statti 5 Literatura 6 Primitki 7 PosilannyaBiografiya red Basov narodivsya v misti Usman nini misti Lipeckoyi oblasti 2 Batko Genadij Fedorovich Basov 2 U 1927 u sim ya pereyihala z Usmani u Voronezh Chlen VLKSM z 1936 po 1950 U 1941 r Basov zakinchiv Voronezku shkolu 13 yaka znahodilasya na rozi vulic Karla Marksa ta Fridriha Engelsa 3 Pislya shkoli projshov pidgotovku na asistenta likarya u Kujbishevskij vijskovij medichnij akademiyi U 1943 vin pishov na front sluzhiv asistentom likarya na ukrayinskomu fronti Pislya vijni Basov vstupiv do MIFI zahistiv diplom v 1950 Z 1948 vin pracyuvav laborantom u Fizichnomu instituti imeni Lebedyeva AN SRSR FIAN de i prodovzhiv robotu pislya otrimannya diploma pid kerivnictvom M A Leontovicha i A M Prohorova U 1953 Basov zahistiv kandidatsku a u 1956 doktorsku disertaciyu U 1958 1972 rr Basov buv zastupnikom direktora FIAN a z 1973 po 1989 buv direktorom cogo institutu Tut u 1963 vin organizuvav Laboratoriyu kvantovoyi radiofiziki yaku ocholyuvav do svoyeyi smerti U 1962 u Basov buv obranij chlenom korespondentom AN SRSR a u 1966 akademikom AN SRSR zgodom obiravsya do prezidiyi Akademiyi nauk chlen prezidiyi AN SRSR z 1967 po 1990 RAN z 1991 Basov buv golovnim redaktorom zhurnaliv Nauka Kvant Kvantova elektronika Priroda u 1978 1990 rokah buv golovoyu pravlinnya Vsesoyuznogo prosvitnickogo tovaristva Znannya buv zminenij na cij posadi K V Frolovim Sim ya red U 1950 u vin odruzhivsya z Kseniyeyu Tihonivnoyu Nazarovoyu ye batkom dvoh siniv Gennadiya nar 1954 i Dmitra nar 1963 Naukova diyalnist red Roboti Basova prisvyacheni kvantovij elektronici i yiyi zastosuvannyam Razom z A M Prohorovim vin vstanoviv princip pidsilennya i generaciyi elektromagnitnogo viprominyuvannya kvantovimi sistemami sho dozvolilo u 1954 stvoriti pershij kvantovij generator mazer na puchku molekul amiaku U nastupnomu roci bula zaproponovana tririvneva shema stvorennya inversnoyi zaselenosti rivniv sho znajshla shiroke zastosuvannya u mazerah i lazerah Ci roboti a takozh doslidzhennya amerikanskogo fizika Ch Taunsa lyagli v osnovu novogo napryamu u fizici kvantovoyi elektroniki Za fundamentalnu robotu u galuzi kvantovoyi elektroniki yaka prizvela do stvorennya lazera i mazera Basov i A M Prohorov buli nagorodzheni Leninskoyu premiyeyu u 1959 a u 1964 spilno z Ch H Taunsom Nobelivskoyu premiyeyu z fiziki Spilno z Yu M Popovim i B M Vulom Basov zaproponuvav ideyu stvorennya riznih tipiv napivprovidnikovih lazeriv u 1962 buv stvorenij pershij inzhekcijnij lazer potim lazeri porushuvani elektronnim puchkom a u 1964 napivprovidnikovi lazeri z optichnim nakachuvannyam Basov takozh proviv doslidzhennya z potuzhnim gazovim i himichnim lazerom buli stvoreni ftorvodnevij i jodnij lazeri a potim eksimernij lazer Ryad robit Basova prisvyachenij pitannyam rozpovsyudzhennya i vzayemodiyi potuzhnih lazernih impulsiv z rechovinoyu Jomu nalezhit ideya vikoristannya lazeriv dlya upravlinnya termoyadernim sintezom 1961 zaproponuvav metodi lazernogo nagrivu plazmi proanalizuvav procesi stimulyuvannya himichnih reakcij lazernim viprominyuvannyam Basov rozrobiv fizichni osnovi stvorennya kvantovih standartiv chastoti visunuv ideyi novih zastosuvan lazeriv u optoelektronici taki yak stvorennya optichnih logichnih elementiv vistupav iniciatorom bagatoh doslidzhen z nelinijnoyi optiki Nagorodi red Leninska premiya 1959 Nobelivska premiya z fiziki 1964 za vikonani osnovopolozhni roboti v galuzi kvantovoyi elektroniki Dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci 1969 1982 Zolota medal Chehoslovackoyi akademiyi nauk 1975 Zolota medal A Volti 1977 Derzhavna premiya SRSR 1989 Velika zolota medal imeni M V Lomonosova 1990 P yat ordeniv LeninaNa jogo chest nazvano asteroyid 3599 Basov 4 Publikaciyi red Knigi red NG Basov KA Brueckner Editor in Chief SW Haan C Yamanaka Inertial Confinement Fusion 1992 ISBN 0 88318 925 9 Research Trends in Physics Series founded by V Alexander Stefan and published by the American Institute of Physics Press presently Springer New York V Stefan and NG Basov Editors Semiconductor Science and Technology Volume 1 Semiconductor Lasers Stefan University Press Series on Frontiers in Science and Technology Paperback 1999 ISBN 1 889545 11 2 V Stefan and NG Basov Editors Semiconductor Science and Technology Volume 2 Quantum Dots and Quantum Wells Stefan University Press Series on Frontiers in Science and Technology Paperback 1999 ISBN 1 889545 12 0Statti red A M Prohorov N G Basov Molekulyarnyj generator i usilitel UFN 1955 T 57 vip 3 S 485 501 A M Prohorov B D Osipov N G Basov Pisma v redakciyu o molekulyarnom generatore bez ispolzovaniya molekulyarnogo puchka UFN 1956 T 59 vip 2 Basov N G Krohin O N Popov Yu M Generaciya usilenie i indikaciya infrakrasnogo i opticheskogo izluchenij s pomoshyu kvantovyh sistem UFN 1960 T 72 10 Oraevskij A N Chihachyov B M Strahovskij G M Basov N G Krohin O N O vozmozhnosti issledovaniya relyativistskih effektov s pomoshyu molekulyarnyh i atomnyh standartov chastoty UFN 1961 T 75 9 Basov N G Letohov V S Opticheskie standarty chastoty UFN 1968 T 96 12 Semyonov A S Nikitin V V Basov N G Dinamika izlucheniya inzhekcionnyh poluprovodnikovyh lazerov UFN 1969 T 97 4 Suchkov A F Danilychev V A Basov N G Belenov E M Elektroionizacionnye lazery na szhatom uglekislom gaze UFN 1974 T 114 10 Oraevskij A N Isakov V A Romanenko V I Markin E P Basov N G Belenov E M Novye metody razdeleniya izotopov UFN 1977 T 121 3 Basov N G Eliseev P G Popov Yu M Poluprovodnikovye lazery UFN 1986 T 148 1 Basov N G Danilychev V A Lazery na kondensirovannyh i szhatyh gazah UFN 1986 T 148 1 Literatura red Kniga albom Nikolaj Gennadievich Basov K 95 letiyu so dnya rozhdeniya Pod redakciej A A Ionina Avtory sostaviteli V M Berezanskaya M A Lukichyov N M Shaulskaya ISBN 978 5 91597 087 7 Nikolaj Gennadievich Basov RAN Sost I G Bebih i dr Avt vstup st Yu M Popov i dr 2 e izd M Nauka 1993 264 s Materialy k biobibliografii uchenyh Seriya fiziki Vyp 37 500 ekz ISBN 5 02 007014 9 Isakov A I Prohorov A M Skobelcyn D V Sobelman I I Krohin O N Nikolaj Gennadievich Basov K pyatidesyatiletiyu so dnya rozhdeniya UFN T 109 1 S 211 213 Vul B M Keldysh L V Kotelnikov V A Logunov A A Markov M A Nikolskij S I Plotnikov A F Prohorov A M Skobelcyn D V Nikolaj Gennadievich Basov K shestidesyatiletiyu so dnya rozhdeniya UFN 1982 T 138 12 Hramov Yu A 127 Basov Nikolaj Gennadievich Fiziki Biograficheskij spravochnik pod red A I Ahiezera Izd 2 e ispr i dop M Nauka 1983 S 26 400 s 200 000 ekz Andreev A F Kadomcev B B Keldysh L V Krohin O N Osipov Yu S Popov Yu M Nikolaj Gennadievich Basov K semidesyatiletiyu so dnya rozhdeniya UFN 1993 T 163 1 Nikolaj Gennadievich Basov K 75 letiyu so dnya rozhdeniya Zhurn prikl spektr 1997 T 64 6 S 845 846 Primitki red http www ras ru win db show per asp P id 58 ln ru dl pr inf uk 12 a b Popov P Basov Mikola Gennadijovich voronezhci znameniti biografiyi v istoriyi krayu redaktor ukladach Yu L Polovij 520 s Na comu misci u suchasnomu Voronezhi znahoditsya gimnaziya im N G Basova Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Posilannya red 58 ln ru Personalna storinka Mikoli Gennadijovicha Basova na oficijnomu sajti RAN ros Biografiya Biografiya z sajtu Nobelivskogo komitetu Arhivovano 7 veresnya 2008 u Wayback Machine angl Biografiya na sajti voronezkoyi Gimnaziyi imeni M G Basova Pam yatnik na mogili M G Basova na Novodivichomu kladovishi v Moskvi Arhivovano 5 sichnya 2018 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Basov Mikola Gennadijovich amp oldid 39214785