www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фролов Костянтин Васильович Костянтин Васильович Фролов 22 липня 1932 19320722 селище Пєсочня тепер місто Кіров Калузько

Фролов Костянтин Васильович

Костянтин Васильович Фролов (22 липня 1932(19320722), селище Пєсочня, тепер місто Кіров Калузької області, Росія — 18 листопада 2007, місто Москва) — радянський і російський вчений, віцепрезидент АН СРСР і РАН, творець наукової школи, фахівець в області машинознавства і машинобудування, директор Інституту машинознавства імені А. Благонравова Академії наук СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1986—1989 роках. Член ЦК КПРС у 1989—1990 роках. Народний депутат СРСР (1989—1991). Доктор технічних наук (1970), професор (1971). Член-кореспондент Академії наук СРСР (з 23.12.1976). Академік Академії наук СРСР (Російської академії наук) (з 26.12.1984). Академік Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна (Російської академії сільськогосподарських наук) (з 1985). Почесний президент Російської інженерної академії. Герой Соціалістичної Праці (30.12.1990).

Фролов Костянтин Васильович
Народився 22 липня 1932(1932-07-22)
Кіров, Західна область, РСФРР, СРСР
Помер 18 листопада 2007(2007-11-18) (75 років)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство  СРСР,  Росія
Національність росіянин
Діяльність науковець, викладач університету
Галузь машинобудування
Alma mater Bryansk State Technical Universityd
Науковий ступінь доктор технічних наук
Вчене звання member of the Russian Academy of Agricultural Sciencesd
Науковий керівник Кононенко Віктор Олімпанович
Знання мов російська
Заклад Московський текстильний інститутd
Членство Російська академія наук, Академія наук СРСР, НАН України, ЦК КПРС, Сербська академія наук і мистецтв і Громадська палата РФ першого складу (2006-2008)d
Партія КПРС
Нагороди


У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фролов.

Життєпис ред.

Народився в родині службовців. Закінчив сім класів школи. З 1946 року працював учнем слюсаря, слюсарем заводу міста Кірова Калузької області.

Потім навчався в Людиновському машинобудівному технікумі, де працював також лаборантом лабораторії фізики та електротехніки. Одночасно склав іспити в технікумі і за 10-й клас загальноосвітньої школи і вступив до Брянського інституту транспортного машинобудування.

У 1956 році закінчив Брянський інститут транспортного машинобудування.

У 1956—1958 роках працював інженером-дослідником, старшим інженером лабораторії Ленінградського металевого заводу, де займався випробуванням гідротурбін.

У 1958—1961 роках — аспірант Інституту машинобудування АН СРСР. У 1962 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук на тему «Вплив властивостей джерела енергії на коливання автономних систем».

У 1961—1975 роках — молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії вібраційної техніки Інституту машинобудування імені А. Благонравова АН СРСР.

У 1961—1976 роках викладав на кафедрі теоретичної механіки і теорії машин та механізмів Московського технологічного інституту легкої промисловості, в 1973—1976 роках завідував цією кафедрою. З 1976 року — завідувач кафедри теорії машин і механізмів Московського вищого технічного училища імені Баумана. З 1977 року був головним редактором журналів «Машинознавство», «Поверхність: фізика, хімія, механіка», «Прикладна математика і механіка».

Член КПРС з 1965 року.

У 1968 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук на тему «Коливання в машинах зі змінними параметрами в додатку до динамку силового гідроприводу».

У 1975—1980 роках — директор Державного науково-дослідного інституту машинобудування імені А. Благонравова. У 1980—2007 роках — директор Інституту машинобудування імені А. Благонравова АН СРСР

З 15 березня 1985 по 1 листопада 1996 року — віцепрезидент АН СРСР і РАН.

У 1985-1992 роках — академік-секретар відділення проблем машинобудування, механіки і процесів управління АН СРСР. З 1985 року — член Президії АН СРСР і РАН, в 2002-2007 роках — заступник академіка-секретаря відділення енергетики, машинобудування, механіки і процесів управління РАН. З 1986 року — генеральний директор МНТК «Надійність машин», голова Комітету з розвитку співробітництва РАН з країнами Далекосхідного регіону в галузі природничих та технічних наук.

Указом Президента СРСР від 30 грудня 1990 року за великі заслуги в створенні і проведенні випробувань багаторазової ракетно-космічної системи «Енергія—Буран» Фролову Костянтину Васильовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У 1990—1991 роках — голова Всесоюзного товариства «Знання».

Автор понад 400 наукових робіт, в тому числі 12 монографій. Обирався президентом Міжнародного фонду «Знання» імені Вавілова, членом низки зарубіжних академій, в тому числі США, Швеції, Норвегії, Великої Британії та інших країн, був чинним і почесним професором ряду провідних вітчизняних і зарубіжних університетів.

Результати наукової діяльності академіка Фролова стали основою підвищення обороноздатності СРСР і Росії та використані в державних проєктах цивільного і оборонного призначення при створенні літальних апаратів нових поколінь, водневих ракетних двигунів, атомних енергетичних реакторів, забезпеченні невидимості підводних об'єктів.

Помер 18 листопада 2007 року. Похований на Троєкуровському цвинтарі в Москві.

Нагороди і звання ред.

Примітки ред.

  1. Фролов Константин Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kostyantin Vasilovich Frolov 22 lipnya 1932 19320722 selishe Pyesochnya teper misto Kirov Kaluzkoyi oblasti Rosiya 18 listopada 2007 misto Moskva radyanskij i rosijskij vchenij viceprezident AN SRSR i RAN tvorec naukovoyi shkoli fahivec v oblasti mashinoznavstva i mashinobuduvannya direktor Institutu mashinoznavstva imeni A Blagonravova Akademiyi nauk SRSR Kandidat u chleni CK KPRS u 1986 1989 rokah Chlen CK KPRS u 1989 1990 rokah Narodnij deputat SRSR 1989 1991 Doktor tehnichnih nauk 1970 profesor 1971 Chlen korespondent Akademiyi nauk SRSR z 23 12 1976 Akademik Akademiyi nauk SRSR Rosijskoyi akademiyi nauk z 26 12 1984 Akademik Vsesoyuznoyi akademiyi silskogospodarskih nauk imeni Lenina Rosijskoyi akademiyi silskogospodarskih nauk z 1985 Pochesnij prezident Rosijskoyi inzhenernoyi akademiyi Geroj Socialistichnoyi Praci 30 12 1990 Frolov Kostyantin VasilovichNarodivsya 22 lipnya 1932 1932 07 22 1 Kirov Zahidna oblast RSFRR SRSRPomer 18 listopada 2007 2007 11 18 75 rokiv Moskva RosiyaPohovannya Troyekurovske kladovisheGromadyanstvo SRSR RosiyaNacionalnist rosiyaninDiyalnist naukovec vikladach universitetuGaluz mashinobuduvannyaAlma mater Bryansk State Technical UniversitydNaukovij stupin doktor tehnichnih naukVchene zvannya member of the Russian Academy of Agricultural SciencesdNaukovij kerivnik Kononenko Viktor OlimpanovichZnannya mov rosijskaZaklad Moskovskij tekstilnij institutdChlenstvo Rosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR NAN Ukrayini CK KPRS Serbska akademiya nauk i mistectv i Gromadska palata RF pershogo skladu 2006 2008 dPartiya KPRSNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Frolov Zmist 1 Zhittyepis 2 Nagorodi i zvannya 3 Primitki 4 DzherelaZhittyepis red Narodivsya v rodini sluzhbovciv Zakinchiv sim klasiv shkoli Z 1946 roku pracyuvav uchnem slyusarya slyusarem zavodu mista Kirova Kaluzkoyi oblasti Potim navchavsya v Lyudinovskomu mashinobudivnomu tehnikumi de pracyuvav takozh laborantom laboratoriyi fiziki ta elektrotehniki Odnochasno sklav ispiti v tehnikumi i za 10 j klas zagalnoosvitnoyi shkoli i vstupiv do Bryanskogo institutu transportnogo mashinobuduvannya U 1956 roci zakinchiv Bryanskij institut transportnogo mashinobuduvannya U 1956 1958 rokah pracyuvav inzhenerom doslidnikom starshim inzhenerom laboratoriyi Leningradskogo metalevogo zavodu de zajmavsya viprobuvannyam gidroturbin U 1958 1961 rokah aspirant Institutu mashinobuduvannya AN SRSR U 1962 roci zahistiv disertaciyu na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata tehnichnih nauk na temu Vpliv vlastivostej dzherela energiyi na kolivannya avtonomnih sistem U 1961 1975 rokah molodshij naukovij spivrobitnik starshij naukovij spivrobitnik zaviduvach laboratoriyi vibracijnoyi tehniki Institutu mashinobuduvannya imeni A Blagonravova AN SRSR U 1961 1976 rokah vikladav na kafedri teoretichnoyi mehaniki i teoriyi mashin ta mehanizmiv Moskovskogo tehnologichnogo institutu legkoyi promislovosti v 1973 1976 rokah zaviduvav ciyeyu kafedroyu Z 1976 roku zaviduvach kafedri teoriyi mashin i mehanizmiv Moskovskogo vishogo tehnichnogo uchilisha imeni Baumana Z 1977 roku buv golovnim redaktorom zhurnaliv Mashinoznavstvo Poverhnist fizika himiya mehanika Prikladna matematika i mehanika Chlen KPRS z 1965 roku U 1968 roci zahistiv disertaciyu na zdobuttya naukovogo stupenya doktora tehnichnih nauk na temu Kolivannya v mashinah zi zminnimi parametrami v dodatku do dinamku silovogo gidroprivodu U 1975 1980 rokah direktor Derzhavnogo naukovo doslidnogo institutu mashinobuduvannya imeni A Blagonravova U 1980 2007 rokah direktor Institutu mashinobuduvannya imeni A Blagonravova AN SRSRZ 15 bereznya 1985 po 1 listopada 1996 roku viceprezident AN SRSR i RAN U 1985 1992 rokah akademik sekretar viddilennya problem mashinobuduvannya mehaniki i procesiv upravlinnya AN SRSR Z 1985 roku chlen Prezidiyi AN SRSR i RAN v 2002 2007 rokah zastupnik akademika sekretarya viddilennya energetiki mashinobuduvannya mehaniki i procesiv upravlinnya RAN Z 1986 roku generalnij direktor MNTK Nadijnist mashin golova Komitetu z rozvitku spivrobitnictva RAN z krayinami Dalekoshidnogo regionu v galuzi prirodnichih ta tehnichnih nauk Ukazom Prezidenta SRSR vid 30 grudnya 1990 roku za veliki zaslugi v stvorenni i provedenni viprobuvan bagatorazovoyi raketno kosmichnoyi sistemi Energiya Buran Frolovu Kostyantinu Vasilovichu prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci z vruchennyam ordena Lenina i zolotoyi medali Serp i Molot U 1990 1991 rokah golova Vsesoyuznogo tovaristva Znannya Avtor ponad 400 naukovih robit v tomu chisli 12 monografij Obiravsya prezidentom Mizhnarodnogo fondu Znannya imeni Vavilova chlenom nizki zarubizhnih akademij v tomu chisli SShA Shveciyi Norvegiyi Velikoyi Britaniyi ta inshih krayin buv chinnim i pochesnim profesorom ryadu providnih vitchiznyanih i zarubizhnih universitetiv Rezultati naukovoyi diyalnosti akademika Frolova stali osnovoyu pidvishennya oboronozdatnosti SRSR i Rosiyi ta vikoristani v derzhavnih proyektah civilnogo i oboronnogo priznachennya pri stvorenni litalnih aparativ novih pokolin vodnevih raketnih dviguniv atomnih energetichnih reaktoriv zabezpechenni nevidimosti pidvodnih ob yektiv Pomer 18 listopada 2007 roku Pohovanij na Troyekurovskomu cvintari v Moskvi Nagorodi i zvannya red Geroj Socialistichnoyi Praci 30 12 1990 dva ordeni Lenina 20 08 1986 30 12 1990 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 13 05 1981 orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu II st Rosijska Federaciya 3 11 2007 orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu III st Rosijska Federaciya 18 06 1999 medali Leninska premiya 1988 Derzhavna premiya SRSR 1986 Premiya Radi Ministriv SRSR 1983 1990 Premiya Uryadu Rosijskoyi Federaciyi 1998 2000 2001 Primitki red Frolov Konstantin Vasilevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135Dzherela red Frolov Konstantin Vasilevich Arhivovano 27 kvitnya 2017 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Frolov Kostyantin Vasilovich amp oldid 35120944