Велика золота медаль імені М В Ломоносова У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Золота медаль вища нагоро

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Золота медаль.

Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова — вища нагорода Російської академії наук. Щорічно присуджуються дві великі золоті медалі імені М. В. Ломоносова — одна російському і одна іноземному вченому за видатні досягнення в галузі природничих та гуманітарних наук. Експертна комісія знаходиться при Президії РАН.

Нагородження
Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова

Країна	Росія і СРСР
Тип	наукова нагорода^d і медаль
На честь:	Ломоносов Михайло Васильович
Нагороджені:
Категорія:Нагороджені Великою золотою медаллю імені М. В. Ломоносова (70)
Черговість
Сайт	Сторінка нагороди
Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова у Вікісховищі

Історія медалі Редагувати

Золоту медаль імені М. В. Ломоносова було засновано постановою Ради Міністрів СРСР від 23 червня 1956 року № 851 із зазначенням, що медаль присуджується один раз на три роки за видатні роботи в галузі природничих і технічних наук.

В постанові Президії АН СРСР від 3 серпня 1956 року — № 400 зазначено, що медаль присуджується радянським вченим. Постановою Президії АН СРСР від 24 серпня 1956 року — № 462 першим роком присудження медалі встановлено 1959 рік. Опис медалі затверджено постановою Президії АН СРСР від 3 жовтня 1958 року № 640. Положення про медалі затверджено постановою Президії АН СРСР від 24 листопада 1967 року № 909.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 7 липня 1967 року — № 612 дозволено Академії щорічно присуджувати дві золоті медалі — одну радянському і одну іноземному вченим за видатні роботи в галузі природничих та суспільних наук.

Постановою Президії АН СРСР від 6 січня 1967 року — № 8 встановлено, що вчені, удостоєні золотої медалі імені М. В. Ломоносова, виступають з науковими доповідями на річних Загальних зборах Академії наук СРСР.

Постановою Президії Російської академії наук від 26 травня 1992 року № 177 встановлено: вважати золоті медалі імені М. В. Ломоносова вищою нагородою Російської академії наук, що присуджуються одному російському й одному іноземному вченому з метою відзначити видатні роботи в галузі природничих та гуманітарних наук.

Постановою Президії Російської академії наук від 23 лютого 1993 року № 47 золотих медалей і премій імені видатних вчених, що присуджуються Російською академією наук, якою встановлено, що починаючи з 1994 року Президія РАН присуджує Велику золоту медаль Російської академії наук імені М. В. Ломоносова. Щорічно присуджується дві медалі: одна — російському, інша — іноземному вченому.

Постановою Президії РАН від 8 червня 1993 року — № 118 затверджено Положення про Велику золоту медаль Російської академії наук імені М. В. Ломоносова. Дата присудження медалі — 19 листопада (день народження М В Ломоносова).

Нагороджені вчені Редагувати

1959 — Петро Леонідович Капіца — за сукупність робіт з фізики низьких температур.
1962 — Несмєянов Олександр Миколайович — за сукупність робіт в області хімії.
1964 — Томонага Синітіро (член Японської академії наук, президент Наукової ради Японії) — за наукові праці, що з'явилися значним внеском у розвиток фізики.
1964 — Юкава Хідекі (член Японської академії наук, директор Інституту фундаментальних досліджень при Університеті Кіото) — за видатні заслуги у розвитку теоретичної фізики.
1965 — Говард Волтер Флорі, сер (професор, президент Королівського товариства Великої Британії) — за видатний внесок у розвиток медицини.
1965 — Бєлов Микола Васильович — за сукупністю робіт в області кристалографії.
1967 — Сесіл Френк Павелл (професор, член Королівського товариства Великої Британії) — за видатні досягнення в області фізики елементарних частинок.
1967 — Тамм Ігор Євгенович — за видатні досягнення в теорії елементарних частинок та інших областях теоретичної фізики.
1968 — Іштван Русняк (президент Академії наук Угорської Народної Республіки) — за видатні досягнення в галузі медицини.
1968 — Володимир Олександрович Енгельгардт — за видатні досягнення в області біохімії та молекулярної біології.
1969 — Джуліо Натта (професор, Італія) — за видатні досягнення в області хімії полімерів.
1969 — Микола Миколайович Семенов — за видатні досягнення в області хімічної фізики.
1970 — Іван Матвійович Виноградов — за видатні роботи в області математики.
1970 — Арно Данжуа (член Французької академії наук) — за видатні досягнення в галузі математики.
1971 — Ганнес Альфвен (професор, член Королівської академії наук у Стокгольмі, Швеція) — за видатні досягнення в області фізики плазми та астрофізики.
1971 — Віктор Амазаспович Амбарцумян — за видатні досягнення в області астрономії і астрофізики.
1972 — Микола Іванович Мусхелішвілі — за видатні досягнення в галузі математики і механіки.
1972 — Макс Штеенбек (академік Академії наук Німецької Демократичної Республіки) — за видатні досягнення в області фізики плазми та прикладної фізики.
1973 — Олександр Павлович Виноградов — за видатні досягнення в області геохімії.
1973 — Володимир Зоубек (академік Чехословацької академії наук) — за видатні досягнення в області геології.
1974 — Ангел Тончев Балевскі (академік Болгарської академії наук) — за видатні досягнення в області металургії і технології металів.
1974 — Олександр Іванович Целіков — за видатні досягнення в галузі металургії і технології металів.
1975 — Мстислав Всеволодович Келдиш — за видатні досягнення в галузі математики, механіки і космічних досліджень.
1975 — Моріс Руа (академік Академії наук Франції) — за видатні досягнення в галузі механіки та її додатків.
1976 — Семен Ісаакович Вольфковіч — за видатні досягнення в галузі хімії і технології фосфору, а також у розробці наукових основ хімізації сільського господарства СРСР.
1976 — Герман Кларі (академік Академії наук Німецької Демократичної Республіки) — за видатні досягнення в галузі хімії і технології штучних волокон.
1977 — Михайло Олексійович Лаврентьєв — за видатні досягнення в галузі математики і механіки.
1977 — Лайнус Карл Полінг (член Національної академії наук США) — за видатні досягнення в галузі хімії і біохімії.
1978 — Анатолій Петрович Александров — за видатні досягнення в галузі атомної науки і техніки.
1978 — Олександер Робертус Тодд (професор, президент Королівського товариства Великої Британії) — за видатні досягнення в області органічної хімії.
1979 — Олександр Іванович Опарін — за видатні досягнення в області біохімії.
1979 — Бела Секефальві-Надь (академік Угорської академії наук) — за видатні досягнення в галузі математики.
1980 — Ярослав Кожешнік (академік Чехословацької академії наук) — за видатні досягнення в області прикладної математики і механіки.
1980 — Борис Євгенович Патон — за видатні досягнення в галузі металургії і технології металів.
1981 — Володимир Олександрович Котельников — за видатні досягнення в області радіофізики, радіотехніки та електроніки.
1981 — Павле Савич (академік Сербської академії наук і мистецтв, Соціалістична Федеративна Республіка Югославія) — за видатні досягнення в галузі фізики та хімії.
1982 — Юлій Борисович Харитон — за видатні досягнення в галузі фізики.
1982 — Дороті Ходжкін (професор, член Лондонського Королівського товариства) — за видатні досягнення в області біохімії і кристалохімії.
1983 — Андрій Львович Курсанов — за видатні досягнення в області фізіології та біохімії рослин.
1983 — Абдус Салам (професор, Пакистан) — за видатні досягнення в галузі фізики.
1984 — Микола Миколайович Боголюбов — за видатні досягнення в галузі математики і теоретичної фізики.
1984 — Рудольф Людвіг Мессбауер (професор, Федеративна Республіка Німеччини) — за видатні досягнення в галузі фізики.
1985 — Гільєрмо Аро (професор, Мексика) — за видатні досягнення в області астрофізики.
1985 — Михайло Олександрович Садовський — за видатні досягнення в галузі геології і геофізики.
1986 — Йозеф Ржиман (академік, Голова Чехословацької академії наук) — за видатні досягнення в області біохімії.
1986 — Святослав Миколайович Федоров — за видатні досягнення в області офтальмології і мікрохірургії ока.
1987 — Джон Бардін (професор, США) — за видатні досягнення в галузі фізики.
1987 — Олександр Михайлович Прохоров — за видатні досягнення в галузі фізики.
1988 — Жан Лере (професор, Франція) — за видатні досягнення в галузі математики.
1988 — Сергій Львович Соболєв (посмертно) — за видатні досягнення в галузі математики.
1989 — Микола Геннадійович Басов — за видатні досягнення в галузі фізики.
1989 — Ганс Бете (професор, США) — за видатні досягнення в галузі фізики.
1993 — Джон Кеннет Гелбрейт (професор, США) — за видатні досягнення в області економічних та соціальних наук.
1993 — Ліхачов Дмитро Сергійович — за видатні досягнення в області гуманітарних наук.
1994 — Микола Костянтинович Кочетков — за видатні досягнення в області хімії вуглеводів та органічного синтезу.
1994 — Джеймс Ватсон (професор, США) — за видатні досягнення в галузі молекулярної біології.
1995 — Анатоль Абраґам (професор, Франція) — за видатні досягнення в області фізики конденсованого стану і ядерно-фізичних методів дослідження.
1995 — Віталій Лазаревич Гінзбург — за видатні досягнення в галузі теоретичної фізики і астрофізики.
1996 — Микола Миколайович Красовський — за видатні досягнення в галузі математичної теорії управління і теорії диференціальних ігор.
1996 — Фрідріх Хирцебрух (професор, Федеративна Республіка Німеччина) — за видатні досягнення в області алгебраїчної геометрії та алгебраїчної топології.
1997 — Франк Прес (професор, США) — за видатні досягнення в галузі фізики твердої Землі.
1997 — Борис Сергійович Соколов — за видатні досягнення у вивченні ранньої біосфери Землі, відкриття найдавнішої вендськоїгеологічної системи і класичні праці з викопних коралів.
1998 — Олександр Ісаєвич Солженіцин — за видатний внесок у розвиток російської літератури, російської мови і російської історії.
1998 — Есікадзу Накамура (професор, Японія) — за видатний внесок у вивчення славістики та популяризації російської літератури і культури в Японії.
1999 — Валентин Лаврентійович Янін — за видатний внесок у вивчення історії, культури та писемності Київської Русі.
1999 — Міхаель Мюллер-Віллі — за видатні досягнення в дослідженні слов'янських та германських старожитностей Балтійського регіону.
2000 — Андрій Вікторович Гапонов-Гріхів — за видатний внесок у розвиток фізики коливальних та хвильових процесів.
2000 — Чарлз Хард Таунс — за основний внесок в квантову електроніку і мікрохвильову спектроскопію.
2001 — Олександр Сергійович Спірін — за основний внесок у вивчення біосинтезу білка і функціонування рибонуклеїнових кислот.
2001 — Олександр Річ — за видатні досягнення у вивченні структури нуклеїнових кислот і функціонування рибосом.
2002 — Ольга Олександрівна Ладиженська — за видатні досягнення в області теорії диференціальних рівнянь в часткових похідних та математичної фізики.
2002 — Леннарт Аксель Едвард Карлесон — за видатні результати в області математичного аналізу.
2003 — Євген Іванович Чазов — за основний внесок у розвиток кардіології.
2003 — Майкл Елліс ДеБейкі — за видатні досягнення в області хірургії серця.
2004 — Гурій Іванович Марчук — за видатний внесок у створення нових моделей і методів розв'язання задач у фізиці ядерних реакторів, фізики атмосфери та океану та імунології.
2004 — Едвард Нортон Лоренц — за основний внесок у розробку теорії загальної циркуляції атмосфери.
2005 — Юрій Андрійович Осіпьян — за фундаментальний внесок у фізику дислокацій в твердих тілах і відкриття фотопластичного ефекту.
2005 — Пітер Хірш — за видатний внесок у фізику міцності і пластичності твердих тіл і експериментальне відкриття руху дислокацій в них.
2006 — Микола Павлович Лаверов — за видатний внесок у вирішення мінерально-сировинних проблем Росії, в тому числі, за створення наукових основ освоєння уранових родовищ.
2006 — Родні Чарльз Юінг (Велика Британія) — за видатні досягнення у вивченні радіаційних впливів на мінерали, створення матриць-консервантів високорадіоактивних елементів для їх поховання в глибинних геологічних формаціях.
2007 — Андрій Анатолійович Залізняк — за відкриття в області давньоруської мови раннього періоду і за доказ автентичності пам'ятки російської літератури «Слово о полку Ігоревім».
2007 — Саймон Франклін (Велика Британія) — за видатні праці з ранньої етнополітичної та культурної історії Русі і значний вклад у вивчення давньоруської писемної традиції і пам'яток давньоруської літератури.
2008 — Євген Максимович Примаков — за видатний внесок у розвиток суспільних наук.
2008 — Елен Каррер д'Анкос (Франція) — за видатний внесок в політологію, російську історію і культуру.
2009 — Вадим Тихонович Іванов — за видатний внесок у розвиток біоорганічної хімії.
2009 — Ріоджі Нойорі (Японія) — за видатний внесок у розвиток органічної хімії і каталітичного асиметричного синтезу.
2010 — Спартак Тимофійович Бєляєв — за видатний внесок в багато важливих напрямків сучасної фізичної науки — фізику плазми, теорію квантових і релятивістських систем багатьох частинок, теорію атомного ядра і ядерних реакцій, фізику прискорювачів елементарних частинок.
2010 — Герард' т Хоофт — за видатний внесок у теорію калібрувальних полів, що виразився в побудові перенорміруємих калібровано інваріантних теорій зі спонтанно порушеною симетрією і в розробці методів аналізу калібрувальних теорій поза рамками теорії збурень.
2011 — Володимир Олександрович Тартаковський — за видатний внесок у розвиток технічної хімії, органічної хімії і промислового органічного синтезу.
2011 — Роалд Гоффман — за видатний внесок у розвиток «Прикладний теоретичної хімії» та створення узагальнених моделей будови і реакційної здатності молекул.
2012 — Гліб Всеволодович Добровольський — за видатний внесок у галузі ґрунтознавства.
2012 — Річард У. Арнольд — за видатний внесок у розвиток теоретичного і прикладного ґрунтознавства та створення моделей поведінки ґрунтів в різних ландшафтах світу.
2013 — Фаддєєв Людвіг Дмитрович — за видатний внесок у квантову теорію поля і теорію елементарних частинок
2013 — Лакс Пітер Девід — за видатний внесок у теорію гідродинаміки солітонів