www.wikidata.uk-ua.nina.az

Біохімія Біохі мія від грец βίος життя і єгип kēme Земля також біологічна або фізіологічна хімія наука про хімічний скла

Біохімія

Біохі́мія (від грец. βίος — «життя» і єгип. kēme — «Земля», також біологічна або фізіологічна хімія) — наука про хімічний склад організмів та їхніх складових частин та про хімічні процеси, що протікають в організмах. Наука має справу із структурою та функцією компонентів клітини та речовин організму, як-от білки, вуглеводи, ліпіди, нуклеїнові кислоти та інші біомолекули. Біохімія прагне відповідати на біологічні та біохімічні питання за допомогою хімічних методів.

Хоча існує широкий ряд різних біомолекул, багато з них є полімерами, тобто складними великими молекулами, що складаються з багатьох подібних субодиниць, мономерів. Кожний клас полімерних біомолекул має власний набір типів цих субодиниць. Наприклад, білки є полімерами, що складаються з амінокислот. Біохімія вивчає хімічні властивості важливих біологічних молекул, як-от білки, зокрема хімію реакцій, що каталізуються ферментами.

Крім того, велика частка досліджень з біохімії має справу з метаболізмом клітини та його ендокринною і паракринною регуляцією. Інші області біохімії включають дослідження генетичного коду ДНК і РНК, біосинтез білків, транспорту через біологічні мембрани і передачу сигналів.

Основи біохімії були закладені в середині XIX століття, коли такі вчені як Фрідріх Велер і Ансельм Паєн зуміли вперше описати хімічні процеси в живих організмах і показати, що вони не відрізняються від звичайних хімічних процесів. Багато робіт на початку XX століття привели до розуміння структури білків, проведення біохімічних реакцій (спиртового бродіння) за межами клітини і т. д. Водночас почав застосовуватися і сам термін «біохімія». Основи біохімії в Україні заклав Володимир Іванович Вернадський у 1920-х роках.

Історія

До початку XIX століття існувала загальна впевненість, що життя не підлягає фізичним і хімічним законам, притаманним неживій природі. Вважалося, що лише живі організми здатні виробляти молекули, характерні для них. Лише в 1828 році Фрідріх Велер опублікував роботу про синтез сечовини, здійснений у лабораторних умовах, довівши, що органічні сполуки можуть бути створені штучно. Це відкриття завдало серйозної поразки вченим-віталістам, що заперечували таку можливість.

На той час вже існував фактичний матеріал для первинних біохімічних узагальнень, котрий нагромаджувався в зв'язку з практичною діяльністю людей, спрямованою на виготовлення їжі та вина, одержання пряжі з рослин, очистку шкіри від шерсті за допомогою мікробів, на вивчення складу і властивостей сечі та інших виділень здорової і хворої людини. Після робіт Велера поступово почали встановлюватися такі наукові поняття, як дихання, бродіння, ферментація, фотосинтез. Вивчення хімічного складу і властивостей сполук, виділених із тварин і рослин, стає предметом органічної хімії (хімії органічних сполук).

Початок біохімії також ознаменувався відкриттям першого ферменту, діастази (зараз відомого як амілаза) в 1833 році Ансельмом Паєном. Труднощі, пов'язані з одержанням ферментів з тканин і клітин, використовувалися прихильниками віталізму для твердження про неможливість вивчення клітинних ферментів поза живими істотами. Це твердження було спростоване російською лікаркою М. Манассеїною (1871—1872), яка запропонувала можливість спостерігати спиртове бродіння в екстрактах розтертих (тобто позбавлених структурної цілісності) дріжджів. У 1896 році ця можливість була підтверджена німецьким вченим Едуардом Бухнером, який зумів експериментально спостерігати цей процес.

Сам термін «біохімія» був вперше запропонований в 1882 році, проте, вважається, широкого використання він набув після робіт німецького хіміка Карла Нойберга в 1903 році. До того часу ця галузь досліджень була відома як фізіологічна хімія. Після цього часу біохімія швидко розвивалася, особливо починаючи з середини 20 століття, перш за все завдяки розробці нових методів, таких як хроматографія, рентгеноструктурний аналіз, ЯМР-спектроскопія, радіоізотопне мічення, електронна та оптична мікроскопія та, нарешті, молекулярна динаміка й інші методи обчислювальної біології. Ці методи дозволили відкриття і детальний аналіз багатьох молекул і метаболічних шляхів клітини, таких як гліколіз і цикл Кребса.

Іншою важливою історичною подією в розвитку біохімії стало відкриття генів та їх роль в передачі інформації в клітині. Це відкриття заклало можливість виникнення не тільки генетики, а й її міждисциплінарної галузі з біохімією — молекулярної біології. В 1950-х роках Джеймс Ватсон, Френсіс Крік, Розалінда Франклін і Моріс Вілкінс зуміли розшифрувати структуру ДНК та запропонували її зв'язок із генетичною передачею інформації в клітині. Також в 1950-х роках Джордж Відль і Едвард Татум довели, що один ген відповідає за синтез одного білка. Із розробкою методів аналізу ДНК, таких як генетичний фінгерпринтінг, в 1988 році Колін Пітчфорк став першою людиною, звинуваченою у вбивстві за допомогою свідоцтва на основі ДНК, що стало першим великим успіхом біохімічної судмедекспертизи. В 2000-х роках Андрю Файр і Крег Мелло показали роль РНК-інтерференції (RNAi), в придушенні експресії генів.

Зараз, направлення біохімічних досліджень протікають в трьох напрямках, сформульованих Майклом Шугаром. Біохімія рослин досліджує біохімію переважно автотрофних організмів та досліджує такі процеси як фотосинтез та інші. Загальна біохімія включає дослідження як рослин, так і тварин і людини, тоді як медична біохімія фокусується переважно на біохімії людини та відхиленнях біохімічних процесів від норми, зокрема в результаті хвороб.

Предмет вивчення

Біохімія вивчає 1) хімічний склад живих організмів, структури й функції кліткових компонентів: білків, вуглеводів, ліпідів, нуклеїнових кислот та інших біомолекул; 2) хімічні реакції обміну речовин у живих організмах; 3) хімічні основи життя, закони перетворення хімічних реакцій у живих організмах у фізіологічні функції (роботу). Крім того, біохімія розглядає розкладення органічних речовин, що пов'язано з виникненням ґрунтів, мулу, осадових гірських порід, покладів вугілля, нафти і горючих газів.

Біоорганічна хімія — міждисциплінарна галузь, пов'язана як з хімією, так і з біологією, що вивчає будову та біологічні функції найважливіших компонентів живої матерії, насамперед біополімерів і низькомолекулярних біорегуляторів, акцентуючи увагу на з'ясуванні закономірностей взаємозв'язку між структурою та біологічною дією.

На базі її фундаментальних досліджень створюються технології одержання практично важливих препаратів для медицини, сільського господарства, різних галузей промисловості.

Напрямки

Відповідно до завдань дослідження з біохімії, розрізняють кілька напрямів, зокрема загальну і функціональну біохімію. Загальна біохімія поділяється на статичну і динамічну. Статична біохімія вивчає складові хімічні частини організмів, їхній розподіл, фізико-хімічні та біологічні властивості. Динамічна біохімія досліджує шляхи перетворення певних сполук в організмах (окиснення, відновлення, гідролітичне і фосфоролітичне розщеплення, естерифікацію, синтез складних сполук з простіших тощо). Функціональна біохімія вивчає біохімічні процеси, що лежать в основі проявів життєдіяльності організмів та окремих органів (живлення, асиміляцію та дисиміляцію, дихання, бродіння, ріст, розмноження, спадковість, подразливість, рухливість тощо), а також зміни цих процесів під впливом різних зовнішніх умов і внутрішніх факторів, пов'язаних з видовою належністю, віком і статтю організмів. Відповідно до об'єктів дослідження розрізняють біохімію людини, тварин, рослин (фітобіохімія) і мікроорганізмів (всіх доменів життя).

Сучасна біохімія приділяє особливу увагу вивченню білків, які є матеріальною основою життя (ферментів, гормонів, антитіл тощо), вивченню обміну азотистих сполук, вуглеводів, жирів та ліпідів, вітамінів, мінеральних речовин (зокрема, мікроелементів); дослідженню впливу на процеси обміну деяких речовин, що стимулюють ріст, антибіотиків тощо. Докладно вивчаються біохімічні особливості нервової тканини, м'язів, печінки та інших органів та систем організму. Узагальнення біохімії допомагають висвітлити еволюцію органічного світу й питання про виникнення життя на Землі. Досягнення біохімії використовуються у медицині (клінічна біохімія), сільському господарстві (зоотехнічна біохімія і агробіохімія) та в харчовій і хіміко-фармацевтичній промисловості (технічна біохімія).

Згідно з формальною класифікацією ВАК України, основні напрямки досліджень включають:

  • Амінокислоти, пептиди та білки (методи виділення та синтезу, дослідження будови, властивостей; синтез пептидів, вивчення зв'язку їх будови з функцією).
Амінокислоти (1) у нейтральній формі, (2) у фізіологічному стані та (3) з'єднані разом у дипептид.

Методи

У сучасній біохімії застосовуються численні методи дослідження. Зокрема, успішно використовуються сполуки, мічені радіоактивними та важкими природними ізотопами, різноманітні методи хроматографії, зокрема на папері та інших адсорбентах, з використанням електрофорезу та іонообмінних смол. Застосовуються також біологічні методи. Користування ними дозволяє визначити наявність і кількість певних сполук на основі проявів життєдіяльності багатоклітинних тварин та мікроорганізмів, коли цього не можна визначити хімічним способом. За допомогою ультрацентрифуг, що роблять 50—70 тис. обертів за хвилину, зараз розділяють і відокремлюють фракції білків, нуклеїнових кислот та інших складових частин тканин і організмів.

Біохімія в Україні

Цей розділ потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Причина — не вистачає інформації після 50х років XX ст.. Ви можете допомогти, переробивши його. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (вересень 2014)

Перший підручник з біохімії в Російській імперії під назвою «Курс фізіологічної хімії» був написаний доцентом Харківського університету О. І. Ходнєвим (1847). Для розвитку біохімії наприкінці 19 і у 20 століть велике значення внесли зокрема й українські вчені, такі як Сергій Виноградський, Олексій Бах, Микола Холодний, Олександр Данилевський.

Дослідження в галузі біохімії в Україні продовжувались й після Жовтневого перевороту. У 1920 О. М. Бахом було засновано перший Інститут біохімії, у 1935 він же організував Інститут біохімії АН СРСР, який тепер вивчає біохімію рослин. У 1945 відкрито Інститут біологічної та медичної хімії АМН СРСР. У Харкові 1925 за ініціативою О. В. Палладіна засновано Інститут біохімії; згодом переведений до Києва, він увійшов до складу АН УРСР. Під керівництвом акад. О. В. Палладіна тут створилася велика українська біохімічна школа. Інститут опрацьовує питання біохімії нервової системи, м'язової діяльності, білків, ферментів та вітамінів. З 1926 інститут видає «Український біохімічний журнал». В Москві почали виходити інші радянські біохімічні журнали — «Биохимия» (з 1936) та «Вопросы медицинской химии» (з 1955).

Див. також

Примітки

  1. Wöhler, F. (1828). Ueber künstliche Bildung des Harnstoffs.. Ann. Phys. Chem. 12: 253–256. 
  2. Kauffman, G. B. and Chooljian, S.H. (2001). Friedrich Wöhler (1800–1882), on the Bicentennial of His Birth. The Chemical Educator 6 (2): 121–133. doi:10.1007/s00897010444a. 
  3. . Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 28 квітня 2008. 
  4. ВАК України. Паспорт спеціальності: Біохімія N 17-09/1 від 29.01.98. Закони України. 1998. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 28 квітня 2008. 

Джерела

  • Біологічна хімія / Н. Г. Марінцова, С. В. Половкович, В. П. Новіков. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. — 336 с. — ISBN 978-617-607-460-1
  • Палладін О. В. Біохімія. Вид. 6. К., 1949;
  • Палладин А. В. Учебник биологической химии. Изд. 12. М., 1946;
  • 3барский Б. И., Иванов И. И., Мардашев С. Р. Биологическая химия. М.—Л., 1951;
  • Розвиток науки в Українській РСР за 40 років. К., 1957 [Статті Палладіна О. В., Чаговця Р. В. з Лахно Ю. В. та Беліцера О. В.].

Література

Книги

  • Біологічна хімія / Н. Г. Марінцова, С. В. Половкович, В. П. Новіков. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. — 336 с. — ISBN 978-617-607-460-1
  • Біологічна і біоорганічна хімія : підручник : у 2 т. / Л. І. Остапченко, В. К. Рибальченко ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Київ : Київський університет, 2014 - 2015. - ISBN 978-966-439-792-3- загальний.
  • Біологічна хімія : підруч. для студ. напрямів 1102 "Фармація" і "Біотехнологія" / Н. Г. Марінцова [та ін.] ; Національний ун-т "Львівська політехніка". - Львів : Львів. політехніка, 2009. - 324 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с. 317. - ISBN 978-966-553-837-0
  • Біохімія і біотехнологія - сучасній медицині : [монографія] / голов. ред. акад. НАН України С. В. Комісаренко ; Нац. акад. наук України, Ін-т біохімії ім. О. В. Палладіна. - Київ : Москаленко О. М., 2013. - 702 с. : рис., табл., фото. - Назва обкл. і корінця : Biochemistry and Biotechnology for Modern Medicine. - Текст укр. та англ. - ISBN 978-966-2214-30-7
  • Біохімія людини : [підруч. для студентів вищ. мед. навч. закл. III—IV рівнів акредитації] / Я. І. Гонський, Т. П. Максимчук ; за ред. Я. І. Гонського. — 3-тє вид., випр. і допов. — Тернопіль : ТДМУ, 2017. — 731 с. : іл., табл. — ISBN 978-966-673-292-0
  • Біохімія : підруч. для студентів фармацевт. спец. / [А. Л. Загайко та ін.] ; за ред. проф. А. Л. Загайка, проф. К. В. Александрової. - Харків : Форт, 2014. - 725 с. : рис. - Бібліогр.: с. 715-716. - ISBN 978-617-630-038-0
  • Біохімія рослин  : навч. посіб. / М. С. Кобилецька, О. І. Терек ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. - Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2017. - 269 с. : рис., табл. - ISBN 978-617-10-0299-9
  • Біохімія тварин : навч. посіб. / Т. В. Коваль, О. В. Овчарук ; Поділ. держ. аграр.-техн. ун-т. - Кам'янець-Подільський : Зволейко Д. Г. [вид.], 2016. - 439 с. : іл. - ISBN 978-617-620-211-0
  • Основи біохімії за Ленінджером : [навч. посіб.] / Дейвід Л. Нельсон, проф. біохімії, Майкл М. Кокс, проф. біохімії ; [пер. з англ.: О. Матишевська та ін.]. - Львів : БаК, 2015. - 1256 с. : іл. - ISBN 978-966-2227-35-2
  • Фукціональна біохімія : підручник / [Н. О. Сибірна та ін.] ; за ред. проф. Н. О. Сибірної ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. - Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2018. - 642, [1] с. : рис., табл. - (Серія "Біологічні студії"). - ISBN 978-617-10-0351-4. - ISBN 978-666-613-752-7 (серія)
  • Cox, Michael M.; Hoskins, Aaron A. (2021). Lehninger principles of biochemistry (8th edition). New York, NY. ISBN 978-1-319-22800-2
  • Tymoczko, John L.; Gatto, Gregory J., Jr.; Stryer, Lubert (2019). Biochemistry (9th edition). New York. ISBN 978-1-319-11467-1
  • Ferrier, Denise R. (2017). Biochemistry (7th edition). Philadelphia. ISBN 978-1-4963-4449-6

Журнали

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Biohi miya vid grec bios zhittya i yegip keme Zemlya takozh biologichna abo fiziologichna himiya nauka pro himichnij sklad organizmiv ta yihnih skladovih chastin ta pro himichni procesi sho protikayut v organizmah Nauka maye spravu iz strukturoyu ta funkciyeyu komponentiv klitini ta rechovin organizmu yak ot bilki vuglevodi lipidi nukleyinovi kisloti ta inshi biomolekuli Biohimiya pragne vidpovidati na biologichni ta biohimichni pitannya za dopomogoyu himichnih metodiv Hocha isnuye shirokij ryad riznih biomolekul bagato z nih ye polimerami tobto skladnimi velikimi molekulami sho skladayutsya z bagatoh podibnih subodinic monomeriv Kozhnij klas polimernih biomolekul maye vlasnij nabir tipiv cih subodinic Napriklad bilki ye polimerami sho skladayutsya z aminokislot Biohimiya vivchaye himichni vlastivosti vazhlivih biologichnih molekul yak ot bilki zokrema himiyu reakcij sho katalizuyutsya fermentami Krim togo velika chastka doslidzhen z biohimiyi maye spravu z metabolizmom klitini ta jogo endokrinnoyu i parakrinnoyu regulyaciyeyu Inshi oblasti biohimiyi vklyuchayut doslidzhennya genetichnogo kodu DNK i RNK biosintez bilkiv transportu cherez biologichni membrani i peredachu signaliv Osnovi biohimiyi buli zakladeni v seredini XIX stolittya koli taki vcheni yak Fridrih Veler i Anselm Payen zumili vpershe opisati himichni procesi v zhivih organizmah i pokazati sho voni ne vidriznyayutsya vid zvichajnih himichnih procesiv Bagato robit na pochatku XX stolittya priveli do rozuminnya strukturi bilkiv provedennya biohimichnih reakcij spirtovogo brodinnya za mezhami klitini i t d Vodnochas pochav zastosovuvatisya i sam termin biohimiya Osnovi biohimiyi v Ukrayini zaklav Volodimir Ivanovich Vernadskij u 1920 h rokah Zmist 1 Istoriya 2 Predmet vivchennya 3 Napryamki 4 Metodi 5 Biohimiya v Ukrayini 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela 9 Literatura 9 1 Knigi 9 2 Zhurnali 10 PosilannyaIstoriya RedaguvatiDokladnishe Istoriya biohimiyi Fridrih Veler Eduard Buhner Do pochatku XIX stolittya isnuvala zagalna vpevnenist sho zhittya ne pidlyagaye fizichnim i himichnim zakonam pritamannim nezhivij prirodi Vvazhalosya sho lishe zhivi organizmi zdatni viroblyati molekuli harakterni dlya nih Lishe v 1828 roci Fridrih Veler opublikuvav robotu pro sintez sechovini zdijsnenij u laboratornih umovah dovivshi sho organichni spoluki mozhut buti stvoreni shtuchno 1 2 Ce vidkrittya zavdalo serjoznoyi porazki vchenim vitalistam sho zaperechuvali taku mozhlivist Na toj chas vzhe isnuvav faktichnij material dlya pervinnih biohimichnih uzagalnen kotrij nagromadzhuvavsya v zv yazku z praktichnoyu diyalnistyu lyudej spryamovanoyu na vigotovlennya yizhi ta vina oderzhannya pryazhi z roslin ochistku shkiri vid shersti za dopomogoyu mikrobiv na vivchennya skladu i vlastivostej sechi ta inshih vidilen zdorovoyi i hvoroyi lyudini Pislya robit Velera postupovo pochali vstanovlyuvatisya taki naukovi ponyattya yak dihannya brodinnya fermentaciya fotosintez Vivchennya himichnogo skladu i vlastivostej spoluk vidilenih iz tvarin i roslin staye predmetom organichnoyi himiyi himiyi organichnih spoluk Pochatok biohimiyi takozh oznamenuvavsya vidkrittyam pershogo fermentu diastazi zaraz vidomogo yak amilaza v 1833 roci Anselmom Payenom Trudnoshi pov yazani z oderzhannyam fermentiv z tkanin i klitin vikoristovuvalisya prihilnikami vitalizmu dlya tverdzhennya pro nemozhlivist vivchennya klitinnih fermentiv poza zhivimi istotami Ce tverdzhennya bulo sprostovane rosijskoyu likarkoyu M Manasseyinoyu 1871 1872 yaka zaproponuvala mozhlivist sposterigati spirtove brodinnya v ekstraktah roztertih tobto pozbavlenih strukturnoyi cilisnosti drizhdzhiv U 1896 roci cya mozhlivist bula pidtverdzhena nimeckim vchenim Eduardom Buhnerom yakij zumiv eksperimentalno sposterigati cej proces 3 Sam termin biohimiya buv vpershe zaproponovanij v 1882 roci prote vvazhayetsya shirokogo vikoristannya vin nabuv pislya robit nimeckogo himika Karla Nojberga v 1903 roci Do togo chasu cya galuz doslidzhen bula vidoma yak fiziologichna himiya Pislya cogo chasu biohimiya shvidko rozvivalasya osoblivo pochinayuchi z seredini 20 stolittya persh za vse zavdyaki rozrobci novih metodiv takih yak hromatografiya rentgenostrukturnij analiz YaMR spektroskopiya radioizotopne michennya elektronna ta optichna mikroskopiya ta nareshti molekulyarna dinamika j inshi metodi obchislyuvalnoyi biologiyi Ci metodi dozvolili vidkrittya i detalnij analiz bagatoh molekul i metabolichnih shlyahiv klitini takih yak glikoliz i cikl Krebsa Inshoyu vazhlivoyu istorichnoyu podiyeyu v rozvitku biohimiyi stalo vidkrittya geniv ta yih rol v peredachi informaciyi v klitini Ce vidkrittya zaklalo mozhlivist viniknennya ne tilki genetiki a j yiyi mizhdisciplinarnoyi galuzi z biohimiyeyu molekulyarnoyi biologiyi V 1950 h rokah Dzhejms Vatson Frensis Krik Rozalinda Franklin i Moris Vilkins zumili rozshifruvati strukturu DNK ta zaproponuvali yiyi zv yazok iz genetichnoyu peredacheyu informaciyi v klitini Takozh v 1950 h rokah Dzhordzh Vidl i Edvard Tatum doveli sho odin gen vidpovidaye za sintez odnogo bilka Iz rozrobkoyu metodiv analizu DNK takih yak genetichnij fingerprinting v 1988 roci Kolin Pitchfork stav pershoyu lyudinoyu zvinuvachenoyu u vbivstvi za dopomogoyu svidoctva na osnovi DNK sho stalo pershim velikim uspihom biohimichnoyi sudmedekspertizi V 2000 h rokah Andryu Fajr i Kreg Mello pokazali rol RNK interferenciyi RNAi v pridushenni ekspresiyi geniv Zaraz napravlennya biohimichnih doslidzhen protikayut v troh napryamkah sformulovanih Majklom Shugarom Biohimiya roslin doslidzhuye biohimiyu perevazhno avtotrofnih organizmiv ta doslidzhuye taki procesi yak fotosintez ta inshi Zagalna biohimiya vklyuchaye doslidzhennya yak roslin tak i tvarin i lyudini todi yak medichna biohimiya fokusuyetsya perevazhno na biohimiyi lyudini ta vidhilennyah biohimichnih procesiv vid normi zokrema v rezultati hvorob Predmet vivchennya RedaguvatiBiohimiya vivchaye 1 himichnij sklad zhivih organizmiv strukturi j funkciyi klitkovih komponentiv bilkiv vuglevodiv lipidiv nukleyinovih kislot ta inshih biomolekul 2 himichni reakciyi obminu rechovin u zhivih organizmah 3 himichni osnovi zhittya zakoni peretvorennya himichnih reakcij u zhivih organizmah u fiziologichni funkciyi robotu Krim togo biohimiya rozglyadaye rozkladennya organichnih rechovin sho pov yazano z viniknennyam gruntiv mulu osadovih girskih porid pokladiv vugillya nafti i goryuchih gaziv Bioorganichna himiya mizhdisciplinarna galuz pov yazana yak z himiyeyu tak i z biologiyeyu sho vivchaye budovu ta biologichni funkciyi najvazhlivishih komponentiv zhivoyi materiyi nasampered biopolimeriv i nizkomolekulyarnih bioregulyatoriv akcentuyuchi uvagu na z yasuvanni zakonomirnostej vzayemozv yazku mizh strukturoyu ta biologichnoyu diyeyu Na bazi yiyi fundamentalnih doslidzhen stvoryuyutsya tehnologiyi oderzhannya praktichno vazhlivih preparativ dlya medicini silskogo gospodarstva riznih galuzej promislovosti Napryamki RedaguvatiVidpovidno do zavdan doslidzhennya z biohimiyi rozriznyayut kilka napryamiv zokrema zagalnu i funkcionalnu biohimiyu Zagalna biohimiya podilyayetsya na statichnu i dinamichnu Statichna biohimiya vivchaye skladovi himichni chastini organizmiv yihnij rozpodil fiziko himichni ta biologichni vlastivosti Dinamichna biohimiya doslidzhuye shlyahi peretvorennya pevnih spoluk v organizmah okisnennya vidnovlennya gidrolitichne i fosforolitichne rozsheplennya esterifikaciyu sintez skladnih spoluk z prostishih tosho Funkcionalna biohimiya vivchaye biohimichni procesi sho lezhat v osnovi proyaviv zhittyediyalnosti organizmiv ta okremih organiv zhivlennya asimilyaciyu ta disimilyaciyu dihannya brodinnya rist rozmnozhennya spadkovist podrazlivist ruhlivist tosho a takozh zmini cih procesiv pid vplivom riznih zovnishnih umov i vnutrishnih faktoriv pov yazanih z vidovoyu nalezhnistyu vikom i stattyu organizmiv Vidpovidno do ob yektiv doslidzhennya rozriznyayut biohimiyu lyudini tvarin roslin fitobiohimiya i mikroorganizmiv vsih domeniv zhittya Suchasna biohimiya pridilyaye osoblivu uvagu vivchennyu bilkiv yaki ye materialnoyu osnovoyu zhittya fermentiv gormoniv antitil tosho vivchennyu obminu azotistih spoluk vuglevodiv zhiriv ta lipidiv vitaminiv mineralnih rechovin zokrema mikroelementiv doslidzhennyu vplivu na procesi obminu deyakih rechovin sho stimulyuyut rist antibiotikiv tosho Dokladno vivchayutsya biohimichni osoblivosti nervovoyi tkanini m yaziv pechinki ta inshih organiv ta sistem organizmu Uzagalnennya biohimiyi dopomagayut visvitliti evolyuciyu organichnogo svitu j pitannya pro viniknennya zhittya na Zemli Dosyagnennya biohimiyi vikoristovuyutsya u medicini klinichna biohimiya silskomu gospodarstvi zootehnichna biohimiya i agrobiohimiya ta v harchovij i himiko farmacevtichnij promislovosti tehnichna biohimiya Zgidno z formalnoyu klasifikaciyeyu VAK Ukrayini osnovni napryamki doslidzhen vklyuchayut 4 Aminokisloti peptidi ta bilki metodi vidilennya ta sintezu doslidzhennya budovi vlastivostej sintez peptidiv vivchennya zv yazku yih budovi z funkciyeyu Aminokisloti 1 u nejtralnij formi 2 u fiziologichnomu stani ta 3 z yednani razom u dipeptid Nukleyinovi kisloti vidilennya doslidzhennya budovi sintez i vivchennya himichnih vlastivostej prirodnih i modifikovanih geniv nukleozidiv nukleotidiv polinukleotidiv ta yihnih analogiv Lipidi vidilennya doslidzhennya budovi sintez Vuglevodi ta yihni pohidni Zmishani biopolimeri vidilennya doslidzhennya budovi himichnih vlastivostej sintez Steroyidni gormoni vidilennya himiya steroyidiv yih himichna transformaciya sintez vivchennya mehanizmiv diyi vitamini kofermenti Himichni doslidzhennya prirodnoyi sirovini roslinnoyi ta mikrobiologichnoyi dlya rozroblennya biologichno aktivnih rechovin Novi likarski preparati poshuk sintez i vivchennya novih efektivnih likarskih preparativ rozroblennya metodiv vidilennya ta himichnoyi transformaciyi Himichni preparati dlya himizaciyi silskogo gospodarstva pesticidi insekticidi gerbicidi akaricidi fungicidi ta inshi preparati dlya borotbi zi shkidnikami i hvorobami roslin regulyatori zhittyediyalnosti komah prirodni feromoni atraktanti repelenti ta inshi sintetichni regulyatori rostu roslin defolianti desikanti ta in regulyatori okremih funkcij roslin novi efektivni preparati dlya pidvishennya produktivnosti tvarinnictva Prirodni ta sintetichni nizkomolekulyarni bioregulyatori ta yihni analogi Metodi RedaguvatiU suchasnij biohimiyi zastosovuyutsya chislenni metodi doslidzhennya Zokrema uspishno vikoristovuyutsya spoluki micheni radioaktivnimi ta vazhkimi prirodnimi izotopami riznomanitni metodi hromatografiyi zokrema na paperi ta inshih adsorbentah z vikoristannyam elektroforezu ta ionoobminnih smol Zastosovuyutsya takozh biologichni metodi Koristuvannya nimi dozvolyaye viznachiti nayavnist i kilkist pevnih spoluk na osnovi proyaviv zhittyediyalnosti bagatoklitinnih tvarin ta mikroorganizmiv koli cogo ne mozhna viznachiti himichnim sposobom Za dopomogoyu ultracentrifug sho roblyat 50 70 tis obertiv za hvilinu zaraz rozdilyayut i vidokremlyuyut frakciyi bilkiv nukleyinovih kislot ta inshih skladovih chastin tkanin i organizmiv Biohimiya v Ukrayini RedaguvatiDokladnishe Biohimiya v UkrayiniCej rozdil potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Prichina ne vistachaye informaciyi pislya 50h rokiv XX st Vi mozhete dopomogti pererobivshi jogo Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2014 Pershij pidruchnik z biohimiyi v Rosijskij imperiyi pid nazvoyu Kurs fiziologichnoyi himiyi buv napisanij docentom Harkivskogo universitetu O I Hodnyevim 1847 Dlya rozvitku biohimiyi naprikinci 19 i u 20 stolit velike znachennya vnesli zokrema j ukrayinski vcheni taki yak Sergij Vinogradskij Oleksij Bah Mikola Holodnij Oleksandr Danilevskij Doslidzhennya v galuzi biohimiyi v Ukrayini prodovzhuvalis j pislya Zhovtnevogo perevorotu U 1920 O M Bahom bulo zasnovano pershij Institut biohimiyi u 1935 vin zhe organizuvav Institut biohimiyi AN SRSR yakij teper vivchaye biohimiyu roslin U 1945 vidkrito Institut biologichnoyi ta medichnoyi himiyi AMN SRSR U Harkovi 1925 za iniciativoyu O V Palladina zasnovano Institut biohimiyi zgodom perevedenij do Kiyeva vin uvijshov do skladu AN URSR Pid kerivnictvom akad O V Palladina tut stvorilasya velika ukrayinska biohimichna shkola Institut opracovuye pitannya biohimiyi nervovoyi sistemi m yazovoyi diyalnosti bilkiv fermentiv ta vitaminiv Z 1926 institut vidaye Ukrayinskij biohimichnij zhurnal V Moskvi pochali vihoditi inshi radyanski biohimichni zhurnali Biohimiya z 1936 ta Voprosy medicinskoj himii z 1955 Div takozh RedaguvatiOrganichna himiya Medichna himiya Nejrohimiya Biofizika Molekulyarna biologiya Organichnij sintez Anatomichno terapevtichno himichna klasifikaciyaPrimitki Redaguvati Wohler F 1828 Ueber kunstliche Bildung des Harnstoffs Ann Phys Chem 12 253 256 Kauffman G B and Chooljian S H 2001 Friedrich Wohler 1800 1882 on the Bicentennial of His Birth The Chemical Educator 6 2 121 133 doi 10 1007 s00897010444a Nobel Laureate Biography of Eduard Buchner at http nobelprize org Arhiv originalu za 1 chervnya 2017 Procitovano 28 kvitnya 2008 VAK Ukrayini Pasport specialnosti Biohimiya N 17 09 1 vid 29 01 98 Zakoni Ukrayini 1998 Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 28 kvitnya 2008 Dzherela Redaguvati Portal Himiya Biologichna himiya N G Marincova S V Polovkovich V P Novikov Lviv Vidavnictvo Lvivskoyi politehniki 2013 336 s ISBN 978 617 607 460 1 Palladin O V Biohimiya Vid 6 K 1949 Palladin A V Uchebnik biologicheskoj himii Izd 12 M 1946 3barskij B I Ivanov I I Mardashev S R Biologicheskaya himiya M L 1951 Rozvitok nauki v Ukrayinskij RSR za 40 rokiv K 1957 Statti Palladina O V Chagovcya R V z Lahno Yu V ta Belicera O V Literatura RedaguvatiKnigi Redaguvati Biologichna himiya N G Marincova S V Polovkovich V P Novikov Lviv Vidavnictvo Lvivskoyi politehniki 2013 336 s ISBN 978 617 607 460 1 Biologichna i bioorganichna himiya pidruchnik u 2 t L I Ostapchenko V K Ribalchenko Kiyiv nac un t im Tarasa Shevchenka Kiyiv Kiyivskij universitet 2014 2015 ISBN 978 966 439 792 3 zagalnij T 1 Molekulyarna organizaciya zhivogo Metabolizm Bioenergetika 2014 1043 s ris Bibliogr s 1022 1023 150 prim ISBN 978 966 439 793 0 T 1 T 2 Biohimichni osnovi molekulyarnoyi biologiyi mizhklitinnih komunikacij i regulyatornih sistem 2015 917 s ris tabl Bibliogr s 898 902 200 prim ISBN 978 966 439 852 4 T 2 Biologichna himiya pidruch dlya stud napryamiv 1102 Farmaciya i Biotehnologiya N G Marincova ta in Nacionalnij un t Lvivska politehnika Lviv Lviv politehnika 2009 324 s ris tabl Bibliogr s 317 ISBN 978 966 553 837 0 Biohimiya i biotehnologiya suchasnij medicini monografiya golov red akad NAN Ukrayini S V Komisarenko Nac akad nauk Ukrayini In t biohimiyi im O V Palladina Kiyiv Moskalenko O M 2013 702 s ris tabl foto Nazva obkl i korincya Biochemistry and Biotechnology for Modern Medicine Tekst ukr ta angl ISBN 978 966 2214 30 7 Biohimiya lyudini pidruch dlya studentiv vish med navch zakl III IV rivniv akreditaciyi Ya I Gonskij T P Maksimchuk za red Ya I Gonskogo 3 tye vid vipr i dopov Ternopil TDMU 2017 731 s il tabl ISBN 978 966 673 292 0 Biohimiya pidruch dlya studentiv farmacevt spec A L Zagajko ta in za red prof A L Zagajka prof K V Aleksandrovoyi Harkiv Fort 2014 725 s ris Bibliogr s 715 716 ISBN 978 617 630 038 0 Biohimiya roslin navch posib M S Kobilecka O I Terek Lviv nac un t im Ivana Franka Lviv LNU im Ivana Franka 2017 269 s ris tabl ISBN 978 617 10 0299 9 Biohimiya tvarin navch posib T V Koval O V Ovcharuk Podil derzh agrar tehn un t Kam yanec Podilskij Zvolejko D G vid 2016 439 s il ISBN 978 617 620 211 0 Osnovi biohimiyi za Lenindzherom navch posib Dejvid L Nelson prof biohimiyi Majkl M Koks prof biohimiyi per z angl O Matishevska ta in Lviv BaK 2015 1256 s il ISBN 978 966 2227 35 2 Fukcionalna biohimiya pidruchnik N O Sibirna ta in za red prof N O Sibirnoyi Lviv nac un t im Ivana Franka Lviv LNU im Ivana Franka 2018 642 1 s ris tabl Seriya Biologichni studiyi ISBN 978 617 10 0351 4 ISBN 978 666 613 752 7 seriya Cox Michael M Hoskins Aaron A 2021 Lehninger principles of biochemistry 8th edition New York NY ISBN 978 1 319 22800 2 Tymoczko John L Gatto Gregory J Jr Stryer Lubert 2019 Biochemistry 9th edition New York ISBN 978 1 319 11467 1 Ferrier Denise R 2017 Biochemistry 7th edition Philadelphia ISBN 978 1 4963 4449 6Zhurnali Redaguvati Ukrayinskij biohimichnij zhurnal Annual Review of Biochemistry Journal of the American Chemical Society Trends in Biochemical Sciences Cell Chem Cell Chemical Biology Nature Methods Nature Catalysis Molecular Aspects of Medicine Critical Reviews in Biochemistry and Molecular Biology Progress in Lipid Research Natural Product Reports DNA Repair Journal of Proteome ResearchPosilannya RedaguvatiBIOHIMIYa Arhivovano 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya BIOHIMIYa Arhivovano 7 bereznya 2016 u Wayback Machine ESU Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Biohimiya amp oldid 39054281