www.wikidata.uk-ua.nina.az

Біофізика Біофі зика від дав гр βίος життя дав гр φύσις природа галузь науки яка вивчає живу природу через фізичні та фі

Біофізика

Біофі́зика (від дав.-гр. βίος — життя, дав.-гр. φύσις — природа) — галузь науки, яка вивчає живу природу через фізичні та фізико-хімічні явища зародження, формування, життєдіяльність, відтворення життя на всіх рівнях, починаючи з молекул, клітин, органів та тканин, закінчуючи організмами системами та біосфери і ноосфери в цілому.

Історія Редагувати

Термін «біофізика» вперше використав математик і фізик Карл Пірсон у своїй роботі Граматика науки[en] у 1892 році. Перший курс біофізики прочитаний у Гарвардській медичній школі у 1920 році. Перший Інститут біофізики був заснований у Німеччині 1937 року на чолі з Борисом Раєвським.

Спочатку біофізика розвивалася як частина фізіології, і тільки в XX столітті, завдяки досягненням фізики і фізичної хімії, з одного боку, і фізіології, з другого, вона виділилась в самостійну науку.

У XVII столітті Михайло Ломоносов, виходячи з уявлень про хімічний зв'язок подразних молекул матерії з молекулярними й ефірними структурами нервів, описав механізм подразнень в чутливих нервах і поширення збудження в нервах, а також пояснив, як виникає відчуття смаку і нюху. Італійський фізіолог Луїджі Гальвані (1791) поклав початок електробіології, довівши, що в живих тканинах є електрика. У XIX столітті німецький фізіолог Герман Гельмгольц визначив швидкість поширення процесів збудження вздовж нерва і заклав основи сучасної фізіологічної оптики і фізіологічної акустики.

Фізіологи І. М. Сєченов, О. Ф. Веріго, О. Ф. Самойлов, Микола Введенський, О. О. Ухтомський, Данило Воронцов розробили біофізику м'язів і нервів. К. А. Тімірязєв, спираючись на закон збереження енергії, вперше встановив (1875) кількісну залежність між швидкістю фотосинтезу і поглинанням хлорофілом світлових хвиль різної довжини.

Український фізіолог В. Ю. Чаговець, виходячи з теорії електролітичної дисоціації, вперше (1896) висунув фізико-хімічну теорію електричних явищ у живих тканинах, яку він докладно розвинув у своїх наступних працях.

Радянський фізіолог та біофізик П. П. Лазарєв вперше розробив точні фізичні методи обліку поглинутої енергії, встановив зв'язок між поглинанням енергії і фотохімічною дією, розвинув іонну теорію збудження Вальтера Нернста і розробив теорію адаптації щодо всіх органів чуття і центральної нервової системи.

Анохін П. К.(1898—1974), учень Бехтерева та Павлова сформулював у п'ятдесятих теорію функціональних систем, запровадивши поняття системогенезу, як механізм формування живих систем, показавши детермінізм явищ, формування та розвитку систем і критерії їх визначення.

Чижевський О. Л.(1897—1964), творець геліобіофізики та поняття космічної погоди. Вперше встановив механізми впливу на біосферу і соціум сонячної активності. Ключовими в роботах були встановлені механізми електричних явищ в гемодінаміці.

В останній період, після Чорнобильської аварії з забрудненням радіаційними матеріалами значних територій Європи, найбільш інтенсивно розвивається радіобіологія — розділ біофізики, що вивчає вплив іонізуючих випромінювань на живий організм. Відкриття Фредеріком та Ірен Жоліо-Кюрі (1932) штучної радіоактивності збагатило біологічну науку новими точними методами дослідження (мічені атоми, авторадіографія, гісторадіографія та ін.), які дали можливість глибоко вивчати обмінні процеси в організмі. Застосування штучних радіоактивних ізотопів у медицині розширило можливості діагностики і лікування окремих хвороб, зокрема деяких форм рака. В наш час, коли людина опанувала ядерну енергію, перед біофізикою постають нові актуальні проблеми: захист від шкідливих ядерних випромінювань, вивчення впливу на організм умов, в тому числі комічної радіації при міжпланетних подорожах тощо.


В останні роки відомо вже про сотні екзопланет, а в матеріалі небесних тіл знаходять прості біомолекули. Разом з тим вулканічна діяльність створює мільйони тон органічних сполук. Тож на землі життя відбулося як закономірність детермінізму Природи. Тож вивчивши ці закономірності біофізика має задачу покращити контроль та управління якістю явищами життя, а в світлі визовів природи і загроз життю на планеті, створити умови розселення в космосі що задекларовано в вченнях ноосферного космізму.

Метод Редагувати

Біофізичне дослідження характеризує фізична постановка завдання що до фізичних чинників життєдіяльності, що стосується живої природи, та застосування основних фізичних понять і термінів щодо опису біологічних явищ. Напрямок біофізика вивчає також дію фізичних факторів навколишнього середовища на живу матерію. Великою перевагою біофізики є можливість використання непрямих, опосередкованих методів дослідження об'єктів пізнання (безпосереднє вивчення яких з певних причин неможливе) шляхом дослідження їх моделей. Для розуміння перебігу фізико-хімічних процесів у клітинах вищих організмів використовуються як моделі простіші організми, ізольовані клітини або культури клітин, де механізми, що вивчаються, влаштовані простіше. Застосовуються також чисто фізико-хімічні моделі, призначення яких полягає у виділенні явища в «чистому» вигляді з метою показу його сутності.

Сучасна біофізика використовує найновіші методи кількісного дослідження, що дає змогу одержувати кількісні залежності між змінами різних фізико-хімічних параметрів живої системи.

Удосконалення й розроблення в цьому напрямі методів з вимірювання електричних потенціалів, іонних струмів, діелектричних властивостей, електропровідності, спектральних характеристик, хемолюмінесценції та інших є важливим джерелом при розв'язанні багатьох проблем сучасної біології. Біофізика з'ясовує важливі практичні завдання і разом з іншими науками є теоретичною основою біології та медицини.

Напрями досліджень Редагувати

Цей розділ потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення його перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (лютий 2016)
Цей розділ потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть поліпшити цей розділ. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.

Основні напрями досліджень: сучасна біофізика поділяється за спеціалізацією за рівнем організації об'єктів чи явищ та методів:

  • Молекулярна біофізика вивчає фізико-хімічні властивості й функціональну роль біологічних макромолекул (біополімерів) та молекулярних комплексів (ультраструктур) живих організмів, які створюють функціональні одиниці клітин, характер взаємодії їх з іонами, молекулами і радикалами, їхньої просторової будови й енергетики процесів, що в них відбуваються.
  • Біофізика клітини вивчає фізико-хімічні основи функціонування клітини, будову й основні функції біологічних мембран (поверхневої плазматичної мембрани та мембран внутрішньоклітинних органоїдів) — їхньої проникності, адгезивності, каталітичної активності, електро- та хімозбудливості, — енергетичні процеси клітини, її механічні та електричні властивості.
  • Біофізика органів чуття з'ясовує молекулярні фізико-хімічні механізми рецепції, вивчає процеси трансформації енергії зовнішніх стимулів у специфічні реакції нервових клітин і механізмів кодування інформації в органах чуття.
  • Біофізика складних систем досліджує явища та механізми системогенезу (еволюція, індивідуальний розвиток) та функціонування живих організмів чи біоценозів (соціуму), проблеми регулювання й саморегулюванняна рівні клітин, органів, організмів та біоценозів і біосфери в цілому.
  • Теоретична і математична біофізика розглядає теоретичні основи біофізики, зокрема питання кінетики і термодинаміки, здійснює математичне моделювання біологічних процесів, структури та властивостей окремих макромолекул і субклітинних утворень (макромолекулярних комплексів).
  • Прикладна біофізика є цільові дослідження питань прикладного характеру та використання знань, методів, контролю чи керування явищами задля прикладних розробок та їх застосування: медична, екологічна, розвитку, та технічні (біотехнічні) чи технологічні їх напрями:
  • інформатика, хоч не є ґрунтовним розділом біофізики, та дуже тісно пов'язана з нею в сфері біонічного підходу (інженеринг, нейронні мережі, моделювання);
  • Біоінформатика, саме з позиції комунікацій, програм та читання, запису, трансляції, сприйняття, обробки сигналів у природних біосистемах є ґрунтовним розділом біофізики сенсорних систем — психофізика, комунікативна та ергономічна біофізика;
  • Біометрія: метрологічна, медична, ергономічна, біотехнічна, екологічна;
  • Біомеханіка пов'язує функції та структуру опорно-рухового апарату з рухом біосистем — протезування, робототехніка, ергономіка, дизайн, архітектура;
  • Біофізика еволюційних процесів та індивідуальний розвиток — системогенез, гомеостаз, формоутворення, ведучі чинники норми розвитку та життєдіяльності та патогенезу і їх оздоровчий чи реабілітаційний, біомедичний, психофізичний аспекти);
  • біофізика періодичних (циклічних) процесів — біоритмологія та хрономедицина, адаптаційні механізми, періодичні процеси, фізичні умови та стимули для компенсації чи посилення дії періодичних умов природних чи штучних джерел впливу;
  • Екологічна геобіофізика — дослідження, класифікація біофізичних аномалій геофізичного та антропогенного походження, контроль та запобігання і профілактики їх негативного впливу;
  • Біофізичні продуктивні технології — біонічний, нанотехнологічний, фармакологічний, харчовий чи біопродуктивний напрями (променеві, магнітні та інші чинники, отримуючи біогаз, рідке біопальне чи технічні розчинники та оливи, селективні та конструкційні матеріали тощо).

Біофізика в Україні Редагувати

Проблеми біофізики широко опрацьовувалися у СРСР.

В Україні дослідження у галузі біофізики провадяться зокрема в Інституті фізіології ім. О. О. Богомольця Національної академії наук України, Дніпровському національному університеті ім. Олеся Гончара, Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка, Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна.

Також в Україні створене і діє Українське біофізичне товариство.

Див також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Pearson, Karl (1892). The grammar of science (вид. 1). London: Walter Scott. с. 470. 
  2. Forbes, A. (1920). BIOPHYSICS. Science 52 (1345): 331–332. ISSN 0036-8075. doi:10.1126/science.52.1345.331. 

Література Редагувати

  • Біофізика: підручник / М. Ф. Терещенко, Г. С. Тимчик, І. О. Яковенко. – Київ: КПІ ім. І. Сікорського: Політехніка, 2019. – 444 с. – ISBN 966-622-942-0.
  • Біофизика: підручник / Ю.І. Посудін; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. – Київ: Ліра- К, 2017. – 471 с .
  • Біофізика. Фізичні методи аналізу та метрологія: підручник. / Е. І. Личковський, В. О. Тіманюк, О. В. Чалий та ін. — Вінниця: Нова Книга, 2014. – 464 с. ISBN 978-966-382-541-0
  • Біофізика сенсорних систем: навч. посіб. / М. В. Бура, Д. І. Санагурський; М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів: Вид-во ЛНУ, 2014. – 192 с.: іл. – (Серія "Біологічні Студії"). – Бібліогр.: с. 190-191. – ISBN 978-617-10-0144-2
  • Біофізичний словник. Видання друге, виправлене і доповнене / Я. Й. Лопушанський. – Львів: Ліга-Прес, 2010. – 410 с.
  • Костюк П. Г., Зима В. Л., Магура І. С., Мірошниченко М. С., Шуба М. Ф. Біофізика. — К. : ВПЦ "Київський університет", 2008. — 567 с.
  • Кравець В. І. Біофізика. — Івано-Франківськ : Прикарпатський національний університет, 2005. — 256 с.
  • Медична і біологічна фізика / Л. Ф. Ємчик, Я. М. Кміт. - Львів: Світ, 2003. - 591 с.: рис., табл., схеми. - ISBN 966-603-256-2
  • Медична біофізика / Ємчик Л. Ф., Кміт Я. М. - Львів: Світ, 1988. - 216 с.
  • Аккерман Ю. Биофизика. — М. : Мир, 1964. — 684 с.
  • Чаговец В. Ю. Избранные труды. — К. : Изд-во АН УССР, 1957. — 514 с.
  • Андреев Ю. Н., Дзюбенко М. С. Физика в современной медицине. — Л. : Медгиз, 1953. — 164 с.
  • Воронцов Д. С. Раздражительность и возбуждение как общие свойства живых образований // Наукові записки науково-дослідного інституту фізіології тварин КДУ. — 1947. — Т. 2, вип. 2.

Додаткова література Редагувати

Книги Редагувати

Журнали Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Biofi zika vid dav gr bios zhittya dav gr fysis priroda galuz nauki yaka vivchaye zhivu prirodu cherez fizichni ta fiziko himichni yavisha zarodzhennya formuvannya zhittyediyalnist vidtvorennya zhittya na vsih rivnyah pochinayuchi z molekul klitin organiv ta tkanin zakinchuyuchi organizmami sistemami ta biosferi i noosferi v cilomu Zmist 1 Istoriya 2 Metod 3 Napryami doslidzhen 3 1 Biofizika v Ukrayini 4 Div takozh 5 Primitki 6 Literatura 7 Dodatkova literatura 7 1 Knigi 7 2 Zhurnali 8 PosilannyaIstoriya RedaguvatiTermin biofizika vpershe vikoristav matematik i fizik Karl Pirson u svoyij roboti Gramatika nauki en u 1892 roci 1 Pershij kurs biofiziki prochitanij u Garvardskij medichnij shkoli u 1920 roci 2 Pershij Institut biofiziki buv zasnovanij u Nimechchini 1937 roku na choli z Borisom Rayevskim Spochatku biofizika rozvivalasya yak chastina fiziologiyi i tilki v XX stolitti zavdyaki dosyagnennyam fiziki i fizichnoyi himiyi z odnogo boku i fiziologiyi z drugogo vona vidililas v samostijnu nauku U XVII stolitti Mihajlo Lomonosov vihodyachi z uyavlen pro himichnij zv yazok podraznih molekul materiyi z molekulyarnimi j efirnimi strukturami nerviv opisav mehanizm podraznen v chutlivih nervah i poshirennya zbudzhennya v nervah a takozh poyasniv yak vinikaye vidchuttya smaku i nyuhu Italijskij fiziolog Luyidzhi Galvani 1791 poklav pochatok elektrobiologiyi dovivshi sho v zhivih tkaninah ye elektrika U XIX stolitti nimeckij fiziolog German Gelmgolc viznachiv shvidkist poshirennya procesiv zbudzhennya vzdovzh nerva i zaklav osnovi suchasnoyi fiziologichnoyi optiki i fiziologichnoyi akustiki Fiziologi I M Syechenov O F Verigo O F Samojlov Mikola Vvedenskij O O Uhtomskij Danilo Voroncov rozrobili biofiziku m yaziv i nerviv K A Timiryazyev spirayuchis na zakon zberezhennya energiyi vpershe vstanoviv 1875 kilkisnu zalezhnist mizh shvidkistyu fotosintezu i poglinannyam hlorofilom svitlovih hvil riznoyi dovzhini Ukrayinskij fiziolog V Yu Chagovec vihodyachi z teoriyi elektrolitichnoyi disociaciyi vpershe 1896 visunuv fiziko himichnu teoriyu elektrichnih yavish u zhivih tkaninah yaku vin dokladno rozvinuv u svoyih nastupnih pracyah Radyanskij fiziolog ta biofizik P P Lazaryev vpershe rozrobiv tochni fizichni metodi obliku poglinutoyi energiyi vstanoviv zv yazok mizh poglinannyam energiyi i fotohimichnoyu diyeyu rozvinuv ionnu teoriyu zbudzhennya Valtera Nernsta i rozrobiv teoriyu adaptaciyi shodo vsih organiv chuttya i centralnoyi nervovoyi sistemi Anohin P K 1898 1974 uchen Behtereva ta Pavlova sformulyuvav u p yatdesyatih teoriyu funkcionalnih sistem zaprovadivshi ponyattya sistemogenezu yak mehanizm formuvannya zhivih sistem pokazavshi determinizm yavish formuvannya ta rozvitku sistem i kriteriyi yih viznachennya Chizhevskij O L 1897 1964 tvorec geliobiofiziki ta ponyattya kosmichnoyi pogodi Vpershe vstanoviv mehanizmi vplivu na biosferu i socium sonyachnoyi aktivnosti Klyuchovimi v robotah buli vstanovleni mehanizmi elektrichnih yavish v gemodinamici V ostannij period pislya Chornobilskoyi avariyi z zabrudnennyam radiacijnimi materialami znachnih teritorij Yevropi najbilsh intensivno rozvivayetsya radiobiologiya rozdil biofiziki sho vivchaye vpliv ionizuyuchih viprominyuvan na zhivij organizm Vidkrittya Frederikom ta Iren Zholio Kyuri 1932 shtuchnoyi radioaktivnosti zbagatilo biologichnu nauku novimi tochnimi metodami doslidzhennya micheni atomi avtoradiografiya gistoradiografiya ta in yaki dali mozhlivist gliboko vivchati obminni procesi v organizmi Zastosuvannya shtuchnih radioaktivnih izotopiv u medicini rozshirilo mozhlivosti diagnostiki i likuvannya okremih hvorob zokrema deyakih form raka V nash chas koli lyudina opanuvala yadernu energiyu pered biofizikoyu postayut novi aktualni problemi zahist vid shkidlivih yadernih viprominyuvan vivchennya vplivu na organizm umov v tomu chisli komichnoyi radiaciyi pri mizhplanetnih podorozhah tosho V ostanni roki vidomo vzhe pro sotni ekzoplanet a v materiali nebesnih til znahodyat prosti biomolekuli Razom z tim vulkanichna diyalnist stvoryuye miljoni ton organichnih spoluk Tozh na zemli zhittya vidbulosya yak zakonomirnist determinizmu Prirodi Tozh vivchivshi ci zakonomirnosti biofizika maye zadachu pokrashiti kontrol ta upravlinnya yakistyu yavishami zhittya a v svitli vizoviv prirodi i zagroz zhittyu na planeti stvoriti umovi rozselennya v kosmosi sho zadeklarovano v vchennyah noosfernogo kosmizmu Metod RedaguvatiDokladnishe Biofizichni metodiBiofizichne doslidzhennya harakterizuye fizichna postanovka zavdannya sho do fizichnih chinnikiv zhittyediyalnosti sho stosuyetsya zhivoyi prirodi ta zastosuvannya osnovnih fizichnih ponyat i terminiv shodo opisu biologichnih yavish Napryamok biofizika vivchaye takozh diyu fizichnih faktoriv navkolishnogo seredovisha na zhivu materiyu Velikoyu perevagoyu biofiziki ye mozhlivist vikoristannya nepryamih oposeredkovanih metodiv doslidzhennya ob yektiv piznannya bezposerednye vivchennya yakih z pevnih prichin nemozhlive shlyahom doslidzhennya yih modelej Dlya rozuminnya perebigu fiziko himichnih procesiv u klitinah vishih organizmiv vikoristovuyutsya yak modeli prostishi organizmi izolovani klitini abo kulturi klitin de mehanizmi sho vivchayutsya vlashtovani prostishe Zastosovuyutsya takozh chisto fiziko himichni modeli priznachennya yakih polyagaye u vidilenni yavisha v chistomu viglyadi z metoyu pokazu jogo sutnosti Suchasna biofizika vikoristovuye najnovishi metodi kilkisnogo doslidzhennya sho daye zmogu oderzhuvati kilkisni zalezhnosti mizh zminami riznih fiziko himichnih parametriv zhivoyi sistemi Udoskonalennya j rozroblennya v comu napryami metodiv z vimiryuvannya elektrichnih potencialiv ionnih strumiv dielektrichnih vlastivostej elektroprovidnosti spektralnih harakteristik hemolyuminescenciyi ta inshih ye vazhlivim dzherelom pri rozv yazanni bagatoh problem suchasnoyi biologiyi Biofizika z yasovuye vazhlivi praktichni zavdannya i razom z inshimi naukami ye teoretichnoyu osnovoyu biologiyi ta medicini Napryami doslidzhen RedaguvatiCej rozdil potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya jogo perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2016 Cej rozdil potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cej rozdil Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Osnovni napryami doslidzhen suchasna biofizika podilyayetsya za specializaciyeyu za rivnem organizaciyi ob yektiv chi yavish ta metodiv Molekulyarna biofizika vivchaye fiziko himichni vlastivosti j funkcionalnu rol biologichnih makromolekul biopolimeriv ta molekulyarnih kompleksiv ultrastruktur zhivih organizmiv yaki stvoryuyut funkcionalni odinici klitin harakter vzayemodiyi yih z ionami molekulami i radikalami yihnoyi prostorovoyi budovi j energetiki procesiv sho v nih vidbuvayutsya Biofizika klitini vivchaye fiziko himichni osnovi funkcionuvannya klitini budovu j osnovni funkciyi biologichnih membran poverhnevoyi plazmatichnoyi membrani ta membran vnutrishnoklitinnih organoyidiv yihnoyi proniknosti adgezivnosti katalitichnoyi aktivnosti elektro ta himozbudlivosti energetichni procesi klitini yiyi mehanichni ta elektrichni vlastivosti Biofizika organiv chuttya z yasovuye molekulyarni fiziko himichni mehanizmi recepciyi vivchaye procesi transformaciyi energiyi zovnishnih stimuliv u specifichni reakciyi nervovih klitin i mehanizmiv koduvannya informaciyi v organah chuttya Biofizika skladnih sistem doslidzhuye yavisha ta mehanizmi sistemogenezu evolyuciya individualnij rozvitok ta funkcionuvannya zhivih organizmiv chi biocenoziv sociumu problemi regulyuvannya j samoregulyuvannyana rivni klitin organiv organizmiv ta biocenoziv i biosferi v cilomu Teoretichna i matematichna biofizika rozglyadaye teoretichni osnovi biofiziki zokrema pitannya kinetiki i termodinamiki zdijsnyuye matematichne modelyuvannya biologichnih procesiv strukturi ta vlastivostej okremih makromolekul i subklitinnih utvoren makromolekulyarnih kompleksiv Prikladna biofizika ye cilovi doslidzhennya pitan prikladnogo harakteru ta vikoristannya znan metodiv kontrolyu chi keruvannya yavishami zadlya prikladnih rozrobok ta yih zastosuvannya medichna ekologichna rozvitku ta tehnichni biotehnichni chi tehnologichni yih napryami informatika hoch ne ye gruntovnim rozdilom biofiziki ta duzhe tisno pov yazana z neyu v sferi bionichnogo pidhodu inzhenering nejronni merezhi modelyuvannya Bioinformatika same z poziciyi komunikacij program ta chitannya zapisu translyaciyi sprijnyattya obrobki signaliv u prirodnih biosistemah ye gruntovnim rozdilom biofiziki sensornih sistem psihofizika komunikativna ta ergonomichna biofizika Biometriya metrologichna medichna ergonomichna biotehnichna ekologichna Biomehanika pov yazuye funkciyi ta strukturu oporno ruhovogo aparatu z ruhom biosistem protezuvannya robototehnika ergonomika dizajn arhitektura Biofizika evolyucijnih procesiv ta individualnij rozvitok sistemogenez gomeostaz formoutvorennya veduchi chinniki normi rozvitku ta zhittyediyalnosti ta patogenezu i yih ozdorovchij chi reabilitacijnij biomedichnij psihofizichnij aspekti biofizika periodichnih ciklichnih procesiv bioritmologiya ta hronomedicina adaptacijni mehanizmi periodichni procesi fizichni umovi ta stimuli dlya kompensaciyi chi posilennya diyi periodichnih umov prirodnih chi shtuchnih dzherel vplivu Ekologichna geobiofizika doslidzhennya klasifikaciya biofizichnih anomalij geofizichnogo ta antropogennogo pohodzhennya kontrol ta zapobigannya i profilaktiki yih negativnogo vplivu Biofizichni produktivni tehnologiyi bionichnij nanotehnologichnij farmakologichnij harchovij chi bioproduktivnij napryami promenevi magnitni ta inshi chinniki otrimuyuchi biogaz ridke biopalne chi tehnichni rozchinniki ta olivi selektivni ta konstrukcijni materiali tosho Biofizika v Ukrayini Redaguvati Problemi biofiziki shiroko opracovuvalisya u SRSR V Ukrayini doslidzhennya u galuzi biofiziki provadyatsya zokrema v Instituti fiziologiyi im O O Bogomolcya Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Dniprovskomu nacionalnomu universiteti im Olesya Gonchara Kiyivskomu nacionalnomu universiteti im T G Shevchenka Harkivskomu nacionalnomu universiteti im V N Karazina Takozh v Ukrayini stvorene i diye Ukrayinske biofizichne tovaristvo Div takozh RedaguvatiBiohimiya Biomedicina Biomedichna inzheneriya Obchislyuvalna biologiya Bioinformatika BiokibernetikaPrimitki Redaguvati Pearson Karl 1892 The grammar of science vid 1 London Walter Scott s 470 Forbes A 1920 BIOPHYSICS Science 52 1345 331 332 ISSN 0036 8075 doi 10 1126 science 52 1345 331 Literatura RedaguvatiBiofizika pidruchnik M F Tereshenko G S Timchik I O Yakovenko Kiyiv KPI im I Sikorskogo Politehnika 2019 444 s ISBN 966 622 942 0 Biofizika pidruchnik Yu I Posudin Nac un t bioresursiv i prirodokoristuvannya Ukrayini Kiyiv Lira K 2017 471 s Biofizika Fizichni metodi analizu ta metrologiya pidruchnik E I Lichkovskij V O Timanyuk O V Chalij ta in Vinnicya Nova Kniga 2014 464 s ISBN 978 966 382 541 0 Biofizika sensornih sistem navch posib M V Bura D I Sanagurskij M vo osviti i nauki Ukrayini Lviv nac un t im I Franka Lviv Vid vo LNU 2014 192 s il Seriya Biologichni Studiyi Bibliogr s 190 191 ISBN 978 617 10 0144 2 Biofizichnij slovnik Vidannya druge vipravlene i dopovnene Ya J Lopushanskij Lviv Liga Pres 2010 410 s Kostyuk P G Zima V L Magura I S Miroshnichenko M S Shuba M F Biofizika K VPC Kiyivskij universitet 2008 567 s Kravec V I Biofizika Ivano Frankivsk Prikarpatskij nacionalnij universitet 2005 256 s Medichna i biologichna fizika L F Yemchik Ya M Kmit Lviv Svit 2003 591 s ris tabl shemi ISBN 966 603 256 2 Medichna biofizika Yemchik L F Kmit Ya M Lviv Svit 1988 216 s Akkerman Yu Biofizika M Mir 1964 684 s Chagovec V Yu Izbrannye trudy K Izd vo AN USSR 1957 514 s Andreev Yu N Dzyubenko M S Fizika v sovremennoj medicine L Medgiz 1953 164 s Voroncov D S Razdrazhitelnost i vozbuzhdenie kak obshie svojstva zhivyh obrazovanij Naukovi zapiski naukovo doslidnogo institutu fiziologiyi tvarin KDU 1947 T 2 vip 2 Dodatkova literatura RedaguvatiKnigi Redaguvati Seriya knig Handbook of Modern Biophysics Springer 2009 2021 Seriya knig Series in Computational Biophysics Routledge 2014 2023 Seriya knig Foundations of Biochemistry and Biophysics Routledge 2017 2022 Seriya knig Series on Biophysics and Biocybernetics World Scientific 1998 2002 Greg Conradi Smith 2019 Cellular Biophysics and Modeling A Primer on the Computational Biology of Excitable Cells Cambridge University Press ISBN 9780511793905 Ashrafuzzaman Mohammad 2018 Nanoscale biophysics of the cell Cham Switzerland Springer ISBN 978 3 319 77463 3 Zhurnali Redaguvati Biophysical Journal sajt Cell Press Annual Review of Biophysics Annual Reviews Quarterly Reviews of Biophysics Cambridge University Press Biophysical Reviews Springer Progress in Biophysics and Molecular Biology Elsevier Medical Physics John Wiley amp Sons Archives of Biochemistry and Biophysics sajt Academic Press Elsevier European Biophysics Journal Springer ta inshi zhurnali Posilannya RedaguvatiVAK Ukrayini Pasport specialnosti BIOFIZIKA Arhivovano 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya BIOFIZIKA Arhivovano 7 bereznya 2016 u Wayback Machine ESU Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Biofizika amp oldid 39843908