www.wikidata.uk-ua.nina.az

Біосфера У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Біосфе ра від дав гр βιος життя та σφαῖρα куля пр

Біосфера

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Біосфера (значення).

Біосфе́ра (від дав.-гр. βιος — життя та σφαῖρα — куля) — природна підсистема географічної оболонки, що являє собою глобальну планетарну екосистему (населена живими організмами). Маса біосфери — близько 0,05 % маси Землі.

Продукція біомаси фотоавтотрофами материків та океанів. SeaWiFS Project, NASA/Goddard Space Flight Center and ORBIMAGE

Біосфери на інших планетах, окрім Землі, невідомі. Вважається, що бактеріальні біосфери або подібні до них можуть існувати на Марсі, Венері, Європі, й імовірно інших малих планетах та їх супутниках.

Загальні біологічні процеси в межах біосфери вивчає наука біологічного циклу — біосферологія (розділ екології). Крім того, біосферу як частину географічної оболонки Землі вивчає землезнавство — розділ загальної географії.

Історія

Перші уявлення про біосферу як «область життя» та зовнішню оболонку Землі належать Ж.-Б. Ламарку. Термін «біосфера» вперше застосував австрійський геолог Е.Зюсс (1875), називаючи ним окрему оболонку Землі, наповнену життям. Детально вчення про біосферу розробив В. І. Вернадський. У його наукових працях термін «біосфера» вперше з'явився у 1911 році. У 1926 році він видав книгу «Біосфера», в якій виклав вчення про біосферу як особливу сферу Землі, що включає сферу поширення живої речовини.

Олександр Гумбольдт в 1845 р. у своїй фундаментальній праці «Космос» одноразово використав поняття «життєсфера» (див.). Зауважимо також, що впритул до поняття «біосфера» підійшов французький географ Е. Реклю (Elise Reclus). Одна з основних його робіт — 12-томна «Земля. Опис життя земної кулі» (1868–1872 рр.). В томі Х цієї роботи, який називається «Життя на Землі», зустрічаємо такі слова: "Вся сукупність живих істот на поверхні планети утворює як би свого роду тонку оболонку або покрив; … ми повинні визнати, що життя на Землі єдине. Як би далеко рослини, тварини і люди не розходилися один від одного, як би вони не розрізнялися своїм виглядом і будовою, всі вони все-таки, перш за все, діти Землі. Їх створив один і той же ґрунт, вони дихають одним і тим же повітрям; … царства рослин і тварин не стоять одне від одного окремо, а перебувають у тісній взаємної залежності, утворюючи один загальний світ органічних істот, які є прямим продовженням неорганічного світу".

Біос

Птахи — складова частина аеробіосу
Водні рослини — складова частина гідробіосу

Біос (від дав.-гр. βιος — життя) — сукупність всіх організмів (біонтів), що населяють Землю.

Поширення біосу Землі визначається межами біосфери як частини географічної оболонки, у межах якої поширені живі організми.

Біос у планетарному масштабі є основою формування великих наземних та водних угруповань організмів — біомів.

Біос за середовищем існування поділяють на дві основні групи:

Структура біосфери

Загальна характеристика структурної організації матерії біосфери

Біосфера охоплює нижні шари атмосфери до висоти близько 11 км, всю гідросферу і верхній шар літосфери до глибини 3–11 км на суші й 0,5–1,0 км під дном океану. Товщина біосфери на полюсах Землі близько 10 км, на екваторі — приблизно 28 км.

Атмосфера Землі — найлегша оболонка Землі, що межує з космічним простором; через атмосферу здійснюється обмін речовини й енергії з космосом. Переважні елементи хімічного складу атмосфери: азот — N2 (78%), кисень — O2 (21%), аргон — Ar (1%), вуглекислий газ — CO2 (0,03%).

Гідросфера — водна оболонка Землі. Унаслідок високої рухливості вода проникає повсюдно в різні природні утворення, навіть найчистіші атмосферні води містять від 10 до 50 мг/л розчинних речовин. Переважні елементи хімічного складу гідросфери, окрім власне води: йони натрію — Na+, магнію — Mg2+, кальцію Ca2+, хлору — Cl−, Сульфур (сірка) — S, Карбон (вуглець) — C. Найважливіша роль в житті живих організмів належить таким елементам, як Нітроген (азот) — N, Фосфор — P, Калій — K, Магній — Mg і Сульфур — S, що засвоюються ними. Головною особливістю океанічної води є те, що основні іони характеризуються постійним співвідношенням у всьому обсязі світового океану.

Літосфера — зовнішня тверда оболонка Землі, що складається з осадових, магматичних і метаморфічних порід. Поверхневий шар літосфери, у якому відбувається взаємодія живої матерії з мінеральною (неорганічною), являє собою ґрунт. Залишки організмів після розкладання переходять у гумус (органічну речовину ґрунту). Складовими частинами ґрунту служать мінерали, органічні речовини, живі організми, вода, повітря. Педосфера — ґрунтова оболонка планети. Переважні елементи хімічного складу літосфери: Оксиген (кисень) — O, Силіцій (кремній) — Si, Алюміній — Al, Ферум (залізо) — Fe, Кальцій — Ca, Магній — Mg, Натрій — Na, Калій — K.

Хімічні (речовинні) рівні структурної організації матерії біосфери

Перші три рівні (атомний, молекулярний і полімерний) відносяться до хімічних (речовинних) рівнів структурної організації матерії.

Біологічні рівні структурної організації матерії біосфери

Особливості біосферного рівня структурної організації

Рівні організації живої матерії

  • Молекулярно-генетичний рівень. Елементарна одиниця цього рівня — ген — фрагмент молекули ДНК, в якому записана інформація про первинну структуру однієї білкової молекули. Елементарне явище полягає в процесі редуплікації ДНК. Життєвий субстрат для всіх живих організмів — приблизно 20 різних амінокислот і 5 різних азотистих основ, що входять до складу нуклеїнових кислот. Енергія запасається у молекулах АТФ.
  • Клітинний рівень. Клітина — елементарна одиниця цього рівня. Елементарне явище виявляється в реакціях клітинного метаболізму, що складають основу потоків речовин, енергії, інформації. Завдяки діяльності клітини речовини, що надходять ззовні, перетворюються в субстрати та енергію, які використовуються в процесі біосинтезу білків та інших сполук, потрібних організму
  • Організмовий рівень. Рівень організму (організмовий). Елементарна одиниця цього рівня — особина в її розвитку протягом онтогенезу. Закономірні зміни організму в індивідуальному розвитку складають елементарне явище даного рівня. Ці зміни забезпечують ріст організму, диференціацію його частин і одночасно інтеграцію розвитку в єдине ціле. В процесі онтогенезу в певних умовах зовнішнього середовища відбувається втілення спадкової інформації.
  • Популяційно-видовий рівень. Популяція — елементарна одиниця цього рівня. Популяція — це сукупність особин одного виду, що заселяють один ареал протягом тривалого часу і відносно відокремлені від інших популяцій цього ж виду. Об'єднання особин у популяцію відбувається завдяки спільності генофонду, що використовується в процесі статевого розмноження для створення генотипів особин наступних поколінь.
  • Екосистемний рівень. Елементарна одиниця цього рівня — екосистема (сукупність популяцій різних видів, які заселяють територію з визначеними абіотичними показниками і зв'язані між собою та навколишнім середовищем обміном речовин, енергії та інформації). Екосистеми об'єднані на планеті в єдиний комплекс — біосферу.

Взаємодія з іншими оболонками

Діяльність живих організмів позначається на всіх оболонках Землі:

Рівні організації біосфери

Основні положення вчення В. І. Вернадського про біосферу

  1. Цілісність біосфери визначається самоузгодженістю всіх процесів в біосфері, обмежених фізичними константами, рівнем радіації та ін.
  2. Земні закони руху атомів, перетворення енергії є відображенням гармонії космосу, забезпечуючи гармонію і організованість біосфери. Сонце, як основне джерело енергії біосфери, регулює життєві процеси на Землі.
  3. Жива речовина біосфери з найдавніших геологічних часів активно трансформує сонячну енергію в енергію хімічних зв'язків складних органічних речовин. При цьому сутність живого постійна, змінюються лише форми існування живої речовини. Сама жива речовина не є випадковим створенням, а є результатом перетворення сонячної світлової енергії в дійсну енергію Землі.
  4. Чим дрібніше організми, тим з більшою швидкістю вони розмножуються. Швидкість розмноження залежить від щільності живої речовини. Розтікання життя — результат прояву її геохімічної енергії.
  5. Автотрофні організми отримують всі необхідні для життя речовини з навколишньої косної матерії. Для життя гетеротрофів необхідні готові органічні сполуки. Поширення фотосинтезуючих організмів (автотрофів) обмежується можливістю проникнення сонячної енергії.
  6. Активна трансформація живою речовиною космічної енергії супроводжується прагненням до максимальної експансії, прагненням до заповнення всього можливого простору. Цей процес В. І. Вернадський назвав «тиском життя».
  7. Формами знаходження хімічних елементів є гірські породи, мінерали, магма, розсіяні елементи і жива речовина. У земній корі відбуваються постійні перетворення речовин, кругообіг, рух атомів і молекул.
  8. Поширення життя на нашій планеті визначається полем стійкості зелених рослин. Максимальне поле життя обмежується крайніми межами виживання організмів, яке залежить від стійкості хімічних сполук, що становлять живу речовину, до певних умов середовища.
  9. Кількість живої речовини в біосфері постійна і відповідає кількості газів в атмосфері, перш за все кисню.
  10. Будь-яка система досягає стійкої рівноваги, при якому вільна енергія системи наближається до нуля.

Деградація біосфери

На відміну від людини, тваринний і рослинний світ не може піти у бункери сам. У разі незворотного пошкодження біологічних систем на Землі і особливо середовища проживання люди вже ніколи не зможуть повернутися на доісторичний рівень існування. (Якщо, звичайно, вони не скористаються біологічними надтехнологіями.) Звичайні мисливство та землеробство стануть неможливими - залишиться тільки вирощування всіх необхідних продуктів в герметичних парниках. І якщо вимерлих тварин можна відновити, просто випустивши «кожної тварі по парі», то так само просто відновити ґрунт і повітря не вийде. І хоча кисню, накопиченого в атмосфері, вистачить ще на тисячоліття спалювання палива, то утилізувати вуглекислий газ у разі знищення біосфери буде нікому, що посилить шанси незворотного глобального потепління.

Зі сказаного можна зробити висновок, що чим сильніше пошкоджене середовище проживання, тим вище мінімальний технологічний рівень, на якому може виживати людство.

Історія деградації біосфери

Упродовж багатьох років багатства надр, ресурси біосфери споживались і витрачались у максимально можливих обсягах. Людство вступило у XX століття під гаслом: природа не храм, а майстерня. Такий підхід не міг не завершитися глобальною деградацією природного середовища земної кулі. Найчіткіше вона почала проступати як явище, що охопило всю планету, з початку 1970-х років. Розвиток деградаційних процесів на планеті передрікали давно (І століття до н. е. — Цицерон, X ст. — Ібн Сіна (Авіценна)). Особливо численними стали застереження про деградацію природи планети у другій половині XX століття, коли окремі локальні екологічні лиха почали переростати в глобальну екологічну кризу. Понад чверть століття тому, 1972 року, Римський клуб опублікував тривожний прогноз розвитку людської цивілізації «Межі зростання», виконаний групою фахівців під керівництвом Д. Медоуза, який передрікав небезпечну деградацію природного середовища.

Вплив людини на біосферу

Попередження негативного впливу діяльності людини на природу, на противагу концепції ліквідації її наслідків. Прогнозування або моніторинг розвитку навколишнього середовища стикається на своєму шляху з численними труднощами, пов’язаних передусім із тим, що, по-перше, не всі наслідки діяльності людини можуть бути передбачені, а по-друге, часові межі виявлення таких наслідків нерідко суттєво відрізняються. Наприклад, ситуація, що склалася внаслідок аварії на ЧАЕС, прогнозувалася через вісім-десять років, а все відбулося значно раніше — через три-п’ять років (ідеться про негативний вплив радіаційного випромінювання на організм людини, рослин і тварин).

Отже, моніторинг навколишнього середовища, хоча й має позитивне значення в господарській та науковій діяльності, проте його методи ще не є досконалими. Тому покладатися лише на них не можна На жаль, нічим не стримувана деградація природи продовжує загрожувати не лише благоустрою людей, а й загалом існуванню життя на планеті.

У результаті діяльності людини забрудненість біосфери канцерогенами набагато збільшилась, а в промислових районах у сотні та тисячі разів перевищує їх природний фоновий рівень. Отже, забруднення навколишнього середовища є результатом антропогенної діяльності людини і перебуває в прямій залежності від розвитку певних галузей промисловості та сільського господарства.

Примітки

  1. Лапо А. В. Следы былых биосфер, или рассказ о том, как устроена биосфера и что осталось от биосфер геологического прошлого. — М.: Знание, 1987. — 208 с.
  2. Реклю Э. Земля. Описание жизни земного шара. Т. Х. Жизнь на Земле / Пер. с франц. Под ред. Н. К. Лебедева. — СПб.: Изд. тов-ва И. Д. Сытина, 1914. — 112 с.
  3. ↑ (рос.) Аллен Р. Д. Наука о жизни. — М., 1981.
  4. Заблоцька О. С. [ 15 грудня 2017 у Wayback Machine.] Формування знань про структурну організацію біосфери та її хімізм у майбутніх фахівців у галузі екології [ 15 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  5. Вернадський, Володимир (1989). Биосфера і Ноосфера (російською). Москва: Академія Наук СРСР. с. 22. 

Література

  • Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. — М. : Сов. энцикл., 1986. — 832 с.
  • Біологічний словник / За ред. І. Г. Підоплічка, К. М. Ситника, Р. В. Чаговця. — К. : Гол. ред. УРЕ, 1974. — 552 с.
  • Біосфера // Біологічний словник : 2-е вид. / За ред. К. М. Ситника, В. О. Топачевського. — К. : Гол. ред. УРЕ, 1986. — С. 77, 78.
  • М. Кисельов. Біосфера // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
  • Будыко М. И. Глобальная экология. — М.: Мысль, 1977. — 327 с.
  • Вернадский В. И. Биосфера. — М.: Мысль, 1967. — 376 с.
  • Вернадский В. И. Несколько слов о ноосфере // Успехи современной биологии. — 1944, № 18. — С. 113–120.
  • Вернадский В. И. Химическое строение биосферы Земли и её окружения — М.: Наука, 2001.
  • Географический энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Ф. Трешников. — М. : Сов. энцикл., 1988. — 432 с.
  • Геохімія біосфери = Geochemistry of the biosphere : монографія / Петро Білоніжка. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка. 2018. – 182 с. - ISBN 978-617-10-0477-1
  • Голубець М. А. Від біосфери до соціосфери. — Львів: Поллі, 1997. — 256 с.
  • Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Гл. ред. МСЭ. — 408 с. — ISBN 5-88550-006-1
  • Мороз С. А. Історія біосфери Землі. – У 2-х кн.: навч. посібник для студ. вузів. – К: Заповіт, 1996.
  • Людина і біосфера : наукове видання / І. Г. Підоплічко, І. Т. Сокур. - К. : Радянська школа, 1973. - 133 с.
  • Людина і біосфера: основи екологічної антропології : підручник / В. С. Крисаченко ; Міжнародний фонд "Відродження". - К. : Заповіт, 1998. - 687 с.
  • Реймерс Н. Ф. Природопользование: словарь-справочник. — М. : Мысль, 1990. — 640 с. — ISBN 5-244-00450-6
  • Сытник К. М., Брайон А. В., Гордецкий А. В. Биосфера. Экология. Охрана природы. — К.: Наук, думка, 1987. — 523 с.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Biosfera znachennya Biosfe ra vid dav gr bios zhittya ta sfaῖra kulya prirodna pidsistema geografichnoyi obolonki sho yavlyaye soboyu globalnu planetarnu ekosistemu naselena zhivimi organizmami Masa biosferi blizko 0 05 masi Zemli Produkciya biomasi fotoavtotrofami materikiv ta okeaniv SeaWiFS Project NASA Goddard Space Flight Center and ORBIMAGEBiosferi na inshih planetah okrim Zemli nevidomi Vvazhayetsya sho bakterialni biosferi abo podibni do nih mozhut isnuvati na Marsi Veneri Yevropi j imovirno inshih malih planetah ta yih suputnikah Zagalni biologichni procesi v mezhah biosferi vivchaye nauka biologichnogo ciklu biosferologiya rozdil ekologiyi Krim togo biosferu yak chastinu geografichnoyi obolonki Zemli vivchaye zemleznavstvo rozdil zagalnoyi geografiyi Zmist 1 Istoriya 2 Bios 3 Struktura biosferi 3 1 Zagalna harakteristika strukturnoyi organizaciyi materiyi biosferi 3 2 Himichni rechovinni rivni strukturnoyi organizaciyi materiyi biosferi 3 3 Biologichni rivni strukturnoyi organizaciyi materiyi biosferi 3 4 Osoblivosti biosfernogo rivnya strukturnoyi organizaciyi 4 Rivni organizaciyi zhivoyi materiyi 5 Vzayemodiya z inshimi obolonkami 6 Rivni organizaciyi biosferi 7 Osnovni polozhennya vchennya V I Vernadskogo pro biosferu 8 Degradaciya biosferi 8 1 Istoriya degradaciyi biosferi 8 1 1 Vpliv lyudini na biosferu 9 Primitki 10 Literatura 11 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPershi uyavlennya pro biosferu yak oblast zhittya ta zovnishnyu obolonku Zemli nalezhat Zh B Lamarku Termin biosfera vpershe zastosuvav avstrijskij geolog E Zyuss 1875 nazivayuchi nim okremu obolonku Zemli napovnenu zhittyam Detalno vchennya pro biosferu rozrobiv V I Vernadskij U jogo naukovih pracyah termin biosfera vpershe z yavivsya u 1911 roci U 1926 roci vin vidav knigu Biosfera v yakij viklav vchennya pro biosferu yak osoblivu sferu Zemli sho vklyuchaye sferu poshirennya zhivoyi rechovini Oleksandr Gumboldt v 1845 r u svoyij fundamentalnij praci Kosmos odnorazovo vikoristav ponyattya zhittyesfera div 1 Zauvazhimo takozh sho vpritul do ponyattya biosfera pidijshov francuzkij geograf E Reklyu Elise Reclus Odna z osnovnih jogo robit 12 tomna Zemlya Opis zhittya zemnoyi kuli 1868 1872 rr V tomi H ciyeyi roboti yakij nazivayetsya Zhittya na Zemli zustrichayemo taki slova 2 Vsya sukupnist zhivih istot na poverhni planeti utvoryuye yak bi svogo rodu tonku obolonku abo pokriv mi povinni viznati sho zhittya na Zemli yedine Yak bi daleko roslini tvarini i lyudi ne rozhodilisya odin vid odnogo yak bi voni ne rozriznyalisya svoyim viglyadom i budovoyu vsi voni vse taki persh za vse diti Zemli Yih stvoriv odin i toj zhe grunt voni dihayut odnim i tim zhe povitryam carstva roslin i tvarin ne stoyat odne vid odnogo okremo a perebuvayut u tisnij vzayemnoyi zalezhnosti utvoryuyuchi odin zagalnij svit organichnih istot yaki ye pryamim prodovzhennyam neorganichnogo svitu Bios Redaguvati Ptahi skladova chastina aerobiosu Vodni roslini skladova chastina gidrobiosuBios vid dav gr bios zhittya sukupnist vsih organizmiv biontiv sho naselyayut Zemlyu Poshirennya biosu Zemli viznachayetsya mezhami biosferi yak chastini geografichnoyi obolonki u mezhah yakoyi poshireni zhivi organizmi Bios u planetarnomu masshtabi ye osnovoyu formuvannya velikih nazemnih ta vodnih ugrupovan organizmiv biomiv Bios za seredovishem isnuvannya podilyayut na dvi osnovni grupi aerobios sukupnist organizmiv Zemli sho naselyayut sushu povitryano nazemne seredovishe sukupnist aerobiontiv gidrobios sukupnist organizmiv sho naselyayut vodojmi Zemli vodne seredovishe sukupnist gidrobiontiv Struktura biosferi RedaguvatiZagalna harakteristika strukturnoyi organizaciyi materiyi biosferi Redaguvati Biosfera ohoplyuye nizhni shari atmosferi do visoti blizko 11 km vsyu gidrosferu i verhnij shar litosferi do glibini 3 11 km na sushi j 0 5 1 0 km pid dnom okeanu Tovshina biosferi na polyusah Zemli blizko 10 km na ekvatori priblizno 28 km 3 Atmosfera Zemli najlegsha obolonka Zemli sho mezhuye z kosmichnim prostorom cherez atmosferu zdijsnyuyetsya obmin rechovini j energiyi z kosmosom Perevazhni elementi himichnogo skladu atmosferi azot N2 78 kisen O2 21 argon Ar 1 vuglekislij gaz CO2 0 03 3 Gidrosfera vodna obolonka Zemli Unaslidok visokoyi ruhlivosti voda pronikaye povsyudno v rizni prirodni utvorennya navit najchistishi atmosferni vodi mistyat vid 10 do 50 mg l rozchinnih rechovin Perevazhni elementi himichnogo skladu gidrosferi okrim vlasne vodi joni natriyu Na magniyu Mg2 kalciyu Ca2 hloru Cl Sulfur sirka S Karbon vuglec C Najvazhlivisha rol v zhitti zhivih organizmiv nalezhit takim elementam yak Nitrogen azot N Fosfor P Kalij K Magnij Mg i Sulfur S sho zasvoyuyutsya nimi Golovnoyu osoblivistyu okeanichnoyi vodi ye te sho osnovni ioni harakterizuyutsya postijnim spivvidnoshennyam u vsomu obsyazi svitovogo okeanu 3 Litosfera zovnishnya tverda obolonka Zemli sho skladayetsya z osadovih magmatichnih i metamorfichnih porid Poverhnevij shar litosferi u yakomu vidbuvayetsya vzayemodiya zhivoyi materiyi z mineralnoyu neorganichnoyu yavlyaye soboyu grunt Zalishki organizmiv pislya rozkladannya perehodyat u gumus organichnu rechovinu gruntu Skladovimi chastinami gruntu sluzhat minerali organichni rechovini zhivi organizmi voda povitrya Pedosfera gruntova obolonka planeti Perevazhni elementi himichnogo skladu litosferi Oksigen kisen O Silicij kremnij Si Alyuminij Al Ferum zalizo Fe Kalcij Ca Magnij Mg Natrij Na Kalij K 3 Himichni rechovinni rivni strukturnoyi organizaciyi materiyi biosferi Redaguvati Pershi tri rivni atomnij molekulyarnij i polimernij vidnosyatsya do himichnih rechovinnih rivniv strukturnoyi organizaciyi materiyi 4 Biologichni rivni strukturnoyi organizaciyi materiyi biosferi Redaguvati Osoblivosti biosfernogo rivnya strukturnoyi organizaciyi RedaguvatiRivni organizaciyi zhivoyi materiyi RedaguvatiMolekulyarno genetichnij riven Elementarna odinicya cogo rivnya gen fragment molekuli DNK v yakomu zapisana informaciya pro pervinnu strukturu odniyeyi bilkovoyi molekuli Elementarne yavishe polyagaye v procesi reduplikaciyi DNK Zhittyevij substrat dlya vsih zhivih organizmiv priblizno 20 riznih aminokislot i 5 riznih azotistih osnov sho vhodyat do skladu nukleyinovih kislot Energiya zapasayetsya u molekulah ATF Klitinnij riven Klitina elementarna odinicya cogo rivnya Elementarne yavishe viyavlyayetsya v reakciyah klitinnogo metabolizmu sho skladayut osnovu potokiv rechovin energiyi informaciyi Zavdyaki diyalnosti klitini rechovini sho nadhodyat zzovni peretvoryuyutsya v substrati ta energiyu yaki vikoristovuyutsya v procesi biosintezu bilkiv ta inshih spoluk potribnih organizmu Organizmovij riven Riven organizmu organizmovij Elementarna odinicya cogo rivnya osobina v yiyi rozvitku protyagom ontogenezu Zakonomirni zmini organizmu v individualnomu rozvitku skladayut elementarne yavishe danogo rivnya Ci zmini zabezpechuyut rist organizmu diferenciaciyu jogo chastin i odnochasno integraciyu rozvitku v yedine cile V procesi ontogenezu v pevnih umovah zovnishnogo seredovisha vidbuvayetsya vtilennya spadkovoyi informaciyi Populyacijno vidovij riven Populyaciya elementarna odinicya cogo rivnya Populyaciya ce sukupnist osobin odnogo vidu sho zaselyayut odin areal protyagom trivalogo chasu i vidnosno vidokremleni vid inshih populyacij cogo zh vidu Ob yednannya osobin u populyaciyu vidbuvayetsya zavdyaki spilnosti genofondu sho vikoristovuyetsya v procesi statevogo rozmnozhennya dlya stvorennya genotipiv osobin nastupnih pokolin Ekosistemnij riven Elementarna odinicya cogo rivnya ekosistema sukupnist populyacij riznih vidiv yaki zaselyayut teritoriyu z viznachenimi abiotichnimi pokaznikami i zv yazani mizh soboyu ta navkolishnim seredovishem obminom rechovin energiyi ta informaciyi Ekosistemi ob yednani na planeti v yedinij kompleks biosferu Vzayemodiya z inshimi obolonkami RedaguvatiDiyalnist zhivih organizmiv poznachayetsya na vsih obolonkah Zemli Atmosfera Vpliv zhivoyi rechovini pov yazanij z fotosintezom ta himichnimi reakciyami organizmiv 5 Roslini poglinayut vuglekislij gaz i vidilyayut kisen Tvarini lishe nasichuyut atmosferu vuglekislim gazom poglinayuchi kisen dlya potreb metabolizmu U takij sposib organizmi regulyuyut ta vplivayut na vmist cih gaziv u atmosferi Gidrosfera Organizmi zabirayut z vodi moriv i okeaniv neobhidni rechovini osoblivo kalcij na pobudovu svoyih kistyakiv panciriv cherepashok mushel Litosfera Z reshtok organizmiv utvoryuyutsya osadovi girski porodi organichnogo pohodzhennya vapnyaki torf kam yane vugillya a takozh deyaki formi poverhni koralovi sporudi Z inshogo boku organizmi rujnuyut girski porodi organichne vivitryuvannya Rivni organizaciyi biosferi RedaguvatiMonocen Democen Pleocen Biogeocenoz BiosferaOsnovni polozhennya vchennya V I Vernadskogo pro biosferu RedaguvatiCilisnist biosferi viznachayetsya samouzgodzhenistyu vsih procesiv v biosferi obmezhenih fizichnimi konstantami rivnem radiaciyi ta in Zemni zakoni ruhu atomiv peretvorennya energiyi ye vidobrazhennyam garmoniyi kosmosu zabezpechuyuchi garmoniyu i organizovanist biosferi Sonce yak osnovne dzherelo energiyi biosferi regulyuye zhittyevi procesi na Zemli Zhiva rechovina biosferi z najdavnishih geologichnih chasiv aktivno transformuye sonyachnu energiyu v energiyu himichnih zv yazkiv skladnih organichnih rechovin Pri comu sutnist zhivogo postijna zminyuyutsya lishe formi isnuvannya zhivoyi rechovini Sama zhiva rechovina ne ye vipadkovim stvorennyam a ye rezultatom peretvorennya sonyachnoyi svitlovoyi energiyi v dijsnu energiyu Zemli Chim dribnishe organizmi tim z bilshoyu shvidkistyu voni rozmnozhuyutsya Shvidkist rozmnozhennya zalezhit vid shilnosti zhivoyi rechovini Roztikannya zhittya rezultat proyavu yiyi geohimichnoyi energiyi Avtotrofni organizmi otrimuyut vsi neobhidni dlya zhittya rechovini z navkolishnoyi kosnoyi materiyi Dlya zhittya geterotrofiv neobhidni gotovi organichni spoluki Poshirennya fotosintezuyuchih organizmiv avtotrofiv obmezhuyetsya mozhlivistyu proniknennya sonyachnoyi energiyi Aktivna transformaciya zhivoyu rechovinoyu kosmichnoyi energiyi suprovodzhuyetsya pragnennyam do maksimalnoyi ekspansiyi pragnennyam do zapovnennya vsogo mozhlivogo prostoru Cej proces V I Vernadskij nazvav tiskom zhittya Formami znahodzhennya himichnih elementiv ye girski porodi minerali magma rozsiyani elementi i zhiva rechovina U zemnij kori vidbuvayutsya postijni peretvorennya rechovin krugoobig ruh atomiv i molekul Poshirennya zhittya na nashij planeti viznachayetsya polem stijkosti zelenih roslin Maksimalne pole zhittya obmezhuyetsya krajnimi mezhami vizhivannya organizmiv yake zalezhit vid stijkosti himichnih spoluk sho stanovlyat zhivu rechovinu do pevnih umov seredovisha Kilkist zhivoyi rechovini v biosferi postijna i vidpovidaye kilkosti gaziv v atmosferi persh za vse kisnyu Bud yaka sistema dosyagaye stijkoyi rivnovagi pri yakomu vilna energiya sistemi nablizhayetsya do nulya Degradaciya biosferi RedaguvatiNa vidminu vid lyudini tvarinnij i roslinnij svit ne mozhe piti u bunkeri sam U razi nezvorotnogo poshkodzhennya biologichnih sistem na Zemli i osoblivo seredovisha prozhivannya lyudi vzhe nikoli ne zmozhut povernutisya na doistorichnij riven isnuvannya Yaksho zvichajno voni ne skoristayutsya biologichnimi nadtehnologiyami Zvichajni mislivstvo ta zemlerobstvo stanut nemozhlivimi zalishitsya tilki viroshuvannya vsih neobhidnih produktiv v germetichnih parnikah I yaksho vimerlih tvarin mozhna vidnoviti prosto vipustivshi kozhnoyi tvari po pari to tak samo prosto vidnoviti grunt i povitrya ne vijde I hocha kisnyu nakopichenogo v atmosferi vistachit she na tisyacholittya spalyuvannya paliva to utilizuvati vuglekislij gaz u razi znishennya biosferi bude nikomu sho posilit shansi nezvorotnogo globalnogo poteplinnya Zi skazanogo mozhna zrobiti visnovok sho chim silnishe poshkodzhene seredovishe prozhivannya tim vishe minimalnij tehnologichnij riven na yakomu mozhe vizhivati lyudstvo Istoriya degradaciyi biosferi Redaguvati Uprodovzh bagatoh rokiv bagatstva nadr resursi biosferi spozhivalis i vitrachalis u maksimalno mozhlivih obsyagah Lyudstvo vstupilo u XX stolittya pid gaslom priroda ne hram a majsternya Takij pidhid ne mig ne zavershitisya globalnoyu degradaciyeyu prirodnogo seredovisha zemnoyi kuli Najchitkishe vona pochala prostupati yak yavishe sho ohopilo vsyu planetu z pochatku 1970 h rokiv Rozvitok degradacijnih procesiv na planeti peredrikali davno I stolittya do n e Ciceron X st Ibn Sina Avicenna Osoblivo chislennimi stali zasterezhennya pro degradaciyu prirodi planeti u drugij polovini XX stolittya koli okremi lokalni ekologichni liha pochali pererostati v globalnu ekologichnu krizu Ponad chvert stolittya tomu 1972 roku Rimskij klub opublikuvav trivozhnij prognoz rozvitku lyudskoyi civilizaciyi Mezhi zrostannya vikonanij grupoyu fahivciv pid kerivnictvom D Medouza yakij peredrikav nebezpechnu degradaciyu prirodnogo seredovisha Vpliv lyudini na biosferu Redaguvati Poperedzhennya negativnogo vplivu diyalnosti lyudini na prirodu na protivagu koncepciyi likvidaciyi yiyi naslidkiv Prognozuvannya abo monitoring rozvitku navkolishnogo seredovisha stikayetsya na svoyemu shlyahu z chislennimi trudnoshami pov yazanih peredusim iz tim sho po pershe ne vsi naslidki diyalnosti lyudini mozhut buti peredbacheni a po druge chasovi mezhi viyavlennya takih naslidkiv neridko suttyevo vidriznyayutsya Napriklad situaciya sho sklalasya vnaslidok avariyi na ChAES prognozuvalasya cherez visim desyat rokiv a vse vidbulosya znachno ranishe cherez tri p yat rokiv idetsya pro negativnij vpliv radiacijnogo viprominyuvannya na organizm lyudini roslin i tvarin Otzhe monitoring navkolishnogo seredovisha hocha j maye pozitivne znachennya v gospodarskij ta naukovij diyalnosti prote jogo metodi she ne ye doskonalimi Tomu pokladatisya lishe na nih ne mozhna Na zhal nichim ne strimuvana degradaciya prirodi prodovzhuye zagrozhuvati ne lishe blagoustroyu lyudej a j zagalom isnuvannyu zhittya na planeti U rezultati diyalnosti lyudini zabrudnenist biosferi kancerogenami nabagato zbilshilas a v promislovih rajonah u sotni ta tisyachi raziv perevishuye yih prirodnij fonovij riven Otzhe zabrudnennya navkolishnogo seredovisha ye rezultatom antropogennoyi diyalnosti lyudini i perebuvaye v pryamij zalezhnosti vid rozvitku pevnih galuzej promislovosti ta silskogo gospodarstva Primitki Redaguvati Lapo A V Sledy bylyh biosfer ili rasskaz o tom kak ustroena biosfera i chto ostalos ot biosfer geologicheskogo proshlogo M Znanie 1987 208 s Reklyu E Zemlya Opisanie zhizni zemnogo shara T H Zhizn na Zemle Per s franc Pod red N K Lebedeva SPb Izd tov va I D Sytina 1914 112 s a b v g ros Allen R D Nauka o zhizni M 1981 Zablocka O S Arhivovano 15 grudnya 2017 u Wayback Machine Formuvannya znan pro strukturnu organizaciyu biosferi ta yiyi himizm u majbutnih fahivciv u galuzi ekologiyi Arhivovano 15 grudnya 2017 u Wayback Machine Vernadskij Volodimir 1989 Biosfera i Noosfera rosijskoyu Moskva Akademiya Nauk SRSR s 22 Literatura RedaguvatiBiologicheskij enciklopedicheskij slovar Gl red M S Gilyarov M Sov encikl 1986 832 s Biologichnij slovnik Za red I G Pidoplichka K M Sitnika R V Chagovcya K Gol red URE 1974 552 s Biosfera Biologichnij slovnik 2 e vid Za red K M Sitnika V O Topachevskogo K Gol red URE 1986 S 77 78 M Kiselov Biosfera Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Budyko M I Globalnaya ekologiya M Mysl 1977 327 s Vernadskij V I Biosfera M Mysl 1967 376 s Vernadskij V I Neskolko slov o noosfere Uspehi sovremennoj biologii 1944 18 S 113 120 Vernadskij V I Himicheskoe stroenie biosfery Zemli i eyo okruzheniya M Nauka 2001 Geograficheskij enciklopedicheskij slovar Gl red A F Treshnikov M Sov encikl 1988 432 s Geohimiya biosferi Geochemistry of the biosphere monografiya Petro Bilonizhka Lviv LNU imeni Ivana Franka 2018 182 s ISBN 978 617 10 0477 1 Golubec M A Vid biosferi do sociosferi Lviv Polli 1997 256 s Dedyu I I Ekologicheskij enciklopedicheskij slovar Kishinev Gl red MSE 408 s ISBN 5 88550 006 1 Moroz S A Istoriya biosferi Zemli U 2 h kn navch posibnik dlya stud vuziv K Zapovit 1996 Lyudina i biosfera naukove vidannya I G Pidoplichko I T Sokur K Radyanska shkola 1973 133 s Lyudina i biosfera osnovi ekologichnoyi antropologiyi pidruchnik V S Krisachenko Mizhnarodnij fond Vidrodzhennya K Zapovit 1998 687 s Rejmers N F Prirodopolzovanie slovar spravochnik M Mysl 1990 640 s ISBN 5 244 00450 6 Sytnik K M Brajon A V Gordeckij A V Biosfera Ekologiya Ohrana prirody K Nauk dumka 1987 523 s Posilannya RedaguvatiAerobiosfera Slovnik dovidnik z ekologiyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 6 Biosfera Slovnik dovidnik z ekologiyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 26 BIOSFERA Arhivovano 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya BIOSFERA Arhivovano 7 bereznya 2016 u Wayback Machine ESU Zamoroka A M Evolyuciya biosferi u chomu pomililisya biologi Arhivovano 14 lipnya 2010 u Wayback Machine Stanislavivskij naturalist 18 veresnya 2007 roku Yu R Shelyag Sosonko Biosfera Arhivovano 21 listopada 2016 u Wayback Machine URE Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Biosfera amp oldid 37055108