www.wikidata.uk-ua.nina.az

Довкілля Сюди перенаправляється запит Навколишнє середовище На цю тему потрібна окрема стаття Сюди перенаправляється зап

Довкілля

Сюди перенаправляється запит «Навколишнє середовище». На цю тему потрібна окрема стаття.
Сюди перенаправляється запит «Навколишнє природне середовище». На цю тему потрібна окрема стаття.

Довкі́лля, або навко́лишнє приро́дне середо́вище — всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, довкілля країни). Сукупність абіотичних та біотичних чинників, природних і змінених діяльністю людини, впливають на екосистеми планети. Природний складник довкілля вирізняється властивістю самопідтримання та саморегуляції без втручання людини.

Термін є українським неологізмом, вперше відображеним у назвах державних органів та нормативно-правових актів (наприклад в законі України «Про оцінку впливу на довкілля»). Вперше запропоновано членами Інституту екології Національного екологічного центру України у 1990-х.

Багато уваги приділяється збереженню природних характеристик Гоуптоунського водоспаду (Австралія), водночас не перешкоджаючи вільному відвідуванню місця туристами.

Цей термін має низку ключових складників:

  1. Певні одиниці рельєфу, які функціонують як природні екосистеми без значного людського втручання, а також природні явища, що відбуваються в їхніх межах;
  2. Універсальні природні ресурси та фізичні явища, що не мають чітких меж, наприклад повітря, вода, клімат, так само як і випромінювання, електрична напруга й магнетизм, що не мають антропогенного походження.

Коли говорять про захист довкілля, мають на увазі збереження сприятливого середовища для існування живих істот у всій повноті біологічного розмаїття. Діяльність людини не має спричиняти критичного порушення екосистеми.

Природне довкілля протиставляється штучному або техногенному довкіллю, яке охоплює області й складники, на які сильно впливає людина. Географічна область вважається природним довкіллям, якщо людський вплив на нього є нижчим від певного рівня. Цей рівень залежить від багатьо чининків. У випадку, коли екосистеми певних ділянок Землі функціонують без втручання людини, використовують термін «дика природа».

Природне довкілля в ширшому розумінні — космічний простір, а в вужчому — біосфера, зовнішня оболонка Землі, яка охоплює частину атмосфери, гідросферу і верхню частину літосфери, що пов'язані складними біогеохімічними циклами міграції речовин і енергії.

Атмосфера — це газова оболонка Землі, яка обертається разом з нею. Саме тут проходить озоновий захист життя Землі від жорсткого для всього живого випромінювання Сонця. Сонячна радіація, яка проходить до земної поверхні, має зовсім безпечні границі, а всі ультрафіолетові промені з меншою довжиною хвилі в'язнуть у цьому невидимому, легкому, але непроникному шарі повітряного океану. За характером зміни різних параметрів атмосферу Землі розділяють на такі шари: тропосфера (9-18км), стратосфера (50-55км), мезосфера (80-90км), термосфера (вище 90 км до 800—1000 км) і екзосфера (вище 800—1000 км). Найважливіший елемент — атмосферний кисень О2 — необхідний для дихання людей, тварин, переважної більшості рослин і мікроорганізмів. Основне джерело утворення кисню — фотосинтез зелених рослин. Водяна пара — це джерело утворення хмар, туманів, опадів. Вона захищає земну поверхню від надмірного охолодження.

Гідросфера (грец. hydro — вода, sphaira — куля)  — це водяна оболонка Землі. До надземної частини гідросфери, що вкриває 70 % поверхні Земної кулі, належать океани, моря, озера, річки, а також льодовики, в яких вода перебуває у твердому стані. Вода є основою існування життя на Землі. Для величезної кількості живих організмів, особливо на ранніх етапах розвитку біосфери, вода була середовищем зародження та розвитку. Живі організми на 60— 98 % складаються з води і всі їхні життєві функціональні процеси пов'язані з водою.

Літосфера  — зовнішня тверда оболонка Землі, яка включає земну кору з частиною верхньої мантії Землі і складається з осадових, вивержених і метаморфічних порід. З різними породами земної кори, як і з її тектонічними структурами, пов'язані різні корисні копалини.

Дивитися також

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Довкілля
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Довкілля

Примітки

  1. Інформаційний бюлетень Національного екологічного центру України, № 1. Березень 1998 р. https://necu.org.ua/wp-content/uploads/infobul1.pdf [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Syudi perenapravlyayetsya zapit Navkolishnye seredovishe Na cyu temu potribna okrema stattya Syudi perenapravlyayetsya zapit Navkolishnye prirodne seredovishe Na cyu temu potribna okrema stattya Dovki llya abo navko lishnye priro dne seredo vishe vsi zhivi ta nezhivi ob yekti sho prirodno isnuyut na Zemli abo v deyakij yiyi chastini napriklad dovkillya krayini Sukupnist abiotichnih ta biotichnih chinnikiv prirodnih i zminenih diyalnistyu lyudini vplivayut na ekosistemi planeti Prirodnij skladnik dovkillya viriznyayetsya vlastivistyu samopidtrimannya ta samoregulyaciyi bez vtruchannya lyudini Termin ye ukrayinskim neologizmom vpershe vidobrazhenim u nazvah derzhavnih organiv ta normativno pravovih aktiv napriklad v zakoni Ukrayini Pro ocinku vplivu na dovkillya Vpershe zaproponovano chlenami Institutu ekologiyi Nacionalnogo ekologichnogo centru Ukrayini u 1990 h 1 Bagato uvagi pridilyayetsya zberezhennyu prirodnih harakteristik Gouptounskogo vodospadu Avstraliya vodnochas ne pereshkodzhayuchi vilnomu vidviduvannyu miscya turistami Cej termin maye nizku klyuchovih skladnikiv Pevni odinici relyefu yaki funkcionuyut yak prirodni ekosistemi bez znachnogo lyudskogo vtruchannya a takozh prirodni yavisha sho vidbuvayutsya v yihnih mezhah Universalni prirodni resursi ta fizichni yavisha sho ne mayut chitkih mezh napriklad povitrya voda klimat tak samo yak i viprominyuvannya elektrichna napruga j magnetizm sho ne mayut antropogennogo pohodzhennya Koli govoryat pro zahist dovkillya mayut na uvazi zberezhennya spriyatlivogo seredovisha dlya isnuvannya zhivih istot u vsij povnoti biologichnogo rozmayittya Diyalnist lyudini ne maye sprichinyati kritichnogo porushennya ekosistemi Prirodne dovkillya protistavlyayetsya shtuchnomu abo tehnogennomu dovkillyu yake ohoplyuye oblasti j skladniki na yaki silno vplivaye lyudina Geografichna oblast vvazhayetsya prirodnim dovkillyam yaksho lyudskij vpliv na nogo ye nizhchim vid pevnogo rivnya Cej riven zalezhit vid bagato chininkiv U vipadku koli ekosistemi pevnih dilyanok Zemli funkcionuyut bez vtruchannya lyudini vikoristovuyut termin dika priroda Prirodne dovkillya v shirshomu rozuminni kosmichnij prostir a v vuzhchomu biosfera zovnishnya obolonka Zemli yaka ohoplyuye chastinu atmosferi gidrosferu i verhnyu chastinu litosferi sho pov yazani skladnimi biogeohimichnimi ciklami migraciyi rechovin i energiyi Atmosfera ce gazova obolonka Zemli yaka obertayetsya razom z neyu Same tut prohodit ozonovij zahist zhittya Zemli vid zhorstkogo dlya vsogo zhivogo viprominyuvannya Soncya Sonyachna radiaciya yaka prohodit do zemnoyi poverhni maye zovsim bezpechni granici a vsi ultrafioletovi promeni z menshoyu dovzhinoyu hvili v yaznut u comu nevidimomu legkomu ale neproniknomu shari povitryanogo okeanu Za harakterom zmini riznih parametriv atmosferu Zemli rozdilyayut na taki shari troposfera 9 18km stratosfera 50 55km mezosfera 80 90km termosfera vishe 90 km do 800 1000 km i ekzosfera vishe 800 1000 km Najvazhlivishij element atmosfernij kisen O2 neobhidnij dlya dihannya lyudej tvarin perevazhnoyi bilshosti roslin i mikroorganizmiv Osnovne dzherelo utvorennya kisnyu fotosintez zelenih roslin Vodyana para ce dzherelo utvorennya hmar tumaniv opadiv Vona zahishaye zemnu poverhnyu vid nadmirnogo oholodzhennya Gidrosfera grec hydro voda sphaira kulya ce vodyana obolonka Zemli Do nadzemnoyi chastini gidrosferi sho vkrivaye 70 poverhni Zemnoyi kuli nalezhat okeani morya ozera richki a takozh lodoviki v yakih voda perebuvaye u tverdomu stani Voda ye osnovoyu isnuvannya zhittya na Zemli Dlya velicheznoyi kilkosti zhivih organizmiv osoblivo na rannih etapah rozvitku biosferi voda bula seredovishem zarodzhennya ta rozvitku Zhivi organizmi na 60 98 skladayutsya z vodi i vsi yihni zhittyevi funkcionalni procesi pov yazani z vodoyu Litosfera zovnishnya tverda obolonka Zemli yaka vklyuchaye zemnu koru z chastinoyu verhnoyi mantiyi Zemli i skladayetsya z osadovih viverzhenih i metamorfichnih porid Z riznimi porodami zemnoyi kori yak i z yiyi tektonichnimi strukturami pov yazani rizni korisni kopalini Zmist 1 Divitisya takozh 2 Primitki 3 Literatura 4 PosilannyaDivitisya takozh RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu DovkillyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dovkillyaekosistema oselisheSkladovi dovkillyaGeologichne seredovishe Vodne seredovishe Povitryane seredovishe Roslinnij i tvarinnij svitOhoronaOhorona dovkillya Ohorona prirodi Ohorona gruntiv Ohorona nadr Zakon Ukrayini Pro ohoronu navkolishnogo prirodnogo seredovisha ZabrudnennyaZabrudnennya okeaniv Zabrudnennya dovkillya Zabrudnennya povitrya Zabrudnennya gruntu Zabrudnennya atmosfernogo povitrya v UkrayiniInsheHimiya dovkillya Ekologichni chinniki Vpliv lyudini na dovkillya ZegizmPrimitki Redaguvati Informacijnij byuleten Nacionalnogo ekologichnogo centru Ukrayini 1 Berezen 1998 r https necu org ua wp content uploads infobul1 pdf Arhivovano 5 serpnya 2020 u Wayback Machine Literatura RedaguvatiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Dovki llya Vilnij tlumachnij slovnik Novitnij onlajnovij slovnik ukrayinskoyi movi 2013 Arhivovano 24 lipnya 2015 u Wayback Machine Ivanenko O I 2020 Tehnoekologiya pidruch dlya studentiv yaki navchayutsya za spec 101 Ekologiya Kiyiv Kondor s 294 s Vasilyuk O Norenko K 2019 Vpliv vijskovoyi diyalnosti na prirodu Ukrayini posib Lviv Kompaniya Manuskript s 68 s Posilannya RedaguvatiNavkolishnye seredovishe Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 130 ISBN 978 966 7407 83 4 Seredovishe prirodne Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Dovkillya Slovnik dovidnik z ekologiyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 71 Seredovishe isnuvannya Slovnik dovidnik z ekologiyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 159 160 Navkolishnye prirodne seredovishe Slovnik dovidnik z ekologiyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 126 Spriyatlive navkolishnye prirodne seredovishe Slovnik dovidnik z ekologiyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 162 Navkolishnye prirodne seredovishe Arhivovano 9 serpnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Promislova ekologiya Arhivovano 2 bereznya 2022 u Wayback Machine angl Environmental Data Explorer Global Environment Outlook GEO Arhivovano 26 lyutogo 2016 u Wayback Machine geoprostorovi dani prisnovodni resursi naselennya lisi vikidi klimat stihijni liha zdorov ya ta VVP vid UNEP ta inshih integralnih proektiv ocinyuvannya stanu dovkillya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dovkillya amp oldid 39742497