www.wikidata.uk-ua.nina.az

Охорона довкілля Не плутати з Охорона природи У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Охорона Охоро на довк

Охорона довкілля

Не плутати з Охорона природи.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Охорона.

Охоро́на довкі́лля (англ. environmental protection / control / conservation, нім. Umweltwissenschaften) — система заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, збереження особливо цінних та унікальних природних комплексів і забезпечення екологічної безпеки. Це сукупність державних, адміністративних, правових, економічних, політичних і суспільних заходів, спрямованих на раціональне використання, відтворення і збереження природних ресурсів землі, обмеження негативного впливу людської діяльності на довкілля.

Наукова дисципліна, перш за все — екологія, з якою її найчастіше порівнюють чи плутають. Визначною особливістю є практичний напрям діяльності і широкий спектр соціально-культурних і природних відносин, яких вона стосується. В колишньому СРСР перший університетський курс на цю тему більше 30 років читав Кавтарадзе Дмитро Миколайович, який також був засновником і керівником однойменної лабораторії в МДУ ім. М. В. Ломоносова. На її базі були розроблені і впроваджені у навчальний процес ділові та імітаційні ігри, які дозволяють на практиці відчути характер природоохоронної діяльності, побачити цілісність і взаємопов'язаність світу.

Загальна інформація Редагувати

Включає охорону атмосферного повітря, вод суші та вод Світового океану, земель, флори і фауни, геологічного середовища.

Мета охорони довкілля — протидія негативним змінам у довкіллі, які мали місце в минулому, відбуваються зараз або можуть бути.

Актуальність охорони довкілля, що перетворилася в глобальну проблему, пов'язана головним чином зі зростанням антропогенного впливу. Це зумовлено демографічним вибухом, урбанізацією, що прискорюється, і розвитком гірничих розробок і комунікацій, забрудненням довкілля відходами, надмірним навантаженням на орні землі, пасовища, ліси, водойми. У результаті гірничо-технічної діяльності у світі порушено не менше 15 — 20 млн га земель, з них 59 % площі використано під різні гірничі виробки, 38 % — під відвали пустої породи або відходів збагачення, 3 % — місця осідання, провалів та інших порушень поверхні, пов'язаних з підземними розробками. Інколи порушення правил ведення гірничих робіт чи масштабна аварія призводить до катастрофічних незворотних наслідків.

Заходами, спрямованими на охорону довкілля можуть бути:

Обґрунтування Редагувати

Так, калійний рудник № 2 у Стебнику (Львівська обл.) внаслідок прориву підземних вод затоплено розсолом, на місці калійної шахти утворилося озеро (див. світлину), а з 2007 р. розчиняються цілики, що утримують гірський масив від обвалення.

Об'єм відвалів порід і виробничих відходів, що утворилися від спільної діяльності гірничих підприємств світу, становить понад 2000 км3.

Для отримання мінеральної сировини і палива людство вимушене використовувати дедалі глибші шари земної кори (золоторудні шахти ПАР, наприклад, досягли позначок 3 — 4 км нижче земної поверхні; амплітуда висот між дном найглибших кар'єрів і поверхнею найвищих відвалів перевищує 1100 м). Гірничодобувні роботи супроводжуються штучним водозниженням. Тільки при видобутку вугілля з шахт і розрізів відкачується бл. 15 км3 води на рік. Скидання стічних вод, що відкачуються, веде до забруднення поверхневих водних об'єктів різними солями, нафтопродуктами і важкими металами. Зсуви гірських порід на територіях, що підробляються, осідання поверхні, розсіювання породи з відвалів негативно впливають на стан земельних ресурсів. Значні надходження забруднювальних речовин відбуваються в зонах комунікацій і транспортних вузлів (90 т пилу на 1 км залізничного полотна на рік).

При експлуатації нафтопроводів та продуктопроводів найбільшої шкоди завдають аварійні витоки нафти, суспензій тощо.

Охорона атмосфери Редагувати

Одна з найгостріших екологічних проблем, зумовлених посиленням техногенного впливу на природне середовище, пов'язана зі станом атмосферного повітря. Вона включає ряд аспектів. По-перше, охорона озонового шару, необхідна у зв'язку із зростанням забруднення атмосфери фреонами, оксидами азоту тощо. До середини XXI ст. це може призвести, за оцінками, до зниження вмісту стратосферного озону на 15 %. По-друге, зростання концентрації СО2(це вуглекислий газ), що відбувається в основному за рахунок згоряння викопного палива, зменшення площ лісів, виснаження гумусового шару і деградації ґрунтів. До середини XXI ст. очікується подвоєння концентрації газу, що мала місце перед початком НТР.

У результаті «парникового ефекту» до 30-х рр. XXI ст. середня температура приземного шару повітря може підвищитися на 3±1,5 °С, причому максимальне потепління станеться в приполярних зонах, мінімальне — біля екватора. Очікується збільшення швидкості танення льодовиків і підняття рівня океану з темпом понад 0,5 см/рік. По-третє, кислотні осади стали істотними компонентами атмосфери. Вони випадають в країнах Європи, Північній Америці, а також в районах найбільших аґломерацій Азії і Латинської Америки. Головна причина кислотних осадів — надходження сполук сірки і азоту в атмосферу при спаленні викопного палива в стаціонарних установках і двигунах транспорту. Кислотні осади завдають шкоди будівлям, пам'ятникам і металевим конструкціям, викликають дигресію і загибель лісів, знижують урожай багатьох сільськогосподарських культур, погіршують родючість ґрунтів, що мають кислу реакцію, і стан водних екосистем.

Охорона водних ресурсів Редагувати

Охорона водних ресурсів — це сукупність правових, організаційних, технологічних, економічних, наукових і соціальних заходів, спрямованих на попередження та усунення забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів з метою оптимального задоволення потреб населення та галузей економіки у воді нормативної якості.

Проблема забруднення та виснаження водних ресурсів викликана зростанням використання води промисловістю, сільським і житлово-комунальним господарствам, з одного боку, і забрудненням водних об'єктів — з іншого. Щорічно людством використовується в середньому до 6000 км³ води, з них в сільському господарстві близько 3400, промисловості 2200, на господарсько-побутові потреби 400 км³. Забруднення багатьох водних об'єктів суші (особливо в країнах Західної Європи та Північної Америки) і вод Світового океану досягло небезпечного рівня. Щорічно в океан потрапляє (млн т): 0,2 — 0,5 отрутохімікатів; 0,1 — хлорорганічних пестицидів; 5 — 11 — нафти та інших вуглеводнів; 10 — хімічних добрив; 6 — фосфорних сполук; 0,004 — ртуті; 0,2 — свинцю; 0,0005 — кадмію; 0,38 — міді; 0,44 — марганцю; 0,37 — цинку; 1000 — твердих відходів; 6,5 — 50 — твердого сміття; 6,4 — пластмас. У Північній Атлантиці нафтова плівка займає 2 — 3 % площі. Найзабрудненіші нафтою Північне і Карибське моря, Перська затока, а також прилеглі до Африки і Америки ділянки, де здійснюється її перевезення танкерним флотом.

  • За кордоном за участі громадськості з середини 90-х років ХХ ст. отримала розвиток практика ревіталізації річок — як одна з форм охорони вод . В Україні це питання також потребує розробки.

Охорона земельних ресурсів Редагувати

Докладніше: Деградація земель

Одна з головних екологічних проблем пов'язана з погіршенням стану земельних ресурсів. За історичний час внаслідок вияву прискореної ерозії, дефляції та інших негативних процесів людство втратило майже 2 млрд га продуктивних земель.

До утворення пустель схильна площа в 4,5 млрд га, на якій проживає близько 850 млн чоловік. Пустелі швидко розвиваються (до 5 — 7 млн га на рік) у тропічних районах Африки, Азії і Америки, а також у субтропіках Мексики. Швидкість зникнення лісів становить 6 — 20 млн га на рік.

Охорона геологічного середовища Редагувати

Важлива для людства проблема — охорона геологічного середовища, тобто верхньої частини літосфери, яка розглядається як багатокомпонентна динамічна система, що перебуває під впливом інженерно-господарської діяльності людини і, в свою чергу, певною мірою визначає цю діяльність. Найголовніший компонент геологічного середовища — гірські породи, що містять нарівні з твердими мінеральними і органічними компонентами гази, підземні води. Особливо великий негативний вплив на довкілля від техногенних катастроф, найбільша з яких у ХХ ст. — на Чорнобильській атомній електростанції — сталася в Україні.

Охорона довкілля суттєвим чином залежить від технічного рівня вугільної енергетики. Прикладом системних дій у подоланні екологічних ризиків є вугільна енергетика Європи. У ФРН на початку XXI ст. стала до ладу модельна вугільна ТЕС, в процесі роботи якої викиди вуглекислого газу в атмосферу відсутні. Впровадження цієї технології у комерційному масштабі планується з 2014 р. Сучасні екологічно чисті вугільні ТЕС запроектовані у Великій Британії. У Данії в 2006 р. запущено пілотний проект найбільшої у світі очисної установки димових газів (у проекті задіяно 30 компаній і 11 країн Європи, скорочення емісії вуглекислого газу — 90 %).

У США планується найближчим часом ввести в дію 80 ТЕС, які мають підвищений коефіцієнт корисної дії та новітнє очисне обладнання. Але найбільший приріст світового використання вугілля — 90 % до 2020 р. — передбачається за рахунок вугільних енергетик Китаю та Індії, в яких стан охорони довкілля порівняно нижчий.

Комплексна охорона довкілля Редагувати

Комплексна охорона довкілля здійснюється на рівні підприємств, населених пунктів, регіонів, держав і глобально — в масштабах всієї планети. Велика робота ведеться під егідою ООН, з ініціативи якої в 1972 р. створена постійно діюча Програма ООН з довкілля (ЮНЕП). У рамках ООН природоохоронні проблеми вирішують також: Всесвітня метеорологічна організація (ВМО), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВОЗ), Міжнародна морська організація (ММО), Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), Міжнародна комісія з довкілля і розвитку (МКНСР), ЮНЕСКО та ін. Велику увагу проблемам охорони довкілля приділяють Організація економічної співпраці і розвитку (ОЕСР), Європейське економічне співтовариство (ЄЕС), Організація американських держав (ОАД), Ліга арабських країн з питань освіти, культури і наук (АЛЕКСО). Генеральна Асамблея ООН прийняла в 1982 р. Всесвітню хартію природи, яка є розвитком Стокгольмської декларації про довкілля (1972), і Всесвітню стратегію охорони природи, розроблену МСОП (1980). В останні десятиліття ХХ ст. під егідою ООН розроблена Концепція сталого розвитку, яка передбачає глобальні (в просторі і часі) підходи до охорони довкілля.

В Україні питання охорони довкілля офіційно перебувають у компетенції Міністерства екології і природних ресурсів, але напряму стосуються кожного громадянина. Тому існує низка формальних і неформальних організацій, товариств і рухів охорони довкілля, що дозволяють діяти локально і більш оперативно, ніж державним структурам.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  • М. Кисельов. Екологічна політика // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Хільчевський В. К., Забокрицька М. Р., Кравчинський Р. Л. Екологічна стандартизація та запобігання впливу відходів на довкілля — К.: ВПЦ «Київський університет». — 2016. — 192 с.
  • Бойчук Ю. Д. Шульга М. В. Основи екології та екологічного права. Навч. посіб. Суми; Київ: Університетська книга, 2005.
  • Довідник чинних міжнародних договорів України у сфері охорони довкілля : / [А. Андрусевич, Н. Андрусевич, З. Козак]. — Львів: ресурс.-аналіт. центр «Суспільство і довкілля», 2009. — 203 с. — Вид. за сприяння Канад. фонду підтримки місц. ініціатив.
  • Європейське право навколишнього середовища: Навч. посіб. / М. М. Микієвич, Н. І. Андрусевич, Т. О. Будякова; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2004. — 255 c.
  • Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». Закон від 25.06.1991 № 1264 — ХΙΙ.
  • Кодекс України «Про надра». Закон. Кодекс від 27.071994 № 132/94 — ВР.
  • Водний кодекс України. Закон. Кодекс від 16.081995 № 213/95 — ВР.
  • Закон України «Про охорону атмосферного повітря». Закон від 16.10.1992 № 27 — 07 — ХΙΙ.
  • Закон України «Про відходи». Закон від 05.03.1998 № 587/98 — ВР.
  • Закон України «Про екологічну експертизу». Закон від 09.02.1995 № 45/95 — ВР.
  • Земельний кодекс України. Закон від 25.10.2001 № 2768 — ΙΙΙ.
  • Запольський А. К., Салюк А. І. Основи екології. Підручник. — К.: Вища школа, 2004.
  • Злобін Ю. А. Основи екології. Підручник. — К.: Лібра,1998.
  • Економічні основи управління оздоровленням довкілля (методологія і практика) / Ю. І. Стадницький; Держ. ун-т «Львів. політехніка». — Л., 1999. — 259 c. — Бібліогр.: 399 назв.
  • Манець І. Г., Білецький В. С., Ященко Ю. П. Російсько-український словник із техногенної безпеки та екології/ За ред. Б. А. Грядущого. — Донецьк: Донбас, 2004. — 576 с.
  • Основи екології та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Я. І. Бедрій, В. С. Джигирей, А. І. Кидисюк, В. І. Конарський, О. С. Мурін, П. І. Огринський, В. М. Сторожук, М. І. Шевченко; ред.: В. С. Джигирей; Укр. держ. лісотехн. ун-т. — Л., 1999. — 239 c. — Бібліогр.: 14 назв.
  • Основи екології та соціоекології / М. М. Назарук; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л. : Афіша, 1999. — 254 c. — Бібліогр.: 30 назв.
  • Природоохоронні технології: навч. посіб. / [Северин Л. І. та ін.] ; Вінниц. нац. техн. ун-т. — Вінниця: ВНТУ, 2012— . — 21 см.

Примітки Редагувати

  1. Зозуля, «Дзеркало тижня» № 35(614), 16.09.2006).
  2. Хільчевський В. К. Гідроекологічні проблеми ревіталізації річок на території міських агломерацій — міжнародний та український досвід // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. — 2017. — Т. 2. — С. 6-13

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ne plutati z Ohorona prirodi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ohorona Ohoro na dovki llya angl environmental protection control conservation nim Umweltwissenschaften sistema zahodiv shodo racionalnogo vikoristannya prirodnih resursiv zberezhennya osoblivo cinnih ta unikalnih prirodnih kompleksiv i zabezpechennya ekologichnoyi bezpeki Ce sukupnist derzhavnih administrativnih pravovih ekonomichnih politichnih i suspilnih zahodiv spryamovanih na racionalne vikoristannya vidtvorennya i zberezhennya prirodnih resursiv zemli obmezhennya negativnogo vplivu lyudskoyi diyalnosti na dovkillya Naukova disciplina persh za vse ekologiya z yakoyu yiyi najchastishe porivnyuyut chi plutayut Viznachnoyu osoblivistyu ye praktichnij napryam diyalnosti i shirokij spektr socialno kulturnih i prirodnih vidnosin yakih vona stosuyetsya V kolishnomu SRSR pershij universitetskij kurs na cyu temu bilshe 30 rokiv chitav Kavtaradze Dmitro Mikolajovich yakij takozh buv zasnovnikom i kerivnikom odnojmennoyi laboratoriyi v MDU im M V Lomonosova Na yiyi bazi buli rozrobleni i vprovadzheni u navchalnij proces dilovi ta imitacijni igri yaki dozvolyayut na praktici vidchuti harakter prirodoohoronnoyi diyalnosti pobachiti cilisnist i vzayemopov yazanist svitu Zmist 1 Zagalna informaciya 1 1 Obgruntuvannya 2 Ohorona atmosferi 3 Ohorona vodnih resursiv 4 Ohorona zemelnih resursiv 5 Ohorona geologichnogo seredovisha 6 Kompleksna ohorona dovkillya 7 Div takozh 8 Literatura 9 Primitki 10 PosilannyaZagalna informaciya RedaguvatiVklyuchaye ohoronu atmosfernogo povitrya vod sushi ta vod Svitovogo okeanu zemel flori i fauni geologichnogo seredovisha Meta ohoroni dovkillya protidiya negativnim zminam u dovkilli yaki mali misce v minulomu vidbuvayutsya zaraz abo mozhut buti Aktualnist ohoroni dovkillya sho peretvorilasya v globalnu problemu pov yazana golovnim chinom zi zrostannyam antropogennogo vplivu Ce zumovleno demografichnim vibuhom urbanizaciyeyu sho priskoryuyetsya i rozvitkom girnichih rozrobok i komunikacij zabrudnennyam dovkillya vidhodami nadmirnim navantazhennyam na orni zemli pasovisha lisi vodojmi U rezultati girnicho tehnichnoyi diyalnosti u sviti porusheno ne menshe 15 20 mln ga zemel z nih 59 ploshi vikoristano pid rizni girnichi virobki 38 pid vidvali pustoyi porodi abo vidhodiv zbagachennya 3 miscya osidannya provaliv ta inshih porushen poverhni pov yazanih z pidzemnimi rozrobkami Inkoli porushennya pravil vedennya girnichih robit chi masshtabna avariya prizvodit do katastrofichnih nezvorotnih naslidkiv Zahodami spryamovanimi na ohoronu dovkillya mozhut buti Obmezhennya vikidiv v atmosferu ta gidrosferu z metoyu polipshennya zagalnoyi ekologichnoyi obstanovki Stvorennya zapovidnikiv zakaznikiv i nacionalnih parkiv z metoyu zberezhennya prirodnih kompleksiv Obmezhennya vilovu ribi polyuvannya z metoyu zberezhennya pevnih vidiv Obmezhennya nesankcionovanogo vikidannya smittya Vikoristannya metodiv ekologichnoyi logistiki dlya totalnogo ochishennya vid nesankcionovanogo zasmichennya teritoriyi regionu Obgruntuvannya Redaguvati Tak kalijnij rudnik 2 u Stebniku Lvivska obl vnaslidok prorivu pidzemnih vod zatopleno rozsolom na misci kalijnoyi shahti utvorilosya ozero div svitlinu a z 2007 r rozchinyayutsya ciliki sho utrimuyut girskij masiv vid obvalennya 1 Ob yem vidvaliv porid i virobnichih vidhodiv sho utvorilisya vid spilnoyi diyalnosti girnichih pidpriyemstv svitu stanovit ponad 2000 km3 Dlya otrimannya mineralnoyi sirovini i paliva lyudstvo vimushene vikoristovuvati dedali glibshi shari zemnoyi kori zolotorudni shahti PAR napriklad dosyagli poznachok 3 4 km nizhche zemnoyi poverhni amplituda visot mizh dnom najglibshih kar yeriv i poverhneyu najvishih vidvaliv perevishuye 1100 m Girnichodobuvni roboti suprovodzhuyutsya shtuchnim vodoznizhennyam Tilki pri vidobutku vugillya z shaht i rozriziv vidkachuyetsya bl 15 km3 vodi na rik Skidannya stichnih vod sho vidkachuyutsya vede do zabrudnennya poverhnevih vodnih ob yektiv riznimi solyami naftoproduktami i vazhkimi metalami Zsuvi girskih porid na teritoriyah sho pidroblyayutsya osidannya poverhni rozsiyuvannya porodi z vidvaliv negativno vplivayut na stan zemelnih resursiv Znachni nadhodzhennya zabrudnyuvalnih rechovin vidbuvayutsya v zonah komunikacij i transportnih vuzliv 90 t pilu na 1 km zaliznichnogo polotna na rik Pri ekspluataciyi naftoprovodiv ta produktoprovodiv najbilshoyi shkodi zavdayut avarijni vitoki nafti suspenzij tosho Ohorona atmosferi RedaguvatiOdna z najgostrishih ekologichnih problem zumovlenih posilennyam tehnogennogo vplivu na prirodne seredovishe pov yazana zi stanom atmosfernogo povitrya Vona vklyuchaye ryad aspektiv Po pershe ohorona ozonovogo sharu neobhidna u zv yazku iz zrostannyam zabrudnennya atmosferi freonami oksidami azotu tosho Do seredini XXI st ce mozhe prizvesti za ocinkami do znizhennya vmistu stratosfernogo ozonu na 15 Po druge zrostannya koncentraciyi SO2 ce vuglekislij gaz sho vidbuvayetsya v osnovnomu za rahunok zgoryannya vikopnogo paliva zmenshennya plosh lisiv visnazhennya gumusovogo sharu i degradaciyi gruntiv Do seredini XXI st ochikuyetsya podvoyennya koncentraciyi gazu sho mala misce pered pochatkom NTR U rezultati parnikovogo efektu do 30 h rr XXI st serednya temperatura prizemnogo sharu povitrya mozhe pidvishitisya na 3 1 5 S prichomu maksimalne poteplinnya stanetsya v pripolyarnih zonah minimalne bilya ekvatora Ochikuyetsya zbilshennya shvidkosti tanennya lodovikiv i pidnyattya rivnya okeanu z tempom ponad 0 5 sm rik Po tretye kislotni osadi stali istotnimi komponentami atmosferi Voni vipadayut v krayinah Yevropi Pivnichnij Americi a takozh v rajonah najbilshih aglomeracij Aziyi i Latinskoyi Ameriki Golovna prichina kislotnih osadiv nadhodzhennya spoluk sirki i azotu v atmosferu pri spalenni vikopnogo paliva v stacionarnih ustanovkah i dvigunah transportu Kislotni osadi zavdayut shkodi budivlyam pam yatnikam i metalevim konstrukciyam viklikayut digresiyu i zagibel lisiv znizhuyut urozhaj bagatoh silskogospodarskih kultur pogirshuyut rodyuchist gruntiv sho mayut kislu reakciyu i stan vodnih ekosistem Ohorona vodnih resursiv RedaguvatiDokladnishe Ohorona vodOhorona vodnih resursiv ce sukupnist pravovih organizacijnih tehnologichnih ekonomichnih naukovih i socialnih zahodiv spryamovanih na poperedzhennya ta usunennya zabrudnennya zasmichennya ta visnazhennya vodnih ob yektiv z metoyu optimalnogo zadovolennya potreb naselennya ta galuzej ekonomiki u vodi normativnoyi yakosti Problema zabrudnennya ta visnazhennya vodnih resursiv viklikana zrostannyam vikoristannya vodi promislovistyu silskim i zhitlovo komunalnim gospodarstvam z odnogo boku i zabrudnennyam vodnih ob yektiv z inshogo Shorichno lyudstvom vikoristovuyetsya v serednomu do 6000 km vodi z nih v silskomu gospodarstvi blizko 3400 promislovosti 2200 na gospodarsko pobutovi potrebi 400 km Zabrudnennya bagatoh vodnih ob yektiv sushi osoblivo v krayinah Zahidnoyi Yevropi ta Pivnichnoyi Ameriki i vod Svitovogo okeanu dosyaglo nebezpechnogo rivnya Shorichno v okean potraplyaye mln t 0 2 0 5 otrutohimikativ 0 1 hlororganichnih pesticidiv 5 11 nafti ta inshih vuglevodniv 10 himichnih dobriv 6 fosfornih spoluk 0 004 rtuti 0 2 svincyu 0 0005 kadmiyu 0 38 midi 0 44 margancyu 0 37 cinku 1000 tverdih vidhodiv 6 5 50 tverdogo smittya 6 4 plastmas U Pivnichnij Atlantici naftova plivka zajmaye 2 3 ploshi Najzabrudnenishi naftoyu Pivnichne i Karibske morya Perska zatoka a takozh prilegli do Afriki i Ameriki dilyanki de zdijsnyuyetsya yiyi perevezennya tankernim flotom Za kordonom za uchasti gromadskosti z seredini 90 h rokiv HH st otrimala rozvitok praktika revitalizaciyi richok yak odna z form ohoroni vod V Ukrayini ce pitannya takozh potrebuye rozrobki 2 Ohorona zemelnih resursiv RedaguvatiDokladnishe Degradaciya zemelOdna z golovnih ekologichnih problem pov yazana z pogirshennyam stanu zemelnih resursiv Za istorichnij chas vnaslidok viyavu priskorenoyi eroziyi deflyaciyi ta inshih negativnih procesiv lyudstvo vtratilo majzhe 2 mlrd ga produktivnih zemel Do utvorennya pustel shilna plosha v 4 5 mlrd ga na yakij prozhivaye blizko 850 mln cholovik Pusteli shvidko rozvivayutsya do 5 7 mln ga na rik u tropichnih rajonah Afriki Aziyi i Ameriki a takozh u subtropikah Meksiki Shvidkist zniknennya lisiv stanovit 6 20 mln ga na rik Ohorona geologichnogo seredovisha RedaguvatiVazhliva dlya lyudstva problema ohorona geologichnogo seredovisha tobto verhnoyi chastini litosferi yaka rozglyadayetsya yak bagatokomponentna dinamichna sistema sho perebuvaye pid vplivom inzhenerno gospodarskoyi diyalnosti lyudini i v svoyu chergu pevnoyu miroyu viznachaye cyu diyalnist Najgolovnishij komponent geologichnogo seredovisha girski porodi sho mistyat narivni z tverdimi mineralnimi i organichnimi komponentami gazi pidzemni vodi Osoblivo velikij negativnij vpliv na dovkillya vid tehnogennih katastrof najbilsha z yakih u HH st na Chornobilskij atomnij elektrostanciyi stalasya v Ukrayini Ohorona dovkillya suttyevim chinom zalezhit vid tehnichnogo rivnya vugilnoyi energetiki Prikladom sistemnih dij u podolanni ekologichnih rizikiv ye vugilna energetika Yevropi U FRN na pochatku XXI st stala do ladu modelna vugilna TES v procesi roboti yakoyi vikidi vuglekislogo gazu v atmosferu vidsutni Vprovadzhennya ciyeyi tehnologiyi u komercijnomu masshtabi planuyetsya z 2014 r Suchasni ekologichno chisti vugilni TES zaproektovani u Velikij Britaniyi U Daniyi v 2006 r zapusheno pilotnij proekt najbilshoyi u sviti ochisnoyi ustanovki dimovih gaziv u proekti zadiyano 30 kompanij i 11 krayin Yevropi skorochennya emisiyi vuglekislogo gazu 90 U SShA planuyetsya najblizhchim chasom vvesti v diyu 80 TES yaki mayut pidvishenij koeficiyent korisnoyi diyi ta novitnye ochisne obladnannya Ale najbilshij pririst svitovogo vikoristannya vugillya 90 do 2020 r peredbachayetsya za rahunok vugilnih energetik Kitayu ta Indiyi v yakih stan ohoroni dovkillya porivnyano nizhchij Kompleksna ohorona dovkillya RedaguvatiKompleksna ohorona dovkillya zdijsnyuyetsya na rivni pidpriyemstv naselenih punktiv regioniv derzhav i globalno v masshtabah vsiyeyi planeti Velika robota vedetsya pid egidoyu OON z iniciativi yakoyi v 1972 r stvorena postijno diyucha Programa OON z dovkillya YuNEP U ramkah OON prirodoohoronni problemi virishuyut takozh Vsesvitnya meteorologichna organizaciya VMO Vsesvitnya organizaciya ohoroni zdorov ya VOZ Mizhnarodna morska organizaciya MMO Mizhnarodne agentstvo z atomnoyi energiyi MAGATE Mizhnarodna komisiya z dovkillya i rozvitku MKNSR YuNESKO ta in Veliku uvagu problemam ohoroni dovkillya pridilyayut Organizaciya ekonomichnoyi spivpraci i rozvitku OESR Yevropejske ekonomichne spivtovaristvo YeES Organizaciya amerikanskih derzhav OAD Liga arabskih krayin z pitan osviti kulturi i nauk ALEKSO Generalna Asambleya OON prijnyala v 1982 r Vsesvitnyu hartiyu prirodi yaka ye rozvitkom Stokgolmskoyi deklaraciyi pro dovkillya 1972 i Vsesvitnyu strategiyu ohoroni prirodi rozroblenu MSOP 1980 V ostanni desyatilittya HH st pid egidoyu OON rozroblena Koncepciya stalogo rozvitku yaka peredbachaye globalni v prostori i chasi pidhodi do ohoroni dovkillya V Ukrayini pitannya ohoroni dovkillya oficijno perebuvayut u kompetenciyi Ministerstva ekologiyi i prirodnih resursiv ale napryamu stosuyutsya kozhnogo gromadyanina Tomu isnuye nizka formalnih i neformalnih organizacij tovaristv i ruhiv ohoroni dovkillya sho dozvolyayut diyati lokalno i bilsh operativno nizh derzhavnim strukturam Div takozh RedaguvatiVodoohoronna zona Vsesvitnij fond dikoyi prirodi Grinpis Mezhi zrostannya Nacionalnij ekologichnij centr Ukrayini Ohorona vod Ohorona nadr Ohorona dovkillya v procesi koristuvannya naftogazonosnimi nadrami Ohorona prirodi Spisok ekologichnih dat ta podij Spisok problem dovkillya Diya lyudini na prirodu Stalij rozvitok Indikatori stalogo rozvitku Azotne pozhezhogasinnyaLiteratura RedaguvatiM Kiselov Ekologichna politika Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Hilchevskij V K Zabokricka M R Kravchinskij R L Ekologichna standartizaciya ta zapobigannya vplivu vidhodiv na dovkillya K VPC Kiyivskij universitet 2016 192 s Bojchuk Yu D Shulga M V Osnovi ekologiyi ta ekologichnogo prava Navch posib Sumi Kiyiv Universitetska kniga 2005 Dovidnik chinnih mizhnarodnih dogovoriv Ukrayini u sferi ohoroni dovkillya A Andrusevich N Andrusevich Z Kozak Lviv resurs analit centr Suspilstvo i dovkillya 2009 203 s Vid za spriyannya Kanad fondu pidtrimki misc iniciativ Yevropejske pravo navkolishnogo seredovisha Navch posib M M Mikiyevich N I Andrusevich T O Budyakova Lviv nac un t im I Franka L 2004 255 c Zakon Ukrayini Pro ohoronu navkolishnogo prirodnogo seredovisha Zakon vid 25 06 1991 1264 HII Kodeks Ukrayini Pro nadra Zakon Kodeks vid 27 071994 132 94 VR Vodnij kodeks Ukrayini Zakon Kodeks vid 16 081995 213 95 VR Zakon Ukrayini Pro ohoronu atmosfernogo povitrya Zakon vid 16 10 1992 27 07 HII Zakon Ukrayini Pro vidhodi Zakon vid 05 03 1998 587 98 VR Zakon Ukrayini Pro ekologichnu ekspertizu Zakon vid 09 02 1995 45 95 VR Zemelnij kodeks Ukrayini Zakon vid 25 10 2001 2768 III Zapolskij A K Salyuk A I Osnovi ekologiyi Pidruchnik K Visha shkola 2004 Zlobin Yu A Osnovi ekologiyi Pidruchnik K Libra 1998 Ekonomichni osnovi upravlinnya ozdorovlennyam dovkillya metodologiya i praktika Yu I Stadnickij Derzh un t Lviv politehnika L 1999 259 c Bibliogr 399 nazv Manec I G Bileckij V S Yashenko Yu P Rosijsko ukrayinskij slovnik iz tehnogennoyi bezpeki ta ekologiyi Za red B A Gryadushogo Doneck Donbas 2004 576 s Osnovi ekologiyi ta ohorona navkolishnogo prirodnogo seredovisha Navch posib dlya stud vish navch zakl Ya I Bedrij V S Dzhigirej A I Kidisyuk V I Konarskij O S Murin P I Ogrinskij V M Storozhuk M I Shevchenko red V S Dzhigirej Ukr derzh lisotehn un t L 1999 239 c Bibliogr 14 nazv Osnovi ekologiyi ta socioekologiyi M M Nazaruk Lviv nac un t im I Franka L Afisha 1999 254 c Bibliogr 30 nazv Prirodoohoronni tehnologiyi navch posib Severin L I ta in Vinnic nac tehn un t Vinnicya VNTU 2012 21 sm Ch 1 Zahist atmosferi 2012 387 s il tabl Bibliogr s 344 347 60 nazv 300 pr 1 j zapusk 1 100 ISBN 978 966 641 478 9Ohorona navkolishngo seredovisha Fizichni ta himichni osnovi galuzevogo virobnictva Navchalnij posibnik Smirnov V O Bileckij V S Novij Svit 2000 FOP Picha S V 2022 148 s Rejmers N F Prirodopolzovanie slovar spravochnik M Mysl 1990 Primitki Redaguvati Zozulya Dzerkalo tizhnya 35 614 16 09 2006 Hilchevskij V K Gidroekologichni problemi revitalizaciyi richok na teritoriyi miskih aglomeracij mizhnarodnij ta ukrayinskij dosvid Gidrologiya gidrohimiya i gidroekologiya 2017 T 2 S 6 13Posilannya RedaguvatiOhorona atmosfernogo povitrya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Ohorona i zahist lisiv Yuridichna enciklopediya Ohorona navkolishnogo prirodnogo seredovisha dovkillya Yuridichna enciklopediya Normativi granichno dopustimih navantazhen na navkolishnye prirodne seredovishe Slovnik dovidnik z ekologiyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 130 Ob yekti ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha Slovnik dovidnik z ekologiyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 131 OHORONA NAVKOLIShNOGO SEREDOVIShA Farmacevtichna enciklopediya Rossijskoe prirodoohrannoe dvizhenie nedostupne posilannya z chervnya 2019 Lekciya profesora Brudnogo pro ekologichnu propagandu Borejko V E Vvedenie v prirodoohrannuyu estetiku Seriya Ohrana dikoj prirody Kievskij ekologo kulturnyj centr 2001 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Naukova pracya odnogo z kerivnikiv kiyivskogo prirodoohoronnogo ruhu Volodimira Borejko Ohorona ribi Ekologichnij dajdzhest Blog pro ohoronu dovkillya Ukrayinskij ofis Vsesvitnogo fondu dikoyi prirodi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ohorona dovkillya amp oldid 40068552