www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дика природа великі значною мірою некеровані неконтрольовані і незмінені людьми або здатні відновитися до такого стану д

Дика природа

Дика природа — великі, значною мірою некеровані, неконтрольовані і незмінені людьми або здатні відновитися до такого стану ділянки землі, де підтримується місцеве біорізноманіття (включаючи хижаків), екосистемні процеси і є малозмінена людиною нежива природа (скелі, дюни, гори, водні джерела і тощо). На цих ділянках дика природа відтворюється без допомоги людини, природним шляхом, «диким» типом, зберігаючи саморегуляцію за рахунок внутрішніх зв'язків. Дика природа — це земля з власною волею. Ділянка дикої природи може також бути деякою мірою культурним ландшафтом, який використовується аборигенних народом протягом десятків тисяч років.

Територія дикої природи допускає сучасне невелике і ненастійливе людське вторгнення, але так, щоб природні процеси продовжували еволюціонувати. Дика природа не буває статичною і може мати кілька ступенів порушенності людиною.

Першими в світі США дали юридичне визначення дикої природи, яке закріплено в Законі 1964 р. «Про дику природу».

Сучасна ідея дикої природи Редагувати

Сучасна ідея дикої природи — система поглядів і підходів до дикої природи і її охорони, заснованих на тому, що дика природа — не тільки ресурс або важливий компонент екологічних систем. Дика природа — це ще й суб'єкт, зовсім інше, священний простір, Мати-Богиня, інша, більш стародавня цивілізація, існуюча поза людським контролем, повноправний партнер людини.

Дика природа має свою внутрішню цінність, свої інтереси, свою гідність, свою мету і права на існування і свободу. Сучасна ідея дикої природи спрямована на порятунок від знищення всієї дикої природи, що залишилася на Землі.

Етика дикої природи Редагувати

У 1976 р. американський географ і захисник дикої природи Лінда Гребер випустила книгу «Дика природа як священний простір», в якій виклала концепцію етики дикої природи. На її думку етика дикої природи — це радикальний напрямок екологічної етики, орієнтованої на повагу свободи, інших прав дикої природи і шанування дикої природи як священного простору. Її мета — максимальне невикористання дикої природи, а також заповідання якомога більших площ дикої природи.

Цінності дикої природи Редагувати

Цінностями дикої природи є суб'єктивна оцінка її значення, мотивуюча поведінку людини. Цінності дикої природи діляться на зовнішні і внутрішню. До зовнішніх цінностей відносяться утилітарні — економічна, рекреаційна, а також не утилітарні — релігійна, екологічна, естетична, освітня, патріотична, етична, духовна, історико-культурна, наукова.

Внутрішня цінність дикої природи означає, що об'єкт цінний сам по собі, сам для себе, незалежно від користі для інших.

Етико-естетичний підхід у заповідній справі й охороні дикої природи Редагувати

Етико-естетичний підхід у заповідній справі й охороні дикої природи — філософський напрямок у створенні охоронюваних природних територій і захисті біорізноманіття, розроблений в Російській імперії наприкінці XIX — на початку XX століть російськими та українськими піонерами охорони природи — І. П. Бородіним, Д. М. Анучиним, Г. А. Кожевніковим, O.П. Семеновим-Тян-Шанським, В. І. Талієвим, В. Є. Тімоновим. Центральною його ідеєю є твердження етичної та естетичної цінності світу природи, права дикої природи і видів диких живих істот на існування, необхідність формування гуманного ставлення людей до дикої природи і всіх живих істот незалежно від їх практичної користі, високе оцінювання нематеріальних цінностей дикої природи. Після 1917 р., в силу відомих політичних причин, даний підхід був відданий в СРСР забуттю. В даний час ідеї етико-естетичного підходу послужили для розробки принципів ідеї абсолютної заповідності.

Піонери охорони дикої природи України Редагувати

До піонерів охорони дикої природи в Україні належить група українських, російських, польських, румунських і чеських вчених-природничників і громадських діячів, які першими на рубежі XIX-XX століть заговорили про право дикої природи на існування і захист її матеріальних і нематеріальних цінностей. До них слід віднести В. Г. Аверіна, М. П. Акімова, О. О. Браунера, Г. О. Бризгаліна, П. Ф. Бузука, М. І. Гавриленка, В. Я. Гурського, Н. О. Десятову-Шостенко, Й. Пачоського, С. О. Іллічівського, М. І. Котова, Є. М. Лавренка, Б. Лучаківського, В. Ф. Ніколаєва, А. Л. П'ясецького, М. С. Шалита, М. В. Шарлеманя, О. О. Шумера, О. А. Янату, І. І. Пузанова, Ф. Е. Фальц-Фейна (всі Україна), Ш. Вердака, В. Дзєдушицького, П. Контні, С. Мацька, О. Мріца, Я. Павликівського, М. Рациборського (всі Польща), М. Гушуляка (Румунія), А. Златника (Чехія), В. В. Докучаєва, Г. О. Кожевнікова, П. К. Козлова, М. Е. Мартіно, В. В. Станчинського, В. М. Сукачова, В. І. Талієва, Ф. Ф. Шилінгера (Росія). У 1930-х роках третину піонерів охорони дикої природи, що проживали на території Радянської України, було репресовано.

Охорона перших об'єктів дикої природи на території України Редагувати

Перша ділянка дикої природи — Пам'ятка Пеняцька на території сучасної України була заповідана в 1886 р. графом В. Дзєдушицьким (поблизу села Пеняки, під м. Броди в Тернопільському воєводстві, зараз Львівська область). У 1889 р. багатий землевласник Херсонської губернії Ф. Е. Фальц-Фейн взяв під охорону ділянка цілинного степу в своєму маєтку Асканія-Нова. У 1898 р. він бере під охорону нові ділянки цілини в 500 і 120 десятин, де починаються постійні дослідження ботаніка Й. Пачоського. У 1910 р. Хортицьке товариство охоронців природи викупило скельну ділянку Дніпра під сучасним м. Запоріжжя в кілька сот гектарів і взяло під охорону. У 1913 р. Кримське товариство дослідників природи та любителів природи взяло під охорону степову дільницю під Сімферополем. У 1914–1915 рр. граф Кочубей взяв під охорону 160 десятин свого Карлівського бору біля Диканьки.

Розгроми заповідників Редагувати

Значної шкоди охороні дикої природи України було завдано в результаті проведених у СРСР в 1951 р. і в 1961 р. масових закриттях заповідників. У 1951 р. з ініціативи Й. Сталіна, Л. Берії та М. Малєнкова в СРСР було закрито 88 заповідників, з них 19 — в Україні. У 1961 р. з ініціативи М. Хрущова в СРСР було закрито додатково 16 заповідників. На це раз на Україні, завдяки опору керівництва республіки, насамперед Д. Коротченка, жоден з українських заповідників ні закрито, лише був скорочений штат Чорноморського та Українського степового заповідників.

Охорона дикої природи в США та інших країнах Редагувати

Першим у США питання про охорону дикої природи підняв у середині XIX століття відомий американський екофілософ Г. Торо. У 1940–1950-х роках відомі американські захисники дикої природи О. Леопольд, Б. Маршалл, Г. Занісер стали піднімати питання про необхідність законодавчої охорони ділянок дикої природи США. Г. Занісером був розроблений проект Закону «Про дику природу», який в 1964 р. був прийнятий Конгресом США і підписаний Президентом США Л. Джонсоном. Під захист держави було взято 53 території загальною площею 9,1 млн акрів дикої природи у 13 штатах. На виділених територіях дикої природи в основному заборонялася комерційна діяльність, використання доріг та автотранспорту, зведення будівель і споруд. Метою створеної Національної системи територій дикої природи став їх захист від економічного використання. Одночасно в них дозволялася примітивна рекреація. На 2005 р. до Національної системи територій дикої природи входило 106.498.016 акрів, або 677 ділянок дикої природи, розташованих в 44 штатах, що становить 4,7% площі країни, або площу рівну штату Монтана.

Слід додати, що подібна законодавча база щодо захисту ділянок дикої природи існує в Канаді, Австралії та Фінляндії.

Див. також Європейська дика природа.

Інтепретація дикої природи Редагувати

Інтерпретація дикої природи (тлумачення, пояснення, виховання в єдності з освітою, переклад «мови» природи на людську мову) — освітня діяльність, спрямована на розкриття значення природних об'єктів та їх взаємин в природі через екскурсійну діяльність, особисте знайомство з природою, непряме демонстрування цінностей природи, передумова і створення основи для оцінювання, що робить дику природу поцінованою. Цей термін був запропонований американським захисником дикої природи Джоном М'юром в перше десятиліття XX ст. Інтепретація стала практикуватися в американських і канадських національних парках, а також на територіях дикої природи. Останнім часом набула поширення в Україні та інших європейських країнах.

Екологічні ризики Редагувати

На жаль, у ряді випадків інтерпретація дикої природи перетворюється на організацію розваг для людей на лоні дикої природи з метою отримання прибутку, що ніяк не в'яжеться із завданнями інтерпретаційної діяльності в дикій природі. У цьому випадку дикій заповідній природі завдається непоправна екологічна шкода, у зв'язку з чим Законом України «Про природно-заповідний фонд України» будь-який туризм в природних заповідниках, а також в заповідних зонах національних природних парків та біосферних заповідників заборонений.

Критика Редагувати

Американську концепцію дикої природи критикували деякі письменники дикої природи. Наприклад, Вільям Кронон пише, що те, що він називає етикою або культом дикої природи, може «навчити нас бути зневажливими або навіть презирливими до таких місць і переживань», і що «дика природа має тенденцію віддавати перевагу деяким частинам природи за рахунок інших» використовуючи в якості прикладу «могутній каньйон, більш надихаючий, ніж скромне болото». Це найбільш ясно видно з того факту, що майже у всіх національних парках США збереглися вражаючі каньйони і гори, і тільки в 1940-х роках болото стало національним парком - Еверглейдс. В середині 20-го століття національні парки почали охороняти біорізноманіття, а не просто привабливі пейзажі.

Кронон також вважає, що пристрасть до порятунку дикої природи «становить серйозну загрозу відповідальному енвайронменталізму» і пише, що він дозволяє людям «дати собі дозвіл ухилитися від відповідальності за життя, яку ми насправді ведемо ....до такої міри, що ми живучи в міській-індустріальної цивілізації, в той же час прикидаємо себе, ніби наш справжній дім знаходиться в дикій природі».

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

  • Дика природа //  : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 67.
  • Дика заповідна природа. В пошуках нової ідеології [2] [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Нэш Р. Дикая природа и американский разум [3] [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Сучасна ідея охорони дикої природи Криму і священні об'єкти природи Криму [4] [ 3 вересня 2012 у Wayback Machine.]
  • Екологічна політика США і Канади [5] [ 2 квітня 2014 у Wayback Machine.]
  • Экскурсии в заповедниках — смерть для дикой природы http://ecoethics.ru/wp-content/uploads/2013/08/int_exkurs_2013.pdf [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • План интепретации природы для заказника «Ельня» http://greenlogic.by/content/files/Elnya/Rus_combine_report_Cooper_.pdf[недоступне посилання з липня 2019]

Фотогалерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Nash R. Wilderness and American mind. — New-Hawen and London : Jale Univ. Press, 1982. — 430 p.
  2. ↑ Oelshlaeger M. The idea of wilderness. — New Haven and London : Jale Univ. Press, 1991. — P. 243–281.
  3. ↑ Voices for the wilderness. — New York : Ballantine Books, 1969.
  4. ↑ Борейко В. Е. Современная идея дикой природы. — К.: КЭКЦ, 2003. — 208 с.
  5. ↑ Носс Р. Проект «Дикие земли». Стратегия сохранения дикой природы. — Новосибирск, 1996. — 46 с.
  6. . Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 25 березня 2019. 
  7. ↑ Graber L.Wilderness as sacred spase. — Washington, D.C.: Association of American Geographers, 1976. — 124 p.
  8. Патон Б. Е. Права природы также незыблемы, как и права человека // Зеркало недели. — 2002. — 5-11 окт., № 38 (413). — С.16.
  9. ↑ Борейко В. Е. Словарь деятелей охраны природы. — К.: КЭКЦ, 2001. — 524 с.
  10. Этико-эстетический подход в охране дикой природы и заповедном деле. Из отечественных классических работ. — К.: КЭКЦ, 1999. — 168 с.
  11. ↑ Борейко В. Е. История охраны природы Украины. — К.: КЭКЦ, 2001. — 544 с.
  12. Торо У. Уолден, или жизнь в лесу // Ральф Эмерсон, Эссе. Генри Торо, Уолден, или жизнь в лесу. — М.: Худ. лит-ра, 1986. — С. 385–614.
  13. Wilderness. America's living heritage. — San Francisco : Sierra Club Books, 1961. — 220 p.
  14. Леопольд О. Календарь песчаного графства. — М.: Мир, 1980. — 216 с.
  15. ↑ Борейко В. Е. История охраны дикой природы в США. — К.: КЭКЦ, 2008. — 80 с.
  16. . Архів оригіналу за 26 вересня 2013. Процитовано 4 вересня 2013. 
  17. Новый курс введения в интепретации наследия и обслуживания клиентов в дикой природе [1][недоступне посилання з липня 2019]
  18. ↑ Runte A. National parks. The American experience. — Lincoln — London : Univ. Nebrasca Press, 1979. — 335 p.
  19. ↑ Борейко В. Е. Пути и методы природоохранной пропаганды. — К.: КЭКЦ, 2002. — 280 с.
  20. ↑ Троянский конь экотуризма — смерть для заповедной природы. — К.: КЭКЦ, 2010. — 116 с.
  21. Закон України «Про природно-заповідний фонд України»
  22. ↑ The Trouble with Wilderness [ 27 вересня 2011 у Wayback Machine.] University of Wisconsin-Madison. Retrieved: 28 January 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dika priroda veliki znachnoyu miroyu nekerovani nekontrolovani i nezmineni lyudmi abo zdatni vidnovitisya do takogo stanu dilyanki zemli de pidtrimuyetsya misceve bioriznomanittya vklyuchayuchi hizhakiv ekosistemni procesi i ye malozminena lyudinoyu nezhiva priroda skeli dyuni gori vodni dzherela i tosho 1 2 3 4 5 Na cih dilyankah dika priroda vidtvoryuyetsya bez dopomogi lyudini prirodnim shlyahom dikim tipom zberigayuchi samoregulyaciyu za rahunok vnutrishnih zv yazkiv Dika priroda ce zemlya z vlasnoyu voleyu 4 Dilyanka dikoyi prirodi mozhe takozh buti deyakoyu miroyu kulturnim landshaftom yakij vikoristovuyetsya aborigennih narodom protyagom desyatkiv tisyach rokiv 1 Teritoriya dikoyi prirodi dopuskaye suchasne nevelike i nenastijlive lyudske vtorgnennya ale tak shob prirodni procesi prodovzhuvali evolyucionuvati Dika priroda ne buvaye statichnoyu i mozhe mati kilka stupeniv porushennosti lyudinoyu 1 2 3 Pershimi v sviti SShA dali yuridichne viznachennya dikoyi prirodi yake zakripleno v Zakoni 1964 r Pro diku prirodu 6 Zmist 1 Suchasna ideya dikoyi prirodi 2 Etika dikoyi prirodi 3 Cinnosti dikoyi prirodi 4 Etiko estetichnij pidhid u zapovidnij spravi j ohoroni dikoyi prirodi 5 Pioneri ohoroni dikoyi prirodi Ukrayini 6 Ohorona pershih ob yektiv dikoyi prirodi na teritoriyi Ukrayini 7 Rozgromi zapovidnikiv 8 Ohorona dikoyi prirodi v SShA ta inshih krayinah 9 Intepretaciya dikoyi prirodi 10 Ekologichni riziki 11 Kritika 12 Div takozh 13 Posilannya 14 Fotogalereya 15 PrimitkiSuchasna ideya dikoyi prirodi RedaguvatiSuchasna ideya dikoyi prirodi sistema poglyadiv i pidhodiv do dikoyi prirodi i yiyi ohoroni zasnovanih na tomu sho dika priroda ne tilki resurs abo vazhlivij komponent ekologichnih sistem Dika priroda ce she j sub yekt zovsim inshe svyashennij prostir Mati Boginya insha bilsh starodavnya civilizaciya isnuyucha poza lyudskim kontrolem povnopravnij partner lyudini 1 4 7 Dika priroda maye svoyu vnutrishnyu cinnist svoyi interesi svoyu gidnist svoyu metu i prava na isnuvannya i svobodu 8 Suchasna ideya dikoyi prirodi spryamovana na poryatunok vid znishennya vsiyeyi dikoyi prirodi sho zalishilasya na Zemli 1 5 Etika dikoyi prirodi RedaguvatiU 1976 r amerikanskij geograf i zahisnik dikoyi prirodi Linda Greber vipustila knigu Dika priroda yak svyashennij prostir v yakij viklala koncepciyu etiki dikoyi prirodi 7 Na yiyi dumku etika dikoyi prirodi ce radikalnij napryamok ekologichnoyi etiki oriyentovanoyi na povagu svobodi inshih prav dikoyi prirodi i shanuvannya dikoyi prirodi yak svyashennogo prostoru Yiyi meta maksimalne nevikoristannya dikoyi prirodi a takozh zapovidannya yakomoga bilshih plosh dikoyi prirodi 7 Cinnosti dikoyi prirodi RedaguvatiCinnostyami dikoyi prirodi ye sub yektivna ocinka yiyi znachennya motivuyucha povedinku lyudini Cinnosti dikoyi prirodi dilyatsya na zovnishni i vnutrishnyu Do zovnishnih cinnostej vidnosyatsya utilitarni ekonomichna rekreacijna a takozh ne utilitarni religijna ekologichna estetichna osvitnya patriotichna etichna duhovna istoriko kulturna naukova 1 2 4 Vnutrishnya cinnist dikoyi prirodi oznachaye sho ob yekt cinnij sam po sobi sam dlya sebe nezalezhno vid koristi dlya inshih 1 4 Etiko estetichnij pidhid u zapovidnij spravi j ohoroni dikoyi prirodi RedaguvatiEtiko estetichnij pidhid u zapovidnij spravi j ohoroni dikoyi prirodi filosofskij napryamok u stvorenni ohoronyuvanih prirodnih teritorij i zahisti bioriznomanittya rozroblenij v Rosijskij imperiyi naprikinci XIX na pochatku XX stolit rosijskimi ta ukrayinskimi pionerami ohoroni prirodi I P Borodinim D M Anuchinim G A Kozhevnikovim O P Semenovim Tyan Shanskim V I Taliyevim V Ye Timonovim Centralnoyu jogo ideyeyu ye tverdzhennya etichnoyi ta estetichnoyi cinnosti svitu prirodi prava dikoyi prirodi i vidiv dikih zhivih istot na isnuvannya neobhidnist formuvannya gumannogo stavlennya lyudej do dikoyi prirodi i vsih zhivih istot nezalezhno vid yih praktichnoyi koristi visoke ocinyuvannya nematerialnih cinnostej dikoyi prirodi 9 10 Pislya 1917 r v silu vidomih politichnih prichin danij pidhid buv viddanij v SRSR zabuttyu V danij chas ideyi etiko estetichnogo pidhodu posluzhili dlya rozrobki principiv ideyi absolyutnoyi zapovidnosti 9 Pioneri ohoroni dikoyi prirodi Ukrayini RedaguvatiDo pioneriv ohoroni dikoyi prirodi v Ukrayini nalezhit grupa ukrayinskih rosijskih polskih rumunskih i cheskih vchenih prirodnichnikiv i gromadskih diyachiv yaki pershimi na rubezhi XIX XX stolit zagovorili pro pravo dikoyi prirodi na isnuvannya i zahist yiyi materialnih i nematerialnih cinnostej Do nih slid vidnesti V G Averina M P Akimova O O Braunera G O Brizgalina P F Buzuka M I Gavrilenka V Ya Gurskogo N O Desyatovu Shostenko J Pachoskogo S O Illichivskogo M I Kotova Ye M Lavrenka B Luchakivskogo V F Nikolayeva A L P yaseckogo M S Shalita M V Sharlemanya O O Shumera O A Yanatu I I Puzanova F E Falc Fejna vsi Ukrayina Sh Verdaka V Dzyedushickogo P Kontni S Macka O Mrica Ya Pavlikivskogo M Raciborskogo vsi Polsha M Gushulyaka Rumuniya A Zlatnika Chehiya V V Dokuchayeva G O Kozhevnikova P K Kozlova M E Martino V V Stanchinskogo V M Sukachova V I Taliyeva F F Shilingera Rosiya 9 U 1930 h rokah tretinu pioneriv ohoroni dikoyi prirodi sho prozhivali na teritoriyi Radyanskoyi Ukrayini bulo represovano 9 Ohorona pershih ob yektiv dikoyi prirodi na teritoriyi Ukrayini RedaguvatiPersha dilyanka dikoyi prirodi Pam yatka Penyacka na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini bula zapovidana v 1886 r grafom V Dzyedushickim poblizu sela Penyaki pid m Brodi v Ternopilskomu voyevodstvi zaraz Lvivska oblast 9 U 1889 r bagatij zemlevlasnik Hersonskoyi guberniyi F E Falc Fejn vzyav pid ohoronu dilyanka cilinnogo stepu v svoyemu mayetku Askaniya Nova 9 U 1898 r vin bere pid ohoronu novi dilyanki cilini v 500 i 120 desyatin de pochinayutsya postijni doslidzhennya botanika J Pachoskogo 9 U 1910 r Horticke tovaristvo ohoronciv prirodi vikupilo skelnu dilyanku Dnipra pid suchasnim m Zaporizhzhya v kilka sot gektariv i vzyalo pid ohoronu 9 U 1913 r Krimske tovaristvo doslidnikiv prirodi ta lyubiteliv prirodi vzyalo pid ohoronu stepovu dilnicyu pid Simferopolem 11 U 1914 1915 rr graf Kochubej vzyav pid ohoronu 160 desyatin svogo Karlivskogo boru bilya Dikanki 9 11 Rozgromi zapovidnikiv RedaguvatiZnachnoyi shkodi ohoroni dikoyi prirodi Ukrayini bulo zavdano v rezultati provedenih u SRSR v 1951 r i v 1961 r masovih zakrittyah zapovidnikiv U 1951 r z iniciativi J Stalina L Beriyi ta M Malyenkova v SRSR bulo zakrito 88 zapovidnikiv z nih 19 v Ukrayini 11 U 1961 r z iniciativi M Hrushova v SRSR bulo zakrito dodatkovo 16 zapovidnikiv Na ce raz na Ukrayini zavdyaki oporu kerivnictva respubliki nasampered D Korotchenka zhoden z ukrayinskih zapovidnikiv ni zakrito lishe buv skorochenij shtat Chornomorskogo ta Ukrayinskogo stepovogo zapovidnikiv 11 Ohorona dikoyi prirodi v SShA ta inshih krayinah RedaguvatiPershim u SShA pitannya pro ohoronu dikoyi prirodi pidnyav u seredini XIX stolittya vidomij amerikanskij ekofilosof G Toro 12 U 1940 1950 h rokah vidomi amerikanski zahisniki dikoyi prirodi O Leopold B Marshall G Zaniser stali pidnimati pitannya pro neobhidnist zakonodavchoyi ohoroni dilyanok dikoyi prirodi SShA 1 13 14 G Zaniserom buv rozroblenij proekt Zakonu Pro diku prirodu yakij v 1964 r buv prijnyatij Kongresom SShA i pidpisanij Prezidentom SShA L Dzhonsonom Pid zahist derzhavi bulo vzyato 53 teritoriyi zagalnoyu plosheyu 9 1 mln akriv dikoyi prirodi u 13 shtatah 1 Na vidilenih teritoriyah dikoyi prirodi v osnovnomu zaboronyalasya komercijna diyalnist vikoristannya dorig ta avtotransportu zvedennya budivel i sporud Metoyu stvorenoyi Nacionalnoyi sistemi teritorij dikoyi prirodi stav yih zahist vid ekonomichnogo vikoristannya Odnochasno v nih dozvolyalasya primitivna rekreaciya 1 Na 2005 r do Nacionalnoyi sistemi teritorij dikoyi prirodi vhodilo 106 498 016 akriv abo 677 dilyanok dikoyi prirodi roztashovanih v 44 shtatah sho stanovit 4 7 ploshi krayini abo ploshu rivnu shtatu Montana 4 Slid dodati sho podibna zakonodavcha baza shodo zahistu dilyanok dikoyi prirodi isnuye v Kanadi Avstraliyi ta Finlyandiyi 4 Div takozh Yevropejska dika priroda Intepretaciya dikoyi prirodi RedaguvatiInterpretaciya dikoyi prirodi tlumachennya poyasnennya vihovannya v yednosti z osvitoyu pereklad movi prirodi na lyudsku movu osvitnya diyalnist spryamovana na rozkrittya znachennya prirodnih ob yektiv ta yih vzayemin v prirodi cherez ekskursijnu diyalnist osobiste znajomstvo z prirodoyu nepryame demonstruvannya cinnostej prirodi peredumova i stvorennya osnovi dlya ocinyuvannya sho robit diku prirodu pocinovanoyu 15 16 17 18 19 Cej termin buv zaproponovanij amerikanskim zahisnikom dikoyi prirodi Dzhonom M yurom v pershe desyatilittya XX st Intepretaciya stala praktikuvatisya v amerikanskih i kanadskih nacionalnih parkah a takozh na teritoriyah dikoyi prirodi 15 18 19 Ostannim chasom nabula poshirennya v Ukrayini ta inshih yevropejskih krayinah 20 Ekologichni riziki RedaguvatiNa zhal u ryadi vipadkiv interpretaciya dikoyi prirodi peretvoryuyetsya na organizaciyu rozvag dlya lyudej na loni dikoyi prirodi z metoyu otrimannya pributku sho niyak ne v yazhetsya iz zavdannyami interpretacijnoyi diyalnosti v dikij prirodi 15 18 20 U comu vipadku dikij zapovidnij prirodi zavdayetsya nepopravna ekologichna shkoda u zv yazku z chim Zakonom Ukrayini Pro prirodno zapovidnij fond Ukrayini bud yakij turizm v prirodnih zapovidnikah a takozh v zapovidnih zonah nacionalnih prirodnih parkiv ta biosfernih zapovidnikiv zaboronenij 21 Kritika RedaguvatiAmerikansku koncepciyu dikoyi prirodi kritikuvali deyaki pismenniki dikoyi prirodi Napriklad Vilyam Kronon pishe sho te sho vin nazivaye etikoyu abo kultom dikoyi prirodi mozhe navchiti nas buti znevazhlivimi abo navit prezirlivimi do takih misc i perezhivan i sho dika priroda maye tendenciyu viddavati perevagu deyakim chastinam prirodi za rahunok inshih vikoristovuyuchi v yakosti prikladu mogutnij kanjon bilsh nadihayuchij nizh skromne boloto 22 Ce najbilsh yasno vidno z togo faktu sho majzhe u vsih nacionalnih parkah SShA zbereglisya vrazhayuchi kanjoni i gori i tilki v 1940 h rokah boloto stalo nacionalnim parkom Everglejds V seredini 20 go stolittya nacionalni parki pochali ohoronyati bioriznomanittya a ne prosto privablivi pejzazhi Kronon takozh vvazhaye sho pristrast do poryatunku dikoyi prirodi stanovit serjoznu zagrozu vidpovidalnomu envajronmentalizmu i pishe sho vin dozvolyaye lyudyam dati sobi dozvil uhilitisya vid vidpovidalnosti za zhittya yaku mi naspravdi vedemo do takoyi miri sho mi zhivuchi v miskij industrialnoyi civilizaciyi v toj zhe chas prikidayemo sebe nibi nash spravzhnij dim znahoditsya v dikij prirodi 22 Div takozh RedaguvatiPriroda Dika teritoriya Kult dikoyi prirodi Navkolishnye prirodne seredovishe Ekologichna etika Ideya absolyutnoyi zapovidnosti Prirodoohoronna estetika Mitci dikoyi prirodi Shkola richki Gudzon Diki tvariniPosilannya RedaguvatiDika priroda Slovnik dovidnik z ekologiyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 67 Dika zapovidna priroda V poshukah novoyi ideologiyi 2 Arhivovano 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Nesh R Dikaya priroda i amerikanskij razum 3 Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Suchasna ideya ohoroni dikoyi prirodi Krimu i svyashenni ob yekti prirodi Krimu 4 Arhivovano 3 veresnya 2012 u Wayback Machine Ekologichna politika SShA i Kanadi 5 Arhivovano 2 kvitnya 2014 u Wayback Machine Ekskursii v zapovednikah smert dlya dikoj prirody http ecoethics ru wp content uploads 2013 08 int exkurs 2013 pdf Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Plan intepretacii prirody dlya zakaznika Elnya http greenlogic by content files Elnya Rus combine report Cooper pdf nedostupne posilannya z lipnya 2019 Fotogalereya Redaguvati nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Primitki Redaguvati a b v g d e zh i k l Nash R Wilderness and American mind New Hawen and London Jale Univ Press 1982 430 p a b v Oelshlaeger M The idea of wilderness New Haven and London Jale Univ Press 1991 P 243 281 a b Voices for the wilderness New York Ballantine Books 1969 a b v g d e zh Borejko V E Sovremennaya ideya dikoj prirody K KEKC 2003 208 s a b Noss R Proekt Dikie zemli Strategiya sohraneniya dikoj prirody Novosibirsk 1996 46 s The Wilderness Act of 1964 Arhiv originalu za 2 travnya 2019 Procitovano 25 bereznya 2019 a b v Graber L Wilderness as sacred spase Washington D C Association of American Geographers 1976 124 p Paton B E Prava prirody takzhe nezyblemy kak i prava cheloveka Zerkalo nedeli 2002 5 11 okt 38 413 S 16 a b v g d e zh i k Borejko V E Slovar deyatelej ohrany prirody K KEKC 2001 524 s Etiko esteticheskij podhod v ohrane dikoj prirody i zapovednom dele Iz otechestvennyh klassicheskih rabot K KEKC 1999 168 s a b v g Borejko V E Istoriya ohrany prirody Ukrainy K KEKC 2001 544 s Toro U Uolden ili zhizn v lesu Ralf Emerson Esse Genri Toro Uolden ili zhizn v lesu M Hud lit ra 1986 S 385 614 Wilderness America s living heritage San Francisco Sierra Club Books 1961 220 p Leopold O Kalendar peschanogo grafstva M Mir 1980 216 s a b v Borejko V E Istoriya ohrany dikoj prirody v SShA K KEKC 2008 80 s Vest Dzh Filosofskaya znachimost uedineniya na lone dikoj prirody Arhiv originalu za 26 veresnya 2013 Procitovano 4 veresnya 2013 Novyj kurs vvedeniya v intepretacii naslediya i obsluzhivaniya klientov v dikoj prirode 1 nedostupne posilannya z lipnya 2019 a b v Runte A National parks The American experience Lincoln London Univ Nebrasca Press 1979 335 p a b Borejko V E Puti i metody prirodoohrannoj propagandy K KEKC 2002 280 s a b Troyanskij kon ekoturizma smert dlya zapovednoj prirody K KEKC 2010 116 s Zakon Ukrayini Pro prirodno zapovidnij fond Ukrayini a b The Trouble with Wilderness Arhivovano 27 veresnya 2011 u Wayback Machine University of Wisconsin Madison Retrieved 28 January 2007 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dika priroda amp oldid 40342475