www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ідея абсолютної заповідності еколого філософська концепція охорони дикої природи як самих природних об єктів так і спонт

Ідея абсолютної заповідності

Ідея абсолютної заповідності — еколого-філософська концепція охорони дикої природи (як самих природних об'єктів, так і спонтанних екологічних процесів, що відбуваються в них) через створення спеціальних територіальних утворень (природних заповідників) і введення в них суворого природоохоронного режиму.

Історія формування концепції Редагувати

Творці концепції Редагувати

Концепція розроблена відомим російським ученим, професором зоології Московського університету і одним із засновників російського заповідної справи Г. О. Кожевніковим на початку XX століття.

Пізніше ця розробка була суттєво доповнена відомими радянськими природоохоронцями М. Ф. Реймерсом, О. М. Краснітським, Ф. Р. Штільмарком, С. О. Диренковим та американськими екологами та філософами Д. Форменом, Х. Ролстоном Третім, Д. Тернером, Д. Вестом, Т. Бірчем, Г. Снайдером.

Складові режиму суворої охорони Редагувати

Згідно з Г. А. Кожевніковим, суворий режим заповідника повинен забезпечуватися за рахунок:

  1. Досить великої площі дикої природи.
  2. Наявність навколо заповідника особливої охоронної зони.
  3. Сувора охорона від людей, заборона їхнього проїзду і проходу.
  4. Заборона господарського використання дикої природи заповідника.
  5. Недоторканий режим, який встановлюється назавжди.
  6. Заборона будь-якого прямого і безпосереднього втручання в хід природних явищ і процесів. Г. О. Кожевніков писав з цього поводу: “Будь-які заходи, що порушують природні умови боротьби за існування тут неприпустимі (…). Не треба нічого усувати, нічого додавати, нічого покращувати. Потрібно надати природу самій собі й спостерігати результати.”.

Створення заповідників, за Г. О. Кожевніковим, мало дві мети — захист права дикої природи на існування і свободу та проведення в заповідниках довготривалих моніторингових наукових досліджень.

У 1919 р. теоретичні пропозиції Г. О. Кожевнікова були реалізовані на практиці в Українській, Російській і Білоруській радянських республіках у вигляді створення принципово нової у світі категорії природних територій, що охороняються, — природних заповідників.

На думку одного із співавторів ідеї абсолютної заповідності, радянського ботаніка, д.б.н. С. О. Диренкова «абсолютний заповідний режим не повинен виключати дію яких-небудь природних стихій, наприклад пожеж в тайзі». Погляди радянських екологів підтримує американський екофілософ Д. Тернер. Він виступає категорично проти якого-небудь втручання в заповідну природу під виглядом різних «регуляційних» заходів: “Якщо втручання почалося, воно ніколи не закінчується, воно розвивається по спіралі у все більше і більше людське вторгнення, роблячи дику природу усе більш оцінюваною, керованою, регульованою і контрольованою. Тобто прирученою. Шматочок за шматочком, рішення за рішенням, тварина за твариною, пожежа за пожежею — ми зменшили дикість нашої дикої природи.”.

Сучасні підходи до регуляції Редагувати

Автори й послідовники ідеї абсолютної заповідності вважають, що майже усі сучасні заходи регуляцій, що проводяться в заповідниках, — це господарське використання території заповідника, узяте з практики лісового, рибного, мисливського або пасовищного господарства.

Регуляційні заходи — це «виправлення» одних порушень іншими порушеннями, «ремонт машини за допомогою кувалди». Тому сінокосіння, рубки лісу, прибирання вітролому, боротьба з комахами-«шкідниками», відновлення корінних видів лісу, гасіння природних пожеж, відстріл вовків і інших хижаків, розчищення буреломів, вітровалів, горільників, будь-яка біотехнія, зимові підгодівлі, диференційоване заступництво окремим видам тварин і рослин, боротьба з гельмінтозами диких копитних, оптимізація гідрологічного режиму, штучні паводки, створення штучних лісових полян, ставків, водопоїв, зацілінювання, реакліматизація і подібний регуляційні заходи, згідно з ідеєю абсолютної заповідності, повинні бути заборонені у заповідниках.

АЗС Редагувати

На сьогодні в усіх природних заповідниках України (наприклад, «Стрільцівський степ», «Хомутовський степ» та ін.) створені та знаходяться під постійним моніторингом «ділянки АЗС», тобто ділянки абсолютно-заповідного степу.

Ідеї абсолютної заповідності та законодавство України Редагувати

Концепція АЗ має окремі віддзеркалення у природоохоронному законодавстві України. Стаття 16 закону «Про природно-заповідний фонд України» дозволяє проводити в заповідниках відновні роботи — відновлення гідрологічного режиму, відновлення рослинних угруповань, різних видів рослин і тварин. В результаті в заповідниках широко проводяться рубки лісу, а в степових заповідниках — косовиці (див. далі). Так, в Поліському заповіднику ліміти на рубку лісу склали в 2012 р. 10 224 м³, в Медоборах — 3 955 м³, в Рівненському — 8 023 м³ деревини.[джерело не вказане 3761 день] Ліміти на сінокосіння в заповіднику Єланецький степ в 2012 р. склали 187 га, в Луганському — 226 га, в Українському степовому — 147 га.[джерело не вказане 3761 день] По суті, в цих заповідниках йде господарська діяльність.

  • Наприклад, при вивченні динаміки чисельності та біотопної диференціації гризунів у заповідниках науковцями визнається окремий варіант місцезнаходжень — «косимий степ», і такий тип місцезнаходжень став типовим для описів території та всіх Планів організації території заповідників степової зони.
  • При аналізі проблем збереження степу в заповідниках (на прикладі Стрільцівського степу) Л. П. Боровик та Є. М. Боровик відмічають: “до 1953 г. территория продолжала использоваться как пастбище, в 1956 г. выделен участок абсолютно заповедной степи (27 га), на остальной площади введен режим периодического сенокошения — все участки выкашивались раз в три года. В 1976 г. выделен второй абсолютно-заповедный участок, площадь периодически косимой степи составила 441 га, абсолютно заповедной степи — 81 га.”. і далі: “Первоначально для всех участков косимой степи был предусмотрен режим трехлетней сенокосной ротации, по периметру заповедника выкашивалась противопожарная полоса. Только в 1971-1972 гг. на территории заповедника была заложена квартальная сеть, что позволило упорядочить систему сенокошения. В 1970-80-е гг. большинство дерновиннозлаковых участков, в том числе с участием степных кустарников, выкашивались через год, более мезофитные участки с корневищно-злаковыми лугово-степными сообществами выкашивались ежегодно. Именно на этот момент стало заметно, что нагрузки на косимые сообщества недостаточны и не позволяют сдерживать сукцессионные процессы. По данным Летописи природы, площади ежегодно косимых участков составляли в разные годы от 135 до 180 га. ... С конца 1980-х гг. начинается новый период в истории заповедника, связанный с большими трудностями в проведении режимного сенокошения вследствие экономических причин — распада колхозной системы, общего снижения поголовья скота, снижения спроса на сено, высокой стоимости сеноуборочных работ. Сенокошение стало проводиться по договорам частными лицами. Участки со сложным микрорельефом (многочисленные сурчины) и зарослями кустарников оказались малопривлекательны в качестве сенокосов. К середине 1990-х гг. площадь периодически косимой степи уменьшилась до 290 га, что соответствовало площади степных участков с низким участием кустарников.”. і нарешті: “Нам хотелось бы выразить уверенность, что Луганскому заповеднику удастся в ближайшее время организовать проведение режимного сенокошения.”. Подібні дані наводяться і в інших наукових публікаціях .

Закон України «Про мисливське господарство і полювання», ст. 32, дає змогу проводити в заповідниках селекційний відстріл (хоча про яку «селекцію» там взагалі може йтися?). Під виглядом селекційного відстрілу у ряді заповідників України ведеться справжнє полювання [джерело не вказане 3761 день], яке заборонене в заповідниках чинним законодавством. Так, згідно з затвердженими Міністерством екології й природних ресурсів України лімітами, в 2012 р. в Кримському заповіднику мало бути відстрілено 45 благородних оленів, 26 кабанів, 1 козуля і 7 європейських муфлонів.[джерело не вказане 3761 день]

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про мисливське господарство і полювання» в заповідниках може відбуватися відстріл так званих «шкідливих» тварин — вовків, лисиць, сойок, сорок, граків і сірих ворон. В результаті в Поліському заповіднику в 1990-х рр. щорічно офіційно відстрілювалися 2 вовки[джерело не вказане 3761 день], а в Кримському заповіднику відстрілювали лисиць і сірих ворон[джерело не вказане 3761 день], що є грубим втручанням в заповідну екосистему[джерело не вказане 3761 день].

Не відповідає концепції абсолютної заповідності й низка постанов Кабінету Міністрів України. Так, Постанова Кабінету Міністрів України № 724 від 12 травня 2007 р. «Про затвердження Правив поліпшення якісного складу лісів» дозволяє проводити в заповідниках різні рубки формування і відновлення лісів. Постанова Кабінету Міністрів України № 555 від 27 липня 1995 р. «Про затвердження Санітарних правил в лісах України» дозволяє проводити в заповідниках різні види санітарних рубок, очищати ліс від захламованості, знищувати різних шкідників тощо.

Усе це дозволяє заповідникам, що в першу чергу, знаходяться у віданні Державного агентства лісового господарства України — Ялтинському гірсько-лісовому, Медобори, Поліському, Рівненському вести небувалі темпи комерційної лісозаготівлі.[джерело не вказане 3761 день]

Деякі природні заповідники України Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Реймерс Ф. Р., Штильмарк Ф. Р. Особо охраняемые природные территории. — М.: Мысль, 1978. — 295 с.
  2. Краснитский А. М. Основные задачи специализации заповедного дела // Растит. мир охран. территорий. — Рига: Зинатне, 1978. — С. 29-33.
  3. Краснитский А. М., Дыренков С. А. О необходимости разделения двух функций заповедных территорий // Тез. Докл. VI Делегат. съезда ВБО. — Л., Наука, 1978. — С. 20.
  4. Штильмарк Ф. Р. Идея абсолютной заповедности. — К.-М.: КЭКЦ — ЦОДП, 2005. — 116 с.
  5. ↑ Дыренков С. А. О принципах жесткой резервации территорий // Ботан. журн. — 1986. — Т. 71, № 3. — С. 392–394.
  6. Vest J. Wild-of-the Land; wilderness among primal indo-europeans // Environmental review. — 1985. — № 9. — Р. 323–329.
  7. Бирч Т. Заповедники как тюрьмы // Гуманитарный экол. журн. — 2002. — № 4, спецвыпуск. — С. 120–123.
  8. Кожевников Г. А. О необходимости устройства заповедных участков для охраны русской природы // Тр. Всерос. юбил. аклиматизац. съезда 1908 г. в Москве. — Москва, 1909. — Вып. 1.
  9. Тернер Дж. Дикость и дикая природа. — К.: КЭКЦ, 2003. — 72 с.
  10. Загороднюк І., Кондратенко О. Біотопна диференціація видів як основа підтримання високого рівня видового різноманіття фауни // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. — 2002. — № 30. — С. 106–118.[недоступне посилання з червня 2019]
  11. Загороднюк І. Аловиди гризунів групи Sicista «betulina»: просторові взаємини з огляду на концепцію лімітувальної схожості // Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Біологія. Екологія». — 2007. — Випуск 15 (том 1). — С. 45–53.[недоступне посилання]
  12. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 червня 2013. 
  13. Боровик Л. П. Природні та антропогенні фактори демутації перелогів на території Стрільцівського степу (відділення Луганського природного заповідника) // Чорноморський ботанічний журнал – том 4, №1 (2008). - С. 98-106.[недоступне посилання з червня 2019]

Джерела Редагувати

Порядок наведення джерел — абетковий.

  • Борейко В. Е. «Современная идея дикой природы». — К.: «КЭКЦ», 2003. — 208 с.
  • Борейко В. Е. «Философы дикой природы и природоохраны». — К.: «КЭКЦ», 2004. — 160 с.
  • Борейко В. Е. «Этика и менеджмент заповедного дела». — К.: «КЭКЦ», 2005. — 328 с.
  • Вайнер (Уинер) Д. «Экология в Советской России. Архипелаг свободы: заповедники и охрана природы». — М.: «Прогресс», 1991. — 397 с.
  • Дежкин В. В., Лихацкий Ю. П. «Легенды и были Усманского бора». — М.: «НИА-Природа», 2005. — 294 с.
  • Евдокимов Е. В., Шаповалов А. В. «Детерминированный хаос как фактор биологической эволюции», 2005. — www.elib.org.ua
  • Закон України «Про природно-заповідний фонд України» // Екол. законодавство України. — Харків: «Екоправо-Харків», 1998. — С. 207–231.
  • Зыков К. Д., Реймерс Н. Ф., Филонов К. П. «Эталонное и биосферное значение заповедников, принципы организации их системы» // «Эталон. участки таежной природы». — Іркутськ: Сибірське від. АН СРСР, 1973. — С. 50-54.
  • Кожевников Г. А. «Вопрос об охране природы на Естественно-историческом совещании Центрально-Промышленной области» // «Этико-эстет. подход в охране дикой природы и заповед. деле» / Сост. В. Е. Борейко, изд. 2-е дополн. — К.: «КЭКЦ», 1999. — С. 84-85.
  • Кожевников Г. А. «Как вести научную работу в заповедниках» // Охрана природы. — 1928. — № 1. — С. 12-19.
  • Кожевников Г. А. «О заповедных участках» // Тр. 2-го Всерос. Съезда охотников в Москве. — М., 1911. — С. 371–378.
  • Кожевников Г. А. «О необходимости устройства заповедных участков для охраны русской природы» // «Охота и охрана природы». — Ч. 1. — М.: ЦНИЛ Главохоты РСФСР, 1992. — С. 135–147.
  • Кожевников Г. А. «Охрана природы в разных странах в связи с вопросом о постановке этого дела в России» // «Этико-эстет. подход в охране дикой природы и заповед. деле» / Сост. В. Борейко. — К.: КЭКЦ, 1999. — С. 243–255.
  • Краснитский А. М., Дыренков С. А. «Сравнительная оценка луговых и степных экосистем, формирующихся при косимом и некосимом режиме заповедной охраны» // Бюлл. МОИП, отд. биол. — 1982. — В. 4. — С. 102–110.
  • Кратчфилд Д., Фармер Д. и др. Хаос // «В мире науки». — 1987. — № 2. — С. 16-28.
  • Нухимовская Ю. Д. «Синантропный элемент во флорах заповедников СССР» // «Итоги и перспективы заповедного дела в СССР». — М.: «Наука», 1986. — С. 153–172.
  • Поттер В. Р. «Биоэтика. Мост в будущее». — К., 2002. — 215 с.
  • Соловьев Д. К. «Типы организаций, способствующих охране природы» // «Охота и охрана природы». / сост. Ф. Р. Штильмарк. — М.: ЦНИЛ Главохоты РСФСР, 1992. — С. 76-111.
  • Сыроечковский Е. Е. мл. «Природоохранная орнитология и ее будущее в России (на примере гусеобразных птиц)» // «Гусеообразные птицы» Сев. Европы. Тез. Докл. 3-го Междунар. симпоз. — Спб., 2005. — С. 253–256.
  • Тхоржевский С. Александр Иванович Герцен сегодня // Звезда. — 2007. — № 1. — С. 158–160.
  • Уинер Д. «Подводные камни концепции эталона: маленький заповедник поднимает большие вопросы». // Степ. бюлл. — 2001. — № 10. — С. 2-6.
  • Штильмарк Ф. Р. «Отчет о прожитом». — М.: «Логата», 2006. — 528 с.
  • Штильмарк Ф. Р. «Таинство заповедания (к обсуждению идеологии заповедного дела)» // Гуманитар. Экол. журн. 1999. — В. 1. — С. 35-46.
  • Schaffer W. M., Kot M. «Do strange attractors govern ecological systems?» // Bio Science. — 1985. — V. 35. — Р. 342–350.

Посилання Редагувати

  • Борейко В. Е. «Ідея абсолютної заповідності у працях американських екофілософів» [1](рос.)
  • Штільмарк Ф. Р. «Ідея абсолютної заповідності» [2][ 11 січня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  • Тернер Дж. «Дикість та дика природа» [3][ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  • Борейко В. Е. «Заповідники, заповідність та живородний хаос» [4][ 11 січня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  • Матеріали перших науково-практичних читань із заповідної справи пам'яті Ф. Р. Штільмарка [5] [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  • Компанія Київського еколого-культурного центру з абсолютної заповідності [6] [ 11 січня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ideya absolyutnoyi zapovidnosti ekologo filosofska koncepciya ohoroni dikoyi prirodi yak samih prirodnih ob yektiv tak i spontannih ekologichnih procesiv sho vidbuvayutsya v nih cherez stvorennya specialnih teritorialnih utvoren prirodnih zapovidnikiv i vvedennya v nih suvorogo prirodoohoronnogo rezhimu Zmist 1 Istoriya formuvannya koncepciyi 1 1 Tvorci koncepciyi 1 2 Skladovi rezhimu suvoroyi ohoroni 1 3 Suchasni pidhodi do regulyaciyi 1 4 AZS 2 Ideyi absolyutnoyi zapovidnosti ta zakonodavstvo Ukrayini 3 Deyaki prirodni zapovidniki Ukrayini 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaIstoriya formuvannya koncepciyi RedaguvatiTvorci koncepciyi Redaguvati Koncepciya rozroblena vidomim rosijskim uchenim profesorom zoologiyi Moskovskogo universitetu i odnim iz zasnovnikiv rosijskogo zapovidnoyi spravi G O Kozhevnikovim na pochatku XX stolittya Piznishe cya rozrobka bula suttyevo dopovnena vidomimi radyanskimi prirodoohoroncyami M F Rejmersom 1 O M Krasnitskim 2 3 F R Shtilmarkom 4 S O Direnkovim 5 ta amerikanskimi ekologami ta filosofami D Formenom H Rolstonom Tretim D Ternerom D Vestom 6 T Birchem 7 G Snajderom Skladovi rezhimu suvoroyi ohoroni Redaguvati Zgidno z G A Kozhevnikovim suvorij rezhim zapovidnika povinen zabezpechuvatisya za rahunok Dosit velikoyi ploshi dikoyi prirodi Nayavnist navkolo zapovidnika osoblivoyi ohoronnoyi zoni Suvora ohorona vid lyudej zaborona yihnogo proyizdu i prohodu Zaborona gospodarskogo vikoristannya dikoyi prirodi zapovidnika Nedotorkanij rezhim yakij vstanovlyuyetsya nazavzhdi Zaborona bud yakogo pryamogo i bezposerednogo vtruchannya v hid prirodnih yavish i procesiv G O Kozhevnikov pisav z cogo povodu Bud yaki zahodi sho porushuyut prirodni umovi borotbi za isnuvannya tut nepripustimi Ne treba nichogo usuvati nichogo dodavati nichogo pokrashuvati Potribno nadati prirodu samij sobi j sposterigati rezultati 8 Stvorennya zapovidnikiv za G O Kozhevnikovim malo dvi meti zahist prava dikoyi prirodi na isnuvannya i svobodu ta provedennya v zapovidnikah dovgotrivalih monitoringovih naukovih doslidzhen U 1919 r teoretichni propoziciyi G O Kozhevnikova buli realizovani na praktici v Ukrayinskij Rosijskij i Biloruskij radyanskih respublikah u viglyadi stvorennya principovo novoyi u sviti kategoriyi prirodnih teritorij sho ohoronyayutsya prirodnih zapovidnikiv Na dumku odnogo iz spivavtoriv ideyi absolyutnoyi zapovidnosti radyanskogo botanika d b n S O Direnkova absolyutnij zapovidnij rezhim ne povinen viklyuchati diyu yakih nebud prirodnih stihij napriklad pozhezh v tajzi 5 Poglyadi radyanskih ekologiv pidtrimuye amerikanskij ekofilosof D Terner Vin vistupaye kategorichno proti yakogo nebud vtruchannya v zapovidnu prirodu pid viglyadom riznih regulyacijnih zahodiv Yaksho vtruchannya pochalosya vono nikoli ne zakinchuyetsya vono rozvivayetsya po spirali u vse bilshe i bilshe lyudske vtorgnennya roblyachi diku prirodu use bilsh ocinyuvanoyu kerovanoyu regulovanoyu i kontrolovanoyu Tobto priruchenoyu Shmatochok za shmatochkom rishennya za rishennyam tvarina za tvarinoyu pozhezha za pozhezheyu mi zmenshili dikist nashoyi dikoyi prirodi 9 Suchasni pidhodi do regulyaciyi Redaguvati Avtori j poslidovniki ideyi absolyutnoyi zapovidnosti vvazhayut sho majzhe usi suchasni zahodi regulyacij sho provodyatsya v zapovidnikah ce gospodarske vikoristannya teritoriyi zapovidnika uzyate z praktiki lisovogo ribnogo mislivskogo abo pasovishnogo gospodarstva Regulyacijni zahodi ce vipravlennya odnih porushen inshimi porushennyami remont mashini za dopomogoyu kuvaldi Tomu sinokosinnya rubki lisu pribirannya vitrolomu borotba z komahami shkidnikami vidnovlennya korinnih vidiv lisu gasinnya prirodnih pozhezh vidstril vovkiv i inshih hizhakiv rozchishennya burelomiv vitrovaliv gorilnikiv bud yaka biotehniya zimovi pidgodivli diferencijovane zastupnictvo okremim vidam tvarin i roslin borotba z gelmintozami dikih kopitnih optimizaciya gidrologichnogo rezhimu shtuchni pavodki stvorennya shtuchnih lisovih polyan stavkiv vodopoyiv zacilinyuvannya reaklimatizaciya i podibnij regulyacijni zahodi zgidno z ideyeyu absolyutnoyi zapovidnosti povinni buti zaboroneni u zapovidnikah AZS Redaguvati Na sogodni v usih prirodnih zapovidnikah Ukrayini napriklad Strilcivskij step Homutovskij step ta in stvoreni ta znahodyatsya pid postijnim monitoringom dilyanki AZS tobto dilyanki absolyutno zapovidnogo stepu Ideyi absolyutnoyi zapovidnosti ta zakonodavstvo Ukrayini RedaguvatiKoncepciya AZ maye okremi viddzerkalennya u prirodoohoronnomu zakonodavstvi Ukrayini Stattya 16 zakonu Pro prirodno zapovidnij fond Ukrayini dozvolyaye provoditi v zapovidnikah vidnovni roboti vidnovlennya gidrologichnogo rezhimu vidnovlennya roslinnih ugrupovan riznih vidiv roslin i tvarin V rezultati v zapovidnikah shiroko provodyatsya rubki lisu a v stepovih zapovidnikah kosovici div dali Tak v Poliskomu zapovidniku limiti na rubku lisu sklali v 2012 r 10 224 m v Medoborah 3 955 m v Rivnenskomu 8 023 m derevini dzherelo ne vkazane 3761 den Limiti na sinokosinnya v zapovidniku Yelaneckij step v 2012 r sklali 187 ga v Luganskomu 226 ga v Ukrayinskomu stepovomu 147 ga dzherelo ne vkazane 3761 den Po suti v cih zapovidnikah jde gospodarska diyalnist Napriklad pri vivchenni dinamiki chiselnosti ta biotopnoyi diferenciaciyi grizuniv u zapovidnikah naukovcyami viznayetsya okremij variant misceznahodzhen kosimij step 10 11 i takij tip misceznahodzhen stav tipovim dlya opisiv teritoriyi ta vsih Planiv organizaciyi teritoriyi zapovidnikiv stepovoyi zoni Pri analizi problem zberezhennya stepu v zapovidnikah na prikladi Strilcivskogo stepu L P Borovik ta Ye M Borovik 12 vidmichayut do 1953 g territoriya prodolzhala ispolzovatsya kak pastbishe v 1956 g vydelen uchastok absolyutno zapovednoj stepi 27 ga na ostalnoj ploshadi vveden rezhim periodicheskogo senokosheniya vse uchastki vykashivalis raz v tri goda V 1976 g vydelen vtoroj absolyutno zapovednyj uchastok ploshad periodicheski kosimoj stepi sostavila 441 ga absolyutno zapovednoj stepi 81 ga i dali Pervonachalno dlya vseh uchastkov kosimoj stepi byl predusmotren rezhim trehletnej senokosnoj rotacii po perimetru zapovednika vykashivalas protivopozharnaya polosa Tolko v 1971 1972 gg na territorii zapovednika byla zalozhena kvartalnaya set chto pozvolilo uporyadochit sistemu senokosheniya V 1970 80 e gg bolshinstvo dernovinnozlakovyh uchastkov v tom chisle s uchastiem stepnyh kustarnikov vykashivalis cherez god bolee mezofitnye uchastki s kornevishno zlakovymi lugovo stepnymi soobshestvami vykashivalis ezhegodno Imenno na etot moment stalo zametno chto nagruzki na kosimye soobshestva nedostatochny i ne pozvolyayut sderzhivat sukcessionnye processy Po dannym Letopisi prirody ploshadi ezhegodno kosimyh uchastkov sostavlyali v raznye gody ot 135 do 180 ga S konca 1980 h gg nachinaetsya novyj period v istorii zapovednika svyazannyj s bolshimi trudnostyami v provedenii rezhimnogo senokosheniya vsledstvie ekonomicheskih prichin raspada kolhoznoj sistemy obshego snizheniya pogolovya skota snizheniya sprosa na seno vysokoj stoimosti senouborochnyh rabot Senokoshenie stalo provoditsya po dogovoram chastnymi licami Uchastki so slozhnym mikrorelefom mnogochislennye surchiny i zaroslyami kustarnikov okazalis maloprivlekatelny v kachestve senokosov K seredine 1990 h gg ploshad periodicheski kosimoj stepi umenshilas do 290 ga chto sootvetstvovalo ploshadi stepnyh uchastkov s nizkim uchastiem kustarnikov i nareshti Nam hotelos by vyrazit uverennost chto Luganskomu zapovedniku udastsya v blizhajshee vremya organizovat provedenie rezhimnogo senokosheniya Podibni dani navodyatsya i v inshih naukovih publikaciyah 13 Zakon Ukrayini Pro mislivske gospodarstvo i polyuvannya st 32 daye zmogu provoditi v zapovidnikah selekcijnij vidstril hocha pro yaku selekciyu tam vzagali mozhe jtisya Pid viglyadom selekcijnogo vidstrilu u ryadi zapovidnikiv Ukrayini vedetsya spravzhnye polyuvannya dzherelo ne vkazane 3761 den yake zaboronene v zapovidnikah chinnim zakonodavstvom Tak zgidno z zatverdzhenimi Ministerstvom ekologiyi j prirodnih resursiv Ukrayini limitami v 2012 r v Krimskomu zapovidniku malo buti vidstrileno 45 blagorodnih oleniv 26 kabaniv 1 kozulya i 7 yevropejskih mufloniv dzherelo ne vkazane 3761 den Zgidno zi st 33 Zakonu Ukrayini Pro mislivske gospodarstvo i polyuvannya v zapovidnikah mozhe vidbuvatisya vidstril tak zvanih shkidlivih tvarin vovkiv lisic sojok sorok grakiv i sirih voron V rezultati v Poliskomu zapovidniku v 1990 h rr shorichno oficijno vidstrilyuvalisya 2 vovki dzherelo ne vkazane 3761 den a v Krimskomu zapovidniku vidstrilyuvali lisic i sirih voron dzherelo ne vkazane 3761 den sho ye grubim vtruchannyam v zapovidnu ekosistemu dzherelo ne vkazane 3761 den Ne vidpovidaye koncepciyi absolyutnoyi zapovidnosti j nizka postanov Kabinetu Ministriv Ukrayini Tak Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 vid 12 travnya 2007 r Pro zatverdzhennya Praviv polipshennya yakisnogo skladu lisiv dozvolyaye provoditi v zapovidnikah rizni rubki formuvannya i vidnovlennya lisiv Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini 555 vid 27 lipnya 1995 r Pro zatverdzhennya Sanitarnih pravil v lisah Ukrayini dozvolyaye provoditi v zapovidnikah rizni vidi sanitarnih rubok ochishati lis vid zahlamovanosti znishuvati riznih shkidnikiv tosho Use ce dozvolyaye zapovidnikam sho v pershu chergu znahodyatsya u vidanni Derzhavnogo agentstva lisovogo gospodarstva Ukrayini Yaltinskomu girsko lisovomu Medobori Poliskomu Rivnenskomu vesti nebuvali tempi komercijnoyi lisozagotivli dzherelo ne vkazane 3761 den Deyaki prirodni zapovidniki Ukrayini RedaguvatiPrirodnij zapovidnik Gorgani Prirodnij zapovidnik Gorgani nbsp Kazantipskij prirodnij zapovidnik uzberezhzhya nbsp Yaltinskij girsko lisovij prirodnij zapovidnik nbsp Prirodnij zapovidnik Medobori nbsp Prirodnij zapovidnik Mihajlivska cilina nbsp Rivnenskij prirodnij zapovidnikPrimitki Redaguvati Rejmers F R Shtilmark F R Osobo ohranyaemye prirodnye territorii M Mysl 1978 295 s Krasnitskij A M Osnovnye zadachi specializacii zapovednogo dela Rastit mir ohran territorij Riga Zinatne 1978 S 29 33 Krasnitskij A M Dyrenkov S A O neobhodimosti razdeleniya dvuh funkcij zapovednyh territorij Tez Dokl VI Delegat sezda VBO L Nauka 1978 S 20 Shtilmark F R Ideya absolyutnoj zapovednosti K M KEKC CODP 2005 116 s a b Dyrenkov S A O principah zhestkoj rezervacii territorij Botan zhurn 1986 T 71 3 S 392 394 Vest J Wild of the Land wilderness among primal indo europeans Environmental review 1985 9 R 323 329 Birch T Zapovedniki kak tyurmy Gumanitarnyj ekol zhurn 2002 4 specvypusk S 120 123 Kozhevnikov G A O neobhodimosti ustrojstva zapovednyh uchastkov dlya ohrany russkoj prirody Tr Vseros yubil aklimatizac sezda 1908 g v Moskve Moskva 1909 Vyp 1 Terner Dzh Dikost i dikaya priroda K KEKC 2003 72 s Zagorodnyuk I Kondratenko O Biotopna diferenciaciya vidiv yak osnova pidtrimannya visokogo rivnya vidovogo riznomanittya fauni Visnik Lvivskogo universitetu Seriya biologichna 2002 30 S 106 118 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Zagorodnyuk I Alovidi grizuniv grupi Sicista betulina prostorovi vzayemini z oglyadu na koncepciyu limituvalnoyi shozhosti Visnik Dnipropetrovskogo universitetu Seriya Biologiya Ekologiya 2007 Vipusk 15 tom 1 S 45 53 nedostupne posilannya Borovik L P Borovik E N Problema rezhima sohraneniya stepi v zapovednikah primer Strelcovskoj stepi Stepnoj byulleten 2006 20 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 30 chervnya 2013 Borovik L P Prirodni ta antropogenni faktori demutaciyi perelogiv na teritoriyi Strilcivskogo stepu viddilennya Luganskogo prirodnogo zapovidnika Chornomorskij botanichnij zhurnal tom 4 1 2008 S 98 106 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Dzherela RedaguvatiPoryadok navedennya dzherel abetkovij Borejko V E Sovremennaya ideya dikoj prirody K KEKC 2003 208 s Borejko V E Filosofy dikoj prirody i prirodoohrany K KEKC 2004 160 s Borejko V E Etika i menedzhment zapovednogo dela K KEKC 2005 328 s Vajner Uiner D Ekologiya v Sovetskoj Rossii Arhipelag svobody zapovedniki i ohrana prirody M Progress 1991 397 s Dezhkin V V Lihackij Yu P Legendy i byli Usmanskogo bora M NIA Priroda 2005 294 s Evdokimov E V Shapovalov A V Determinirovannyj haos kak faktor biologicheskoj evolyucii 2005 www elib org ua Zakon Ukrayini Pro prirodno zapovidnij fond Ukrayini Ekol zakonodavstvo Ukrayini Harkiv Ekopravo Harkiv 1998 S 207 231 Zykov K D Rejmers N F Filonov K P Etalonnoe i biosfernoe znachenie zapovednikov principy organizacii ih sistemy Etalon uchastki taezhnoj prirody Irkutsk Sibirske vid AN SRSR 1973 S 50 54 Kozhevnikov G A Vopros ob ohrane prirody na Estestvenno istoricheskom soveshanii Centralno Promyshlennoj oblasti Etiko estet podhod v ohrane dikoj prirody i zapoved dele Sost V E Borejko izd 2 e dopoln K KEKC 1999 S 84 85 Kozhevnikov G A Kak vesti nauchnuyu rabotu v zapovednikah Ohrana prirody 1928 1 S 12 19 Kozhevnikov G A O zapovednyh uchastkah Tr 2 go Vseros Sezda ohotnikov v Moskve M 1911 S 371 378 Kozhevnikov G A O neobhodimosti ustrojstva zapovednyh uchastkov dlya ohrany russkoj prirody Ohota i ohrana prirody Ch 1 M CNIL Glavohoty RSFSR 1992 S 135 147 Kozhevnikov G A Ohrana prirody v raznyh stranah v svyazi s voprosom o postanovke etogo dela v Rossii Etiko estet podhod v ohrane dikoj prirody i zapoved dele Sost V Borejko K KEKC 1999 S 243 255 Krasnitskij A M Dyrenkov S A Sravnitelnaya ocenka lugovyh i stepnyh ekosistem formiruyushihsya pri kosimom i nekosimom rezhime zapovednoj ohrany Byull MOIP otd biol 1982 V 4 S 102 110 Kratchfild D Farmer D i dr Haos V mire nauki 1987 2 S 16 28 Nuhimovskaya Yu D Sinantropnyj element vo florah zapovednikov SSSR Itogi i perspektivy zapovednogo dela v SSSR M Nauka 1986 S 153 172 Potter V R Bioetika Most v budushee K 2002 215 s Solovev D K Tipy organizacij sposobstvuyushih ohrane prirody Ohota i ohrana prirody sost F R Shtilmark M CNIL Glavohoty RSFSR 1992 S 76 111 Syroechkovskij E E ml Prirodoohrannaya ornitologiya i ee budushee v Rossii na primere guseobraznyh ptic Guseoobraznye pticy Sev Evropy Tez Dokl 3 go Mezhdunar simpoz Spb 2005 S 253 256 Thorzhevskij S Aleksandr Ivanovich Gercen segodnya Zvezda 2007 1 S 158 160 Uiner D Podvodnye kamni koncepcii etalona malenkij zapovednik podnimaet bolshie voprosy Step byull 2001 10 S 2 6 Shtilmark F R Otchet o prozhitom M Logata 2006 528 s Shtilmark F R Tainstvo zapovedaniya k obsuzhdeniyu ideologii zapovednogo dela Gumanitar Ekol zhurn 1999 V 1 S 35 46 Schaffer W M Kot M Do strange attractors govern ecological systems Bio Science 1985 V 35 R 342 350 Posilannya RedaguvatiBorejko V E Ideya absolyutnoyi zapovidnosti u pracyah amerikanskih ekofilosofiv 1 ros Shtilmark F R Ideya absolyutnoyi zapovidnosti 2 Arhivovano 11 sichnya 2014 u Wayback Machine ros Terner Dzh Dikist ta dika priroda 3 Arhivovano 23 veresnya 2015 u Wayback Machine ros Borejko V E Zapovidniki zapovidnist ta zhivorodnij haos 4 Arhivovano 11 sichnya 2014 u Wayback Machine ros Materiali pershih naukovo praktichnih chitan iz zapovidnoyi spravi pam yati F R Shtilmarka 5 Arhivovano 23 veresnya 2015 u Wayback Machine ros Kompaniya Kiyivskogo ekologo kulturnogo centru z absolyutnoyi zapovidnosti 6 Arhivovano 11 sichnya 2014 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ideya absolyutnoyi zapovidnosti amp oldid 38172352