www.wikidata.uk-ua.nina.az

Екологічна етика грец oikos оселя середовище і грец logos слово вчення галузь міждисциплінарних знань предметом якої є м

Екологічна етика

Екологічна етика (грец. oikos — оселя, середовище і грец. logos — слово, вчення) — галузь міждисциплінарних знань, предметом якої є моральні та духовні аспекти ставлення людини до живої і неживої природи. Вчення про належне у відносинах людини з природою, що сприймається як суб'єкт, заснованих на визнанні морального статусу природи, високому оцінюванні її внутрішньої і нематеріальної цінностей, повазі прав природи й обмеженні прав людини.

Історія становлення Редагувати

Засновниками екологічної етики можна назвати американського еколога і природоохоронника Олдо Леопольда (1887–1948) і німецького лікаря і філософа Альберта Швейцера (1875–1965). Класична праця О. Леопольда «Календар піщаного графства» була видана у 1949 році, після смерті його автора. У 1953 році вийшли інші його книги під заголовком «Кругова ріка». У цих роботах О. Леопольд розвив свої погляди з екології, екологічної етики (етики землі) і природоохоронної естетики. Етика благоговіння перед життям (універсальна етика) розроблена Альбертом Швейцером у класичних працях «Культура й етика» (написана на початку 20-х років і видана в 1923 році), а також у «Вченні про благословення перед життям» (написання етики дали екологічна теологія (вивчення екологічних етичних поглядів різних релігій), а також пильна увага до екологічних етичних традицій різних народів, зокрема, американських індіанців (екологічна етнографія). Не слід заперечувати величезний вплив руху захисту тварин на розвиток екологічної етики. Ще в 1802 році у Франції була призначена премія за роботу, яка дала найкращу відповідь на питання: «Наскільки жорстокість, що практикується над тваринами, впливає на моральний рівень населення, і чи корисно буде видати щодо цього закони?»

Колискою товариств захисту тварин варто вважати Англію. У 1809 році прем'єр-міністр лорд Ерскін проголосив у палаті лордів: «Без жалю до тварин немає істинно гарного виховання, немає істинно доброго серця».

У 1822 році завдяки Ерскіну був прийнятий перший у Європі закон про покарання мучителів тварин. У 1824 році Річард Мартін заснував у Лондоні перше у світі товариство захисту тварин. У 1892 році на земній кулі існувало вже 780 таких товариств, з них в Англії — 244, у Німеччині — 191; у США — 105, у Швеції і Норвегії — 31. До 1896 року у світі відбулося 12 міжнародних конгресів товариств захисту тварин (80).

У 1959 році було створено Міжнародне товариство захисту тварин. На 1998 рік тільки в системі «Інтернет» були подані про 6 000 різних громадських організацій, що займаються правами тварин, які приводять три основні міжнародні акції: Антихутрова кампанія, Антикосметична кампанія і кампанія, спрямована на поліпшення умов утримання сільськогосподарського птаха і худоби у тваринницьких комплексах.

На Заході екологічна етика вперше голосно заявила про себе на початку 70-х років, коли її стали викладати у філософських курсах вузів. Піонером тут вважається університет штату Вісконсин, де екологічна етика читається професором Беярдом Каллікоттом з 1971 року. Із середини 70-х екологічна етика поправу стала називатись самостійною дисципліною. Особливо активно ця наука почала розвиватись в США, Англії, Австралії, Норвегії та Канаді.

У 1972 році Джон Б. Кобб-молодший опублікував першу статтю з екологічної етики в США «Чи не пізно? Теологія екології». У цьому ж році Вільям Блекстоун організував конференцію «Філософія й екологічна криза». У 1973 році Арне Нейс Надрукував статтю «Рух глибинної екології», що стала початком нового руху, а Ричард Рутлі вперше зробив доповідь по екологічної етики на світовому конгресі. У 1975 році Холмс Ролстон III у популярному журналі «Етика» опублікував статтю «Чи це екологічна етика?».

У 1990 році створюється Міжнародне товариство екологічної етики (його лідери — Лаура Вестра і Холмс Ролстон III) і Міжнародна асоціація природоохоронної філософії (на чолі з Брюсом В. Фольцем і Робертом Фродманом). Товариство філософії і теократії з початку 90-х років також багато уваги приділяє екологічній етиці. Ці товариства організовують конференції і публікують матеріали.

З'явилися журнали, спеціально присвячені екологічній етиці. Один з них організований у США філософом Юджином Харгроувом у 1979 році і був названий «Екологічна етика» («Environmental ethics»), з 1992 року в Англії випускається журнал «Екологічні цінності» («Environmental values»). У Канаді журнал «Сурмач» («The Trumpeter») — з 1983 року. У Німеччині існує журнал «Екологія й етика» («Okologie und ethic»). Крім цього в США видаються такі журнали як «Екофілософія» («Ecophilosophy»), «Глибинний екологіст» («The deep ecologist»), «Журнал сільськогосподарської й екологічної етики» («Journal of agricultural and environmental ethics»), «Між видами» («Between the species»), «Етика і тварини» («Ethics and animals»), «Етика і навколишнє середовище» («Ethics and the Environment») — з 1995 року, «Етика, місце, навколишнє середовище» («Ethics, Place and Environment») — з кінця 90-х. На 1981 рік бібліографічний список англоамериканської літератури з екологічної етики нараховував більш 3200 найменувань. Були проведені міжнародні конференції «Права нелюдської природи» (1974), «Гуманістична й екологічна свідомість» (1980), «Екологічна етика і Сонячна система» (1985) і ін.

Зараз екологічна етика на Заході має більше десятка різних напрямків, що бурхливо розвиваються (звільнення тварин, екоцентризм, екофемінізм, глибинна екологія і т. д.), а також таких яскравих теоретиків і проповідників як Холмс Ролстон III, Юджин Харгроув, Беярд Каллікотт. Спеціальний комітет з біоетики діє в Європейському Союзі. 24 квітня в багатьох країнах відзначається День прав тварин.

У 1982 році Генеральною Асамблеєю ООН прийнята Всесвітня Хартія природи — перший міжнародний документ, що підкреслює, що усім формам життя повинна бути забезпечена можливість існування.

Основні концепції та напрямки Редагувати

Екоцентристські моделі Редагувати

Засновник етики землі американський природоохоронник Олдо Леопольд писав:

етика землі закликає відноситися з увагою до біоспівтовариства не лише тому, що вона коштовна сама по собі, і через її цілісність, стабільність і красу, заради яких жертвуються інтереси її індивідуальних членів. Відповідно до етики землі не слід: знищувати чи сприяти вимиранню видів; нерозважно змішувати вітчизняні й екзотичні види; добувати непомірну енергію з надр і звільняти її в біоту; загачувати чи забруднювати ріки; варто піклуватися про тварин. Право на життя не вписується в структуру біоспівтовариства і тому не захищається етикою землі", не звертає ця етика уваги і на страждання тварин

Американський екофілософ Джон Беярд Каллікотт є активним прихильником екоцентричних поглядів Олдо Леопольда. Він розвив їх у власну модель ексцентричної етики. За Каллікоттом екосистеми більш значущі, ніж особини живих істот, і основою для морального судження повинні бути оцінка природних сутностей заради -них самих незалежно від будь-якої конкретної характеристики, якою вони можуть володіти (наприклад, внутрішня цінність, власність, благо, божественна цінність і та ін.).

До екоцентричної етики можна віднести модель екологічної етики, розробленої П. Венцем. Перше правило його етики говорить, що не слід заподіювати шкоду еволюційним процесам, що ведуть до збільшення біорізноманіття. Коли заподіяння такої шкоди виправдане, вона повинна бути зведена до мінімуму і повинно бути зроблене відшкодування. Друге етичне правило, назване правилом концентричних кіл, говорить: чим далі від кола, у центрі якого розташована людина, еволюційно знаходяться класи тварин, тим менше зобов'язані ми їх поважати.

Рядом авторів, наприклад, американським письменником та екофілософом Гаррі Снайдером, відстоюється етична концепція біорегіону. Біорегіон — це життєва територія, місце, визначене його життєвими формами, його топографією і біотою більшою мірою, ніж людським диктатом. Біорегіон керується природою, а не виконавчою владою. Чеськими ученими Вацлавом Немецом і Людмилою Немецо-вою у 1990-х роках був запропонований ще один напрямок — геоетика, завданням якого є вивчення етичного відношення до неживих природних об'єктів — скель, каменів, надр Землі.

Біоцентричні моделі Редагувати

Розроблена німецьким філософом А. Швейцером етика благоговіння перед життям спирається на біоцентризм. Швейцер говорить:

я відчуваю спонукання висловлювати однакове благоговіння перед життям як стосовно моєї волі життя, так і стосовно будь-якої іншої. У цьому і є основний принцип моральності. Добро те, що служить збереженню і розвитку життя, зло є те, що знищує життя чи перешкоджає йому. Людина воістину моральна лише тоді, коли вона кориться внутрішньому спонуканню допомагати будь-якому життю, якому вона може допомогти, і утримуватися від того, щоб заподіяти живому будь-яку шкоду… Там, де я наношу шкоду будь-якому життю, я повинен ясно усвідомлювати, наскільки це необхідно. Я не згоден робити нічого, крім неминучого, — навіть самого незначного

Один із серйозних мінусів етики А. Швейцера в тому, що вона обмежує коло морально значимих об'єктів індивідуальними вищими тваринами, не рахуючи рослини і бактерії, а також не приймаючи до уваги популяції, види, біоценози, об'єкти неживої природи, надра Землі і всю глобальну екосистему в цілому. Недоліком його концепції є і те, що він не розробив на її основі правила розв'язання конфліктних і кризових ситуацій.

Концептуально близько до етики благоговіння перед життям А. Швейцера знаходиться етика поваги до природи американського екофілософа Пола Тейлора. Тейлор вважає, що, приймаючи позицію поваги до природи як остаточну моральну позицію, ми зобов'язуємося жити за визначеними нормативними принципами, що керують нашими відносинами із природою. По Тейлору етичне зобов'язання стосовно амеби ідентичне нашому зобов'язанню стосовно кита чи орла. Принципу-поваги до природи повинна дотримуватися кожна людина, незалежно від того, любить вона природу чи ні. Автор думає, що кожна жива істота має у своєму розпорядженні свою власну справжню цінність, що полягає у власному благу. Тому будь-яку живу істоту потрібно визнати як Телеологічний центр життя, що намагається зберегти себе і реалізувати власне благо своїм власним шляхом. Екофілософи-біоцентристи Гудпастер і Етрильд, на відміну від Тейлора, думають, що живі істоти не усі мають рівну моральну цінність. На їх думку бактерії і найпростіші мають мізерно малу моральну значимість, на відміну від вищих тварин, котрі мають значно більшу моральну цінність.

Екобіоцентричні моделі Редагувати

Не так давно виник рух «глибинної екології» (термін введений норвезьким філософом А. Нейсом у 1972 році). Його філософська доктрина спирається на вісім екобіоцентричних етичних принципів, дороблених у 1985 p. В. Дивалом і Дж. Сешеном.

  1. Процвітання і благо людської і нелюдської форм життя на Землі цінне саме по собі. Цінність нелюдського світу не. залежить від користі для людини.
  2. Багатство і розмаїття форм життя сприяє реалізації цих цінностей і цінне саме по собі.
  3. Люди не мають права зменшити це багатство і розмаїття, крім випадків задоволення життєво важливих потреб.
  4. Процвітання людського життя і культур сумісне тільки з істотним зниженням людської популяції.
  5. Нинішнє втручання людини в природний світ надмірне і ситуація швидко погіршується.
  6. Тому політика повинна бути змінена. Ці зміни повинні задіяти базові економічні, технологічні й ідеологічні структури. Лише тоді ситуація буде серйозно відрізнятися від нинішньої.
  7. Ідеологічною зміною повинне бути високе оцінювання якості життя.
  8. Ті, хто згодний з цими пунктами, повинні намагатися здійснювати ці зміни (3).

Прихильники «глибинної екології» відстоюють фундаментальні соціокультурні зміни. Особливо вони опираються розгляду природи просто як джерело ресурсів людини. Деякі глибинні екологи заперечують важливість людського виду. Дейв Формен, наприклад, думає, що люди — це тільки один з багатьох видів, і що нас занадто багато. Він вважає, що життя людини не важливіше, ніж життя інших істот, і що здоров'ю біосфери варто віддати перевагу перед людським благом.

Етика дикої природи як радикальний напрямок екологічної етики Редагувати

Основні принципи етики дикої природи:

  1. Поважай дику природу як святий простір.
  2. Поважай дике життя як священне.
  3. Поважай волю, автономію, незалежність, природні права дикої природи і її видів.
  4. Заповідай якнайбільше ділянок дикої природи.
  5. Не заподій шкоди дикій природі, не керуй і не контролюй її, тому що це гріх.
  6. Люби і цінуй диких живих істот, а також ділянки дикої природи заради них самих.
  7. Не заважай дикій природі і її видам здійснювати своє еволюційне призначення.
  8. Існування дикої природи, її видів, еволюційних і екологічних процесів добре саме по собі.
  9. Невикористання дикої природи — благо.

Екоетичний ідеал Редагувати

Під екоетичним ідеалом розуміється таке суспільство чи світ, де благо живих істот та екосистем може бути досягнуте одночасно з (частково контрольованим) задоволенням людських потреб.

Основна функція ідеалу полягає в тім, щоб дати підстави для практичних цілей. Зрозумівши зміст ідеалу, особистості знають загальний напрямок, якого вони повинні дотримуватись ставлячи практичні завдання. Процес найтіснішого наближення до ідеалу сам по собі є моральним процесом. Однак для досягнення благої мети не можуть використовуватися порочні цілі. Тільки в рамках, установлених правилами людської й екологічної етики припустимі дії, що здійснені морально припустимими засобами для досягнення екоетичного ідеалу.

Це умова життя на Землі, за якої люди можуть дбати лише про свої особисті інтереси і вести прийнятий у їхній культурі спосіб життя, у той же час дозволяючи багатьом біотичним угрупуванням у величезній розмаїтості екосистем вести безперешкодне існування, У цьому екоетичному ідеалі наша роль як моральних особистостей полягає в тому, щоб спрямовувати і контролювати свою поведінку відповідно до принципів і правил, запропонованих екологічною етикою.

Першим і важливим кроком на шляху до екоетичного ідеалу є внутрішня зміна наших моральних переконань і поглядів. Ми не повинні плутати труднощі завдання з його нездійсненністю. Звичайно, багатьом людям буде дуже важко змінити свої моральні цінності, переконання, спосіб життя. Психологічно це може потребувати глибокої моральної переорієнтації. Більшість з нас у сучасному світі виховувалося в антропоцентричній культурі, у якій уроджене верховенство людини над іншими видами вважається дарованим зверху.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

  • Виховання екологічне //  : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 35.
  • Екологічне виховання //  : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 80.
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (грудень 2012)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ekologichna etika grec oikos oselya seredovishe i grec logos slovo vchennya galuz mizhdisciplinarnih znan predmetom yakoyi ye moralni ta duhovni aspekti stavlennya lyudini do zhivoyi i nezhivoyi prirodi Vchennya pro nalezhne u vidnosinah lyudini z prirodoyu sho sprijmayetsya yak sub yekt zasnovanih na viznanni moralnogo statusu prirodi visokomu ocinyuvanni yiyi vnutrishnoyi i nematerialnoyi cinnostej povazi prav prirodi j obmezhenni prav lyudini Zmist 1 Istoriya stanovlennya 2 Osnovni koncepciyi ta napryamki 2 1 Ekocentristski modeli 2 2 Biocentrichni modeli 2 3 Ekobiocentrichni modeli 3 Etika dikoyi prirodi yak radikalnij napryamok ekologichnoyi etiki 4 Ekoetichnij ideal 5 Div takozh 6 Dzherela 7 PosilannyaIstoriya stanovlennya RedaguvatiZasnovnikami ekologichnoyi etiki mozhna nazvati amerikanskogo ekologa i prirodoohoronnika Oldo Leopolda 1887 1948 i nimeckogo likarya i filosofa Alberta Shvejcera 1875 1965 Klasichna pracya O Leopolda Kalendar pishanogo grafstva bula vidana u 1949 roci pislya smerti jogo avtora U 1953 roci vijshli inshi jogo knigi pid zagolovkom Krugova rika U cih robotah O Leopold rozviv svoyi poglyadi z ekologiyi ekologichnoyi etiki etiki zemli i prirodoohoronnoyi estetiki Etika blagogovinnya pered zhittyam universalna etika rozroblena Albertom Shvejcerom u klasichnih pracyah Kultura j etika napisana na pochatku 20 h rokiv i vidana v 1923 roci a takozh u Vchenni pro blagoslovennya pered zhittyam napisannya etiki dali ekologichna teologiya vivchennya ekologichnih etichnih poglyadiv riznih religij a takozh pilna uvaga do ekologichnih etichnih tradicij riznih narodiv zokrema amerikanskih indianciv ekologichna etnografiya Ne slid zaperechuvati velicheznij vpliv ruhu zahistu tvarin na rozvitok ekologichnoyi etiki She v 1802 roci u Franciyi bula priznachena premiya za robotu yaka dala najkrashu vidpovid na pitannya Naskilki zhorstokist sho praktikuyetsya nad tvarinami vplivaye na moralnij riven naselennya i chi korisno bude vidati shodo cogo zakoni Koliskoyu tovaristv zahistu tvarin varto vvazhati Angliyu U 1809 roci prem yer ministr lord Erskin progolosiv u palati lordiv Bez zhalyu do tvarin nemaye istinno garnogo vihovannya nemaye istinno dobrogo sercya U 1822 roci zavdyaki Erskinu buv prijnyatij pershij u Yevropi zakon pro pokarannya muchiteliv tvarin U 1824 roci Richard Martin zasnuvav u Londoni pershe u sviti tovaristvo zahistu tvarin U 1892 roci na zemnij kuli isnuvalo vzhe 780 takih tovaristv z nih v Angliyi 244 u Nimechchini 191 u SShA 105 u Shveciyi i Norvegiyi 31 Do 1896 roku u sviti vidbulosya 12 mizhnarodnih kongresiv tovaristv zahistu tvarin 80 U 1959 roci bulo stvoreno Mizhnarodne tovaristvo zahistu tvarin Na 1998 rik tilki v sistemi Internet buli podani pro 6 000 riznih gromadskih organizacij sho zajmayutsya pravami tvarin yaki privodyat tri osnovni mizhnarodni akciyi Antihutrova kampaniya Antikosmetichna kampaniya i kampaniya spryamovana na polipshennya umov utrimannya silskogospodarskogo ptaha i hudobi u tvarinnickih kompleksah Na Zahodi ekologichna etika vpershe golosno zayavila pro sebe na pochatku 70 h rokiv koli yiyi stali vikladati u filosofskih kursah vuziv Pionerom tut vvazhayetsya universitet shtatu Viskonsin de ekologichna etika chitayetsya profesorom Beyardom Kallikottom z 1971 roku Iz seredini 70 h ekologichna etika popravu stala nazivatis samostijnoyu disciplinoyu Osoblivo aktivno cya nauka pochala rozvivatis v SShA Angliyi Avstraliyi Norvegiyi ta Kanadi U 1972 roci Dzhon B Kobb molodshij opublikuvav pershu stattyu z ekologichnoyi etiki v SShA Chi ne pizno Teologiya ekologiyi U comu zh roci Vilyam Blekstoun organizuvav konferenciyu Filosofiya j ekologichna kriza U 1973 roci Arne Nejs Nadrukuvav stattyu Ruh glibinnoyi ekologiyi sho stala pochatkom novogo ruhu a Richard Rutli vpershe zrobiv dopovid po ekologichnoyi etiki na svitovomu kongresi U 1975 roci Holms Rolston III u populyarnomu zhurnali Etika opublikuvav stattyu Chi ce ekologichna etika U 1990 roci stvoryuyetsya Mizhnarodne tovaristvo ekologichnoyi etiki jogo lideri Laura Vestra i Holms Rolston III i Mizhnarodna asociaciya prirodoohoronnoyi filosofiyi na choli z Bryusom V Folcem i Robertom Frodmanom Tovaristvo filosofiyi i teokratiyi z pochatku 90 h rokiv takozh bagato uvagi pridilyaye ekologichnij etici Ci tovaristva organizovuyut konferenciyi i publikuyut materiali Z yavilisya zhurnali specialno prisvyacheni ekologichnij etici Odin z nih organizovanij u SShA filosofom Yudzhinom Hargrouvom u 1979 roci i buv nazvanij Ekologichna etika Environmental ethics z 1992 roku v Angliyi vipuskayetsya zhurnal Ekologichni cinnosti Environmental values U Kanadi zhurnal Surmach The Trumpeter z 1983 roku U Nimechchini isnuye zhurnal Ekologiya j etika Okologie und ethic Krim cogo v SShA vidayutsya taki zhurnali yak Ekofilosofiya Ecophilosophy Glibinnij ekologist The deep ecologist Zhurnal silskogospodarskoyi j ekologichnoyi etiki Journal of agricultural and environmental ethics Mizh vidami Between the species Etika i tvarini Ethics and animals Etika i navkolishnye seredovishe Ethics and the Environment z 1995 roku Etika misce navkolishnye seredovishe Ethics Place and Environment z kincya 90 h Na 1981 rik bibliografichnij spisok angloamerikanskoyi literaturi z ekologichnoyi etiki narahovuvav bilsh 3200 najmenuvan Buli provedeni mizhnarodni konferenciyi Prava nelyudskoyi prirodi 1974 Gumanistichna j ekologichna svidomist 1980 Ekologichna etika i Sonyachna sistema 1985 i in Zaraz ekologichna etika na Zahodi maye bilshe desyatka riznih napryamkiv sho burhlivo rozvivayutsya zvilnennya tvarin ekocentrizm ekofeminizm glibinna ekologiya i t d a takozh takih yaskravih teoretikiv i propovidnikiv yak Holms Rolston III Yudzhin Hargrouv Beyard Kallikott Specialnij komitet z bioetiki diye v Yevropejskomu Soyuzi 24 kvitnya v bagatoh krayinah vidznachayetsya Den prav tvarin U 1982 roci Generalnoyu Asambleyeyu OON prijnyata Vsesvitnya Hartiya prirodi pershij mizhnarodnij dokument sho pidkreslyuye sho usim formam zhittya povinna buti zabezpechena mozhlivist isnuvannya Osnovni koncepciyi ta napryamki RedaguvatiEkocentristski modeli Redaguvati Zasnovnik etiki zemli amerikanskij prirodoohoronnik Oldo Leopold pisav etika zemli zaklikaye vidnositisya z uvagoyu do biospivtovaristva ne lishe tomu sho vona koshtovna sama po sobi i cherez yiyi cilisnist stabilnist i krasu zaradi yakih zhertvuyutsya interesi yiyi individualnih chleniv Vidpovidno do etiki zemli ne slid znishuvati chi spriyati vimirannyu vidiv nerozvazhno zmishuvati vitchiznyani j ekzotichni vidi dobuvati nepomirnu energiyu z nadr i zvilnyati yiyi v biotu zagachuvati chi zabrudnyuvati riki varto pikluvatisya pro tvarin Pravo na zhittya ne vpisuyetsya v strukturu biospivtovaristva i tomu ne zahishayetsya etikoyu zemli ne zvertaye cya etika uvagi i na strazhdannya tvarin Amerikanskij ekofilosof Dzhon Beyard Kallikott ye aktivnim prihilnikom ekocentrichnih poglyadiv Oldo Leopolda Vin rozviv yih u vlasnu model ekscentrichnoyi etiki Za Kallikottom ekosistemi bilsh znachushi nizh osobini zhivih istot i osnovoyu dlya moralnogo sudzhennya povinni buti ocinka prirodnih sutnostej zaradi nih samih nezalezhno vid bud yakoyi konkretnoyi harakteristiki yakoyu voni mozhut voloditi napriklad vnutrishnya cinnist vlasnist blago bozhestvenna cinnist i ta in Do ekocentrichnoyi etiki mozhna vidnesti model ekologichnoyi etiki rozroblenoyi P Vencem Pershe pravilo jogo etiki govorit sho ne slid zapodiyuvati shkodu evolyucijnim procesam sho vedut do zbilshennya bioriznomanittya Koli zapodiyannya takoyi shkodi vipravdane vona povinna buti zvedena do minimumu i povinno buti zroblene vidshkoduvannya Druge etichne pravilo nazvane pravilom koncentrichnih kil govorit chim dali vid kola u centri yakogo roztashovana lyudina evolyucijno znahodyatsya klasi tvarin tim menshe zobov yazani mi yih povazhati Ryadom avtoriv napriklad amerikanskim pismennikom ta ekofilosofom Garri Snajderom vidstoyuyetsya etichna koncepciya bioregionu Bioregion ce zhittyeva teritoriya misce viznachene jogo zhittyevimi formami jogo topografiyeyu i biotoyu bilshoyu miroyu nizh lyudskim diktatom Bioregion keruyetsya prirodoyu a ne vikonavchoyu vladoyu Cheskimi uchenimi Vaclavom Nemecom i Lyudmiloyu Nemeco voyu u 1990 h rokah buv zaproponovanij she odin napryamok geoetika zavdannyam yakogo ye vivchennya etichnogo vidnoshennya do nezhivih prirodnih ob yektiv skel kameniv nadr Zemli Biocentrichni modeli Redaguvati Rozroblena nimeckim filosofom A Shvejcerom etika blagogovinnya pered zhittyam spirayetsya na biocentrizm Shvejcer govorit ya vidchuvayu sponukannya vislovlyuvati odnakove blagogovinnya pered zhittyam yak stosovno moyeyi voli zhittya tak i stosovno bud yakoyi inshoyi U comu i ye osnovnij princip moralnosti Dobro te sho sluzhit zberezhennyu i rozvitku zhittya zlo ye te sho znishuye zhittya chi pereshkodzhaye jomu Lyudina voistinu moralna lishe todi koli vona koritsya vnutrishnomu sponukannyu dopomagati bud yakomu zhittyu yakomu vona mozhe dopomogti i utrimuvatisya vid togo shob zapodiyati zhivomu bud yaku shkodu Tam de ya nanoshu shkodu bud yakomu zhittyu ya povinen yasno usvidomlyuvati naskilki ce neobhidno Ya ne zgoden robiti nichogo krim neminuchogo navit samogo neznachnogo Odin iz serjoznih minusiv etiki A Shvejcera v tomu sho vona obmezhuye kolo moralno znachimih ob yektiv individualnimi vishimi tvarinami ne rahuyuchi roslini i bakteriyi a takozh ne prijmayuchi do uvagi populyaciyi vidi biocenozi ob yekti nezhivoyi prirodi nadra Zemli i vsyu globalnu ekosistemu v cilomu Nedolikom jogo koncepciyi ye i te sho vin ne rozrobiv na yiyi osnovi pravila rozv yazannya konfliktnih i krizovih situacij Konceptualno blizko do etiki blagogovinnya pered zhittyam A Shvejcera znahoditsya etika povagi do prirodi amerikanskogo ekofilosofa Pola Tejlora Tejlor vvazhaye sho prijmayuchi poziciyu povagi do prirodi yak ostatochnu moralnu poziciyu mi zobov yazuyemosya zhiti za viznachenimi normativnimi principami sho keruyut nashimi vidnosinami iz prirodoyu Po Tejloru etichne zobov yazannya stosovno amebi identichne nashomu zobov yazannyu stosovno kita chi orla Principu povagi do prirodi povinna dotrimuvatisya kozhna lyudina nezalezhno vid togo lyubit vona prirodu chi ni Avtor dumaye sho kozhna zhiva istota maye u svoyemu rozporyadzhenni svoyu vlasnu spravzhnyu cinnist sho polyagaye u vlasnomu blagu Tomu bud yaku zhivu istotu potribno viznati yak Teleologichnij centr zhittya sho namagayetsya zberegti sebe i realizuvati vlasne blago svoyim vlasnim shlyahom Ekofilosofi biocentristi Gudpaster i Etrild na vidminu vid Tejlora dumayut sho zhivi istoti ne usi mayut rivnu moralnu cinnist Na yih dumku bakteriyi i najprostishi mayut mizerno malu moralnu znachimist na vidminu vid vishih tvarin kotri mayut znachno bilshu moralnu cinnist Ekobiocentrichni modeli Redaguvati Ne tak davno vinik ruh glibinnoyi ekologiyi termin vvedenij norvezkim filosofom A Nejsom u 1972 roci Jogo filosofska doktrina spirayetsya na visim ekobiocentrichnih etichnih principiv doroblenih u 1985 p V Divalom i Dzh Seshenom Procvitannya i blago lyudskoyi i nelyudskoyi form zhittya na Zemli cinne same po sobi Cinnist nelyudskogo svitu ne zalezhit vid koristi dlya lyudini Bagatstvo i rozmayittya form zhittya spriyaye realizaciyi cih cinnostej i cinne same po sobi Lyudi ne mayut prava zmenshiti ce bagatstvo i rozmayittya krim vipadkiv zadovolennya zhittyevo vazhlivih potreb Procvitannya lyudskogo zhittya i kultur sumisne tilki z istotnim znizhennyam lyudskoyi populyaciyi Ninishnye vtruchannya lyudini v prirodnij svit nadmirne i situaciya shvidko pogirshuyetsya Tomu politika povinna buti zminena Ci zmini povinni zadiyati bazovi ekonomichni tehnologichni j ideologichni strukturi Lishe todi situaciya bude serjozno vidriznyatisya vid ninishnoyi Ideologichnoyu zminoyu povinne buti visoke ocinyuvannya yakosti zhittya Ti hto zgodnij z cimi punktami povinni namagatisya zdijsnyuvati ci zmini 3 Prihilniki glibinnoyi ekologiyi vidstoyuyut fundamentalni sociokulturni zmini Osoblivo voni opirayutsya rozglyadu prirodi prosto yak dzherelo resursiv lyudini Deyaki glibinni ekologi zaperechuyut vazhlivist lyudskogo vidu Dejv Formen napriklad dumaye sho lyudi ce tilki odin z bagatoh vidiv i sho nas zanadto bagato Vin vvazhaye sho zhittya lyudini ne vazhlivishe nizh zhittya inshih istot i sho zdorov yu biosferi varto viddati perevagu pered lyudskim blagom Etika dikoyi prirodi yak radikalnij napryamok ekologichnoyi etiki RedaguvatiOsnovni principi etiki dikoyi prirodi Povazhaj diku prirodu yak svyatij prostir Povazhaj dike zhittya yak svyashenne Povazhaj volyu avtonomiyu nezalezhnist prirodni prava dikoyi prirodi i yiyi vidiv Zapovidaj yaknajbilshe dilyanok dikoyi prirodi Ne zapodij shkodi dikij prirodi ne keruj i ne kontrolyuj yiyi tomu sho ce grih Lyubi i cinuj dikih zhivih istot a takozh dilyanki dikoyi prirodi zaradi nih samih Ne zavazhaj dikij prirodi i yiyi vidam zdijsnyuvati svoye evolyucijne priznachennya Isnuvannya dikoyi prirodi yiyi vidiv evolyucijnih i ekologichnih procesiv dobre same po sobi Nevikoristannya dikoyi prirodi blago Ekoetichnij ideal RedaguvatiPid ekoetichnim idealom rozumiyetsya take suspilstvo chi svit de blago zhivih istot ta ekosistem mozhe buti dosyagnute odnochasno z chastkovo kontrolovanim zadovolennyam lyudskih potreb Osnovna funkciya idealu polyagaye v tim shob dati pidstavi dlya praktichnih cilej Zrozumivshi zmist idealu osobistosti znayut zagalnij napryamok yakogo voni povinni dotrimuvatis stavlyachi praktichni zavdannya Proces najtisnishogo nablizhennya do idealu sam po sobi ye moralnim procesom Odnak dlya dosyagnennya blagoyi meti ne mozhut vikoristovuvatisya porochni cili Tilki v ramkah ustanovlenih pravilami lyudskoyi j ekologichnoyi etiki pripustimi diyi sho zdijsneni moralno pripustimimi zasobami dlya dosyagnennya ekoetichnogo idealu Ce umova zhittya na Zemli za yakoyi lyudi mozhut dbati lishe pro svoyi osobisti interesi i vesti prijnyatij u yihnij kulturi sposib zhittya u toj zhe chas dozvolyayuchi bagatom biotichnim ugrupuvannyam u velicheznij rozmayitosti ekosistem vesti bezpereshkodne isnuvannya U comu ekoetichnomu ideali nasha rol yak moralnih osobistostej polyagaye v tomu shob spryamovuvati i kontrolyuvati svoyu povedinku vidpovidno do principiv i pravil zaproponovanih ekologichnoyu etikoyu Pershim i vazhlivim krokom na shlyahu do ekoetichnogo idealu ye vnutrishnya zmina nashih moralnih perekonan i poglyadiv Mi ne povinni plutati trudnoshi zavdannya z jogo nezdijsnennistyu Zvichajno bagatom lyudyam bude duzhe vazhko zminiti svoyi moralni cinnosti perekonannya sposib zhittya Psihologichno ce mozhe potrebuvati glibokoyi moralnoyi pereoriyentaciyi Bilshist z nas u suchasnomu sviti vihovuvalosya v antropocentrichnij kulturi u yakij urodzhene verhovenstvo lyudini nad inshimi vidami vvazhayetsya darovanim zverhu Div takozh RedaguvatiEkologichna demokratiya Ekologichna situaciyaDzherela RedaguvatiEkologichna etika Arhivovano 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2 O Levicka Ekologichna etika Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Posilannya RedaguvatiVihovannya ekologichne Slovnik dovidnik z ekologiyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 35 Ekologichne vihovannya Slovnik dovidnik z ekologiyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 80 https web archive org web 20160307111444 http referaty lviv ua ecolog 8090 vstup do ekologichnoi etiki htmlCyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti gruden 2012 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ekologichna etika amp oldid 35531001