www.wikidata.uk-ua.nina.az

Забруднення океанів Забру днення океа нів глобальний процес у Світовому океані пов язаний із надходженням до його аквато

Забруднення океанів

Забру́днення океа́нів — глобальний процес у Світовому океані, пов'язаний із надходженням до його акваторії значної кількості антропогенних забруднювальних речовин (нафтові вуглеводи, біогенні речовини, пестициди, важкі метали, радіонукліди та ін.).

Під «забрудненням океану» розуміється пряме або побічне надходження речовин чи енергії в морське середовище, що несуть такі негативні впливи, як завдання шкоди живим ресурсам, небезпека для здоров'я людей, перешкоди морській діяльності, включаючи рибальство, погіршення якості морської води.

Види забруднень Редагувати

Джерела забруднень Редагувати

Головними джерелами забруднення Світового океану на даний час є:

Атмосферне забруднення Редагувати

Атмосферне забруднення є наслідком забруднення самої атмосфери, звідки до світового океану потрапляють біогенні сполуки (фосфор, азот), синтетичні органічні компоненти (вуглеводи, ДДТ та ін.). Поява значної кількості органіки призводить до «цвітіння» вод і виникнення «червоних припливів» у різних районах океану.

Нафтове забруднення Редагувати

Витік нафти, внаслідок аварії на нафтовій свердловині

Забруднення Світового океану нафтою і нафтопродуктами є однією з глобальних екологічних проблем.

Джерела забруднення океану нафтою досить різноманітні: надходження з континентів зі стоками, надходження з атмосфери (приблизно 0,3 млн т на рік), природний виток з надр (приблизно 0,3 млн т на рік), буріння на шельфі (приблизно 0,05 млн т на рік), викиди з суден у море, катастрофи суден.

За останні 30 років, починаючи з 1964 року, пробурено більше 2000 свердловин у Світовому океані. Через незначні втрати щорічно виливається 0,1 млн т нафти (невеликі аварії та виливи — їх причинами можуть бути, наприклад, бензобак на катері, що протікає, чи неадекватно працюючі очисні споруди). Великі маси нафти надходять до океану через річки з побутовими та зливними стоками. Об'єм забруднень через це джерело становить 2,0 млн т/рік. Зі стоками промисловості щорічно потрапляє 0,5 млн т нафти.

Теплове забруднення Редагувати

АЕС у Франції

Теплове забруднення спричинюється спусканням у водойми теплих вод з різних енергетичних установок.

Надходження нагрітих вод у річки й озера істотно змінює їх термічний і біологічний режими. Найбільшими тепловими забруднювачами є ТЕС і АЕС.

Підвищення температури води у водоймах призводить до наступних негативних наслідків: до 26°С — шкідливого впливу не спостерігається; в інтервалі 26—30°С — відбувається пригнічення життєдіяльності риб; понад 30°С — спостерігається шкідлива дія на біоценози, а за 34—36°С — риба та деякі види інших організмів гинуть. У теплих водах порушуються умови нересту риб, гине зоопланктон, риби уражуються паразитами і хворобами.

Радіоактивне забруднення Редагувати

В океан потрапляє велика кількість радіоактивних ізотопів внаслідок випробувань ядерної зброї (ЯЗ), діяльності ядерних реакторів на військових підводних човнах, скидання контейнерів з відходами атомних електростанцій та ін.

Загальна радіоактивність забруднюючих речовин, що потрапила у Світовий океан за допомогою людини, оцінюється в Бк.

Під час чорнобильської аварії в атмосферу було викинуто приблизно Ku радіоактивності, тобто у Світовому океані нагромадилася радіоактивність, яка дорівнює 30 аваріям на Чорнобильській АЕС.

Значна частка радіоактивних речовин потрапила під час аварії на японській Фукусімській АЕС.

З 1964 р. по 1986 р. різні радянські організації скинули у води Північного Льодовитого океану 11 тис. контейнерів із радіоактивним «сміттям».

Забруднення водним транспортом Редагувати

Злив танкером баластних вод в океан

Шкода судноплавства на Світовий океан пояснюється впливом самого водного транспорту, та ще більше тими викидами які ним здійснюються. Це і забруднення нафтою та сільськогосподарськими хімікатами, радіоактивними продуктами, важкими металами і найрізноманітнішим сміттям, яке викидають з суден.

У 1980—1981 рр. у результаті досліджень спеціальною групою експертів ІМО була створена класифікація скидів з суден нафтових вуглеводнів у морське середовище:

  • 1. Експлуатаційні скиди нафтового вантажу з танкерів;
  • 2. Скиди з суден при постановці у док;
  • 3. Скиди біля причалів, включаючи бункерні операції;
  • 4. Скиди з підсланевими (льяльними) водами та відходами палива;
  • 5. Скиди з нафтовмісним баластом з паливних танкерів;
  • 6. Розливи при аваріях танкерів, суден або підводних трубопроводів.

Згідно зі статистичними даними, за період з 1962—1972 роки, в результаті аварій, у морське середовище надійшло близько 2 млн т нафти, а за період з 1973 до 1986 року щорічно в аварію попадало в середньому 31 судно, яке перевозило нафту.

Забруднення стічними водами Редагувати

Стоки одного з підприємств

Особливо сильними забруднювачами є стічні води хімічних, нафтопереробних, металургійних, шкіряних заводів, текстильних і целюлозно-паперових фабрик, м'ясокомбінатів та інших підприємств.

У сільському господарстві для підвищення врожаїв і продуктивності земель застосовують пестициди. Тваринництво є постачальником значної кількості мертвої органіки — гною, підстилки, сечовини.

Все це змиваються чи зливається у річки, озера та інші водойми, а далі надходить до Світового океану.

Побутове забруднення Редагувати

Захаращення морів і прибережних частин сміттям — головне джерело забруднення. Щоденно у Світовий океан скидається приблизно 6,8 млн металевих, 0,64 — млн паперових і пластмасових, 0,43 млн. — скляних предметів.

На Всесвітньому економічному форумі представник Ellen MacArthur Foundation заявив, що згідно з їхніми розрахунками пластикове сміття перевищить кількість риби в морі до 2050 року.

Вплив Редагувати

Забруднені речовини, які потрапили в океан, з часом мігрують і збільшують свої концентрації. Все це зумовлює поступову деградацію морських біоценозів, викликає різні захворювання живих організмів. Окремі з них здатні нагромаджувати шкідливі компоненти в значних обсягах: макрофіти, фітопланктон — свинець і ртуть, молюски і ракоподібні — кадмій та ін.

Боротьба Редагувати

З метою охорони Світового океану прийнято цілу низку багатосторонніх і регіональних угод.

Конвенція ООН з морського права 1982 року (ст. 192) зобов'язує держави захищати та зберігати морське середовище. Держави повинні вживати всі заходи, необхідні для забезпечення того, щоб діяльність під їх юрисдикцією або контролем не завдавала шкоди іншим державам і їх морський середовищі шляхом забруднення. Ці заходи відносяться до всіх джерел забруднення морського середовища.

Вони, включають заходи, спрямовані на зменшення в максимально можливою мірою:

  • а) викиду токсичних, шкідливих або отруйних речовин, що розташовані на суші джерел, з атмосфери або через неї, шляхом поховання;
  • б) забруднення з суден (зокрема, заходи із запобігання аваріям та ліквідації надзвичайних ситуацій, із забезпечення безпеки робіт на морі, запобігання навмисних і ненавмисних скидів та по регламентації проектування, конструкції, обладнання, комплектування екіпажів і експлуатації суден);
  • в) забруднення від установок і пристроїв, що використовуються при розвідці і розробці природних ресурсів морського дна і його надр (зокрема, заходи із запобігання аваріям та ліквідації надзвичайних ситуацій, забезпечення безпеки робіт на морі та по регламентації проектування, конструкції, обладнання, комплектування персоналу та експлуатації таких установок або пристроїв);
  • г) забруднення від інших установок і пристроїв, що експлуатуються в морському середовищі (зокрема, заходи із запобігання аваріям та ліквідації надзвичайних ситуацій, із забезпечення безпеки робіт на морі);
  • д) запобігання незаконного рибальства під час нересту і в місцях де це взагалі заборонено;
  • е) остерігатися забруднення атмосфери (так як з атмосфери все дуже просто може перейти в гідросферу).

Окрім юридичного аспекту, що гарантує зменшення інтенсивності забруднення, активно розробляються наукові програми та проекти для боротьби з вже існуючими викидами. Зокрема, компанія The Ocean Cleanup презентувала U-подібну дрейфувальну станцію 600 м завдовжки. Система працює у Тихому океані біля берегів Аламіди (штат Каліфорнія, США). Планується, що очисна станція збиратиме 5 т сміття на місяць. Станція оснащена системою освітлення, камерами, датчиками руху та зв'язком із супутником, завдяки чому її можна буде скерувати до більш засміченої ділянки.

5 березня 2023 року, згідно повідомлення міжнародної природоохоронної організації Greenpeace, у штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку понад 100 країн вперше схвалили угоду про захист Світового океану до 2030 року. Предметом даної угоди є відкрите море, тобто міжнародні океанські води поза державними кордонами. Документ передбачає створення морських зон, що охороняються. До 2030 року під охорону підпаде третина всіх міжнародних вод, тоді як нині - лише 1,2 відсотка океану. В зонах, що охороняються, діятимуть обмеження на рибальський промисел, маршрути судноплавства і видобуток корисних копалин. Також будуть встановлені основні правила проведення оцінки впливу на навколишнє середовище комерційної діяльності в океанах. Перемовини щодо укладання угоди тривали понад 10 років. "Договір підтримує принцип 30×30 – захист 30% Світового океану до 2030 року. Це відкриває шлях до створення територій у Світовому океані, які будуть охоронятися на високому рівні. У тексті все ще є недоліки, і уряди повинні забезпечити, щоб Договір реалізовувався на практиці ефективним і справедливим способом", – було зазначено у повідомленні.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ . Архів оригіналу за 2 червня 2012. Процитовано 2 червня 2012. 
  2. ↑ . Архів оригіналу за 19 березня 2015. Процитовано 15 березня 2012. 
  3. Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 15 березня 2012. 
  4. ↑ . Архів оригіналу за 19 грудня 2011. Процитовано 15 березня 2012. 
  5. Судноплавство як фактор забруднення морського середовища
  6. . Архів оригіналу за 24 січня 2016. Процитовано 23 січня 2016. 
  7. . Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 8 березня 2022. 
  8. . Tokar.ua (uk-UA). 13 вересня 2018. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018. 
  9. Historic UN Ocean Treaty agreed – Greenpeace statement. 5 March 2023
  10. Члени ООН вперше схвалили угоду про захист Світового океану. 05.03.2023
  11. ООН після понад 10 років перемовин прийняла історичну угоду про захист Світового океану. 05.03.2023, 20:06

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zabru dnennya okea niv globalnij proces u Svitovomu okeani pov yazanij iz nadhodzhennyam do jogo akvatoriyi znachnoyi kilkosti antropogennih zabrudnyuvalnih rechovin naftovi vuglevodi biogenni rechovini pesticidi vazhki metali radionuklidi ta in 1 Pid zabrudnennyam okeanu rozumiyetsya pryame abo pobichne nadhodzhennya rechovin chi energiyi v morske seredovishe sho nesut taki negativni vplivi yak zavdannya shkodi zhivim resursam nebezpeka dlya zdorov ya lyudej pereshkodi morskij diyalnosti vklyuchayuchi ribalstvo pogirshennya yakosti morskoyi vodi 2 Zmist 1 Vidi zabrudnen 2 Dzherela zabrudnen 2 1 Atmosferne zabrudnennya 2 2 Naftove zabrudnennya 2 3 Teplove zabrudnennya 2 4 Radioaktivne zabrudnennya 2 5 Zabrudnennya vodnim transportom 2 6 Zabrudnennya stichnimi vodami 2 7 Pobutove zabrudnennya 3 Vpliv 4 Borotba 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaVidi zabrudnen RedaguvatiFizichne nerozchinni domishki glina pisok namul pil tosho Himichne vazhki metali kisloti lugi mineralni soli nafta i naftoprodukti sintetichni poverhnevo aktivni rechovini SPAR mijni zasobi kancerogeni mineralni dobriva pesticidi Biologichne rizni mikroorganizmi bakteriyi virusi yajcya gelmintiv spori gribiv Radioaktivne radionuklidi cezij 137 stroncij 90 kalij 40 tosho Teplove pidigriti vodi TES ta AES 2 Dzherela zabrudnen RedaguvatiGolovnimi dzherelami zabrudnennya Svitovogo okeanu na danij chas ye Atmosferne zabrudnennya Redaguvati Atmosferne zabrudnennya ye naslidkom zabrudnennya samoyi atmosferi zvidki do svitovogo okeanu potraplyayut biogenni spoluki fosfor azot sintetichni organichni komponenti vuglevodi DDT ta in Poyava znachnoyi kilkosti organiki prizvodit do cvitinnya vod i viniknennya chervonih pripliviv u riznih rajonah okeanu 1 Naftove zabrudnennya Redaguvati nbsp Vitik nafti vnaslidok avariyi na naftovij sverdloviniZabrudnennya Svitovogo okeanu naftoyu i naftoproduktami ye odniyeyu z globalnih ekologichnih problem Dzherela zabrudnennya okeanu naftoyu dosit riznomanitni nadhodzhennya z kontinentiv zi stokami nadhodzhennya z atmosferi priblizno 0 3 mln t na rik prirodnij vitok z nadr priblizno 0 3 mln t na rik burinnya na shelfi priblizno 0 05 mln t na rik vikidi z suden u more katastrofi suden Za ostanni 30 rokiv pochinayuchi z 1964 roku probureno bilshe 2000 sverdlovin u Svitovomu okeani Cherez neznachni vtrati shorichno vilivayetsya 0 1 mln t nafti neveliki avariyi ta vilivi yih prichinami mozhut buti napriklad benzobak na kateri sho protikaye chi neadekvatno pracyuyuchi ochisni sporudi Veliki masi nafti nadhodyat do okeanu cherez richki z pobutovimi ta zlivnimi stokami Ob yem zabrudnen cherez ce dzherelo stanovit 2 0 mln t rik Zi stokami promislovosti shorichno potraplyaye 0 5 mln t nafti 2 Teplove zabrudnennya Redaguvati nbsp AES u FranciyiTeplove zabrudnennya sprichinyuyetsya spuskannyam u vodojmi teplih vod z riznih energetichnih ustanovok Nadhodzhennya nagritih vod u richki j ozera istotno zminyuye yih termichnij i biologichnij rezhimi Najbilshimi teplovimi zabrudnyuvachami ye TES i AES Pidvishennya temperaturi vodi u vodojmah prizvodit do nastupnih negativnih naslidkiv do 26 S shkidlivogo vplivu ne sposterigayetsya v intervali 26 30 S vidbuvayetsya prignichennya zhittyediyalnosti rib ponad 30 S sposterigayetsya shkidliva diya na biocenozi a za 34 36 S riba ta deyaki vidi inshih organizmiv ginut U teplih vodah porushuyutsya umovi nerestu rib gine zooplankton ribi urazhuyutsya parazitami i hvorobami Radioaktivne zabrudnennya Redaguvati V okean potraplyaye velika kilkist radioaktivnih izotopiv vnaslidok viprobuvan yadernoyi zbroyi YaZ diyalnosti yadernih reaktoriv na vijskovih pidvodnih chovnah skidannya kontejneriv z vidhodami atomnih elektrostancij ta in Zagalna radioaktivnist zabrudnyuyuchih rechovin sho potrapila u Svitovij okean za dopomogoyu lyudini ocinyuyetsya v 5 5 10 19 displaystyle 5 5 10 19 nbsp Bk Pid chas chornobilskoyi avariyi v atmosferu bulo vikinuto priblizno 5 10 7 displaystyle 5 10 7 nbsp Ku radioaktivnosti tobto u Svitovomu okeani nagromadilasya radioaktivnist yaka dorivnyuye 30 avariyam na Chornobilskij AES 3 Znachna chastka radioaktivnih rechovin potrapila pid chas avariyi na yaponskij Fukusimskij AES Z 1964 r po 1986 r rizni radyanski organizaciyi skinuli u vodi Pivnichnogo Lodovitogo okeanu 11 tis kontejneriv iz radioaktivnim smittyam 4 Zabrudnennya vodnim transportom Redaguvati nbsp Zliv tankerom balastnih vod v okeanShkoda sudnoplavstva na Svitovij okean poyasnyuyetsya vplivom samogo vodnogo transportu ta she bilshe timi vikidami yaki nim zdijsnyuyutsya Ce i zabrudnennya naftoyu ta silskogospodarskimi himikatami radioaktivnimi produktami vazhkimi metalami i najriznomanitnishim smittyam yake vikidayut z suden U 1980 1981 rr u rezultati doslidzhen specialnoyu grupoyu ekspertiv IMO bula stvorena klasifikaciya skidiv z suden naftovih vuglevodniv u morske seredovishe 1 Ekspluatacijni skidi naftovogo vantazhu z tankeriv 2 Skidi z suden pri postanovci u dok 3 Skidi bilya prichaliv vklyuchayuchi bunkerni operaciyi 4 Skidi z pidslanevimi lyalnimi vodami ta vidhodami paliva 5 Skidi z naftovmisnim balastom z palivnih tankeriv 6 Rozlivi pri avariyah tankeriv suden abo pidvodnih truboprovodiv 5 Zgidno zi statistichnimi danimi za period z 1962 1972 roki v rezultati avarij u morske seredovishe nadijshlo blizko 2 mln t nafti a za period z 1973 do 1986 roku shorichno v avariyu popadalo v serednomu 31 sudno yake perevozilo naftu 2 Zabrudnennya stichnimi vodami Redaguvati nbsp Stoki odnogo z pidpriyemstvOsoblivo silnimi zabrudnyuvachami ye stichni vodi himichnih naftopererobnih metalurgijnih shkiryanih zavodiv tekstilnih i celyulozno paperovih fabrik m yasokombinativ ta inshih pidpriyemstv U silskomu gospodarstvi dlya pidvishennya vrozhayiv i produktivnosti zemel zastosovuyut pesticidi Tvarinnictvo ye postachalnikom znachnoyi kilkosti mertvoyi organiki gnoyu pidstilki sechovini Vse ce zmivayutsya chi zlivayetsya u richki ozera ta inshi vodojmi a dali nadhodit do Svitovogo okeanu Pobutove zabrudnennya Redaguvati Zaharashennya moriv i priberezhnih chastin smittyam golovne dzherelo zabrudnennya Shodenno u Svitovij okean skidayetsya priblizno 6 8 mln metalevih 0 64 mln paperovih i plastmasovih 0 43 mln sklyanih predmetiv 4 Na Vsesvitnomu ekonomichnomu forumi predstavnik Ellen MacArthur Foundation zayaviv sho zgidno z yihnimi rozrahunkami plastikove smittya perevishit kilkist ribi v mori do 2050 roku 6 Vpliv RedaguvatiZabrudneni rechovini yaki potrapili v okean z chasom migruyut i zbilshuyut svoyi koncentraciyi Vse ce zumovlyuye postupovu degradaciyu morskih biocenoziv viklikaye rizni zahvoryuvannya zhivih organizmiv Okremi z nih zdatni nagromadzhuvati shkidlivi komponenti v znachnih obsyagah makrofiti fitoplankton svinec i rtut molyuski i rakopodibni kadmij ta in Borotba RedaguvatiZ metoyu ohoroni Svitovogo okeanu prijnyato cilu nizku bagatostoronnih i regionalnih ugod Konvenciya OON z morskogo prava 1982 roku st 192 zobov yazuye derzhavi zahishati ta zberigati morske seredovishe Derzhavi povinni vzhivati vsi zahodi neobhidni dlya zabezpechennya togo shob diyalnist pid yih yurisdikciyeyu abo kontrolem ne zavdavala shkodi inshim derzhavam i yih morskij seredovishi shlyahom zabrudnennya Ci zahodi vidnosyatsya do vsih dzherel zabrudnennya morskogo seredovisha Voni vklyuchayut zahodi spryamovani na zmenshennya v maksimalno mozhlivoyu miroyu a vikidu toksichnih shkidlivih abo otrujnih rechovin sho roztashovani na sushi dzherel z atmosferi abo cherez neyi shlyahom pohovannya b zabrudnennya z suden zokrema zahodi iz zapobigannya avariyam ta likvidaciyi nadzvichajnih situacij iz zabezpechennya bezpeki robit na mori zapobigannya navmisnih i nenavmisnih skidiv ta po reglamentaciyi proektuvannya konstrukciyi obladnannya komplektuvannya ekipazhiv i ekspluataciyi suden v zabrudnennya vid ustanovok i pristroyiv sho vikoristovuyutsya pri rozvidci i rozrobci prirodnih resursiv morskogo dna i jogo nadr zokrema zahodi iz zapobigannya avariyam ta likvidaciyi nadzvichajnih situacij zabezpechennya bezpeki robit na mori ta po reglamentaciyi proektuvannya konstrukciyi obladnannya komplektuvannya personalu ta ekspluataciyi takih ustanovok abo pristroyiv g zabrudnennya vid inshih ustanovok i pristroyiv sho ekspluatuyutsya v morskomu seredovishi zokrema zahodi iz zapobigannya avariyam ta likvidaciyi nadzvichajnih situacij iz zabezpechennya bezpeki robit na mori 7 d zapobigannya nezakonnogo ribalstva pid chas nerestu i v miscyah de ce vzagali zaboroneno e osterigatisya zabrudnennya atmosferi tak yak z atmosferi vse duzhe prosto mozhe perejti v gidrosferu Okrim yuridichnogo aspektu sho garantuye zmenshennya intensivnosti zabrudnennya aktivno rozroblyayutsya naukovi programi ta proekti dlya borotbi z vzhe isnuyuchimi vikidami Zokrema kompaniya The Ocean Cleanup prezentuvala U podibnu drejfuvalnu stanciyu 600 m zavdovzhki Sistema pracyuye u Tihomu okeani bilya beregiv Alamidi shtat Kaliforniya SShA Planuyetsya sho ochisna stanciya zbiratime 5 t smittya na misyac Stanciya osnashena sistemoyu osvitlennya kamerami datchikami ruhu ta zv yazkom iz suputnikom zavdyaki chomu yiyi mozhna bude skeruvati do bilsh zasmichenoyi dilyanki 8 5 bereznya 2023 roku zgidno povidomlennya mizhnarodnoyi prirodoohoronnoyi organizaciyi Greenpeace u shtab kvartiri OON v Nyu Jorku ponad 100 krayin vpershe shvalili ugodu pro zahist Svitovogo okeanu do 2030 roku Predmetom danoyi ugodi ye vidkrite more tobto mizhnarodni okeanski vodi poza derzhavnimi kordonami Dokument peredbachaye stvorennya morskih zon sho ohoronyayutsya Do 2030 roku pid ohoronu pidpade tretina vsih mizhnarodnih vod todi yak nini lishe 1 2 vidsotka okeanu V zonah sho ohoronyayutsya diyatimut obmezhennya na ribalskij promisel marshruti sudnoplavstva i vidobutok korisnih kopalin Takozh budut vstanovleni osnovni pravila provedennya ocinki vplivu na navkolishnye seredovishe komercijnoyi diyalnosti v okeanah Peremovini shodo ukladannya ugodi trivali ponad 10 rokiv Dogovir pidtrimuye princip 30 30 zahist 30 Svitovogo okeanu do 2030 roku Ce vidkrivaye shlyah do stvorennya teritorij u Svitovomu okeani yaki budut ohoronyatisya na visokomu rivni U teksti vse she ye nedoliki i uryadi povinni zabezpechiti shob Dogovir realizovuvavsya na praktici efektivnim i spravedlivim sposobom bulo zaznacheno u povidomlenni 9 10 11 Div takozh RedaguvatiEvtrofikaciya Spisok problem dovkillyaPrimitki Redaguvati a b Bezpeka zhittyediyalnosti Slovnik dovidnik Kiyiv Osnova 2011 Arhiv originalu za 2 chervnya 2012 Procitovano 2 chervnya 2012 a b v g Zabrudnennya svitovogo okeanu naftoproduktami Arhiv originalu za 19 bereznya 2015 Procitovano 15 bereznya 2012 Ekologiya Vasyukova G T Zabrudnennya vod Svitovogo okeanu radioaktivnimi vidhodami Arhiv originalu za 14 bereznya 2012 Procitovano 15 bereznya 2012 a b Problema zabrudnennya vod Svitovogo okeanu ta vidrodzhennya malih richok Arhiv originalu za 19 grudnya 2011 Procitovano 15 bereznya 2012 Sudnoplavstvo yak faktor zabrudnennya morskogo seredovisha Plastikove smittya perevishit kilkist ribi v mori vzhe do 2050 roku vcheni Arhiv originalu za 24 sichnya 2016 Procitovano 23 sichnya 2016 Svitovij okean yak ob yekt mizhnarodno pravovoyi ohoroni Arhiv originalu za 25 veresnya 2020 Procitovano 8 bereznya 2022 U Tihomu okeani zapustili ochisnu stanciyu sho zbiraye smittya Tokar ua uk UA 13 veresnya 2018 Arhiv originalu za 15 veresnya 2018 Procitovano 15 veresnya 2018 Historic UN Ocean Treaty agreed Greenpeace statement 5 March 2023 Chleni OON vpershe shvalili ugodu pro zahist Svitovogo okeanu 05 03 2023 OON pislya ponad 10 rokiv peremovin prijnyala istorichnu ugodu pro zahist Svitovogo okeanu 05 03 2023 20 06Literatura RedaguvatiHilchevskij V K Gidrohimiya okeaniv i moriv K VPC Kiyivskij universitet 2003 114 s Arhivovano 21 lyutogo 2022 u Wayback Machine Hilchevskij V K Osadchij V I Kurilo S M Osnovi gidrohimiyi Arhivovano 27 serpnya 2021 u Wayback Machine Pidruchnik K Nika Centr 2012 312 s ISBN 978 966 521 559 2 O V Zadorozhnij Morya zabrudnennya shkidlivimi rechovinami Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4Posilannya RedaguvatiProblemi Svitovogo okeanu Arhivovano 6 bereznya 2015 u Wayback Machine Okean blagaye poryatunku Monitoring Svitovogo okeanu Arhivovano 12 chervnya 2012 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zabrudnennya okeaniv amp oldid 38702238