Та́нкер (рос. нефтеналивное судно, танкер; англ. oil tanker, oil carrying vessel, нім. Rohöltanker m) — морське та річкове судно для транспортування нафти і нафтопродуктів наливом. Також танкери використовуються для перевезення газу (газовози).
Газ, що випаровується під час перевезення, використовують як паливо для корабля. Щодо будови ємностей — вони виглядають на зразок термоса, це потрібно, щоб рідина всередині якомога менше розігрівалася. Випаровування скрапленого газу всередині закритої посудини призводить до підвищення тиску й, як наслідок, до вибуху.
Історія Редагувати
До появи наливних суден нафту перевозили морем у бочках чи цистернах. Перше морське перевезення нафти з Баку до Астрахані (у цистернах) здійснив 1873 р. астраханський купець М. Артем'єв. Ідея нафтоналивного судна належить російському «олігонафту», купцю та інженерові Віктору Рагозіну.
Перший у світі залізний танкер-пароплав «Зороастр» збудований 1877 р. на шведській судноверфі на кошти братів Нобелів. Цей танкер і започаткував наливний спосіб перевезення гасу й нафти.
У 1883 році в конструкції нафтоналивних танкерів відбувся великий крок вперед. Працюючи в компанії Нобеля, полковник Генрі Ф. Свен (Henry F. Swan) розробив серію з трьох танкерів Нобеля. Замість одного або двох великих вантажних танків, Свен розмістив кілька танків по ширині і довжині судна. Трюми були розташовані в ряд і розділялися на секції лівого і правого бортів поздовжньою перебіркою. Недоліком більш ранніх моделей було те, що вільна поверхня рідинного вантажу, внаслідок бовтання нафти з боку в бік могла привести до перевертання судна. Поділ танків судна на невеликі резервуари практично ліквідував проблему вільних поверхонь. Підхід, який був вперше використаний у Свенових танкерах «Блиск» (Blesk), «Люмен» (Lumen) і «Люкс» (Lux) є універсальним і сьогодні.
Сучасні танкери Редагувати
Корпус танкера поділений на ряд відсіків (танків), які заповнюють наливом. Об'єм одного танка 600—1500 куб.м.
Категорії танкерів — в залежності від дедвейта:
- GP — малотоннажні танкери (6000-16499 т);
- GP — танкери загального призначення (16500-24999 т);
- MR — середньотоннажні танкери (25000-44999 т);
- LR1 — oiler — великотоннажні танкери 1 класу (45000-79999 т);
- LR2 — великотоннажні танкери 2 класу (80000-159999 т);
- VLCC — великотоннажні танкери 3 класу (160000-320000 т);
- ULCC — супертанкери (понад 320000 т);
Після резонансних аварій в кінці 20 ст. всі сучасні танкери робляться з подвійною обшивкою.
Найбільшим у світі на сьогодні є норвезький супертанкер Knock Nevis, побудований в 1981 р. Це і найбільший у світі корабель.
| Клас | Довжина | Мідель | Осадка | Типовий мінімальний дедвейт | Типовий максимальний дедвейт |
|---|---|---|---|---|---|
| Seawaymax | 226 м | 24 м | 7,92 м | ||
| Panamax | 294,1 м | 32,3 м | 12 м | ||
| Афрамакс | |||||
| Suezmax | 16 м | ||||
| VLCC (Malaccamax) | 470 м | 60 м | 20 м | ||
| ULCC |
Спеціальні системи танкера Редагувати
Спеціальні системи танкера: Вантажна система, Зачисна система, Баластова система, Газовідвідна система, Система підігріву вантажу, Система інертних газів, Система миття танків, Система вентиляції, Система зрошення палуби.
Вантажна система танкера Редагувати
Вантажна система танкера є основною на наливному судні, вона призначена для приймання і викачування вантажу. Містить вантажні насоси (зазвичай відцентрові), трубопроводи, компенсатори, арматуру, приймальні пристрої в танках, розподільні пристрої (маніфольди). Насоси вантажної системи працюють при видачі вантажу, усе інше обладнання — і при видачі, і при прийнятті.
Танкери споряджуються кільцевою або лінійною вантажною системою.
Переважна більшість сучасних нафтоналивних танкерів будується з лінійною вантажною системою, яка простіше і дешевше кільцевої, дозволяє перевозити кілька сортів вантажу, зручна при кормовому розташуванні вантажного насосного відділення і використанні відцентрових насосів. Вантажні танки поділяються на 2 — 4 групи, кожна з яких розрахована на перевезення одного сорту вантажу. До кожної групи з насосного відділення прокладена вантажна магістраль з вантажними відростками на кожний танк. Кількість вантажних відцентрових насосів відповідає числу груп танків. Забезпечується взаємозамінність насосів з допомогою прокладених між магістралями подвійних клінкетів.
Зачисна система танкера Редагувати
Система миття танків служить для видалення з танків залишків вантажу й очищення їх поверхні перед зміною вантажу, оглядом або ремонтом. Миття танків потрібно також перед прийманням у них чистого баласту.
Миття танків від залишків на танкерах, що перевозять нафту і продукти її перероблення, є обов'язковою умовою нормального технологічного процесу вантажоперевезень. Миття здійснюється з метою: — підготовки танкера до баластного переходу; — видалення з танків відкладів залишків вантажу та іржі в профілактичних цілях і під час оглядів танків; — підготовки судна до ремонту; — перед зміною вантажу.
Інертизація танка Редагувати
Інертизація танка — створення безпечного газового простору в танкері. Здійснюється шляхом використання інертних газів. Як останні використовують: — газ, що складається з очищених і охолоджених газів парових котлів; — газ, отриманий у спеціальному автономному газогенераторі, встановленому на танкері; — газ, зазвичай азот, що поставляється на судно в балонах. Використовують два способи інертизації танкерів: розведення (пожежо- і вибухобезпечного газового середовища) і заміщення (вказаного середовища).
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Транспортування нафти, нафтопродуктів і газу: навч. посіб. / Л. Н. Ширін, О. В. Денищенко, С. Є. Барташевський, Є. А. Коровяка, В. О. Расцвєтаєв ; М-во освіти і науки України, Нац. техн. ун-т «Дніпровська політехніка». — Дніпро: НТУ «ДП», 2019. — 203 с.
- Encyclopædia Britannica (1911). «Petroleum». У Chisholm, Hugh. Encyclopædia Britannica. 21 (Eleventh Edition вид.). Cambridge: Cambridge University Press. pp. 316-322. OCLC 70608430. http://en.wikisource.org/w/index.php?title=User:Tim_Starling/ScanSet_TIFF_demo&vol=21&page=ED1A336. Процитовано 2008-02-22.
- Encyclopædia Britannica (1911). «Ship». У Chisholm, Hugh. Encyclopædia Britannica. 24 (Eleventh Edition вид.). Cambridge: Cambridge University Press. pp. 881-889. OCLC 70608430. http://en.wikisource.org/w/index.php?title=User:Tim_Starling/ScanSet_TIFF_demo&vol=24&page=ED4A915. Процитовано 2008-02-22.
- Hayler, William B.; Keever, John M. (2003). American Merchant Seaman's Manual. Centerville, MD: Cornell Maritime Press. ISBN 0870335499.
- Central Intelligence Agency. CIA World Factbook 2008. New York: Skyhorse Publishing. ISBN 1602390800. Процитовано 27 лютого 2008.
- Turpin, Edward A.; McEwen, William A. (1980). Merchant Marine Officers' Handbook (вид. Fourth Edition). Centreville, MD: Cornell Maritime Press. ISBN 37812421 Перевірте значення
|isbn=(довідка).
Посилання Редагувати
- Танкер // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Танкерні судна (танкери) // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 389. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Tanker |