Норве́гія (норв. Norge: файл; нюн. Noreg: файл), офіційна назва — Королі́вство Норве́гія (норв. Kongeriket Norge) — північноєвропейська держава на Скандинавському півострові, загальною площею 385,207 тис. км² (69-те місце у світі). Окрім материкової частини, Норвегії належить арктичний архіпелаг Шпіцберген та острів Ян-Маєн на межі Гренландського й Норвезького морів, острів Буве в Південній Атлантиці.
| Королівство Норвегія | ||
| Девіз: «Alt for Norge» | ||
| Гімн: «Ми любимо цей край» норв. Ja, vi elsker dette landet | ||
Положення Норвегії в Європі | ||
| Столиця (та найбільше місто) | Осло 59°56′ пн. ш. 10°41′ сх. д.country H G O | |
| Офіційні мови | норвезька, саамська | |
|---|---|---|
| Форма правління | конституційна монархія | |
| - король | Гаральд V | |
| - прем'єр-міністр | Йонас Гар Стере | |
| Формування | ||
| - Королівство Норвегія до об'єднання | 872 | |
| - Старе Королівство Норвегія (Піковий ступінь) | 1263 | |
| - Кальмарська унія | 1397 | |
| - Данія-Норвегія | 1524 | |
| - відновлена держава | 25 лютого 1814 | |
| - Конституція | 17 травня 1814 | |
| - Шведсько-норвезька унія | 4 листопада 1814 | |
| - розірвання унії | 7 червня 1905 | |
| - засновано НАТО | 4 квітня 1949 | |
| Площа | ||
| - Загалом | 385 207 км² (67) | |
| - Внутр. води | 5,7 % | |
| Населення | ||
| - оцінка 2023 | 5 488 984 (120) | |
| - Густота | 14,25/км² (213) | |
| ВВП (ПКС) | 2011 р., оцінка | |
| - Повний | $265 911 млрд (40) | |
| - На душу населення | $97 254 (3) | |
| ВВП (ном.) | 2006 рік, оцінка | |
| - Повний | $335,3 млрд (25) | |
| - На душу населення | $72,305.6 (2) | |
| ІЛР (2019) | ▲ 0.954 (високий) (1) | |
| Валюта | Норвезька крона (NOK) | |
| Часовий пояс | CET (UTC+1) | |
| - Літній час | CEST (UTC+2) | |
| Коди ISO 3166 | NO / NOR / 578 | |
| Домен | .no | |
| Телефонний код | +47 | |
|
Норвегія — суверенна демократична парламентська конституційна монархія унітарного устрою. У Норвегії державна влада розділена між парламентом, королем та Верховним судом, згідно з нормами конституції, яка з численними поправками діє в країні з 1814 року. Глава держави — король Гаральд V із династії Шлезвиг-Гольштейн-Зоннерборг-Глюксбургів. Глава уряду з 2021 року — Йонас Гар Стере, лідер лівоцентристської парламентської коаліції. Норвегія підтримує тісні зв'язки з Європейським Союзом та його країнами-членами (незважаючи на відмову від вступу до Союзу на двох загальнонаціональних референдумах), так само як і зі Сполученими Штатами Америки. Норвегія є однією з країн засновників Організації Об'єднаних Націй, НАТО, Ради Європи, Договору про Антарктику та Північної ради; також членом Європейської економічної зони, Світової організації торгівлі та Організації економічного співробітництва та розвитку; частиною Шенгенської зони. Королівство Норвегія було засноване 872 року, після злиття кількох дрібних норманських королівств. Це одне з найстаріших досі існуючих королівств світу, воно існує безперервно протягом більше 1100 років. За цей період на престолі королівства змінилось понад 60 королів та ярлів. З 1035 по 1814 рік до складу королівства входили Фарерські острови, з 1261 по 1814 рік Гренландія, з 1262 по 1814 рік Ісландія. До 1661 року влада в королівстві належала монархові, після — розділена з впливовою знаттю. Станом на 2017 рік населення країни становить 5,32 млн осіб (120-те місце у світі).
Країна має довгу лінію східного сухопутного кордону зі Швецією (протяжністю 1619 км). Норвегія також межує з Фінляндією і Росією на північному сході, а також із протокою Скагеррак на півдні, з Данією на іншому боці. Норвегія має довгу берегову лінію межуючи з Атлантичним океаном та Баренцовим морем.
Країна підтримує комбінацію ринкової економіки та Скандинавської моделі з обов'язковим медичним страхуванням і комплексною системою соціального страхування. Норвегія має значні запаси нафти, природного газу, мінералів, лісоматеріалів, морепродуктів, прісної води і гідроенергетики. На нафтову промисловість припадає близько чверті валового внутрішнього продукту країни. Норвегія посідає четверте місце у світі в переліку країн за розміром доходу на душу населення, згідно з даними світового банку та МВФ. Країна є найбільшим добувачем нафти і природного газу за межами Середнього Сходу на душу населення. З 2001 по 2006, а також із 2009 до 2014 років, Норвегія мала найвищий індекс людського розвитку у світі. Норвегія також очолює список країн за індексом процвітання вже п'ять років поспіль.
4 квітня 1949 року Норвегія вступила в блок НАТО. Населення Норвегії двічі на національних референдумах 1972 року і 1994 року відкидало пропозицію про вступ до Європейського Союзу, хоча країна тісно пов'язана з ЄС у межах Європейської економічної та Шенгенської зон.
Назва
Офіційна назва — Королівство Норвегія, Норвегія (норв. Kongeriket Norge, Norge; нюн. Noreg). Назва країни походить від слів «нордр» (норв. nordr) — північ і «вег» (норв. veg) — шлях, тобто «Північний шлях». Спочатку назва відносилась лише до морського шляху вздовж берега, по якому нормани виходили до північних морів. Пізніше назва поширилась на узбережжя, а потім і на державу норманів на цьому узбережжі.
Природа
Географічне положення
Норвегія — північноєвропейська країна, що межує з трьома іншими країнами: на сході — зі Швецією (спільний кордон — 1666 км), на північному сході — з Фінляндією (709 км) і Російською Федерацією (191 км). Загальна довжина державного кордону — 2566 км. Норвегія омивається водами Північного (на півдні) і Норвезького (центральна частина) Атлантичного, Баренцевого морів Північного Льодовитого океану (північ). Займає стратегічне положення на шляху з Північної Атлантики до Арктики. Загальна довжина морського узбережжя 25,1 тис. км, з яких власне узбережжя — 2650 км, разом із берегами численних фіордів — 22,5 тис. км. Загальна довжина узбереж численних островів — 58,1 тис. км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 10 морських миль. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Гренландія (Данія) та Норвегія подали до Комісії з меж континентального шельфу (CLCS) матеріали, щоб визначити межі континентального шельфу в Арктиці. Норвегія і Росія 2010 року вирішили спільну територіальну суперечку щодо проходження морського кордону в Баренцовому морі. Норвегія має територіальні претензії в Антарктиці (Земля Королеви Мод та континентальний шельф).
| ↑ | Баренцове море | Росія Фінляндія |
| Норвезьке море | Швеція | |
| Північне море | протока Скагеррак Данія | ↓ |
Час у Норвегії: UTC+1 (-1 година різниці часу з Києвом). Літній час вводиться останньої неділі березня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується в останню неділю жовтня переводом годинникової стрілки на 1 годину назад.
Геологія
Надра Норвегії багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, залізні руди, пірит, нікелеву, мідну, молібденову, титанову, ніобієву, уранову та кобальтові руди, срібло, свинець, цинк.
Рельєф
Рельєф країни — гори (більше двох третин) і родючі долини, берегова лінія вкрита фіордами; ліси займають 25 % території. Територія країни простягається за північне полярне коло. Середні висоти — 460 м; найнижча точка — рівень вод Норвезького моря (0 м); найвища точка — гора Гальгепігген (2469 м). Більшу частину території займають Скандинавські гори. Східні схили, обернені вглиб півострова до Швеції, — пологі; західні, обернені до моря, — стрімкі, високими уступами обриваються до морських вод фіордів. Тектонічні западини поділяють ці гори на платоподібні масиви — фієльди. Невеликі низовини, придатні для сільськогосподарського обробітку, лише на півдні, в районі Ослофіорда.
У країні налічується більше 50 тис. островів і невеличких острівців вздовж узбережжя. Країна має одне з найбільш довгих і розчленованих узбереж серед країн світу. Морські береги підвищені, скелясті, порізані численними фіордами. Найбільший архіпелаг Норвегії — Шпіцберген, який складають три найбільших острови: Західний Шпіцберген, Північно-Східна Земля та Едж. Він лежить на 79° пн. ш. в Арктиці. Також країні належать віддалені острови Ян-Маєн у південній частині Арктики та Буве — у південній Атлантиці. Поблизу материкового узбережжя країни велика кількість невеликих островів поблизу фіордового західного узбережжя; острови Фруан — у центральній частині; Лофотенські острови, архіпелаг Вестеролен, острови Сенья (найбільший за площею острів материкової частини країни 1,59 тис. км²), Рінґвасей, Серея, Маґерея — на півночі.
Клімат
Більша частина території Норвегії лежить у помірному кліматичному поясі. Превалюють помірні повітряні маси цілий рік, західний масоперенос. Значні сезонні амплітуди температури повітря. Відносно тепла зима з нестійкою погодою, штормовими вітрами, можливий сніговий покрив. Відносно прохолодне літо з більш ясною погодою. Зволоження рівномірне за сезонами, місцями надмірне. Пересічна температура січня на півдні –4...+2 °C, тепло приносить відгалуження Гольфстриму, тепла Північно-Атлантична течія. Літо прохолодне, пересічна температура липня +10...14 °C. Атмосферних опадів на узбережжі понад 2000 мм на рік, у внутрішніх районах 500—600 мм.
На півночі й острові Ян-Маєн субполярний клімат. Влітку переважають помірні повітряні маси, взимку — полярні. Чітко відстежується сезонна зміна переважаючих вітрів. Досить великі річні амплітуди температури повітря, прохолодне сире літо з туманами на узбережжях, вітряна волога зима. На архіпелазі Шпіцберген полярний клімат. Увесь рік панують полярні повітряні маси. Поверхня скута кригою цілий рік. Відносно м'яка морозна зима, прохолодне літо, опадів мало.
Норвегія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 382 км³. Станом на 2012 рік у країні налічувалось 900 км² зрошуваних земель. У країні багато повноводних порожистих річок, найбільші з них — Гломма (довжина 598 км, басейн — 13 % площі країни), що тече з півночі на південь у південно-східній частині країни і впадає до затоки Богус; Логен (Гудбрансдал), Логен (Нумедал). Річки країни належать басейнам Атлантичного (південь) і Північного Льодовитого океанів (північ). У горах дуже багато льодовикових та мальовничих річкових озер. Найбільше озеро країни, М'єса (362 км²) лежить у центральній частині країни на висоті 121 м над рівнем моря і живиться водами річки Логен (Гудбрансдал).
На багатьох фієльдах лежать льодовики, загальна площа зледеніння близько 5 тис. км².
Ґрунти і рослинність
На півночі поширені малопотужні підзолисто-глейові, в центральній частині — підзолисті, на півдні — бурі лісові ґрунти. Близько чверті території країни вкрито густими хвойними лісами — приокеанічною тайгою. На півночі превалює тундрова рослинність.
Земельні ресурси Норвегії (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 2,7 %,
- орні землі — 2,2 %,
- багаторічні насадження — 0 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 0,5 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 27,8 %;
- інше — 69,5 %.
Тваринний світ
У зоогеографічному відношенні територія країни належить до Голарктичної області, північне узбережжя і Скандинавські гори до Арктичної підобласті, південь — Європейсько-Сибірської тайожної провінції, крайній південь — Європейської лісової провінції.
Охорона природи
Охорона природи в державі має вікову історію. Національні парки Норвегії:
- Гардангервідда — розташований у західній частині країни.
- Юстедалсбреєн — розташований у західній частині країни.
- Рондане — розташований у центральній частині країни.
- Бергеф'єлл — розташований у центральній частині країни.
- Салтф'єллет-Свартісен — розташований у центральній частині країни.
- Евре-Девідал — розташований у північній частині країни.
- Евре-Анарйокка — розташований у північній частині країни.
- Індре Війдефйорден — розташований у центрально-північній частині острова Західний Шпіцберген.
- Нордре Ісфйорден — розташований на західному березі острова Західний Шпіцберген.
- Південно-Шпіцбергенський національний парк — розташований у південній частині острова Західний Шпіцберген.
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: каменепади, сходження снігових лавин; єдиний активний вулкан країни, Беренберг знаходиться на острові Ян-Маєн.
Серед екологічних проблем варто відзначити: забруднення вод; кислотні дощі, що руйнують екосистеми озер, знищують ліси; забруднення повітря транспортними засобами. Викиди двоокису вуглецю під час спалювання викопного палива в процесі виробництва і споживання енергії за 2012 рік дорівнювали 41,06×1012 тонн (67-ме місце у світі).
З 1982 року Норвегія ігнорує міжнародну заборону на китобійний промисел.
Ідеї зеленої політики у країні захищає і просуває Framtiden i våre hender — ідеалістична організація, яка пропагує ідеї зеленого споживання і ресурсного правосуддя.
Історія
Доісторичний період
Південні регіони сучасної Норвегії почали заселяти представники Аренсбурзької культури в епоху пізнього палеоліту, близько 11—10 тис. років до н. е. Назва культури пішла від німецького міста Аренсбург, розташованого за 25 км на північний схід від Гамбурга. Найбільш ранні сліди людської діяльності в Норвегії були виявлені уздовж узбережжя, де розтанув величезний шельфовий льодовик останнього льодовикового періоду (11—8 тис. років до н. е.).
У середині першого тисячоліття до н. е. на територію Скандинавського півострова проникають германські племена, які поступово витіснили місцеве населення (саамів) на північ.
Середньовіччя
IX—X сторіччя в Європі ознаменувались завоюваннями норманів — епоха вікінгів. У цей період розпочалося політичне об'єднання країни, яке завершилося після серії громадянських воєн другої половини XII — початку XIII століття. 994 року король Олаф Трюґґвасон охрестив країну. У 1046—1066 на норвезькому престолі перебував Гаральд Суворий, що був одружений із донькою князя Київської Русі, Ярослава Мудрого — Єлизаветою Ярославною. У 1262—1264 роках до складу Норвегії була приєднана Ісландія. 1319 року укладено особисту унію з королем Швеції, 1380 року — з данським королем. 1397 року було укладено Кальмарську унію трьох скандинавських королівств під данською короною. У XV—XVI століттях йшло поступове оданення місцевої феодальної верхівки. 1536 року данською державною радою була проголошена Реформація, а вже наступного, 1537 року Норвегія була перетворена на звичайну провінцію данського королівства.
Нові часи
З розвитком індустрії наприкінці XVIII століття та зміцненням місцевої національної еліти розпочалося зміцнення й національного визвольного руху. Перша конституція королівства Норвегія була розроблена установчими зборами в місті Ейдсволле і прийнята ними же 17 травня 1814 року. Перша і єдина конституція Норвегії була натхнена ідеями Французької революції і пов'язана з проголошенням незалежності від Данії. У листопаді 1814 року, відповідно до таємної змови учасників антинаполеонівської коаліції, було укладено Кільську угоду. Згідно з нею Норвегія увійшла на 91 рік в унію зі Швецією, як подяка останній за її участь у боротьбі проти Наполеона І. Проте дія конституції не була припинена, шведський король лише зажадав внести до неї положення про створення унії.
1884 року в країні остаточно оформилась парламентська форма правління, оформилися загальнонаціональні партії лібералів (Венстре) і консерваторів (Гейре).
Новітні часи
У складі Швеції Норвегія поступово завойовувала національну автономію, утверджувала місцеві органи влади. 7 червня 1905 року було розірвано шведсько-норвезьку унію, за результатами всенародного референдуму парламент (Стортинг) проголосив незалежність. 26 жовтня того ж року Швеція визнала унію більше недійсною.
Під час Першої світової війни (1914—1918) Норвегія дотримувалася нейтралітету.
Під час Другої світової війни, незважаючи на нейтралітет, країна 1940 року була окупована нацистською Німеччиною (1940—1945). Уряд емігрував до Лондона. 1942 року нацисти створили в країні колабораціоністський уряд Квіслінга. На території країни розгорнувся Рух Опору, в складі якого перебували військовополонені-втікачі з концтаборів. У жовтні 1944 року Червона армія, розгромивши німецькі війська у Заполяр'ї, визволила північну частину Норвегії. 8 травня 1945 року німецькі війська в Центральній Норвегії капітулювали.
У післявоєнний період політичний курс Норвегії ознаменувався відходом від нейтралітету і входженням країни 1945 року до ООН, 1949 року до НАТО. Розпочалося тісне політичне і військово-економічне співробітництво з США, Великою Британією, але без розміщення на власній території іноземних військових баз і ядерної зброї. 1952 року вступила до Північної ради. Завдяки відкритим покладам вуглеводнів на шельфі Північного моря дозволило наприкінці 1960-х років значно пожвавити національну економіку. На всенародному референдумі 1972 року народ відхилив урядову пропозицію увійти до складу Європейського Союзу. Того ж року в травні було підписано ряд економічних і науково-технічних угод з СРСР. 1988 року тогочасний прем'єр-міністр Ґру Гарлем Брунтланн була нагороджена премією Третього світу. 1991 року помер король Олаф V, його владу успадкував його син Гаральд V. На референдумі 28 листопада 1994 року норвежці знову відмовилися приєднатися до ЄС, однак Норвегія залишається активним членом європейських організацій (ЄЕС, Шенгенські домовленості тощо).
Державний лад
Норвегія за формою державного правління є парламентською конституційною монархією. Норвегія — унітарна держава, заснована на принципах конституційної монархії та парламентської демократії.
Право на громадянство за місцем народження (jus soli) не визнається; лише за походженням (jus sanguinis) — принаймні один із батьків повинен бути громадянином держави; подвійне громадянство не визнається. Кваліфікаційний період, постійне проживання на території держави, для натуралізації становить 7 років.
Глава держави
Глава держави — король Гаральд V (норв. Harald V), з 17 січня 1991 року; спадкоємець трону — кронпринц Хокон (норв. Haakon Magnus), народився 20 липня 1973 року. За конституцією Норвегії король повинен сповідувати євангелічно-лютеранську релігію і належати до Норвезької церкви, яка до церковної реформи 2012 року вважалась офіційною в державі. Норвезькі королі коронуються в Нідароському кафедральному соборі в Тронгеймі.
Конституція
Чинна конституція держави прийнята 17 травня 1814 року, підписана конституційною радою наступного дня. Конституція переглядалась більше 400 разів, останній раз 2015 року.
Виконавча влада
За конституцією держави уся повнота виконавчої влади належить королю, але за суспільним договором і поправками 1884 року всі функції такої влади виконує уряд, як такий, що утворений парламентом, тобто обранцями від народу.
Уряд Норвегії існує у формі Державної ради, яку очолює король. До її складу, окрім монарха, входить прем'єр-міністр та не менше 7 інших членів уряду. Станом на початок 2018 року в норвезькому уряді 21 міністерська посада. Уряд обирається з членів парламенту, призначається монархом і затверджується парламентом, тому він несе повну політичну відповідальність перед парламентом. Членів уряду формально призначає король, однак у своєму рішенні він керується політичною ситуацією, тобто розкладом політичних сил, наявністю коаліції у парламенті. На практиці склад уряду оформлюється прем'єр-міністром країни. Всі рішення короля потребують підпису прем'єр-міністра, а у випадку військових питань, міністра оборони.
Фактичний глава уряду — прем'єр-міністр, з 14 жовтня 2021 року ним є Йонас Гар Стьоре. Прем'єр-міністр є лідером парламентської більшості, на посаді затверджується монархом за погодженням парламенту.
Державна рада Норвегії складається з 16 профільних міністерств:
- Дітей та рівності (норв. Barne- og likestillingsdepartementet).
- Закордонних справ (норв. Utenriksdepartementet).
- Клімату та навколишнього середовища (норв. Miljøverndepartementet).
- Культури (норв. Kulturdepartementet).
- Місцевого самоврядування та модернізації (норв. Kommunal- og regionaldepartementet).
- Нафти та енергетики (норв. Olje- og energidepartementet).
- Оборони (норв. Forsvarsdepartementet).
- Освіти та досліджень (норв. Kunnskapsdepartementet).
- Охорони здоров'я (норв. Helse- og omsorgsdepartementet).
- Праці та соціального забезпечення (норв. Arbeidsdepartementet)
- Продовольства і сільського господарства (норв. Landbruks- og matdepartementet).
- Риболовлі та берегових справ (норв. Fiskeri- og kystdepartementet).
- Торгівлі та промисловості (норв. Nærings- og handelsdepartementet).
- Транспорту і зв'язку (норв. Samferdselsdepartementet).
- Фінансів (норв. Finansdepartementet).
- Юстиції та державної безпеки (норв. Justis- og beredskapsdepartementet).
- Офіс прем'єр-міністра (норв. Samordningsminister).
Законодавча влада
Згідно з конституцією Норвегії, вищий законодавчий орган — Стортинг (норв. Storting). Він складається з однієї палати, до якої обирається 169 депутатів на чотирирічний термін. До 20 лютого 2007 року парламент ділився на дві палати — верхню лагтинг (англ. Lagting) та нижню одельстинг (норв. Odelsting), але на практиці цей поділ був чистою формальністю через що і скасований. Відразу після обрання депутати ділились на дві палати — 1/4 утворювала лагтинг, 3/4 — одельстинг. Засідання палат відбувались окремо. Для прийняття закону потрібна кваліфікована більшість (2/3 голосів від загального складу). Члени уряду можуть брати участь у засіданнях палат парламенту, але не мають права голосу.
Стортинг обирається шляхом загального демократичного таємного голосування за пропорційною виборчою системою громадянами, що досягли 18-річного віку. Обраними до парламенту (пасивне виборче право) можуть бути громадяни, що досягли віку 21 рік.
Спікер Стортингу — президент (норв. Stortingspresident), котрим стає лідер партії, яка перемогла на виборах. З 9 жовтня 2021 року посаду обіймає Ева Крістін Гансен[en] (норв. Eva Kristin Hansen).
Компетенція короля у сфері законодавства є нетрадиційною для конституційних монархій. Зокрема, король наділений правом «відкладального вето» на закони, прийняті парламентом. Для подолання такого вето закон має бути знову і без змін прийнятий парламентом наступного скликання, а засідання, на яких Стортинг розглядатиме цей закон, повинні бути віддалені одне від одного щонайменше двома черговими сесіями.
Норвегія бере участь у роботі Міжпарламентського союзу (IPU).
Політичні партії
| Інформація в цьому розділі застаріла. (листопад 2021) |
Станом на 2018 рік у Норвегії міністерством юстиції зареєстровано 28 політичних партій.
Останні парламентські вибори відбулися 11 вересня 2017 року, наступні заплановані на вересень 2021 року. На парламентських виборах до парламенту пройшли наступні політичні партії:
- Центристсько-права коаліція.
- Гейре (Консервативна партія) (норв. Høyre, H), лідер — Ерна Солберг (норв. Erna Solberg) — 45 місць (25 %). Заснована 1884 року, представляє інтереси середнього класу.
- Прогресивна партія (норв. Fremskrittspartiet, FrP), лідер — Сів Єнсен (норв. Siv Jensen) — 27 місць (15,2 %).
- Ліберальна партія (норв. Venstre, V), лідер — Тріне Скай Гранде (норв. Trine Skei Grande) — 8 місць (4,4 %). Заснована 1884 року, представляє інтереси середнього класу, деякої частини службовців та інтелігенції.
- Християнсько-демократична партія (норв. Kristelig Folkepartiet, KrF), лідер — Кнут Арільд Гарейде (норв. Knut Arild Hareide) — 8 місць (4,2 %). Заснована 1933 року, представляє інтереси норвезьких християн і клерикалів.
- Лідери партій правлячої коаліції
- Червоно-зелена коаліція.
- Робітнича партія (норв. Det norske Arbeiderpartiet, Ap), лідер — Йонас Гар Сторе (норв. Jonas Gahr Store) — 49 місць (27,4 %). Заснована 1887 року, представляє інтереси робітників, службовців та інтелігенції. Входить до Соціалістичного інтернаціоналу.
- Центристська партія (норв. Senterpartiet, Sp), лідер — Трюгве Слагсвольд Ведум (норв. Trygve Slagsvold Vedum) — 19 місць (10,3 %). Заснована 1920 року, представляє інтереси землевласників.
- Соціалістична ліва партія (норв. Sosialistisk Venstrepartiet, SV), лідер — Одун Лісбаккен (норв. Audun Lysbakken) — 11 місць (6 %). Заснована 1975 року.
- Партія зелених (норв. Miljøpartiet De Grønne, MDG), лідер — Расмус Ганссон (норв. Rasmus Hansson) і Уне Айна Бастгольм (норв. Une Aina Bastholm) — 1 місце (3,2 %).
- Червоні (норв. Rødt, R), лідер — Бйорнар Мокснес (норв. Bjørnar Moxnes) — 1 місце (2,4 %).
Інші групи політичного впливу:
- Конфедерація норвезьких підприємств (норв. Naeringslivets Hovedorganisasjon; NHO), лідери — Торе Улстейн (норв. Tore Ulstein) і Крістін Скоген Лунд (норв. Kristin Skogen Lund);
- Норвезька конфедерація профспілок (норв. Landsorganisasjonen i Norge; LO), заснована 1899 року, лідер — Ганс-Крістіан Габріельсен (норв. Hans-Christian Gabrielsen);
- природоохоронці, незалежні медіа, рухи за цифрову приватність.
- Штаб-квартири провідних норвезьких політичних партій в Осло
Судова влада
Правова система в державі являє собою суміш римського, загального і звичаєвого права — скандинавська система. Судовий прецедент у Норвегії виступає одним із правових джерел. Постанови Верховного суду, а інколи й рішення нижчестоящих судів, що прийняті саме по цій справі, мають силу «переконливого прецеденту» для всіх нижчих інстанцій і ретельно ними вивчаються і потім, по них вони приймають рішення в справі, де виникає правове питання такого самого змісту. При цьому Верховний суд Норвегії в своїх рішеннях формулює не загальні норми, а положення, які належать до аналогічних обставин розглянутої ним справи. Якщо порівнювати з англійським правом тут судові рішення конкретні і вони не виступають як обов'язкові правила, і не розраховані на беззаперечне застосування в майбутньому.
Верховний суд (норв. Hoyesterett) складається з голови і 18 допоміжних суддів. У його юрисдикцію входить перегляд законодавчих актів на дотримання норм норвезького права. До судів нижчої інстанції відносяться: апеляційні суди (норв. Lagmensrett); регіональні (у 5 адміністративних центрах регіонів) та окружні суди (в адміністративних центрах фюльке); звичайні та спеціальні суди; третейські суди (норв. forliksråd) для більшості цивільних суперечок, що існують при кожному муніципалітеті і складаються зі звичайних громадян. Поруч із професійними суддями в апеляційних і окружних судах на суддівській лаві можуть засідати і спеціально обрані представники з місцевих громад. Призначення на суддів, посади у більшості випадків здійснюється королем за поданням міністра юстиції. Судді обіймають власні посади до 70-річного віку.
Держава визнає юрисдикцію Міжнародного суду із застереженнями, повністю визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Норвегія бере участь у функціонуванні міжнародної кримінальної поліції Інтерпол (ICPO).
Міжнародні відносини
Норвегія є членом ряду міжнародних організацій та інституцій:
- Арктичної ради (Arctic Council),
- Австралійської групи (AG),
- Ради країн Балтійського моря (CBSS),
- Спільноти демократій (CD),
- Ради Європи (CE),
- Європейської організації з ядерних досліджень (CERN),
- Ради євроатлантичного партнерства (EAPC),
- Міжнародного агентства з атомної енергії (IAEA), Міжнародного банку реконструкції та розвитку (IBRD),
- Міжнародної морської організації (IMO),
- Північної ради (NC),
- Північноатлантичного альянсу (NATO),
- Агентства з ядерної енергії[en] (NEA),
- Групи ядерних постачальників (NSG),
- спостерігач Організації Американських Держав (OAS),
- Організації з безпеки і співробітництва в Європі (OSCE),
- Паризького клубу (Paris Club),
- Шенгенської угоди,
- Організації Об'єднаних Націй (UN),
- Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (UNESCO),
- Комітету Цангера (ZC).
Посол Сполучених Штатів Америки в Норвегії з 12 січня 2017 року — Джеймс Дегарт (англ. James P. Dehart). Будівля американської амбасади знаходиться в місті Осло, за адресою: Henrik Ibsens gate 48, 0244 Oslo. Посол Норвегії в США з 22 серпня 2013 року — Каре Рейдар Аас (норв. Kare Reidar Aas). Будівля амбасади знаходиться за адресою: 2720 34th Street NW, Washington DC, 20008. Генеральні консульства відкриті у містах: Х'юстон, Нью-Йорк, Сан-Франциско.
Українсько-норвезькі відносини
Історія українсько-норвезьких відносин сягає IX століття, коли під час норманських завоювань територія Подніпров'я стала ареною боротьби за контроль над торговим шляхом із Балтійського до Чорного і далі, через Босфор, до Середземного морів — «із варяг до греків». Цей шлях був важливою східною ланкою навколоєвропейських морських шляхів норманів, що замикала його у цілісне коло. Так у літописі Нестора «Повість временних літ» під 862 роком міститься поетична легенда про старійшин слов'янських племен, які запрошували варягів прийти на Русь і стати її правителями. На що відізвались Рюрик, Синеус і Трувор, осівши у землях навколо Новгорода, сучасна Росія. Пізніше конунг Олег із сином Рюрика, Ігорем прийшов до Києва і, вбивши місцевих князів Аскольда і Діра, започаткував Київську Русь: «Хай буде се мати городам руським». Як історіографічні, так і археологічні джерела свідчать про тісний зв'язок скандинавських народів із слов'янським населенням Подніпров'я. Одним із найвідоміших фактів того часу — одруження дочки Ярослава Мудрого Єлизавети з норвезьким принцом, а згодом й майбутнім королем Норвегії 1045—1066 років Гаральдом III Суворим.
Уряд Норвегії офіційно визнав незалежність України 24 грудня 1991 року, дипломатичні відносини з Україною встановлено 5 лютого 1992 року. Від 2004 року в Норвегії, в її столиці, місті Осло, за адресою 0244 Oslo, Arbins gate 4, діє українське посольство і консульство. Від 2016 року надзвичайним і повноважним послом України в Норвегії — Яцюк Вячеслав Вікторович. У Києві, за адресою 01901 Київ, вул. Стрілецька, 15, діє норвезьке посольство. Від 2016 року послом Норвегії в Україні — Уле Тер'є Хорпестад (норв. Ole Terje Horpestad).
Політичний діалог між Норвегією і Україною розвивається як у двосторонньому форматі, так і в рамках міжнародних організацій і форумів. Невирішених проблем у двосторонніх відносинах між двома країнами немає. Перший офіційний візит до Норвегії на рівні прем'єр-міністра України було здійснено Миколою Азаровим 29—30 листопада 2012 року; з боку Норвегії це був візит прем'єр-міністра Ерни Солберг до України 18 листопада 2014 року. На рівні міністрів закордонних справ візити до Норвегії здійснювали Геннадій Удовенко 1996 року і Костянтин Грищенко 2004 року; очільники норвезького МЗС відвідували Україну 1992 року — Торвальд Столтенберг, 2000 року — Турбйорн Ягланд, 2006 року — Йонас Гар Стьоре, 2013 року і тричі 2014 року — Берге Бренде. 24 червня 2010 року в Рейк'явіку (Ісландія) була підписана угода про зону вільної торгівлі між Україною та Європейською асоціацією вільної торгівлі (EFTA). Активно розвивається міжпарламентське співробітництво. 2003 року Норвегію вперше відвідав голова Верховної Ради України Володимир Литвин; 11—12 вересня 2014 року Олександр Турчинов. Україну відвідали такі президенти Стортингу як Кірсті Колле Грендаль — 1999 року, Турбйорн Ягланд — у 2005 та 2009 роках. Норвезький уряд підтримує зусилля українського уряду, спрямовані на проведення реформ у нашій державі, збільшивши в чотири рази щорічну фінансову допомогу Україні до 30 млн доларів США. Через збройну агресію Російської Федерації, посилює санкційні заходи проти країни-агресора. З листопада 2014 року в Україні веде свою діяльність Представництво Норвезької ради у справах біженців (NRC).
Державні символи
Національний символ країни — лев. Національні кольори: червоний, білий, блакитний.
Герб
Державний герб Норвегії уперше з'явився близько 1200 року. На гербі зображений золотий у червленому полі коронований лев святого Олафа. У передніх лапах лева, який повернутий на захід, затиснута бойова сокира.
Прапор
Державний прапор Норвегії, затверджений 13 липня 1821 року, являє собою прямокутне полотнище червоного кольору із синім скандинавським хрестом у білій облямівці. Центр хреста зміщено до древка. Дизайн прапора наслідує данський Даннеброг. Кольори прапора є поєднанням кольорів Данії та Швеції. Всі три кольори, використані у прапорі, символізують свободу (як на прапорах Франції, США, Британії, Нідерландів). Автором дизайну прапора Норвегії, затвердженого резолюцією норвезького парламенту в 1821 році, був парламентарій із Бергена Фредерік Мельцер. В Акті про прапор від 10 грудня 1898 року зазначені пропорції сучасного прапора: довжина — 22 одиниці; ширина — 16 одиниць; ширина синього хреста — 2 одиниці; ширина білого обрамлення хреста — 1 одиниця; відстань від древка до середини хреста — 8 одиниць.
Гімн
Державним гімном Норвегії слугує пісня «Так, ми любимо цей край» (норв. «Ja, vi elsker dette landet»), слова до якої написав Б'єрнстьєрне Б'єрнсон (1832—1910), мелодію — Рикард Нордрок. Гімн офіційно затверджено 1864 року. На додаток до національного гімну використовується королівський гімн «Пісня короля» (норв. "Kongesangen") на мелодію «Боже, бережи королеву!».
Територіально-адміністративний поділ
За формою державного устрою Норвегія — унітарна держава. У адміністративному плані територія Норвегії поділяється на 18 (01.01.2020: 11) губерній (повітів) «фюльке» (норв. fylker), у тому числі місто Осло, прирівняне до фюльке, які, в свою чергу, поділяються на 430 (01.01.2020: 356) сільських (норв. herreds-) і міських (норв. by-) комун (норв. kommuner). До 1 січня 2018 року, коли фюльке Нур-Тренделаг і Сер-Тренделаг були об'єднані, в країні налічувалось 19 фюльке.
У кожній фюльке обирається місцева рада і діє призначуваний королем за поданням прем'єр-міністра губернатор. Представницькими органами місцевого самоврядування у комунах виступають місцеві ради, склад яких обирає населення на строк у 4 роки. Обрані місцеві ради формують місцеві виконавчі органи.
| Частина інформації в цій статті застаріла. (січень 2020) |
Неофіційно фюльке об'єднують у 5 основних регіонів:
| № | Герб | Фюльке | Адміністративний центр |
|---|---|---|---|
| Східна Норвегія | |||
| 1 | Естфолл (Østfold) | Сарпсборг (Sarpsborg) | |
| 2 | Акерсгус (Akershus) | Осло (Oslo) | |
| 3 | Осло (Oslo) | Осло (Oslo) | |
| 4 | Гедмарк (Hedmark) | Гамар (Hamar) | |
| 5 | Оппланн (Oppland) | Ліллегаммер (Lillehammer) | |
| 6 | Бускерюд (Buskerud) | Драммен (Drammen) | |
| 7 | Вестфолл (Vestfold) | Тенсберг (Tønsberg) | |
| 8 | Телемарк (Telemark) | Шієн (Skien) | |
| Південна Норвегія | |||
| 9 | Еуст-Агдер (Aust-Agder) | Арендал (Arendal) | |
| 10 | Вест-Агдер (Vest-Agder) | Крістіансанн (Kristiansand) | |
| Західна Норвегія | |||
| 11 | Ругаланн (Rogaland) | Ставангер (Stavanger) | |
| 12 | Гордаланн (Hordaland) | Берген (Bergen) | |
| 13 | Согн-ог-Ф'юране (Sogn og Fjordane) | Германсверк (Hermansverk) | |
| 14 | Мере-ог-Ромсдал (Møre og Romsdal) | Молде (Molde) | |
| Центральна Норвегія | |||
| 50 | Тренделаг (Trøndelag) | Стейнх'єр (Steinkjer) | |
| Північна Норвегія | |||
| 18 | Нурланн (Nordland) | Буде (Bodø) | |
| 19 | Трумс (Troms) | Тромсе (Tromsø) | |
| 20 | Фіннмарк (Finnmark) | Вадсе (Vadsø) |
Зовнішні території
Інші території Норвегії в число фюльке не входять і на комуни не підрозділяються.
- Шпіцберген (норв. Svalbard) — зовнішня територія у Північному Льодовитому океані на однойменному архіпелазі. Територія — 62,4 тис. км². Населення — 3,2 тис. осіб (станом на січень 1997 року). Адміністративний центр — Лонг'їр. Норвезький суверенітет над Шпіцбергеном встановлено Паризьким договором 9 лютого 1920 р. Офіційно Шпіцберген оголошено частиною норвезької території з 14 серпня 1925 року. Губернатор призначається Державною радою Норвегії терміном на 3 роки з можливим продовженням на два роки.
- Ян-Маєн — зовнішня територія, що займає однойменний острів на межі Ґренландського і Норвезького морів Північного Льодовитого океану. Управління Ян-Майєном здійснює адміністрація Нурланну.
- Буве — зовнішня територія в південній частині Атлантичного океану, поблизу Антарктики, що займає однойменний безлюдний острів.
- Острів Петра I та Земля Королеви Мод — територіальні претензії в Антарктиці.
Збройні сили
Збройні сили Норвегії (норв. Haeren), станом на 2014 рік, складаються з сухопутних військ, військово-повітряних сил (норв. Kongelige Norske Luftforsvaret, RNoAF), військово-морських сил (норв. Kongelige Norske Sjoeforsvaret, RNoN), включно з береговою охороною (норв. Kystvakt) і береговими рейнджерами, та національної гвардії (норв. Heimevernet, HV).
Щорічні витрати на оборону, станом на 2012 рік, складають 1,40 % від ВВП держави (72-ге місце у світі), 2011 року державні витрати становили 1,47 % від ВВП.
Вік призову на строкову військову службу — 19—35 років, 16 років під час війни. 17 років — для добровольців чоловічої статі, 18 років — жіночої. Строк служби 1 рік. Усі військовозобов'язані у віці 35—60 років проходять 4—5 військових зборів заради поновлення навичок (загалом 18 місяців).
Норвегія вступила до Організації із заборони хімічної зброї (OPCW) і суворо дотримується міжнародних принципів не розробляти, не використовувати та не розповсюджувати даний вид зброї.
Економіка
Норвегія — високорозвинена індустріальна країна. В економіці переважає приватний сектор, характерна висока концентрація капіталу, значні позиції посідають транснаціональні корпорації. Економіка держави має експортну спрямованість і значною мірою залежить від імпорту та кон'юнктури на світовому ринку.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) Норвегії 2015 року за паритетом купівельної спроможності становив 356,2 млрд доларів США (49-те місце у світі); 2013 року — 343,1 млрд доларів США; у розрахунку на душу населення — 68,4 тис. доларів США (11-те місце у світі). Зростання ВВП 2015 року становило 1,60 % (149-те місце у світі), 2013 року ВВП зріс на 1 %. Валове національне заощадження 2013 року становило 38,2 % від ВВП; 2015 року — 37,60 % від ВВП (5-те місце у світі).
Розподіл ВВП за секторами економіки (станом на 2015 рік):
- агровиробництво — 1,7 %,
- промисловість — 38,9 %,
- сфера послуг — 59,4 %.
Розподіл ВВП за кінцевими споживачами (станом на 2015 рік):
- споживання домогосподарств — 42,8 %,
- державне споживання — 22,8 %,
- інвестиції в основний капітал — 22,9 %,
- інвестиції в товарно-матеріальні запаси — 5 %,
- експорт товарів і послуг — 36,4 %,
- імпорт товарів і послуг — –29,9 %.
Прямі іноземні інвестиції в економіку Норвегії на 31 грудня 2015 року дорівнювали 290,2 млрд доларів США (23-тє місце у світі). Інвестиції компаній і населення Норвегії в закордонні економіки на 31 грудня 2015 року дорівнювали 256,3 млрд доларів США (24-те місце у світі).
У рейтингу Глобального звіту з людського розвитку за 2001 рік, підготовленого Програмою розвитку ООН, серед 162-х країн світу Норвегія посідає перше місце. Щорічні Глобальні звіти з людського розвитку готуються з 1991 року. В них оприлюднюються списки країн за рівнем людського розвитку, враховуючи такі показники, як рівень медичних послуг, освіти, тривалість життя та інші. У 2001 році додався ще один — індекс технологічного розвитку (доступ до новітніх інформаційних технологій і комунікацій).
Країна посіла 8-ме місце в рейтингу Світового банку «Doing Business» за 2017 рік.
Фінанси
Фіскальний рік у Норвегії збігається з календарним роком. Рівень інфляції в країні 2014 року становив 2 %, 2015 року інфляція дорівнювала 2,20 % (122-ге місце у світі). Резерви іноземної валюти і дорогоцінних металів на 31 грудня 2013 року становили еквівалент 58,28 млрд доларів США, на 31 грудня 2014 року — 64,8 млрд доларів США (33-тє місце у світі).
Надходження до державного бюджету Норвегії 2015 року становили 220,2 млрд, витрати — 193,9 млрд доларів США, профіцит бюджету склав 6,6 % від ВВП (7-ме місце у світі). Надходження усіх видів до державного бюджету 2015 року дорівнювали 55,4 % ВВП (10-те місце у світі). Державний борг, станом на 2015 рік, дорівнює 39,30 % річного ВВП (118-те місце у світі); 2014 року дорівнював 38,6 % ВВП. Дані включають казначейські заборгованості, що належать іноземним юридичним особам; боргові зобов'язання, випущені суб'єктами федерації; внутрішньоурядові борги до різних соціальних фондів.
Зовнішній борг країни 2013 року дорівнював 730,1 млрд доларів США, на 31 грудня 2014 року становив 661,2 млрд доларів США (22-ге місце у світі). Норвегія виступає зовнішнім нетто-кредитором.
Загальна ринкова вартість акцій підприємств на фондовому ринку країни, станом на 31 грудня 2012 року, дорівнювала 252,9 млрд доларів США (33-тє місце у світі), а 2010 року — 250,9 млрд доларів США.
Валюта
Національною валютою Норвегії слугує норвезька крона (NOK). За 1 долар США (USD) 2014 року давали 6,30 крони; 2015 року — 7,87. Розмінною грошовою одиницею (1⁄100) слугує ере. Емісійним центром виступає Норвезький банк (норв. Norges Bank). Запас грошової маси на 31 грудня 2014 року дорівнював 323,9 млрд доларів США за обмінним курсом (32-ге місце у світі). Загальна маса готівкової національної валюти в обігу + депозити до запитання на 31 грудня 2015 року була еквівалентна 107,9 млрд доларів США за тогочасним обмінним курсом (34-те місце у світі).
Банківська сфера
Облікова ставка Центрального банку Норвегії 31 грудня 2010 року становила 6,25 % річних (60-те місце у світі). Основна ставка кредитування комерційними банками країни на 31 грудня 2014 року становила 2,25 % річних; на 31 грудня 2015 року — 2,10 % річних (176-те місце у світі). Загальний обсяг внутрішнього кредитування банками небанківських установ 2014 року становив 590,7 млрд доларів США, на 31 грудня 2015 року — 549,8 млрд доларів США (23-тє місце у світі).
Енергетика
Загальна потужність електростанцій Норвегії, станом на 2014 рік, дорівнювала 33,7 ГВт (28-ме місце у світі). Використання енергії води створило основу для розвитку сучасної промисловості Норвегії. Нині, як і колись, електроенергія для індустріального і побутового вжитку надходить саме з цього постійно поновлюваного та екологічно чистого джерела. У 1970-х роках у норвезькій частині морського материкового шельфу було відкрито родовище нафти й газу. На сьогоднішній день Норвегія — найбільший у Європі постачальник вуглеводнів до країн Європи. Відкриття цих запасів надало значного імпульсу подальшому розвитку промисловості країни. Розробка нафтових і газових родовищ, крім усього іншого, солідно поповнила державну казну — у формі податкових надходжень і орендної плати за користування надрами.
Частка електрогенеруючих потужностей, що працюють на:
- викопному паливі — 4,8 % (204-те місце у світі),
- атомній енергії — 0 %,
- гідроенергії — 92,7 % (10-те місце у світі),
- відновлювальних ресурсах — 2,5 % (78-ме місце у світі).
За 2014 рік було вироблено 142,0 млрд кВт/год електроенергії (28-ме місце у світі); загальний обсяг спожитої — 126,4 млрд кВт/год (28-ме місце у світі). Загальний обсяг експортованої електроенергії 2014 року склав 21,90 млрд кВт/год (9-те місце у світі), імпортованої — 6,30 млрд кВт/год (38-ме місце у світі). Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення мало доступ до електромереж.
Промисловість
Норвезька промисловість значною мірою базується на використанні природних ресурсів. І водночас знайдеться не багато країн, які б ще більше, ніж Норвегія, залежали від зовнішньої торгівлі. Щоб і далі йти в ногу з часом, в країні проводять інтенсивні наукові дослідження перспективного плану, як у промисловості, так і в державному секторі. Переважна більшість промислових підприємств — малі та середні. Головні промислові центри — Осло, Берген, Тронгейм, Ставангер. Річні темпи зростання промислового виробництва 2015 року становили 0,01 % (166-те місце у світі).
Головні галузі промисловості країни:
- нафтогазова;
- гірнича;
- загальне машинобудування (суднобудування), металообробка;
- точне машинобудування (радіоелектронна, електротехніка, турбінобудування);
- хімічна (виробництво добрив, фармацевтична);
- лісова і целюлозно-паперова;
- легка (текстильна (вовняні тканини), теплого одягу, взуття);
- харчова (рибна, молочна, продукти харчування).
Нафтогазова
Нафтопереробна промисловість працює на сировині, що видобувається в Північному морі з 1960-х років. Вже на початок 1980-х років у країні було збудовано 4 нафтоперегонних заводи загальною потужністю 13 млн тонн. Рівень видобутку сирої нафти 2015 року дорівнював 1,568 млн барелів на добу (16-те місце у світі). Річний обсяг експорту сирої нафти за 2013 рік становив 1,218 млн барелів на добу (14-те місце у світі); імпорт — 37,08 тис. барелів на добу (57-ме місце у світі). Загальні доведені запаси нафти в надрах країни, станом на 1 січня 2010 року, дорівнювали 6,435 млрд барелів (21-ше місце у світі).
Рівень видобутку природного газу 2015 року становив 114,9 млрд м³ (8-ме місце у світі); споживання того ж року склало 6,075 млрд м³ (55-те місце у світі). Річний обсяг експорту природного газу за 2015 рік становив 114,4 млрд м³ (3-тє місце у світі); цього ж року природний газ не імпортувався. Загальні доведені запаси природного газу в надрах країни, станом на 1 січня 2015 року, дорівнювали 1,856 трлн м³ (19-те місце у світі).
В 2023 році найбільші нафтогазові компанії Норвегії планують відновити розробку нових родовищ у Баренцовому морі. Це викликано бажанням влади забезпечити майбутнє Норвегії як ключового постачальника енергоресурсів до Європи на тлі російського вторгнення в Україну.
Виробництво нафтопродуктів на промислових підприємствах 2013 року дорівнювало 349,6 тис. барелів на добу (40-ве місце у світі); споживання 2014 року — 225,2 тис. барелів на добу (56-те місце у світі). 2013 року країна експортувала 358,8 тис. барелів на добу різних нафтопродуктів (22-ге місце у світі); імпортувала — 101,6 тис. барелів на добу (51-ше місце у світі).
Гірнича
Основною продукцією гірничовидобувної промисловості є руди чорних (пірит) і кольорових металів (мідну, нікелеву, титанову); нерудні копалини — вапняк, кварц, нефелін, олівін; з паливних видобувають кам'яне вугілля, на шельфі Північного моря — нафту й природний газ.
Інші
На базі дешевої гідроенергії значного розвитку набула електрометалургія. В галузі чорної металургії Норвегія спеціалізується, в основному, на виробництві феросплавів, а в галузі кольорової металургії — на виробництві алюмінію, нікелю, міді і цинку. До числа провідних металургійних компаній входять «Ношк Гідро», «Елкем», «Фесіль».
До найважливіших галузей норвезького машинобудування належать: виробництво обладнання для освоєння шельфу, суднобудування, насамперед будування риболовних траулерів, виробництво різноманітного обладнання для суден, зокрема, морської електроніки, рибопромислового обладнання. Суднобудування, торговельний флот і судноплавство. Норвезькі верфі спеціалізуються на будуванні високосучасних суден спеціального призначення. Крім цього, Норвегія є великим постачальником устаткування і послуг для морського флоту в усьому світі. Норвезькі судна борознили світовий океан ще з доби вікінгів. Нині Норвегія — четверта за величиною морська держава світу і має серед традиційних судноплавних держав найбільшу частку флоту під власним прапором. Частка судноплавства в експортних доходах країни традиційно становить близько 20 %.
Хімічна промисловість. Ця галузь має значні за масштабами країни потужності з виробництва широкої гами хімічних і нафтохімічних продуктів. На базі дешевої гідроенергії значного розвитку набула електрохімія, виробництво азотних добрив одне з найбільших у світі. Це дозволяє їй експортувати азотні добрива, вибухові речовини промислового призначення, альгінати, фарби, лаки, у виробництві яких країна займає провідні позиції не тільки в Європі, але й у світі. Найбільші компанії цієї галузі промисловості — «Ношк Гідро», «Діно Індустрієр», «Ютун». Концерн «Нікомед» спеціалізується на розробці і випуску контрастних речовин для рентгенодіагностики.
Лісова і целюлозно-паперова промисловість. Ліс дає важливу експортну сировину у вигляді деревини, паперу, картону, целюлози, будівельного матеріалу і меблів. Основу целюлозно-паперової промисловості становлять дешева енергія, яку отримують за рахунок використання гідроресурсів, і значні запаси сировини. Норвезькі компанії, найбільшими з яких є «Ношке Скуг», «Боррегорд», «Петерсон», виробляють різноманітні сорти целюлози, газетний, журнальний і пакувальний папір, картон, облицювальні панелі, паркет і багато іншого.
Аграрний сектор
Природні умови країни не сприяють розвиткові сільського господарства, лише 2,7 % земельних площ Норвегії придатні для обробки. Переважають невеликі фермерські господарства; поширена виробничо-збутова кооперація. Традиційні галузі господарства мають дуже важливе значення для трудової зайнятості людей і заселення нових районів. Попри це, сільське господарство країни значною мірою задовольняє потреби населення у харчах. Норвезькі сільськогосподарські продукти експортуються мало. Земельні ресурси Норвегії (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 2,7 %,
- орні землі — 2,2 %,
- багаторічні насадження — 0 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 0,5 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 27,8 %;
- інше — 69,5 %.
Станом на 2012 рік у країні налічувалось 900 км² зрошуваних земель.
Основою норвезького сільського господарства є інтенсивне тваринництво м'ясо-молочного напряму, яке повністю покриває потреби населення країни у м'ясі, молоці і молочних продуктах. Головні види сільськогосподарських тварин: свині, велика рогата худоба молочного спрямування. На початок 1980-х років поголів'я великої рогатої худоби в країні становило 0,95 млн голів, овець — 1,9 млн голів, свиней — 0,7 млн голів. Розвинуте також хутрове звірівництво.
Внаслідок кліматичних особливостей виробництво зернових лише на 40 % забезпечує потреби внутрішнього ринку. У той же час, значна частина овочів і фруктів, незважаючи на складні гірські умови країни, вирощується норвезькими селянами. Головні сільськогосподарські культури: ячмінь, пшениця, картопля.
Ще з часів середньовіччя Норвегія славиться своїм рибним промислом, за експортом продукції якого країна залишається серед лідерів світу. Вилов риби перевищує 500 кг на кожного норвежця. Близько 90 % рибопродукції Норвегії експортується, як виловлена в морі, так і вирощена в численних штучних загородах риба. Норвезький лосось із таких штучно перекритих водойм дуже відомий на світовому ринку. Норвегія — одна з небагатьох країн, яка продовжує виловлювати китів.
Норвегія є членом Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку (IFAD).
Транспорт
Норвегія має добре розвинену мережу автомобільних доріг. Загальна довжина, станом на 2011 рік, дорівнює 93 870 км доріг, з яких 393 км швидкісних автомагістралей, 75 754 км із твердим покриттям і 18 116 км без нього (51-ше місце у світі). На автозаправках є лише два види пального: бензин (один тип) та дизельне паливо. Загальне обмеження швидкості на автомобільних дорогах поза містом становить 80 км/год, а в населених пунктах 50 км/год. Перевищення швидкості на 10 % від встановленого ліміту тягне за собою накладання штрафів.
Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становить 4250 км (41-ше місце у світі), з яких 4250 км стандартної 1435-мм колії; 2518 км електрифіковано.
У країні, станом на 2013 рік, діє 95 аеропортів (61-ше місце у світі), з них 67 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 28 із ґрунтовим; споруджено і діє 1 гелікоптерний майданчик. Головні міжнародні аеропорти країни: Форнебу (Осло), Сула (Ставангер). Норвегія є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO).
Головні морські порти: Осло, Берґен, Ставангер. Велике значення для економіки країни має участь норвезького флоту, одного з найбільших у світі, у світових морських перевезеннях. Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 585 морських суден із тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (19-те місце у світі).
Загальна довжина газогонів у Норвегії, станом на 2013 рік, становить 8 839 км; нафтогонів — 3 794 км; інших трубопроводів — 457 км; водогонів — 96 км.
Телекомунікації
Загальна чисельність абонентів фіксованої телефонної мережі, станом на липень 2015 року, дорівнювала 1,029 млн, що у перерахунку на 100 мешканців становить 20 апаратів (72-ге місце у світі). У країні діє декілька мереж мобільних операторів. Загальна чисельність абонентів (станом на 2015 рік) — 5,841 млн, що у перерахунку на 100 мешканців становить 112 апаратів (111-те місце у світі).
Норвегія входить до складу ряду міжнародних організацій у галузі зв'язку: Всесвітнього поштового союзу (UPU); Міжнародної організації супутників мобільного зв'язку (IMSO); Міжнародної організації телекомунікаційних супутників (ITSO); Міжнародної спілки електрозв'язку (ITU).
Інтернет
Міжнародний інтернет-домен Норвегії — .no, присвоєний Адміністрацією адресного простору Інтернет (англ. Internet Assigned Numbers Authority) згідно зі стандартом ISO 3166 Alpha-2. Станом на 2012 рік у Норвегії було зареєстровано 3,588 млн інтернет-хостів (29-те місце у світі). Станом на липень 2015 року в Норвегії налічувалось 5,042 млн унікальних інтернет-користувачів (70-те місце у світі), що становило 96,8 % від загальної кількості населення країни.
Туризм
У країні не достатньо розвинена туристична галузь, хоча мальовничі пейзажі недоторканої суворої північної природи приваблюють усе більше міжнародних туристів. Норвегія є членом Всесвітньої туристичної організації (UNWTO) з 2008 року.
Трудові ресурси
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 2,777 млн осіб (106-те місце у світі). Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином:
- аграрне, лісове і рибне господарства — 2,7 %;
- промисловість і будівництво — 18,3 %;
- сфера послуг — 79 % (станом на 2015 рік).
Безробіття 2015 року дорівнювало 4,4 % працездатного населення, 2014 року — 3,5 % (42-ге місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 7,9 %, серед юнаків — 9,1 %, серед дівчат — 6,6 % (109-те місце у світі).
Зовнішньоекономічні зв'язки
Сальдо рахунку поточних операцій країни (експорт/імпорт товарів і послуг, чистий дохід від інвестицій і трансфертних платежів) 2014 року склало 59,78 млрд доларів США, 2015 року — 35,04 млрд доларів США (12-те місце у світі).
Держава експортує: бензин та дизельне пальне, нафтопродукти, машини й устаткування, метали, продукцію хімічної промисловості, кораблі, рибу. Основними партнерами 2015 року стали: Велика Британія — 22,2 %, Німеччина — 17,9 %, Нідерланди — 10,2 %, Франція — 6,6 %, Швеція — 6,1 %, Бельгія — 5 %, США — 4,5 %. Вартість експорту 2014 року становила 141,4 млрд доларів США, 2015 року — 106,2 млрд доларів США (35-те місце у світі).
Держава імпортує: машини й устаткування, продукцію хімічної промисловості, метали, продукти харчування. Основними партнерами 2015 року стали: Швеція — 12 %, Німеччина — 11,8 %, Китай — 10,9 %, Велика Британія — 6,7 %, США — 6,6 %, Данія — 6 %. Вартість імпорту 2014 року становила 91,13 млрд доларів США, 2015 року — 71,95 млрд доларів США (38-ме місце у світі).
Норвегія входить до складу ряду регіональних і глобальних економічних, торговельних і кредитно-фінансових організацій:
- нерегіональний член Азійського банку розвитку (ADB),
- нерегіональний член Африканського банку розвитку (AfDB),
- Банку міжнародних розрахунків (BIS),
- Європейського банку реконструкції та розвитку (EBRD),
- Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA),
- Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувній промисловості (EITI),
- Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF),
- Міжамериканського банку розвитку (IADB),
- Міжнародного банку реконструкції та розвитку (IBRD),
- Міжнародної торгової палати (ICC) (національні комітети),
- Міжнародної асоціації розвитку (IDA),
- Міжнародної фінансової корпорації (IFC),
- Міжнародного валютного фонду (IMF),
- Міжнародної організації зі стандартизації (ISO),
- Багатосторонньої агенції з гарантій інвестицій (MIGA),
- Північного інвестиційного банку (NIB),
- Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD),
- Конференції ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD),
- Організації Об'єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO),
- Всесвітнього митного союзу (WCO),
- Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO),
- Світової організації торгівлі (WTO).
Економічні відносини з Україною
Між Норвегією і Україною не достатньо активно розвивається торговельно-економічне співробітництво. У 2000-х роках обсяги двосторонньої торгівлі зросли у середньому на 30 %. Основними товарними позиціями експорту з України були плавучі морські та річкові засоби (45,9 %), чорні метали і вироби з них (32,4 %), продукти неорганічної хімії (17,5 %), транспортне обладнання, деревина і вироби з неї. Основні статті імпорту з Норвегії до України: риба та морепродукти (близько 80 %), нікель і вироби з нього, електричні машини й устаткування, електротехнічне обладнання та прилади, фармацевтична продукція.
Норвегія посідає 33 місце серед 125 країн-інвесторів за обсягами прямих інвестицій в Україну, понад дві третини яких спрямована у галузь зв'язку — 71,2 млн доларів США, станом на 2010 рік. 2010 року в Україні діяло 33 підприємства з норвезьким капіталом в областях нерухомості, видавничої справи, сільського господарства.
2008 року в Осло було створено Норвезько-українську торгову палату, яка об'єднала 33 суб'єкти підприємницької діяльності. Палата сприяє розширенню співпраці між двома країнами у сферах торгівлі й промислових технологій, надає інформаційні послуги, займається організацією заходів і конференцій із метою інформування про торговельні та інвестиційні можливості України.
Економічні райони
У Норвегії виділяють п'ять економічних районів:
- Східний район (Естланн) — найбільш розвинута в економічному плані частина Норвегії. У місті Осло представлений широкий спектр промислових галузей, у тому числі металургія, машинобудування, борошномельна, поліграфічна, а також майже вся текстильна промисловість. Осло — центр суднобудування, на долю промисловості Осло припадає близько 1/5 всіх зайнятих у промисловості країни. На північний схід від Осло лежить місто Сарпсборг, другий за величиною промисловий центр країни. У Скагерраку розташовані підприємства лісопильної і целюлозно-паперової промисловості, які працюють на основі місцевої сировини. З цією метою використовуються лісові ресурси басейну річки Гломма. На західному березі Осло-фіорду, на південний захід від Осло, розташовані міста, промисловість яких пов'язана з морем і переробкою морепродуктів. Це центр суднобудування Тенсберг і колишня база норвезького китобійного флоту Саннефіорд.
- Південний район (Серланн) в економічному плані найменш розвинутий. Третина району вкрита лісами, колись тут був важливий центр торгівлі лісом. Наприкінці XIX століття цю територію залишило багато населення. У наш час населення в основному зосереджене в ряді невеликих прибережних міст, які є популярними літніми курортами. Головні промислові підприємства — металургійні заводи в Крістіансанні, що випускають мідь і нікель.
- Південно-Західний район (Вестланн) зосереджена приблизно чверть населення країни. Між Ставангером і Крістіансундом розкинулися 12 великих фіордів. Розвиток сільського господарства обмежений через гірський рельєф фіордів і скелястих островів. Хліборобство поширене в долинах річок і ділянках терас уздовж фіордів. У цих місцях в умовах морського клімату розташовані широкі пасовища, а в деяких приморських районах — плодові сади. Порти південно-західної Норвегії, зокрема Олесунд, є базами зимового промислу оселедця. По всій території району розташовані металургійні і хімічні заводи, які використовують багаті ресурси гідроенергії. Берген є головним центром обробної промисловості району. В цьому місті і сусідніх селищах діють машинобудівні, борошномельні і текстильні підприємства. З 1970-х років Ставангер, Саднес і Сула є основними центрами, в яких підтримується інфраструктура видобутку нафти і газу на шельфі Північного моря, тут працюють нафтопереробні підприємства.
- Західно-Центральний район (Тренделаг), який прилягає до Троннгеймс-фіорду, з центром у місті Тронгейм. Відносно плоска поверхня і родючі ґрунти на морських глинах сприяли розвитку хліборобства, яке виявилося конкурентоспроможним із хліборобством району Осло-фіорду. Чверть території вкрита лісами. У цьому районі розробляються родовища корисних копалин, особливо мідних руд і піритів.
- Північний район (Нур-Норге) розташований більшою частиною на північ від Північного полярного кола. У ньому немає великих запасів деревини і гідроенергії, як на півночі Швеції і Фінляндії, але на шельфовій зоні є найбагатші у Північній півкулі рибні ресурси. Берегова лінія має велику довжину. Рибальство, найдавніше заняття населення на півночі, і досі дуже поширене, однак все більшого значення набуває гірничовидобувна промисловість. За розвитком цієї галузі Північна Норвегія посідає провідне місце в країні. Розробляються залізорудні родовища. Видобуток залізних руд і робота на металургійному комбінаті в Му-і-Рані приваблюють у цей район переселенців з інших частин країни, однак кількість населення всього Північного району не перевищує кількості населення Осло.
Населення
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1500 | 140 000 | — |
| 1665 | 440 000 | +214.3% |
| 1735 | 616 109 | +40.0% |
| 1801 | 883 603 | +43.4% |
| 1855 | 1 490 047 | +68.6% |
| 1900 | 2 240 032 | +50.3% |
| 1950 | 3 278 546 | +46.4% |
| 2000 | 4 478 497 | +36.6% |
| 2010 | 4 858 199 | +8.5% |
| 2013 | 5 096 300 | +4.9% |
| 2060 | 7 032 687 | +38.0% |
| Джерело: Statistics Norway. |
Чисельність населення країни 2015 року становила 5,207 млн осіб (121-ше місце у світі). Чисельність норвежців стабільно збільшується. Станом на кінець 2022 року населення Норвегії становило 5 607 872 людини.
Природний рух
Народжуваність у Норвегії, станом на 2015 рік, дорівнює 12,14 ‰ (163-тє місце у світі). Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,86 дитини на одну жінку (145-те місце у світі). Рівень застосування контрацепції 88,4 % (станом на 2005 рік). Середній вік матері при народженні першої дитини становив 28,5 року (оцінка на 2012 рік).
Смертність у Норвегії 2015 року становила 8,12 ‰ (95-те місце у світі).
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,13 % (108-ме місце у світі).
Середній вік населення Норвегії становить 39,1 року (53-тє місце у світі): для чоловіків — 38,4, для жінок — 40 років. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 81,7 року (20-те місце у світі), для чоловіків — 79,7 року, для жінок — 83,81 року.
Вікова структура населення Норвегії, станом на 2015 рік, виглядає наступним чином:
- діти віком до 14 років — 18,08 % (482 945 чоловіків, 458 735 жінок);
- молодь віком 15—24 роки — 12,99 % (347 535 чоловіків, 329 113 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 40,91 % (1 096 539 чоловіків, 1 033 879 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 11,69 % (308 142 чоловіка, 300 895 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 16,32 % (387 333 чоловіка, 462 573 жінки).
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці старше за 64 роки — 0,84 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої.
Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 4,8; коефіцієнт розлучуваності — 2,1; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 44 (дані за 2010 рік). Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 34,4 року, жінки — 31,6 року, загалом — 33 роки (дані за 2014 рік).
Розселення
Густота населення країни 2015 року становила 14,3 особи/км² (207-ме місце у світі). Більша частина населення країни розміщується в південній частині, де кращий клімат і комунікації з материковою Європою, і вздовж морського узбережжя Північного моря. Внутрішні гірські райони півночі майже не заселені.
Норвегія надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 80,5 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,35 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки).
Головні міста держави: Осло (столиця) — 986,0 тис. осіб (дані за 2015 рік).
Міграції
| Країна походження | Чисельність |
|---|---|
| Польща | 91 179 |
| Швеція | 38,414 |
| Сомалі | 35,912 |
| Литва | 35,546 |
| Пакистан | 54,447 |
| Ірак | 60,144 |
| Німеччина | 26,683 |
| В'єтнам | 41,721 |
| Данія | 20,897 |
| Філіппіни | 19,886 |
Річний рівень імміграції 2015 року становив 7,25 ‰ (16-те місце у світі). Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Норвегія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM).
Станом на 2016 рік, в країні постійно перебуває 15,0 тис. біженців з Еритреї, 11,5 тис. з Сирії, 8,4 тис. з Сомалі, 6,6 тис. з Афганістану.
У країні, станом на 2017 рік, мешкає 3,2 тис. осіб без громадянства.
Етнічний склад
Головні етноси країни: норвежці — 94,4 %, інші європейці — 3,6 %, інші — 2 %, саами — 60 тис. (оціночні дані за 2007 рік). Іншими національними меншостями виступають квени (норвезькі фіни), шведи, данці, німці.
Норвезько-українські зв'язки
Мови
Офіційна мова: норвезька (букмол і нюношк). Саамська і фінська мови виступають у ролі офіційних мов відповідних етнічних меншин. Існує дві форми норвезької мови. Старонорвезька мова «букмол», або книжкова мова, (друга назва — «ріксмол» — державна мова), її використовують 80 % населення. Близько 20 % користуються новонорвезькою мовою «нюношк» (друга назва — лансмол — сільська мова), яка є сумішшю окремих діалектів норвезької мови. Всі норвежці вивчають обидві форми мови. Норвегія, як член Ради Європи, 5 листопада 1992 року підписала і ратифікувала 10 листопада 1993 року Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 березня 1998 року). Регіональними мовами визнані: саамська, скандоциганська, квенська, циганська.
Релігії
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: лютеранство (державна релігія, Церква Норвегії) 82,1 %, римо-католицтво — 1,8 %, інші течії християнства — 3,9 %, іслам — 2,3 %, інші — 2,4 %, не визначились — 7,5 % (станом на 2011 рік).
Освіта
Рівень письменності 2015 року в країні становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту складають 7,4 % від ВВП країни, станом на 2014 рік (21-ше місце у світі). Середня тривалість освіти становить 18 років, для хлопців — до 17 років, для дівчат — до 18 років (станом на 2014 рік). Система освіти держави складається з:
- дошкільних закладів;
- обов'язкової елементарної школи (6-річна молодша і 3-річна старша), 3,4 тис. шкіл і 584,9 тис. учнів на середину 1970-х років;
- середньої загальноосвітньої школи (гімназії), що дає право вступу до вищої школи, 277 гімназій і 73,9 тис. учнів на середину 1970-х років;
- професійно-технічних училищ і середніх спеціалізованих навчальних закладів, 695 ПТУ і 88 СНЗ, 78,5 тис. і 3,4 тис. учнів, відповідно, на середину 1970-х років.
Обов'язкове навчання дітей віком від 7 до 13—14 років уперше в країні було запроваджено 1848 року; після освітньої реформи 1968 року — продовжено до 16 років. У державних школах зошити, ручки, олівці та інші письмові приладдя, як і підручники — безкоштовні. Шкільної форми в Норвегії немає. Батькам треба купити тільки портфель та спортивну форму для фізкультури. Якщо дитина навчається в приватній школі, то 80 % вартості навчання оплачує держава. У школах уже з першого класу є предмети на вибір, оскільки діє профільна освіта. Випускники шкіл щорічно влаштовують свято русів.
Найстаріші університети країни: університет Осло, заснований 1811 року; Бергенський університет, заснований 1948 року; Тронгеймський університет, заснований 1968 року, університет Тромсе, заснований 1972 року. Створено десяток спеціалізованих вищих шкіл: економіки й управління виробництвом, архітектурна, комерційна, ветеринарна тощо. На середину 1970-х років у країні у вишах навчалось 40,7 тис. студентів, у вищих школах неуніверситетського рівня — 14,8 тис. студентів.
Норвегія має багаті збірки літератури при найбільших університетах; в Осло діє велика міська бібліотека.
Охорона здоров'я
Забезпеченість лікарями в країні, станом на 2012 рік, була на рівні 4,28 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік). На початок 1980-х років медичну допомогу надавали 7,5 тис. лікарів і 4 тис. стоматологів, тобто 18,5 лікаря на 10 тис. мешканців. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 3,3 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік). На початок 1980-х років у країні було 68,3 тис. лікарняних ліжок, тобто 169 ліжок на 10 тис. мешканців, близько 75 % цього фонду належало державі. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року склали 9,7 % від ВВП країни (40-ве місце у світі). Лікарів у Норвегії готують на двох провідних медичних факультетах в університетах Осло і Бергена.
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 2,48 ‰ (220-те місце у світі); хлопчиків — 2,79 ‰, дівчаток — 2,16 ‰. Рівень материнської смертності 2015 року становив 5 випадків на 100 тис. народжень (167-ме місце у світі).
Норвегія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
2014 року було зареєстровано 5,8 тис. хворих на СНІД це 0,15 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (105-те місце у світі). Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (112-те місце у світі). Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 24,8 % (84-те місце у світі).
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни. Вода в будинках — безкоштовна, норвежці платять тільки за електроенергію для підігріву води. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 98 %, в сільській місцевості — 98,3 %, загалом по країні — 98,1 % (станом на 2015 рік).
У країні створені і працюють бальнеологічні курорти: Санкт-Олафс-Кілле, Саннефіорд, Ларвік. На західному узбережжі в Бергені створена приморська кліматична станція; поблизу Осло — клімато-грязьовий курорт Ганке.
Соціально-економічне положення
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 52,2 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 27,3 %; частка осіб похилого віку — 24,9 %, або 4 потенційно працездатних на 1 пенсіонера. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності відсутні. Нерівність розподілу сімейного доходу (коефіцієнт Джині) 2010 року дорівнював 26,8 (134-те місце у світі), 1995 року — 25,8. Розподіл доходів домогосподарств в країні виглядає наступним чином: нижній дециль — 3,8 %, верхній дециль — 21,2 % (станом на 2014 рік). Норвегія є членом Міжнародної конфедерації профспілок (ITUC) (неурядова організація).
Безпека
Норвегія є членом міжнародної організації з протидії криміналу та взаємодії національних правоохоронних органів — Інтерпол(ICPO).
Торгівля людьми
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Норвегії докладає усіх можливих зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого рівня.
Культура
Архітектура
У середні віки в епоху вікінгів значного розвитку набула дерев'яна архітектура, склався своєрідний тип церкви з подвійним каркасом — «ставкірка». Найвідоміші образчики такого стилю збереглися в Урнесі (споруджено між 1060—1130 роками); Боргунні (близько 1150 року). У будівництві з каменю впродовж XII—XVI століть відчутні запозичення з англійського романського і готичного стилів. Чудовим образчиком першого слугує собор у Ставангері, споруджений впродовж 1130—1300 років, пізніше перебудований у готичному стилі; Нідароський собор у Тронгеймі (норв. Nidarosdomen), місце коронації норвезьких королів, споруджений впродовж 1140—1320 років — другого. У часи Відродження, перша половина XVI—XVII століття, місцеві мотиви були втілені в стилістиці башти Розенкранц у Бергені, що була зведена впродовж 1562—1668 років. Прикладами місцевого бароко і рококо слугують церква в Сер-Фруне (1787) архітектора С. Аспоса; будинок садиби Дармсгорд (норв. Damsgård hovedgård) у Бергені, 1770—1795. Прикладами місцевого класицизму слугує королівська резиденція Стіфтсгорден (норв. Stiftsgården) у Тронгеймі, будівництво якої велось протягом 1774—1778 років. У другій половині XIX століття в місцевій архітектурі панував еклектизм. Архітектор Ю. Г. Небелонг впродовж 1847—1852 років на острові Бюгде, в межах сучасного Осло, зводить замок Оскарсголль.
Наприкінці 1920-х — початку 1930-х років еклектизм поступився функціоналізму. Типовий образчик цього стилю — ресторан «Скансен» в Осло, зведений Ларсом Беккером у 1926—1927 роках. У післявоєнні роки велись пошуки самобутніх форм національної архітектури. Так в Осло архітекторами Арнштейном Арнебергом і Магнусом Поульсоном була добудована ратуша (1933—1950); Кнутом Кнутсеном зведено готель «Вікінг» (1948—1952); Ерлінгом Вікше — Будинок уряду (1958). Архітектори Йон Ейквар і Ерік Енгебретсен спорудили центр мистецтв Гені-Онстада в Ховікаддені (1964—1969). Чудовим прикладом сучасної архітектури слугує готель «Ріка Сейлет» на березі затоки у Молде, зведений 2012 року за проєктом архітектора Кйєля Косберга.
Образотворче мистецтво
На території Норвегії з часів неоліту і епохи бронзи збереглися наскельні розписи як германських племен, так і народів, що були витиснуті на північ (предки саамів). З середини першого тисячоліття н. е. розвивається «звіриний стиль». Вже наприкінці VIII століття сформувалося традиційне скандинавське середньовічне різьблення по дереву, слоновій та моржевій кістці. У археологічному комплексі в Урсберзі знайдені різьблені поховальні човни (приблизно 850 рік). Питоме норвезьке мистецтво формується в добу національного ренесансу, в XIX столітті: живописець і графік Юхан Крістіан Даль; художники Адольф Тідеманн, Ганс Фредрік Гуде, Гарієт Баккер, Фрітц Таулов. Наприкінці XIX століття у творах Кристіана Крога, Герхарда Мунте, Теодора Кіттельсена і Емануеля Вігеланна розвивається патріотична тематика. Найвідоміший представник норвезького експресіонізму — Едвард Мунк. Його картина «Крик», стала візитівкою цього напрямку. Зі здобуттям незалежності від Швеції, на початку XX століття швидкими темпами розвивається монументально-декоративне мистецтво, найвідомішими представниками того часу є Аксель Револль, Пер Крог. У післявоєнні часи у творчості Якоба Вейдемана, Гуннара Гундерсена, Фердинанда Фінне, Поли Гоген та Інгера Сіттера проявляються модерністські течії.
- Norve giya norv Norge fajl nyun Noreg fajl oficijna nazva Koroli vstvo Norve giya norv Kongeriket Norge pivnichnoyevropejska derzhava na Skandinavskomu pivostrovi zagalnoyu plosheyu 385 207 tis km 69 te misce u sviti 5 Okrim materikovoyi chastini Norvegiyi nalezhit arktichnij arhipelag Shpicbergen ta ostriv Yan Mayen na mezhi Grenlandskogo j Norvezkogo moriv ostriv Buve v Pivdennij Atlantici 6 Korolivstvo Norvegiyabuk Kongeriket Norgenyun Kongeriket NoregPrapor GerbDeviz Alt for Norge Gimn Mi lyubimo cej kraj norv Ja vi elsker dette landet source source track track track track track track track track Polozhennya Norvegiyi v YevropiStolicya ta najbilshe misto Oslo 59 56 pn sh 10 41 sh d country H G OOficijni movi norvezka saamskaForma pravlinnya konstitucijna monarhiya korol Garald V prem yer ministr Jonas Gar StereFormuvannya Korolivstvo Norvegiya do ob yednannya 872 Stare Korolivstvo Norvegiya Pikovij stupin 1263 Kalmarska uniya 1397 Daniya Norvegiya 1524 vidnovlena derzhava 1 25 lyutogo 1814 Konstituciya 17 travnya 1814 Shvedsko norvezka uniya 4 listopada 1814 rozirvannya uniyi 7 chervnya 1905 zasnovano NATO 4 kvitnya 1949 Plosha Zagalom 385 207 2 km 67 Vnutr vodi 5 7 Naselennya ocinka 2023 5 488 984 3 120 Gustota 14 25 km 213 VVP PKS 2011 r ocinka Povnij 265 911 mlrd 4 40 Na dushu naselennya 97 254 3 VVP nom 2006 rik ocinka Povnij 335 3 mlrd 4 25 Na dushu naselennya 72 305 6 4 2 ILR 2019 0 954 visokij 1 Valyuta Norvezka krona a href D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 html title Klasifikaciya valyut ISO 4217 NOK a Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Kodi ISO 3166 NO NOR 578Domen noTelefonnij kod 47Vikishovishe maye multimedijni daniza temoyu NorvegiyaNorvegiya suverenna demokratichna parlamentska konstitucijna monarhiya unitarnogo ustroyu U Norvegiyi derzhavna vlada rozdilena mizh parlamentom korolem ta Verhovnim sudom zgidno z normami konstituciyi yaka z chislennimi popravkami diye v krayini z 1814 roku Glava derzhavi korol Garald V iz dinastiyi Shlezvig Golshtejn Zonnerborg Glyuksburgiv Glava uryadu z 2021 roku Jonas Gar Stere lider livocentristskoyi parlamentskoyi koaliciyi Norvegiya pidtrimuye tisni zv yazki z Yevropejskim Soyuzom ta jogo krayinami chlenami nezvazhayuchi na vidmovu vid vstupu do Soyuzu na dvoh zagalnonacionalnih referendumah tak samo yak i zi Spoluchenimi Shtatami Ameriki Norvegiya ye odniyeyu z krayin zasnovnikiv Organizaciyi Ob yednanih Nacij NATO Radi Yevropi Dogovoru pro Antarktiku ta Pivnichnoyi radi takozh chlenom Yevropejskoyi ekonomichnoyi zoni Svitovoyi organizaciyi torgivli ta Organizaciyi ekonomichnogo spivrobitnictva ta rozvitku chastinoyu Shengenskoyi zoni Korolivstvo Norvegiya bulo zasnovane 872 roku pislya zlittya kilkoh dribnih normanskih korolivstv Ce odne z najstarishih dosi isnuyuchih korolivstv svitu vono isnuye bezperervno protyagom bilshe 1100 rokiv Za cej period na prestoli korolivstva zminilos ponad 60 koroliv ta yarliv Z 1035 po 1814 rik do skladu korolivstva vhodili Farerski ostrovi z 1261 po 1814 rik Grenlandiya z 1262 po 1814 rik Islandiya Do 1661 roku vlada v korolivstvi nalezhala monarhovi pislya rozdilena z vplivovoyu znattyu Stanom na 2017 rik naselennya krayini stanovit 5 32 mln osib 120 te misce u sviti 7 8 Krayina maye dovgu liniyu shidnogo suhoputnogo kordonu zi Shveciyeyu protyazhnistyu 1619 km Norvegiya takozh mezhuye z Finlyandiyeyu i Rosiyeyu na pivnichnomu shodi a takozh iz protokoyu Skagerrak na pivdni z Daniyeyu na inshomu boci Norvegiya maye dovgu beregovu liniyu mezhuyuchi z Atlantichnim okeanom ta Barencovim morem Krayina pidtrimuye kombinaciyu rinkovoyi ekonomiki ta Skandinavskoyi modeli z obov yazkovim medichnim strahuvannyam i kompleksnoyu sistemoyu socialnogo strahuvannya Norvegiya maye znachni zapasi nafti prirodnogo gazu mineraliv lisomaterialiv moreproduktiv prisnoyi vodi i gidroenergetiki Na naftovu promislovist pripadaye blizko chverti valovogo vnutrishnogo produktu krayini 9 Norvegiya posidaye chetverte misce u sviti v pereliku krayin za rozmirom dohodu na dushu naselennya zgidno z danimi svitovogo banku ta MVF 10 Krayina ye najbilshim dobuvachem nafti i prirodnogo gazu za mezhami Serednogo Shodu na dushu naselennya 11 12 Z 2001 po 2006 13 a takozh iz 2009 do 2014 rokiv Norvegiya mala najvishij indeks lyudskogo rozvitku u sviti 14 15 16 Norvegiya takozh ocholyuye spisok krayin za indeksom procvitannya vzhe p yat rokiv pospil 17 4 kvitnya 1949 roku Norvegiya vstupila v blok NATO Naselennya Norvegiyi dvichi na nacionalnih referendumah 1972 roku i 1994 roku vidkidalo propoziciyu pro vstup do Yevropejskogo Soyuzu hocha krayina tisno pov yazana z YeS u mezhah Yevropejskoyi ekonomichnoyi ta Shengenskoyi zon Zmist 1 Nazva 2 Priroda 2 1 Geografichne polozhennya 2 2 Geologiya 2 3 Relyef 2 4 Klimat 2 5 Vnutrishni vodi 2 6 Grunti i roslinnist 2 7 Tvarinnij svit 2 8 Ohorona prirodi 3 Istoriya 3 1 Doistorichnij period 3 2 Serednovichchya 3 3 Novi chasi 3 4 Novitni chasi 4 Derzhavnij lad 4 1 Glava derzhavi 4 2 Konstituciya 4 3 Vikonavcha vlada 4 4 Zakonodavcha vlada 4 4 1 Politichni partiyi 4 5 Sudova vlada 4 6 Mizhnarodni vidnosini 4 7 Ukrayinsko norvezki vidnosini 4 8 Derzhavni simvoli 4 8 1 Gerb 4 8 2 Prapor 4 8 3 Gimn 5 Teritorialno administrativnij podil 5 1 Zovnishni teritoriyi 6 Zbrojni sili 7 Ekonomika 7 1 Finansi 7 1 1 Valyuta 7 1 2 Bankivska sfera 7 2 Energetika 7 3 Promislovist 7 3 1 Naftogazova 7 3 2 Girnicha 7 3 3 Inshi 7 4 Agrarnij sektor 7 5 Transport 7 6 Telekomunikaciyi 7 6 1 Internet 7 7 Turizm 7 8 Trudovi resursi 7 9 Zovnishnoekonomichni zv yazki 7 9 1 Ekonomichni vidnosini z Ukrayinoyu 7 10 Ekonomichni rajoni 8 Naselennya 8 1 Prirodnij ruh 8 2 Rozselennya 8 3 Migraciyi 8 4 Etnichnij sklad 8 4 1 Norvezko ukrayinski zv yazki 8 5 Movi 8 6 Religiyi 8 7 Ohorona zdorov ya 8 8 Socialno ekonomichne polozhennya 8 9 Bezpeka 8 9 1 Torgivlya lyudmi 8 10 Arhitektura 8 11 Obrazotvorche mistectvo 8 12 Muzeyi 8 13 Teatr 8 14 Muzika j tanci 8 15 Kinematograf 8 16 Kuhnya 8 17 Svyata 8 18 Nauka 8 19 Zasobi masovoyi informaciyi 8 19 1 Telebachennya 8 19 2 Radio 8 19 3 Drukovani vidannya 8 20 Sport 9 Div takozh 10 Primitki 11 Literatura 11 1 Ukrayinskoyu 11 2 Rosijskoyu 11 3 Inshimi movami 12 Dzherela 13 PosilannyaNazva RedaguvatiDokladnishe Nazva NorvegiyiOficijna nazva Korolivstvo Norvegiya Norvegiya norv Kongeriket Norge Norge nyun Noreg Nazva krayini pohodit vid sliv nordr norv nordr pivnich i veg norv veg shlyah tobto Pivnichnij shlyah 18 Spochatku nazva vidnosilas lishe do morskogo shlyahu vzdovzh berega po yakomu normani vihodili do pivnichnih moriv Piznishe nazva poshirilas na uzberezhzhya a potim i na derzhavu normaniv na comu uzberezhzhi 18 Priroda RedaguvatiDokladnishe Geografiya NorvegiyiGeografichne polozhennya Redaguvati Norvegiya pivnichnoyevropejska krayina sho mezhuye z troma inshimi krayinami na shodi zi Shveciyeyu spilnij kordon 1666 km na pivnichnomu shodi z Finlyandiyeyu 709 km i Rosijskoyu Federaciyeyu 191 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 2566 km 5 Norvegiya omivayetsya vodami Pivnichnogo na pivdni i Norvezkogo centralna chastina Atlantichnogo Barencevogo moriv Pivnichnogo Lodovitogo okeanu pivnich Zajmaye strategichne polozhennya na shlyahu z Pivnichnoyi Atlantiki do Arktiki Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 25 1 tis km z yakih vlasne uzberezhzhya 2650 km razom iz beregami chislennih fiordiv 22 5 tis km Zagalna dovzhina uzberezh chislennih ostroviv 58 1 tis km Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km 19 Prilegla zona sho primikaye do teritorialnih vod v yakij derzhava mozhe zdijsnyuvati kontrol neobhidnij dlya zapobigannya porushen mitnih fiskalnih immigracijnih abo sanitarnih zakoniv prostyagayetsya na 10 morskih mil Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Kontinentalnij shelf 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya 5 Grenlandiya Daniya ta Norvegiya podali do Komisiyi z mezh kontinentalnogo shelfu CLCS materiali shob viznachiti mezhi kontinentalnogo shelfu v Arktici 20 Norvegiya i Rosiya 2010 roku virishili spilnu teritorialnu superechku shodo prohodzhennya morskogo kordonu v Barencovomu mori Norvegiya maye teritorialni pretenziyi v Antarktici Zemlya Korolevi Mod ta kontinentalnij shelf 20 Barencove more Rosiya FinlyandiyaNorvezke more ShveciyaPivnichne more protoka Skagerrak Daniya Chas u Norvegiyi UTC 1 1 godina riznici chasu z Kiyevom 21 Litnij chas vvoditsya ostannoyi nedili bereznya perevodom godinnikovoyi strilki na 1 godinu vpered skasovuyetsya v ostannyu nedilyu zhovtnya perevodom godinnikovoyi strilki na 1 godinu nazad Geologiya Redaguvati Dokladnishe Geologiya Norvegiyi Geologichna karta Fennoskandiyi angl Geologichna karta Pivdennoyi Norvegiyi 1878 rik norv Kembrijski vapnyaki B na prekembrijskih gnejsah D z permskim sillom iz laprofiru A Sturegejsten utvorenij z devonskih konglomerativ i piskovikiv u tektonichnomu kontakti z milonitamiNadra Norvegiyi bagati na ryad korisnih kopalin naftu prirodnij gaz zalizni rudi pirit nikelevu midnu molibdenovu titanovu niobiyevu uranovu ta kobaltovi rudi sriblo svinec cink 22 Div takozh Korisni kopalini Norvegiyi Relyef Redaguvati Dokladnishe Relyef NorvegiyiRelyef krayini gori bilshe dvoh tretin i rodyuchi dolini beregova liniya vkrita fiordami lisi zajmayut 25 teritoriyi Teritoriya krayini prostyagayetsya za pivnichne polyarne kolo Seredni visoti 460 m najnizhcha tochka riven vod Norvezkogo morya 0 m najvisha tochka gora Galgepiggen 2469 m Bilshu chastinu teritoriyi zajmayut Skandinavski gori Shidni shili oberneni vglib pivostrova do Shveciyi pologi zahidni oberneni do morya strimki visokimi ustupami obrivayutsya do morskih vod fiordiv Tektonichni zapadini podilyayut ci gori na platopodibni masivi fiyeldi Neveliki nizovini pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku lishe na pivdni v rajoni Oslofiorda Pivdenno zahidna Norvegiya Vershina Galgepiggen 2469 m Krayevidi Jotungejmu Gejranger fiordU krayini nalichuyetsya bilshe 50 tis ostroviv i nevelichkih ostrivciv vzdovzh uzberezhzhya Krayina maye odne z najbilsh dovgih i rozchlenovanih uzberezh sered krayin svitu Morski beregi pidvisheni skelyasti porizani chislennimi fiordami 22 Najbilshij arhipelag Norvegiyi Shpicbergen yakij skladayut tri najbilshih ostrovi Zahidnij Shpicbergen Pivnichno Shidna Zemlya ta Edzh 23 Vin lezhit na 79 pn sh v Arktici Takozh krayini nalezhat viddaleni ostrovi Yan Mayen u pivdennij chastini Arktiki ta Buve u pivdennij Atlantici Poblizu materikovogo uzberezhzhya krayini velika kilkist nevelikih ostroviv poblizu fiordovogo zahidnogo uzberezhzhya ostrovi Fruan u centralnij chastini Lofotenski ostrovi arhipelag Vesterolen ostrovi Senya najbilshij za plosheyu ostriv materikovoyi chastini krayini 1 59 tis km Ringvasej Sereya Magereya na pivnochi 23 Klimat Redaguvati Dokladnishe Klimat NorvegiyiBilsha chastina teritoriyi Norvegiyi lezhit u pomirnomu klimatichnomu poyasi 24 Prevalyuyut pomirni povitryani masi cilij rik zahidnij masoperenos 25 Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya Vidnosno tepla zima z nestijkoyu pogodoyu shtormovimi vitrami mozhlivij snigovij pokriv 25 Vidnosno proholodne lito z bilsh yasnoyu pogodoyu Zvolozhennya rivnomirne za sezonami miscyami nadmirne 25 Peresichna temperatura sichnya na pivdni 4 2 C teplo prinosit vidgaluzhennya Golfstrimu tepla Pivnichno Atlantichna techiya Lito proholodne peresichna temperatura lipnya 10 14 C 22 Atmosfernih opadiv na uzberezhzhi ponad 2000 mm na rik u vnutrishnih rajonah 500 600 mm 22 Na pivnochi j ostrovi Yan Mayen subpolyarnij klimat 24 Vlitku perevazhayut pomirni povitryani masi vzimku polyarni Chitko vidstezhuyetsya sezonna zmina perevazhayuchih vitriv Dosit veliki richni amplitudi temperaturi povitrya proholodne sire lito z tumanami na uzberezhzhyah vitryana vologa zima 25 Na arhipelazi Shpicbergen polyarnij klimat 24 Uves rik panuyut polyarni povitryani masi Poverhnya skuta krigoyu cilij rik Vidnosno m yaka morozna zima proholodne lito opadiv malo 25 Sonyachna radiaciya v Yevropi angl Klimatichna karta Norvegiyi za Keppenom Norvegiya ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu 26 Vnutrishni vodi Redaguvati Dokladnishe Gidrografiya NorvegiyiZagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 382 km 5 Stanom na 2012 rik u krayini nalichuvalos 900 km zroshuvanih zemel 5 U krayini bagato povnovodnih porozhistih richok najbilshi z nih Glomma dovzhina 598 km basejn 13 ploshi krayini sho teche z pivnochi na pivden u pivdenno shidnij chastini krayini i vpadaye do zatoki Bogus Logen Gudbransdal Logen Numedal 22 Richki krayini nalezhat basejnam Atlantichnogo pivden i Pivnichnogo Lodovitogo okeaniv pivnich U gorah duzhe bagato lodovikovih ta malovnichih richkovih ozer 22 Najbilshe ozero krayini M yesa 362 km lezhit u centralnij chastini krayini na visoti 121 m nad rivnem morya i zhivitsya vodami richki Logen Gudbransdal 23 Vpadinnya Vormi do Glommi Girski porogi na richci Logen Numedal Vpadinnya Logena Gudbransdal do ozera Mjosa Ozero Mjosa Vodospad BrekkefossenNa bagatoh fiyeldah lezhat lodoviki zagalna plosha zledeninnya blizko 5 tis km 22 Div takozh Richki Norvegiyi Ozera Norvegiyi ta Lodoviki Norvegiyi Grunti i roslinnist Redaguvati Dokladnishe Flora Norvegiyi ta Grunti NorvegiyiNa pivnochi poshireni malopotuzhni pidzolisto glejovi v centralnij chastini pidzolisti na pivdni buri lisovi grunti 22 Blizko chverti teritoriyi krayini vkrito gustimi hvojnimi lisami priokeanichnoyu tajgoyu Na pivnochi prevalyuye tundrova roslinnist 22 Zemelni resursi Norvegiyi ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 2 7 orni zemli 2 2 bagatorichni nasadzhennya 0 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 0 5 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 27 8 inshe 69 5 5 Div takozh Lisi Norvegiyi Tvarinnij svit Redaguvati Dokladnishe Fauna NorvegiyiU zoogeografichnomu vidnoshenni teritoriya krayini nalezhit do Golarktichnoyi oblasti pivnichne uzberezhzhya i Skandinavski gori do Arktichnoyi pidoblasti pivden Yevropejsko Sibirskoyi tajozhnoyi provinciyi krajnij pivden Yevropejskoyi lisovoyi provinciyi 27 Div takozh Ssavci Norvegiyi Ptahi Norvegiyi ta Ribi Norvegiyi Ohorona prirodi Redaguvati Dokladnishe Prirodno zapovidnij fond NorvegiyiOhorona prirodi v derzhavi maye vikovu istoriyu Nacionalni parki Norvegiyi Gardangervidda roztashovanij u zahidnij chastini krayini Yustedalsbreyen roztashovanij u zahidnij chastini krayini Rondane roztashovanij u centralnij chastini krayini Bergef yell roztashovanij u centralnij chastini krayini Saltf yellet Svartisen roztashovanij u centralnij chastini krayini Evre Devidal roztashovanij u pivnichnij chastini krayini Evre Anarjokka roztashovanij u pivnichnij chastini krayini Indre Vijdefjorden roztashovanij u centralno pivnichnij chastini ostrova Zahidnij Shpicbergen Nordre Isfjorden roztashovanij na zahidnomu berezi ostrova Zahidnij Shpicbergen Pivdenno Shpicbergenskij nacionalnij park roztashovanij u pivdennij chastini ostrova Zahidnij Shpicbergen Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha kamenepadi shodzhennya snigovih lavin yedinij aktivnij vulkan krayini Berenberg znahoditsya na ostrovi Yan Mayen 5 Sered ekologichnih problem varto vidznachiti zabrudnennya vod kislotni doshi sho rujnuyut ekosistemi ozer znishuyut lisi zabrudnennya povitrya transportnimi zasobami Vikidi dvookisu vuglecyu pid chas spalyuvannya vikopnogo paliva v procesi virobnictva i spozhivannya energiyi za 2012 rik dorivnyuvali 41 06 1012 tonn 67 me misce u sviti 5 Z 1982 roku Norvegiya ignoruye mizhnarodnu zaboronu na kitobijnij promisel Ideyi zelenoyi politiki u krayini zahishaye i prosuvaye Framtiden i vare hender idealistichna organizaciya yaka propaguye ideyi zelenogo spozhivannya i resursnogo pravosuddya Istoriya RedaguvatiDokladnishe Istoriya NorvegiyiDoistorichnij period Redaguvati Dokladnishe Doistorichna SkandinaviyaPivdenni regioni suchasnoyi Norvegiyi pochali zaselyati predstavniki Arensburzkoyi kulturi v epohu piznogo paleolitu blizko 11 10 tis rokiv do n e Nazva kulturi pishla vid nimeckogo mista Arensburg roztashovanogo za 25 km na pivnichnij shid vid Gamburga 28 Najbilsh ranni slidi lyudskoyi diyalnosti v Norvegiyi buli viyavleni uzdovzh uzberezhzhya de roztanuv velicheznij shelfovij lodovik ostannogo lodovikovogo periodu 11 8 tis rokiv do n e U seredini pershogo tisyacholittya do n e na teritoriyu Skandinavskogo pivostrova pronikayut germanski plemena yaki postupovo vitisnili misceve naselennya saamiv na pivnich 29 Serednovichchya Redaguvati IX X storichchya v Yevropi oznamenuvalis zavoyuvannyami normaniv epoha vikingiv 30 U cej period rozpochalosya politichne ob yednannya krayini yake zavershilosya pislya seriyi gromadyanskih voyen drugoyi polovini XII pochatku XIII stolittya 29 31 994 roku korol Olaf Tryuggvason ohrestiv krayinu 30 U 1046 1066 na norvezkomu prestoli perebuvav Garald Suvorij sho buv odruzhenij iz donkoyu knyazya Kiyivskoyi Rusi Yaroslava Mudrogo Yelizavetoyu Yaroslavnoyu 29 U 1262 1264 rokah do skladu Norvegiyi bula priyednana Islandiya 29 1319 roku ukladeno osobistu uniyu z korolem Shveciyi 1380 roku z danskim korolem 31 1397 roku bulo ukladeno Kalmarsku uniyu troh skandinavskih korolivstv pid danskoyu koronoyu 29 U XV XVI stolittyah jshlo postupove odanennya miscevoyi feodalnoyi verhivki 1536 roku danskoyu derzhavnoyu radoyu bula progoloshena Reformaciya a vzhe nastupnogo 1537 roku Norvegiya bula peretvorena na zvichajnu provinciyu danskogo korolivstva 29 Dovgij korabel vikingiv Svyatij Olaf Sarkofag korolevi Margrete I Karta Pivnichnoyi Yevropi 1599 rik Novi chasi Redaguvati Z rozvitkom industriyi naprikinci XVIII stolittya ta zmicnennyam miscevoyi nacionalnoyi eliti rozpochalosya zmicnennya j nacionalnogo vizvolnogo ruhu Persha konstituciya korolivstva Norvegiya bula rozroblena ustanovchimi zborami v misti Ejdsvolle i prijnyata nimi zhe 17 travnya 1814 roku 31 Persha i yedina konstituciya Norvegiyi bula nathnena ideyami Francuzkoyi revolyuciyi i pov yazana z progoloshennyam nezalezhnosti vid Daniyi U listopadi 1814 roku vidpovidno do tayemnoyi zmovi uchasnikiv antinapoleonivskoyi koaliciyi bulo ukladeno Kilsku ugodu Zgidno z neyu Norvegiya uvijshla na 91 rik v uniyu zi Shveciyeyu yak podyaka ostannij za yiyi uchast u borotbi proti Napoleona I 29 Prote diya konstituciyi ne bula pripinena shvedskij korol lishe zazhadav vnesti do neyi polozhennya pro stvorennya uniyi 1884 roku v krayini ostatochno oformilas parlamentska forma pravlinnya oformilisya zagalnonacionalni partiyi liberaliv Venstre i konservatoriv Gejre 29 Konstitucijna asambleya 1814 rik Novitni chasi Redaguvati U skladi Shveciyi Norvegiya postupovo zavojovuvala nacionalnu avtonomiyu utverdzhuvala miscevi organi vladi 7 chervnya 1905 roku bulo rozirvano shvedsko norvezku uniyu za rezultatami vsenarodnogo referendumu parlament Storting progolosiv nezalezhnist 29 26 zhovtnya togo zh roku Shveciya viznala uniyu bilshe nedijsnoyu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 Norvegiya dotrimuvalasya nejtralitetu 29 Patriotichna listivka do referendumu 1905 roku Korol Hokon VII 1905 1952 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni nezvazhayuchi na nejtralitet krayina 1940 roku bula okupovana nacistskoyu Nimechchinoyu 1940 1945 Uryad emigruvav do Londona 1942 roku nacisti stvorili v krayini kolaboracionistskij uryad Kvislinga 29 Na teritoriyi krayini rozgornuvsya Ruh Oporu v skladi yakogo perebuvali vijskovopoloneni vtikachi z konctaboriv U zhovtni 1944 roku Chervona armiya rozgromivshi nimecki vijska u Zapolyar yi vizvolila pivnichnu chastinu Norvegiyi 8 travnya 1945 roku nimecki vijska v Centralnij Norvegiyi kapitulyuvali 29 U pislyavoyennij period politichnij kurs Norvegiyi oznamenuvavsya vidhodom vid nejtralitetu i vhodzhennyam krayini 1945 roku do OON 1949 roku do NATO Rozpochalosya tisne politichne i vijskovo ekonomichne spivrobitnictvo z SShA Velikoyu Britaniyeyu ale bez rozmishennya na vlasnij teritoriyi inozemnih vijskovih baz i yadernoyi zbroyi 29 1952 roku vstupila do Pivnichnoyi radi Zavdyaki vidkritim pokladam vuglevodniv na shelfi Pivnichnogo morya dozvolilo naprikinci 1960 h rokiv znachno pozhvaviti nacionalnu ekonomiku 30 Na vsenarodnomu referendumi 1972 roku narod vidhiliv uryadovu propoziciyu uvijti do skladu Yevropejskogo Soyuzu 29 Togo zh roku v travni bulo pidpisano ryad ekonomichnih i naukovo tehnichnih ugod z SRSR 29 1988 roku togochasnij prem yer ministr Gru Garlem Bruntlann bula nagorodzhena premiyeyu Tretogo svitu 1991 roku pomer korol Olaf V jogo vladu uspadkuvav jogo sin Garald V Na referendumi 28 listopada 1994 roku norvezhci znovu vidmovilisya priyednatisya do YeS odnak Norvegiya zalishayetsya aktivnim chlenom yevropejskih organizacij YeES Shengenski domovlenosti tosho Derzhavnij lad RedaguvatiDokladnishe Politika NorvegiyiNorvegiya za formoyu derzhavnogo pravlinnya ye parlamentskoyu konstitucijnoyu monarhiyeyu Norvegiya unitarna derzhava zasnovana na principah konstitucijnoyi monarhiyi ta parlamentskoyi demokratiyi Pravo na gromadyanstvo za miscem narodzhennya jus soli ne viznayetsya lishe za pohodzhennyam jus sanguinis prinajmni odin iz batkiv povinen buti gromadyaninom derzhavi podvijne gromadyanstvo ne viznayetsya 32 Kvalifikacijnij period postijne prozhivannya na teritoriyi derzhavi dlya naturalizaciyi stanovit 7 rokiv 32 Glava derzhavi Redaguvati Glava derzhavi korol Garald V norv Harald V z 17 sichnya 1991 roku spadkoyemec tronu kronprinc Hokon norv Haakon Magnus narodivsya 20 lipnya 1973 roku Za konstituciyeyu Norvegiyi korol povinen spoviduvati yevangelichno lyuteransku religiyu i nalezhati do Norvezkoyi cerkvi yaka do cerkovnoyi reformi 2012 roku vvazhalas oficijnoyu v derzhavi 31 Norvezki koroli koronuyutsya v Nidaroskomu kafedralnomu sobori v Trongejmi Korol Garald V Kronprinc Hokon Nidaroskij kafedralnij sobor Konstituciya Redaguvati Dokladnishe Konstituciya NorvegiyiChinna konstituciya derzhavi prijnyata 17 travnya 1814 roku pidpisana konstitucijnoyu radoyu nastupnogo dnya Konstituciya pereglyadalas bilshe 400 raziv ostannij raz 2015 roku 32 Vikonavcha vlada Redaguvati Dokladnishe Uryad NorvegiyiZa konstituciyeyu derzhavi usya povnota vikonavchoyi vladi nalezhit korolyu ale za suspilnim dogovorom i popravkami 1884 roku vsi funkciyi takoyi vladi vikonuye uryad yak takij sho utvorenij parlamentom tobto obrancyami vid narodu 31 Uryad Norvegiyi isnuye u formi Derzhavnoyi radi yaku ocholyuye korol Do yiyi skladu okrim monarha vhodit prem yer ministr ta ne menshe 7 inshih chleniv uryadu Stanom na pochatok 2018 roku v norvezkomu uryadi 21 ministerska posada Uryad obirayetsya z chleniv parlamentu priznachayetsya monarhom i zatverdzhuyetsya parlamentom tomu vin nese povnu politichnu vidpovidalnist pered parlamentom 31 Chleniv uryadu formalno priznachaye korol odnak u svoyemu rishenni vin keruyetsya politichnoyu situaciyeyu tobto rozkladom politichnih sil nayavnistyu koaliciyi u parlamenti Na praktici sklad uryadu oformlyuyetsya prem yer ministrom krayini Vsi rishennya korolya potrebuyut pidpisu prem yer ministra a u vipadku vijskovih pitan ministra oboroni 31 Faktichnij glava uryadu prem yer ministr z 14 zhovtnya 2021 roku nim ye Jonas Gar Store Prem yer ministr ye liderom parlamentskoyi bilshosti na posadi zatverdzhuyetsya monarhom za pogodzhennyam parlamentu Korolivskij palac misce zasidan uryadu Prem yer ministr Erna Solberg Ministr zakordonnih sprav Ine SorejdeDerzhavna rada Norvegiyi skladayetsya z 16 profilnih ministerstv Ditej ta rivnosti norv Barne og likestillingsdepartementet Zakordonnih sprav norv Utenriksdepartementet Klimatu ta navkolishnogo seredovisha norv Miljoverndepartementet Kulturi norv Kulturdepartementet Miscevogo samovryaduvannya ta modernizaciyi norv Kommunal og regionaldepartementet Nafti ta energetiki norv Olje og energidepartementet Oboroni norv Forsvarsdepartementet Osviti ta doslidzhen norv Kunnskapsdepartementet Ohoroni zdorov ya norv Helse og omsorgsdepartementet Praci ta socialnogo zabezpechennya norv Arbeidsdepartementet Prodovolstva i silskogo gospodarstva norv Landbruks og matdepartementet Ribolovli ta beregovih sprav norv Fiskeri og kystdepartementet Torgivli ta promislovosti norv Naerings og handelsdepartementet Transportu i zv yazku norv Samferdselsdepartementet Finansiv norv Finansdepartementet Yusticiyi ta derzhavnoyi bezpeki norv Justis og beredskapsdepartementet Ofis prem yer ministra norv Samordningsminister Zakonodavcha vlada Redaguvati Dokladnishe Parlament NorvegiyiZgidno z konstituciyeyu Norvegiyi vishij zakonodavchij organ Storting norv Storting Vin skladayetsya z odniyeyi palati do yakoyi obirayetsya 169 deputativ na chotiririchnij termin 32 Do 20 lyutogo 2007 roku parlament dilivsya na dvi palati verhnyu lagting angl Lagting ta nizhnyu odelsting norv Odelsting 31 ale na praktici cej podil buv chistoyu formalnistyu cherez sho i skasovanij Vidrazu pislya obrannya deputati dililis na dvi palati 1 4 utvoryuvala lagting 3 4 odelsting 31 33 Zasidannya palat vidbuvalis okremo Dlya prijnyattya zakonu potribna kvalifikovana bilshist 2 3 golosiv vid zagalnogo skladu 31 Chleni uryadu mozhut brati uchast u zasidannyah palat parlamentu ale ne mayut prava golosu 31 Storting obirayetsya shlyahom zagalnogo demokratichnogo tayemnogo golosuvannya za proporcijnoyu viborchoyu sistemoyu gromadyanami sho dosyagli 18 richnogo viku 31 32 Obranimi do parlamentu pasivne viborche pravo mozhut buti gromadyani sho dosyagli viku 21 rik 31 Spiker Stortingu prezident norv Stortingspresident kotrim staye lider partiyi yaka peremogla na viborah Z 9 zhovtnya 2021 roku posadu obijmaye Eva Kristin Gansen en norv Eva Kristin Hansen Budivlya parlamentu Oslo 2009 rik Zala zasidan Stortingu 2007 rik Kolishnya zala zasidan lagtingu Olemik Tommessen Kabinka dlya golosuvan na zagalnonacionalnih viborahKompetenciya korolya u sferi zakonodavstva ye netradicijnoyu dlya konstitucijnih monarhij Zokrema korol nadilenij pravom vidkladalnogo veto na zakoni prijnyati parlamentom 31 Dlya podolannya takogo veto zakon maye buti znovu i bez zmin prijnyatij parlamentom nastupnogo sklikannya a zasidannya na yakih Storting rozglyadatime cej zakon povinni buti viddaleni odne vid odnogo shonajmenshe dvoma chergovimi sesiyami 31 Norvegiya bere uchast u roboti Mizhparlamentskogo soyuzu IPU Politichni partiyi Redaguvati Informaciya v comu rozdili zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin listopad 2021 Dokladnishe Politichni partiyi NorvegiyiStanom na 2018 rik u Norvegiyi ministerstvom yusticiyi zareyestrovano 28 politichnih partij 32 Ostanni parlamentski vibori vidbulisya 11 veresnya 2017 roku nastupni zaplanovani na veresen 2021 roku Na parlamentskih viborah do parlamentu projshli nastupni politichni partiyi Centristsko prava koaliciya Gejre Konservativna partiya norv Hoyre H lider Erna Solberg norv Erna Solberg 45 misc 25 Zasnovana 1884 roku predstavlyaye interesi serednogo klasu Progresivna partiya norv Fremskrittspartiet FrP lider Siv Yensen norv Siv Jensen 27 misc 15 2 Liberalna partiya norv Venstre V lider Trine Skaj Grande norv Trine Skei Grande 8 misc 4 4 Zasnovana 1884 roku predstavlyaye interesi serednogo klasu deyakoyi chastini sluzhbovciv ta inteligenciyi Hristiyansko demokratichna partiya norv Kristelig Folkepartiet KrF lider Knut Arild Garejde norv Knut Arild Hareide 8 misc 4 2 Zasnovana 1933 roku predstavlyaye interesi norvezkih hristiyan i klerikaliv Lideri partij pravlyachoyi koaliciyi Erna Solberg Siv Yensen Trine Skaj Grande Knut Arild Garejde Chervono zelena koaliciya Robitnicha partiya norv Det norske Arbeiderpartiet Ap lider Jonas Gar Store norv Jonas Gahr Store 49 misc 27 4 Zasnovana 1887 roku predstavlyaye interesi robitnikiv sluzhbovciv ta inteligenciyi Vhodit do Socialistichnogo internacionalu Centristska partiya norv Senterpartiet Sp lider Tryugve Slagsvold Vedum norv Trygve Slagsvold Vedum 19 misc 10 3 Zasnovana 1920 roku predstavlyaye interesi zemlevlasnikiv Socialistichna liva partiya norv Sosialistisk Venstrepartiet SV lider Odun Lisbakken norv Audun Lysbakken 11 misc 6 Zasnovana 1975 roku Partiya zelenih norv Miljopartiet De Gronne MDG lider Rasmus Gansson norv Rasmus Hansson i Une Ajna Bastgolm norv Une Aina Bastholm 1 misce 3 2 Chervoni norv Rodt R lider Bjornar Moksnes norv Bjornar Moxnes 1 misce 2 4 Inshi grupi politichnogo vplivu Konfederaciya norvezkih pidpriyemstv norv Naeringslivets Hovedorganisasjon NHO lideri Tore Ulstejn norv Tore Ulstein i Kristin Skogen Lund norv Kristin Skogen Lund Norvezka konfederaciya profspilok norv Landsorganisasjonen i Norge LO zasnovana 1899 roku lider Gans Kristian Gabrielsen norv Hans Christian Gabrielsen prirodoohoronci nezalezhni media ruhi za cifrovu privatnist 32 Shtab kvartiri providnih norvezkih politichnih partij v Oslo Konservativnoyi Lejboristskoyi Progresivnoyi Liberalnoyi Centristskoyi i socialistichnoyi livoyi Sudova vlada Redaguvati Dokladnishe Sudova sistema NorvegiyiPravova sistema v derzhavi yavlyaye soboyu sumish rimskogo zagalnogo i zvichayevogo prava skandinavska sistema Sudovij precedent u Norvegiyi vistupaye odnim iz pravovih dzherel Postanovi Verhovnogo sudu a inkoli j rishennya nizhchestoyashih sudiv sho prijnyati same po cij spravi mayut silu perekonlivogo precedentu dlya vsih nizhchih instancij i retelno nimi vivchayutsya i potim po nih voni prijmayut rishennya v spravi de vinikaye pravove pitannya takogo samogo zmistu Pri comu Verhovnij sud Norvegiyi v svoyih rishennyah formulyuye ne zagalni normi a polozhennya yaki nalezhat do analogichnih obstavin rozglyanutoyi nim spravi Yaksho porivnyuvati z anglijskim pravom tut sudovi rishennya konkretni i voni ne vistupayut yak obov yazkovi pravila i ne rozrahovani na bezzaperechne zastosuvannya v majbutnomu Verhovnij sud norv Hoyesterett skladayetsya z golovi i 18 dopomizhnih suddiv U jogo yurisdikciyu vhodit pereglyad zakonodavchih aktiv na dotrimannya norm norvezkogo prava 32 Do sudiv nizhchoyi instanciyi vidnosyatsya apelyacijni sudi norv Lagmensrett regionalni u 5 administrativnih centrah regioniv ta okruzhni sudi v administrativnih centrah fyulke zvichajni ta specialni sudi tretejski sudi norv forliksrad dlya bilshosti civilnih superechok sho isnuyut pri kozhnomu municipaliteti i skladayutsya zi zvichajnih gromadyan 31 Poruch iz profesijnimi suddyami v apelyacijnih i okruzhnih sudah na suddivskij lavi mozhut zasidati i specialno obrani predstavniki z miscevih gromad 32 Priznachennya na suddiv posadi u bilshosti vipadkiv zdijsnyuyetsya korolem za podannyam ministra yusticiyi 31 Suddi obijmayut vlasni posadi do 70 richnogo viku 31 Derzhava viznaye yurisdikciyu Mizhnarodnogo sudu iz zasterezhennyami povnistyu viznaye yurisdikciyu Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu Norvegiya bere uchast u funkcionuvanni mizhnarodnoyi kriminalnoyi policiyi Interpol ICPO 34 Mizhnarodni vidnosini Redaguvati Dokladnishe Mizhnarodni vidnosini NorvegiyiNorvegiya ye chlenom ryadu mizhnarodnih organizacij ta institucij Arktichnoyi radi Arctic Council Avstralijskoyi grupi AG Radi krayin Baltijskogo morya CBSS Spilnoti demokratij CD Radi Yevropi CE Yevropejskoyi organizaciyi z yadernih doslidzhen CERN Radi yevroatlantichnogo partnerstva EAPC Mizhnarodnogo agentstva z atomnoyi energiyi IAEA Mizhnarodnogo banku rekonstrukciyi ta rozvitku IBRD Mizhnarodnoyi morskoyi organizaciyi IMO Pivnichnoyi radi NC Pivnichnoatlantichnogo alyansu NATO Agentstva z yadernoyi energiyi en NEA Grupi yadernih postachalnikiv NSG sposterigach Organizaciyi Amerikanskih Derzhav OAS Organizaciyi z bezpeki i spivrobitnictva v Yevropi OSCE Parizkogo klubu Paris Club Shengenskoyi ugodi Organizaciyi Ob yednanih Nacij UN Organizaciyi Ob yednanih Nacij z pitan osviti nauki i kulturi UNESCO Komitetu Cangera ZC 32 Posol Spoluchenih Shtativ Ameriki v Norvegiyi z 12 sichnya 2017 roku Dzhejms Degart angl James P Dehart Budivlya amerikanskoyi ambasadi znahoditsya v misti Oslo za adresoyu Henrik Ibsens gate 48 0244 Oslo Posol Norvegiyi v SShA z 22 serpnya 2013 roku Kare Rejdar Aas norv Kare Reidar Aas Budivlya ambasadi znahoditsya za adresoyu 2720 34th Street NW Washington DC 20008 Generalni konsulstva vidkriti u mistah H yuston Nyu Jork San Francisko Ukrayinsko norvezki vidnosini Redaguvati Dokladnishe Ukrayinsko norvezki vidnosiniIstoriya ukrayinsko norvezkih vidnosin syagaye IX stolittya koli pid chas normanskih zavoyuvan teritoriya Podniprov ya stala arenoyu borotbi za kontrol nad torgovim shlyahom iz Baltijskogo do Chornogo i dali cherez Bosfor do Seredzemnogo moriv iz varyag do grekiv Cej shlyah buv vazhlivoyu shidnoyu lankoyu navkoloyevropejskih morskih shlyahiv normaniv sho zamikala jogo u cilisne kolo Tak u litopisi Nestora Povist vremennih lit pid 862 rokom mistitsya poetichna legenda pro starijshin slov yanskih plemen yaki zaproshuvali varyagiv prijti na Rus i stati yiyi pravitelyami 35 Na sho vidizvalis Ryurik Sineus i Truvor osivshi u zemlyah navkolo Novgoroda suchasna Rosiya Piznishe konung Oleg iz sinom Ryurika Igorem prijshov do Kiyeva i vbivshi miscevih knyaziv Askolda i Dira zapochatkuvav Kiyivsku Rus Haj bude se mati gorodam ruskim 35 Yak istoriografichni tak i arheologichni dzherela svidchat pro tisnij zv yazok skandinavskih narodiv iz slov yanskim naselennyam Podniprov ya Odnim iz najvidomishih faktiv togo chasu odruzhennya dochki Yaroslava Mudrogo Yelizaveti z norvezkim princom a zgodom j majbutnim korolem Norvegiyi 1045 1066 rokiv Garaldom III Suvorim 36 Uryad Norvegiyi oficijno viznav nezalezhnist Ukrayini 24 grudnya 1991 roku 37 diplomatichni vidnosini z Ukrayinoyu vstanovleno 5 lyutogo 1992 roku 31 38 Vid 2004 roku v Norvegiyi v yiyi stolici misti Oslo za adresoyu 0244 Oslo Arbins gate 4 diye ukrayinske posolstvo i konsulstvo 39 Vid 2016 roku nadzvichajnim i povnovazhnim poslom Ukrayini v Norvegiyi Yacyuk Vyacheslav Viktorovich 39 U Kiyevi za adresoyu 01901 Kiyiv vul Strilecka 15 diye norvezke posolstvo 38 40 Vid 2016 roku poslom Norvegiyi v Ukrayini Ule Ter ye Horpestad norv Ole Terje Horpestad 40 Norvegiya zelenij i Ukrayina pomaranchevij Posolstvo Norvegiyi v Ukrayini Posolstvo Ukrayini v Norvegiyi Vyacheslav YacyukPolitichnij dialog mizh Norvegiyeyu i Ukrayinoyu rozvivayetsya yak u dvostoronnomu formati tak i v ramkah mizhnarodnih organizacij i forumiv Nevirishenih problem u dvostoronnih vidnosinah mizh dvoma krayinami nemaye 36 Pershij oficijnij vizit do Norvegiyi na rivni prem yer ministra Ukrayini bulo zdijsneno Mikoloyu Azarovim 29 30 listopada 2012 roku z boku Norvegiyi ce buv vizit prem yer ministra Erni Solberg do Ukrayini 18 listopada 2014 roku 36 Na rivni ministriv zakordonnih sprav viziti do Norvegiyi zdijsnyuvali Gennadij Udovenko 1996 roku i Kostyantin Grishenko 2004 roku ochilniki norvezkogo MZS vidviduvali Ukrayinu 1992 roku Torvald Stoltenberg 2000 roku Turbjorn Yagland 2006 roku Jonas Gar Store 2013 roku i trichi 2014 roku Berge Brende 36 24 chervnya 2010 roku v Rejk yaviku Islandiya bula pidpisana ugoda pro zonu vilnoyi torgivli mizh Ukrayinoyu ta Yevropejskoyu asociaciyeyu vilnoyi torgivli EFTA 36 Aktivno rozvivayetsya mizhparlamentske spivrobitnictvo 2003 roku Norvegiyu vpershe vidvidav golova Verhovnoyi Radi Ukrayini Volodimir Litvin 11 12 veresnya 2014 roku Oleksandr Turchinov 36 Ukrayinu vidvidali taki prezidenti Stortingu yak Kirsti Kolle Grendal 1999 roku Turbjorn Yagland u 2005 ta 2009 rokah 36 Norvezkij uryad pidtrimuye zusillya ukrayinskogo uryadu spryamovani na provedennya reform u nashij derzhavi zbilshivshi v chotiri razi shorichnu finansovu dopomogu Ukrayini do 30 mln dolariv SShA Cherez zbrojnu agresiyu Rosijskoyi Federaciyi posilyuye sankcijni zahodi proti krayini agresora 36 Z listopada 2014 roku v Ukrayini vede svoyu diyalnist Predstavnictvo Norvezkoyi radi u spravah bizhenciv NRC Derzhavni simvoli Redaguvati Nacionalnij simvol krayini lev Nacionalni kolori chervonij bilij blakitnij 41 Gerb Redaguvati Derzhavnij gerb Norvegiyi upershe z yavivsya blizko 1200 roku Na gerbi zobrazhenij zolotij u chervlenomu poli koronovanij lev svyatogo Olafa U perednih lapah leva yakij povernutij na zahid zatisnuta bojova sokira Prapor Redaguvati Derzhavnij prapor Norvegiyi zatverdzhenij 13 lipnya 1821 roku yavlyaye soboyu pryamokutne polotnishe chervonogo koloru iz sinim skandinavskim hrestom u bilij oblyamivci Centr hresta zmisheno do drevka Dizajn prapora nasliduye danskij Dannebrog Kolori prapora ye poyednannyam koloriv Daniyi ta Shveciyi Vsi tri kolori vikoristani u prapori simvolizuyut svobodu yak na praporah Franciyi SShA Britaniyi Niderlandiv Avtorom dizajnu prapora Norvegiyi zatverdzhenogo rezolyuciyeyu norvezkogo parlamentu v 1821 roci buv parlamentarij iz Bergena Frederik Melcer V Akti pro prapor vid 10 grudnya 1898 roku zaznacheni proporciyi suchasnogo prapora dovzhina 22 odinici shirina 16 odinic shirina sinogo hresta 2 odinici shirina bilogo obramlennya hresta 1 odinicya vidstan vid drevka do seredini hresta 8 odinic Gimn Redaguvati Derzhavnim gimnom Norvegiyi sluguye pisnya Tak mi lyubimo cej kraj norv Ja vi elsker dette landet slova do yakoyi napisav B yernstyerne B yernson 1832 1910 melodiyu Rikard Nordrok Gimn oficijno zatverdzheno 1864 roku Na dodatok do nacionalnogo gimnu vikoristovuyetsya korolivskij gimn Pisnya korolya norv Kongesangen na melodiyu Bozhe berezhi korolevu Teritorialno administrativnij podil RedaguvatiDokladnishe Administrativnij podil NorvegiyiZa formoyu derzhavnogo ustroyu Norvegiya unitarna derzhava 31 U administrativnomu plani teritoriya Norvegiyi podilyayetsya na 18 01 01 2020 11 gubernij povitiv fyulke norv fylker u tomu chisli misto Oslo pririvnyane do fyulke yaki v svoyu chergu podilyayutsya na 430 01 01 2020 356 silskih norv herreds i miskih norv by komun norv kommuner Do 1 sichnya 2018 roku koli fyulke Nur Trendelag i Ser Trendelag buli ob yednani v krayini nalichuvalos 19 fyulke U kozhnij fyulke obirayetsya misceva rada i diye priznachuvanij korolem za podannyam prem yer ministra gubernator 31 Predstavnickimi organami miscevogo samovryaduvannya u komunah vistupayut miscevi radi sklad yakih obiraye naselennya na strok u 4 roki 31 Obrani miscevi radi formuyut miscevi vikonavchi organi 31 Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2020 18 fyulke Norvegiyi ta 2 zalezhni teritoriyi Shpicbergen i Yan Mayen stanom na 1 sichnya 2018 roku norv Neoficijno fyulke ob yednuyut u 5 osnovnih regioniv Gerb Fyulke Administrativnij centrShidna Norvegiya1 Estfoll Ostfold Sarpsborg Sarpsborg 2 Akersgus Akershus Oslo Oslo 3 Oslo Oslo Oslo Oslo 4 Gedmark Hedmark Gamar Hamar 5 Opplann Oppland Lillegammer Lillehammer 6 Buskeryud Buskerud Drammen Drammen 7 Vestfoll Vestfold Tensberg Tonsberg 8 Telemark Telemark Shiyen Skien Pivdenna Norvegiya9 Eust Agder Aust Agder Arendal Arendal 10 Vest Agder Vest Agder Kristiansann Kristiansand Zahidna Norvegiya11 Rugalann Rogaland Stavanger Stavanger 12 Gordalann Hordaland Bergen Bergen 13 Sogn og F yurane Sogn og Fjordane Germansverk Hermansverk 14 Mere og Romsdal More og Romsdal Molde Molde Centralna Norvegiya50 Trendelag Trondelag Stejnh yer Steinkjer Pivnichna Norvegiya18 Nurlann Nordland Bude Bodo 19 Trums Troms Tromse Tromso 20 Finnmark Finnmark Vadse Vadso Zovnishni teritoriyi Redaguvati Zovnishni teritoriyi Norvegiyi nim Dokladnishe Zamorski teritoriyi NorvegiyiInshi teritoriyi Norvegiyi v chislo fyulke ne vhodyat i na komuni ne pidrozdilyayutsya Shpicbergen norv Svalbard zovnishnya teritoriya u Pivnichnomu Lodovitomu okeani na odnojmennomu arhipelazi Teritoriya 62 4 tis km Naselennya 3 2 tis osib stanom na sichen 1997 roku Administrativnij centr Long yir Norvezkij suverenitet nad Shpicbergenom vstanovleno Parizkim dogovorom 9 lyutogo 1920 r Oficijno Shpicbergen ogolosheno chastinoyu norvezkoyi teritoriyi z 14 serpnya 1925 roku Gubernator priznachayetsya Derzhavnoyu radoyu Norvegiyi terminom na 3 roki z mozhlivim prodovzhennyam na dva roki Yan Mayen zovnishnya teritoriya sho zajmaye odnojmennij ostriv na mezhi Grenlandskogo i Norvezkogo moriv Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Upravlinnya Yan Majyenom zdijsnyuye administraciya Nurlannu Buve zovnishnya teritoriya v pivdennij chastini Atlantichnogo okeanu poblizu Antarktiki sho zajmaye odnojmennij bezlyudnij ostriv Ostriv Petra I ta Zemlya Korolevi Mod teritorialni pretenziyi v Antarktici Zbrojni sili RedaguvatiDokladnishe Zbrojni sili NorvegiyiZbrojni sili Norvegiyi norv Haeren stanom na 2014 rik skladayutsya z suhoputnih vijsk vijskovo povitryanih sil norv Kongelige Norske Luftforsvaret RNoAF vijskovo morskih sil norv Kongelige Norske Sjoeforsvaret RNoN vklyuchno z beregovoyu ohoronoyu norv Kystvakt i beregovimi rejndzherami ta nacionalnoyi gvardiyi norv Heimevernet HV 42 Shorichni vitrati na oboronu stanom na 2012 rik skladayut 1 40 vid VVP derzhavi 72 ge misce u sviti 2011 roku derzhavni vitrati stanovili 1 47 vid VVP 42 Vik prizovu na strokovu vijskovu sluzhbu 19 35 rokiv 16 rokiv pid chas vijni 17 rokiv dlya dobrovolciv cholovichoyi stati 18 rokiv zhinochoyi Strok sluzhbi 1 rik Usi vijskovozobov yazani u vici 35 60 rokiv prohodyat 4 5 vijskovih zboriv zaradi ponovlennya navichok zagalom 18 misyaciv 42 Norvegiya vstupila do Organizaciyi iz zaboroni himichnoyi zbroyi OPCW i suvoro dotrimuyetsya mizhnarodnih principiv ne rozroblyati ne vikoristovuvati ta ne rozpovsyudzhuvati danij vid zbroyi Ekonomika RedaguvatiDokladnishe Ekonomika NorvegiyiNorvegiya visokorozvinena industrialna krayina V ekonomici perevazhaye privatnij sektor harakterna visoka koncentraciya kapitalu znachni poziciyi posidayut transnacionalni korporaciyi Ekonomika derzhavi maye eksportnu spryamovanist i znachnoyu miroyu zalezhit vid importu ta kon yunkturi na svitovomu rinku Valovij vnutrishnij produkt VVP Norvegiyi 2015 roku za paritetom kupivelnoyi spromozhnosti stanoviv 356 2 mlrd dolariv SShA 49 te misce u sviti 2013 roku 343 1 mlrd dolariv SShA u rozrahunku na dushu naselennya 68 4 tis dolariv SShA 11 te misce u sviti 43 Zrostannya VVP 2015 roku stanovilo 1 60 149 te misce u sviti 2013 roku VVP zris na 1 43 Valove nacionalne zaoshadzhennya 2013 roku stanovilo 38 2 vid VVP 2015 roku 37 60 vid VVP 5 te misce u sviti 43 Rozpodil VVP za sektorami ekonomiki stanom na 2015 rik agrovirobnictvo 1 7 promislovist 38 9 sfera poslug 59 4 43 Rozpodil VVP za kincevimi spozhivachami stanom na 2015 rik spozhivannya domogospodarstv 42 8 derzhavne spozhivannya 22 8 investiciyi v osnovnij kapital 22 9 investiciyi v tovarno materialni zapasi 5 eksport tovariv i poslug 36 4 import tovariv i poslug 29 9 43 Dinamika VVP krayiniPryami inozemni investiciyi v ekonomiku Norvegiyi na 31 grudnya 2015 roku dorivnyuvali 290 2 mlrd dolariv SShA 23 tye misce u sviti 43 Investiciyi kompanij i naselennya Norvegiyi v zakordonni ekonomiki na 31 grudnya 2015 roku dorivnyuvali 256 3 mlrd dolariv SShA 24 te misce u sviti 43 U rejtingu Globalnogo zvitu z lyudskogo rozvitku za 2001 rik pidgotovlenogo Programoyu rozvitku OON sered 162 h krayin svitu Norvegiya posidaye pershe misce Shorichni Globalni zviti z lyudskogo rozvitku gotuyutsya z 1991 roku V nih oprilyudnyuyutsya spiski krayin za rivnem lyudskogo rozvitku vrahovuyuchi taki pokazniki yak riven medichnih poslug osviti trivalist zhittya ta inshi U 2001 roci dodavsya she odin indeks tehnologichnogo rozvitku dostup do novitnih informacijnih tehnologij i komunikacij Krayina posila 8 me misce v rejtingu Svitovogo banku Doing Business za 2017 rik 44 Finansi Redaguvati Dokladnishe Finansi NorvegiyiFiskalnij rik u Norvegiyi zbigayetsya z kalendarnim rokom Riven inflyaciyi v krayini 2014 roku stanoviv 2 2015 roku inflyaciya dorivnyuvala 2 20 122 ge misce u sviti 43 Rezervi inozemnoyi valyuti i dorogocinnih metaliv na 31 grudnya 2013 roku stanovili ekvivalent 58 28 mlrd dolariv SShA na 31 grudnya 2014 roku 64 8 mlrd dolariv SShA 33 tye misce u sviti 43 Nadhodzhennya do derzhavnogo byudzhetu Norvegiyi 2015 roku stanovili 220 2 mlrd vitrati 193 9 mlrd dolariv SShA proficit byudzhetu sklav 6 6 vid VVP 7 me misce u sviti 43 Nadhodzhennya usih vidiv do derzhavnogo byudzhetu 2015 roku dorivnyuvali 55 4 VVP 10 te misce u sviti 43 Derzhavnij borg stanom na 2015 rik dorivnyuye 39 30 richnogo VVP 118 te misce u sviti 2014 roku dorivnyuvav 38 6 VVP 43 Dani vklyuchayut kaznachejski zaborgovanosti sho nalezhat inozemnim yuridichnim osobam borgovi zobov yazannya vipusheni sub yektami federaciyi vnutrishnouryadovi borgi do riznih socialnih fondiv Zovnishnij borg krayini 2013 roku dorivnyuvav 730 1 mlrd dolariv SShA na 31 grudnya 2014 roku stanoviv 661 2 mlrd dolariv SShA 22 ge misce u sviti 43 Norvegiya vistupaye zovnishnim netto kreditorom Zagalna rinkova vartist akcij pidpriyemstv na fondovomu rinku krayini stanom na 31 grudnya 2012 roku dorivnyuvala 252 9 mlrd dolariv SShA 33 tye misce u sviti a 2010 roku 250 9 mlrd dolariv SShA 43 Valyuta Redaguvati Dokladnishe Valyuta NorvegiyiNacionalnoyu valyutoyu Norvegiyi sluguye norvezka krona NOK Za 1 dolar SShA USD 2014 roku davali 6 30 kroni 2015 roku 7 87 43 Rozminnoyu groshovoyu odiniceyu 1 100 sluguye ere Emisijnim centrom vistupaye Norvezkij bank norv Norges Bank Zapas groshovoyi masi na 31 grudnya 2014 roku dorivnyuvav 323 9 mlrd dolariv SShA za obminnim kursom 32 ge misce u sviti 43 Zagalna masa gotivkovoyi nacionalnoyi valyuti v obigu depoziti do zapitannya na 31 grudnya 2015 roku bula ekvivalentna 107 9 mlrd dolariv SShA za togochasnim obminnim kursom 34 te misce u sviti 43 Bankivska sfera Redaguvati Dokladnishe Banki NorvegiyiOblikova stavka Centralnogo banku Norvegiyi 31 grudnya 2010 roku stanovila 6 25 richnih 60 te misce u sviti 43 Osnovna stavka kredituvannya komercijnimi bankami krayini na 31 grudnya 2014 roku stanovila 2 25 richnih na 31 grudnya 2015 roku 2 10 richnih 176 te misce u sviti 43 Zagalnij obsyag vnutrishnogo kredituvannya bankami nebankivskih ustanov 2014 roku stanoviv 590 7 mlrd dolariv SShA na 31 grudnya 2015 roku 549 8 mlrd dolariv SShA 23 tye misce u sviti 43 Dilovij centr Oslo Energetika Redaguvati Dokladnishe Energetika NorvegiyiZagalna potuzhnist elektrostancij Norvegiyi stanom na 2014 rik dorivnyuvala 33 7 GVt 28 me misce u sviti 45 Vikoristannya energiyi vodi stvorilo osnovu dlya rozvitku suchasnoyi promislovosti Norvegiyi Nini yak i kolis elektroenergiya dlya industrialnogo i pobutovogo vzhitku nadhodit same z cogo postijno ponovlyuvanogo ta ekologichno chistogo dzherela U 1970 h rokah u norvezkij chastini morskogo materikovogo shelfu bulo vidkrito rodovishe nafti j gazu Na sogodnishnij den Norvegiya najbilshij u Yevropi postachalnik vuglevodniv do krayin Yevropi Vidkrittya cih zapasiv nadalo znachnogo impulsu podalshomu rozvitku promislovosti krayini Rozrobka naftovih i gazovih rodovish krim usogo inshogo solidno popovnila derzhavnu kaznu u formi podatkovih nadhodzhen i orendnoyi plati za koristuvannya nadrami Chastka elektrogeneruyuchih potuzhnostej sho pracyuyut na vikopnomu palivi 4 8 204 te misce u sviti atomnij energiyi 0 gidroenergiyi 92 7 10 te misce u sviti vidnovlyuvalnih resursah 2 5 78 me misce u sviti 45 Za 2014 rik bulo virobleno 142 0 mlrd kVt god elektroenergiyi 28 me misce u sviti zagalnij obsyag spozhitoyi 126 4 mlrd kVt god 28 me misce u sviti 45 Zagalnij obsyag eksportovanoyi elektroenergiyi 2014 roku sklav 21 90 mlrd kVt god 9 te misce u sviti importovanoyi 6 30 mlrd kVt god 38 me misce u sviti 45 Stanom na 2016 rik usya krayina bula elektrifikovana use naselennya malo dostup do elektromerezh 45 Promislovist Redaguvati Dokladnishe Promislovist NorvegiyiNorvezka promislovist znachnoyu miroyu bazuyetsya na vikoristanni prirodnih resursiv I vodnochas znajdetsya ne bagato krayin yaki b she bilshe nizh Norvegiya zalezhali vid zovnishnoyi torgivli Shob i dali jti v nogu z chasom v krayini provodyat intensivni naukovi doslidzhennya perspektivnogo planu yak u promislovosti tak i v derzhavnomu sektori Perevazhna bilshist promislovih pidpriyemstv mali ta seredni Golovni promislovi centri Oslo Bergen Trongejm Stavanger Richni tempi zrostannya promislovogo virobnictva 2015 roku stanovili 0 01 166 te misce u sviti 43 Golovni galuzi promislovosti krayini naftogazova girnicha zagalne mashinobuduvannya sudnobuduvannya metaloobrobka tochne mashinobuduvannya radioelektronna elektrotehnika turbinobuduvannya himichna virobnictvo dobriv farmacevtichna lisova i celyulozno paperova legka tekstilna vovnyani tkanini teplogo odyagu vzuttya harchova ribna molochna produkti harchuvannya Naftogazova Redaguvati Naftopererobna promislovist pracyuye na sirovini sho vidobuvayetsya v Pivnichnomu mori z 1960 h rokiv Vzhe na pochatok 1980 h rokiv u krayini bulo zbudovano 4 naftoperegonnih zavodi zagalnoyu potuzhnistyu 13 mln tonn Riven vidobutku siroyi nafti 2015 roku dorivnyuvav 1 568 mln bareliv na dobu 16 te misce u sviti 43 Richnij obsyag eksportu siroyi nafti za 2013 rik stanoviv 1 218 mln bareliv na dobu 14 te misce u sviti import 37 08 tis bareliv na dobu 57 me misce u sviti 43 Zagalni dovedeni zapasi nafti v nadrah krayini stanom na 1 sichnya 2010 roku dorivnyuvali 6 435 mlrd bareliv 21 she misce u sviti 43 Riven vidobutku prirodnogo gazu 2015 roku stanoviv 114 9 mlrd m 8 me misce u sviti spozhivannya togo zh roku sklalo 6 075 mlrd m 55 te misce u sviti 43 Richnij obsyag eksportu prirodnogo gazu za 2015 rik stanoviv 114 4 mlrd m 3 tye misce u sviti cogo zh roku prirodnij gaz ne importuvavsya 43 Zagalni dovedeni zapasi prirodnogo gazu v nadrah krayini stanom na 1 sichnya 2015 roku dorivnyuvali 1 856 trln m 19 te misce u sviti 43 V 2023 roci najbilshi naftogazovi kompaniyi Norvegiyi planuyut vidnoviti rozrobku novih rodovish u Barencovomu mori Ce viklikano bazhannyam vladi zabezpechiti majbutnye Norvegiyi yak klyuchovogo postachalnika energoresursiv do Yevropi na tli rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu 46 47 Vidobutok nafti za rodovishem Norvezka naftova platforma Avtozapravka kompaniyi Statoil v PolshiVirobnictvo naftoproduktiv na promislovih pidpriyemstvah 2013 roku dorivnyuvalo 349 6 tis bareliv na dobu 40 ve misce u sviti spozhivannya 2014 roku 225 2 tis bareliv na dobu 56 te misce u sviti 43 2013 roku krayina eksportuvala 358 8 tis bareliv na dobu riznih naftoproduktiv 22 ge misce u sviti importuvala 101 6 tis bareliv na dobu 51 she misce u sviti 43 Girnicha Redaguvati Dokladnishe Girnicha promislovist NorvegiyiOsnovnoyu produkciyeyu girnichovidobuvnoyi promislovosti ye rudi chornih pirit i kolorovih metaliv midnu nikelevu titanovu nerudni kopalini vapnyak kvarc nefelin olivin z palivnih vidobuvayut kam yane vugillya na shelfi Pivnichnogo morya naftu j prirodnij gaz 48 Div takozh Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Norvegiyi Inshi Redaguvati Na bazi deshevoyi gidroenergiyi znachnogo rozvitku nabula elektrometalurgiya 48 V galuzi chornoyi metalurgiyi Norvegiya specializuyetsya v osnovnomu na virobnictvi ferosplaviv a v galuzi kolorovoyi metalurgiyi na virobnictvi alyuminiyu nikelyu midi i cinku Do chisla providnih metalurgijnih kompanij vhodyat Noshk Gidro Elkem Fesil Do najvazhlivishih galuzej norvezkogo mashinobuduvannya nalezhat virobnictvo obladnannya dlya osvoyennya shelfu sudnobuduvannya nasampered buduvannya ribolovnih trauleriv virobnictvo riznomanitnogo obladnannya dlya suden zokrema morskoyi elektroniki ribopromislovogo obladnannya Sudnobuduvannya torgovelnij flot i sudnoplavstvo Norvezki verfi specializuyutsya na buduvanni visokosuchasnih suden specialnogo priznachennya Krim cogo Norvegiya ye velikim postachalnikom ustatkuvannya i poslug dlya morskogo flotu v usomu sviti Norvezki sudna boroznili svitovij okean she z dobi vikingiv Nini Norvegiya chetverta za velichinoyu morska derzhava svitu i maye sered tradicijnih sudnoplavnih derzhav najbilshu chastku flotu pid vlasnim praporom Chastka sudnoplavstva v eksportnih dohodah krayini tradicijno stanovit blizko 20 Budivnictvo plavuchih morskih platformHimichna promislovist Cya galuz maye znachni za masshtabami krayini potuzhnosti z virobnictva shirokoyi gami himichnih i naftohimichnih produktiv Na bazi deshevoyi gidroenergiyi znachnogo rozvitku nabula elektrohimiya virobnictvo azotnih dobriv odne z najbilshih u sviti 48 Ce dozvolyaye yij eksportuvati azotni dobriva vibuhovi rechovini promislovogo priznachennya alginati farbi laki u virobnictvi yakih krayina zajmaye providni poziciyi ne tilki v Yevropi ale j u sviti Najbilshi kompaniyi ciyeyi galuzi promislovosti Noshk Gidro Dino Industriyer Yutun Koncern Nikomed specializuyetsya na rozrobci i vipusku kontrastnih rechovin dlya rentgenodiagnostiki Lisova i celyulozno paperova promislovist Lis daye vazhlivu eksportnu sirovinu u viglyadi derevini paperu kartonu celyulozi budivelnogo materialu i mebliv Osnovu celyulozno paperovoyi promislovosti stanovlyat desheva energiya yaku otrimuyut za rahunok vikoristannya gidroresursiv i znachni zapasi sirovini Norvezki kompaniyi najbilshimi z yakih ye Noshke Skug Borregord Peterson viroblyayut riznomanitni sorti celyulozi gazetnij zhurnalnij i pakuvalnij papir karton oblicyuvalni paneli parket i bagato inshogo Agrarnij sektor Redaguvati Dokladnishe Agrarne virobnictvo v NorvegiyiPrirodni umovi krayini ne spriyayut rozvitkovi silskogo gospodarstva lishe 2 7 zemelnih plosh Norvegiyi pridatni dlya obrobki 43 Perevazhayut neveliki fermerski gospodarstva poshirena virobnicho zbutova kooperaciya 48 Tradicijni galuzi gospodarstva mayut duzhe vazhlive znachennya dlya trudovoyi zajnyatosti lyudej i zaselennya novih rajoniv Popri ce silske gospodarstvo krayini znachnoyu miroyu zadovolnyaye potrebi naselennya u harchah Norvezki silskogospodarski produkti eksportuyutsya malo Zemelni resursi Norvegiyi ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 2 7 orni zemli 2 2 bagatorichni nasadzhennya 0 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 0 5 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 27 8 inshe 69 5 43 Stanom na 2012 rik u krayini nalichuvalos 900 km zroshuvanih zemel 43 Osnovoyu norvezkogo silskogo gospodarstva ye intensivne tvarinnictvo m yaso molochnogo napryamu yake povnistyu pokrivaye potrebi naselennya krayini u m yasi moloci i molochnih produktah 48 Golovni vidi silskogospodarskih tvarin svini velika rogata hudoba molochnogo spryamuvannya Na pochatok 1980 h rokiv pogoliv ya velikoyi rogatoyi hudobi v krayini stanovilo 0 95 mln goliv ovec 1 9 mln goliv svinej 0 7 mln goliv 48 Rozvinute takozh hutrove zvirivnictvo Vnaslidok klimatichnih osoblivostej virobnictvo zernovih lishe na 40 zabezpechuye potrebi vnutrishnogo rinku U toj zhe chas znachna chastina ovochiv i fruktiv nezvazhayuchi na skladni girski umovi krayini viroshuyetsya norvezkimi selyanami Golovni silskogospodarski kulturi yachmin pshenicya kartoplya 48 She z chasiv serednovichchya Norvegiya slavitsya svoyim ribnim promislom za eksportom produkciyi yakogo krayina zalishayetsya sered lideriv svitu 48 Vilov ribi perevishuye 500 kg na kozhnogo norvezhcya Blizko 90 riboprodukciyi Norvegiyi eksportuyetsya yak vilovlena v mori tak i viroshena v chislennih shtuchnih zagorodah riba Norvezkij losos iz takih shtuchno perekritih vodojm duzhe vidomij na svitovomu rinku Norvegiya odna z nebagatoh krayin yaka prodovzhuye vilovlyuvati kitiv Viklyuchna ekonomichna zona Norvegiyi Lofotenski ostrovi postachayut ribu vzhe 1000 rokiv Flakstad na Lofontenskih ostrovahNorvegiya ye chlenom Prodovolchoyi ta silskogospodarskoyi organizaciyi OON FAO Mizhnarodnogo fondu silskogospodarskogo rozvitku IFAD Transport Redaguvati Dokladnishe Transport NorvegiyiNorvegiya maye dobre rozvinenu merezhu avtomobilnih dorig Zagalna dovzhina stanom na 2011 rik dorivnyuye 93 870 km dorig z yakih 393 km shvidkisnih avtomagistralej 75 754 km iz tverdim pokrittyam i 18 116 km bez nogo 51 she misce u sviti 49 Na avtozapravkah ye lishe dva vidi palnogo benzin odin tip ta dizelne palivo Zagalne obmezhennya shvidkosti na avtomobilnih dorogah poza mistom stanovit 80 km god a v naselenih punktah 50 km god Perevishennya shvidkosti na 10 vid vstanovlenogo limitu tyagne za soboyu nakladannya shtrafiv 50 Zagalna dovzhina zaliznichnih kolij krayini stanom na 2014 rik stanovit 4250 km 41 she misce u sviti z yakih 4250 km standartnoyi 1435 mm koliyi 2518 km elektrifikovano 49 U gavani KirkenesaU krayini stanom na 2013 rik diye 95 aeroportiv 61 she misce u sviti z nih 67 iz tverdim pokrittyam zlitno posadkovih smug i 28 iz gruntovim sporudzheno i diye 1 gelikopternij majdanchik 49 Golovni mizhnarodni aeroporti krayini Fornebu Oslo Sula Stavanger Norvegiya ye chlenom Mizhnarodnoyi organizaciyi civilnoyi aviaciyi ICAO Golovni morski porti Oslo Bergen Stavanger Velike znachennya dlya ekonomiki krayini maye uchast norvezkogo flotu odnogo z najbilshih u sviti u svitovih morskih perevezennyah 48 Morskij torgovij flot krayini stanom na 2010 rik skladavsya z 585 morskih suden iz tonnazhem bilshim za 1 tis reyestrovih tonn GRT kozhne 19 te misce u sviti 49 Zagalna dovzhina gazogoniv u Norvegiyi stanom na 2013 rik stanovit 8 839 km naftogoniv 3 794 km inshih truboprovodiv 457 km vodogoniv 96 km 49 Telekomunikaciyi Redaguvati Dokladnishe Zv yazok u NorvegiyiZagalna chiselnist abonentiv fiksovanoyi telefonnoyi merezhi stanom na lipen 2015 roku dorivnyuvala 1 029 mln sho u pererahunku na 100 meshkanciv stanovit 20 aparativ 72 ge misce u sviti 51 U krayini diye dekilka merezh mobilnih operatoriv Zagalna chiselnist abonentiv stanom na 2015 rik 5 841 mln sho u pererahunku na 100 meshkanciv stanovit 112 aparativ 111 te misce u sviti 51 Norvegiya vhodit do skladu ryadu mizhnarodnih organizacij u galuzi zv yazku Vsesvitnogo poshtovogo soyuzu UPU Mizhnarodnoyi organizaciyi suputnikiv mobilnogo zv yazku IMSO Mizhnarodnoyi organizaciyi telekomunikacijnih suputnikiv ITSO Mizhnarodnoyi spilki elektrozv yazku ITU Internet Redaguvati Dokladnishe Internet NorvegiyiMizhnarodnij internet domen Norvegiyi no prisvoyenij Administraciyeyu adresnogo prostoru Internet angl Internet Assigned Numbers Authority zgidno zi standartom ISO 3166 Alpha 2 Stanom na 2012 rik u Norvegiyi bulo zareyestrovano 3 588 mln internet hostiv 29 te misce u sviti 51 Stanom na lipen 2015 roku v Norvegiyi nalichuvalos 5 042 mln unikalnih internet koristuvachiv 70 te misce u sviti sho stanovilo 96 8 vid zagalnoyi kilkosti naselennya krayini 51 Turizm Redaguvati Dokladnishe Turizm u NorvegiyiU krayini ne dostatno rozvinena turistichna galuz hocha malovnichi pejzazhi nedotorkanoyi suvoroyi pivnichnoyi prirodi privablyuyut use bilshe mizhnarodnih turistiv Norvegiya ye chlenom Vsesvitnoyi turistichnoyi organizaciyi UNWTO z 2008 roku 52 Trudovi resursi Redaguvati Zagalni trudovi resursi 2015 roku stanovili 2 777 mln osib 106 te misce u sviti 43 Zajnyatist ekonomichno aktivnogo naselennya u gospodarstvi krayini rozpodilyayetsya nastupnim chinom agrarne lisove i ribne gospodarstva 2 7 promislovist i budivnictvo 18 3 sfera poslug 79 stanom na 2015 rik 43 Bezrobittya 2015 roku dorivnyuvalo 4 4 pracezdatnogo naselennya 2014 roku 3 5 42 ge misce u sviti sered molodi u vici 15 24 rokiv cya chastka stanovila 7 9 sered yunakiv 9 1 sered divchat 6 6 109 te misce u sviti 43 Zovnishnoekonomichni zv yazki Redaguvati Dokladnishe Zovnishnoekonomichni zv yazki NorvegiyiSaldo rahunku potochnih operacij krayini eksport import tovariv i poslug chistij dohid vid investicij i transfertnih platezhiv 2014 roku sklalo 59 78 mlrd dolariv SShA 2015 roku 35 04 mlrd dolariv SShA 12 te misce u sviti 43 Derzhava eksportuye benzin ta dizelne palne naftoprodukti mashini j ustatkuvannya metali produkciyu himichnoyi promislovosti korabli ribu Osnovnimi partnerami 2015 roku stali Velika Britaniya 22 2 Nimechchina 17 9 Niderlandi 10 2 Franciya 6 6 Shveciya 6 1 Belgiya 5 SShA 4 5 43 Vartist eksportu 2014 roku stanovila 141 4 mlrd dolariv SShA 2015 roku 106 2 mlrd dolariv SShA 35 te misce u sviti 43 Derzhava importuye mashini j ustatkuvannya produkciyu himichnoyi promislovosti metali produkti harchuvannya Osnovnimi partnerami 2015 roku stali Shveciya 12 Nimechchina 11 8 Kitaj 10 9 Velika Britaniya 6 7 SShA 6 6 Daniya 6 43 Vartist importu 2014 roku stanovila 91 13 mlrd dolariv SShA 2015 roku 71 95 mlrd dolariv SShA 38 me misce u sviti 43 Norvegiya vhodit do skladu ryadu regionalnih i globalnih ekonomichnih torgovelnih i kreditno finansovih organizacij neregionalnij chlen Azijskogo banku rozvitku ADB neregionalnij chlen Afrikanskogo banku rozvitku AfDB Banku mizhnarodnih rozrahunkiv BIS Yevropejskogo banku rekonstrukciyi ta rozvitku EBRD Yevropejskoyi asociaciyi vilnoyi torgivli EFTA Iniciativi shodo zabezpechennya prozorosti u vidobuvnij promislovosti EITI Mizhnarodnoyi grupi z protidiyi vidmivannyu brudnih groshej FATF Mizhamerikanskogo banku rozvitku IADB Mizhnarodnogo banku rekonstrukciyi ta rozvitku IBRD Mizhnarodnoyi torgovoyi palati ICC nacionalni komiteti Mizhnarodnoyi asociaciyi rozvitku IDA Mizhnarodnoyi finansovoyi korporaciyi IFC Mizhnarodnogo valyutnogo fondu IMF Mizhnarodnoyi organizaciyi zi standartizaciyi ISO Bagatostoronnoyi agenciyi z garantij investicij MIGA Pivnichnogo investicijnogo banku NIB Organizaciyi ekonomichnogo spivrobitnictva ta rozvitku OECD Konferenciyi OON z torgivli ta rozvitku UNCTAD Organizaciyi Ob yednanih Nacij z promislovogo rozvitku UNIDO Vsesvitnogo mitnogo soyuzu WCO Vsesvitnoyi organizaciyi intelektualnoyi vlasnosti WIPO Svitovoyi organizaciyi torgivli WTO 43 Ekonomichni vidnosini z Ukrayinoyu Redaguvati Dokladnishe Ukrayinsko norvezki ekonomichni vidnosiniMizh Norvegiyeyu i Ukrayinoyu ne dostatno aktivno rozvivayetsya torgovelno ekonomichne spivrobitnictvo U 2000 h rokah obsyagi dvostoronnoyi torgivli zrosli u serednomu na 30 53 Osnovnimi tovarnimi poziciyami eksportu z Ukrayini buli plavuchi morski ta richkovi zasobi 45 9 chorni metali i virobi z nih 32 4 produkti neorganichnoyi himiyi 17 5 transportne obladnannya derevina i virobi z neyi 53 Osnovni statti importu z Norvegiyi do Ukrayini riba ta moreprodukti blizko 80 nikel i virobi z nogo elektrichni mashini j ustatkuvannya elektrotehnichne obladnannya ta priladi farmacevtichna produkciya 53 Norvegiya posidaye 33 misce sered 125 krayin investoriv za obsyagami pryamih investicij v Ukrayinu ponad dvi tretini yakih spryamovana u galuz zv yazku 71 2 mln dolariv SShA stanom na 2010 rik 53 2010 roku v Ukrayini diyalo 33 pidpriyemstva z norvezkim kapitalom v oblastyah neruhomosti vidavnichoyi spravi silskogo gospodarstva 53 2008 roku v Oslo bulo stvoreno Norvezko ukrayinsku torgovu palatu yaka ob yednala 33 sub yekti pidpriyemnickoyi diyalnosti 53 Palata spriyaye rozshirennyu spivpraci mizh dvoma krayinami u sferah torgivli j promislovih tehnologij nadaye informacijni poslugi zajmayetsya organizaciyeyu zahodiv i konferencij iz metoyu informuvannya pro torgovelni ta investicijni mozhlivosti Ukrayini 53 Ekonomichni rajoni Redaguvati Dokladnishe Ekonomichni rajoni Norvegiyi Regioni krayini U Norvegiyi vidilyayut p yat ekonomichnih rajoniv Shidnij rajon Estlann najbilsh rozvinuta v ekonomichnomu plani chastina Norvegiyi U misti Oslo predstavlenij shirokij spektr promislovih galuzej u tomu chisli metalurgiya mashinobuduvannya boroshnomelna poligrafichna a takozh majzhe vsya tekstilna promislovist Oslo centr sudnobuduvannya na dolyu promislovosti Oslo pripadaye blizko 1 5 vsih zajnyatih u promislovosti krayini Na pivnichnij shid vid Oslo lezhit misto Sarpsborg drugij za velichinoyu promislovij centr krayini U Skagerraku roztashovani pidpriyemstva lisopilnoyi i celyulozno paperovoyi promislovosti yaki pracyuyut na osnovi miscevoyi sirovini Z ciyeyu metoyu vikoristovuyutsya lisovi resursi basejnu richki Glomma Na zahidnomu berezi Oslo fiordu na pivdennij zahid vid Oslo roztashovani mista promislovist yakih pov yazana z morem i pererobkoyu moreproduktiv Ce centr sudnobuduvannya Tensberg i kolishnya baza norvezkogo kitobijnogo flotu Sannefiord Pivdennij rajon Serlann v ekonomichnomu plani najmensh rozvinutij Tretina rajonu vkrita lisami kolis tut buv vazhlivij centr torgivli lisom Naprikinci XIX stolittya cyu teritoriyu zalishilo bagato naselennya U nash chas naselennya v osnovnomu zoseredzhene v ryadi nevelikih priberezhnih mist yaki ye populyarnimi litnimi kurortami Golovni promislovi pidpriyemstva metalurgijni zavodi v Kristiansanni sho vipuskayut mid i nikel Voringfossen Pivdenno Zahidnij rajon Vestlann zoseredzhena priblizno chvert naselennya krayini Mizh Stavangerom i Kristiansundom rozkinulisya 12 velikih fiordiv Rozvitok silskogo gospodarstva obmezhenij cherez girskij relyef fiordiv i skelyastih ostroviv Hliborobstvo poshirene v dolinah richok i dilyankah teras uzdovzh fiordiv U cih miscyah v umovah morskogo klimatu roztashovani shiroki pasovisha a v deyakih primorskih rajonah plodovi sadi Porti pivdenno zahidnoyi Norvegiyi zokrema Olesund ye bazami zimovogo promislu oseledcya Po vsij teritoriyi rajonu roztashovani metalurgijni i himichni zavodi yaki vikoristovuyut bagati resursi gidroenergiyi Bergen ye golovnim centrom obrobnoyi promislovosti rajonu V comu misti i susidnih selishah diyut mashinobudivni boroshnomelni i tekstilni pidpriyemstva Z 1970 h rokiv Stavanger Sadnes i Sula ye osnovnimi centrami v yakih pidtrimuyetsya infrastruktura vidobutku nafti i gazu na shelfi Pivnichnogo morya tut pracyuyut naftopererobni pidpriyemstva Trongejm Zahidno Centralnij rajon Trendelag yakij prilyagaye do Tronngejms fiordu z centrom u misti Trongejm Vidnosno ploska poverhnya i rodyuchi grunti na morskih glinah spriyali rozvitku hliborobstva yake viyavilosya konkurentospromozhnim iz hliborobstvom rajonu Oslo fiordu Chvert teritoriyi vkrita lisami U comu rajoni rozroblyayutsya rodovisha korisnih kopalin osoblivo midnih rud i piritiv Pivnichnij rajon Nur Norge roztashovanij bilshoyu chastinoyu na pivnich vid Pivnichnogo polyarnogo kola U nomu nemaye velikih zapasiv derevini i gidroenergiyi yak na pivnochi Shveciyi i Finlyandiyi ale na shelfovij zoni ye najbagatshi u Pivnichnij pivkuli ribni resursi Beregova liniya maye veliku dovzhinu Ribalstvo najdavnishe zanyattya naselennya na pivnochi i dosi duzhe poshirene odnak vse bilshogo znachennya nabuvaye girnichovidobuvna promislovist Za rozvitkom ciyeyi galuzi Pivnichna Norvegiya posidaye providne misce v krayini Rozroblyayutsya zalizorudni rodovisha Vidobutok zaliznih rud i robota na metalurgijnomu kombinati v Mu i Rani privablyuyut u cej rajon pereselenciv z inshih chastin krayini odnak kilkist naselennya vsogo Pivnichnogo rajonu ne perevishuye kilkosti naselennya Oslo Naselennya RedaguvatiZmini naselennyaRik Naselennya Zmina1500 140 000 1665 440 000 214 3 1735 616 109 40 0 1801 883 603 43 4 1855 1 490 047 68 6 1900 2 240 032 50 3 1950 3 278 546 46 4 2000 4 478 497 36 6 2010 4 858 199 8 5 2013 5 096 300 4 9 2060 7 032 687 38 0 Dzherelo Statistics Norway 54 55 Dokladnishe Naselennya NorvegiyiChiselnist naselennya krayini 2015 roku stanovila 5 207 mln osib 121 she misce u sviti 7 Chiselnist norvezhciv stabilno zbilshuyetsya Stanom na kinec 2022 roku naselennya Norvegiyi stanovilo 5 607 872 lyudini Prirodnij ruh Redaguvati Narodzhuvanist u Norvegiyi stanom na 2015 rik dorivnyuye 12 14 163 tye misce u sviti 7 Koeficiyent potencijnoyi narodzhuvanosti 2015 roku stanoviv 1 86 ditini na odnu zhinku 145 te misce u sviti 7 Riven zastosuvannya kontracepciyi 88 4 stanom na 2005 rik 7 Serednij vik materi pri narodzhenni pershoyi ditini stanoviv 28 5 roku ocinka na 2012 rik 7 Smertnist u Norvegiyi 2015 roku stanovila 8 12 95 te misce u sviti 7 Prirodnij pririst naselennya v krayini 2015 roku stanoviv 1 13 108 me misce u sviti 7 Osnovni demografichni pokazniki 1900 2000 roki angl Vikovo stateva piramida naselennya Norvegiyi 2016 rik angl Serednij vik naselennya Norvegiyi stanovit 39 1 roku 53 tye misce u sviti dlya cholovikiv 38 4 dlya zhinok 40 rokiv 7 Ochikuvana serednya trivalist zhittya 2015 roku stanovila 81 7 roku 20 te misce u sviti dlya cholovikiv 79 7 roku dlya zhinok 83 81 roku 7 Vikova struktura naselennya Norvegiyi stanom na 2015 rik viglyadaye nastupnim chinom diti vikom do 14 rokiv 18 08 482 945 cholovikiv 458 735 zhinok molod vikom 15 24 roki 12 99 347 535 cholovikiv 329 113 zhinok dorosli vikom 25 54 roki 40 91 1 096 539 cholovikiv 1 033 879 zhinok osobi peredpohilogo viku 55 64 roki 11 69 308 142 cholovika 300 895 zhinok osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 16 32 387 333 cholovika 462 573 zhinki 7 Stateve spivvidnoshennya ocinka 2015 roku pri narodzhenni 1 06 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici do 14 rokiv 1 05 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici 15 24 rokiv 1 06 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici 25 54 rokiv 1 06 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici 55 64 rokiv 1 02 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici starshe za 64 roki 0 84 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi 7 Koeficiyent shlyubnosti tobto kilkist shlyubiv na 1 tis osib za kalendarnij rik dorivnyuye 4 8 koeficiyent rozluchuvanosti 2 1 indeks rozluchuvanosti tobto vidnoshennya shlyubiv do rozluchen za kalendarnij rik 44 dani za 2010 rik 56 Serednij vik koli choloviki berut pershij shlyub dorivnyuye 34 4 roku zhinki 31 6 roku zagalom 33 roki dani za 2014 rik 57 Rozselennya Redaguvati Gustota naselennya krayini 2015 roku stanovila 14 3 osobi km 207 me misce u sviti 7 Bilsha chastina naselennya krayini rozmishuyetsya v pivdennij chastini de krashij klimat i komunikaciyi z materikovoyu Yevropoyu i vzdovzh morskogo uzberezhzhya Pivnichnogo morya Vnutrishni girski rajoni pivnochi majzhe ne zaseleni Norvegiya nadzvichajno urbanizovana krayina Riven urbanizovanosti stanovit 80 5 naselennya krayini stanom na 2015 rik tempi zrostannya chastki miskogo naselennya 1 35 ocinka trendu za 2010 2015 roki 7 Golovni mista derzhavi Oslo stolicya 986 0 tis osib dani za 2015 rik 7 Div takozh Mista Norvegiyi Migraciyi Redaguvati Krayini pohodzhennya migrantiv Krayina pohodzhennya Chiselnist Polsha 91 179 Shveciya 38 414 Somali 35 912 Litva 35 546 Pakistan 54 447 Irak 60 144 Nimechchina 26 683 V yetnam 41 721 Daniya 20 897 Filippini 19 886Richnij riven immigraciyi 2015 roku stanoviv 7 25 16 te misce u sviti 7 Cej pokaznik ne vrahovuye riznici mizh zakonnimi i nezakonnimi migrantami mizh bizhencyami trudovimi migrantami ta inshimi Norvegiya ye chlenom Mizhnarodnoyi organizaciyi z migraciyi IOM 58 Stanom na 2016 rik v krayini postijno perebuvaye 15 0 tis bizhenciv z Eritreyi 11 5 tis z Siriyi 8 4 tis z Somali 6 6 tis z Afganistanu 20 U krayini stanom na 2017 rik meshkaye 3 2 tis osib bez gromadyanstva 20 Etnichnij sklad Redaguvati Dokladnishe Narodi NorvegiyiGolovni etnosi krayini norvezhci 94 4 inshi yevropejci 3 6 inshi 2 saami 60 tis ocinochni dani za 2007 rik 7 Inshimi nacionalnimi menshostyami vistupayut kveni norvezki fini shvedi danci nimci 33 Norvezhci u tradicijnomu narodnomu vbranni Saam iz pivnichnim olenem Norvezko ukrayinski zv yazki Redaguvati Dokladnishe Ukrayinci Norvegiyi ta Norvezhci UkrayiniMovi Redaguvati Karta poshirennya dialektiv norvezkoyi movi Dokladnishe Movi NorvegiyiOficijna mova 59 norvezka bukmol i nyunoshk Saamska i finska movi vistupayut u roli oficijnih mov vidpovidnih etnichnih menshin Isnuye dvi formi norvezkoyi movi Staronorvezka mova bukmol abo knizhkova mova druga nazva riksmol derzhavna mova yiyi vikoristovuyut 80 naselennya Blizko 20 koristuyutsya novonorvezkoyu movoyu nyunoshk druga nazva lansmol silska mova yaka ye sumishshyu okremih dialektiv norvezkoyi movi Vsi norvezhci vivchayut obidvi formi movi Norvegiya yak chlen Radi Yevropi 5 listopada 1992 roku pidpisala i ratifikuvala 10 listopada 1993 roku Yevropejsku hartiyu regionalnih mov vstupila v diyu 1 bereznya 1998 roku Regionalnimi movami viznani saamska skandociganska kvenska ciganska 60 Religiyi Redaguvati Dokladnishe Religiya v NorvegiyiGolovni religiyi j viruvannya yaki spoviduye i konfesiyi ta cerkovni organizaciyi do yakih vidnosit sebe naselennya krayini lyuteranstvo derzhavna religiya Cerkva Norvegiyi 82 1 rimo katolictvo 1 8 inshi techiyi hristiyanstva 3 9 islam 2 3 inshi 2 4 ne viznachilis 7 5 stanom na 2011 rik 7 Kafedralnij sobor v Trongejmi Tipova derev yana cerkva v UrnesiOsvitaDokladnishe Osvita v NorvegiyiRiven pismennosti 2015 roku v krayini stanoviv 99 doroslogo naselennya vikom vid 15 rokiv 99 sered cholovikiv 99 sered zhinok Derzhavni vitrati na osvitu skladayut 7 4 vid VVP krayini stanom na 2014 rik 21 she misce u sviti 7 Serednya trivalist osviti stanovit 18 rokiv dlya hlopciv do 17 rokiv dlya divchat do 18 rokiv stanom na 2014 rik Sistema osviti derzhavi skladayetsya z doshkilnih zakladiv obov yazkovoyi elementarnoyi shkoli 6 richna molodsha i 3 richna starsha 3 4 tis shkil i 584 9 tis uchniv na seredinu 1970 h rokiv serednoyi zagalnoosvitnoyi shkoli gimnaziyi sho daye pravo vstupu do vishoyi shkoli 277 gimnazij i 73 9 tis uchniv na seredinu 1970 h rokiv profesijno tehnichnih uchilish i serednih specializovanih navchalnih zakladiv 695 PTU i 88 SNZ 78 5 tis i 3 4 tis uchniv vidpovidno na seredinu 1970 h rokiv 61 Obov yazkove navchannya ditej vikom vid 7 do 13 14 rokiv upershe v krayini bulo zaprovadzheno 1848 roku pislya osvitnoyi reformi 1968 roku prodovzheno do 16 rokiv 61 U derzhavnih shkolah zoshiti ruchki olivci ta inshi pismovi priladdya yak i pidruchniki bezkoshtovni Shkilnoyi formi v Norvegiyi nemaye Batkam treba kupiti tilki portfel ta sportivnu formu dlya fizkulturi Yaksho ditina navchayetsya v privatnij shkoli to 80 vartosti navchannya oplachuye derzhava U shkolah uzhe z pershogo klasu ye predmeti na vibir oskilki diye profilna osvita Vipuskniki shkil shorichno vlashtovuyut svyato rusiv Universitet OsloNajstarishi universiteti krayini universitet Oslo zasnovanij 1811 roku Bergenskij universitet zasnovanij 1948 roku Trongejmskij universitet zasnovanij 1968 roku universitet Tromse zasnovanij 1972 roku Stvoreno desyatok specializovanih vishih shkil ekonomiki j upravlinnya virobnictvom arhitekturna komercijna veterinarna tosho Na seredinu 1970 h rokiv u krayini u vishah navchalos 40 7 tis studentiv u vishih shkolah neuniversitetskogo rivnya 14 8 tis studentiv 61 Norvegiya maye bagati zbirki literaturi pri najbilshih universitetah v Oslo diye velika miska biblioteka 61 Ohorona zdorov ya Redaguvati Dokladnishe Ohorona zdorov ya v NorvegiyiZabezpechenist likaryami v krayini stanom na 2012 rik bula na rivni 4 28 likarya na 1000 meshkanciv stanom na 2012 rik 7 Na pochatok 1980 h rokiv medichnu dopomogu nadavali 7 5 tis likariv i 4 tis stomatologiv tobto 18 5 likarya na 10 tis meshkanciv 62 Zabezpechenist likarnyanimi lizhkami v stacionarah 3 3 lizhka na 1000 meshkanciv stanom na 2011 rik 7 Na pochatok 1980 h rokiv u krayini bulo 68 3 tis likarnyanih lizhok tobto 169 lizhok na 10 tis meshkanciv blizko 75 cogo fondu nalezhalo derzhavi 62 Zagalni vitrati na ohoronu zdorov ya 2014 roku sklali 9 7 vid VVP krayini 40 ve misce u sviti 7 Likariv u Norvegiyi gotuyut na dvoh providnih medichnih fakultetah v universitetah Oslo i Bergena Smertnist nemovlyat do 1 roku stanom na 2015 rik stanovila 2 48 220 te misce u sviti hlopchikiv 2 79 divchatok 2 16 7 Riven materinskoyi smertnosti 2015 roku stanoviv 5 vipadkiv na 100 tis narodzhen 167 me misce u sviti 7 Norvegiya vhodit do skladu ryadu mizhnarodnih organizacij Mizhnarodnogo ruhu ICRM i Mizhnarodnoyi federaciyi tovaristv Chervonogo Hresta i Chervonogo Pivmisyacya IFRCS Dityachogo fondu OON UNISEF Vsesvitnoyi organizaciyi ohoroni zdorov ya WHO 7 2014 roku bulo zareyestrovano 5 8 tis hvorih na SNID ce 0 15 naselennya v reproduktivnomu vici 15 49 rokiv 105 te misce u sviti 7 Smertnist 2014 roku vid ciyeyi hvorobi stanovila priblizno 100 osib 112 te misce u sviti 7 Chastka doroslogo naselennya z visokim indeksom masi tila 2014 roku stanovila 24 8 84 te misce u sviti 7 Dostup do oblashtovanih dzherel pitnoyi vodi 2015 roku malo 100 naselennya v mistah i 100 v silskij miscevosti zagalom 100 naselennya krayini 7 Voda v budinkah bezkoshtovna norvezhci platyat tilki za elektroenergiyu dlya pidigrivu vodi Vidsotok zabezpechenosti naselennya dostupom do oblashtovanogo vodovidvedennya kanalizaciya septik v mistah 98 v silskij miscevosti 98 3 zagalom po krayini 98 1 stanom na 2015 rik 7 U krayini stvoreni i pracyuyut balneologichni kurorti Sankt Olafs Kille Sannefiord Larvik 62 Na zahidnomu uzberezhzhi v Bergeni stvorena primorska klimatichna stanciya poblizu Oslo klimato gryazovij kurort Ganke Socialno ekonomichne polozhennya Redaguvati Spivvidnoshennya osib sho v ekonomichnomu plani zalezhat vid inshih do osib pracezdatnogo viku 15 64 roki zagalom stanovit 52 2 stanom na 2015 rik chastka ditej 27 3 chastka osib pohilogo viku 24 9 abo 4 potencijno pracezdatnih na 1 pensionera 7 Zagalom dani pokazniki harakterizuyut riven zatrebuvanosti derzhavnoyi dopomogi v sektorah osviti ohoroni zdorov ya i pensijnogo zabezpechennya vidpovidno Dani pro vidsotok naselennya krayini sho perebuvaye za mezheyu bidnosti vidsutni Nerivnist rozpodilu simejnogo dohodu koeficiyent Dzhini 2010 roku dorivnyuvav 26 8 134 te misce u sviti 1995 roku 25 8 7 Rozpodil dohodiv domogospodarstv v krayini viglyadaye nastupnim chinom nizhnij decil 3 8 verhnij decil 21 2 stanom na 2014 rik 7 Norvegiya ye chlenom Mizhnarodnoyi konfederaciyi profspilok ITUC neuryadova organizaciya Bezpeka Redaguvati Dokladnishe Zlochinnist u NorvegiyiNorvegiya ye chlenom mizhnarodnoyi organizaciyi z protidiyi kriminalu ta vzayemodiyi nacionalnih pravoohoronnih organiv Interpol ICPO Torgivlya lyudmi Redaguvati Dokladnishe Torgivlya lyudmi v NorvegiyiZgidno zi shorichnoyu dopoviddyu pro torgivlyu lyudmi angl Trafficking in Persons Report Upravlinnya z monitoringu ta borotbi z torgivleyu lyudmi Derzhavnogo departamentu SShA uryad Norvegiyi dokladaye usih mozhlivih zusil u borotbi z yavishem primusovoyi praci seksualnoyi ekspluataciyi nezakonnoyu torgivleyu vnutrishnimi organami zakonodavstvo vidpovidaye usim vimogam amerikanskogo zakonu 2000 roku shodo zahistu zhertv angl Trafficking Victims Protection Act s derzhava znahoditsya u spisku pershogo rivnya 63 64 Krayini donori chervonij i krayini recipiyenti kriminalnih potokiv angl Globalna borotba z torgivleyu lyudmi angl KulturaArhitektura Redaguvati Dokladnishe Arhitektura NorvegiyiU seredni viki v epohu vikingiv znachnogo rozvitku nabula derev yana arhitektura sklavsya svoyeridnij tip cerkvi z podvijnim karkasom stavkirka Najvidomishi obrazchiki takogo stilyu zbereglisya v Urnesi sporudzheno mizh 1060 1130 rokami Borgunni blizko 1150 roku 65 U budivnictvi z kamenyu vprodovzh XII XVI stolit vidchutni zapozichennya z anglijskogo romanskogo i gotichnogo stiliv Chudovim obrazchikom pershogo sluguye sobor u Stavangeri sporudzhenij vprodovzh 1130 1300 rokiv piznishe perebudovanij u gotichnomu stili Nidaroskij sobor u Trongejmi norv Nidarosdomen misce koronaciyi norvezkih koroliv sporudzhenij vprodovzh 1140 1320 rokiv drugogo 65 U chasi Vidrodzhennya persha polovina XVI XVII stolittya miscevi motivi buli vtileni v stilistici bashti Rozenkranc u Bergeni sho bula zvedena vprodovzh 1562 1668 rokiv 65 Prikladami miscevogo baroko i rokoko sluguyut cerkva v Ser Frune 1787 arhitektora S Asposa budinok sadibi Darmsgord norv Damsgard hovedgard u Bergeni 1770 1795 Prikladami miscevogo klasicizmu sluguye korolivska rezidenciya Stiftsgorden norv Stiftsgarden u Trongejmi budivnictvo yakoyi velos protyagom 1774 1778 rokiv 65 U drugij polovini XIX stolittya v miscevij arhitekturi panuvav eklektizm Arhitektor Yu G Nebelong vprodovzh 1847 1852 rokiv na ostrovi Byugde v mezhah suchasnogo Oslo zvodit zamok Oskarsgoll 65 Derev yana cerkva v Borgunni Bashta Rozenkrac Restoran Skansen Miska ratusha Oslo Gotel Rika Sejlet Naprikinci 1920 h pochatku 1930 h rokiv eklektizm postupivsya funkcionalizmu Tipovij obrazchik cogo stilyu restoran Skansen v Oslo zvedenij Larsom Bekkerom u 1926 1927 rokah 65 U pislyavoyenni roki velis poshuki samobutnih form nacionalnoyi arhitekturi Tak v Oslo arhitektorami Arnshtejnom Arnebergom i Magnusom Poulsonom bula dobudovana ratusha 1933 1950 Knutom Knutsenom zvedeno gotel Viking 1948 1952 Erlingom Vikshe Budinok uryadu 1958 Arhitektori Jon Ejkvar i Erik Engebretsen sporudili centr mistectv Geni Onstada v Hovikaddeni 1964 1969 65 Chudovim prikladom suchasnoyi arhitekturi sluguye gotel Rika Sejlet na berezi zatoki u Molde zvedenij 2012 roku za proyektom arhitektora Kjyelya Kosberga Obrazotvorche mistectvo Redaguvati Dokladnishe Mistectvo NorvegiyiNa teritoriyi Norvegiyi z chasiv neolitu i epohi bronzi zbereglisya naskelni rozpisi yak germanskih plemen tak i narodiv sho buli vitisnuti na pivnich predki saamiv Z seredini pershogo tisyacholittya n e rozvivayetsya zvirinij stil Vzhe naprikinci VIII stolittya sformuvalosya tradicijne skandinavske serednovichne rizblennya po derevu slonovij ta morzhevij kistci U arheologichnomu kompleksi v Ursberzi znajdeni rizbleni pohovalni chovni priblizno 850 rik 33 Pitome norvezke mistectvo formuyetsya v dobu nacionalnogo renesansu v XIX stolitti zhivopisec i grafik Yuhan Kristian Dal hudozhniki Adolf Tidemann Gans Fredrik Gude Gariyet Bakker Fritc Taulov 33 Naprikinci XIX stolittya u tvorah Kristiana Kroga Gerharda Munte Teodora Kittelsena i Emanuelya Vigelanna rozvivayetsya patriotichna tematika 33 Najvidomishij predstavnik norvezkogo ekspresionizmu Edvard Munk Jogo kartina Krik stala vizitivkoyu cogo napryamku Zi zdobuttyam nezalezhnosti vid Shveciyi na pochatku XX stolittya shvidkimi tempami rozvivayetsya monumentalno dekorativne mistectvo najvidomishimi predstavnikami togo chasu ye Aksel Revoll Per Krog 33 U pislyavoyenni chasi u tvorchosti Yakoba Vejdemana Gunnara Gundersena Ferdinanda Finne Poli Gogen ta Ingera Sittera proyavlyayutsya modernistski techiyi 33 span
![{"@context": "https://schema.org","@type": "NewsArticle","inLanguage": "uk-UA","articleSection": "Вікіпедія","mainEntityOfPage": { "@type": "WebPage", "@id": "https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/Норвегія.html"},"headline": "Норвегія","alternativeHeadline": "Норвегія","wordCount":"720","keywords":[],"image": {"@type": "ImageObject","url": "https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/template/images/fphotos/24.jpg","width": "1200","height": "675"},"dateCreated":"2023-07-06T13:28:44+00:00","datePublished":"2023-07-06T13:28:44+00:00","dateModified":"2023-07-06T13:28:44+00:00","description": "Норвегія Норве гія норв Norge файл нюн Noreg файл офіційна назва Королі вство Норве гія норв Kongeriket Norge північноєв","articleBody": "Norve giya norv Norge fajl nyun Noreg fajl oficijna nazva Koroli vstvo Norve giya norv Kongeriket Norge pivnichnoyevropejska derzhava na Skandinavskomu pivostrovi zagalnoyu plosheyu 385 207 tis km 69 te misce u sviti 5 Okrim materikovoyi chastini Norvegiyi nalezhit arktichnij arhipelag Shpicbergen ta ostriv Yan Mayen na mezhi Grenlandskogo j Norvezkogo moriv ostriv Buve v Pivdennij Atlantici 6 Korolivstvo Norvegiyabuk Kongeriket Norgenyun Kongeriket NoregPrapor GerbDeviz Alt for Norge Gimn Mi lyubimo cej kraj norv Ja vi elsker dette landet source source track track track track track track track track Polozhennya Norvegiyi v YevropiStolicya ta najbilshe misto Oslo 59 56 pn sh 10 41 sh d country H G OOficijni mov","author":[{"@type": "Organization","name": "www.wikidata.uk-ua.nina.az","url": "https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/Норвегія.html"}],"publisher": { "@type": "Organization", "name":"www.wikidata.uk-ua.nina.az", "logo": { "@type": "ImageObject","url": "https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/template/images/logo.svg","width": 200,"height": 45 }}}](/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Damsgaard_painting.jpg.html){kind=link}