www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гольфстрим У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Гольфстри м 1 тепла морська течія в північній ч

Гольфстрим

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гольфстрим (значення).

Гольфстри́м — тепла морська течія в північній частині Атлантичного океану. Разом із північним продовженням у європейському напрямку, Північно-Атлантичною течією, є могутнім теплим океанським потоком. Течія є величезним океанічним конвеєром, що транспортує тепло з екваторіальних районів до півночі. Завдяки Гольфстриму відбувається потужна циркуляція води: теплої — на північ, а холодної — на південь. Теплі води з району екватора доходять майже до самого Полярного кола, по дорозі віддаючи своє тепло.

Гольфстрим біля берегів південних штатів США. Води з більшою температурою позначено помаранчевим та жовтим

Траса Редагувати

Схема течії Гольфстрим
Мапа морських течій, 1911 рік (англ.)

Від берегів півострова Флориди до островів Свальбард і Нова Земля. Розпочинається у Мексиканський затоці стічними водами Антильської течії, проходить Флоридську протоку і, відхиляючись Великою Багамською банкою ліворуч та приймаючи води Антильської течії, тече вздовж берегової лінії США до Ньюфаундлендської банки. Течія несе великі маси вільно плаваючих водоростей роду саргасум (Sargassum), термофільних тропічних риб (також летючі риби). Біля узбережжя Флориди чіткий кордон течії контрастно відділяє сині (кольору індиго) теплі води від зеленкувато-сірих прибережних прохолодних, проте більш насичених киснем, вод.

На південній околиці Ньюфаундлендської банки до Гольфстриму підходить з півночі холодна Лабрадорська течія, на межі з якою відбувається перемішування й опускання поверхневих вод. Також тут зустрічаються холодні північні повітряні маси, що спричиняють тумани.

Перетинаючи Атлантичний океан після проходження Ньюфаундлендської банки (приблизно о 40° західної довготи, 50° північної широти) Гольфстрим поділяється надвоє:

Із наближенням до порогів Вайвіла Томсона і Фареро-Ісландського від Північно-Атлантичної течії відділяється гілка — тепла течія Ірмінгера. Менша частина течії Ірмінгера, огинаючи захід і північ Ісландії, заходить у Гренландське море. Більша частина течії Ірмінгера розвернувшись на захід, огинає з півдня Гренландію, і вздовж західного берега під назвою Західно-Гренландської течії прямує до моря Баффіна.

Основний потік Північно-Атлантичної течії прямує до Норвезького моря і далі на північ уздовж західного берега Скандинавського півострова під назвою Норвезької течії. У північній частині Скандинавії від потоку відділяється гілка — Нордкапська течія, яка прямує на схід південною частиною Баренцевого моря.

Основний потік Норвезької течії продовжується на північ, де під назвою Шпіцбергенської течії проходить уздовж західних берегів Шпіцбергена. На північ від Шпіцбергену води течії занурюються на глибину і простежуються в Північному Льодовитому океані під холодними й опрісненими поверхневими водами як тепла і солона проміжна течія.

Теплі води, поступово охолоджуючись вздовж траси, опускаються вниз і знову течуть на південь. Там вони знову нагріваються, піднімаються на поверхню та повертаються на північ.

Причини утворення Редагувати

Гольфстрим як частина термохалінної циркуляції Світового океану

Причиною появи течії є великий нагін пасатними вітрами води через Юкатанську протоку до Мексиканської затоки. Саме це спричиняє значну різницю рівня води між затокою і прилеглою частиною Атлантичного океану. На виході в океан потужність течії становить 25 млн м³/с (2160 км³ на добу), що в 20 разів перевищує витрати всіх річок земної кулі. В океані течія з'єднується з Антильською течією, причому потужність Гольфстриму збільшується і на 38° північної широти сягає 82 млн м³/с. Однією з особливостей Гольфстриму є те, що в порушення загальної закономірності рухів у Північній півкулі, течія на виході в океан відхиляється не праворуч під впливом коріолісової сили, а ліворуч. Це обумовлено підвищеним рівнем води океану в антициклональній області в субтропічній частині Атлантичного океану і підпрудженням вод на виході з Мексиканської затоки.

Глобальне потепління послабляє течію внаслідок збільшення об'єму талої прісної води з льодовиків Гренландії й Арктики, а також російських річок, що впадають у північну Атлантику. Останні зменшують солоність води, що створює труднощі для опускання холодної води і, як наслідок, уповільнює роботу механізму, який приводить течію у рух.

Характеристики вод Редагувати

Температурна карта Атлантики. Теплі води позначено червоним кольором

При виході з Мексиканської затоки у Флоридську протоку швидкість переміщення води сягає 80 — 120 морських миль на добу (5-9 км/год). Температура поверхневих вод 27 °C, солоність — 36,5 ‰. В океані Гольфстрим також рухається зі швидкістю 6 км/год (іноді до 10 км/год) в північному напрямку, уздовж краю материкової мілини Північної Америки, а біля мису Гаттерас відхиляється на північний схід, до Ньюфаундлендської банки. Тут його швидкість зменшується до 3-4 км/год. Ширина течії на півдні — 75 км, біля мису Гаттерас — 110—120 км. Товщина потоку — 700—800 м, поступово зменшуючись на північ. Під час руху Гольфстрим утворює численні меандри, а в самому потоці на східному кордоні розвиваються циклічні кругообіги, що можуть відокремлюватись та самостійно рухатись на північ.

Гольфстрим несе великий запас тепла й солей. Середня річна температура води на поверхні становить 25—26 °C, на глибинах 400 м температура 10—12 °C. Солоність 36,2—36,4 ‰, максимальна — 36,5 ‰, спостерігається на глибині 200 м.

Витрати води Гольфстримом становлять 50 млн м³/с з тепловою потужністю 1,4 • 1015 Ват. Це дорівнює потужності 1 млн сучасних АЕС.

Вплив Редагувати

Мапа кордону поширення постійної криги в Північному Льодовитому океані у вересні та березні

Гольфстрим впливає на клімат східного узбережжя Північної Америки від Флориди до Ньюфаундленду і західного узбережжя Європи. Система теплих течій Гольфстриму також значно впливає на гідрологічні та біологічні характеристики як морів, так і власне Північного Льодовитого океану. Маси теплої води обігрівають повітряні маси над ними, які західні вітри переносять до Європи. Відхилення температури повітря від середніх широтних величин у січні у Норвегії сягають 15-20 °C, у Мурманську — більше 11 °C.

Залежність від вітрів Редагувати

Зміни температури води в потоці залежать від коливань сили пасатних вітрів, що наганяють теплі тропічні води в Мексиканську затоку. Посилення північно-східного пасату позначається на підвищенні температури Гольфстриму через 3—6 місяців, а посилення південно-східного пасату — через 6—9 місяців. За підвищенням температури наступають періоди охолодження, пов'язані з тим, що посилення пасатів одночасно спричинює охолодження поверхні океану. Біля берегів Африки піднімаються з глибин холодні води. Періоди зниження температури Гольфстриму відбуваються через 9—11 місяців після посилення північно-східного пасату і через 10—12 місяців після посилення південно-східного пасату.

Дослідження Редагувати

Карта Гольфстриму Бенджаміна Франкліна (1770 р.)
Тренд змін швидкостей та напрямків поверхневих рухів води в Північній Атлантиці. Період досліджень 1992–2002 рік

Течію відкрила в 1513 році іспанська експедиція Понсе де Леона. Перші дослідження течії були розпочаті з посиленням судноплавства біля берегів Північної Америки у XVIII столітті. У 1768 році Бенджамін Франклін зацікавився тим фактом, що поштові кораблі з Англії йдуть до Америки північним шляхом на кілька тижнів довше ніж південним напрямком. Складена ним карта була видана в 1770 році в Англії, у 1778 році у Франції, у 1786 році в Сполучених Штатах Америки. Саме він дав течії назву — «течія із затоки» (англ. Gulf Stream).

Систематичне дослідження Гольфстриму розпочато в середині XX століття. Уперше суттєве зменшення потужності течії зареєстровано в 1998 році. Нині науковці намагаються з'ясувати, чи процес послаблення потужності є короткочасним чи довготривалим. Зафіксовано сповільнення Гольфстріму.

Дослідження XIX століття Редагувати

  • (англ.) Report of the U. S. Coast Survey (1866);
  • (нім.) Kohl, Geschichte d. G.-s. u seiner Erforschung (1868);
  • «Mitt. Peterm.» (1870);
  • (англ.) Wind and current charts of the British admiralty (1873);
  • (англ.) Thomson, Depths of the sea, (1874);
  • (рос.) Известия об экспедиции Challenger'a в «Mitt. Peterm.» (1874);
  • (англ.) Thomson, The Atlantic (1877);
  • (нім.) Krümmel, Die Atlantischen Meeresströmmungen («Zeitschr. f. Wissenschaftliche Geographie», 4 Jahrgang) (1889);
  • (англ.) Bartlett, Proceedings of the U. S. Navy Inst, т. 7 (1889);
  • (англ.) Papers on the eastern and northern extensions of the Gulf-Stream (1889);
  • (фр.) Pouchet, «Expériences sur les courants de l'Atlantique nord» (1889).

Аномалії 2010 року Редагувати

Навесні і влітку 2010 року було зафіксовано аномалії в картині Гольфстриму. Спираючись на супутникові дані, доктор Джанлуїджі Зангарі, фізик-теоретик із Національного інституту ядерної фізики Італії наголошує на тому, що потужність течії значно зменшилася, спостерігаються розриви. Це він пов'язує з аварією на нафтовій свердловині у Мексиканській затоці. Течія у затоці замкнулась сама на себе, через що приплив теплих вод до Гольфстриму значно зменшився. У 2013 році течія відновила потік, але з відхиленням у 800 миль у сторону Гренландії.

Аномалія 2021 року Редагувати

У лютому 2021 року повідомлено, що атлантична меридіональна циркуляція[en] стала слабшою, ніж будь-коли за останню тисячу років, згідно з нещодавно опублікованим дослідженням вчених з Ірландії, Великої Британії та Німеччини. Здебільшого це пов'язане з одним каталізатором, зазначають дослідники: кліматичні зміни, спричинені людиною. Результати дослідження свідчать про те, що Гольфстрим був відносно стабільним до кінця 19 століття. Із закінченням невеликого льодовикового періоду приблизно в 1850 році океанічні течії почали занепадати, а другий, більш різкий занепад має місце з середини 20 століття. Водночас, за іншими даними Гольфстрим фактично не зменшувався за останні 30 років.

Див також Редагувати

Північноатлантична осциляція

Зміна клімату

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 19 січня 2020. 
  2. Гольфстрім стрімко сповільнюється
  3. Risk of global climate change by BP oil spill [ 20 серпня 2010 у Wayback Machine.] // доповідь фізика-теоретика Джанлуїджі Зангарі для Національної лабораторії Фраскаті (Frascati National Laboratories — LNF), Національного інституту ядерної фізики Італії (National Institute of Nuclear Physics — INFN). (англ.)
  4. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 22 жовтня 2017. 
  5. . ScienceDaily (англ.). Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 26 квітня 2021. 
  6. . Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 27 лютого 2021. 
  7. . Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 27 лютого 2021. 

Література Редагувати

  1. (рос.) Гершман И. Г. Гольфстрим и его влияние на климат, «Метеорология и гидрология», 1939, № 7—8.
  2. (рос.) Шулейкин В. В., Физика моря, 3 изд., М., 1953.
  3. (рос.) Самойлов К. И. Морской словарь. — М.-Л.: Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941.
  4. (рос.) География. Современная иллюстрированная энциклопедия, под ред. проф. А. П. Горкина. Росмэн, 2006.
  5. (рос.) Стоммел Г. Гольфстрим, пер. с англ., М., 1963.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гольфстрим
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Golfstrim znachennya Golfstri m 1 tepla morska techiya v pivnichnij chastini Atlantichnogo okeanu Razom iz pivnichnim prodovzhennyam u yevropejskomu napryamku Pivnichno Atlantichnoyu techiyeyu ye mogutnim teplim okeanskim potokom Techiya ye velicheznim okeanichnim konveyerom sho transportuye teplo z ekvatorialnih rajoniv do pivnochi Zavdyaki Golfstrimu vidbuvayetsya potuzhna cirkulyaciya vodi teployi na pivnich a holodnoyi na pivden Tepli vodi z rajonu ekvatora dohodyat majzhe do samogo Polyarnogo kola po dorozi viddayuchi svoye teplo Golfstrim bilya beregiv pivdennih shtativ SShA Vodi z bilshoyu temperaturoyu poznacheno pomaranchevim ta zhovtim Zmist 1 Trasa 2 Prichini utvorennya 3 Harakteristiki vod 4 Vpliv 5 Zalezhnist vid vitriv 6 Doslidzhennya 6 1 Doslidzhennya XIX stolittya 6 2 Anomaliyi 2010 roku 6 3 Anomaliya 2021 roku 7 Div takozh 8 Primitki 9 Literatura 10 PosilannyaTrasa Redaguvati nbsp Shema techiyi Golfstrim nbsp Mapa morskih techij 1911 rik angl Vid beregiv pivostrova Floridi do ostroviv Svalbard i Nova Zemlya Rozpochinayetsya u Meksikanskij zatoci stichnimi vodami Antilskoyi techiyi prohodit Floridsku protoku i vidhilyayuchis Velikoyu Bagamskoyu bankoyu livoruch ta prijmayuchi vodi Antilskoyi techiyi teche vzdovzh beregovoyi liniyi SShA do Nyufaundlendskoyi banki Techiya nese veliki masi vilno plavayuchih vodorostej rodu sargasum Sargassum termofilnih tropichnih rib takozh letyuchi ribi Bilya uzberezhzhya Floridi chitkij kordon techiyi kontrastno viddilyaye sini koloru indigo tepli vodi vid zelenkuvato sirih priberezhnih proholodnih prote bilsh nasichenih kisnem vod Na pivdennij okolici Nyufaundlendskoyi banki do Golfstrimu pidhodit z pivnochi holodna Labradorska techiya na mezhi z yakoyu vidbuvayetsya peremishuvannya j opuskannya poverhnevih vod Takozh tut zustrichayutsya holodni pivnichni povitryani masi sho sprichinyayut tumani Peretinayuchi Atlantichnij okean pislya prohodzhennya Nyufaundlendskoyi banki priblizno o 40 zahidnoyi dovgoti 50 pivnichnoyi shiroti Golfstrim podilyayetsya nadvoye chastina prodovzhuye ruh na pivnichnij shid pivnich Yevropi Pivnichno Atlantichna techiya insha chastina povertaye na pivden i ruhayetsya vzdovzh zahidnogo uzberezhzhya Yevropi do Zahidnoyi Afriki Kanarska techiya Iz nablizhennyam do porogiv Vajvila Tomsona i Farero Islandskogo vid Pivnichno Atlantichnoyi techiyi viddilyayetsya gilka tepla techiya Irmingera Mensha chastina techiyi Irmingera oginayuchi zahid i pivnich Islandiyi zahodit u Grenlandske more Bilsha chastina techiyi Irmingera rozvernuvshis na zahid oginaye z pivdnya Grenlandiyu i vzdovzh zahidnogo berega pid nazvoyu Zahidno Grenlandskoyi techiyi pryamuye do morya Baffina Osnovnij potik Pivnichno Atlantichnoyi techiyi pryamuye do Norvezkogo morya i dali na pivnich uzdovzh zahidnogo berega Skandinavskogo pivostrova pid nazvoyu Norvezkoyi techiyi U pivnichnij chastini Skandinaviyi vid potoku viddilyayetsya gilka Nordkapska techiya yaka pryamuye na shid pivdennoyu chastinoyu Barencevogo morya Osnovnij potik Norvezkoyi techiyi prodovzhuyetsya na pivnich de pid nazvoyu Shpicbergenskoyi techiyi prohodit uzdovzh zahidnih beregiv Shpicbergena Na pivnich vid Shpicbergenu vodi techiyi zanuryuyutsya na glibinu i prostezhuyutsya v Pivnichnomu Lodovitomu okeani pid holodnimi j oprisnenimi poverhnevimi vodami yak tepla i solona promizhna techiya Tepli vodi postupovo oholodzhuyuchis vzdovzh trasi opuskayutsya vniz i znovu techut na pivden Tam voni znovu nagrivayutsya pidnimayutsya na poverhnyu ta povertayutsya na pivnich Prichini utvorennya Redaguvati nbsp Golfstrim yak chastina termohalinnoyi cirkulyaciyi Svitovogo okeanuPrichinoyu poyavi techiyi ye velikij nagin pasatnimi vitrami vodi cherez Yukatansku protoku do Meksikanskoyi zatoki Same ce sprichinyaye znachnu riznicyu rivnya vodi mizh zatokoyu i prilegloyu chastinoyu Atlantichnogo okeanu Na vihodi v okean potuzhnist techiyi stanovit 25 mln m s 2160 km na dobu sho v 20 raziv perevishuye vitrati vsih richok zemnoyi kuli V okeani techiya z yednuyetsya z Antilskoyu techiyeyu prichomu potuzhnist Golfstrimu zbilshuyetsya i na 38 pivnichnoyi shiroti syagaye 82 mln m s Odniyeyu z osoblivostej Golfstrimu ye te sho v porushennya zagalnoyi zakonomirnosti ruhiv u Pivnichnij pivkuli techiya na vihodi v okean vidhilyayetsya ne pravoruch pid vplivom koriolisovoyi sili a livoruch Ce obumovleno pidvishenim rivnem vodi okeanu v anticiklonalnij oblasti v subtropichnij chastini Atlantichnogo okeanu i pidprudzhennyam vod na vihodi z Meksikanskoyi zatoki Globalne poteplinnya poslablyaye techiyu vnaslidok zbilshennya ob yemu taloyi prisnoyi vodi z lodovikiv Grenlandiyi j Arktiki a takozh rosijskih richok sho vpadayut u pivnichnu Atlantiku Ostanni zmenshuyut solonist vodi sho stvoryuye trudnoshi dlya opuskannya holodnoyi vodi i yak naslidok upovilnyuye robotu mehanizmu yakij privodit techiyu u ruh Harakteristiki vod Redaguvati nbsp Temperaturna karta Atlantiki Tepli vodi poznacheno chervonim koloromPri vihodi z Meksikanskoyi zatoki u Floridsku protoku shvidkist peremishennya vodi syagaye 80 120 morskih mil na dobu 5 9 km god Temperatura poverhnevih vod 27 C solonist 36 5 V okeani Golfstrim takozh ruhayetsya zi shvidkistyu 6 km god inodi do 10 km god v pivnichnomu napryamku uzdovzh krayu materikovoyi milini Pivnichnoyi Ameriki a bilya misu Gatteras vidhilyayetsya na pivnichnij shid do Nyufaundlendskoyi banki Tut jogo shvidkist zmenshuyetsya do 3 4 km god Shirina techiyi na pivdni 75 km bilya misu Gatteras 110 120 km Tovshina potoku 700 800 m postupovo zmenshuyuchis na pivnich Pid chas ruhu Golfstrim utvoryuye chislenni meandri a v samomu potoci na shidnomu kordoni rozvivayutsya ciklichni krugoobigi sho mozhut vidokremlyuvatis ta samostijno ruhatis na pivnich Golfstrim nese velikij zapas tepla j solej Serednya richna temperatura vodi na poverhni stanovit 25 26 C na glibinah 400 m temperatura 10 12 C Solonist 36 2 36 4 maksimalna 36 5 sposterigayetsya na glibini 200 m Vitrati vodi Golfstrimom stanovlyat 50 mln m s z teplovoyu potuzhnistyu 1 4 1015 Vat Ce dorivnyuye potuzhnosti 1 mln suchasnih AES Vpliv Redaguvati nbsp Mapa kordonu poshirennya postijnoyi krigi v Pivnichnomu Lodovitomu okeani u veresni ta berezniGolfstrim vplivaye na klimat shidnogo uzberezhzhya Pivnichnoyi Ameriki vid Floridi do Nyufaundlendu i zahidnogo uzberezhzhya Yevropi Sistema teplih techij Golfstrimu takozh znachno vplivaye na gidrologichni ta biologichni harakteristiki yak moriv tak i vlasne Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Masi teployi vodi obigrivayut povitryani masi nad nimi yaki zahidni vitri perenosyat do Yevropi Vidhilennya temperaturi povitrya vid serednih shirotnih velichin u sichni u Norvegiyi syagayut 15 20 C u Murmansku bilshe 11 C Zalezhnist vid vitriv RedaguvatiZmini temperaturi vodi v potoci zalezhat vid kolivan sili pasatnih vitriv sho naganyayut tepli tropichni vodi v Meksikansku zatoku Posilennya pivnichno shidnogo pasatu poznachayetsya na pidvishenni temperaturi Golfstrimu cherez 3 6 misyaciv a posilennya pivdenno shidnogo pasatu cherez 6 9 misyaciv Za pidvishennyam temperaturi nastupayut periodi oholodzhennya pov yazani z tim sho posilennya pasativ odnochasno sprichinyuye oholodzhennya poverhni okeanu Bilya beregiv Afriki pidnimayutsya z glibin holodni vodi Periodi znizhennya temperaturi Golfstrimu vidbuvayutsya cherez 9 11 misyaciv pislya posilennya pivnichno shidnogo pasatu i cherez 10 12 misyaciv pislya posilennya pivdenno shidnogo pasatu Doslidzhennya Redaguvati nbsp Karta Golfstrimu Bendzhamina Franklina 1770 r nbsp Trend zmin shvidkostej ta napryamkiv poverhnevih ruhiv vodi v Pivnichnij Atlantici Period doslidzhen 1992 2002 rikTechiyu vidkrila v 1513 roci ispanska ekspediciya Ponse de Leona Pershi doslidzhennya techiyi buli rozpochati z posilennyam sudnoplavstva bilya beregiv Pivnichnoyi Ameriki u XVIII stolitti U 1768 roci Bendzhamin Franklin zacikavivsya tim faktom sho poshtovi korabli z Angliyi jdut do Ameriki pivnichnim shlyahom na kilka tizhniv dovshe nizh pivdennim napryamkom Skladena nim karta bula vidana v 1770 roci v Angliyi u 1778 roci u Franciyi u 1786 roci v Spoluchenih Shtatah Ameriki Same vin dav techiyi nazvu techiya iz zatoki angl Gulf Stream Sistematichne doslidzhennya Golfstrimu rozpochato v seredini XX stolittya Upershe suttyeve zmenshennya potuzhnosti techiyi zareyestrovano v 1998 roci Nini naukovci namagayutsya z yasuvati chi proces poslablennya potuzhnosti ye korotkochasnim chi dovgotrivalim Zafiksovano spovilnennya Golfstrimu 2 Doslidzhennya XIX stolittya Redaguvati angl Report of the U S Coast Survey 1866 nim Kohl Geschichte d G s u seiner Erforschung 1868 Mitt Peterm 1870 angl Wind and current charts of the British admiralty 1873 angl Thomson Depths of the sea 1874 ros Izvestiya ob ekspedicii Challenger a v Mitt Peterm 1874 angl Thomson The Atlantic 1877 nim Krummel Die Atlantischen Meeresstrommungen Zeitschr f Wissenschaftliche Geographie 4 Jahrgang 1889 angl Bartlett Proceedings of the U S Navy Inst t 7 1889 angl Papers on the eastern and northern extensions of the Gulf Stream 1889 fr Pouchet Experiences sur les courants de l Atlantique nord 1889 Anomaliyi 2010 roku Redaguvati Navesni i vlitku 2010 roku bulo zafiksovano anomaliyi v kartini Golfstrimu Spirayuchis na suputnikovi dani doktor Dzhanluyidzhi Zangari fizik teoretik iz Nacionalnogo institutu yadernoyi fiziki Italiyi nagoloshuye na tomu sho potuzhnist techiyi znachno zmenshilasya sposterigayutsya rozrivi 3 Ce vin pov yazuye z avariyeyu na naftovij sverdlovini u Meksikanskij zatoci Techiya u zatoci zamknulas sama na sebe cherez sho pripliv teplih vod do Golfstrimu znachno zmenshivsya 4 U 2013 roci techiya vidnovila potik ale z vidhilennyam u 800 mil u storonu Grenlandiyi Anomaliya 2021 roku Redaguvati U lyutomu 2021 roku povidomleno sho atlantichna meridionalna cirkulyaciya en stala slabshoyu nizh bud koli za ostannyu tisyachu rokiv zgidno z neshodavno opublikovanim doslidzhennyam vchenih z Irlandiyi Velikoyi Britaniyi ta Nimechchini 5 Zdebilshogo ce pov yazane z odnim katalizatorom zaznachayut doslidniki klimatichni zmini sprichineni lyudinoyu Rezultati doslidzhennya svidchat pro te sho Golfstrim buv vidnosno stabilnim do kincya 19 stolittya Iz zakinchennyam nevelikogo lodovikovogo periodu priblizno v 1850 roci okeanichni techiyi pochali zanepadati a drugij bilsh rizkij zanepad maye misce z seredini 20 stolittya Vodnochas za inshimi danimi Golfstrim faktichno ne zmenshuvavsya za ostanni 30 rokiv 6 7 Div takozh RedaguvatiPivnichnoatlantichna oscilyaciyaZmina klimatuPrimitki Redaguvati Ukrayinskij pravopis 2019 122 Zvuki g h Arhiv originalu za 17 veresnya 2019 Procitovano 19 sichnya 2020 Golfstrim strimko spovilnyuyetsya Risk of global climate change by BP oil spill Arhivovano 20 serpnya 2010 u Wayback Machine dopovid fizika teoretika Dzhanluyidzhi Zangari dlya Nacionalnoyi laboratoriyi Fraskati Frascati National Laboratories LNF Nacionalnogo institutu yadernoyi fiziki Italiyi National Institute of Nuclear Physics INFN angl Chto proishodit s Golfstrimom Video Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2017 Procitovano 22 zhovtnya 2017 Gulf Stream System at its weakest in over a millennium ScienceDaily angl Arhiv originalu za 25 lyutogo 2021 Procitovano 26 kvitnya 2021 Techiya Golfstrim rekordno spovilnilasya Arhiv originalu za 27 lyutogo 2021 Procitovano 27 lyutogo 2021 Gulf Stream is weakest it s been in more than 1 000 years study says Arhiv originalu za 27 lyutogo 2021 Procitovano 27 lyutogo 2021 Literatura Redaguvati ros Gershman I G Golfstrim i ego vliyanie na klimat Meteorologiya i gidrologiya 1939 7 8 ros Shulejkin V V Fizika morya 3 izd M 1953 ros Samojlov K I Morskoj slovar M L Gosudarstvennoe Voenno morskoe Izdatelstvo NKVMF Soyuza SSR 1941 ros Geografiya Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya pod red prof A P Gorkina Rosmen 2006 ros Stommel G Golfstrim per s angl M 1963 Posilannya RedaguvatiGolfstrim Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu GolfstrimAm Ende der Talfahrt The North Atlantic Drift Current Arhivovano 15 veresnya 2008 u Wayback Machine The National Oceanography Centre Arhivovano 10 serpnya 2007 u Wayback Machine Influence of the Atlantic Subpolar Gyre on the Thermohaline Circulation Golfstrim Golfstrim pomer chekayemo na novij lodovikovij period Arhivovano 10 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Na Zemle nachalsya novyj lednikovyj period Na sajte Klimat lyod voda landshafty Arhivovano 6 travnya 2011 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Golfstrim amp oldid 37829423