www.wikidata.uk-ua.nina.az

Норвезьке море окраїнне море на північний захід від Норвегії розташоване між Північним морем тобто до півночі від Сполуч

Норвезьке море

Норвезьке море — окраїнне море на північний захід від Норвегії, розташоване між Північним морем (тобто до півночі від Сполученого Королівства) і Гренландським морем і межує з Північним Атлантичним океаном на заході і Баренцовим морем на північному сході. На південному заході його відокремлює від Атлантичного океану Ісландсько-Фарерський поріг. На півночі Ян-Маєнський хребет відокремлює його від Гренландського моря. Визначають як частину Північного Льодовитого океану, так і в складі Атлантичного океану.

Норвезьке море
Положення Норвезького моря
69° пн. ш. 0° сх. д. / 69° пн. ш. 0° сх. д. / 69; 0Координати: 69° пн. ш. 0° сх. д. / 69° пн. ш. 0° сх. д. / 69; 0
Площа 1,4 млн км²
Найбільша глибина 3970 м
Норвезьке море у Вікісховищі

На відміну від багатьох інших морів, велика частина дна Норвезького моря не є частиною континентального шельфу і тому лежить на великій глибині в середньому близько двох кілометрів. Багаті родовища нафти і природного газу є під морським дном, і на початок ХХІ сторіччя їх вивчають у комерційних цілях у районах з морськими глибинами до одного кілометра. Прибережні зони багаті рибою, яка заходить у Норвезьке море з Північної Атлантики або з Баренцового моря для нересту. Тепла Північно-Атлантична течія забезпечує відносно стабільні і високі температури води, так що на відміну від арктичних морів, Норвезьке море не замерзає протягом усього року. Після нещодавніх досліджень прийшли до висновку, що великий об'єм води в Норвезькому морі з його великою ємністю поглинання тепла є більш важливим джерелом м'якої зими в Норвегії, ніж Гольфстрим і його відгалуження

Межі моря

Міжнародна гідрографічна організація так визначає межі Норвезького моря::

Утворення та рельєф

Норвезьке море утворилося близько 250 мільйонів років тому, коли Євразійська (разом з сьогоденною Норвегією) і Північноамериканська плита, в тому числі Гренландія, почали розходитися. Існуючий вузький шельф моря між Норвегією і Гренландією розпочав розширюватися і заглиблюватися Цей континентальний схил в його сьогоденному вигляді в Норвезькому морі відзначає межу між Норвегією і Гренландією близько 250 млн років тому. На півночі він прямує на схід від Шпіцбергену і на південно-захід між Англією і Фарерами. Цей континентальний схил має багаті рибальські угіддя і численні коралові рифи. Осідання шельфу після розокремлення континентів привело до зсувів, таких як стурегга близько 8 кілороків тому, що призвело до утворення значного цунамі

Береги Норвезького моря були утворенні під час останнього льодовикового періоду. Великі льодовики декілька кілометрів завтовшки пригнітили суходіл, утворюючи фіорди, видаляючи земну кору в море, і тим самим розширюючи континентальні схили. Це особливо добре видно у норвезького узбережжя вздовж Гельгеланну і на північ до Лофотенських островів Норвезький континентальний шельф має від 40 до 200 кілометрів завширшки, і відрізняється від шельфу Північного моря і Баренцового моря. Шельф має численні траншеї і нерегулярні піки, які зазвичай мають амплітуду менше 100 метрів, але амплітуда може сягати 400 м. Шельф покритий сумішшю гравію, піску і мулу, траншеї використовуються рибами як нерестовища. Глибше в море, є дві глибокі котловини, розділені низьким хребтом Ворінг, більша і глибша - Норвезька з амплітудами глибин 3,500 - 4,000 м, на південь, і менша та мілководніша - Лофотенська - на північ, з амплітудами глибин 3,200-3,300 метрів, але має багато окремих ділянок що сягають до 3500 метрів. Підводні пороги і континентальні схили відокремлюють ці басейни від прилеглих морів. На південь розташовано європейський континентальний шельф і Північне море, на схід - Євразійський континентальний шельф з Баренцовим море. На заході поріг Уайвілла Томсона та Шотландсько-Гренландський поріг відокремлює Норвезьке море від північної частини Атлантичного океану. Цей має в середньому всього 500 метрів завглибшки, тільки в декількох місцях глибини сягають 850 метрів. На північ розташовані Ян-Маєнський хребет і хребет Мона, які лежать на глибині 2000 метрів, маючи жолоби завглибшки до 2600 метрів

Шельф розчленований і найрозвиненіший у Скандинавії. Значний терен він займає біля Шетландських і Фарерських островів. До Норвезького моря відносить частину Ведмежинської банки і плато Копитова.

Материковий схил на різних ділянках має різну крутизну. Місцями він полого йде в глибину, місцями утворює круті (до 20°) уступи.

Ложе моря має пересічений рельєфом. Центральну частину моря займає Норвезька котловина з глибинами 2900-3500 м, на північному сході знаходиться Лофотенська котловина з глибинами 2800-3200 м. В Норвезьке море частково заходять Норвезький і Фарерсько-Ісландський жолоби. Південніше Норвезької западини підняття дна утворює досить велике Норвезьке плато з глибинами 650-1150 м. Окремі банки мають глибини 100-200 м.

Рельєф дна і течії Норвезького моря

Гідрологія

Чотири основні водні маси, що виникають в Атлантичному і Північному Льодовитому океані зустрічаються в Норвезькому морі, і пов'язані з ним течії мають провідне значення для глобального клімату. Тепла, солона Північно-Атлантична течія прямує з Атлантичного океану, а холодніша і менш солона Норвезька течія бере свій початок у Північному морі. Так звана Східно-Ісландська течія транспортує холодну воду на південь з Норвезького моря в сторону Ісландії і потім на схід, уздовж Північного полярного кола; ця течія прямує в шарі середньої води. Глибока вода потрапляє в Норвезьке море з Гренландського Припливи в морі є півдобові; тобто, вони піднімаються двічі на день, на висоту близько 3,3 м

Поверхневі течії

Гідрологія верхніх шарів води в значній мірі визначається течією з Північної Атлантики. Вона досягає швидкості 10 Sv (1 Sv = млн м³/сек) і її максимальна глибина становить 700 м на Лофотенських островах, але зазвичай вона знаходиться в межах 500 метрів. Частина її приходить через Фарерсько-Шетландський канал і має порівняно високу солоність 35,3 ‰ (проміле). Ця течія бере свій початок з Північно-Атлантичної течії і прямує вздовж європейського континентального схилу; посилене випаровування через прохолодний європейський клімат призводить до підвищеної солоності. Інша частина проходить через Фарерсько-Ісландський канал ; ця вода має середню солоність від 35 до 35,2 ‰ Потік показує сильні сезонні коливання і може бути вдвічі вище взимку, чим влітку У той час як у Фарерсько-Шетландському каналі вода має температуру близько 9,5°C; вона охолоджується до приблизно 5°С біля Шпіцбергену і випускається енергія (близько 250 терават) до навколишнього середовища

У міру просування Норвезької течії від неї відокремлюються потоки, що утворюють в західній частині Норвезького моря великі круговороти, але течія доповнюється відтоком вод з Північного моря і стоком з норвезького берега.

У центральній частині Норвезького моря існує чіткий круговорот (Норвезький круговорот) між Норвезькою течією і гілкою Східно-Гренландської течії, яка прямує на південний схід на північ від Ісландії.

Насиченість киснем в Норвезькому морі висока, що пов'язано з активним вертикальним перемішуванням, В північно-східній частині Норвезького моря середня насиченість в шарі від дна до 800 м - 84%, на глибині 400 м - 90% і у поверхні - 100%. Мінімальний вміст кисню (близько 81%) спостерігається в шарі між 1200 і 1500 м і відповідає ядру північноатлантичних вод, що прямують на північ. Середній вміст фосфатів в південно-східній частині Норвезького моря на глибині від 600 до 2500 м - 78-79 мг/м³, у напрямку до поверхні спостерігається незначне їх зменшення.

Течія, що прямує з Північного моря бере свій початок в Балтійському морі, і, таким чином, збирає більшу частину дренажу з Північної Європи; цей внесок, проте, відносно невеликий. Температура і солоність цієї течії має сильні сезонні і річні коливання. Довгострокові вимірювання в межах верхніх 50 метрів біля узбережжя показують максимальну температуру 11,2°С на 63° N у вересні і мінімальну, на 3,9°C на мисі Нордкап в березні. Солоність коливається між 34,3 і 34,6 ‰ і є найнижчою навесні через приплив талих вод з річок Найбільші річки , що впадають в море є Намсен , Ранельва і Вефсна.

Частина теплої поверхневої води прямує Західно-Шпіцбергенською течією, з Атлантичного океану, минаючи Гренландське моря, безпосередньо до Північного Льодовитого океану. Ця течія має швидкість 3-5 Sv і має великий вплив на клімат Інша поверхнева вода (~ 1 Sv) прямує вздовж норвезького узбережжя у напрямку Баренцового моря. Ця вода досить прохолодна для Норвезького моря, тому занурюється у глибші шари; там вона витісняє воду, що прямує назад до Північної Атлантики

Арктична вода зі Східно-Ісландської течії зустрічається в основному у південно-західній частині моря. Її властивості також показують значні річні коливання, середня температура нижче 3°С і солоність 34,7 ÷ 34,9 ‰. Частка цієї води на поверхні моря залежить від сили течії, яка, в свою чергу, залежить від різниці тисків Ісландського мінімуму і Азорського максимуму: чим більше різниця, тим сильніше течія

Глибоководні течії

Норвезьке море пов'язане з Гренландським морем і Північним Льодовитим океаном протокою Фрама завглибшки до 2600 м Придонна вода Норвезького моря (NSDW) розташовується на глибинах понад 2000 м; цей однорідний шар з солоністю 34,91 ‰ має замало обміну з прилеглими морями. Його температура нижче 0 ° C і опускається до -1°C на дні океану У порівнянні з придонними водами оточуючих морів, NSDW має більше поживних речовин, але менше кисню і відносно старі

Слабкий обмін глибинної води з Атлантичним океаном обумовлено малою глибиною Гренландсько-Шотландського порогу між Шотландією і Гренландією. Тільки чотири акваторії Гренландсько-Шотландського порогу глибше, ніж 500 метрів: канал Фарерської банки (близько 850 метрів), декілька точок Ісландсько-Фарерського порогу (близько 600 метрів), поріг Томсона Уайвілла (620 м), а також райони між Гренландією і Данською протокою (850 м) - набагато мілководніше, ніж Норвезьке море Холодна глибинна вода потрапляє в Атлантичний океан через різні канали: близько 1,9 Sv через канал Фарерської банки, 1,1 Sv через Ісландсько-Фарерський поріг і 0,1 Sv через поріг Томсона Уайвілла Турбулентність, яка виникає, коли глибинна вода через Гренландсько-Шотландський поріг потропляє до глибин Атлантичного басейну змішує сусідні шари води і утворює Північноатлантичну глибинну воду, одну з двох головних глибоководних течій, які забезпечують глибини океану киснем.

Клімат

Південна частина акваторії моря лежить в помірному кліматичному поясі, центральна — в субарктичному, північна — в арктичному кліматичному поясі. На півдні увесь рік панують помірні повітряні маси. Переважає західний перенос. Значні сезонні коливання температури повітря. Цілий рік переважає циклонічна діяльність, погода мінлива, часті шторми. На півночі цілий рік переважає полярна повітряна маса. Льодовий покрив цілорічний. Низькі температури повітря цілий рік. Атмосферних опадів випадає недостатньо. Порівняно м'яка зима і холодне літо.

Біологія

Акваторія моря займає 2 морських екорегіони помірної атлантичної зоогеографічної провінції: Південна Норвегія, Північна Норвегія і Фіннмарк. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до атлантичної області бореальної зони.

Порти

Тронгейм, Тромсе, Нарвік (Норвегія)

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 26 липня 2016. 
  2. Westerly storms warm Norway [ 29 вересня 2018 у Wayback Machine.]. The Research Council of Norway. Forskningsradet.no (3 September 2012). Retrieved on 2013-03-21.
  3. . International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу за 8 жовтня 2011. Процитовано 6 лютого 2010. 
  4. ↑ Terje Thornes & Oddvar Longva "The origin of the coastal zone" in: Sætre, 2007, pp. 35–43
  5. ↑ Roald Sætre Driving forces in: Sætre, 2007, pp. 44–58 Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Driving» визначена кілька разів з різним вмістом
  6. ↑ Blindheim, 1989, pp. 366–382(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  7. Norwegian Sea, Great Soviet Encyclopedia (in Russian)(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  8. Aken, 2007, pp. 119–124
  9. Matti Seppälä The Physical Geography of Fennoscandia, Oxford University Press, 2005 ISBN 0-19-924590-8, pp. 121–141(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  10. Tyler, 2003, pp. 45–49
  11. ↑ Tyler, 2003, pp. 115–116
  12. ICES, 2007, pp. 2–4
  13. Tyler, 2003, pp. 240–260
  14. ↑ Aken, 2007, pp. 131–138
  15. Skreslet & NATO, 2005, p. 93
  16. Ronald E. Hester, Roy M. Harrison Biodiversity Under Threat, Royal Society of Chemistry, 2007 ISBN 0-85404-251-2, p. 96
  17. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  18. ↑ (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  19. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  20. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Norvezke more okrayinne more na pivnichnij zahid vid Norvegiyi roztashovane mizh Pivnichnim morem tobto do pivnochi vid Spoluchenogo Korolivstva i Grenlandskim morem i mezhuye z Pivnichnim Atlantichnim okeanom na zahodi i Barencovim morem na pivnichnomu shodi Na pivdennomu zahodi jogo vidokremlyuye vid Atlantichnogo okeanu Islandsko Farerskij porig Na pivnochi Yan Mayenskij hrebet vidokremlyuye jogo vid Grenlandskogo morya Viznachayut yak chastinu Pivnichnogo Lodovitogo okeanu 1 tak i v skladi Atlantichnogo okeanu Norvezke morePolozhennya Norvezkogo morya69 pn sh 0 sh d 69 pn sh 0 sh d 69 0 Koordinati 69 pn sh 0 sh d 69 pn sh 0 sh d 69 0Plosha 1 4 mln km Najbilsha glibina 3970 mNorvezke more u VikishovishiNa vidminu vid bagatoh inshih moriv velika chastina dna Norvezkogo morya ne ye chastinoyu kontinentalnogo shelfu i tomu lezhit na velikij glibini v serednomu blizko dvoh kilometriv Bagati rodovisha nafti i prirodnogo gazu ye pid morskim dnom i na pochatok HHI storichchya yih vivchayut u komercijnih cilyah u rajonah z morskimi glibinami do odnogo kilometra Priberezhni zoni bagati riboyu yaka zahodit u Norvezke more z Pivnichnoyi Atlantiki abo z Barencovogo morya dlya nerestu Tepla Pivnichno Atlantichna techiya zabezpechuye vidnosno stabilni i visoki temperaturi vodi tak sho na vidminu vid arktichnih moriv Norvezke more ne zamerzaye protyagom usogo roku Pislya neshodavnih doslidzhen prijshli do visnovku sho velikij ob yem vodi v Norvezkomu mori z jogo velikoyu yemnistyu poglinannya tepla ye bilsh vazhlivim dzherelom m yakoyi zimi v Norvegiyi nizh Golfstrim i jogo vidgaluzhennya 2 Zmist 1 Mezhi morya 2 Utvorennya ta relyef 3 Gidrologiya 3 1 Poverhnevi techiyi 3 2 Glibokovodni techiyi 4 Klimat 5 Biologiya 6 Porti 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaMezhi morya RedaguvatiMizhnarodna gidrografichna organizaciya tak viznachaye mezhi Norvezkogo morya 3 Na pivnichnomu shodi Liniya sho z yednuye najpivdennishu tochku Zahidnogo Shpicbergenu tak v originali z Pivnichnim misom Vedmezhogo ostrovu cherez ostriv do Kapp Bull i dali do Nordkapu Norvegiya 71 10 N 25 47 E dd Na pivdennomu shodi Zahidne uzberezhzhya Norvegiyi mizh Nordkap i Kapp Stadt 62 10 pn sh 5 00 sh d 62 167 pn sh 5 000 sh d 62 167 5 000 Cape Stadt dd Na pivdni Vid tochki na zahidnomu uzberezhzhi Norvegiyi 61 00 N po paraleli do peretinu z tochkoyu 0 53 W de mezha povertaye do krajnoyi pivnichno shidnoyi tochki ostrovu Fugloj 62 21 pn sh 6 15 zh d 62 350 pn sh 6 250 zh d 62 350 6 250 Fuglo i dali do najshidnishoyi tochki Islandiyi misu Gerpir 65 05 pn sh 13 30 zh d 65 083 pn sh 13 500 zh d 65 083 13 500 Gerpir dd Na zahodi Pivdenno shidna mezha Grenlandskogo morya liniya provedena vid pivdennoyi tochki ostrova Zahidnij Shpicbergen do pivnichnoyi tochki ostrova Yan Mayen potim zahidnim beregom ostannogo do jogo najpivdennishoyi tochki a zvidti liniya provedena do krajnoyi tochki misu Gerpir 65 05 pn sh 13 30 zh d 65 083 pn sh 13 500 zh d 65 083 13 500 najshidnisha tochka Islandiyi dd Utvorennya ta relyef RedaguvatiNorvezke more utvorilosya blizko 250 miljoniv rokiv tomu koli Yevrazijska razom z sogodennoyu Norvegiyeyu i Pivnichnoamerikanska plita v tomu chisli Grenlandiya pochali rozhoditisya Isnuyuchij vuzkij shelf morya mizh Norvegiyeyu i Grenlandiyeyu rozpochav rozshiryuvatisya i zagliblyuvatisya 4 Cej kontinentalnij shil v jogo sogodennomu viglyadi v Norvezkomu mori vidznachaye mezhu mizh Norvegiyeyu i Grenlandiyeyu blizko 250 mln rokiv tomu Na pivnochi vin pryamuye na shid vid Shpicbergenu i na pivdenno zahid mizh Angliyeyu i Farerami Cej kontinentalnij shil maye bagati ribalski ugiddya i chislenni koralovi rifi Osidannya shelfu pislya rozokremlennya kontinentiv privelo do zsuviv takih yak sturegga blizko 8 kilorokiv tomu sho prizvelo do utvorennya znachnogo cunami 4 Beregi Norvezkogo morya buli utvorenni pid chas ostannogo lodovikovogo periodu Veliki lodoviki dekilka kilometriv zavtovshki prignitili suhodil utvoryuyuchi fiordi vidalyayuchi zemnu koru v more i tim samim rozshiryuyuchi kontinentalni shili Ce osoblivo dobre vidno u norvezkogo uzberezhzhya vzdovzh Gelgelannu i na pivnich do Lofotenskih ostroviv 4 Norvezkij kontinentalnij shelf maye vid 40 do 200 kilometriv zavshirshki i vidriznyayetsya vid shelfu Pivnichnogo morya i Barencovogo morya Shelf maye chislenni transheyi i neregulyarni piki yaki zazvichaj mayut amplitudu menshe 100 metriv ale amplituda mozhe syagati 400 m 5 Shelf pokritij sumishshyu graviyu pisku i mulu transheyi vikoristovuyutsya ribami yak nerestovisha 4 Glibshe v more ye dvi gliboki kotlovini rozdileni nizkim hrebtom Voring bilsha i glibsha Norvezka z amplitudami glibin 3 500 4 000 m na pivden i mensha ta milkovodnisha Lofotenska na pivnich z amplitudami glibin 3 200 3 300 metriv ale maye bagato okremih dilyanok sho syagayut do 3500 metriv 6 Pidvodni porogi i kontinentalni shili vidokremlyuyut ci basejni vid prileglih moriv Na pivden roztashovano yevropejskij kontinentalnij shelf i Pivnichne more na shid Yevrazijskij kontinentalnij shelf z Barencovim more Na zahodi porig Uajvilla Tomsona ta Shotlandsko Grenlandskij porig vidokremlyuye Norvezke more vid pivnichnoyi chastini Atlantichnogo okeanu Cej maye v serednomu vsogo 500 metriv zavglibshki tilki v dekilkoh miscyah glibini syagayut 850 metriv Na pivnich roztashovani Yan Mayenskij hrebet i hrebet Mona yaki lezhat na glibini 2000 metriv mayuchi zholobi zavglibshki do 2600 metriv 6 Shelf rozchlenovanij i najrozvinenishij u Skandinaviyi Znachnij teren vin zajmaye bilya Shetlandskih i Farerskih ostroviv Do Norvezkogo morya vidnosit chastinu Vedmezhinskoyi banki i plato Kopitova Materikovij shil na riznih dilyankah maye riznu krutiznu Miscyami vin pologo jde v glibinu miscyami utvoryuye kruti do 20 ustupi Lozhe morya maye peresichenij relyefom Centralnu chastinu morya zajmaye Norvezka kotlovina z glibinami 2900 3500 m na pivnichnomu shodi znahoditsya Lofotenska kotlovina z glibinami 2800 3200 m V Norvezke more chastkovo zahodyat Norvezkij i Farersko Islandskij zholobi Pivdennishe Norvezkoyi zapadini pidnyattya dna utvoryuye dosit velike Norvezke plato z glibinami 650 1150 m Okremi banki mayut glibini 100 200 m Relyef dna i techiyi Norvezkogo moryaGidrologiya RedaguvatiChotiri osnovni vodni masi sho vinikayut v Atlantichnomu i Pivnichnomu Lodovitomu okeani zustrichayutsya v Norvezkomu mori i pov yazani z nim techiyi mayut providne znachennya dlya globalnogo klimatu Tepla solona Pivnichno Atlantichna techiya pryamuye z Atlantichnogo okeanu a holodnisha i mensh solona Norvezka techiya bere svij pochatok u Pivnichnomu mori Tak zvana Shidno Islandska techiya transportuye holodnu vodu na pivden z Norvezkogo morya v storonu Islandiyi i potim na shid uzdovzh Pivnichnogo polyarnogo kola cya techiya pryamuye v shari serednoyi vodi Gliboka voda potraplyaye v Norvezke more z Grenlandskogo 6 Priplivi v mori ye pivdobovi tobto voni pidnimayutsya dvichi na den na visotu blizko 3 3 m 7 Poverhnevi techiyi Redaguvati Gidrologiya verhnih shariv vodi v znachnij miri viznachayetsya techiyeyu z Pivnichnoyi Atlantiki Vona dosyagaye shvidkosti 10 Sv 1 Sv mln m sek i yiyi maksimalna glibina stanovit 700 m na Lofotenskih ostrovah ale zazvichaj vona znahoditsya v mezhah 500 metriv 6 Chastina yiyi prihodit cherez Farersko Shetlandskij kanal i maye porivnyano visoku solonist 35 3 promile Cya techiya bere svij pochatok z Pivnichno Atlantichnoyi techiyi i pryamuye vzdovzh yevropejskogo kontinentalnogo shilu posilene viparovuvannya cherez proholodnij yevropejskij klimat prizvodit do pidvishenoyi solonosti Insha chastina prohodit cherez Farersko Islandskij kanal cya voda maye serednyu solonist vid 35 do 35 2 8 Potik pokazuye silni sezonni kolivannya i mozhe buti vdvichi vishe vzimku chim vlitku 5 U toj chas yak u Farersko Shetlandskomu kanali voda maye temperaturu blizko 9 5 C vona oholodzhuyetsya do priblizno 5 S bilya Shpicbergenu i vipuskayetsya energiya blizko 250 teravat do navkolishnogo seredovisha 5 6 Pivnichno Atlantichna techiya chervona i Norvezka techiya pomarancheva U miru prosuvannya Norvezkoyi techiyi vid neyi vidokremlyuyutsya potoki sho utvoryuyut v zahidnij chastini Norvezkogo morya veliki krugovoroti ale techiya dopovnyuyetsya vidtokom vod z Pivnichnogo morya i stokom z norvezkogo berega U centralnij chastini Norvezkogo morya isnuye chitkij krugovorot Norvezkij krugovorot mizh Norvezkoyu techiyeyu i gilkoyu Shidno Grenlandskoyi techiyi yaka pryamuye na pivdennij shid na pivnich vid Islandiyi Nasichenist kisnem v Norvezkomu mori visoka sho pov yazano z aktivnim vertikalnim peremishuvannyam V pivnichno shidnij chastini Norvezkogo morya serednya nasichenist v shari vid dna do 800 m 84 na glibini 400 m 90 i u poverhni 100 Minimalnij vmist kisnyu blizko 81 sposterigayetsya v shari mizh 1200 i 1500 m i vidpovidaye yadru pivnichnoatlantichnih vod sho pryamuyut na pivnich Serednij vmist fosfativ v pivdenno shidnij chastini Norvezkogo morya na glibini vid 600 do 2500 m 78 79 mg m u napryamku do poverhni sposterigayetsya neznachne yih zmenshennya Techiya sho pryamuye z Pivnichnogo morya bere svij pochatok v Baltijskomu mori i takim chinom zbiraye bilshu chastinu drenazhu z Pivnichnoyi Yevropi cej vnesok prote vidnosno nevelikij 5 Temperatura i solonist ciyeyi techiyi maye silni sezonni i richni kolivannya Dovgostrokovi vimiryuvannya v mezhah verhnih 50 metriv bilya uzberezhzhya pokazuyut maksimalnu temperaturu 11 2 S na 63 N u veresni i minimalnu na 3 9 C na misi Nordkap v berezni Solonist kolivayetsya mizh 34 3 i 34 6 i ye najnizhchoyu navesni cherez pripliv talih vod z richok 6 Najbilshi richki sho vpadayut v more ye Namsen Ranelva i Vefsna 9 Chastina teployi poverhnevoyi vodi pryamuye Zahidno Shpicbergenskoyu techiyeyu z Atlantichnogo okeanu minayuchi Grenlandske morya bezposeredno do Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Cya techiya maye shvidkist 3 5 Sv i maye velikij vpliv na klimat 10 Insha poverhneva voda 1 Sv pryamuye vzdovzh norvezkogo uzberezhzhya u napryamku Barencovogo morya Cya voda dosit proholodna dlya Norvezkogo morya tomu zanuryuyetsya u glibshi shari tam vona vitisnyaye vodu sho pryamuye nazad do Pivnichnoyi Atlantiki 11 Arktichna voda zi Shidno Islandskoyi techiyi zustrichayetsya v osnovnomu u pivdenno zahidnij chastini morya Yiyi vlastivosti takozh pokazuyut znachni richni kolivannya serednya temperatura nizhche 3 S i solonist 34 7 34 9 6 Chastka ciyeyi vodi na poverhni morya zalezhit vid sili techiyi yaka v svoyu chergu zalezhit vid riznici tiskiv Islandskogo minimumu i Azorskogo maksimumu chim bilshe riznicya tim silnishe techiya 12 Glibokovodni techiyi Redaguvati Norvezke more pov yazane z Grenlandskim morem i Pivnichnim Lodovitim okeanom protokoyu Frama zavglibshki do 2600 m 13 Pridonna voda Norvezkogo morya NSDW roztashovuyetsya na glibinah ponad 2000 m cej odnoridnij shar z solonistyu 34 91 maye zamalo obminu z prileglimi moryami Jogo temperatura nizhche 0 C i opuskayetsya do 1 C na dni okeanu 6 U porivnyanni z pridonnimi vodami otochuyuchih moriv NSDW maye bilshe pozhivnih rechovin ale menshe kisnyu i vidnosno stari 14 Slabkij obmin glibinnoyi vodi z Atlantichnim okeanom obumovleno maloyu glibinoyu Grenlandsko Shotlandskogo porogu mizh Shotlandiyeyu i Grenlandiyeyu Tilki chotiri akvatoriyi Grenlandsko Shotlandskogo porogu glibshe nizh 500 metriv kanal Farerskoyi banki blizko 850 metriv dekilka tochok Islandsko Farerskogo porogu blizko 600 metriv porig Tomsona Uajvilla 620 m a takozh rajoni mizh Grenlandiyeyu i Danskoyu protokoyu 850 m nabagato milkovodnishe nizh Norvezke more 11 14 Holodna glibinna voda potraplyaye v Atlantichnij okean cherez rizni kanali blizko 1 9 Sv cherez kanal Farerskoyi banki 1 1 Sv cherez Islandsko Farerskij porig i 0 1 Sv cherez porig Tomsona Uajvilla 15 Turbulentnist yaka vinikaye koli glibinna voda cherez Grenlandsko Shotlandskij porig potroplyaye do glibin Atlantichnogo basejnu zmishuye susidni shari vodi i utvoryuye Pivnichnoatlantichnu glibinnu vodu odnu z dvoh golovnih glibokovodnih techij yaki zabezpechuyut glibini okeanu kisnem 16 Klimat RedaguvatiPivdenna chastina akvatoriyi morya lezhit v pomirnomu klimatichnomu poyasi centralna v subarktichnomu pivnichna v arktichnomu klimatichnomu poyasi 17 Na pivdni uves rik panuyut pomirni povitryani masi Perevazhaye zahidnij perenos Znachni sezonni kolivannya temperaturi povitrya Cilij rik perevazhaye ciklonichna diyalnist pogoda minliva chasti shtormi 18 Na pivnochi cilij rik perevazhaye polyarna povitryana masa Lodovij pokriv cilorichnij Nizki temperaturi povitrya cilij rik Atmosfernih opadiv vipadaye nedostatno Porivnyano m yaka zima i holodne lito 18 Biologiya RedaguvatiAkvatoriya morya zajmaye 2 morskih ekoregioni pomirnoyi atlantichnoyi zoogeografichnoyi provinciyi Pivdenna Norvegiya Pivnichna Norvegiya i Finnmark 19 U zoogeografichnomu vidnoshenni donna fauna kontinentalnogo shelfu j ostrivnih milin do glibini 200 m vidnositsya do atlantichnoyi oblasti borealnoyi zoni 20 Porti RedaguvatiTrongejm Tromse Narvik Norvegiya Primitki Redaguvati Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 16 serpnya 2016 Procitovano 26 lipnya 2016 Westerly storms warm Norway Arhivovano 29 veresnya 2018 u Wayback Machine The Research Council of Norway Forskningsradet no 3 September 2012 Retrieved on 2013 03 21 Limits of Oceans and Seas 3rd edition International Hydrographic Organization 1953 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2011 Procitovano 6 lyutogo 2010 a b v g Terje Thornes amp Oddvar Longva The origin of the coastal zone in Saetre 2007 pp 35 43 a b v g Roald Saetre Driving forces in Saetre 2007 pp 44 58 Pomilka cituvannya Nekorektnij teg lt ref gt nazva Driving viznachena kilka raziv z riznim vmistom a b v g d e zh i Blindheim 1989 pp 366 382 angl Navedeno za anglijskoyu vikipediyeyu Norwegian Sea Great Soviet Encyclopedia in Russian angl Navedeno za anglijskoyu vikipediyeyu Aken 2007 pp 119 124 Matti Seppala The Physical Geography of Fennoscandia Oxford University Press 2005 ISBN 0 19 924590 8 pp 121 141 angl Navedeno za anglijskoyu vikipediyeyu Tyler 2003 pp 45 49 a b Tyler 2003 pp 115 116 ICES 2007 pp 2 4 Tyler 2003 pp 240 260 a b Aken 2007 pp 131 138 Skreslet amp NATO 2005 p 93 Ronald E Hester Roy M Harrison Biodiversity Under Threat Royal Society of Chemistry 2007 ISBN 0 85404 251 2 p 96 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach Skuratovich O Ya K DNVP Kartografiya 2008 a b ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas BioScience Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 Literatura RedaguvatiPosilannya Redaguvati Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Norvezke more amp oldid 38524291