www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цунамі Цуна мі яп 津波 велика хвиля що заливає бухту хвилі довжиною більше 500 м які утворюються в морі чи в океані зазвич

Цунамі

Цуна́мі (яп. 津波 — велика хвиля, що заливає бухту) — хвилі, довжиною більше 500 м, які утворюються в морі чи в океані зазвичай внаслідок землетрусів чи вивержень вулканів на дні Світового океану (або падіння астероїду тощо) й охоплюють усю товщу води. На глибокій воді цунамі поширюється зі швидкістю кількасот кілометрів на годину й зазнає незначних втрат енергії.

Кацусіка Хокусай. Укійо-е з серії «36 видів гори Фудзі». 1832.
Схема підводного землетрусу та викликаного ним цунамі
Цунамі 26 грудня 2004 року в Індійському океані
Хвиля цунамі в Ао-Нанг (Таїланд) 26 грудня 2004 р.

Загальна характеристика Редагувати

Головна відмінність цунамі від інших видів хвиль на воді полягає в тому, що рухається вся товща води, а не лише приповерховий шар. У морі, на великій глибині цунамі не становлять загрози для судноплавства, їх можна навіть не помітити. Однак біля берега, коли глибина поступово зменшується, цунамі уповільнюється, а висота хвилі зростає, вона перетворюється на рухому стіну води. Під час виходу на мілину біля берега її висота може сягнути десятків метрів. Крім того, хвиля, що йде під кутом до берега, уповільнюється нерівномірно і має тенденцію розвертатися до берега.

Цунамі спостерігаються у багатьох місцях земної кулі, але найчастіше у західній частині Тихого океану. Багато з них супроводжувалися руйнуванням прибережних населених пунктів і людськими жертвами. Залежно від відстані від епіцентру землетрусу цунамі приходять до узбережжя за десятки хвилин, а то й годин.

Причини цунамі Редагувати

  • Причиною більшості цунамі є підводний землетрус, під час якого відбувається зсув (підйом чи опускання) ділянки морського дна. Зазвичай виникає від трьох до п'яти хвиль, друга або третя найсильніші. Саме таке цунамі виникло під час землетрусу в Індонезії 2004 і саме воно спричинило більшу частину його жертв і руйнувань.
  • Крім того, причиною цунамі може бути зсув (обвал) великої кількості ґрунту, гірських порід безпосередньо в океан. Найвідомішим прикладом такого цунамі є гігантська хвиля у затоці Літуя[en] (Аляска, США), що виникла 9 липня 1958 року. Внаслідок землетрусу льодовик Літуя обвалився у затоку з висоти 900 метрів і викликав на протилежному кінці вузької затоки хвилю заввишки 500 (п'ятсот!) метрів. Не менш небезпечними є підводні зсуви у дельтах річок з високими накопиченнями відкладень.
  • Вулканічні виверження створюють близько 5 % всіх цунамі. Великі підводні виверження створюють такий же еффект, як і землетруси. А під час потужних вулканічних вибухів довгі хвилі утворюються, коли вода заповнює кальдери (порожнини, що залишилися від вивергнутого матеріалу). Класичний приклад — цунамі, що виникло під час виверження вулкана Кракатау 1883 року. В околицях Яви й Суматри висота хвиль сягала 35-40 метрів, цунамі спостерігалося на Цейлоні, біля Південного берега Африки і на мисі Горн (Південна Америка). Причому поблизу останнього майже одночасно спостерігалося дві хвилі: одна огинала земну кулю зі сходу на захід, а інша — у протилежному напрямку.
  • Різкі зміни повітряного тиску або швидкі пересування аномалій атмосферного тиску можуть виклика́ти метеоцунамі[en]. Такі типи хвиль є загальними для всього світу, але відомі здебільшого під своїми локальними (місцевими) назвами: Абікі (Японія), кат. Piccara (Балеарські острови) тощо.
  • Цунамі можуть виникнути також від потужних підводних або надводних вибухів, але вони здебільшого мають локальний характер. Щоб викликати справжнє океанське цунамі потужності наявної ядерної або термоядерної зброї не достатньо. Хоча одночасний вибух кількох потужних водневих бомб, розташованих уздовж деякої лінії на дні океану теоретично може викликати цунамі. Проте випробування ядерної зброї заборонено міжнародними договорами.
  • Падіння досить значного метеориту (астероїду або комети) також може призвести до цунамі. А оскільки кінетична енергія такого тіла (через його швидкість) може перевищувати енергію, що вивільняється під час найпотужніших землетрусів, то падіння на поверхню океану може призвести до велетенського цунамі, що біля берегів матиме висоту понад 100 м.
  • Підводні зсуви льоду в Антарктиді в результаті глобальної зміни клімату на Землі.

Фізичне пояснення Редагувати

Хвилі цунамі мають надзвичайно довгий період (від двох хвилин до години) та, відповідно, велику довжину (десятки або сотні кілометрів) у той час як звичайні створені вітром хвилі, мають період до 10 секунд та довжину хвилі до 150 м. Оскільки довжина хвилі цунамі набагато більша за глибину водоймища, то до розповсюдження таких хвиль можна застосувати так зване наближення мілини: хвиля на мілині рухається із швидкістю, що дорівнює квадратному кореневі від добутку прискорення вільного падіння на глибину водоймища
, де  — прискорення вільного падіння (9.8 м/с2), а  — глибина
Наприклад, на глибині 4000 м, швидкість становитиме близько 200 м/с (720 км/год), а на глибині 40 м — лише 20 м/с (72 км/год). Найбільша швидкість руху цунамі, яку вдалося виміряти, становила 1000 км/год. На ілюстрації цунамі 2004 року показано, як профіль дна Індійського океану впливає на розповсюдження хвиль.

Енергія хвилі цунамі є постійною величиною, що залежить від її висоти та швидкості.

Небезпека Редагувати

Хвиля цунамі висотою кілька метрів має набагато сильнішу руйнівну дію, ніж штормові хвилі тієї ж висоти. Причин, що викликають такі наслідки, декілька:

  • Під час шторму відбувається рух лише приповерхового шару води; під час цунамі рухається вся товща. Отже, під час цунамі на берег вихлюпується набагато більше води.
  • Швидкість цунамі набагато більша швидкості вітрових хвиль, навіть біля берега. Отже, кінетична енергія набагато більша.
  • Під час шторму хвилі збільшуються поступово, що надає можливість відійти у безпечне місце. До того ж штормові попередження надають можливість вжити заходів безпеки, евакуюватися. Цунамі ж приходить раптово: системи попередження цунамі є не всюди, і працюють вони не завжди.
  • Цунамі зазвичай приходить кількома хвилями. Перша хвиля не найбільша, але вона змочує поверхню суходолу й зменшує опір для наступних. Крім того, після першої хвилі люди іноді повертаються до берега — допомогти постраждалим, оцінити збитки, не здогадуючись про наступні хвилі, інтервал між якими може становити від кількох хвилин до години.

Шкала інтенсивності цунамі Редагувати

  • 1 бал — дуже слабке. Хвиля реєструється лише приладами, що вимірюють зміну висоти рівня моря.
  • 2 — слабке. Може затопити пласке узбережжя. Її помічають тільки досвідчені рибалки та моряки.
  • 3 — середньої сили. Помічається всіма спостерігачами. Пласкі узбережжя затоплено, легкі судна може бути викинуто на берег. У гирлах річок течія може змінитись на зворотну. Портові споруди зазнають невеликих руйнувань.
  • 4 — сильне. Узбережжя затоплено, прибережні споруди пошкоджено. Великі вітрильники і невеликі моторні судна викинуто на суходіл, а згодом знову змито в море. Береги засмічено уламками й сміттям.
  • 5 — дуже сильне. Приморські території затоплено. Пошкоджено моли. Великі судна викинуто на берег. Значні збитки у внутрішній частині узбережжя. Усе навкруги вкрито уламками. У гирлах річок високі штормові нагони. Людські жертви.
  • 6 — катастрофічне цунамі. Повне спустошення узбережжя та прилеглої території. Суходіл затоплено на значну відстань. Пошкоджено найбільші кораблі. Значна кількість жертв.

Системи попередження цунамі Редагувати

Знак, що показує шлях евакуації від цунамі на автошляху в Альбердіні, Вашингтон, США

Цунамі можуть призводити до значних руйнувань на узбережжі та островах, навіть на відстанях, де початковий землетрус реєструється лише приладами.

Найбільшу загрозу цунамі становлять для місць на узбережжі океанів неподалік сейсмічних зон — о. Гаїті, Японія, Філіппіни. Понад 80 % усіх цунамі реєструються на периферії Тихого океану.

Поштовхи від землетрусу, які фіксують сейсмографи, передаються по земній корі в декілька разів швидше від руху хвилі цунамі. Системи попередження цунамі будуються здебільшого на обробці сейсмічної інформації: якщо землетрус має магнітуду понад 7 і його епіцентр розташовано під водою, подається попередження про цунамі. Залежно від регіону та заселеності узбережжя сигнали можуть відрізнятися. Досить ефективним способом для встановлення небезпеки цунамі є спостереження за рівнем води з допомогою мореографа (прилад для автоматичного запису коливань рівня води). Значні підйоми рівня в районах близьких до зони землетрусу свідчать про загрозу для населення прибережних районів. Певним попередженням про надходження цунамі може служити раптовий відступ води від берегів, що передує хвилі.

Суттєвим моментом системи попередження є інформованість населення. Дуже важливо, щоб мешканці узбережжя уявляли, яку загрозу становить цунамі. Наприклад, в Японії існують численні освітні програми про природні катастрофи, а в Індонезії здебільшого не знають про цунамі, що й зумовило велику кількість жертв цунамі 2004 в Індонезії року попри те, що у мешканців цієї країни мав би бути відповідний досвід.

Найбільші цунамі другої половини XX і початку XXI століть Редагувати

Друга половина XX століття Редагувати

Цунамі, спричинене потужним землетрусом (оцінка магнітуди за різними джерелами становить від 8,3 до 9), що стався у Тихому океані за 130 кілометрів від узбережжя Камчатки. Три хвилі заввишки до 15—18 метрів (за різними джерелами) знищили місто Сєверо-Курильськ та завдали збитків низці інших населених пунктів. За офіційними даними, загинули понад дві тисячі людей.

Цунамі, викликане землетрусом з магнітудою 8,6, що стався на Андреянівських островах (Аляска), який утворив дві хвилі, із середньою висотою 15 і 8 метрів відповідно. На острові Кауаї, хвиля сягала висоти 16 м. Крім того в результаті землетрусу прокинувся вулкан Всевідова, розташований на острові Умнак і, який не вивергався близько 200 років. Через стихійне лихо загинуло понад 300 осіб.

  • 9.07.1958 затока Літуйя, (південний захід Аляски, США).

В результаті землетрусу магнітудою 7,8 з гір стався великий зсув ґрунту. У води затоки звалилось близько 30 мільйонів кубічних метрів каміння та льоду. Це привело до утворення гігантської хвилі цунамі висотою понад 525 метрів, що рухалась зі швидкістю 160 км/год. Вона вважається найвищою хвилею цунамі, що відома людству. Жертвами стихійного лиха стали 5 людей

  • 27.03.1964 Аляска, (США).

Найбільший на Алясці землетрус (магнітудою 9,2), стався у затоці Принца Вільяма, спричинив цунамі з декількох хвиль, з найбільшою висотою — 67 метрів. Узбережжя Аляски зазнало ударів п'яти цунамі. Завдяки тому що перша хвиля не виявилася найбільш руйнівною, жителі прибережних міст встигли евакуюватися. В результаті катастрофи загинуло 139 людей.

Землетрус з магнітудою 7,1, стався на північно-західному узбережжі острова Нова Гвінея, викликав потужний підводний зсув ґрунту, який породив цунамі, у результаті якого загинуло 2183 особи. Максимальна висота хвилі сягала 15 м.

XXI століття Редагувати

Поширення хвиль цунамі після землетрусу у Японії 11 березня 2011 року. NOAA
  • 26.12.2004 Південно-Східна Азія.

О 00:58 стався землетрус в Індійському океані — один з найпотужніших (магнітудою 9,1) серед зареєстрованих, що спричинив найсмертоносніше з усіх відомих цунамі. Висота хвиль досягала від 30 до 50 метрів. Від цунамі постраждали 14 країн Азії (Індонезія — 180 тис. осіб загинуло, Шрі-Ланка — понад 31 тис. осіб загинуло, Таїланд — понад 5 тис. загиблих та ін.) та Східної Африки (Сомалі та ін.). Загальне число загиблих становить 227898 осіб.

Цунамі, викликане землетрусом магнітудою 8,1, що стався у південній частині Тихого океану. Висота хвиль досягала 12 метрів. Хвилі у декілька метрів висотою досягли і узбережжя Нової Гвінеї. Жертвами цунамі стали 50 людей.

Сильний землетрус магнітудою 8,9 з епіцентром, що знаходився у 373 км на північний схід від Токіо, спричинив цунамі з висотою хвилі, що перевищувала 40 метрів. За отриманими даними, гіпоцентр землетрусу був на глибині 32 км східніше від північної частини острова Хонсю, і простягався на відстань до 500 км. Крім того, землетрус і викликане ним цунамі стали причиною аварії на Першій Фукусімській АЕС.

Станом на 10 липня 2015 року офіційне число загиблих в результаті землетрусу та цунамі у 12 префектурах Японії становить 15 892 осіб, 2 576 осіб вважаються зниклими безвісти в 6 префектурах, 6 152 осіб поранено у 20 префектурах

Суперцунамі Редагувати

Суперцунамі — це падіння на поверхню планети небесних тіл. На думку вчених, простежується закономірність в різких кліматичних змінах на кордоні плейстоцену та голоцену і падінням великих метеоритів на земну поверхню в акваторію океанів. У деяких дослідженнях представлені геологічні, археологічні та історичні свідчення трьох найбільших кліматичних катастроф, які можливо відбувались на Землі  - 12,900, 4300-4500 років тому та в 536—540 рр. нашої ери.

Древні сліди суперцунамі Редагувати

Міжнародна команда археологів під керівництвом фахівців з Колумбійського університету (США) робили дослідження наслідків катастрофічного зсуву ґрунту, що стався в давнину в архіпелазі Кабо-Верде і викликав гігантське цунамі, закинув масивні валуни на величезне плато. За словами науковців, такі події надзвичайно рідкісні, але разом з тим можуть бути і надзвичайно руйнівними, якщо вони трапляться поблизу населеної прибережної зони. 

Сама катастрофа сталася близько 73 тис. років тому біля західного узбережжя Африки. Вчені вже встановили причину — виверження вулкана на Фого, одному з південних островів архіпелагу. Сліди вибуху на краю кальдери вулкана дозволяють представити величину гірської секції, яка була знищена ним. Вибух був справді величезний. Сьогодні 160 кубічних кілометрів породи, яка колись становила гірський схил, знаходиться на морському дні. А на о. Сантьяго на відстані в 55 км від нього вчені виявили шари піску, принесеного цунамі. 

Крім того вчені виявили на о. Сантьяго численні валуни, хаотично розкидані по місцевості. Вченими було описано 49 валунів, починаючи від порівняно невеликих, і закінчуючи величезними брилами, завбільшки з вантажівку і вагою більше 700 тонн. Вчені вважають, що вони також з'явилися тут в результаті катастрофічного виверження. Беручи до уваги розміри валунів, висоту плато і рельєф місцевості, вони припустили, що цунамі, що виникло в результаті виверження вулкана, могло розкидати валуни до місць висотою до 270 м над рівнем моря, аж до о. Сантьяго. 

В 1958 році зафіксовано землетрус на Алясці, який викликав зсув у бухті Літуйя (США), висота цунамі сягала заввишки 525 м . Це була найвища хвиля із зареєстрованих документально. 

Руйнівна сила раптового обвалення схилу вулканом чи підводного зсуву, що викликають цунамі, все ще недооцінена. Хвилі, що виникають в результаті таких подій, цілком здатні зруйнувати цілі міста. Найбільш небезпечними місцями вчені виокремлюють найвищі точки в Тихому океані, де розташовуються тисячі вулканічних острівців.

Примітки Редагувати

  1. Тегюль Мари Цунами: большая волна, заливающая бухту. (рос.)
  2. Вчені попереджають про гігантські цунамі з Антарктиди. // Автор: Денис Коротинський. 09.07.2023, 22:07
  4. Significant Earthquake. Natural Hazards. National Centers for Environmental Information. Процитовано 23 квітня 2016. 
  5. ↑ Leonard, L J; Rogers, G C; Hyndman, R D (2010). Open File 6552 (Annotated bibliography of references relevant to tsunami hazard in Canada). Geological Survey of Canada. Natural Resources Canada. с. 247-249. 
  6. USGS (4 вересня 2009). . Version 2008_06.1. United States Geological Survey. Архів оригіналу за October 4, 2016. 
  7. . National Geographic. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 14 липня 2014. 
  8. Coffman, Jerry L; von Hake, Carl A., ред. (1970). Earthquake History of the United States. United States Department of Commerce/Department of the Interior. с. 108. Publication 41-1. 
  9. Tsunami Events Search – sorted by Date, Country. National Geophysical Data Center. 
  10. Sissano Papua New Guinea earthquake and tsunami [ 2 лютого 2018 у Wayback Machine.] // National Geophysical Data Center
  11. . U.S. Geological Survey. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 26 серпня 2012. 
  12. Magnitude 8.9 - Near the east coast of Honshu, Japan 2011-3-11 05:46:23 UTC. 11-03-2011. Архів оригіналу за 30-05-2012. Процитовано 11 березня 2011. 
  13. 11 March 2011, MW 9.0, Near the East Coast of Honshu Japan Tsunami
  14. (англ.). National Police Agency of Japan. 10 липня 2015. Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 2 липня 2015. 

Див. також Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цунамі

Джерела Редагувати

  • Хільчевський В. К., Дубняк С. С. Основи океанології / В.К. Хільчевський, С.С. Дубняк. — 2-ге видання, доповнене і перероблене. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2008. — 255 с. — ISBN 966-594-161-5.
  • Карпенко H.I. Рельєф морських берегів: навч. посіб.: [для вищих навч. закл] / Н.І. Карпенко. — Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. — 309 с. — ISBN 978-966-613-687-2.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cuna mi yap 津波 velika hvilya sho zalivaye buhtu hvili dovzhinoyu bilshe 500 m yaki utvoryuyutsya v mori chi v okeani zazvichaj vnaslidok zemletrusiv chi viverzhen vulkaniv na dni Svitovogo okeanu abo padinnya asteroyidu tosho j ohoplyuyut usyu tovshu vodi 1 Na glibokij vodi cunami poshiryuyetsya zi shvidkistyu kilkasot kilometriv na godinu j zaznaye neznachnih vtrat energiyi Kacusika Hokusaj Ukijo e z seriyi 36 vidiv gori Fudzi 1832 Shema pidvodnogo zemletrusu ta viklikanogo nim cunamiCunami 26 grudnya 2004 roku v Indijskomu okeaniHvilya cunami v Ao Nang Tayiland 26 grudnya 2004 r Zmist 1 Zagalna harakteristika 2 Prichini cunami 3 Fizichne poyasnennya 4 Nebezpeka 5 Shkala intensivnosti cunami 6 Sistemi poperedzhennya cunami 7 Najbilshi cunami drugoyi polovini XX i pochatku XXI stolit 7 1 Druga polovina XX stolittya 7 2 XXI stolittya 8 Supercunami 8 1 Drevni slidi supercunami 9 Primitki 10 Div takozh 11 Dzherela 12 PosilannyaZagalna harakteristika RedaguvatiGolovna vidminnist cunami vid inshih vidiv hvil na vodi polyagaye v tomu sho ruhayetsya vsya tovsha vodi a ne lishe pripoverhovij shar U mori na velikij glibini cunami ne stanovlyat zagrozi dlya sudnoplavstva yih mozhna navit ne pomititi Odnak bilya berega koli glibina postupovo zmenshuyetsya cunami upovilnyuyetsya a visota hvili zrostaye vona peretvoryuyetsya na ruhomu stinu vodi Pid chas vihodu na milinu bilya berega yiyi visota mozhe syagnuti desyatkiv metriv Krim togo hvilya sho jde pid kutom do berega upovilnyuyetsya nerivnomirno i maye tendenciyu rozvertatisya do berega Cunami sposterigayutsya u bagatoh miscyah zemnoyi kuli ale najchastishe u zahidnij chastini Tihogo okeanu Bagato z nih suprovodzhuvalisya rujnuvannyam priberezhnih naselenih punktiv i lyudskimi zhertvami Zalezhno vid vidstani vid epicentru zemletrusu cunami prihodyat do uzberezhzhya za desyatki hvilin a to j godin Prichini cunami RedaguvatiPrichinoyu bilshosti cunami ye pidvodnij zemletrus pid chas yakogo vidbuvayetsya zsuv pidjom chi opuskannya dilyanki morskogo dna Zazvichaj vinikaye vid troh do p yati hvil druga abo tretya najsilnishi Same take cunami viniklo pid chas zemletrusu v Indoneziyi 2004 i same vono sprichinilo bilshu chastinu jogo zhertv i rujnuvan Krim togo prichinoyu cunami mozhe buti zsuv obval velikoyi kilkosti gruntu girskih porid bezposeredno v okean Najvidomishim prikladom takogo cunami ye gigantska hvilya u zatoci Lituya en Alyaska SShA sho vinikla 9 lipnya 1958 roku Vnaslidok zemletrusu lodovik Lituya obvalivsya u zatoku z visoti 900 metriv i viklikav na protilezhnomu kinci vuzkoyi zatoki hvilyu zavvishki 500 p yatsot metriv Ne mensh nebezpechnimi ye pidvodni zsuvi u deltah richok z visokimi nakopichennyami vidkladen Vulkanichni viverzhennya stvoryuyut blizko 5 vsih cunami Veliki pidvodni viverzhennya stvoryuyut takij zhe effekt yak i zemletrusi A pid chas potuzhnih vulkanichnih vibuhiv dovgi hvili utvoryuyutsya koli voda zapovnyuye kalderi porozhnini sho zalishilisya vid vivergnutogo materialu Klasichnij priklad cunami sho viniklo pid chas viverzhennya vulkana Krakatau 1883 roku V okolicyah Yavi j Sumatri visota hvil syagala 35 40 metriv cunami sposterigalosya na Cejloni bilya Pivdennogo berega Afriki i na misi Gorn Pivdenna Amerika Prichomu poblizu ostannogo majzhe odnochasno sposterigalosya dvi hvili odna oginala zemnu kulyu zi shodu na zahid a insha u protilezhnomu napryamku Rizki zmini povitryanogo tisku abo shvidki peresuvannya anomalij atmosfernogo tisku mozhut viklika ti meteocunami en Taki tipi hvil ye zagalnimi dlya vsogo svitu ale vidomi zdebilshogo pid svoyimi lokalnimi miscevimi nazvami Abiki Yaponiya kat Piccara Balearski ostrovi tosho Cunami mozhut viniknuti takozh vid potuzhnih pidvodnih abo nadvodnih vibuhiv ale voni zdebilshogo mayut lokalnij harakter Shob viklikati spravzhnye okeanske cunami potuzhnosti nayavnoyi yadernoyi abo termoyadernoyi zbroyi ne dostatno Hocha odnochasnij vibuh kilkoh potuzhnih vodnevih bomb roztashovanih uzdovzh deyakoyi liniyi na dni okeanu teoretichno mozhe viklikati cunami Prote viprobuvannya yadernoyi zbroyi zaboroneno mizhnarodnimi dogovorami Padinnya dosit znachnogo meteoritu asteroyidu abo kometi takozh mozhe prizvesti do cunami A oskilki kinetichna energiya takogo tila cherez jogo shvidkist mozhe perevishuvati energiyu sho vivilnyayetsya pid chas najpotuzhnishih zemletrusiv to padinnya na poverhnyu okeanu mozhe prizvesti do veletenskogo cunami sho bilya beregiv matime visotu ponad 100 m Pidvodni zsuvi lodu v Antarktidi v rezultati globalnoyi zmini klimatu na Zemli 2 Fizichne poyasnennya RedaguvatiHvili cunami mayut nadzvichajno dovgij period vid dvoh hvilin do godini ta vidpovidno veliku dovzhinu desyatki abo sotni kilometriv u toj chas yak zvichajni stvoreni vitrom hvili mayut period do 10 sekund ta dovzhinu hvili do 150 m Oskilki dovzhina hvili cunami nabagato bilsha za glibinu vodojmisha to do rozpovsyudzhennya takih hvil mozhna zastosuvati tak zvane nablizhennya milini hvilya na milini ruhayetsya iz shvidkistyu sho dorivnyuye kvadratnomu korenevi vid dobutku priskorennya vilnogo padinnya na glibinu vodojmishaV g H displaystyle V sqrt g cdot H nbsp de g displaystyle g nbsp priskorennya vilnogo padinnya 9 8 m s2 a H displaystyle H nbsp glibina Napriklad na glibini 4000 m shvidkist stanovitime blizko 200 m s 720 km god a na glibini 40 m lishe 20 m s 72 km god Najbilsha shvidkist ruhu cunami yaku vdalosya vimiryati stanovila 1000 km god Na ilyustraciyi cunami 2004 roku pokazano yak profil dna Indijskogo okeanu vplivaye na rozpovsyudzhennya hvil Energiya hvili cunami ye postijnoyu velichinoyu sho zalezhit vid yiyi visoti ta shvidkosti Nebezpeka RedaguvatiHvilya cunami visotoyu kilka metriv maye nabagato silnishu rujnivnu diyu nizh shtormovi hvili tiyeyi zh visoti Prichin sho viklikayut taki naslidki dekilka Pid chas shtormu vidbuvayetsya ruh lishe pripoverhovogo sharu vodi pid chas cunami ruhayetsya vsya tovsha Otzhe pid chas cunami na bereg vihlyupuyetsya nabagato bilshe vodi Shvidkist cunami nabagato bilsha shvidkosti vitrovih hvil navit bilya berega Otzhe kinetichna energiya nabagato bilsha Pid chas shtormu hvili zbilshuyutsya postupovo sho nadaye mozhlivist vidijti u bezpechne misce Do togo zh shtormovi poperedzhennya nadayut mozhlivist vzhiti zahodiv bezpeki evakuyuvatisya Cunami zh prihodit raptovo sistemi poperedzhennya cunami ye ne vsyudi i pracyuyut voni ne zavzhdi Cunami zazvichaj prihodit kilkoma hvilyami Persha hvilya ne najbilsha ale vona zmochuye poverhnyu suhodolu j zmenshuye opir dlya nastupnih Krim togo pislya pershoyi hvili lyudi inodi povertayutsya do berega dopomogti postrazhdalim ociniti zbitki ne zdogaduyuchis pro nastupni hvili interval mizh yakimi mozhe stanoviti vid kilkoh hvilin do godini Shkala intensivnosti cunami Redaguvati1 bal duzhe slabke Hvilya reyestruyetsya lishe priladami sho vimiryuyut zminu visoti rivnya morya 2 slabke Mozhe zatopiti plaske uzberezhzhya Yiyi pomichayut tilki dosvidcheni ribalki ta moryaki 3 serednoyi sili Pomichayetsya vsima sposterigachami Plaski uzberezhzhya zatopleno legki sudna mozhe buti vikinuto na bereg U girlah richok techiya mozhe zminitis na zvorotnu Portovi sporudi zaznayut nevelikih rujnuvan 4 silne Uzberezhzhya zatopleno priberezhni sporudi poshkodzheno Veliki vitrilniki i neveliki motorni sudna vikinuto na suhodil a zgodom znovu zmito v more Beregi zasmicheno ulamkami j smittyam 5 duzhe silne Primorski teritoriyi zatopleno Poshkodzheno moli Veliki sudna vikinuto na bereg Znachni zbitki u vnutrishnij chastini uzberezhzhya Use navkrugi vkrito ulamkami U girlah richok visoki shtormovi nagoni Lyudski zhertvi 6 katastrofichne cunami Povne spustoshennya uzberezhzhya ta prilegloyi teritoriyi Suhodil zatopleno na znachnu vidstan Poshkodzheno najbilshi korabli Znachna kilkist zhertv Sistemi poperedzhennya cunami Redaguvati nbsp Znak sho pokazuye shlyah evakuaciyi vid cunami na avtoshlyahu v Alberdini Vashington SShACunami mozhut prizvoditi do znachnih rujnuvan na uzberezhzhi ta ostrovah navit na vidstanyah de pochatkovij zemletrus reyestruyetsya lishe priladami Najbilshu zagrozu cunami stanovlyat dlya misc na uzberezhzhi okeaniv nepodalik sejsmichnih zon o Gayiti Yaponiya Filippini Ponad 80 usih cunami reyestruyutsya na periferiyi Tihogo okeanu Poshtovhi vid zemletrusu yaki fiksuyut sejsmografi peredayutsya po zemnij kori v dekilka raziv shvidshe vid ruhu hvili cunami Sistemi poperedzhennya cunami buduyutsya zdebilshogo na obrobci sejsmichnoyi informaciyi yaksho zemletrus maye magnitudu ponad 7 i jogo epicentr roztashovano pid vodoyu podayetsya poperedzhennya pro cunami Zalezhno vid regionu ta zaselenosti uzberezhzhya signali mozhut vidriznyatisya Dosit efektivnim sposobom dlya vstanovlennya nebezpeki cunami ye sposterezhennya za rivnem vodi z dopomogoyu moreografa prilad dlya avtomatichnogo zapisu kolivan rivnya vodi Znachni pidjomi rivnya v rajonah blizkih do zoni zemletrusu svidchat pro zagrozu dlya naselennya priberezhnih rajoniv Pevnim poperedzhennyam pro nadhodzhennya cunami mozhe sluzhiti raptovij vidstup vodi vid beregiv sho pereduye hvili Suttyevim momentom sistemi poperedzhennya ye informovanist naselennya Duzhe vazhlivo shob meshkanci uzberezhzhya uyavlyali yaku zagrozu stanovit cunami Napriklad v Yaponiyi isnuyut chislenni osvitni programi pro prirodni katastrofi a v Indoneziyi zdebilshogo ne znayut pro cunami sho j zumovilo veliku kilkist zhertv cunami 2004 v Indoneziyi roku popri te sho u meshkanciv ciyeyi krayini mav bi buti vidpovidnij dosvid Najbilshi cunami drugoyi polovini XX i pochatku XXI stolit RedaguvatiDruga polovina XX stolittya Redaguvati 5 11 1952 Syevero Kurilsk Rosiya Cunami sprichinene potuzhnim zemletrusom ocinka magnitudi za riznimi dzherelami stanovit vid 8 3 do 9 sho stavsya u Tihomu okeani za 130 kilometriv vid uzberezhzhya Kamchatki Tri hvili zavvishki do 15 18 metriv za riznimi dzherelami znishili misto Syevero Kurilsk ta zavdali zbitkiv nizci inshih naselenih punktiv Za oficijnimi danimi zaginuli ponad dvi tisyachi lyudej 9 03 1957 Alyaska SShA Cunami viklikane zemletrusom z magnitudoyu 8 6 sho stavsya na Andreyanivskih ostrovah Alyaska 3 yakij utvoriv dvi hvili iz serednoyu visotoyu 15 i 8 metriv vidpovidno Na ostrovi Kauayi hvilya syagala visoti 16 m Krim togo v rezultati zemletrusu prokinuvsya vulkan Vsevidova roztashovanij na ostrovi Umnak i yakij ne vivergavsya blizko 200 rokiv Cherez stihijne liho zaginulo ponad 300 osib 9 07 1958 zatoka Litujya pivdennij zahid Alyaski SShA Dokladnishe Megacunami u zatoci LituyaV rezultati zemletrusu magnitudoyu 7 8 4 z gir stavsya velikij zsuv gruntu U vodi zatoki zvalilos blizko 30 miljoniv kubichnih metriv kaminnya ta lodu 5 Ce privelo do utvorennya gigantskoyi hvili cunami visotoyu ponad 525 metriv 6 sho ruhalas zi shvidkistyu 160 km god 5 Vona vvazhayetsya najvishoyu hvileyu cunami sho vidoma lyudstvu 7 Zhertvami stihijnogo liha stali 5 lyudej 8 27 03 1964 Alyaska SShA Dokladnishe Velikij Alyaskinskij zemletrusNajbilshij na Alyasci zemletrus magnitudoyu 9 2 stavsya u zatoci Princa Vilyama sprichiniv cunami z dekilkoh hvil z najbilshoyu visotoyu 67 metriv Uzberezhzhya Alyaski zaznalo udariv p yati cunami Zavdyaki tomu sho persha hvilya ne viyavilasya najbilsh rujnivnoyu zhiteli priberezhnih mist vstigli evakuyuvatisya V rezultati katastrofi zaginulo 139 lyudej 9 17 07 1998 Sissano Papua Nova Gvineya Zemletrus z magnitudoyu 7 1 stavsya na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi ostrova Nova Gvineya viklikav potuzhnij pidvodnij zsuv gruntu yakij porodiv cunami u rezultati yakogo zaginulo 2183 osobi Maksimalna visota hvili syagala 15 m 10 XXI stolittya Redaguvati nbsp Poshirennya hvil cunami pislya zemletrusu u Yaponiyi 11 bereznya 2011 roku NOAA26 12 2004 Pivdenno Shidna Aziya Dokladnishe Zemletrus v Indijskomu okeani 2004 O 00 58 stavsya zemletrus v Indijskomu okeani odin z najpotuzhnishih magnitudoyu 9 1 sered zareyestrovanih sho sprichiniv najsmertonosnishe z usih vidomih cunami Visota hvil dosyagala vid 30 do 50 metriv Vid cunami postrazhdali 14 krayin Aziyi Indoneziya 180 tis osib zaginulo Shri Lanka ponad 31 tis osib zaginulo Tayiland ponad 5 tis zagiblih ta in ta Shidnoyi Afriki Somali ta in Zagalne chislo zagiblih stanovit 227898 osib 11 2 04 2007 Solomonovi ostrovi Cunami viklikane zemletrusom magnitudoyu 8 1 sho stavsya u pivdennij chastini Tihogo okeanu Visota hvil dosyagala 12 metriv Hvili u dekilka metriv visotoyu dosyagli i uzberezhzhya Novoyi Gvineyi Zhertvami cunami stali 50 lyudej 11 03 2011 Yaponiya Dokladnishe Velikij tohokuskij zemletrusSilnij zemletrus magnitudoyu 8 9 12 z epicentrom sho znahodivsya u 373 km na pivnichnij shid vid Tokio sprichiniv cunami z visotoyu hvili sho perevishuvala 40 metriv Za otrimanimi danimi gipocentr zemletrusu buv na glibini 32 km shidnishe vid pivnichnoyi chastini ostrova Honsyu 13 i prostyagavsya na vidstan do 500 km Krim togo zemletrus i viklikane nim cunami stali prichinoyu avariyi na Pershij Fukusimskij AES Stanom na 10 lipnya 2015 roku oficijne chislo zagiblih v rezultati zemletrusu ta cunami u 12 prefekturah Yaponiyi stanovit 15 892 osib 2 576 osib vvazhayutsya zniklimi bezvisti v 6 prefekturah 6 152 osib poraneno u 20 prefekturah 14 Supercunami RedaguvatiSupercunami ce padinnya na poverhnyu planeti nebesnih til Na dumku vchenih prostezhuyetsya zakonomirnist v rizkih klimatichnih zminah na kordoni plejstocenu ta golocenu i padinnyam velikih meteoritiv na zemnu poverhnyu v akvatoriyu okeaniv U deyakih doslidzhennyah predstavleni geologichni arheologichni ta istorichni svidchennya troh najbilshih klimatichnih katastrof yaki mozhlivo vidbuvalis na Zemli 12 900 4300 4500 rokiv tomu ta v 536 540 rr nashoyi eri Drevni slidi supercunami Redaguvati Mizhnarodna komanda arheologiv pid kerivnictvom fahivciv z Kolumbijskogo universitetu SShA robili doslidzhennya naslidkiv katastrofichnogo zsuvu gruntu sho stavsya v davninu v arhipelazi Kabo Verde i viklikav gigantske cunami zakinuv masivni valuni na velichezne plato Za slovami naukovciv taki podiyi nadzvichajno ridkisni ale razom z tim mozhut buti i nadzvichajno rujnivnimi yaksho voni traplyatsya poblizu naselenoyi priberezhnoyi zoni Sama katastrofa stalasya blizko 73 tis rokiv tomu bilya zahidnogo uzberezhzhya Afriki Vcheni vzhe vstanovili prichinu viverzhennya vulkana na Fogo odnomu z pivdennih ostroviv arhipelagu Slidi vibuhu na krayu kalderi vulkana dozvolyayut predstaviti velichinu girskoyi sekciyi yaka bula znishena nim Vibuh buv spravdi velicheznij Sogodni 160 kubichnih kilometriv porodi yaka kolis stanovila girskij shil znahoditsya na morskomu dni A na o Santyago na vidstani v 55 km vid nogo vcheni viyavili shari pisku prinesenogo cunami Krim togo vcheni viyavili na o Santyago chislenni valuni haotichno rozkidani po miscevosti Vchenimi bulo opisano 49 valuniv pochinayuchi vid porivnyano nevelikih i zakinchuyuchi velicheznimi brilami zavbilshki z vantazhivku i vagoyu bilshe 700 tonn Vcheni vvazhayut sho voni takozh z yavilisya tut v rezultati katastrofichnogo viverzhennya Beruchi do uvagi rozmiri valuniv visotu plato i relyef miscevosti voni pripustili sho cunami sho viniklo v rezultati viverzhennya vulkana moglo rozkidati valuni do misc visotoyu do 270 m nad rivnem morya azh do o Santyago V 1958 roci zafiksovano zemletrus na Alyasci yakij viklikav zsuv u buhti Litujya SShA visota cunami syagala zavvishki 525 m Ce bula najvisha hvilya iz zareyestrovanih dokumentalno Rujnivna sila raptovogo obvalennya shilu vulkanom chi pidvodnogo zsuvu sho viklikayut cunami vse she nedoocinena Hvili sho vinikayut v rezultati takih podij cilkom zdatni zrujnuvati cili mista Najbilsh nebezpechnimi miscyami vcheni viokremlyuyut najvishi tochki v Tihomu okeani de roztashovuyutsya tisyachi vulkanichnih ostrivciv Primitki Redaguvati Tegyul Mari Cunami bolshaya volna zalivayushaya buhtu ros Vcheni poperedzhayut pro gigantski cunami z Antarktidi Avtor Denis Korotinskij 09 07 2023 22 07 USGS Earthquake Hazards Program Andreanof Islands Alaska Magnitude 8 6 Significant Earthquake Natural Hazards National Centers for Environmental Information Procitovano 23 kvitnya 2016 a b Leonard L J Rogers G C Hyndman R D 2010 Open File 6552 Annotated bibliography of references relevant to tsunami hazard in Canada Geological Survey of Canada Natural Resources Canada s 247 249 USGS 4 veresnya 2009 PAGER CAT Earthquake Catalog Version 2008 06 1 United States Geological Survey Arhiv originalu za October 4 2016 Megacunami v zalive Litujya National Geographic Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 14 lipnya 2014 Coffman Jerry L von Hake Carl A red 1970 Earthquake History of the United States United States Department of Commerce Department of the Interior s 108 Publication 41 1 Tsunami Events Search sorted by Date Country National Geophysical Data Center Sissano Papua New Guinea earthquake and tsunami Arhivovano 2 lyutogo 2018 u Wayback Machine National Geophysical Data Center Magnitude 9 1 OFF THE WEST COAST OF SUMATRA U S Geological Survey Arhiv originalu za 17 serpnya 2012 Procitovano 26 serpnya 2012 Magnitude 8 9 Near the east coast of Honshu Japan 2011 3 11 05 46 23 UTC 11 03 2011 Arhiv originalu za 30 05 2012 Procitovano 11 bereznya 2011 11 March 2011 MW 9 0 Near the East Coast of Honshu Japan Tsunami Damage Situation and Police Countermeasures angl National Police Agency of Japan 10 lipnya 2015 Arhiv originalu za 23 chervnya 2017 Procitovano 2 lipnya 2015 Div takozh RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu CunamiMegacunami Zitknennya z kosmichnim tilom Hvili vbivci Bor hvilya Proyekt Seal Morska damba Spiski katastrofDzherela RedaguvatiHilchevskij V K Dubnyak S S Osnovi okeanologiyi V K Hilchevskij S S Dubnyak 2 ge vidannya dopovnene i pereroblene K VPC Kiyivskij universitet 2008 255 s ISBN 966 594 161 5 Karpenko H I Relyef morskih beregiv navch posib dlya vishih navch zakl N I Karpenko Lviv Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2009 309 s ISBN 978 966 613 687 2 Posilannya RedaguvatiCunami Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Cunami Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 2004 Asian Tsunami Satellite Images Before and After Amateur Camcorder Video Streams of the December 26 2004 tsunami that hit Sri Lanka Thailand and Indonesia search on tsunamis nedostupne posilannya z travnya 2019 Amateur photo Thailand Tsunami 2004 nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Animation of 1960 tsunami originating outside coast of Chile Animations of actual and simulated tsunami events from the NOAA Center for Tsunami Research CBC Digital Archives Canada s Earthquakes and Tsunamis Computer generated animation of a tsunami Origin of a Tsunami animation showing how the shifting of continental plates in the Indian Ocean created the catastrophe of December 26 2004 Photos and Videos of Humanitarian Assistance to Tsunami hit areas by the Singapore Armed Forces Tsunami Aftermath in Penang and Kuala Muda Kedah Satellite Images of Tsunami Affected Areas High resolution satellite images showing the effects of the 2004 tsunami on the affected areas in Indonesia Thailand and Nicobar island of India The Survivors A moving travelogue full of stunning images along the tsunami ravaged South Western Coast of India Unavailable A S Alekseev V K Gusyakov O vozmozhnosti kosmogennyh cunami v mirovom okeane Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Cunami amp oldid 39899681