www.wikidata.uk-ua.nina.az

Комета У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Коме та від грец χομήτης волохатий від грец χόμη во

Комета

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Комета (значення).

Коме́та (від грец. χομήτης — волохатий, від грец. χόμη — волосся) — мале тіло Сонячної системи, яке обертається навколо Сонця і має так звану кому (атмосферу) і/або хвіст. Кома і хвіст комети — це наслідки випаровування поверхні ядра комети під дією сонячного випромінювання. Ядро складається з льоду та дрібних пористих кам'янистих частинок. Ядра мають діаметри від кількох сотень метрів до десятків кілометрів.

Комета С/1995 O1 (Гейла — Боппа). Спостереження 29 березня 1997 року в Пазині, Хорватія.

Вважається, що комети здебільшого знаходяться у двох великих резервуарах: хмарі Оорта та поясі Койпера. Хмара Оорта (яка розміщена на відстанях від кількох тисяч до кількох десятків чи сотень тисяч астрономічних одиниць), як передбачається, містить порядку 1012 комет. Загальна маса хмари Оорта складає від 1 до 50 M⊕. Пояс Койпера, який розташований далеко за межами орбіти Нептуна, містить 5—10×109 комет із загальною масою 0,1 M⊕.

Анімація руху комети по еліптичній орбіті навколо зірки. Блакитним кольором позначено газовий хвіст, сірим — твердотілий хвіст.

Походження

Комети з'являються з периферії Сонячної системи, тому їхні орбіти постійно змінюються під впливом гравітації основних планет. Унаслідок цього деякі з комет переходять на близько-сонячні орбіти і Сонце знищує їх, коли вони наближаються до нього, інші крижані брили назавжди залишають Сонячну систему. Яскрава комета — одне з найцікавіших космічних явищ і завжди привертає увагу.

Вважають, що комети походять із хмари Оорта, розташованої на великій відстані від Сонця; вона складається із «решток», що залишилися після конденсації сонячної туманності. Зовнішні краї цієї хмари досить холодні для того, щоб вода існувала там у твердому (а не газоподібному) стані. Тіла, розташовані на закраїнах Сонячної системи, з правила, складаються з летких речовин (водяних, метанових та інших льодів), що випаровуються при підлітанні до Сонця.

Усього виявлено понад 400 короткоперіодичних комет. З них близько 200 спостерігалося в більш ніж одному проходженні перигелію. Багато з них входить до так званих сімейств. Наприклад, приблизно 50 найкороткоперіодичніших комет (їхній повний оберт навколо Сонця триває 3—10 років) утворюють сімейство Юпітера. Дещо менші сімейства — Сатурна, Урана та Нептуна (до останнього, зокрема, належить знаменита комета Галлея).

Комети, що виринають із глибини космосу, виглядають як туманні об'єкти, за якими тягнеться хвіст, що його довжина іноді сягає мільйонів кілометрів. Ядро комети — це тіло з твердих частинок і льоду, оповите туманною оболонкою, яка називається комою. Ядро діаметром у кілька кілометрів може мати навколо себе кому у 80 тис. км у поперечнику. Потоки сонячних променів вибивають частинки газу з коми і відкидають їх назад, витягаючи в довгий димчастий хвіст, який тягнеться за нею в просторі.

Яскравість комет дуже сильно залежить від їхньої відстані до Сонця. Лише дещиця з усіх наявних комет наближається до Сонця і Землі настільки, щоб їх можна було побачити неозброєним оком. Найпомітніші з них іноді називають «Великими кометами».

Астрономи пояснюють настільки різні форми кометних хвостів у такий спосіб. Матеріал, з якого складаються комети, має неоднаковий склад та властивості, тому й по-різному реагує на сонячне випромінювання. Таким чином, хвости космічних мандрівниць набувають різної форми.

Хвости комет різняться за довжиною та формою. У деяких комет вони тягнуться через усе небо. Наприклад, хвіст комети, що з'явилася в 1944 році, був завдовжки 20 млн км. А комета C/1680 V1 мала хвіст, що протягнувся на 240 млн км. Також були зафіксовані випадки відділення хвоста від комети.

Теорію хвостів і форм комет розробив наприкінці XIX століття російський астроном Федір Бредіхін (1831—1904). Йому ж належить і класифікація кометних хвостів, що використовувалася в тогочасній астрономії. Бредіхін запропонував відносити хвости комет до трьох основних типів: прямі та вузькі, направлені прямо від Сонця; широкі й трохи викривлені, що ухиляються від Сонця; короткі, сильно відхилені від центрального світила.

Астероїди походять з іншого джерела, але дуже старі комети, які втратили весь матеріал для випаровування, можуть дуже нагадувати астероїди.

Відкриття сотень гігантських комет, названих кентаврами, у зовнішній планетній системі за останні два десятиліття означає, що ці об'єкти представляють набагато більшу небезпеку для життя, ніж астероїди, як звітує команда астрономів.

Будова комет

Основні газові складові комет

Атоми Молекули Іони
Н Н2O H2O+
О О2 H3O+
С С3 OH+
S CN CO+
Na СН CO2+
Fe СО CH+
Co HCN CN+
Ni CH3CN
H2CO
Комета Голмса (17P/Holmes) у 2007 році, праворуч блакитним видно іонізований газ.
Видимий хвіст може складатися з двох частин: газового і пилового

Як правило, комети складаються з «голови» — невеликого яскравого згустку-ядра, що оточена світлою туманною оболонкою (комою), яка складається з газу та пилу.

Тривале існування низки періодичних комет, що багаторазово пролітали поблизу Сонця, пояснюється незначною втратою речовини при кожному прольоті (через утворення пористого теплоізоляційного шару на поверхні ядер або наявності в ядрах тугоплавких речовин).

Ядро

Ядро — тверда частина комети, що має порівняно невеликий розмір. Навколо ядра активної комети (при його наближенні до Сонця) утворюється кома.

Ядра комет складаються з льоду з додаванням космічного пилу і заморожених летких сполук: монооксиду та діоксиду вуглецю, метану, аміаку

Кома

Кома — хмара пилу й газу, що оточує ядро комети. Кома та ядро утворюють «голову» комети. Із наближенням комети до Сонця «голова» збільшується, інколи з'являється хвіст.

Кома комети має кулясту форму й іноді простягається на 100 тис. — 1,4 млн км від ядра.

Хвіст

У комет із наближенням до Сонця утворюється «хвіст» — слабка світна смуга, що в результаті дії сонячного вітру найчастіше спрямована у протилежну від Сонця сторону.

Хвости комет розрізняються довжиною й формою, не мають різких обрисів і практично прозорі — крізь них добре видні зірки, — тому що утворені з надзвичайно розрідженої речовини. Склад її різноманітний: газ чи дрібний пил, або ж суміш того й того. Цей пил схожий з астероїдним матеріалом сонячної системи, що з'ясувалося в результаті дослідження комети Вільда (2) космічним апаратом «Стардаст» («Зоряний пил»). По суті, це «видиме ніщо»: людина може спостерігати хвости комет тільки тому, що газ і пил світяться. При цьому світіння газу пов'язане з його йонізацією ультрафіолетовими променями й потоками часток, що викидаються із сонячної поверхні, а пил просто розсіює сонячне світло.

Вивчення комет

Зображення комети Цезаря на римській монеті Октавіана Августа

Давній світ

В Україні

У народі комети називали «мітлами» і «віхами». Слово комета, що походить від лат. cometa (від дав.-гр. κομήτης — «хвостата») на початок XX ст. вже узвичаїлося в народному мовленні.

Таблиця кількості відкритих комет по десятиліттях

Кількість відкритих комет по десятиліттях
1800—1809 1810—1819 1820—1829 1830—1839 1840—1849 1850—1859 1860—1869 1870—1879 1880—1889 1890—1899
7 9 15 7 24 26 25 23 39 31
1900—1909 1910—1919 1920—1929 1930—1939 1940—1949 1950—1959 1960—1969 1970—1979 1980—1989 1990—1999
24 24 21 25 39 32 36 51 85 404
2000—2009 2010—2019 2020—2029 2030—2039 2040—2049 2050—2059 2060—2069 2070—2079 2080—2089 2090—2099
1541 531

Комети зблизька

Докладне уявлення про них астрономи отримали завдяки успішним «візитам» в 1986 до комети Галлея радянських космічних апаратів «Вега-1», «Вега-2» та європейського «Джотто». Прилади, встановлені на цих апаратах, передали на Землю зображення ядра комети й різноманітних відомостей про її оболонку. Виявилося, що ядро комети Галлея складається в основному зі звичайної криги (з невеликими вкрапленнями вуглекислих і метанових льодів), а також пилових часток. Саме вони утворюють оболонку комети, а з наближенням її до Сонця частина з них — під тиском сонячного вітру — переходить у хвіст.

Ядро комети Галлея має неправильну форму; його розміри дорівнюють кільком кілометрам: 14 — у довжину, 7,5 — у ширину; обертається ядро навколо своєї осі, що майже перпендикулярно площині орбіти комети. Період обертання дорівнює 53 години.

Ядро комети Темпеля 1 (фото апарату «Діп імпакт»)

У 2005 році космічний апарат НАСА Deep Impact («Глибоке зіткнення») наблизився до комети Темпеля 1, і за допомогою апарату Impactor («Ударник»), що відділився від основного КА, на величезній швидкості 10,3 км/с (37 000 км/год) зіштовхнувся з кометою, протаранив комету та передав зображення її поверхні.

Обробка даних, отриманих при спостереженні цього зіткнення, показала, що речовина верхнього шару комети сильно відрізняється від того, що там очікували виявити. Вважалося, що її ядро являє собою величезну брилу льоду із вкрапленням кам'яних гірських порід, у вигляді дрібних уламків. Насправді виявилося, що ядро комети складається з дуже пухкого матеріалу, що нагадує навіть не купу каменів, а величезну брилу пилу, пори в якому становлять 80 %.

Коли відбулося зіткнення зонда з ядром комети, то викинута речовина злетіла вузьким високим стовпом. Таке можливо лише при дуже пухкому й легкому ґрунті. Результати цього ефектного експерименту в космосі привели до появи нової моделі будови ядра комет. У минулому ядро вважали забрудненою сніжною кулею або засніженою кам'яною брилою, а тепер його розглядають як досить пухке тіло, трохи подовженої форми, що складається з пилу. Залишається незрозумілим, як у такій «пухнатій» субстанції можуть зберігатися кратери, пагорби й різкі уступи поверхні, які чітко видні на знімках ядра комети Темпеля-1, отриманих як із самої станції Deep Impact, так і з ударного апарата, що передав останні зображення незадовго до зіткнення. На цих докладних знімках видно, що поверхня не згладжена й не покрита пилом — вона має досить виразні, різкі форми рельєфу й виглядає приблизно так само, як поверхня Місяця, — з безліччю кратерів і невеликих пагорбів.

Комети і планети

Маси комет приблизно в мільярд разів менше маси Землі (5,9737×1025 кг), щільність речовини хвостів комет наближається до нуля. Хвости «небесних гостей» майже не впливають на планети Сонячної системи. У травні 1910 Земля проходила крізь хвіст комети Галлея, ніяких пов'язаних з цим змін на планеті та в русі планети не відмічено.

Зіткнення великої комети з планетою призводить до великомасштабних наслідків в атмосфері, магнітосфері, кліматі останньої. Гарним і досить якісно дослідженим прикладом такого зіткнення було зіткнення уламків комети Шумейкерів — Леві 9 з Юпітером в липні 1994 року. Ця комета підійшла занадто близько до Юпітера й була попросту розірвана його гравітаційним полем на 23 фрагменти розміром до 2 км. Ці уламки, розтягнувшись в одну лінію 1,1 млн км (це втроє більше, ніж від Землі до Місяця), продовжували свій політ назустріч Юпітерові, поки не зіштовхнулися з ним. Цілий тиждень, з 16 по 22 липня 1994 року, тривав кометопад. Один за одним відбувалися гігантські спалахи, коли черговий уламок комети входив в атмосферу Юпітера з гігантською швидкістю 64 км/с (230 тисяч км/год). У процесі падіння порушення в структурі радіаційних поясів навколо планети досягли такого ступеня, що над Юпітером з'явилося дуже інтенсивне полярне сяйво.

Космічні дослідження

Комета Відвідання Примітки
Назва Рік відкриття Космічний апарат Дата Відстань зближення (км)
21P/Джакобіні — Ціннера 1900 «Міжнародний дослідник комет» 1985 7800 Проліт
Комета Галлея Відомі з давніх часів (не пізніше 240 р. до н. е.); періодичність появи відкрита у 1705 г. «Вега-1» 1986 8889 Зближення
Комета Галлея «Вега-2» 1986 8030 Зближення
Комета Галлея «Суйсей» 1986 151000 Зближення
Комета Галлея «Джотто» 1986 596 Зближення
26P/Грігга — Скьєллерупа 1902 «Джотто» 1992 200 Зближення
19P/Бореллі 1904 Deep Space 1 2001 ? Зближення
81P/Вільда 1978 «Стардаст» 2004 240 Зближення; повернення зразків на Землю
9P/Темпеля 1867 «Діп Імпакт» 2005 0 Зближення; зіткнення спеціального модуля (ударника) з ядром
103P/Хартлі 1986 «Діп Імпакт» 2010 700 Зближення
9P/Темпеля 1867 «Стардаст» 2011 181 Зближення
67P/Чурюмова — Герасименко 1969 «Розетта» 2014 0 Вихід на орбіту в якості квазісупутника; перша в історії м'яка посадка на комету (модуль «Філи»)

Найцікавішим дослідженням, мабуть, стала місія Європейського космічного агентства до комети Чурюмова-Герасименко (яка була відкрита в 1969 році співробітником Київського університету Климом Івановичем Чурюмовим та аспіранткою Світланою Іванівною Герасименко). Цей новий етап у вивченні комет почався в 2004 році запуском автоматичної станції Rosetta. Станція Rosetta уперше стала штучним супутником комети і приблизно два роки рухалася разом з нею, фіксуючи відомості про те, як у міру наближення до Сонця нагрівається поверхня кометного ядра, викидаючи речовину, з якого виникає й виростає газово-пиловий хвіст.

Станція підійшла до комети у 2014 далеко від Сонця — у холодній області, де в комети ще немає хвоста. Потім від станції відділився невеликий посадковий модуль Philae і вперше в історії здійснив посадку на кометне ядро. Процес посадки на комету схожий на стикування космічних апаратів, а не на приземлення. Швидкість посадкового модуля зменшується до 0,7 м/с (2,5 км/год), що менше швидкості пішохода. Адже сила тяжіння на кометному ядрі, діаметр якого дорівнює 5 км, зовсім невелика, і апарат може просто відскочити від поверхні назад у космос, якщо буде рухатися занадто швидко. Після зіткнення з кометою посадковий модуль прикріпився «сухопутним якорем», що нагадує гарпун. Надалі «якір» удержував його на кометі, коли той почав буріння поверхні мініатюрною буровою установкою. Отриманий зразок речовини проаналізований міні-лабораторією, що перебував усередині Philae. Відеокамера, установлена зовні, показала ландшафт кометного ядра й те, що відбувається на ньому при викидах газових струменів з надр. Настільки докладна інформація надійшла вперше й дає пояснення тому, як улаштовано і з чого складається кометне ядро.

Див. також

Структура комет

Виноски

  1. К. І. Чурюмов. Комети // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — ISBN 978-966-02-7304-7.
  2. Stern, S.A. The evolution of comets in the Oort cloud and Kuiper belt // Nature. — 2003. — Вип. 424. — № 6949. — С. 639–642.
  3. База даних НАСА. Архів оригіналу за 20 Серпня 2011. Процитовано 11 Лютого 2010. 
  4. Royal Astronomical Society (RAS). «Giant comets could pose danger to life on Earth.» ScienceDaily. 22 December 2015. ScienceDaily [ 24 Грудня 2015 у Wayback Machine.]
  5. Комета [ 10 Вересня 2017 у Wayback Machine.] | Энциклопедия «Кругосвет»
  6. Гнедин Ю. Н. . Архів оригіналу за 10 Вересня 2017. Процитовано 9 Вересня 2017. 
  7. Дональд К. 2005. Комети (World Book Online референтний центр Ядро має досить низьке альбедо, близько 4 %
  8. . Архів оригіналу за 26 січня 2010. Процитовано 12 квітня 2013. 
  9. Мітла // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  10. Віха // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  11. Комета // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  12. Elements.comet — JPL Solar System Dynamics — NASA. Архів оригіналу за 20 Серпня 2011. Процитовано 11 Лютого 2010. 
  13. Stephenson F. R., Yau K. K. C. (May 1985). Far eastern observations of Halley’s comet: 240 BC to AD 1368. Journal of the British Interplanetary Society 38: 195—216. ISSN 0007-084X. 

Література

  • Лиза Рэндалл. Тёмная материя и динозавры: Удивительная взаимосвязь событий во Вселенной = Lisa Randall: "Dark Matter and the Dinosaurs: The Astounding Interconnectedness of the Universe". — М. : Альпина Нон-фикшн, 2016. — 506 p. — ISBN 978-5-91671-646-7.
  • Всехсвятский С. К. Природа и происхождение комет и метеорного вещества. Москва, 1967
  • Шульман Л. М. Динамика кометных атмосфер. Нейтральный газ. К., 1972
  • Всехсвятский С. К., Ильчишина Н. И. Физические характеристики комет 1965–1970 гг. Москва, 1974
  • Цесевич В. П. Что и как наблюдать на небе. 6-е изд. Москва, 1984
  • K. Donald. Comets. New York, 1991; Comets ІІ. Tempe, 2004
  • Чурюмов К. І., Кручиненко В. Г., Чурюмова Т. К. Космічна загроза і кінець світу: реальність і міфи. К., 2012
  • Чурюмов К. И. Исследования комет и космогония солнечной системы // Земля и Вселенная. 2013. № 1.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Комета
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kometa znachennya Kome ta vid grec xomhths volohatij vid grec xomh volossya 1 male tilo Sonyachnoyi sistemi yake obertayetsya navkolo Soncya i maye tak zvanu komu atmosferu i abo hvist Koma i hvist kometi ce naslidki viparovuvannya poverhni yadra kometi pid diyeyu sonyachnogo viprominyuvannya Yadro skladayetsya z lodu ta dribnih poristih kam yanistih chastinok Yadra mayut diametri vid kilkoh soten metriv do desyatkiv kilometriv Kometa S 1995 O1 Gejla Boppa Sposterezhennya 29 bereznya 1997 roku v Pazini Horvatiya Vvazhayetsya sho kometi zdebilshogo znahodyatsya u dvoh velikih rezervuarah hmari Oorta ta poyasi Kojpera Hmara Oorta yaka rozmishena na vidstanyah vid kilkoh tisyach do kilkoh desyatkiv chi soten tisyach astronomichnih odinic yak peredbachayetsya mistit poryadku 1012 komet Zagalna masa hmari Oorta skladaye vid 1 do 50 M Poyas Kojpera yakij roztashovanij daleko za mezhami orbiti Neptuna mistit 5 10 109 komet iz zagalnoyu masoyu 0 1 M 2 Animaciya ruhu kometi po eliptichnij orbiti navkolo zirki Blakitnim kolorom poznacheno gazovij hvist sirim tverdotilij hvist Zmist 1 Pohodzhennya 2 Budova komet 2 1 Yadro 2 2 Koma 2 3 Hvist 3 Vivchennya komet 3 1 Davnij svit 3 2 V Ukrayini 3 3 Tablicya kilkosti vidkritih komet po desyatilittyah 4 Kometi zblizka 5 Kometi i planeti 6 Kosmichni doslidzhennya 7 Div takozh 8 Struktura komet 9 Vinoski 10 Literatura 11 PosilannyaPohodzhennya RedaguvatiKometi z yavlyayutsya z periferiyi Sonyachnoyi sistemi tomu yihni orbiti postijno zminyuyutsya pid vplivom gravitaciyi osnovnih planet Unaslidok cogo deyaki z komet perehodyat na blizko sonyachni orbiti i Sonce znishuye yih koli voni nablizhayutsya do nogo inshi krizhani brili nazavzhdi zalishayut Sonyachnu sistemu Yaskrava kometa odne z najcikavishih kosmichnih yavish i zavzhdi privertaye uvagu Vvazhayut sho kometi pohodyat iz hmari Oorta roztashovanoyi na velikij vidstani vid Soncya vona skladayetsya iz reshtok sho zalishilisya pislya kondensaciyi sonyachnoyi tumannosti Zovnishni krayi ciyeyi hmari dosit holodni dlya togo shob voda isnuvala tam u tverdomu a ne gazopodibnomu stani Tila roztashovani na zakrayinah Sonyachnoyi sistemi z pravila skladayutsya z letkih rechovin vodyanih metanovih ta inshih lodiv sho viparovuyutsya pri pidlitanni do Soncya Usogo viyavleno ponad 400 korotkoperiodichnih komet 3 Z nih blizko 200 sposterigalosya v bilsh nizh odnomu prohodzhenni perigeliyu Bagato z nih vhodit do tak zvanih simejstv Napriklad priblizno 50 najkorotkoperiodichnishih komet yihnij povnij obert navkolo Soncya trivaye 3 10 rokiv utvoryuyut simejstvo Yupitera Desho menshi simejstva Saturna Urana ta Neptuna do ostannogo zokrema nalezhit znamenita kometa Galleya Kometi sho virinayut iz glibini kosmosu viglyadayut yak tumanni ob yekti za yakimi tyagnetsya hvist sho jogo dovzhina inodi syagaye miljoniv kilometriv Yadro kometi ce tilo z tverdih chastinok i lodu opovite tumannoyu obolonkoyu yaka nazivayetsya komoyu Yadro diametrom u kilka kilometriv mozhe mati navkolo sebe komu u 80 tis km u poperechniku Potoki sonyachnih promeniv vibivayut chastinki gazu z komi i vidkidayut yih nazad vityagayuchi v dovgij dimchastij hvist yakij tyagnetsya za neyu v prostori Yaskravist komet duzhe silno zalezhit vid yihnoyi vidstani do Soncya Lishe deshicya z usih nayavnih komet nablizhayetsya do Soncya i Zemli nastilki shob yih mozhna bulo pobachiti neozbroyenim okom Najpomitnishi z nih inodi nazivayut Velikimi kometami Astronomi poyasnyuyut nastilki rizni formi kometnih hvostiv u takij sposib Material z yakogo skladayutsya kometi maye neodnakovij sklad ta vlastivosti tomu j po riznomu reaguye na sonyachne viprominyuvannya Takim chinom hvosti kosmichnih mandrivnic nabuvayut riznoyi formi Hvosti komet riznyatsya za dovzhinoyu ta formoyu U deyakih komet voni tyagnutsya cherez use nebo Napriklad hvist kometi sho z yavilasya v 1944 roci buv zavdovzhki 20 mln km A kometa C 1680 V1 mala hvist sho protyagnuvsya na 240 mln km Takozh buli zafiksovani vipadki viddilennya hvosta vid kometi Teoriyu hvostiv i form komet rozrobiv naprikinci XIX stolittya rosijskij astronom Fedir Bredihin 1831 1904 Jomu zh nalezhit i klasifikaciya kometnih hvostiv sho vikoristovuvalasya v togochasnij astronomiyi Bredihin zaproponuvav vidnositi hvosti komet do troh osnovnih tipiv pryami ta vuzki napravleni pryamo vid Soncya shiroki j trohi vikrivleni sho uhilyayutsya vid Soncya korotki silno vidhileni vid centralnogo svitila Asteroyidi pohodyat z inshogo dzherela ale duzhe stari kometi yaki vtratili ves material dlya viparovuvannya mozhut duzhe nagaduvati asteroyidi Vidkrittya soten gigantskih komet nazvanih kentavrami u zovnishnij planetnij sistemi za ostanni dva desyatilittya oznachaye sho ci ob yekti predstavlyayut nabagato bilshu nebezpeku dlya zhittya nizh asteroyidi yak zvituye komanda astronomiv 4 Budova komet RedaguvatiOsnovni gazovi skladovi komet 5 6 Atomi Molekuli IoniN N2O H2O O O2 H3O S S3 OH S CN CO Na SN CO2 Fe SO CH Co HCN CN Ni CH3CNH2CO Kometa Golmsa 17P Holmes u 2007 roci pravoruch blakitnim vidno ionizovanij gaz Vidimij hvist mozhe skladatisya z dvoh chastin gazovogo i pilovogoYak pravilo kometi skladayutsya z golovi nevelikogo yaskravogo zgustku yadra sho otochena svitloyu tumannoyu obolonkoyu komoyu yaka skladayetsya z gazu ta pilu Trivale isnuvannya nizki periodichnih komet sho bagatorazovo prolitali poblizu Soncya poyasnyuyetsya neznachnoyu vtratoyu rechovini pri kozhnomu proloti cherez utvorennya poristogo teploizolyacijnogo sharu na poverhni yader abo nayavnosti v yadrah tugoplavkih rechovin Yadro Redaguvati Dokladnishe Yadro kometiYadro tverda chastina kometi sho maye porivnyano nevelikij rozmir Navkolo yadra aktivnoyi kometi pri jogo nablizhenni do Soncya utvoryuyetsya koma Yadra komet skladayutsya z lodu z dodavannyam kosmichnogo pilu i zamorozhenih letkih spoluk monooksidu ta dioksidu vuglecyu metanu amiaku 7 Koma Redaguvati Dokladnishe Koma astronomiya Koma hmara pilu j gazu sho otochuye yadro kometi Koma ta yadro utvoryuyut golovu kometi Iz nablizhennyam kometi do Soncya golova zbilshuyetsya inkoli z yavlyayetsya hvist Koma kometi maye kulyastu formu j inodi prostyagayetsya na 100 tis 1 4 mln km vid yadra 8 Hvist Redaguvati Dokladnishe Hvist kometiU komet iz nablizhennyam do Soncya utvoryuyetsya hvist slabka svitna smuga sho v rezultati diyi sonyachnogo vitru najchastishe spryamovana u protilezhnu vid Soncya storonu Hvosti komet rozriznyayutsya dovzhinoyu j formoyu ne mayut rizkih obrisiv i praktichno prozori kriz nih dobre vidni zirki tomu sho utvoreni z nadzvichajno rozridzhenoyi rechovini Sklad yiyi riznomanitnij gaz chi dribnij pil abo zh sumish togo j togo Cej pil shozhij z asteroyidnim materialom sonyachnoyi sistemi sho z yasuvalosya v rezultati doslidzhennya kometi Vilda 2 kosmichnim aparatom Stardast Zoryanij pil Po suti ce vidime nisho lyudina mozhe sposterigati hvosti komet tilki tomu sho gaz i pil svityatsya Pri comu svitinnya gazu pov yazane z jogo jonizaciyeyu ultrafioletovimi promenyami j potokami chastok sho vikidayutsya iz sonyachnoyi poverhni a pil prosto rozsiyuye sonyachne svitlo Vivchennya komet Redaguvati Zobrazhennya kometi Cezarya na rimskij moneti Oktaviana AvgustaDavnij svit Redaguvati V Ukrayini Redaguvati U narodi kometi nazivali mitlami 9 i vihami 10 Slovo kometa sho pohodit vid lat cometa vid dav gr komhths hvostata na pochatok XX st vzhe uzvichayilosya v narodnomu movlenni 11 Tablicya kilkosti vidkritih komet po desyatilittyah Redaguvati Kilkist vidkritih komet po desyatilittyah 12 1800 1809 1810 1819 1820 1829 1830 1839 1840 1849 1850 1859 1860 1869 1870 1879 1880 1889 1890 18997 9 15 7 24 26 25 23 39 311900 1909 1910 1919 1920 1929 1930 1939 1940 1949 1950 1959 1960 1969 1970 1979 1980 1989 1990 199924 24 21 25 39 32 36 51 85 4042000 2009 2010 2019 2020 2029 2030 2039 2040 2049 2050 2059 2060 2069 2070 2079 2080 2089 2090 20991541 531Kometi zblizka RedaguvatiDokladne uyavlennya pro nih astronomi otrimali zavdyaki uspishnim vizitam v 1986 do kometi Galleya radyanskih kosmichnih aparativ Vega 1 Vega 2 ta yevropejskogo Dzhotto Priladi vstanovleni na cih aparatah peredali na Zemlyu zobrazhennya yadra kometi j riznomanitnih vidomostej pro yiyi obolonku Viyavilosya sho yadro kometi Galleya skladayetsya v osnovnomu zi zvichajnoyi krigi z nevelikimi vkraplennyami vuglekislih i metanovih lodiv a takozh pilovih chastok Same voni utvoryuyut obolonku kometi a z nablizhennyam yiyi do Soncya chastina z nih pid tiskom sonyachnogo vitru perehodit u hvist Yadro kometi Galleya maye nepravilnu formu jogo rozmiri dorivnyuyut kilkom kilometram 14 u dovzhinu 7 5 u shirinu obertayetsya yadro navkolo svoyeyi osi sho majzhe perpendikulyarno ploshini orbiti kometi Period obertannya dorivnyuye 53 godini Yadro kometi Tempelya 1 foto aparatu Dip impakt U 2005 roci kosmichnij aparat NASA Deep Impact Gliboke zitknennya nablizivsya do kometi Tempelya 1 i za dopomogoyu aparatu Impactor Udarnik sho viddilivsya vid osnovnogo KA na velicheznij shvidkosti 10 3 km s 37 000 km god zishtovhnuvsya z kometoyu protaraniv kometu ta peredav zobrazhennya yiyi poverhni Obrobka danih otrimanih pri sposterezhenni cogo zitknennya pokazala sho rechovina verhnogo sharu kometi silno vidriznyayetsya vid togo sho tam ochikuvali viyaviti Vvazhalosya sho yiyi yadro yavlyaye soboyu velicheznu brilu lodu iz vkraplennyam kam yanih girskih porid u viglyadi dribnih ulamkiv Naspravdi viyavilosya sho yadro kometi skladayetsya z duzhe puhkogo materialu sho nagaduye navit ne kupu kameniv a velicheznu brilu pilu pori v yakomu stanovlyat 80 Koli vidbulosya zitknennya zonda z yadrom kometi to vikinuta rechovina zletila vuzkim visokim stovpom Take mozhlivo lishe pri duzhe puhkomu j legkomu grunti Rezultati cogo efektnogo eksperimentu v kosmosi priveli do poyavi novoyi modeli budovi yadra komet U minulomu yadro vvazhali zabrudnenoyu snizhnoyu kuleyu abo zasnizhenoyu kam yanoyu briloyu a teper jogo rozglyadayut yak dosit puhke tilo trohi podovzhenoyi formi sho skladayetsya z pilu Zalishayetsya nezrozumilim yak u takij puhnatij substanciyi mozhut zberigatisya krateri pagorbi j rizki ustupi poverhni yaki chitko vidni na znimkah yadra kometi Tempelya 1 otrimanih yak iz samoyi stanciyi Deep Impact tak i z udarnogo aparata sho peredav ostanni zobrazhennya nezadovgo do zitknennya Na cih dokladnih znimkah vidno sho poverhnya ne zgladzhena j ne pokrita pilom vona maye dosit virazni rizki formi relyefu j viglyadaye priblizno tak samo yak poverhnya Misyacya z bezlichchyu krateriv i nevelikih pagorbiv Kometi i planeti RedaguvatiMasi komet priblizno v milyard raziv menshe masi Zemli 5 9737 1025 kg shilnist rechovini hvostiv komet nablizhayetsya do nulya Hvosti nebesnih gostej majzhe ne vplivayut na planeti Sonyachnoyi sistemi U travni 1910 Zemlya prohodila kriz hvist kometi Galleya niyakih pov yazanih z cim zmin na planeti ta v rusi planeti ne vidmicheno Zitknennya velikoyi kometi z planetoyu prizvodit do velikomasshtabnih naslidkiv v atmosferi magnitosferi klimati ostannoyi Garnim i dosit yakisno doslidzhenim prikladom takogo zitknennya bulo zitknennya ulamkiv kometi Shumejkeriv Levi 9 z Yupiterom v lipni 1994 roku Cya kometa pidijshla zanadto blizko do Yupitera j bula poprostu rozirvana jogo gravitacijnim polem na 23 fragmenti rozmirom do 2 km Ci ulamki roztyagnuvshis v odnu liniyu 1 1 mln km ce vtroye bilshe nizh vid Zemli do Misyacya prodovzhuvali svij polit nazustrich Yupiterovi poki ne zishtovhnulisya z nim Cilij tizhden z 16 po 22 lipnya 1994 roku trivav kometopad Odin za odnim vidbuvalisya gigantski spalahi koli chergovij ulamok kometi vhodiv v atmosferu Yupitera z gigantskoyu shvidkistyu 64 km s 230 tisyach km god U procesi padinnya porushennya v strukturi radiacijnih poyasiv navkolo planeti dosyagli takogo stupenya sho nad Yupiterom z yavilosya duzhe intensivne polyarne syajvo Kosmichni doslidzhennya RedaguvatiKometa Vidvidannya PrimitkiNazva Rik vidkrittya Kosmichnij aparat Data Vidstan zblizhennya km 21P Dzhakobini Cinnera 1900 Mizhnarodnij doslidnik komet 1985 7800 ProlitKometa Galleya Vidomi z davnih chasiv ne piznishe 240 r do n e 13 periodichnist poyavi vidkrita u 1705 g Vega 1 1986 8889 ZblizhennyaKometa Galleya Vega 2 1986 8030 ZblizhennyaKometa Galleya Sujsej 1986 151000 ZblizhennyaKometa Galleya Dzhotto 1986 596 Zblizhennya26P Grigga Skyellerupa 1902 Dzhotto 1992 200 Zblizhennya19P Borelli 1904 Deep Space 1 2001 Zblizhennya81P Vilda 1978 Stardast 2004 240 Zblizhennya povernennya zrazkiv na Zemlyu9P Tempelya 1867 Dip Impakt 2005 0 Zblizhennya zitknennya specialnogo modulya udarnika z yadrom103P Hartli 1986 Dip Impakt 2010 700 Zblizhennya9P Tempelya 1867 Stardast 2011 181 Zblizhennya67P Churyumova Gerasimenko 1969 Rozetta 2014 0 Vihid na orbitu v yakosti kvazisuputnika persha v istoriyi m yaka posadka na kometu modul Fili Najcikavishim doslidzhennyam mabut stala misiya Yevropejskogo kosmichnogo agentstva do kometi Churyumova Gerasimenko yaka bula vidkrita v 1969 roci spivrobitnikom Kiyivskogo universitetu Klimom Ivanovichem Churyumovim ta aspirantkoyu Svitlanoyu Ivanivnoyu Gerasimenko Cej novij etap u vivchenni komet pochavsya v 2004 roci zapuskom avtomatichnoyi stanciyi Rosetta Stanciya Rosetta upershe stala shtuchnim suputnikom kometi i priblizno dva roki ruhalasya razom z neyu fiksuyuchi vidomosti pro te yak u miru nablizhennya do Soncya nagrivayetsya poverhnya kometnogo yadra vikidayuchi rechovinu z yakogo vinikaye j virostaye gazovo pilovij hvist Stanciya pidijshla do kometi u 2014 daleko vid Soncya u holodnij oblasti de v kometi she nemaye hvosta Potim vid stanciyi viddilivsya nevelikij posadkovij modul Philae i vpershe v istoriyi zdijsniv posadku na kometne yadro Proces posadki na kometu shozhij na stikuvannya kosmichnih aparativ a ne na prizemlennya Shvidkist posadkovogo modulya zmenshuyetsya do 0 7 m s 2 5 km god sho menshe shvidkosti pishohoda Adzhe sila tyazhinnya na kometnomu yadri diametr yakogo dorivnyuye 5 km zovsim nevelika i aparat mozhe prosto vidskochiti vid poverhni nazad u kosmos yaksho bude ruhatisya zanadto shvidko Pislya zitknennya z kometoyu posadkovij modul prikripivsya suhoputnim yakorem sho nagaduye garpun Nadali yakir uderzhuvav jogo na kometi koli toj pochav burinnya poverhni miniatyurnoyu burovoyu ustanovkoyu Otrimanij zrazok rechovini proanalizovanij mini laboratoriyeyu sho perebuvav useredini Philae Videokamera ustanovlena zovni pokazala landshaft kometnogo yadra j te sho vidbuvayetsya na nomu pri vikidah gazovih strumeniv z nadr Nastilki dokladna informaciya nadijshla vpershe j daye poyasnennya tomu yak ulashtovano i z chogo skladayetsya kometne yadro Div takozh RedaguvatiKometa Galleya Kometa Donati Kometa Bieli Kometi MakNota C 2009 R1 MakNota Kometa Krommelina Kometa Oterma Kometa E 12 Kometa Gejla Boppa Spisok korotkoperiodichnih komet Spisok dovgoperiodichnih kometStruktura komet RedaguvatiYadro kometi Hvist kometi Kometnij lid Kometnij pilVinoski Redaguvati K I Churyumov Kometi Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2014 T 14 Kol Kos 767 s ISBN 978 966 02 7304 7 Stern S A The evolution of comets in the Oort cloud and Kuiper belt Nature 2003 Vip 424 6949 S 639 642 Baza danih NASA Arhiv originalu za 20 Serpnya 2011 Procitovano 11 Lyutogo 2010 Royal Astronomical Society RAS Giant comets could pose danger to life on Earth ScienceDaily 22 December 2015 ScienceDaily Arhivovano 24 Grudnya 2015 u Wayback Machine Kometa Arhivovano 10 Veresnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya Krugosvet Gnedin Yu N Astronomicheskie nablyudeniya komety veka novye neozhidannye rezultaty Arhiv originalu za 10 Veresnya 2017 Procitovano 9 Veresnya 2017 Donald K 2005 Kometi World Book Online referentnij centr Yadro maye dosit nizke albedo blizko 4 Yandeks Slovari KOMETA Arhiv originalu za 26 sichnya 2010 Procitovano 12 kvitnya 2013 Mitla Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Viha Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Kometa Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Elements comet JPL Solar System Dynamics NASA Arhiv originalu za 20 Serpnya 2011 Procitovano 11 Lyutogo 2010 Stephenson F R Yau K K C May 1985 Far eastern observations of Halley s comet 240 BC to AD 1368 Journal of the British Interplanetary Society 38 195 216 ISSN 0007 084X Literatura RedaguvatiLiza Rendall Tyomnaya materiya i dinozavry Udivitelnaya vzaimosvyaz sobytij vo Vselennoj Lisa Randall Dark Matter and the Dinosaurs The Astounding Interconnectedness of the Universe M Alpina Non fikshn 2016 506 p ISBN 978 5 91671 646 7 Vsehsvyatskij S K Priroda i proishozhdenie komet i meteornogo veshestva Moskva 1967 Shulman L M Dinamika kometnyh atmosfer Nejtralnyj gaz K 1972 Vsehsvyatskij S K Ilchishina N I Fizicheskie harakteristiki komet 1965 1970 gg Moskva 1974 Cesevich V P Chto i kak nablyudat na nebe 6 e izd Moskva 1984 K Donald Comets New York 1991 Comets II Tempe 2004 Churyumov K I Kruchinenko V G Churyumova T K Kosmichna zagroza i kinec svitu realnist i mifi K 2012 Churyumov K I Issledovaniya komet i kosmogoniya solnechnoj sistemy Zemlya i Vselennaya 2013 1 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KometaKometi Arhivovano 4 Chervnya 2009 u Wayback Machine ukr Syuzhet pro ruh kometi Arhivovano 2 Lipnya 2015 u Wayback Machine francuzkij naukovo populyarnij serial Vsi na orbitu fr Tous sur orbite Koitiro Tomita Besedy o kometah G Burba Kak sest na hvost komety Arhivovano 5 Travnya 2021 u Wayback Machine Populyarnaya statya o kometah Statya Komety strannicy kosmicheskih trass Arhivovano 6 Sichnya 2018 u Wayback Machine Obrazy komet v izobrazitelnom iskusstve Arhivovano 6 Sichnya 2018 u Wayback Machine Kometografiya Arhivovano 23 Travnya 2007 u Wayback Machine http ufn ru ru articles 1996 4 c Arhivovano 7 Sichnya 2018 u Wayback Machine Fizika nashih dnej Statya Tajny mezhzvyozdnyh oblakov Arhivovano 25 Bereznya 2022 u Wayback Machine o proekte Stardast Uilyam Nejper Opasnost komet i asteroidov Komety v Solnechnoj sisteme Arhivovano 4 Bereznya 2016 u Wayback Machine infografika Shema orbit nekotoryh komet kotorye byli ili budut vidny s Zemli nevooruzhyonnym glazom Katalog orbitalnoj evolyucii malyh tel Solnechnoj sistemy Arhivovano 5 Sichnya 2018 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kometa amp oldid 38375925