www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пояс Койпера По яс Ко йпера англ Kuiper belt область Сонячної системи за орбітою Нептуна 30 а о від Сонця приблизно до в

Пояс Койпера

По́яс Ко́йпера (англ. Kuiper belt) — область Сонячної системи за орбітою Нептуна (30 а. о. від Сонця) приблизно до відстані 50 а. о. Хоча пояс Койпера схожий на пояс астероїдів, він приблизно у 20 разів ширший і у 20—200 разів масивніший від останнього.

Відомі об'єкти Сонячної системи в проєкції на екліптику. Добре видно пояс Койпера
Більшість відомих об'єктів поясу Койпера мають велику піввісь в діапазоні приблизно між 35 і 48 а.о. (червоні і сині об'єкти на діаграмі). Вважається, що кентаври (показані жовтим) і об'єкти розсіяного диска (сірі) раніше теж розташовувалися в поясі Койпера, але були розсіяні Нептуном всередину і назовні

Як і пояс астероїдів, він складається переважно з малих тіл, тобто матеріалу, що залишився після формування Сонячної системи. На відміну від об'єктів поясу астероїдів, які складаються здебільшого з гірських порід і металів, об'єкти поясу Койпера (ОПК) складаються головно з летких речовин (званих льодами), як-от метан, аміак і вода. У цій області ближнього космосу є принаймні три карликові планети: Плутон, Гаумеа і Макемаке. Крім того, вважається, що деякі супутники планет Сонячної системи, як-от супутник Нептуна Тритон і супутник Сатурна Феба, також виникли в цій області.

Відтоді, як 1992 року пояс був відкритий, кількість відомих ОПК перевищила тисячу, і передбачається, що ще більше 70 000 ОПК із діаметром понад 100 км поки що не виявлені. Раніше вважалося, що пояс Койпера — головне джерело короткоперіодичних комет з орбітальними періодами менше 200 років. Проте спостереження, проведені з середини 1990-х років, показали, що пояс Койпера динамічно стабільний і що справжнє джерело цих комет — розсіяний диск, динамічно активна область, створена спрямованим назовні рухом Нептуна 4,5 мільярда років тому; об'єкти розсіяного диска, як-от Ерида, схожі на ОПК, але йдуть по своїх орбітах дуже далеко від Сонця (до 100 а. о.).

Плутон — найбільший відомий об'єкт поясу Койпера. Спочатку він вважався планетою, але був перекласифікований як карликова планета. За складом Плутон нагадує інші об'єкти поясу Койпера, а його період обертання дозволяє віднести його до підгрупи ОПК під назвою «плутино». На честь Плутона підгрупу з чотирьох відомих на цей час карликових планет, які обертаються за орбітою Нептуна, називають «плутоїдами».

Пояс Койпера не слід плутати з гіпотетичною хмарою Оорта, яка розташована в тисячу разів далі. Об'єкти поясу Койпера, як і об'єкти розсіяного диска і хмари Оорта, відносять до транснептунових об'єктів (ТНО).

Історія Редагувати

Телескопи на вулкані Мауна-Кеа, за допомогою яких був виявлений пояс Койпера

Різноманітні гіпотези про існування численних невеликих тіл за орбітою Нептуна висловлювали багато дослідників.

1951 року Джерард Койпер висловив припущення, що пояс невеликих тіл за орбітою Нептуна мав існувати в минулому, але наразі його розсіяно Плутоном, і простір, що безпосередньо прилягає до цієї планети, практично порожній. Тривалий час у цій області не було відомо жодного об'єкта, окрім Плутона (відкритого 1930 року) та його супутника Харона (відкрито 1978 року). Тому за цією ділянкою простору міцно закріпилася назва «пояс Койпера».

У серпні 1992 року Девід Джуїтт та Джейн Лу з Гарвард-Смітсоніанського центру астрофізики відкрили перший після Плутона транснептуновий об'єкт — (15760) 1992 QB1. У березні 1993 року було знайдено друге небесне тіло, до 1996 року їх було вже 32.

До 2005 року стало відомо понад 800 об'єктів поясу Койпера. Міжнародний Астрономічний Союз рекомендує називати відповідні об'єкти транснептуновими, що відповідає їхньому розташуванню в Сонячній системі та не пов'язано з науковими гіпотезами минулого.

Властивості Редагувати

Верхню межу поясу обрано не довільно — за нею спостерігається значне зменшення кількості видимих об'єктів. Причина цього невідома, можливо, простір «вичищається» об'єктом приблизно земної маси.

Об'єкти поясу Койпера поділяються на такі категорії[джерело?]:

  • Класичні об'єкти мають приблизно кругові орбіти з невеликим нахилом, не пов'язані з рухом інших планет (зокрема, із рухом Нептуна). Такі об'єкти інколи називають «к'юбівано» за назвою першого представника 1992 QB1 (його позначення англійською вимовляється як «к'ю бі ван»).

Вважається, що об'єкти поясу Койпера складаються переважно із затверділих метану, аміаку та води з невеликими домішками органічних речовин, тобто, подібні до кометної речовини. Цим вони відрізняються від астероїдів, які складаються переважно з нелетких мінеральних речовин. Об'єкти в поясі Койпера рухаються здебільшого в площині орбіт планет, на відміну від об'єктів хмари Оорта, які, як припускається, мають сферичний розподіл навколо Сонячної системи.

Загальна маса поясу Койпера в сотні разів перевищує масу поясу астероїдів. За різними оцінками, у поясі має бути від 35 тис. до 70 тис. тіл із діаметром понад 100 км, у той час як у головному поясі астероїдів таких налічується не більше ніж 200. Втім, вважається, що маса об'єктів хмари Оорта має бути ще більшою[джерело?].

Об'єкти поясу Койпера з діаметром понад 500 км Редагувати

ДизноміяЕридаХаронПлутонМакемакеХаумеа2007 OR10КваварСеднаОрк
Порівняльні розміри найбільших ТНО і Землі.
Зображення об'єктів — посилання на статті.
Номер Назва Екваторіальний
діаметр (км) 		Велика піввісь
а. о.		 Перигелій,
а. о.		 Афелій
а. о. 		Відкритий Примітки
134340 Плутон 2370 39.48 29.6 49.3 1930 Плутино
136199 Ерида 2326 ± 12 67.71 37.81 97.61 2005 Розсіяний диск
136472 Макемаке 1454 45.64 38.71 52.57 2005  
136108 Хаумеа 1393 43.34 35.16 51.52 2005  
225088 2007 OR10 1280 67.21 33.62 100.79 2007 резонанс 3:10
(134340) Pluto I Харон 1212 ± 3,0 39.48 29.6 49.3 1978
50000 Квавар 1026 43.4 41.9 44.9 2002 К'юбівано
90377 90377 Седна 995 ± 80 502 76.0 928 2003 Розсіяний диск
19308 1996 TO66 900 43,136 37,913 48,360 1996 К'юбівано?
90482 Орк 875 39.45 30.8 48.1 2004 Плутино
120347 Салаціа 870 42.14 37.77 46.5 2004 К'юбівано?
84522 2002 TC302 867 55,74 39,15 72,33 2002 резонанс 2:5
  2013 FY27 850 59.1 35.7 82.6 2013 Розсіяний диск
120178 2003 OP32 838 43.28 38.6 47.96 2003 К'юбівано?
307261 2002 MS4 797 41.93 36.0 47.9 2002  
208996 2003 AZ84 770 39.4 32.3 46.5 2003 Плутино
20000 Варуна 757 43.07 40.9 45.3 2002 К'юбівано?
55565 2002 AW197 752 47.47 41.3 53.7 2002 К'юбівано?
278361 2007 JJ43 730 47.82 40.28 55.37 2007  
174567 Варда 705 45,94 39,62 52,26 2003 К'юбівано?
24835 1995 SM55 702 41.653 37.4 45.9 1995 К'юбівано?
  2010 KZ39 697 45.0 42.5 47.6 2010 К'юбівано?
90568 2004 GV9 680 41.934 38.68 45.19 2004 К'юбівано?
145452 2005 RN43 679 41.6 40.6 42.5 2005 К'юбівано?
55637 2002 UX25 667 42.56 36.5 48.7 2002 К'юбівано?
  2012 VP113 666 264 80.5 449 2012 Розсіяний диск
  2008 ST291 636 98.6 42.50 154.8 2008 Розсіяний диск
  2010 RF43 666 49.62 37.01 61.82 2010  
84922 2003 VS2 624 39.266 36.427 42.104 2003 Плутино
  2010 FX86 607 46.69 43.92 49.46 2010 К'юбівано?
  2014 UM33 607 45.8 35.2 56.4 2014 зовнішні частини
  2006 QH181 607 67.45 38.25 96.65 2006 Розсіяний диск
  2010 RE64 607 63.1 37.1 89.1 2010 Розсіяний диск
19521 Хаос 600 45,82 41,06 50,58 1998 К'юбівано
  2007 UK126 590 74.394 37.625 111.143 2007 Розсіяний диск
  2004 XR190 580 57,035 52,317 61,752 2004 Розсіяний диск
145451 2005 RM43 580 89.8 35.1 145 2005 Розсіяний диск
120348 2004 TY364 554 38.74 36.21 41.27 2004  
  2002 XV93 549 39.33 34.51 44.15 2002 Плутино
28978 Іксіон 535 39.49 30.0 49.1 2001 Плутино
  2010 VK201 529 43.28 38.62 47.94 2010 К'юбівано?
  2008 OG19 529 66.131 38.577 93.686 2008 Розсіяний диск
15874 1996 TL66 515 84,2 35,01 133,48 1996 Розсіяний диск
  2014 FC69 515 73.491 40.111 106.872 2014 Розсіяний диск
  2007 JH43 505 39.565 38.576 40.554 2007 Плутино?
  1. ↑ Плутон і Харон утворюють подвійну систему
  2. Багато дослідників вважають Седну об'єктом хмари Оорта, а не поясу Койпера.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Johnson, Torrence V.; and Lunine, Jonathan I.; Saturn's moon Phoebe as a captured body from the outer Solar System, Nature, Vol. 435, pp. 69-71
  2. Craig B. Agnor & Douglas P. Hamilton (2006). . Nature. Архів оригіналу за 21 червня 2007. Процитовано 20 червня 2006. 
  3. David Jewitt. Kuiper Belt Page. Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 15 жовтня 2007. 
  4. Harold F. Levison, Luke Donnes (2007). Comet Populations and Cometary Dynamics. У Lucy Ann Adams McFadden, Paul Robert Weissman, Torrence V. Johnson. Encyclopedia of the Solar System (вид. 2nd). Amsterdam; Boston: Academic Press. с. 575–588. ISBN 0120885891. 
  5. Gérard FAURE (2004). . Архів оригіналу за 29 травня 2007. Процитовано 1 червня 2007.  Проігноровано невідомий параметр |Archivedate= (можливо, |archivedate=?) (довідка)
  6. ↑ Георгий Бурба (февраль 2006). . Вокруг света (2785). Архів оригіналу за 28 червня 2006. Процитовано 9 травня 2006. (рос.)
  7. ↑ Пояс Койпера // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 220. — ISBN 966-613-263-X.
  8. David Jewitt. Kuiper Belt Page. Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 17 грудня 2012. 
  9. http://www.johnstonsarchive.net/

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Po yas Ko jpera angl Kuiper belt oblast Sonyachnoyi sistemi za orbitoyu Neptuna 30 a o vid Soncya priblizno do vidstani 50 a o Hocha poyas Kojpera shozhij na poyas asteroyidiv vin priblizno u 20 raziv shirshij i u 20 200 raziv masivnishij vid ostannogo Vidomi ob yekti Sonyachnoyi sistemi v proyekciyi na ekliptiku Dobre vidno poyas KojperaBilshist vidomih ob yektiv poyasu Kojpera mayut veliku pivvis v diapazoni priblizno mizh 35 i 48 a o chervoni i sini ob yekti na diagrami Vvazhayetsya sho kentavri pokazani zhovtim i ob yekti rozsiyanogo diska siri ranishe tezh roztashovuvalisya v poyasi Kojpera ale buli rozsiyani Neptunom vseredinu i nazovniYak i poyas asteroyidiv vin skladayetsya perevazhno z malih til tobto materialu sho zalishivsya pislya formuvannya Sonyachnoyi sistemi Na vidminu vid ob yektiv poyasu asteroyidiv yaki skladayutsya zdebilshogo z girskih porid i metaliv ob yekti poyasu Kojpera OPK skladayutsya golovno z letkih rechovin zvanih lodami yak ot metan amiak i voda U cij oblasti blizhnogo kosmosu ye prinajmni tri karlikovi planeti Pluton Gaumea i Makemake Krim togo vvazhayetsya sho deyaki suputniki planet Sonyachnoyi sistemi yak ot suputnik Neptuna Triton i suputnik Saturna Feba takozh vinikli v cij oblasti 1 2 Vidtodi yak 1992 roku poyas buv vidkritij kilkist vidomih OPK perevishila tisyachu i peredbachayetsya sho she bilshe 70 000 OPK iz diametrom ponad 100 km poki sho ne viyavleni 3 Ranishe vvazhalosya sho poyas Kojpera golovne dzherelo korotkoperiodichnih komet z orbitalnimi periodami menshe 200 rokiv Prote sposterezhennya provedeni z seredini 1990 h rokiv pokazali sho poyas Kojpera dinamichno stabilnij i sho spravzhnye dzherelo cih komet rozsiyanij disk dinamichno aktivna oblast stvorena spryamovanim nazovni ruhom Neptuna 4 5 milyarda rokiv tomu 4 ob yekti rozsiyanogo diska yak ot Erida shozhi na OPK ale jdut po svoyih orbitah duzhe daleko vid Soncya do 100 a o Pluton najbilshij vidomij ob yekt poyasu Kojpera Spochatku vin vvazhavsya planetoyu ale buv pereklasifikovanij yak karlikova planeta Za skladom Pluton nagaduye inshi ob yekti poyasu Kojpera a jogo period obertannya dozvolyaye vidnesti jogo do pidgrupi OPK pid nazvoyu plutino Na chest Plutona pidgrupu z chotiroh vidomih na cej chas karlikovih planet yaki obertayutsya za orbitoyu Neptuna nazivayut plutoyidami Poyas Kojpera ne slid plutati z gipotetichnoyu hmaroyu Oorta yaka roztashovana v tisyachu raziv dali Ob yekti poyasu Kojpera yak i ob yekti rozsiyanogo diska i hmari Oorta vidnosyat do transneptunovih ob yektiv TNO 5 Zmist 1 Istoriya 2 Vlastivosti 2 1 Ob yekti poyasu Kojpera z diametrom ponad 500 km 9 3 Div takozh 4 Primitki 4 1 PosilannyaIstoriya Redaguvati nbsp Teleskopi na vulkani Mauna Kea za dopomogoyu yakih buv viyavlenij poyas KojperaRiznomanitni gipotezi pro isnuvannya chislennih nevelikih til za orbitoyu Neptuna vislovlyuvali bagato doslidnikiv 1951 roku Dzherard Kojper visloviv pripushennya sho poyas nevelikih til za orbitoyu Neptuna mav isnuvati v minulomu ale narazi jogo rozsiyano Plutonom i prostir sho bezposeredno prilyagaye do ciyeyi planeti praktichno porozhnij 6 Trivalij chas u cij oblasti ne bulo vidomo zhodnogo ob yekta okrim Plutona vidkritogo 1930 roku ta jogo suputnika Harona vidkrito 1978 roku Tomu za ciyeyu dilyankoyu prostoru micno zakripilasya nazva poyas Kojpera U serpni 1992 roku Devid Dzhuyitt ta Dzhejn Lu z Garvard Smitsonianskogo centru astrofiziki vidkrili pershij pislya Plutona transneptunovij ob yekt 15760 1992 QB1 U berezni 1993 roku bulo znajdeno druge nebesne tilo do 1996 roku yih bulo vzhe 32 Do 2005 roku stalo vidomo ponad 800 ob yektiv poyasu Kojpera Mizhnarodnij Astronomichnij Soyuz rekomenduye nazivati vidpovidni ob yekti transneptunovimi sho vidpovidaye yihnomu roztashuvannyu v Sonyachnij sistemi ta ne pov yazano z naukovimi gipotezami minulogo 6 Vlastivosti RedaguvatiVerhnyu mezhu poyasu obrano ne dovilno za neyu sposterigayetsya znachne zmenshennya kilkosti vidimih ob yektiv Prichina cogo nevidoma mozhlivo prostir vichishayetsya ob yektom priblizno zemnoyi masi Ob yekti poyasu Kojpera podilyayutsya na taki kategoriyi dzherelo Klasichni ob yekti mayut priblizno krugovi orbiti z nevelikim nahilom ne pov yazani z ruhom inshih planet zokrema iz ruhom Neptuna Taki ob yekti inkoli nazivayut k yubivano za nazvoyu pershogo predstavnika 1992 QB1 jogo poznachennya anglijskoyu vimovlyayetsya yak k yu bi van Rezonansni ob yekti utvoryuyut orbitalnij rezonans iz Neptunom 1 2 2 3 2 5 3 4 3 5 4 5 abo 4 7 Ob yekti z rezonansom 2 3 nazivayut plutino za nazvoyu najvidomishogo predstavnika Plutona Ob yekti rozsiyanogo disku mayut velikij ekscentrisitet orbiti i v afeliyi mozhut viddalyatisya vid Soncya na kilkasot astronomichnih odinic Vvazhayetsya sho ob yekti poyasu Kojpera skladayutsya perevazhno iz zatverdilih metanu amiaku ta vodi z nevelikimi domishkami organichnih rechovin tobto podibni do kometnoyi rechovini Cim voni vidriznyayutsya vid asteroyidiv yaki skladayutsya perevazhno z neletkih mineralnih rechovin Ob yekti v poyasi Kojpera ruhayutsya zdebilshogo v ploshini orbit planet na vidminu vid ob yektiv hmari Oorta yaki yak pripuskayetsya mayut sferichnij rozpodil navkolo Sonyachnoyi sistemi Zagalna masa poyasu Kojpera v sotni raziv perevishuye masu poyasu asteroyidiv Za riznimi ocinkami u poyasi maye buti vid 35 tis 7 do 70 tis 8 til iz diametrom ponad 100 km u toj chas yak u golovnomu poyasi asteroyidiv takih nalichuyetsya ne bilshe nizh 200 7 Vtim vvazhayetsya sho masa ob yektiv hmari Oorta maye buti she bilshoyu dzherelo Ob yekti poyasu Kojpera z diametrom ponad 500 km 9 Redaguvati nbsp Porivnyalni rozmiri najbilshih TNO i Zemli Zobrazhennya ob yektiv posilannya na statti Nomer Nazva Ekvatorialnijdiametr km Velika pivvisa o Perigelij a o Afelija o Vidkritij Primitki134340 Pluton 2370 39 48 29 6 49 3 1930 Plutino 2 1 136199 Erida 2326 12 67 71 37 81 97 61 2005 Rozsiyanij disk136472 Makemake 1454 45 64 38 71 52 57 2005 136108 Haumea 1393 43 34 35 16 51 52 2005 225088 2007 OR10 1280 67 21 33 62 100 79 2007 rezonans 3 10 134340 Pluto I Haron 1212 3 0 39 48 29 6 49 3 1978 2 1 50000 Kvavar 1026 43 4 41 9 44 9 2002 K yubivano90377 90377 Sedna 995 80 502 76 0 928 2003 Rozsiyanij disk 2 2 19308 1996 TO66 900 43 136 37 913 48 360 1996 K yubivano 90482 Ork 875 39 45 30 8 48 1 2004 Plutino120347 Salacia 870 42 14 37 77 46 5 2004 K yubivano 84522 2002 TC302 867 55 74 39 15 72 33 2002 rezonans 2 5 2013 FY27 850 59 1 35 7 82 6 2013 Rozsiyanij disk120178 2003 OP32 838 43 28 38 6 47 96 2003 K yubivano 307261 2002 MS4 797 41 93 36 0 47 9 2002 208996 2003 AZ84 770 39 4 32 3 46 5 2003 Plutino20000 Varuna 757 43 07 40 9 45 3 2002 K yubivano 55565 2002 AW197 752 47 47 41 3 53 7 2002 K yubivano 278361 2007 JJ43 730 47 82 40 28 55 37 2007 174567 Varda 705 45 94 39 62 52 26 2003 K yubivano 24835 1995 SM55 702 41 653 37 4 45 9 1995 K yubivano 2010 KZ39 697 45 0 42 5 47 6 2010 K yubivano 90568 2004 GV9 680 41 934 38 68 45 19 2004 K yubivano 145452 2005 RN43 679 41 6 40 6 42 5 2005 K yubivano 55637 2002 UX25 667 42 56 36 5 48 7 2002 K yubivano 2012 VP113 666 264 80 5 449 2012 Rozsiyanij disk 2008 ST291 636 98 6 42 50 154 8 2008 Rozsiyanij disk 2010 RF43 666 49 62 37 01 61 82 2010 84922 2003 VS2 624 39 266 36 427 42 104 2003 Plutino 2010 FX86 607 46 69 43 92 49 46 2010 K yubivano 2014 UM33 607 45 8 35 2 56 4 2014 zovnishni chastini 2006 QH181 607 67 45 38 25 96 65 2006 Rozsiyanij disk 2010 RE64 607 63 1 37 1 89 1 2010 Rozsiyanij disk19521 Haos 600 45 82 41 06 50 58 1998 K yubivano 2007 UK126 590 74 394 37 625 111 143 2007 Rozsiyanij disk 2004 XR190 580 57 035 52 317 61 752 2004 Rozsiyanij disk145451 2005 RM43 580 89 8 35 1 145 2005 Rozsiyanij disk120348 2004 TY364 554 38 74 36 21 41 27 2004 2002 XV93 549 39 33 34 51 44 15 2002 Plutino28978 Iksion 535 39 49 30 0 49 1 2001 Plutino 2010 VK201 529 43 28 38 62 47 94 2010 K yubivano 2008 OG19 529 66 131 38 577 93 686 2008 Rozsiyanij disk15874 1996 TL66 515 84 2 35 01 133 48 1996 Rozsiyanij disk 2014 FC69 515 73 491 40 111 106 872 2014 Rozsiyanij disk 2007 JH43 505 39 565 38 576 40 554 2007 Plutino a b Pluton i Haron utvoryuyut podvijnu sistemu Bagato doslidnikiv vvazhayut Sednu ob yektom hmari Oorta a ne poyasu Kojpera Div takozh RedaguvatiAsteroyidi Kometi Kentavri Hmara Oorta Programa Voyadzher Voyadzher 1 Voyadzher 2 New Horizons 15788 1993 SB 87269 2000 OO67Primitki Redaguvati Johnson Torrence V and Lunine Jonathan I Saturn s moon Phoebe as a captured body from the outer Solar System Nature Vol 435 pp 69 71 Craig B Agnor amp Douglas P Hamilton 2006 Neptune s capture of its moon Triton in a binary planet gravitational encounter Nature Arhiv originalu za 21 chervnya 2007 Procitovano 20 chervnya 2006 David Jewitt Kuiper Belt Page Arhiv originalu za 4 lipnya 2012 Procitovano 15 zhovtnya 2007 Harold F Levison Luke Donnes 2007 Comet Populations and Cometary Dynamics U Lucy Ann Adams McFadden Paul Robert Weissman Torrence V Johnson Encyclopedia of the Solar System vid 2nd Amsterdam Boston Academic Press s 575 588 ISBN 0120885891 Gerard FAURE 2004 DESCRIPTION OF THE SYSTEM OF ASTEROIDS AS OF MAY 20 2004 Arhiv originalu za 29 travnya 2007 Procitovano 1 chervnya 2007 Proignorovano nevidomij parametr Archivedate mozhlivo archivedate dovidka a b Georgij Burba fevral 2006 Ledyanye satellity Solnca Vokrug sveta 2785 Arhiv originalu za 28 chervnya 2006 Procitovano 9 travnya 2006 ros a b Poyas Kojpera Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 220 ISBN 966 613 263 X David Jewitt Kuiper Belt Page Arhiv originalu za 4 lipnya 2012 Procitovano 17 grudnya 2012 http www johnstonsarchive net Posilannya Redaguvati Spisok transneptunovih ob yektiv ponovlyuyetsya shomisyacya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Poyas Kojpera amp oldid 36303881