Вояджер-2

«Вояджер-2» (англ. Voyager, «мандрівник») — активний автоматичний космічний зонд, запущений NASA 20 серпня 1977 року в рамках програми «Вояджер» для досліджень дальніх планет Сонячної системи.

Вояджер-2
«Вояджер-2»
Основні параметри
COSPAR ID	1977-076A
Організація	США НАСА
Оператор	NASA/JPL
Тип апарата	дослідження дальніх планет Сонячної системи
Проліт	Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун
Дата запуску	20 серпня 1977, 14:29:00 UTC
Ракета-носій	Titan IIIE / «Центавр»
Космодром	США мис Канаверал
Тривалість польоту	в польоті 46 років, 1 місяць, 16 днів
Технічні параметри
Маса	721,9
Потужність	420 Вт
Джерела живлення	радіоізотопний термоелектричний генератор
Час активного існування	приблизно 50 років
Вебсторінка
Вебсторінка	http://voyager.jpl.nasa.gov/

Загальні відомості

«Вояджер-2» — перший і поки що єдиний космічний апарат, який досяг Урана й Нептуна.

«Вояджер-2» був розроблений в Лабораторії реактивного руху в місті Пасадена, штат Каліфорнія (США). Технічно космічний апарат був ідентичним Вояджеру-1, проте був запущений довшою траєкторією, яка дозволяла пролетіти біля Урана й Нептуна, використовуючи гравітаційний маневр при прольоті біля Сатурна (1981) та Урана (1986).

Хід місії

Станом на січень 2022 року апарат перебував у робочому стані та знаходився на відстані 130,1 а. о. (19,448 млрд км) від Сонця.

Станом на 5 листопада 2018 року — «Вояджер-2» вийшов за межі геліосфери у міжзоряний простір.

2 листопада 2019 року NASA повідомило, що космічний апарат вийшов у міжзоряний простір і передав звідти перші дані. 4 листопада в журналі Nature Astronomy вийшли п'ять статей, кожна з яких описує результати з одного з п'яти приладів «Вояджера-2» — детектора магнітного поля, двох реєстраторів частинок у різних енергетичних діапазонах і двох приладів для вивчення плазми — газу, що складається з заряджених частинок.

Оскільки траєкторію літального апарата було відхилено так, аби при обльоті Нептуна в серпні 1989 року зонд пролетів й поруч з його супутником — Тритоном, він опинився далеко на південь відносно площини орбіти Землі. Тому можливість підтримувати зв'язок із ним залишилась лише у Комплекса далекого космічного зв'язку в Канберрі (Австралія), який обладнаний параболічною антеною діаметром 70 метрів.

В березні 2020 року на радіотелескопі в Канберрі було розпочато технічну модернізацію, а наприкінці жовтня того ж року фахівцям NASA вдалось зв'язатись з апаратом «Вояджер-2». На той час він пролітав на відстані 125 астрономічних одиниць від Землі, а затримка сигналу сягала 17 годин.

В квітні 2023 року, згідно повідомлення NASA, вчені змогли налаштувати роботу «Вояджера-2» так, що тепер його місія продовжиться у робочому стані ще до 2026 року.

В липні 2023 року, зв’язок із зондом «Вояджер-2» було тимчасово втрачено після серії команд, які 21 липня були надіслані до нього із Землі. Як було з'ясовано, надіслані команди відхилили антену зонду на 2°, в результаті чого сигнал від зонду на Землю перестав надходити. Проте, в результаті корегування орієнтації «Вояджера-2», зв'язок з ним було відновлено, — про це 1 серпня поінформувало NASA.

Станом на 1 серпня 2023 року, як повідомило NASA, апарат перебував на відстані близько 19,98 млрд км від Землі.

Міжзоряний лист «Вояджера-2»

Науковці, які працюють у Мережі глибокого космосу (DSN) NASA, вважають, що сигнали, які були надіслані у 1980 та 1983 роках з «Вояджера-2» в далекий космос, могли досягти двох далеких зірок у 2007 році. Вчені не очікують жодної реакції іншопланетян принаймні до початку 2030-х років.

Подальша доля апарата

Траєкторія зонда

• 18 липня 2023 — «Вояджер-2» обійшов за віддаленістю від Сонця другий за цим параметром космічний апарат — космічний зонд Піонер-10.
• 2025—2030 — з «Вояджером-2» буде втрачено зв'язок.
• 8571 — «Вояджер-2» перебуватиме за 4 світлові роки від зорі Барнарда.
• 20319 — «Вояджер-2» пройде на відстані 3,5 світлового року від зірки Проксима Центавра.

Галерея

Див. також

• Проєкт «Вояджер»
• Вояджер-1
• Список штучних космічних об'єктів, які покинули межі Сонячної системи

Примітки

1. . NASA. 1989. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 3 березня 2018. (англ.)
2. . Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 11 грудня 2018. 
3. . Архів оригіналу за 6 листопада 2019. Процитовано 7 листопада 2019. 
4. . Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 7 листопада 2019. 
5. . Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 7 листопада 2019. 
6. Eric Berger (3 листопада 2020). NASA calls Voyager 2, and the spacecraft answers from interstellar space. Ars Technica. 
7. NASA Power Hack Extends 45-Year Voyager 2 Mission Even Longer. // By George Dvorsky. 27 April 2023
8. NASA продовжило місію 45-річного космічного апарату "Вояджер-2": що відомо. 27.04.2023, 11:16
9. NASA вдалося зловити сигнал "загубленого" зонда Voyager 2. // Автор: Микола Шелудько. August 3rd, 2023
10. Іншопланетяни зв’яжуться із людством не раніше 2029 року: пояснення вчених. 27.04.2023, 16:20
11. [66]. Відстань між Сонцем і «Вояджером-2» (Англійська). 
12. [67]. Відстань між Сонцем і «Піонером-10» (Англійська). 
13. "Вояджер-2" вийшов за межі сонячної системи і потрапив до міжзоряного простору. 08.11.2019, 10:57

Посилання

• Офіційний сайт проєкту «Вояджер» [ 1 березня 2017 у Wayback Machine.]
• Voyager Mission Operations Status Report [ 5 липня 2006 у Wayback Machine.]
• Planetary Rings Node: Voyager Home Page [ 14 грудня 2018 у Wayback Machine.]
• CICLOPS: Voyager Imaging Diary [ 9 грудня 2018 у Wayback Machine.]
• Актуальна позиція Вояджера-2 [ 24 грудня 2018 у Wayback Machine.]
• Сонячна система: Нептун — відео Tokar.ua