www.wikidata.uk-ua.nina.az

Січень Сі чень заст про синець 1 перший місяць року 2 в юліанському новоюліанському та григоріанському календарях Один і

Січень

Сі́чень, заст. про́синець — перший місяць року в юліанському, новоюліанському та григоріанському календарях. Один із семи місяців, що налічують 31 день.

← січень →
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          
2023 рік


Січень
Паління підсічених гілок у Фінляндії, 1893 рік.

Назва

Найімовірніше, назва «січень» пов'язана з дав.-рус. сѣча. В давнину цим словом називали ділянку лісу, розчищену від дерев і корчів. Можливість такого етимологічного зв'язку підтверджується українським словом «просіка», а також спорідненими лексемами в інших слов'янських мовах: болг. сечище «ділянка лісу, відведена для вирубки», хорв. sječa, серб. сеча «рубання лісу, лісорозробка». Наймення місяця зумовлене підсіченням дерев перед весняним викорчовуванням, спалюванням залишків та сівбою, що було характерним для підсічно-вогневого землеробства тих часів. Таким чином вдавалося одержати кілька високих врожаїв, перш ніж переходити до вирубки та освоювання нової ділянки.

Поширеним є пояснення назви тим, що в цьому місяці з силою січуть вітри, морози та сніги. Таке тлумачення, зокрема, подає Я. Головацький у праці «Поділ часу у русинів». Вірогідно, наведена етимологія є народною, бо спростовується наявністю в чеських діалектах аналогічної назви sečen «липень», що позначає пору «січення» трави, сіножаті. Використання в одній зі слов'янських мов назви січень для літнього місяця вказує на її зв'язок із сільськогосподарською працею, звідки й питоме значення «час вирубки лісу».

Споріднені назви вживалися в старослов'янській (сѣчьнь) і старобілоруській (сечень) мовах. Нині подібна назва побутує в хорватській мові (siječanj), а також у деяких діалектах словацької (veľký sečeň, sečeň), македонської (сечко) та болгарської (голям сечко) мов. У давньокиївських і староукраїнських пам'ятках слово сѣчьнъ позначало другий місяць (лютий).

В Остромировому Євангелії січень згадується в заголовку до зачала на свято Обрізання Господнього:

Мс̑ца єноуара, просиньца рекомааго.

Наймення «просинець» трапляється також в інших давньокиївських апракосах і тетрах (у написаннях: просинець, просинць, просинѣць), зокрема в Крилоському та Путнянському євангеліях. У формі просиньць назва завсідчена у Студійському уставі, перекладеному в Києві близько 1070 року. Можливо, саме прасл. *prosinьcь було первісною назвою місяця в давньослов'янському календарі. Більшість дослідників тлумачить слово як похідне від прасл. *sinǫti «засяяти», бо в цей час стає більше сонячного світла. Ця назва місяця досі вживається в деяких покутських говірках.

Руські стародруки XVI—XVII століть згадують місяць як: стычень (пол. styczeń), просинец, сѣчень, сѣрин. У вжитку були й інші народні назви: сні́жень, снігови́к, льодови́к, щипу́н, тріску́н, а також: лю́тий, сі́чень пе́рший, про́симець / про́зимець, про́синь, сту́день, вогневи́к, лютові́й.

У більшості мов світу назви січня походять з лат. Ianuarius, на честь Януса — римського бога дверей і воріт. Первісно рік у римському календарі починався з березня, а першим місяцем січень став близько 450 р. до н. е. — за часів Нуми Помпілія, або за децемвірів. До 153 року до н. е. консули вступали на посаду 1 травня і 15 березня, надалі ж — 1 січня.

Кліматична характеристика в Україні

Січень — найхолодніший місяць року зі стійким сніговим покривом на переважній частині України, з частими хуртовинами, ожеледдю та туманами. Середня місячна температура повітря складає мінус 1—6 °C, у східних областях, на півночі Лівобережжя та в Карпатах — мінус 7—8 °C, у Криму — від мінус 2 °C до 4 °C.

У першій і другій декаді січня на більшій частині території західних та Запорізької областей здійснюється перехід середньої добової температури повітря через мінус 5 °C в бік зниження; лише на крайньому заході України, у Криму та більшості південних областей цей перехід взагалі не відбувається.

Абсолютний мінімум температури — мінус 23—37 °C, в окремих пунктах східних, північних областей та в Карпатах — мінус 38—42 °C, на узбережжі Криму місцями мінус 13—22 °C. Абсолютний максимум температури — 8—14 °C, на Закарпатті, Прикарпатті та в південних областях — до 17 °C, у Криму — до 21 °C.

Середня місячна кількість опадів — 27—56 мм, на Закарпатті, в Карпатах і горах Криму — до 150 мм.

Найбільша висота снігового покриву звичайно спостерігається в третій декаді січня і становить в середньому 8—15 см, на північному сході країни — до 27 см; на півдні України сніговий покрив нестійкий.

Свята і пам'ятні дні

Офіційні в Україні

Інші

Див. також

У Вікісловнику є сторінка січень.

Коментарі

  1. Таке розуміння етимології січня відбите в низці прислів'їв і приказок:
    • укр. Січень січе та й морозить, ґазда з ліса дрова возить;
    • біл. Сечень насечець плечи ледом;
    • болг. Сечко сече, марта дере, април кожи продава.
  2. Слово сѣчьнь вживалося також у значенні «лютий».
  3. А саме:
    • Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
    • Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678;
    • Часослов. Київ, 1633;
    • Полуустав. Київ, 1643;
    • Псалтир. Київ, [1643—1644];
    • Полуустав. Київ, 1672;
    • Святці. Київ, 1680;
    • Полуустав. Київ, 1691;
    • Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692;
    • Устав молитв. Львів, 1670:
      • Таке написання є помилкою, що спричинена неправильним прочитанням слова в рукописі.

Примітки

  1. Просинець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Січень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Сѣча // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 3. — С. 903.(рос. дореф.)
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам, том 3
  4. ↑ Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук ; АН України, Ін-т укр. мови. — К. : Наукова думка, 1992. — С. 55—58. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
  5. Січень // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — С. 258—259. — ISBN 966-00-0785-X.
  6. Горленко В., Бойко І. Народна землеробська техніка українців. — К., 1971.
  7. Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. Том: 7 Из истории человеческого общества / Гл.редакция: Д. Д. Благой, В. А. Варсанофьева, Б. А. Воронцов-Вельяминов, П. А. Генкель и др.; гл. редактор: А. И. Маркушевич; научн.редакторы: С. Д. Сказкин, М. В. Нечкина, Н. П. Кузин, А. В. Ефимов, А. И. Стражев, А. Г. Бокщанин;, зам. Гл.редактора: П. А. Мичурин. — Изд. Академии педагогических наук РСФСР, Москва 1961, С: 621 (с.:215)
  8. ↑ М. Кочерган. З історії українських назв місяців // Мовознавство : журнал. — К. : Наукова думка, 1967. — № 1 (січень-лютий). — С. 50—51.
  9. ↑ F. R. Miklosich. Die slavischen Monatsnamen. — Wien, 1867. — С. 20.(нім.)
  10. (словац.)
  11. Й. Заимов. Българските народни имена на месеците // Известия на института за български език. — София, 1954. — Т. III. — С. 109.(болг.)
  12. Сѣчьнъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 3. — С. 906.(рос. дореф.)
  13. Остромирово Евангеліе 1056—57 года : Съ приложеніемъ греческаго текста евангелій и съ грамматическими объясненіями / Изд. А. Востоковымъ. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1845. — С. 256. — 623 с.(рос. дореф.)
  14. Остромирове Євангеліє 1056—1057 рр.
  15. Просиньць // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 2. — С. 1567.(рос. дореф.)
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам, том 2
  16. «Устав Студийский» по списку XII в. ; Фрагм. / Подгот. к печ. Д. С. Ищенко // Источники по истории русского языка. — М. : Наука, 1976. — С. 228.(рос.)
  17. Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.(чес.)
  18. Просинець // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — С. 601. — ISBN 966-00-0590-3.
  19. Скарына Ф. Творы : Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.(біл.)
  20. Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій : Матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.(рос. дореф.)
  21. ↑ Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных кни­гах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: меж­дис­циплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.(рос.)
  22. Січень // Знаки української етнокультури: Словник-довідник / Жайворонок В. В. — К. : Довіра, 2006. — С. 544—545.
  23. Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.(пол.)
  24. Січень // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — К. : Мистецтво, 1993. — С. 166. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
  25. B. Richmond. Time Measurement and Calendar Construction. — 1956. — С. 113.(англ.)
  26. Коротка кліматична характеристика січня. betaren.ua. Процитовано 27 вересня 2021. 
  27. Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 5 жовтня 2021. 
  28. Щедра кутя (13 січня) — Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2 вересня 2016. 
  29. Василечко в Новий рік в’їжджає (14 січня) — Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2 вересня 2016. 
  30. День ясний — хліба чисті (Водохреща, 19 січня) — Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2 вересня 2016. 
  31. І в будень зробимо свято (21 січня) — Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2 вересня 2016. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Si chen zast pro sinec 1 pershij misyac roku 2 v yulianskomu novoyulianskomu ta grigorianskomu kalendaryah Odin iz semi misyaciv sho nalichuyut 31 den sichen Pn Vt Sr Cht Pt Sb Nd 12 3 4 5 6 7 89 10 11 12 13 14 1516 17 18 19 20 21 2223 24 25 26 27 28 2930 31 2023 rik 1 Sichen 2 Lyutij3 Berezen 4 Kviten 5 Traven6 Cherven 7 Lipen 8 Serpen9 Veresen 10 Zhovten 11 Listopad12 Gruden Sichen Palinnya pidsichenih gilok u Finlyandiyi 1893 rik Miniatyura Sichen z Rozkishnogo chasoslova gercoga Berrijskogo Zmist 1 Nazva 2 Klimatichna harakteristika v Ukrayini 3 Svyata i pam yatni dni 3 1 Oficijni v Ukrayini 3 2 Inshi 4 Div takozh 5 Komentari 6 PrimitkiNazva RedaguvatiNajimovirnishe nazva sichen pov yazana z dav rus sѣcha V davninu cim slovom nazivali dilyanku lisu rozchishenu vid derev i korchiv 3 Mozhlivist takogo etimologichnogo zv yazku pidtverdzhuyetsya ukrayinskim slovom prosika a takozh sporidnenimi leksemami v inshih slov yanskih movah bolg sechishe dilyanka lisu vidvedena dlya virubki horv sjeca serb secha rubannya lisu lisorozrobka Najmennya misyacya zumovlene pidsichennyam derev pered vesnyanim vikorchovuvannyam spalyuvannyam zalishkiv ta sivboyu sho bulo harakternim dlya pidsichno vognevogo zemlerobstva tih chasiv 4 5 Takim chinom vdavalosya oderzhati kilka visokih vrozhayiv persh nizh perehoditi do virubki ta osvoyuvannya novoyi dilyanki 6 7 Poshirenim ye poyasnennya nazvi tim sho v comu misyaci z siloyu sichut vitri morozi ta snigi a Take tlumachennya zokrema podaye Ya Golovackij u praci Podil chasu u rusiniv Virogidno navedena etimologiya ye narodnoyu bo sprostovuyetsya nayavnistyu v cheskih dialektah analogichnoyi nazvi secen lipen sho poznachaye poru sichennya travi sinozhati Vikoristannya v odnij zi slov yanskih mov nazvi sichen dlya litnogo misyacya vkazuye na yiyi zv yazok iz silskogospodarskoyu praceyu zvidki j pitome znachennya chas virubki lisu 8 Sporidneni nazvi vzhivalisya v staroslov yanskij sѣchn b i starobiloruskij sechen movah 8 Nini podibna nazva pobutuye v horvatskij movi sijecanj a takozh u deyakih dialektah slovackoyi 10 veľky secen secen makedonskoyi sechko ta bolgarskoyi 11 golyam sechko mov 9 U davnokiyivskih i staroukrayinskih pam yatkah slovo sѣchn poznachalo drugij misyac lyutij 12 V Ostromirovomu Yevangeliyi sichen zgaduyetsya v zagolovku do zachala na svyato Obrizannya Gospodnogo Ms ca yenouara prosinca rekomaago 4 13 14 Najmennya prosinec traplyayetsya takozh v inshih davnokiyivskih aprakosah i tetrah u napisannyah prosinec prosinc prosinѣc zokrema v Kriloskomu ta Putnyanskomu yevangeliyah 15 U formi prosinc nazva zavsidchena u Studijskomu ustavi perekladenomu v Kiyevi blizko 1070 roku 4 16 Mozhlivo same prasl prosinc bulo pervisnoyu nazvoyu misyacya v davnoslov yanskomu kalendari 17 Bilshist doslidnikiv tlumachit slovo yak pohidne vid prasl sinǫti zasyayati bo v cej chas staye bilshe sonyachnogo svitla 18 Cya nazva misyacya dosi vzhivayetsya v deyakih pokutskih govirkah 8 Ruski starodruki XVI XVII stolit zgaduyut misyac yak stychen c pol styczen prosinec d sѣchen e sѣrin f 21 U vzhitku buli j inshi narodni nazvi sni zhen snigovi k lodovi k shipu n trisku n 22 a takozh lyu tij si chen pe rshij pro simec pro zimec 23 pro sin stu den vognevi k lyutovi j 24 U bilshosti mov svitu nazvi sichnya pohodyat z lat Ianuarius na chest Yanusa rimskogo boga dverej i vorit Pervisno rik u rimskomu kalendari pochinavsya z bereznya a pershim misyacem sichen stav blizko 450 r do n e za chasiv Numi Pompiliya abo za decemviriv Do 153 roku do n e konsuli vstupali na posadu 1 travnya i 15 bereznya nadali zh 1 sichnya 25 Klimatichna harakteristika v Ukrayini RedaguvatiSichen najholodnishij misyac roku zi stijkim snigovim pokrivom na perevazhnij chastini Ukrayini z chastimi hurtovinami ozheleddyu ta tumanami Serednya misyachna temperatura povitrya skladaye minus 1 6 C u shidnih oblastyah na pivnochi Livoberezhzhya ta v Karpatah minus 7 8 C u Krimu vid minus 2 C do 4 C U pershij i drugij dekadi sichnya na bilshij chastini teritoriyi zahidnih ta Zaporizkoyi oblastej zdijsnyuyetsya perehid serednoyi dobovoyi temperaturi povitrya cherez minus 5 C v bik znizhennya lishe na krajnomu zahodi Ukrayini u Krimu ta bilshosti pivdennih oblastej cej perehid vzagali ne vidbuvayetsya Absolyutnij minimum temperaturi minus 23 37 C v okremih punktah shidnih pivnichnih oblastej ta v Karpatah minus 38 42 C na uzberezhzhi Krimu miscyami minus 13 22 C Absolyutnij maksimum temperaturi 8 14 C na Zakarpatti Prikarpatti ta v pivdennih oblastyah do 17 C u Krimu do 21 C Serednya misyachna kilkist opadiv 27 56 mm na Zakarpatti v Karpatah i gorah Krimu do 150 mm Najbilsha visota snigovogo pokrivu zvichajno sposterigayetsya v tretij dekadi sichnya i stanovit v serednomu 8 15 sm na pivnichnomu shodi krayini do 27 sm na pivdni Ukrayini snigovij pokriv nestijkij 26 Svyata i pam yatni dni RedaguvatiOficijni v Ukrayini Redaguvati 1 sichnya Novij rik 7 sichnya Rizdvo Hristove za yulianskim kalendarem 22 sichnya Den Sobornosti Ukrayini 24 sichnya Den zovnishnoyi rozvidki Ukrayini 27 sichnya Mizhnarodnij den pam yati zhertv Golokostu 29 sichnya Den pam yati Geroyiv Krut 27 Inshi Redaguvati 6 sichnya Svyatij Vechir 8 sichnya Sobor Presvyatoyi Bogorodici 13 sichnya Malanka abo Shedrij vechir 28 14 sichnya Starij Novij rik abo Vasiliv den 29 19 sichnya Vodohreshe abo Bogoyavlennya 30 20 sichnya Den Avtonomnoyi Respubliki Krim 21 sichnya Rizdvyanij den abo Piv Ivana 31 25 sichnya Tetyanin den 26 sichnya Mizhnarodnij den mitnikaDiv takozh RedaguvatiU Vikislovniku ye storinka sichen Sichen 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 Spisok vsih dniv 0 sichnyaKomentari Redaguvati Take rozuminnya etimologiyi sichnya vidbite v nizci prisliv yiv i prikazok ukr Sichen siche ta j morozit gazda z lisa drova vozit bil Sechen nasechec plechi ledom bolg Sechko seche marta dere april kozhi prodava 8 Slovo sѣchn vzhivalosya takozh u znachenni lyutij 9 A same Francisk Skorina Mala podorozhnya knizhka Vilna 1522 19 Andrij Rimsha Kotorogo sѧ ms ca shto za staryh vekov dѣyelo korotkoye opisanyiye Hronologiya Ostrog 1581 20 Anfologion Kiyiv 1619 21 Anfologion Lviv 1643 1651 1694 Anfologion Novgorod Siverskij 1678 Chasoslov Kiyiv 1633 Poluustav Kiyiv 1643 Psaltir Kiyiv 1643 1644 Poluustav Kiyiv 1672 Svyatci Kiyiv 1680 Poluustav Kiyiv 1691 Chasoslov Lviv 1642 1668 1692 21 Ustav molitv Lviv 1670 Take napisannya ye pomilkoyu sho sprichinena nepravilnim prochitannyam slova v rukopisi 21 Primitki Redaguvati Prosinec Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Sichen Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Sѣcha Materialy dlya slovarya drevne russkago yazyka po pismennym pamyatnikam v 3 t Trud I I Sreznevskago SPb Tipografiya imperatorskoj akademii nauk 1890 1912 T 3 S 903 ros doref Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Materialy dlya slovarya drevnerusskogo yazyka po pismennym pamyatnikam tom 3 a b v Nazvi chasovih ponyat Davnoruska spadshina v leksici ukrayinskoyi movi V V Nimchuk AN Ukrayini In t ukr movi K Naukova dumka 1992 S 55 58 412 s ISBN 5 12 000639 6 Sichen Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T S 258 259 ISBN 966 00 0785 X Gorlenko V Bojko I Narodna zemlerobska tehnika ukrayinciv K 1971 Detskaya enciklopediya dlya srednego i starshego vozrasta Tom 7 Iz istorii chelovecheskogo obshestva Gl redakciya D D Blagoj V A Varsanofeva B A Voroncov Velyaminov P A Genkel i dr gl redaktor A I Markushevich nauchn redaktory S D Skazkin M V Nechkina N P Kuzin A V Efimov A I Strazhev A G Bokshanin zam Gl redaktora P A Michurin Izd Akademii pedagogicheskih nauk RSFSR Moskva 1961 S 621 s 215 a b v g M Kochergan Z istoriyi ukrayinskih nazv misyaciv Movoznavstvo zhurnal K Naukova dumka 1967 1 sichen lyutij S 50 51 a b F R Miklosich Die slavischen Monatsnamen Wien 1867 S 20 nim Povodne nazvy mesiacov slovac J Zaimov Blgarskite narodni imena na mesecite Izvestiya na instituta za blgarski ezik Sofiya 1954 T III S 109 bolg Sѣchn Materialy dlya slovarya drevne russkago yazyka po pismennym pamyatnikam v 3 t Trud I I Sreznevskago SPb Tipografiya imperatorskoj akademii nauk 1890 1912 T 3 S 906 ros doref Ostromirovo Evangelie 1056 57 goda S prilozheniem grecheskago teksta evangelij i s grammaticheskimi obyasneniyami Izd A Vostokovym SPb Tipografiya imperatorskoj akademii nauk 1845 S 256 623 s ros doref Ostromirove Yevangeliye 1056 1057 rr Prosinc Materialy dlya slovarya drevne russkago yazyka po pismennym pamyatnikam v 3 t Trud I I Sreznevskago SPb Tipografiya imperatorskoj akademii nauk 1890 1912 T 2 S 1567 ros doref Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Materialy dlya slovarya drevnerusskogo yazyka po pismennym pamyatnikam tom 2 Ustav Studijskij po spisku XII v Fragm Podgot k pech D S Ishenko Istochniki po istorii russkogo yazyka M Nauka 1976 S 228 ros Saur Vladimir Prispevek k rekonstrukci praslovanskych nazvu mesicu Sbornik praci Filozoficke fakulty brnenske univerzity A Rada jazykovedna Brno Masarykova univerzita Filozoficka fakulta 1972 T 21 S 67 78 ches Prosinec Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P S 601 ISBN 966 00 0590 3 Skaryna F Tvory Pradmovy skazanni paslyasloyi akafisty pashaliya Ustup art padryht tekstay kament sloynik A F Korshunava pakazalniki A F Korshunava V A Chamyaryckaga Mn Navuka i tehnika 1990 207 s ISBN 5 343 00151 3 bil Sbornik snimkov s slavyano russkih staropechatnyh izdanij Materialy dlya istorii slavyanskago knigopechataniya Sostavil S L Ptashickij SPb 1895 Ch I XV i XVI vѣk Tabl XXI XXII ros doref a b v g Shustova Yu E Slavyanskie nazvaniya mesyacev v ukrainskih pechatnyh kni gah konca XVI XVII v Mezhdisciplinarnost Chto ot istorika trebuet chto daet i chego lishaet sb tr mezhdunar nauch konf Steny i mosty mezh dis ciplinarnye podhody v istoricheskih issledovaniyah M 2019 S 229 239 ros Sichen Znaki ukrayinskoyi etnokulturi Slovnik dovidnik Zhajvoronok V V K Dovira 2006 S 544 545 Holynska Baranowa Tatiana Ukrainskie nazwy miesiecy na tle ogolnoslowianskim Wroclaw Wydawnictwo polskiej akademii nauk 1969 pol Sichen Misyacelik Ukrayinskij narodnij kalendar V T Skurativskij K Mistectvo 1993 S 166 208 s ISBN 5 7715 0432 7 B Richmond Time Measurement and Calendar Construction 1956 S 113 angl Korotka klimatichna harakteristika sichnya betaren ua Procitovano 27 veresnya 2021 Kalendar oficijnih svyat v Ukrayini Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Procitovano 5 zhovtnya 2021 Shedra kutya 13 sichnya Oleksandr Tokar otokar com ua Procitovano 2 veresnya 2016 Vasilechko v Novij rik v yizhdzhaye 14 sichnya Oleksandr Tokar otokar com ua Procitovano 2 veresnya 2016 Den yasnij hliba chisti Vodohresha 19 sichnya Oleksandr Tokar otokar com ua Procitovano 2 veresnya 2016 I v buden zrobimo svyato 21 sichnya Oleksandr Tokar otokar com ua Procitovano 2 veresnya 2016 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sichen amp oldid 39516680