www.wikidata.uk-ua.nina.az

Срезневський Ізмаїл Іванович головував ла родичі ім я при народженні псевдонім сторінка в інтернеті посада місце смерті

Срезневський Ізмаїл Іванович

Срезневський Ізмаїл Іванович
рос. Измаил Срезневский
Ізмаїл Срезневський. Літографія, 1854 р.
Народився 1 (13) червня 1812(1812-06-13)
Ярославль, Російська імперія
Помер 9 (21) лютого 1880(1880-02-21) (67 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Країна  Російська імперія
Діяльність лексикограф, мовознавець
Сфера роботи філологія і слов'янознавство
Alma mater Харківський університет
Мова творів російська, українська
Членство Петербурзька академія наук, Матиця серболужицька і Сербське вчене товариствоd
Батько Срезневський Іван Овсійович
Родичі Срезневський Іван Овсійович
Діти Срезневський Борис
Срезневський Всеволод
 Срезневський Ізмаїл Іванович у Вікісховищі
  Роботи у  Вікіджерелах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Срезневський.

Ізмаї́л Іванович Срезне́вський (1 (13) червня 1812(18120613), Ярославль, Російська імперія — 9 (21) лютого 1880, Петербург, Російська імперія) — російський філолог, славіст, фольклорист, етнограф, палеограф, педагог, письменник та історик давньої української літератури та етнографії. Видав фольклорні та історичні матеріали.

Син професора словесності Івана Овсійовича Срезневського (1770—1819).

Життєпис Редагувати

Народився у Ярославлі (Росія). Протягом 1826—29 років навчався на етико-політичному відділенні філософського факультету Харківського університету. Після закінчення університету (1829) працював у Харківському дворянському депутатському зібранні, займався приватною педагогічною практикою.

27 жовтня 1833 року Комітет піклувальників Харківської публічної бібліотеки (ХПБ) призначив чиновника Дворянського зібрання І. І. Срезневського на посаду бібліотекаря. Йому було доручено прийняти від О. І. Тихоцького фонд ХПБ. Бібліотеку було відкрито в будівлі Дворянського зібрання, що знаходилася в центрі міста на Миколаївській площі (нині пл. Конституції, будівля не збереглася). 1834 друкарня Харківського університету надруковано каталог ХПБ, який мав назву «Систематический указатель книг и рукописей, находящихся в Харьковской публичной библиотеке». Укладачем та автором системи класифікації книг був І. І. Срезневський.

У 1837 році, захистивши магістерську дисертацію «Опыт о сущности и содержании теории в науках политических», одержав посаду ад'юнкта на кафедрі політекономії та статистики філософського факультету Харківського університету.

У 1839 році опублікував докторську дисертацію «Опыт о предмете и елементах статистики и политической экономики», захистити яку йому не вдалося.

Протягом 1839—42 років з науковою метою та у зв'язку з підготовкою до професорського звання із славістики відвідав ряд слов'янських земель. Вважається учнем П. Й. Шафарика. У 1842 році став першим професором-славістом у Харківському університеті, де читав курси з історії та слов'янських мов.

У 1846 році, захистивши дисертацію «Святилища и обряды языческого богослужения древних славян по свидетельствам современным и преданиям», став першим у Росії доктором слов'янської філології.

Протягом 1847—80 років — професор кафедри слов'янознавства Петербурзького університету. З 1851 року — екстраординарний, а з 1854 року — ординарний Петербурзької АН.

Ізмаїл Срезневський, 1878

Ініціатор і редактор «Известий» (т. 1-10, 1852-63) та «Ученых записок» (т. 1-7, 1854-63) Відділення російської мови а словесності АН. С. —засновник петербурзької школи славістів, автор численних праць з історії давньоруської та російської мов, історії південно-слов'янських літератур, міфології, палеографії.

У 1849 році опублікував працю «Думки про історію російської мови», в якій звертав увагу на необхідність опису пам'яток письменства, укладання регіональних словників, вивчення тогочасної літературної мови і діалектів, підготовку історичного словника та історичної граматики із залученням історії ін. слов'янських мов, дав також опис основних особливостей української мови. Вчений уперше розробив теоретичні засади слов'янської палеографії, поставивши її вивчення на наукову основу. Опублікував багато пам'яток давньоруського та давньослов'янського письменства («Київські глаголичні уривки» та ін.). Срезневський цікавився українською старовиною і фольклором.

Наприкінці 1820 років, навчаючись у Харківському університеті, Срезневський разом з братами Ф. і О. Євецькими, І. Розковшенком, О. Шпигоцьким заснував літературний гурток поетів-романтиків. Його учасники винятково великого значення надавали фольклорним творам, що зберегли подих минулих епох. Зокрема, Срезневський у фольклорі «вбачив багатюще джерело для майбутніх поетів». Зібрані на території Харківської, Полтавської та Катеринославської губернії тексти українських народних пісень і дум Срезневський опублікував у трьох збірниках «Запорожская старина» (1833—1838). Разом з Іваном Розковшенком видавав «Украинский альманах» (1831) та «Украинскій Сборникъ» (1838—1841), які відіграли важливу роль у подальшому розвитку літературного процесу в Україні. На початку своєї наукової діяльності Срезневський вважав українську мову окремою слов'янською мовою, проте згодом розглядав українську, російську та білоруські мови як діалекти чи говори однієї давньоруської мови («Мысли об истории русского языка», розділ V).

Його учнями були Р. Ф. Брандт, А. С. Будилович, В. І. Ламанський, О. М. Пипін, М. І. Сухомлинов, Н. С. Тихомиров, а також М. Г. Чернишевський, М. О. Добролюбов, Д. І. Писарєв.

Помер у Петербурзі. Похований у родовому маєтку Срезневе[ru] Рязанської губернії (нині Шиловський район[ru] Рязанської області).

Харківському періоду життя Срезневського присвячена праця його сина Всеволода Ізмайловича (1867—1936) — історика літератури, археографа, члена-кореспондента АН СРСР.

Літературна творчість Редагувати

Художні твори Редагувати

Срезневському належать прозові та поетичні твори на українську тематику, написані українською мовою (оповідання «Майоре, майоре!», балада «Корній Овара» та ін.).

Публіцистичні праці Редагувати

Срезневському належать публіцистичні твори на українську та російську тематику, написані російською мовою.

Примітки Редагувати

  1. Срезневский, Иван Евсеевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1900. — Т. XXXI. — С. 355–356.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q24479617d:Track:Q19908137d:Track:Q23892968
  2. Срезневский, Измаил Иванович // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1909. — Т. 19. — С. 276–298.
    d:Track:Q21175489d:Track:Q656d:Track:Q1960551d:Track:Q25858506d:Track:Q1963546
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Срезневський Ізмаїл Іванович // Шевченківська енциклопедія: — Т. 5: Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 930.
  5. Срезневський Ізмаїл // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1828. — 1000 екз.
  6. Харківська губернська публічна бібліотека. Історія бібліотеки. Хроніка основних подій: 1830—1882 [ 30 березня 2019 у Wayback Machine.] // Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка

Література та джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
golovuvav la rodichi im ya pri narodzhenni psevdonim storinka v interneti posada misce smerti platnya vaga titul konfesiya inshi imena vidomij vidoma nastupnik rozmir zobrazhennya misce narodzhennya poperednik zrist vijskove zvannya prizvisko misce prozhivannya rid diyalnosti partiya data smerti prichina smerti pidpis zobrazhennya termin Alma mater Sreznevskij Izmayil Ivanovichros Izmail SreznevskijIzmayil Sreznevskij Litografiya 1854 r Narodivsya 1 13 chervnya 1812 1812 06 13 Yaroslavl Rosijska imperiyaPomer 9 21 lyutogo 1880 1880 02 21 67 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist leksikograf movoznavecSfera roboti filologiya i slov yanoznavstvoAlma mater Harkivskij universitetMova tvoriv rosijska ukrayinskaChlenstvo Peterburzka akademiya nauk Maticya serboluzhicka i Serbske vchene tovaristvodBatko Sreznevskij Ivan Ovsijovich 1 2 Rodichi Sreznevskij Ivan OvsijovichDiti Sreznevskij BorisSreznevskij Vsevolod Sreznevskij Izmayil Ivanovich u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sreznevskij Izmayi l Ivanovich Srezne vskij 1 13 chervnya 1812 18120613 Yaroslavl Rosijska imperiya 9 21 lyutogo 1880 Peterburg Rosijska imperiya rosijskij filolog slavist folklorist etnograf paleograf pedagog pismennik ta istorik davnoyi ukrayinskoyi literaturi ta etnografiyi 4 5 Vidav folklorni ta istorichni materiali Sin profesora slovesnosti Ivana Ovsijovicha Sreznevskogo 1770 1819 Zmist 1 Zhittyepis 2 Literaturna tvorchist 2 1 Hudozhni tvori 2 2 Publicistichni praci 3 Primitki 4 Literatura ta dzherela 5 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya u Yaroslavli Rosiya Protyagom 1826 29 rokiv navchavsya na etiko politichnomu viddilenni filosofskogo fakultetu Harkivskogo universitetu Pislya zakinchennya universitetu 1829 pracyuvav u Harkivskomu dvoryanskomu deputatskomu zibranni zajmavsya privatnoyu pedagogichnoyu praktikoyu 27 zhovtnya 1833 roku Komitet pikluvalnikiv Harkivskoyi publichnoyi biblioteki HPB priznachiv chinovnika Dvoryanskogo zibrannya I I Sreznevskogo na posadu bibliotekarya Jomu bulo dorucheno prijnyati vid O I Tihockogo fond HPB Biblioteku bulo vidkrito v budivli Dvoryanskogo zibrannya sho znahodilasya v centri mista na Mikolayivskij ploshi nini pl Konstituciyi budivlya ne zbereglasya 1834 drukarnya Harkivskogo universitetu nadrukovano katalog HPB yakij mav nazvu Sistematicheskij ukazatel knig i rukopisej nahodyashihsya v Harkovskoj publichnoj biblioteke Ukladachem ta avtorom sistemi klasifikaciyi knig buv I I Sreznevskij 6 U 1837 roci zahistivshi magistersku disertaciyu Opyt o sushnosti i soderzhanii teorii v naukah politicheskih oderzhav posadu ad yunkta na kafedri politekonomiyi ta statistiki filosofskogo fakultetu Harkivskogo universitetu U 1839 roci opublikuvav doktorsku disertaciyu Opyt o predmete i elementah statistiki i politicheskoj ekonomiki zahistiti yaku jomu ne vdalosya Protyagom 1839 42 rokiv z naukovoyu metoyu ta u zv yazku z pidgotovkoyu do profesorskogo zvannya iz slavistiki vidvidav ryad slov yanskih zemel Vvazhayetsya uchnem P J Shafarika U 1842 roci stav pershim profesorom slavistom u Harkivskomu universiteti de chitav kursi z istoriyi ta slov yanskih mov U 1846 roci zahistivshi disertaciyu Svyatilisha i obryady yazycheskogo bogosluzheniya drevnih slavyan po svidetelstvam sovremennym i predaniyam stav pershim u Rosiyi doktorom slov yanskoyi filologiyi Protyagom 1847 80 rokiv profesor kafedri slov yanoznavstva Peterburzkogo universitetu Z 1851 roku ekstraordinarnij a z 1854 roku ordinarnij Peterburzkoyi AN Izmayil Sreznevskij 1878Iniciator i redaktor Izvestij t 1 10 1852 63 ta Uchenyh zapisok t 1 7 1854 63 Viddilennya rosijskoyi movi a slovesnosti AN S zasnovnik peterburzkoyi shkoli slavistiv avtor chislennih prac z istoriyi davnoruskoyi ta rosijskoyi mov istoriyi pivdenno slov yanskih literatur mifologiyi paleografiyi U 1849 roci opublikuvav pracyu Dumki pro istoriyu rosijskoyi movi v yakij zvertav uvagu na neobhidnist opisu pam yatok pismenstva ukladannya regionalnih slovnikiv vivchennya togochasnoyi literaturnoyi movi i dialektiv pidgotovku istorichnogo slovnika ta istorichnoyi gramatiki iz zaluchennyam istoriyi in slov yanskih mov dav takozh opis osnovnih osoblivostej ukrayinskoyi movi Vchenij upershe rozrobiv teoretichni zasadi slov yanskoyi paleografiyi postavivshi yiyi vivchennya na naukovu osnovu Opublikuvav bagato pam yatok davnoruskogo ta davnoslov yanskogo pismenstva Kiyivski glagolichni urivki ta in Sreznevskij cikavivsya ukrayinskoyu starovinoyu i folklorom Naprikinci 1820 rokiv navchayuchis u Harkivskomu universiteti Sreznevskij razom z bratami F i O Yeveckimi I Rozkovshenkom O Shpigockim zasnuvav literaturnij gurtok poetiv romantikiv Jogo uchasniki vinyatkovo velikogo znachennya nadavali folklornim tvoram sho zberegli podih minulih epoh Zokrema Sreznevskij u folklori vbachiv bagatyushe dzherelo dlya majbutnih poetiv Zibrani na teritoriyi Harkivskoyi Poltavskoyi ta Katerinoslavskoyi guberniyi teksti ukrayinskih narodnih pisen i dum Sreznevskij opublikuvav u troh zbirnikah Zaporozhskaya starina 1833 1838 Razom z Ivanom Rozkovshenkom vidavav Ukrainskij almanah 1831 ta Ukrainskij Sbornik 1838 1841 yaki vidigrali vazhlivu rol u podalshomu rozvitku literaturnogo procesu v Ukrayini Na pochatku svoyeyi naukovoyi diyalnosti Sreznevskij vvazhav ukrayinsku movu okremoyu slov yanskoyu movoyu prote zgodom rozglyadav ukrayinsku rosijsku ta biloruski movi yak dialekti chi govori odniyeyi davnoruskoyi movi Mysli ob istorii russkogo yazyka rozdil V Jogo uchnyami buli R F Brandt A S Budilovich V I Lamanskij O M Pipin M I Suhomlinov N S Tihomirov a takozh M G Chernishevskij M O Dobrolyubov D I Pisaryev Pomer u Peterburzi Pohovanij u rodovomu mayetku Srezneve ru Ryazanskoyi guberniyi nini Shilovskij rajon ru Ryazanskoyi oblasti Harkivskomu periodu zhittya Sreznevskogo prisvyachena pracya jogo sina Vsevoloda Izmajlovicha 1867 1936 istorika literaturi arheografa chlena korespondenta AN SRSR Literaturna tvorchist RedaguvatiHudozhni tvori Redaguvati Sreznevskomu nalezhat prozovi ta poetichni tvori na ukrayinsku tematiku napisani ukrayinskoyu movoyu opovidannya Majore majore balada Kornij Ovara ta in Publicistichni praci Redaguvati Sreznevskomu nalezhat publicistichni tvori na ukrayinsku ta rosijsku tematiku napisani rosijskoyu movoyu Zaporozhskaya Starina 1833 ta chastina II 1834 Zaporizki pisni z perekladom ta istorichnimi primitkami Arhivovano 16 kvitnya 2018 u Wayback Machine 1833 Ukrayinskij litopis 1640 1657 Arhivovano 1 kvitnya 2018 u Wayback Machine 1835 Ukrayinska buvalshina 1657 1710 Arhivovano 8 kvitnya 2018 u Wayback Machine 1838 Ukrayinskij zbirnik Kn 1 1838 Istorichnij oglyad serbo luzhickoyi literaturi 1844 Davni pam yatki ruskogo pisma j movi 10 12 st 1866 Davni glagolichni pam yatki v porivnyanni z pam yatkami kirilici 1866 Drevnie slavyanskie pamyatniki yusovogo pisma 1868 Friuluskie slavyane 1881 Slov yanoruska paleografiya 11 14 st 1885 Skazaniya ob Antihriste v slavyanskih perevodah Sankt Peterburg 1874 Arhivovano 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Mysli ob istorii russkogo yazyka 1849 g Arhivovano 12 chervnya 2009 u Wayback Machine Primitki Redaguvati Sreznevskij Ivan Evseevich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1900 T XXXI S 355 356 d Track Q656d Track Q602358d Track Q24479617d Track Q19908137d Track Q23892968 Sreznevskij Izmail Ivanovich Russkij biograficheskij slovar pod red A A Polovcov SPb 1909 T 19 S 276 298 d Track Q21175489d Track Q656d Track Q1960551d Track Q25858506d Track Q1963546 Bibliotheque nationale de France Identifikator BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Sreznevskij Izmayil Ivanovich Shevchenkivska enciklopediya T 5 Pe S u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 S 930 Sreznevskij Izmayil Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1828 1000 ekz Harkivska gubernska publichna biblioteka Istoriya biblioteki Hronika osnovnih podij 1830 1882 Arhivovano 30 bereznya 2019 u Wayback Machine Harkivska derzhavna naukova biblioteka imeni V G KorolenkaLiteratura ta dzherela RedaguvatiO Kovalchuk ZAPOROZKA STAROVINA yak material dlya vivchennya istoriografichnih ta dzhereloznavchih uyavlen epohi 260 kb Yu A Pinchuk Sreznevskij Izmayil Ivanovich Arhivovano 22 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 770 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 N F Sumcov Harkovskij period nauchnoj deyatelnosti I I Sreznevskogo Petrograd 1914 Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine V S Vashenko I Sreznevskij yak doslidnik ukrayinskoyi movi Ukrayinska mova v shkoli 1948 3 S B Bernshtejn M Yu Dostal Sreznevskij Izmail Ivanovich Slavyanovedenie v dorevolyucionnoj Rossii Biobibliograficheskij slovar Arhivovano 24 bereznya 2022 u Wayback Machine M 1979 S 318 321 M Yu Dostal Obshestvenno politicheskie vzglyady I I Sreznevskogo Issledovaniya po istoriografii slavyanovedeniya i balkanistiki M 1981 Ye X Shirokorad Sreznevskij Izmayil Ivanovich Arhivovano 3 grudnya 2014 u Wayback Machine Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Izmayil Ivanovich Sreznevskij do 200 richchya vid dnya narodzhennya Bibliografichnij pokazhchik Arhivovano 4 listopada 2014 u Wayback Machine uklad O S Zhuravlova ta insh H HNU imeni V N Karazina 2012 185 s ISBN 978 966 623 857 6 Abashnik Vladimir Alekseevich Arhivovano 28 grudnya 2017 u Wayback Machine G S Skovoroda i nemeckaya filosofiya v tvorchestve i prepodavanii I I Sreznevskogo v Harkove Abashnik V A Harkovskaya universitetskaya filosofiya 1804 1920 v 2 t T 1 1804 1850 Harkov BURUN i K 2014 S 538 552 Mihajlo Nazarenko Krim Kobzarya Izmayil Sreznevskij 1812 1880 Arhivovano 30 travnya 2019 u Wayback Machine Posilannya Redaguvati Zaporozhskaya starina Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 384 Portal Ukrayinska mova Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sreznevskij Izmayil Ivanovich amp oldid 39828241