www.wikidata.uk-ua.nina.az

Слов янознавство Див також Славістика в Україні Слов янозна вство часто слові стика або слов ї ніка комплекс наук про сл

Слов'янознавство

Див. також: Славістика в Україні

Слов'янозна́вство (часто: слові́стика або слов'ї́ніка) — комплекс наук про слов'янські народи, їх археологію, історію, зокрема мову й літературу (славістика), культуру, фольклор та етнографію в цілому й про кожний зокрема (про Україну див. Українознавство).

Розвиток слов'янознавства Редагувати

Зародження Редагувати

До початку XIX століття слов'янознавство — це розрізнені спостереження місіонерів (святих Кирила і Мефодія, Юрій Крижанич), подорожніх, хроністів й філологів-поліглотів (в Україні в основному граматиків і лексикографів 16 — 17 ст.: Лаврентія Зизанія, Мелетія Смотрицького, Івана Ужевича, Памво Беринди, Єпифанія Славинецького).

Формування як науки Редагувати

Передумови Редагувати

Формуванню наукового слов'янознавства сприяв пре-романтичний археографічний (збирацький) рух (віднайдення й аналіз давніх текстів, їх видання, пошук археологічних пам'яток, етнографічні записи), зацікавлення визвольними рухами південних та західних слов'ян і слов'янські просвітницькі студії чеха Йосефа Добровського. Створена Добровським граматика староцерковнослов'янської мови («Institutiones linguae Slavicae dialecti veteris», 1822) дозволила включити слов'янську філологію в порівняльну індоєвропеїстику. Зі створенням кафедр слов'янської філології (вперше створено у Відні в 1849, очолювали Франьо Міклошич, 1885 — Ватрослав Ягич, 1922 — Микола Трубецький, згодом в інших університетах Австро-Угорщини, Росії й Німеччини), слов'янознавство перейшло до сфери діяльності фахівців, а в Центрально-Західній Європі набрало характеру філологічно-мовознавчої науки з її подальшим спеціалізаційним розвитком (мовознавство, літературознавство, палеографія, історія культури, фолкльор і етнографія).

Початковий етап становлення слов'янознавства в Україні, як особливої дослідницької сфери комплексного характеру, тривав упродовж 1-ї третини 19 ст. Йому сприяли:
1) поширення в ході національного відродження ідей німецького вченого Йоганна-Готфріда Гердера, який у книзі «Ідеї до філософії історії людства» (1784—91) стверджував, що «слов'яни зроблять значний внесок у розвиток людства в напрямі до гуманності…, майбутнє слов'ян буде прекрасним»;
2) зовнішньополітичні події, передусім війни Росії з Францією і Туреччиною, в ході яких чимало українців потрапляли в землі зарубіжних слов'ян у складі військових експедицій чи у зв'язку зі службовими дорученнями (Д. Бантиш-Каменський, В. Тимковський та ін.) і налагоджували двосторонні контакти з ними, згодом поширюючи інформацію про їхнє минуле та сучасний стан серед наукового загалу. В подорожньому щоденнику Д. Бантиша-Каменського «Мандрівка до Молдавії, Волощини і Сербії» (1810), видрукуваному, за визнанням автора, внаслідок зростання суспільного інтересу до слов'янських народів, подано чимало цікавих відомостей про історію і сучасний стан життя сербського народу;
3) збір офіцерами російського військового відомства документальних джерел про російсько-турецькі війни та статистичну інформації про Османську імперію, зокрема її слов'янське населення;
4) перші зарубіжні наукові мандрівки слов'янськими землями П. Кеппена (1821—24) і Ю. Венеліна (1830), організована 1829 перша археологічна експедиція на територію Болгарії, де було виявлено пам'ятки античної і візантійської цивілізацій, болгарської середньовічної історії;
5) славістичні виклади професорів Києво-Могилянської академії (із 1819 — Київської духовної академії). Першими змістовними здобутками українського слов'янознавства стали праці Ю. Венеліна «Стародавні і нинішні болгари» (1829), «Стародавні і нинішні словени» (1841) та ін., в яких обґрунтовувалася автохтонність слов'ян у Європі; поява орд Аспаруха на Дунаї трактувалася як завершальний етап переселення болгар; окреслювалася проблема вивчення життя болгарських поселенців у Новоросійському краї та Бессарабії. Д. Бантиш-Каменський у 4-томній «Історії Малої Росії» (1822) акцентував на участі сербів у Національній революції 1648—1676 й аграрному виробництві Лівобережної Гетьманщини, чим започаткував вивчення історії українсько-сербських взаємин.

Створення шкіл слов'янознавства Редагувати

Першу кафедру історії слов'янської літератури засновано в Парижі (1840, очолив Адам Міцкевич). Літературознавче слов'янознавство, якщо врахувати синтезувальних компаратистичних спроб О. Пипіна й Володимира Спасовича (1880 — 84), Їржі Карасека (1906), Я. Махаля (1922 — 29), Ф. Волльмана (1928), Володимира Георгієва (1958 — 63) й Дмитра Чижевського (1952, 1968), обмежилося національними історіями літератур чи історією загальних рухів і літературних напрямів у відношенні їх з неслов'янськими.

Над етнографічним синтезом слов'янознавства працював К. Мошинський (1929 — 39), над археологічною Л. Нідерле (1902 — 24, 1911 — 25) і польські археологічно-лінґвістична (Тадеуш Лєр-Сплавинський, Герард Лябуда та інші) й антропологічна (Ян Чекановський) школи. Загалом розбудова й спеціалізація слов'янознавства почалася після Першої світової війни з заснуванням при великих університетах кафедр і лекторатів слов'янських мов.

Філологічний напрямок слов'янознавства Редагувати

З філологічного напряму слов'янознавства розвинулися загальні курси частин порівняльної граматики слов'янських мов: Франьо Міклошича (1852 — 75), Вацлава Вондрака (1906— 08), Й. Мікколі (1913 — 50), В. Поржезинського (1914), Г. Ільїнського (1916), Антуана Меє (1924), Андре Ваяна (1950 — 66), Самуїла Бернштейна (1961 — 74), Юрія Шевельова (1964), Олександра Мельничука (1966), Здзіслава Штібера (1969), Степана Івшича (1970) тощо і спроби порівняльно-етимологічних словників: Франьо Міклошича (1886), Е. Бернекера (1908 — 14), Л. Саднік і Р. Айцетмюллера (1963 —), Франтішека Копечного (1973 —), Францішка Славського (1974 —) й Олега Трубачова (1974 —), як і (переважно збірні), огляди історії слов'янських мов: Т. Лера й Александра Брюкнера (1929), Т. Лєра-Сплавінського, Владислава Курашкевича й Ф. Славського (1954), М. Вайнґарта (1937), Р. Травтманна (1947), Р. Брея (1951), К. Горалека (1955) та слов'янських народів і їхньої культури: Д. Дорошенка (1922), П. Дільса (1963), крім раніших Л. Нідерле (1909) й Т. Флоринського (1895).

Для українських славістів важливими осередками слов'янознавства був до 1918 Відень (звідки вийшли українські галицькі і буковинські славісти), у період між двома світовими війнами — Прага, Краків і Варшава, а весь час Петербург і Москва.

Результати студій слов'янознавства публікуються в численних міжнародних і національних спеціальних періодичних збірках і журналах:

  • «Archiv für slavische Philologie» (42 тт., Берлін 1876 — 1929),
  • «Русский Филологический Вестник» (78 тт., В. 1879 — 1918),
  • «Журнал Министерства Народного Просвещения» (П., 1834 — 1917),
  • «Prace Filologiczne» (В., з 1885), «Rocznik Slawistyczny» (Kp., з 1908),
  • «Jужнословенски Филолог» (Беоґрад, з 1913),
  • «Revue des Études Slaves» (Париж, з 1921),
  • «Slavia» (Прага, з І922),
  • «Известия Отделения Русского Языка и Словесности Императорской АН» (П. 1896 — 1927),
  • «The Slavonic and East European Review» (Лондон, з 1922),
  • «Slavia Occidentalis» (Познань, з 1921),
  • «Zeitschrift für slavische Philologie» (Ляйпціґ, з 1925, Гайдельберґ, з 1951),
  • «Slavische Rundschau» (Прага — Берлін — Відень, 1929 — 40),
  • «Byzantinoslavica» (Прага, 1929),
  • «Wiener slavistisches Jahrbuch» (Відень, з 1950),
  • «Oxford Slavonic Papers» (Оксфорд, з 1950),
  • «Studia Slavics» (Будапешт, з 1955),
  • «Die Welt der Slaven» (Вісбаден, з 1956),
  • «Zeitschrift für Slavistik» (Cx. Берлін, з 1956),
  • «Slavia Orientalis» (В., з 1957),
  • «Советское Славяноведение» (М., з 1965),
  • «Slavica Slovaca» (Братислава, з 1966) та ін.
  • Slovanský přehled

У Львові виходили журнали «Слово» (1936 — 39), збірник «Питання слов'янського мовознавства» (9 тт., 1948 — 61), «Питання слов'янської філології» (1 т., 1961) і зб. «Українське Слов'янознавство» (11 тт. до 1975), у Києві збірки «Слов'янське Мовознавство» (5 тт., 1958 — 67) і «Міжслов'янські літературні взаємини» (3 тт., 1958 — 63) та як їх продовження зб. «Слов. Літературознавство і Фольклористика» (11 випусків, 1965 — 76). Окремого періодичного вид. С. в УССР немає. На еміграції з 1948 виходить укр. серія неперіодичних випусків «Slavistica».

Слов'янознавство у світі Редагувати

Україна Редагувати

Вирішальну роль у процесі накопичення знань з історії слов'янських народів, зародженні й поширенні новацій в історіографічному процесі раннього Нового часу відігравала Києво-Могилянська академія, в якій навчалися і викладали відомі представники української інтелектуальної еліти. У 3-му виданні «Синопсису» (К., 1680) автор узагальнив знання з найдавнішої історії слов'ян, а тематичною рубрикацією — «Про початок давнього словенського народу», «Про ім'я і про мову Слов'янську», «Про свободу або вільність Слов'янську» — продемонстрував прагнення до осягнення глобальних проблем їхньої історії. У «Кройніці» Ф.Софоновича систематизовано викладено найголовніші події історії Польщі від найдавніших часів до початку 1670-х рр. У Літописі Самовидця відтворено становище українського політикуму й православної церкви в Речі Посполитій, а наступ польського уряду в 1-й пол. XVII століття на національно-релігійні права українського народу розглядався його автором як одна з головних причин Украхнської національної революції. Д. Туптало створив життєписи святих Кирила і Мефодія та інших слов'янських святих, які справляли величезний вплив на історичну свідомість населення православних країн Центрально-Східної і Південної Європи. Займалися висвітленням окремих питань слов'янського етногенезу, давньої історії слов'ян, характеру стосунків України з Річчю Посполитою та історії останньої, важливу роль у якій відігравало українське населення, Д. Туптало, Самійло Величко, Григорій Граб'янка, Ф. Прокопович тощо. Міграція окремих із них до Московії, де вони прагнули реалізувати свій інтелектуальний потенціал, сприяла збагаченню російської науки здобутками української історіографії в галузі слов'янської історії та культури.

Росія Редагувати

В Росії слов'янознавство було у XIX столітті пов'язане спершу з політичним слов'янофільством (див. Панславізм), і це вплинуло на розростання, поряд філологічно-археографічного слов'янознавства, ще й історичного та етнографічного (В. Ламанський й ін.). Кафедри «історії й літератури слов'янських наріч» почали створювати на доручення Уварова (з 1835). Розвиткові слов'янознавства в СРСР помітно сприяли щоп'ятирічні міжнародні конгреси славістів.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Копилов С. А. Слов'янознавство (славістика) в Україні // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 643. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.

Література Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Div takozh Slavistika v Ukrayini Slov yanozna vstvo chasto slovi stika abo slov yi nika kompleks nauk pro slov yanski narodi yih arheologiyu istoriyu zokrema movu j literaturu slavistika kulturu folklor ta etnografiyu v cilomu j pro kozhnij zokrema pro Ukrayinu div Ukrayinoznavstvo Zmist 1 Rozvitok slov yanoznavstva 1 1 Zarodzhennya 1 2 Formuvannya yak nauki 1 2 1 Peredumovi 1 2 2 Stvorennya shkil slov yanoznavstva 1 3 Filologichnij napryamok slov yanoznavstva 2 Slov yanoznavstvo u sviti 2 1 Ukrayina 2 2 Rosiya 3 Div takozh 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaRozvitok slov yanoznavstva RedaguvatiZarodzhennya Redaguvati Do pochatku XIX stolittya slov yanoznavstvo ce rozrizneni sposterezhennya misioneriv svyatih Kirila i Mefodiya Yurij Krizhanich podorozhnih hronistiv j filologiv poliglotiv v Ukrayini v osnovnomu gramatikiv i leksikografiv 16 17 st Lavrentiya Zizaniya Meletiya Smotrickogo Ivana Uzhevicha Pamvo Berindi Yepifaniya Slavineckogo Formuvannya yak nauki Redaguvati Peredumovi Redaguvati Formuvannyu naukovogo slov yanoznavstva spriyav pre romantichnij arheografichnij zbirackij ruh vidnajdennya j analiz davnih tekstiv yih vidannya poshuk arheologichnih pam yatok etnografichni zapisi zacikavlennya vizvolnimi ruhami pivdennih ta zahidnih slov yan i slov yanski prosvitnicki studiyi cheha Josefa Dobrovskogo Stvorena Dobrovskim gramatika starocerkovnoslov yanskoyi movi Institutiones linguae Slavicae dialecti veteris 1822 dozvolila vklyuchiti slov yansku filologiyu v porivnyalnu indoyevropeyistiku Zi stvorennyam kafedr slov yanskoyi filologiyi vpershe stvoreno u Vidni v 1849 ocholyuvali Frano Mikloshich 1885 Vatroslav Yagich 1922 Mikola Trubeckij zgodom v inshih universitetah Avstro Ugorshini Rosiyi j Nimechchini slov yanoznavstvo perejshlo do sferi diyalnosti fahivciv a v Centralno Zahidnij Yevropi nabralo harakteru filologichno movoznavchoyi nauki z yiyi podalshim specializacijnim rozvitkom movoznavstvo literaturoznavstvo paleografiya istoriya kulturi folklor i etnografiya Pochatkovij etap stanovlennya slov yanoznavstva v Ukrayini yak osoblivoyi doslidnickoyi sferi kompleksnogo harakteru trivav uprodovzh 1 yi tretini 19 st Jomu spriyali 1 poshirennya v hodi nacionalnogo vidrodzhennya idej nimeckogo vchenogo Joganna Gotfrida Gerdera yakij u knizi Ideyi do filosofiyi istoriyi lyudstva 1784 91 stverdzhuvav sho slov yani zroblyat znachnij vnesok u rozvitok lyudstva v napryami do gumannosti majbutnye slov yan bude prekrasnim 2 zovnishnopolitichni podiyi peredusim vijni Rosiyi z Franciyeyu i Turechchinoyu v hodi yakih chimalo ukrayinciv potraplyali v zemli zarubizhnih slov yan u skladi vijskovih ekspedicij chi u zv yazku zi sluzhbovimi doruchennyami D Bantish Kamenskij V Timkovskij ta in i nalagodzhuvali dvostoronni kontakti z nimi zgodom poshiryuyuchi informaciyu pro yihnye minule ta suchasnij stan sered naukovogo zagalu V podorozhnomu shodenniku D Bantisha Kamenskogo Mandrivka do Moldaviyi Voloshini i Serbiyi 1810 vidrukuvanomu za viznannyam avtora vnaslidok zrostannya suspilnogo interesu do slov yanskih narodiv podano chimalo cikavih vidomostej pro istoriyu i suchasnij stan zhittya serbskogo narodu 3 zbir oficerami rosijskogo vijskovogo vidomstva dokumentalnih dzherel pro rosijsko turecki vijni ta statistichnu informaciyi pro Osmansku imperiyu zokrema yiyi slov yanske naselennya 4 pershi zarubizhni naukovi mandrivki slov yanskimi zemlyami P Keppena 1821 24 i Yu Venelina 1830 organizovana 1829 persha arheologichna ekspediciya na teritoriyu Bolgariyi de bulo viyavleno pam yatki antichnoyi i vizantijskoyi civilizacij bolgarskoyi serednovichnoyi istoriyi 5 slavistichni vikladi profesoriv Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi iz 1819 Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi Pershimi zmistovnimi zdobutkami ukrayinskogo slov yanoznavstva stali praci Yu Venelina Starodavni i ninishni bolgari 1829 Starodavni i ninishni sloveni 1841 ta in v yakih obgruntovuvalasya avtohtonnist slov yan u Yevropi poyava ord Asparuha na Dunayi traktuvalasya yak zavershalnij etap pereselennya bolgar okreslyuvalasya problema vivchennya zhittya bolgarskih poselenciv u Novorosijskomu krayi ta Bessarabiyi D Bantish Kamenskij u 4 tomnij Istoriyi Maloyi Rosiyi 1822 akcentuvav na uchasti serbiv u Nacionalnij revolyuciyi 1648 1676 j agrarnomu virobnictvi Livoberezhnoyi Getmanshini chim zapochatkuvav vivchennya istoriyi ukrayinsko serbskih vzayemin 1 Stvorennya shkil slov yanoznavstva Redaguvati Pershu kafedru istoriyi slov yanskoyi literaturi zasnovano v Parizhi 1840 ocholiv Adam Mickevich Literaturoznavche slov yanoznavstvo yaksho vrahuvati sintezuvalnih komparatistichnih sprob O Pipina j Volodimira Spasovicha 1880 84 Yirzhi Karaseka 1906 Ya Mahalya 1922 29 F Vollmana 1928 Volodimira Georgiyeva 1958 63 j Dmitra Chizhevskogo 1952 1968 obmezhilosya nacionalnimi istoriyami literatur chi istoriyeyu zagalnih ruhiv i literaturnih napryamiv u vidnoshenni yih z neslov yanskimi Nad etnografichnim sintezom slov yanoznavstva pracyuvav K Moshinskij 1929 39 nad arheologichnoyu L Niderle 1902 24 1911 25 i polski arheologichno lingvistichna Tadeush Lyer Splavinskij Gerard Lyabuda ta inshi j antropologichna Yan Chekanovskij shkoli Zagalom rozbudova j specializaciya slov yanoznavstva pochalasya pislya Pershoyi svitovoyi vijni z zasnuvannyam pri velikih universitetah kafedr i lektorativ slov yanskih mov Filologichnij napryamok slov yanoznavstva Redaguvati Z filologichnogo napryamu slov yanoznavstva rozvinulisya zagalni kursi chastin porivnyalnoyi gramatiki slov yanskih mov Frano Mikloshicha 1852 75 Vaclava Vondraka 1906 08 J Mikkoli 1913 50 V Porzhezinskogo 1914 G Ilyinskogo 1916 Antuana Meye 1924 Andre Vayana 1950 66 Samuyila Bernshtejna 1961 74 Yuriya Shevelova 1964 Oleksandra Melnichuka 1966 Zdzislava Shtibera 1969 Stepana Ivshicha 1970 tosho i sprobi porivnyalno etimologichnih slovnikiv Frano Mikloshicha 1886 E Bernekera 1908 14 L Sadnik i R Ajcetmyullera 1963 Frantisheka Kopechnogo 1973 Francishka Slavskogo 1974 j Olega Trubachova 1974 yak i perevazhno zbirni oglyadi istoriyi slov yanskih mov T Lera j Aleksandra Bryuknera 1929 T Lyera Splavinskogo Vladislava Kurashkevicha j F Slavskogo 1954 M Vajngarta 1937 R Travtmanna 1947 R Breya 1951 K Goraleka 1955 ta slov yanskih narodiv i yihnoyi kulturi D Doroshenka 1922 P Dilsa 1963 krim ranishih L Niderle 1909 j T Florinskogo 1895 Dlya ukrayinskih slavistiv vazhlivimi oseredkami slov yanoznavstva buv do 1918 Viden zvidki vijshli ukrayinski galicki i bukovinski slavisti u period mizh dvoma svitovimi vijnami Praga Krakiv i Varshava a ves chas Peterburg i Moskva Rezultati studij slov yanoznavstva publikuyutsya v chislennih mizhnarodnih i nacionalnih specialnih periodichnih zbirkah i zhurnalah Archiv fur slavische Philologie 42 tt Berlin 1876 1929 Russkij Filologicheskij Vestnik 78 tt V 1879 1918 Zhurnal Ministerstva Narodnogo Prosvesheniya P 1834 1917 Prace Filologiczne V z 1885 Rocznik Slawistyczny Kp z 1908 Juzhnoslovenski Filolog Beograd z 1913 Revue des Etudes Slaves Parizh z 1921 Slavia Praga z I922 Izvestiya Otdeleniya Russkogo Yazyka i Slovesnosti Imperatorskoj AN P 1896 1927 The Slavonic and East European Review London z 1922 Slavia Occidentalis Poznan z 1921 Zeitschrift fur slavische Philologie Lyajpcig z 1925 Gajdelberg z 1951 Slavische Rundschau Praga Berlin Viden 1929 40 Byzantinoslavica Praga 1929 Wiener slavistisches Jahrbuch Viden z 1950 Oxford Slavonic Papers Oksford z 1950 Studia Slavics Budapesht z 1955 Die Welt der Slaven Visbaden z 1956 Zeitschrift fur Slavistik Cx Berlin z 1956 Slavia Orientalis V z 1957 Sovetskoe Slavyanovedenie M z 1965 Slavica Slovaca Bratislava z 1966 ta in Slovansky prehled U Lvovi vihodili zhurnali Slovo 1936 39 zbirnik Pitannya slov yanskogo movoznavstva 9 tt 1948 61 Pitannya slov yanskoyi filologiyi 1 t 1961 i zb Ukrayinske Slov yanoznavstvo 11 tt do 1975 u Kiyevi zbirki Slov yanske Movoznavstvo 5 tt 1958 67 i Mizhslov yanski literaturni vzayemini 3 tt 1958 63 ta yak yih prodovzhennya zb Slov Literaturoznavstvo i Folkloristika 11 vipuskiv 1965 76 Okremogo periodichnogo vid S v USSR nemaye Na emigraciyi z 1948 vihodit ukr seriya neperiodichnih vipuskiv Slavistica Slov yanoznavstvo u sviti RedaguvatiUkrayina Redaguvati Virishalnu rol u procesi nakopichennya znan z istoriyi slov yanskih narodiv zarodzhenni j poshirenni novacij v istoriografichnomu procesi rannogo Novogo chasu vidigravala Kiyevo Mogilyanska akademiya v yakij navchalisya i vikladali vidomi predstavniki ukrayinskoyi intelektualnoyi eliti U 3 mu vidanni Sinopsisu K 1680 avtor uzagalniv znannya z najdavnishoyi istoriyi slov yan a tematichnoyu rubrikaciyeyu Pro pochatok davnogo slovenskogo narodu Pro im ya i pro movu Slov yansku Pro svobodu abo vilnist Slov yansku prodemonstruvav pragnennya do osyagnennya globalnih problem yihnoyi istoriyi U Krojnici F Sofonovicha sistematizovano vikladeno najgolovnishi podiyi istoriyi Polshi vid najdavnishih chasiv do pochatku 1670 h rr U Litopisi Samovidcya vidtvoreno stanovishe ukrayinskogo politikumu j pravoslavnoyi cerkvi v Rechi Pospolitij a nastup polskogo uryadu v 1 j pol XVII stolittya na nacionalno religijni prava ukrayinskogo narodu rozglyadavsya jogo avtorom yak odna z golovnih prichin Ukrahnskoyi nacionalnoyi revolyuciyi D Tuptalo stvoriv zhittyepisi svyatih Kirila i Mefodiya ta inshih slov yanskih svyatih yaki spravlyali velicheznij vpliv na istorichnu svidomist naselennya pravoslavnih krayin Centralno Shidnoyi i Pivdennoyi Yevropi Zajmalisya visvitlennyam okremih pitan slov yanskogo etnogenezu davnoyi istoriyi slov yan harakteru stosunkiv Ukrayini z Richchyu Pospolitoyu ta istoriyi ostannoyi vazhlivu rol u yakij vidigravalo ukrayinske naselennya D Tuptalo Samijlo Velichko Grigorij Grab yanka F Prokopovich tosho Migraciya okremih iz nih do Moskoviyi de voni pragnuli realizuvati svij intelektualnij potencial spriyala zbagachennyu rosijskoyi nauki zdobutkami ukrayinskoyi istoriografiyi v galuzi slov yanskoyi istoriyi ta kulturi 1 Rosiya Redaguvati V Rosiyi slov yanoznavstvo bulo u XIX stolitti pov yazane spershu z politichnim slov yanofilstvom div Panslavizm i ce vplinulo na rozrostannya poryad filologichno arheografichnogo slov yanoznavstva she j istorichnogo ta etnografichnogo V Lamanskij j in Kafedri istoriyi j literaturi slov yanskih narich pochali stvoryuvati na doruchennya Uvarova z 1835 Rozvitkovi slov yanoznavstva v SRSR pomitno spriyali shop yatirichni mizhnarodni kongresi slavistiv Div takozh RedaguvatiPanslavizm Scando Slavica Slov yanofilstvo Falshivi druzi slavistaPrimitki Redaguvati a b Kopilov S A Slov yanoznavstvo slavistika v Ukrayini Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 643 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Literatura RedaguvatiYagich M Istoriya slavyanskoj filologii Enciklopediya slavyanskoj filologii vipusk I P 1910 Lyajpcig 1967 Korolevich N Sarana F Slov yanska filologiya v Ukrayini 1958 62 pp bibliografiya K 1963 Korolevich N Belyayeva L Goldenberg L Sarana F Slov yanska filologiya v Ukrayini 1963 67 pp bibliografiya ch I II 1 2 K 1968 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Posilannya RedaguvatiSlavistika Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1769 1770 1000 ekz Slavistika abo Slov yanoznavstvo Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 405 406 Komu potribna slavistika sogodni Slov yanska filologiya Zbirnik naukovih prac Problemi slov yanoznavstva Vipusk 59 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Zhurnal Slavyanovedenie ros Portal Slavistika ros Resurs Slavyane ros Resurs slavic net angl nbsp Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Slov 27yanoznavstvo amp oldid 38167054