www.wikidata.uk-ua.nina.az

Етногенез слов ян Етногене з слов я н процес формування слов янських народів з конгломерату індоєвропейських племен У да

Етногенез слов'ян

Етногене́з слов'я́н — процес формування слов'янських народів з конгломерату індоєвропейських племен. У даний час не існує загальновизнаної версії формування слов'янського етносу. Однією з головних є теорія автохтонного походження слов'ян. Пояснення походження слов'ян гіпотетично від людей за назвою «праслов'яни», за твердженням польського археолога Юзефа Костжевського — вони творці лужицької культури. Теорія, що праслов'яни вже жили у добу бронзи підтримується мовознавцями (лінґвістами). Є також версія, що тщинецька культура була колискою протослов'ян.

Мапа з пунктирами сучасної України після заснування міста Києва
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (липень 2019)

Докази на підтвердження теорії автохтонного походження слов'ян з II тисячоліття до нашої ери надані сучасними генетичними дослідженнями гаплогруп мтДНК.

Питання щодо історії слов'ян остаточно ще невирішене. Корінь «слов-» присутній у самоназвах кількох слов'янських народів: словінці, словенці, словаки. Деякі дослідники стверджують, що праслов'ян не існувало як етносу або вони виникли в результаті змішування різних етнічних груп, а в одне ціле їх об'єднують схожість мови, культури і вірувань. Однак існування єдиної праслов'янської мови та культури на великому просторі суперечить цій теорії. Ймовірно експансія слов'ян у IV столітті н. е., була викликана перенаселенням своєї первісної прабатьківщини, що дозволяє припустити наявність їх більшости в Європі.

Археологія Редагувати

Археологічно можна довести безперервність слов'янської культури від VI-го століття н. е., але їх зв'язки з попередньою культурою в V столітті н. е. й раніше залишаються під питанням. Російська дослідниця Ірина Русанова (1929—1998) запропонувала наступні чотири пункти, характерні для найдавніших слов'янських археологічних пам'яток:

  • сільськогосподарський характер регулювання життям;
  • поглиблені прямокутні житла, стіни і печі з каменю;
  • прикрашена кераміка ручної роботи в Східній Європі;
  • кремація, попіл в лунках або урнах без курганів.

Попередником слов'янської культури є пшеворська культура (II-е століття до н. е. — V століття н. е.) на захід від пізнішого розселення слов'ян черняхівської культури на сході (2-го століття — V століття). Мала місце поліетнічність обумовлена впливом германців, сарматів, римлян, що нівелювало локальні відмінності між етнічними групами. Історичний етногенез слов'ян також мав місце в зарубинецькій культурі (III-го століття до н. е. — II століття н. е.). Слов'янські риси зустрічаються в культурі домовидних урн V ст. до н. е. — II ст. до н. е., Борис Рибаков вбачав зв'язок слов'ян з лужицькою культурою (XIV-е століття до нашої ери — IV ст. до н. е.) та тщинецько-комаровською культурою (XV-е ст. до н. е. — XII ст. до н. е.) між Дніпром й Одрою

Антропологічний склад Редагувати

Мапа «Раси Європи» Жозеф Денікер
Специфіка черепних індексів східних слов'ян у IX—XII ст. (Т. Алексєєва)

Жозеф Денікер відносив слов'янські народи до трьох основних європейських антропологічних типів:

  • східного — світловолосої, світлоокої, суббрахікефальної та низькорослої, поширеної серед білорусів і росіян;
  • західного (кельтської) — темноволосої, дуже короткоголової, низькорослої, різновиди якої трапляються в середній смузі Європи від Луари до Дніпра;
  • адріатичного (динарської) — темнопігментованої, короткоголової, високорослої, риси якої притаманні слов'янам Балканського півострова, полякам-гуралям і українцям.

У XX—XXI ст. ареали расових комплексів характеризувалися наявністю численних перехідних зон, а в антропологічному складі будь-якого народу присутністю більшої чи меншої кількости морфологічних варіантів (груп). Серед слов'ян даного часу виокремлювали п'ять таких груп, а саме: біломорсько-балтійську, східноєвропейську, понтійську, динарську і дніпровсько-карпатську.

Групи Редагувати

Антропологія східних слов'ян Редагувати

Попри те, що через практикування кремації важко простежити походження слов'ян, з використанням генетики та фізичної антропології серед східнослов'янських племен виокремлюють чотири локальні морфологічні варіанти, носіями яких були нащадки літописних полян, сіверян, древлян, волинян, тиверців та уличів. Аналіз зразків з перехідного періоду похоронів до раннього середньовіччя виявив певну різноманітність антропологічних типів[джерело?].

З відзначених ознак часів Київської Руси наявні зокрема зміни черепного індексу — із заходу на схід він мінився з мезокефального широколицого (як-то волиняни, деревляни) до доліхокефального середньолицого (сіверяни). Наявність масивних форм північно-західної групи, на відміну від грациальних східніших, викликана їх належністю до північних європеоїдів близьких до польського племені мазовшан та балтійських племен (латгали, земгали, ятвяги). Процент співвідношення на користь першого типу значно зріс після монгольської навали, коли значна частина населення Київщини та Сіверщини була знищена або мігрувала. Подальші представники доліхокефалів серед етнічних українців містять незначний процент, і переважно є представниками пізніших іноетнічних міграцій. Від XX ст. серед українців переважав центральноукраїнський антропологічний тип.

Лінгвістика Редагувати

Реконструйоване філогенетичне дерево балто-слов'янських мов.
Сучасне бачення часу поділу різних мовних гілок

Згідно лінгвістичного аналізу найстаріша форма слов'янської мови була у період близько 800 р. до н. е. — 500 р. до н. е., коли потім розділення було у балто-слов'янській мовній групі. Згідно з чеським лінгвістом Ернестом Лампрехтом (1919—1985 рр.ж.) слов'янська мова виникла між південним заходом Балтики та південним сходом Німеччини (на теренах сучасної Польщі), у період контакту з носіями іранських мов. Аналіз лексики припускає, що предки слов'ян у I-му тисячолітті до н. е. жили в лісистій місцевості з великою кількістю річок, озер і боліт, де росли дуб, береза​​, липа, ясен і верба. Ці та інші лінгвістичні дані підтверджують ідею, що протослов'янське поселення було розташоване в басейні р. Вісли.

Історія Редагувати

У творі «Ґетіка» 551 р. Йордан називає слов'ян венетами, котрі у IV столітті мешкали на північ від Карпат. Зокрема, він писав

Уздовж крутих Альп (уточнення - Норік з м. Норея)… на лівому схилі, який звернений до півночі, від верхів'їв р. Вісли на обширних територіях влаштувалося численне плем'я венето. Хоча їхні назви варіюються залежно від різних родів і поселень, звані в основному як слов'яни та анти. Слов'яни, що живуть у «Новетунум» (у нижній течії р. Дунаю і р. Сави) і озера під назвою «Мурсінське» (місцевина озера Балатону поблизу гирла р. Драви і р. Дунаю) до Дністра, і на північ до Вісли. Живуть де є болота та ліси. Анти найбільш пристосовані до життя там, де Понтійське море виходить, що проходить від р. Дністра до р. Дніпра, вздовж річок мають багато станиць

Те, що вони не були слов'янами, але згадані, ймовірно пов'язано з тим, що жили далеко від римських провінцій, і не наражалися на небезпеку від них.

Крім того, Йордан у «Ґетіці» стверджує, що король остготів, Германаріх, у третій чверті IV століття Н. Е. почав війну проти венетів. Однак слов'яни на той час були мирним народом та не чинили опору. У VI ст., в момент написання роботи, вважалося що слов'яни були войовничими й агресивними та «бушували всюди»[джерело?].

Найперша згадка датується початком VI-го ст. н.е у Псевдокесарія Назіанзіна. Позначення «слов'яни» (Suave, склавіни) в текстах відбулося з середини VI ст. н. е., і використовувалося разом з назвою венетів[джерело?].

У ранньосередньовічних джерелах слов'ян часто ідентифікували з венетами, яких уперше згадує в I-му столітті Пліній Старший, як і населення басейну Вісли, ймовірно, пов'язаних з германцями. Питання про стосунки германців зі слов'янами є невирішеним. Чеський археолог Любор Нідерле вважав предками слов'ян племена будинів, неврів, скіфів-орачів та інших згаданих Геродотом[джерело?].


Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Jerzy Gąssowski, Kultura pradziejowa na ziemiach polskich, Warszawa 1985, str. 163., ISBN 83-01-05421-2 (пол.)
  2. Kazimierz Godłowski, Janusz K. Kozłowski; Historia starożytna ziem polskich, Warszawa 1985, str.89., ISBN 83-01-04227-3 (пол.)
  3. Wstęp. W: Gerard Labuda: Słowiańszczyna starożytna i wczesnośredniowieczna. Poznań: WPTPN, 2003, s. 16. ISBN 8370633811 (пол.)
  4. «Słowianie byli tu zawsze? Archeolodzy w szoku», Ludwika Tomala: Przodkowie Słowian mogli być w Europie 4 tys. lat temu [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (naukawpolsce.pap.pl) (пол.)
  5. Н. С. Трубецкой, А. А. Бычков, В. Б. Егоров, С. Е. Рассадин, А. А. Клёсов и др. / Славяне и балты (славяне, как лингво-культурная парадигма) [ 9 липня 2019 у Wayback Machine.] // Краткая история Беларуси за последнюю 1000 лет (Гісторыя Беларусі. Кратко) (рос.)
  6. BERANOVÁ, Magdalena. Slované. Praha: Libri, 2000. 311 s. ISBN 80-7277-022-5. S. 30 (чес.)
  7. BERANOVÁ, Magdalena. Slované. Praha: Libri, 2000. 311 s. ISBN 80-7277-022-5. S. 29 (чес.)
  8. KLANICA, Zdeněk. Počátky Slovanů. Praha: Futura, 2009. ISBN 978-80-254-5298-1. S. 11 (чес.)
  9. KLANICA, Zdeněk. Počátky Slovanů. Praha: Futura, 2009. ISBN 978-80-254-5298-1. S. 18 (чес.)
  10. KLANICA, Zdeněk. Počátky Slovanů. Praha: Futura, 2009. ISBN 978-80-254-5298-1. S. 22 (чес.)
  11. Сегеда С. П. У пошуках предків. Антропологія та етнічна історія України К.: Наш час, 2012—432 с. (251 с. 278—281 с.) ISBN 978-966-1530-80-4
  12. Сегеда С. П. У пошуках предків. Антропологія та етнічна історія України К.: Наш час, 2012—432 с. (251—253 с.) ISBN 978-966-1530-80-4
  13. Рудич Т. О.(2014). Населення Середнього Подніпров'я І–ІІ тис. за матеріалами антропології К.: Інститут археології НАН України 298 с. (192 с.) ISBN 978-966-02-6889-0.
  14. KLANICA, Zdeněk. Počátky Slovanů. Praha: Futura, 2009. ISBN 978-80-254-5298-1. S. 23 (чес.)
  15. BERANOVÁ, Magdalena. Slované. Praha: Libri, 2000. 311 s. ISBN 80-7277-022-5. S. 7 (чес.)
  16. BERANOVÁ, Magdalena. Slované. Praha: Libri, 2000. 311 s. ISBN 80-7277-022-5. S. 8 (чес.)

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Etnogene z slov ya n proces formuvannya slov yanskih narodiv z konglomeratu indoyevropejskih plemen U danij chas ne isnuye zagalnoviznanoyi versiyi formuvannya slov yanskogo etnosu Odniyeyu z golovnih ye teoriya avtohtonnogo pohodzhennya slov yan Poyasnennya pohodzhennya slov yan gipotetichno vid lyudej za nazvoyu praslov yani za tverdzhennyam polskogo arheologa Yuzefa Kostzhevskogo voni tvorci luzhickoyi kulturi 1 Teoriya sho praslov yani vzhe zhili u dobu bronzi pidtrimuyetsya movoznavcyami lingvistami 2 Ye takozh versiya sho tshinecka kultura bula koliskoyu protoslov yan 3 Mapa z punktirami suchasnoyi Ukrayini pislya zasnuvannya mista KiyevaCya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami lipen 2019 Dokazi na pidtverdzhennya teoriyi avtohtonnogo pohodzhennya slov yan z II tisyacholittya do nashoyi eri nadani suchasnimi genetichnimi doslidzhennyami gaplogrup mtDNK 4 Pitannya shodo istoriyi slov yan ostatochno she nevirishene Korin slov prisutnij u samonazvah kilkoh slov yanskih narodiv slovinci slovenci slovaki Deyaki doslidniki stverdzhuyut sho praslov yan ne isnuvalo yak etnosu abo voni vinikli v rezultati zmishuvannya riznih etnichnih grup a v odne cile yih ob yednuyut shozhist movi kulturi i viruvan 5 Odnak isnuvannya yedinoyi praslov yanskoyi movi ta kulturi na velikomu prostori superechit cij teoriyi 6 Jmovirno ekspansiya slov yan u IV stolitti n e bula viklikana perenaselennyam svoyeyi pervisnoyi prabatkivshini sho dozvolyaye pripustiti nayavnist yih bilshosti v Yevropi 7 Zmist 1 Arheologiya 2 Antropologichnij sklad 2 1 Grupi 2 2 Antropologiya shidnih slov yan 3 Lingvistika 4 Istoriya 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaArheologiya RedaguvatiArheologichno mozhna dovesti bezperervnist slov yanskoyi kulturi vid VI go stolittya n e ale yih zv yazki z poperednoyu kulturoyu v V stolitti n e j ranishe zalishayutsya pid pitannyam Rosijska doslidnicya Irina Rusanova 1929 1998 zaproponuvala nastupni chotiri punkti harakterni dlya najdavnishih slov yanskih arheologichnih pam yatok silskogospodarskij harakter regulyuvannya zhittyam poglibleni pryamokutni zhitla stini i pechi z kamenyu prikrashena keramika ruchnoyi roboti v Shidnij Yevropi kremaciya popil v lunkah abo urnah bez kurganiv 8 Poperednikom slov yanskoyi kulturi ye pshevorska kultura II e stolittya do n e V stolittya n e na zahid vid piznishogo rozselennya slov yan chernyahivskoyi kulturi na shodi 2 go stolittya V stolittya Mala misce polietnichnist obumovlena vplivom germanciv sarmativ rimlyan sho nivelyuvalo lokalni vidminnosti mizh etnichnimi grupami 9 Istorichnij etnogenez slov yan takozh mav misce v zarubineckij kulturi III go stolittya do n e II stolittya n e Slov yanski risi zustrichayutsya v kulturi domovidnih urn V st do n e II st do n e Boris Ribakov vbachav zv yazok slov yan z luzhickoyu kulturoyu XIV e stolittya do nashoyi eri IV st do n e ta tshinecko komarovskoyu kulturoyu XV e st do n e XII st do n e mizh Dniprom j Odroyu 10 Antropologichnij sklad Redaguvati nbsp Mapa Rasi Yevropi Zhozef Deniker nbsp Specifika cherepnih indeksiv shidnih slov yan u IX XII st T Aleksyeyeva Zhozef Deniker vidnosiv slov yanski narodi do troh osnovnih yevropejskih antropologichnih tipiv shidnogo svitlovolosoyi svitlookoyi subbrahikefalnoyi ta nizkorosloyi poshirenoyi sered bilorusiv i rosiyan zahidnogo keltskoyi temnovolosoyi duzhe korotkogolovoyi nizkorosloyi riznovidi yakoyi traplyayutsya v serednij smuzi Yevropi vid Luari do Dnipra adriatichnogo dinarskoyi temnopigmentovanoyi korotkogolovoyi visokorosloyi risi yakoyi pritamanni slov yanam Balkanskogo pivostrova polyakam guralyam i ukrayincyam U XX XXI st areali rasovih kompleksiv harakterizuvalisya nayavnistyu chislennih perehidnih zon a v antropologichnomu skladi bud yakogo narodu prisutnistyu bilshoyi chi menshoyi kilkosti morfologichnih variantiv grup Sered slov yan danogo chasu viokremlyuvali p yat takih grup a same bilomorsko baltijsku shidnoyevropejsku pontijsku dinarsku i dniprovsko karpatsku 11 Grupi Redaguvati Bilomorsko baltijska Bilomorsko baltijska grupa ohoplyuye znachnu chastinu bilorusiv pivnichnih polyakiv i rosiyan yaki harakterizuyutsya svitlim kolorom volossya j ochej mezobrahikefaliyeyu serednimi rozmirami licevogo skeleta serednim i nevisokim zrostom Krim togo yim vlastive mensh virazne vipinannya nosa spinka yakogo chasto nabuvaye uvignutoyi formi oslablenij rozvitok borodi Shidnoyevropejska Shidnoyevropejska grupa poshirena sered rosiyan basejnu Oki Klyazmi Moskvi beregiv Cni i Hopera ta verhiv yiv Donu a takozh sered pivdennih i shidnih bilorusiv Harakterizuyetsya pomirnim zrostom mezosubbrahikefaliyeyu vidnosno temnoyu pigmentaciyeyu volossya i perevazhno svitlimi ochima pomirnoyu visotoyu oblichchya yakomu vlastive serednye gorizontalne profilyuvannya pomirnim rozvitkom borodi ta dovoli slabkim rostom volossya na grudyah u cholovikiv Na pivnochi i shodi arealu cogo kompleksu sposterigayetsya poyava t zv laponoshnih ris a same deyake sploshennya oblichchya vidnosno slabke vipinannya nosa rozvinutisha skladka verhnoyi poviki pomitne vistupannya vilic slabkij rozvitok tretinnogo volosyanogo pokrivu Vcheni vvazhayut sho ce pov yazano z vplivom fizichnih ris davnih finno ugorskih populyacij Pontijska Pontijska grupa vlastivi temnij kolir volossya serednij zrist vidovzhena forma golovi serednoshiroke abo vuzke oblichchya Tipovimi predstavnikami cogo antropologichnogo kompleksu sered slov yan ye bolgari Krim togo jogo risi poshireni v rosiyan serednoyi techiyi Donu ta Hopru i deyakih tyurkomovnih grup Povolzhya Dinarska Dinarska grupa poshirena na pivnichnomu uzberezhzhi Adriatichnogo morya sered pivdennih slov yan horvativ serbiv chornogorciv bosnijciv yakim vlastivi visokij zrist brahikefaliya temne ta chorne hvilyaste volossya temni ochi dovoli visoke oblichchya pryama forma spinki nosa Dniprovsko karpatska Dniprovsko karpatska grupa ohoplyuye ukrayinciv slovakiv i chastinu chehiv harakterizuyuchis vidnosno temnoyu pigmentaciyeyu brahikefaliyeyu dosit shirokim oblichchyam visokim chi serednim zrostom Antropologiya shidnih slov yan Redaguvati Popri te sho cherez praktikuvannya kremaciyi vazhko prostezhiti pohodzhennya slov yan z vikoristannyam genetiki ta fizichnoyi antropologiyi sered shidnoslov yanskih plemen viokremlyuyut chotiri lokalni morfologichni varianti nosiyami yakih buli nashadki litopisnih polyan siveryan drevlyan volinyan tiverciv ta ulichiv Analiz zrazkiv z perehidnogo periodu pohoroniv do rannogo serednovichchya viyaviv pevnu riznomanitnist antropologichnih tipiv dzherelo Z vidznachenih oznak chasiv Kiyivskoyi Rusi nayavni zokrema zmini cherepnogo indeksu iz zahodu na shid vin minivsya z mezokefalnogo shirokolicogo yak to volinyani derevlyani do dolihokefalnogo serednolicogo siveryani 12 Nayavnist masivnih form pivnichno zahidnoyi grupi na vidminu vid gracialnih shidnishih viklikana yih nalezhnistyu do pivnichnih yevropeoyidiv blizkih do polskogo plemeni mazovshan ta baltijskih plemen latgali zemgali yatvyagi Procent spivvidnoshennya na korist pershogo tipu znachno zris pislya mongolskoyi navali koli znachna chastina naselennya Kiyivshini ta Sivershini bula znishena abo migruvala 13 Podalshi predstavniki dolihokefaliv sered etnichnih ukrayinciv mistyat neznachnij procent i perevazhno ye predstavnikami piznishih inoetnichnih migracij Vid XX st sered ukrayinciv perevazhav centralnoukrayinskij antropologichnij tip Lingvistika Redaguvati nbsp Rekonstrujovane filogenetichne derevo balto slov yanskih mov Suchasne bachennya chasu podilu riznih movnih gilokZgidno lingvistichnogo analizu najstarisha forma slov yanskoyi movi bula u period blizko 800 r do n e 500 r do n e koli potim rozdilennya bulo u balto slov yanskij movnij grupi Zgidno z cheskim lingvistom Ernestom Lamprehtom 1919 1985 rr zh slov yanska mova vinikla mizh pivdennim zahodom Baltiki ta pivdennim shodom Nimechchini na terenah suchasnoyi Polshi u period kontaktu z nosiyami iranskih mov Analiz leksiki pripuskaye sho predki slov yan u I mu tisyacholitti do n e zhili v lisistij miscevosti z velikoyu kilkistyu richok ozer i bolit de rosli dub bereza lipa yasen i verba Ci ta inshi lingvistichni dani pidtverdzhuyut ideyu sho protoslov yanske poselennya bulo roztashovane v basejni r Visli 14 Istoriya RedaguvatiU tvori Getika 551 r Jordan nazivaye slov yan venetami kotri u IV stolitti meshkali na pivnich vid Karpat Zokrema vin pisav 15 nbsp Uzdovzh krutih Alp utochnennya Norik z m Noreya na livomu shili yakij zvernenij do pivnochi vid verhiv yiv r Visli na obshirnih teritoriyah vlashtuvalosya chislenne plem ya veneto Hocha yihni nazvi variyuyutsya zalezhno vid riznih rodiv i poselen zvani v osnovnomu yak slov yani ta anti Slov yani sho zhivut u Novetunum u nizhnij techiyi r Dunayu i r Savi i ozera pid nazvoyu Mursinske miscevina ozera Balatonu poblizu girla r Dravi i r Dunayu do Dnistra i na pivnich do Visli Zhivut de ye bolota ta lisi Anti najbilsh pristosovani do zhittya tam de Pontijske more vihodit sho prohodit vid r Dnistra do r Dnipra vzdovzh richok mayut bagato stanic nbsp Te sho voni ne buli slov yanami ale zgadani jmovirno pov yazano z tim sho zhili daleko vid rimskih provincij i ne narazhalisya na nebezpeku vid nih 16 Krim togo Jordan u Getici stverdzhuye sho korol ostgotiv Germanarih u tretij chverti IV stolittya N E pochav vijnu proti venetiv Odnak slov yani na toj chas buli mirnim narodom ta ne chinili oporu U VI st v moment napisannya roboti vvazhalosya sho slov yani buli vojovnichimi j agresivnimi ta bushuvali vsyudi dzherelo Najpersha zgadka datuyetsya pochatkom VI go st n e u Psevdokesariya Nazianzina Poznachennya slov yani Suave sklavini v tekstah vidbulosya z seredini VI st n e i vikoristovuvalosya razom z nazvoyu venetiv dzherelo U rannoserednovichnih dzherelah slov yan chasto identifikuvali z venetami yakih upershe zgaduye v I mu stolitti Plinij Starshij yak i naselennya basejnu Visli jmovirno pov yazanih z germancyami Pitannya pro stosunki germanciv zi slov yanami ye nevirishenim Cheskij arheolog Lyubor Niderle vvazhav predkami slov yan plemena budiniv nevriv skifiv orachiv ta inshih zgadanih Gerodotom dzherelo nbsp Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Div takozh RedaguvatiGenofond slov yan Shidni slov yani Zahidni slov yani Pivdenni slov yani Samo derzhava Etnogenez ukrayinciv Etnogenez bilorusiv Etnogenez polyakiv Etnogenez rosiyan Etnos Gaplogrupa R1aPrimitki Redaguvati Jerzy Gassowski Kultura pradziejowa na ziemiach polskich Warszawa 1985 str 163 ISBN 83 01 05421 2 pol Kazimierz Godlowski Janusz K Kozlowski Historia starozytna ziem polskich Warszawa 1985 str 89 ISBN 83 01 04227 3 pol Wstep W Gerard Labuda Slowianszczyna starozytna i wczesnosredniowieczna Poznan WPTPN 2003 s 16 ISBN 8370633811 pol Slowianie byli tu zawsze Archeolodzy w szoku Ludwika Tomala Przodkowie Slowian mogli byc w Europie 4 tys lat temu Arhivovano 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine naukawpolsce pap pl pol N S Trubeckoj A A Bychkov V B Egorov S E Rassadin A A Klyosov i dr Slavyane i balty slavyane kak lingvo kulturnaya paradigma Arhivovano 9 lipnya 2019 u Wayback Machine Kratkaya istoriya Belarusi za poslednyuyu 1000 let Gistoryya Belarusi Kratko ros BERANOVA Magdalena Slovane Praha Libri 2000 311 s ISBN 80 7277 022 5 S 30 ches BERANOVA Magdalena Slovane Praha Libri 2000 311 s ISBN 80 7277 022 5 S 29 ches KLANICA Zdenek Pocatky Slovanu Praha Futura 2009 ISBN 978 80 254 5298 1 S 11 ches KLANICA Zdenek Pocatky Slovanu Praha Futura 2009 ISBN 978 80 254 5298 1 S 18 ches KLANICA Zdenek Pocatky Slovanu Praha Futura 2009 ISBN 978 80 254 5298 1 S 22 ches Segeda S P U poshukah predkiv Antropologiya ta etnichna istoriya Ukrayini K Nash chas 2012 432 s 251 s 278 281 s ISBN 978 966 1530 80 4 Segeda S P U poshukah predkiv Antropologiya ta etnichna istoriya Ukrayini K Nash chas 2012 432 s 251 253 s ISBN 978 966 1530 80 4 Rudich T O 2014 Naselennya Serednogo Podniprov ya I II tis za materialami antropologiyi K Institut arheologiyi NAN Ukrayini 298 s 192 s ISBN 978 966 02 6889 0 KLANICA Zdenek Pocatky Slovanu Praha Futura 2009 ISBN 978 80 254 5298 1 S 23 ches BERANOVA Magdalena Slovane Praha Libri 2000 311 s ISBN 80 7277 022 5 S 7 ches BERANOVA Magdalena Slovane Praha Libri 2000 311 s ISBN 80 7277 022 5 S 8 ches Dzherela RedaguvatiSinicya Ye V Terpilovskij R V Pohodzhennya ta rannya istoriya slov yan Arhivovano 21 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 639 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 KLANICA Zdenek Pocatky Slovanu Praha Futura 2009 ISBN 978 80 254 5298 1 ches BERANOVA Magdalena Slovane Praha Libri 2000 ISBN 80 7277 022 5 ches Posilannya RedaguvatiAlekseeva T Etnogenez vostochnyh slavyan po dannym antropologii Arhivovano 20 serpnya 2017 u Wayback Machine ros Kobychev V P V poiskah prarodiny slavyan Arhivovano 18 veresnya 2017 u Wayback Machine poslesl d i n V D Korolyuka M Nauka 1973 167 s Nauchno populyarnaya seriya ros Machinskij D A Migraciya slavyan v I tys n e po pismennym istochnikam s privlecheniem dannyh arheologii Formirovanie rannefeodalnyh slavyanskih narodnostej M 1981 S 39 51 ros Petruhin V Ya Dunajskaya prarodina i rasselenie slavyan Arhivovano 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Koncept dvizheniya v yazyke i kulture M 1996 S 371 383 ros Sedov V V Etnogenez rannih slavyan Vestnik RAN T 73 7 S 594 605 2003 ros Sedov V V Slavyane Istoriko arheologicheskoe issledovanie Arhivovano 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros Sedov V V Proishozhdenie i rannyaya istoriya slavyan Arhivovano 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros Sedov V V Slavyane v rannem srednevekove M 1995 416 c il Arhivovano 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ISBN 5 87059 021 3 ros Trubachev O N Yazykoznanie i etnogenez slavyan Arhivovano 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros Trubachyov O N Etnogenez i kultura drevnejshih slavyan M Nauka 2002 ros Shukin M B Rozhdenie slavyan Arhivovano 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros Voprosy slavyanskogo yazykoznaniya Vyp 3 M 1958 Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Sbornik soderzhit stati ros Tadeush Ler Splavinskij Balto slavyanskaya yazykovaya obshnost i problema etnogeneza slavyan ros Kurilovich E O balto slavyanskom yazykovom edinstve ros Toporov V N Novejshie raboty v oblasti izucheniya balto slavyanskih yazykovyh otnoshenij Bibliograficheskij obzor ros M B Shukin S Peterburg ROZhDENIE SLAVYaN Arhivovano 27 sichnya 2016 u Wayback Machine ros Vopros o vremeni i meste formirovaniya slavyan Suprun A E Vvedenie v slavyanskuyu filologiyu g Minsk 1989 S 135 155 DREVNIE SLAVYaNE I IH PRARODINA Arhivovano 24 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros Rozpovid doktora filologiyi Kostyantina Tishenka pro etnogenez slov yan na osnovi doslidzhennya yih slovnikovogo fondu zokrema toponimiv Arhivovano 8 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Film 3 Spokonviku bulo slovo z ciklu ukrayinskih dokumentalnih filmiv Nevidoma Ukrayina Kiyivnaukfilm 1993 Arheologiya davnih slov yan Arhivovano 2 bereznya 2016 u Wayback Machine Institut arheologiyi NAN Ukrayini PERShI SLOV YaNSKI ARHEOLOGIChNI KULTURI Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Etnogenez slov 27yan amp oldid 38592770