www.wikidata.uk-ua.nina.az

Східні слов яни Схі дні слов я ни біл Усхо днія славя не рос Восто чные славя не загальна назва народів що розмовляють с

Східні слов'яни

Схі́дні слов'я́ни (біл. Усхо́днія славя́не, рос. Восто́чные славя́не) — загальна назва народів, що розмовляють східнослов'янськими мовами. До східних слов'ян відносять білорусів, росіян і українців. Вони є нащадками слов'яномовних племен, що мешкали на Східноєвропейській рівнині в IX—XI століттях. До цих племен відносять літописних полян, сіверян, деревлян, дулібів, білих хорватів, тиверців, уличів, дреговичів, кривичів, в'ятичів, радимичів та словенів.

Східні слов'яни
     Країни з переважно східнослов’янським населенням
Кількість прибл. +200 млн
Ареал

Більшість:
 Білорусь,  Росія,  Україна

Меншина:  Естонія, Латвія,  Литва,  Польща, Словаччина,  Сербія,  Канада,  США,  Азербайджан, Грузія,  Молдова,  Туреччина, інші пострадянські держави.
Раса європеоїдна
Близькі до: Балтів, західних слов'ян і південних слов'ян
Мова Східнослов'янські мови:
білоруська, російська, русинська, українська
Релігія Більшість:
Східне православ'я
Католицизм
Меншість:
Іслам
Протестантизм
Слов'янське неоязичництво
Духовне християнство
Нерелігійні

Східні слов'яни

Східнослов'янські мови:
   Білоруська
   Українська
   Російська

Сучасні східнослов'янські народи і етнографічні групи:

Східнослов'янські племена

З літопису відомі такі східнослов'янські племена:

Південно-західні (праукраїнці)

Північно-західні (прабілоруси)

Північно-східні (праросіяни)

Історія

Східнослов'янські племена у VIII — IX століттях

Серед науковців поки що немає усталеної думки щодо конкретних схем походження східнослов'янських народів — українського, російського та білоруського. Загальновизнаною є лише теза, що східні слов'яни є частиною слов'янства, а їхні предки — частиною індоєвропейського світу.

Перші згадки

Про одне з державних об'єднань слов'ян арабський літописець Х століття Аль Масуді писав так:

У IV—VI століттях у східнослов'янському ареалі стали виразно виділятися два масиви — північний та південний. Вони співвідносилися з двома історичними угрупуваннями слов'ян — склавинами (північний масив) й антами (південний масив). Ареал ранньої східнослов'янської етномовної спільності цілком збігався зі східною частиною прабатьківщини слов'ян між Верхнім Дністром, Прип'яттю, Середнім Дніпром і південним Степом, отже повністю вкладався в межі протоукраїнської (тобто ранньоукраїнської) етномовної території. Північніше Ясельди — Прип'яті (територія сучасної Білорусі) у той час жили балтські племена, південна межа яких пролягала по Прип'яті, Середній Десні та Сейму, а величезні простори на північному сході (нинішня Європейська Росія) були заселені численними фінно-угорськими племенами.

У перших століттях н. е. розпочався міграційний рух східних слов'ян спочатку на північний схід по Десні й Сейму, а згодом — і на південь. Повільно розселяючись на нових землях, східні слов'яни змішувалися з місцевими балтськими та фінно-угорськими племенами, переймали їхні етнічні й мовні особливості або повністю втрачали свої й асимілювалися. Таким чином, створювалися умови й ґрунт для формування нових етносів — білоруського і російського (великоруського).

Коли міграційна хвиля східних слов'ян досягла приблизно території сучасних північної Брянщини й південної Смоленщини, у VI столітті на півночі, біля Псковського озера і в басейні річки Великої, з'явилися слов'янські племена — предки історичних кривичів, а в VII столітті у басейні озера Ільмень поселилися слов'яни — предки літописних ільменських словенів. Ці групи слов'ян емігрували сюди з вісло-одерського узбережжя Балтійського моря, найвірогідніше, морським шляхом. Поступово вони колонізували й сусідні території, унаслідок чого сформувалися Псковська та Новгородська землі.

Протягом VI—VIII століттях східнослов'янські племена або союзи племен переросли у феодальні князівства, відомі в історичній літературі під назвою «літописні племена» або «племінні князівства», а також територіальні князівства, до яких належали різні племена або їхні частини. Центрами таких князівств були міста: у полян — Київ, в ільменських слов'ян — Новгород, у кривичів — Смоленськ та Полоцьк, у сіверян — Чернігів та ін. Згодом утворилася ранньосхіднослов'янська держава Русь.

Східнослов'янських поселень існувало багато, хоч за розмірами вони були невеликими. Села будувалися групами за 2-4 км одне від одного і налічували від 4 до 70 дерев'яних жител. Кожна нова група поселень виростала на відстані 50—70 кілометрів. У центрі зводилися дитинець, себто внутрішня кріпость, слугували захистом та місцем проводу племінних віч і культових обрядів. Східнослов'янські землі рясніли сотнями обнесеними частоколом населених міст, що тоді звалися «городом», а всі інші не захищені фортефікаційними укріпленнями звали просто «село». Ймовірно тому скандинави називали ці землі «Гардаріки», що значить буквально «городищина» «край укріплень».

Торгівля

Торгівля у східних слов'ян розвивалася слабко. Проте у VIII столітті їй дали поштовх купців зі Сходу й зокрема араби-мусульмани, що стали проникати у східнослов'янські землі. В обмін на дорогоцінні метали, тонкі сукна, ювелірні вироби східні слов'яни могли запропонувати як традиційні плоди своєї землі: мед, віск, хутра, так і рабів. Останній товар араби цінили понад усе. Ця торгівля процвітала наприкінці VIII століття, коли у зносини зі східними слов'янами ввійшли тюркські племена хозарів. Вони заснували унікальну торговельну імперію в пониззі Волги та на Каспійському узбережжі й пізніше прийняли юдаїзм. Деякі слов'яни, зокрема сіверці, в'ятичі та поляни, були змушені сплачувати хозарам данину. Дедалі більше виходячи з ізоляції, східні слов'яни вступали у нову важливу добу своєї історії.

Археологічні дослідження

Знані з «Повісті минулих літ» літописні слов'янські племена протягом XX століття плідно досліджувались археологами. Найпоказовішими для етнокультурної диференціації східнослов'янських племен виявилися металеві прикраси традиційного жіночого костюму і перш за все скроневі кільця. О. А. Спіцин довів, що східнослов'янським племенам властиві срібні півтораобертові кільця перстеневого типу, сіверянам — спіральні, дреговичам — зернисті, радимичам — семипроменеві, в'ятичам — семилопатеві, кривичам — браслетовидні, ільменським словенам — ромбощиткові.

Концепція давньоруської народності

Діалектологічна карта 1914 року

Концепцію давньоруської народності як колиски трьох братніх народів сформульовано досить пізно — після Другої світової війни.

У 1948 р. вийшла праця В. Мавродіна «Формування російськоï нації», в якій без особливої аргументації декларувалося: «На підставі злиття в єдиний етномасив східнослов'янських племен у ІХ-ХІ ст. постав руський народ, предок московської, руської (української) та білоруської націй». Ця радикальна концепція суперечила науково обґрунтованим висновкам багатьох класиків східнослов'янської історії та мовознавства — В. Ключевського, М. Грушевського, А. Кримського, О. Шахматова, М. Покровського та багатьох інших. У 1951 р. в Інституті історії АН СРСР відбулася наукова дискусія з приводу існування давньоруської народності, на якій провідні фахівці з давньоруської історії (В. Зимін, В. Пашутов, А. Сидоров, О. Санжаєв та ін.) одностайно заперечили існування єдиного давньоруського етносу в ІХ-ХІІ ст.

Край наукової дискусії поклав ЦК КПРС у відомих тезах з нагоди 300-річчя Переяславської угоди. ЦК КПРС проголосив, що з ІХ-ХІ ст. у державі Русь склалася праруська народність з єдиною мовою, культурою, самосвідомістю та патріотизмом.

Див. також

Примітки

  1. Етнографічна група українців, деякі представники якої з приводу історичних та політичних обставин заявляють про свою окремішність від решти українського етносу, хоча сама назва русини історично-документально закріплена за українцями і є лише їхнім попереднім самовизначенням. Див. Етнографічні групи українців.
  2. Баран В. Д. Етногенез українського народк // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
  3. . litopys.org.ua. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 3 лютого 2022. 
  4. ↑ Залізняк Л. Л. Первісна історія України: Навч. посібник. К.: Вища шк., 1999. — С. 191—194.
  5. «В історичну епоху руські племена так далеко розійшлися одне од одного, що не може бути мови про існування єдиної монолітної давньоруської мови». О. Шахматов, 1919 р.
  6. «Вопросы истории», 1951, № 5, с.137-139.
  7. «Правда» за 10 січня 1954 р.

Джерела

  • Зеленин Д. К. Восточнославянская этнография [ 13 квітня 2014 у Wayback Machine.]. — М.: Наука, 1991. — 512 с. (рос.)
  • Седов В. В. «Восточные славяне в VI—XIII вв.», Археология СССР, отв. ред. академик Рыбаков Б. А., изд. «Наука», г. Москва, 1982 г. [ 31 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Східні слов'яни
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shi dni slov ya ni bil Usho dniya slavya ne ros Vosto chnye slavya ne zagalna nazva narodiv sho rozmovlyayut shidnoslov yanskimi movami Do shidnih slov yan vidnosyat bilorusiv rosiyan i ukrayinciv Voni ye nashadkami slov yanomovnih plemen sho meshkali na Shidnoyevropejskij rivnini v IX XI stolittyah Do cih plemen vidnosyat litopisnih polyan siveryan derevlyan dulibiv bilih horvativ tiverciv ulichiv dregovichiv krivichiv v yatichiv radimichiv ta sloveniv Shidni slov yani Krayini z perevazhno shidnoslov yanskim naselennyamKilkist pribl 200 mlnAreal Bilshist Bilorus Rosiya Ukrayina Menshina Estoniya Latviya Litva Polsha Slovachchina Serbiya Kanada SShA Azerbajdzhan Gruziya Moldova Turechchina inshi postradyanski derzhavi Rasa yevropeoyidnaBlizki do Baltiv zahidnih slov yan i pivdennih slov yanMova Shidnoslov yanski movi biloruska rosijska rusinska ukrayinskaReligiya Bilshist Shidne pravoslav ya Katolicizm Menshist Islam Protestantizm Slov yanske neoyazichnictvo Duhovne hristiyanstvo NereligijniZmist 1 Shidni slov yani 2 Shidnoslov yanski plemena 2 1 Pivdenno zahidni praukrayinci 2 2 Pivnichno zahidni prabilorusi 2 3 Pivnichno shidni prarosiyani 3 Istoriya 3 1 Pershi zgadki 3 2 Torgivlya 3 3 Arheologichni doslidzhennya 4 Koncepciya davnoruskoyi narodnosti 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaShidni slov yani Redaguvati Shidnoslov yanski movi Biloruska Ukrayinska Rosijska Suchasni shidnoslov yanski narodi i etnografichni grupi Ukrayinci Bojki Guculi Litvini Lemki Pidlyashuki Pinchuki Podolyani Polishuki Rusini 1 Slobozhani Bilorusi Polishuki RosiyaniShidnoslov yanski plemena RedaguvatiZ litopisu vidomi taki shidnoslov yanski plemena Pivdenno zahidni praukrayinci Redaguvati Dokladnishe Etnogenez ukrayincivBili horvati Dulibi Derevlyani Polyani Siveryani Ulichi Tiverci Buzhani VolinyaniPivnichno zahidni prabilorusi Redaguvati Dokladnishe Etnogenez bilorusivDregovichi Dulibi Krivichi RadimichiPivnichno shidni prarosiyani Redaguvati Dokladnishe Etnogenez rosiyanV yatichi Ilmenski sloveni Krivichi RadimichiIstoriya Redaguvati Shidnoslov yanski plemena u VIII IX stolittyah Sered naukovciv poki sho nemaye ustalenoyi dumki shodo konkretnih shem pohodzhennya shidnoslov yanskih narodiv ukrayinskogo rosijskogo ta biloruskogo Zagalnoviznanoyu ye lishe teza sho shidni slov yani ye chastinoyu slov yanstva a yihni predki chastinoyu indoyevropejskogo svitu 2 Pershi zgadki Redaguvati Pro odne z derzhavnih ob yednan slov yan arabskij litopisec H stolittya Al Masudi pisav tak Z pomizh cih narodiv odin za davnih chasiv mav vladu knyaz jogo zvavsya Madzhak a sam narod valinana Valinana Comu narodovi za davnih chasiv korilisya vsi inshi slov yanski narodi bo vlada bula jogo a inshi knyazi jogo sluhalisya 3 U IV VI stolittyah u shidnoslov yanskomu areali stali virazno vidilyatisya dva masivi pivnichnij ta pivdennij Voni spivvidnosilisya z dvoma istorichnimi ugrupuvannyami slov yan sklavinami pivnichnij masiv j antami pivdennij masiv Areal rannoyi shidnoslov yanskoyi etnomovnoyi spilnosti cilkom zbigavsya zi shidnoyu chastinoyu prabatkivshini slov yan mizh Verhnim Dnistrom Prip yattyu Serednim Dniprom i pivdennim Stepom otzhe povnistyu vkladavsya v mezhi protoukrayinskoyi tobto rannoukrayinskoyi etnomovnoyi teritoriyi Pivnichnishe Yaseldi Prip yati teritoriya suchasnoyi Bilorusi u toj chas zhili baltski plemena pivdenna mezha yakih prolyagala po Prip yati Serednij Desni ta Sejmu a velichezni prostori na pivnichnomu shodi ninishnya Yevropejska Rosiya buli zaseleni chislennimi finno ugorskimi plemenami U pershih stolittyah n e rozpochavsya migracijnij ruh shidnih slov yan spochatku na pivnichnij shid po Desni j Sejmu a zgodom i na pivden Povilno rozselyayuchis na novih zemlyah shidni slov yani zmishuvalisya z miscevimi baltskimi ta finno ugorskimi plemenami perejmali yihni etnichni j movni osoblivosti abo povnistyu vtrachali svoyi j asimilyuvalisya Takim chinom stvoryuvalisya umovi j grunt dlya formuvannya novih etnosiv biloruskogo i rosijskogo velikoruskogo Koli migracijna hvilya shidnih slov yan dosyagla priblizno teritoriyi suchasnih pivnichnoyi Bryanshini j pivdennoyi Smolenshini u VI stolitti na pivnochi bilya Pskovskogo ozera i v basejni richki Velikoyi z yavilisya slov yanski plemena predki istorichnih krivichiv a v VII stolitti u basejni ozera Ilmen poselilisya slov yani predki litopisnih ilmenskih sloveniv Ci grupi slov yan emigruvali syudi z vislo oderskogo uzberezhzhya Baltijskogo morya najvirogidnishe morskim shlyahom Postupovo voni kolonizuvali j susidni teritoriyi unaslidok chogo sformuvalisya Pskovska ta Novgorodska zemli Protyagom VI VIII stolittyah shidnoslov yanski plemena abo soyuzi plemen pererosli u feodalni knyazivstva vidomi v istorichnij literaturi pid nazvoyu litopisni plemena abo pleminni knyazivstva a takozh teritorialni knyazivstva do yakih nalezhali rizni plemena abo yihni chastini Centrami takih knyazivstv buli mista u polyan Kiyiv v ilmenskih slov yan Novgorod u krivichiv Smolensk ta Polock u siveryan Chernigiv ta in Zgodom utvorilasya rannoshidnoslov yanska derzhava Rus Shidnoslov yanskih poselen isnuvalo bagato hoch za rozmirami voni buli nevelikimi Sela buduvalisya grupami za 2 4 km odne vid odnogo i nalichuvali vid 4 do 70 derev yanih zhitel Kozhna nova grupa poselen virostala na vidstani 50 70 kilometriv U centri zvodilisya ditinec sebto vnutrishnya kripost sluguvali zahistom ta miscem provodu pleminnih vich i kultovih obryadiv Shidnoslov yanski zemli ryasnili sotnyami obnesenimi chastokolom naselenih mist sho todi zvalisya gorodom a vsi inshi ne zahisheni fortefikacijnimi ukriplennyami zvali prosto selo Jmovirno tomu skandinavi nazivali ci zemli Gardariki sho znachit bukvalno gorodishina kraj ukriplen Torgivlya Redaguvati Torgivlya u shidnih slov yan rozvivalasya slabko Prote u VIII stolitti yij dali poshtovh kupciv zi Shodu j zokrema arabi musulmani sho stali pronikati u shidnoslov yanski zemli V obmin na dorogocinni metali tonki sukna yuvelirni virobi shidni slov yani mogli zaproponuvati yak tradicijni plodi svoyeyi zemli med visk hutra tak i rabiv Ostannij tovar arabi cinili ponad use Cya torgivlya procvitala naprikinci VIII stolittya koli u znosini zi shidnimi slov yanami vvijshli tyurkski plemena hozariv Voni zasnuvali unikalnu torgovelnu imperiyu v ponizzi Volgi ta na Kaspijskomu uzberezhzhi j piznishe prijnyali yudayizm Deyaki slov yani zokrema siverci v yatichi ta polyani buli zmusheni splachuvati hozaram daninu Dedali bilshe vihodyachi z izolyaciyi shidni slov yani vstupali u novu vazhlivu dobu svoyeyi istoriyi Arheologichni doslidzhennya Redaguvati Znani z Povisti minulih lit litopisni slov yanski plemena protyagom XX stolittya plidno doslidzhuvalis arheologami Najpokazovishimi dlya etnokulturnoyi diferenciaciyi shidnoslov yanskih plemen viyavilisya metalevi prikrasi tradicijnogo zhinochogo kostyumu i persh za vse skronevi kilcya O A Spicin doviv sho shidnoslov yanskim plemenam vlastivi sribni pivtoraobertovi kilcya perstenevogo tipu siveryanam spiralni dregovicham zernisti radimicham semipromenevi v yaticham semilopatevi krivicham brasletovidni ilmenskim slovenam romboshitkovi Koncepciya davnoruskoyi narodnosti Redaguvati Dialektologichna karta 1914 roku Koncepciyu davnoruskoyi narodnosti yak koliski troh bratnih narodiv sformulovano dosit pizno pislya Drugoyi svitovoyi vijni 4 U 1948 r vijshla pracya V Mavrodina Formuvannya rosijskoi naciyi v yakij bez osoblivoyi argumentaciyi deklaruvalosya Na pidstavi zlittya v yedinij etnomasiv shidnoslov yanskih plemen u IH HI st postav ruskij narod predok moskovskoyi ruskoyi ukrayinskoyi ta biloruskoyi nacij Cya radikalna koncepciya superechila naukovo obgruntovanim visnovkam bagatoh klasikiv shidnoslov yanskoyi istoriyi ta movoznavstva V Klyuchevskogo M Grushevskogo A Krimskogo O Shahmatova 5 M Pokrovskogo ta bagatoh inshih 4 U 1951 r v Instituti istoriyi AN SRSR vidbulasya naukova diskusiya z privodu isnuvannya davnoruskoyi narodnosti na yakij providni fahivci z davnoruskoyi istoriyi V Zimin V Pashutov A Sidorov O Sanzhayev ta in odnostajno zaperechili isnuvannya yedinogo davnoruskogo etnosu v IH HII st 6 Kraj naukovoyi diskusiyi poklav CK KPRS u vidomih tezah z nagodi 300 richchya Pereyaslavskoyi ugodi 7 CK KPRS progolosiv sho z IH HI st u derzhavi Rus sklalasya praruska narodnist z yedinoyu movoyu kulturoyu samosvidomistyu ta patriotizmom Div takozh RedaguvatiDavnoruska narodnistPrimitki Redaguvati Etnografichna grupa ukrayinciv deyaki predstavniki yakoyi z privodu istorichnih ta politichnih obstavin zayavlyayut pro svoyu okremishnist vid reshti ukrayinskogo etnosu hocha sama nazva rusini istorichno dokumentalno zakriplena za ukrayincyami i ye lishe yihnim poperednim samoviznachennyam Div Etnografichni grupi ukrayinciv Baran V D Etnogenez ukrayinskogo narodk Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Pleminni ob yednannya Ivan Krip yakevich Galicko Volinske knyazivstvo litopys org ua Arhiv originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 3 lyutogo 2022 a b Zaliznyak L L Pervisna istoriya Ukrayini Navch posibnik K Visha shk 1999 S 191 194 V istorichnu epohu ruski plemena tak daleko rozijshlisya odne od odnogo sho ne mozhe buti movi pro isnuvannya yedinoyi monolitnoyi davnoruskoyi movi O Shahmatov 1919 r Voprosy istorii 1951 5 s 137 139 Pravda za 10 sichnya 1954 r Dzherela RedaguvatiZelenin D K Vostochnoslavyanskaya etnografiya Arhivovano 13 kvitnya 2014 u Wayback Machine M Nauka 1991 512 s ros Sedov V V Vostochnye slavyane v VI XIII vv Arheologiya SSSR otv red akademik Rybakov B A izd Nauka g Moskva 1982 g Arhivovano 31 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shidni slov yaniPraruska yedina naciya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1479 1480 1000 ekz SAVELEV Andrej Nikolaevich OBRAZ VRAGA RASOLOGIYa I POLITIChESKAYa ANTROPOLOGIYa Arhivovano 5 listopada 2014 u Wayback Machine ros Diba Yurij Slovenska ta Lehitska grupi slov yan u perelikah narodiv PVL Arhivovano 23 lyutogo 2022 u Wayback Machine VIDEOEKSKURSIYa Shidni slov yani Derzhava Rus vid Nacionalnogo muzeyu istoriyi Ukrayini Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shidni slov 27yani amp oldid 39465712