www.wikidata.uk-ua.nina.az

Духовне християнство Духо вне христия нство течія російського релігійного різнодумства сектантства що відокремилася від

Духовне християнство

Духо́вне христия́нство — течія російського релігійного різнодумства (сектантства), що відокремилася від православ'я. Для духовних християн характерне алегоричне тлумачення Біблії, заперечення складного православного богослужіння, заперечення церковної ієрархії, наближення до народної традиції (у тому числі пісенної), в повсякденному житті прагнення суворіше дотримуватися біблійних заповідей. Згідно з опублікованою у 1901 році книгою «Распределения старообрядцев и сектантов по толкам и сектам», розробленою статистичним комітетом міністерства внутрішніх справ, духовні християни належали до так званих раціоналістичних сект, на противагу містичним сектам, таким як скопці, хлисти та мальованці. Однак такий поділ не відповідає класифікації, прийнятій у сучасному релігієзнавстві.

У Російській імперії традиційно до духовних християн відносили такі течії:

Штундисти можуть бути віднесені до духовного християнства умовно. Походячи з числа німецьких колоністів у Росії, вони стали базою для розвитку євангельського християнства, що вважається різновидом протестантизму.

Історія духовного християнства в Росії Редагувати

В кінці XVII — початку XVIII ст. у Росії виникли невеликі релігійні групи, послідовників яких прийнято називати духовними християнами. Вони близькі до вчення квакерів. Для всіх цих течій властиве замкнуте життя, засноване на ідеалах рівності, братерства і самовдосконалення. Загальна риса їх світогляду — негативне ставлення до Церкви як загрузлої у гріху людської установи, що не має святості. Віра, з точки зору духовних християн, повинна сповідатися вільно, і ніхто не має права визначати її правила. У цьому сенсі духовні християни дуже схожі з протестантами. Не випадково протестантські течії баптистів, адвентистів, п'ятидесятників та інших, які пізніше почали проникати в Росію, як поживне середовище використовували саме духовних християн.

У Росії послідовники цих течій піддавалися переслідуванням, були змушені переселятися в малонаселені райони, емігрували за кордон. 17 квітня 1905 року був прийнятий Об Укреплении Начал Веротерпимости (1905) Указ «Про зміцнення підстав віротерпимості», що дозволив вихід з Православної Церкви. Були скасовані законодавчі обмеження щодо старообрядців і послідовників інших релігійних течій. Проте, вихід духовних християн з Росії на цьому не закінчився. У скрутному становищі перебували ці групи і в радянський період.

Серед течій духовних християн виділяються христовіри (або хлисти), скопці, духобори (або духоборці), молокани, стрибуни та інші. Христовіри вважали, що Христос може вселитися в кожну людину, але для цього необхідний суворий аскетизм і молитва — «радіння», коли віряни приводять себе у стан релігійного екстазу. Деякі христовіри бичували себе або завдавали собі каліцтва (звідси, можливо, і пішла назва — хлисти). Крайня група христовірів — скопців вважала вершиною досконалості самокастрацію чоловіків і жінок. За цією ознакою скопці можуть бути віднесені до розряду небезпечних бузувірських сект. Частина христовірів, об'єднавшись у товариство «Новий Ізраїль», у 1914 р. емігрувала в Уругвай. Зараз на Північному Кавказі збереглися невеликі групи христовірів. Зрідка з'являються повідомлення про діяльність скопців.

Слово «духобори» можна пояснити двояко: як борці «за Святий Дух», або як «борці зі Святим Духом» (можливо, так прозвали їх діячі Церкви). Послідовники цієї секти відкидають Церкву, ікони, хрести, виступають за офіційну рівність людей. Замість Біблії вони читають власну «Животну книгу» (книгу життя), яка складається з псалмів, написаних самими духоборами. У долі духоборів брав участь Лев Толстой: на його кошти у кінці ХІХ століття були зафрахтовані пароплави для їх масового переселення в Канаду. Частина духоборів живе в Росії (на Північному Кавказі і в деяких інших районах). У 1991 р. відбувся з'їзд духоборів Росії, на якому вони створили свою організацію.

Назва «молокани» теж пояснюється по-різному: від назви річки Молочна до якогось «духовного молока», яким вони «харчуються». Молокани визнають Біблію, але, порівняно з духоборами, їх погляди більш помірковані. Під час служби вони читають Біблію і співають псалми. Молокани очікують швидкого пришестя Христа і встановлення Царства Божого на землі. У світі близько 300 тис. молокан, вони живуть у США, Канаді, Латинській Америці, Туреччині. В основному це емігранти з Росії. Деякі молокани зараз повернулися на батьківщину. На Північному Кавказі, у Закавказзі, в Україні і в Центральному районі Росії є громади молокан. У 1991 р., так само як і духобори, молокани Росії провели свій з'їзд і об'єдналися в союз. Відгалуженням молокан є секта стрибунів (під час молитви вони приходять у стан екстазу, в чому подібні з христовірами). В Азербайджані та Вірменії збереглися невеликі групи вірян цього напрямку.

Громади христовірів, молокан і духоборів прийнято називати «старими російськими сектами», щоб відрізняти їх від груп протестантів, що поширилися в пізніший час.

Література і джерела Редагувати

  • Бирюков П. Песни, псалмы и гимны русских сектантов, рационалистов и мистиков // История русской литературы. Т. 1. М., 1908.
  • Бороздин А. К. Очерки русского религиозного разномыслия. СПб., 1905.
  • Бродский Н. Л. И. С. Тургенев и русские сектанты. М., 1922.
  • Высоцкий Н. Г. Первый опыт систематического изложения вероучения и культа «людей божиих». М., 1917.
  • Дело о скопце камергере Еленском. // ЧОИДР, 1867, т. 63, кн. 4, октябрь-декабрь. М., 1867.
  • Дингельштедт Н. Закавказские сектанты в их семейном и религиозном быту. СПб., 1888.
  • Дубровин Н. Ф. Наши мистики-сектанты. Е. Ф. Татаринова и А. П. Дубовицкий // Русская старина, 1895, январь.
  • Клибанов А. И. История религиозного сектантства в России (60-е г. XIX века — 1917 г.). М., 1965.
  • Коновалов Д. Г. Хлыстовство и трезвенничество как религиозные явления. М., 1913.
  • Костомаров Н. И. Воспоминания о молоканах // Отечественные запис-ки, 1869, № 3.
  • Кудинов Н. Ф. Столетие молоканства в России. 1805—1905. Баку, 1905.
  • {{{Заголовок}}}. — ISBN 5-17-017645-7.
  • Майнов В. Н. Скопческий ересиарх Кондратий Селиванов (Ссылка его в Спасо-Евфимьев монастырь). // Исторический вестник, 1880, апрель, т. 1.
  • Материалы для истории хлыстовской и скопческой ересей. Отдел II. Свод сведений о скопческой ереси из следственных дел. // ЧОИДР, 1872, т. 81, кн. 2, апрель-июнь. М., 1872.
  • Материалы к истории и изучению религиозно-общественных движений в России. Вып. VII. Чемреки. / Под ред. Бонч-Бруевича В. Д. СПб., 1916.
  • Материалы к истории и изучению русского сектантства и раскола. Вып. II. Животная книга духоборцев / Под ред. Бонч-Бруевича В. Д. СПб., 1909.
  • Материалы к истории и изучению русского сектантства и старообрядчества. Вып. IV. Новый Израиль / Под ред. Бонч-Бруевича В. Д. СПб., 1911.
  • Молоствова Е. Иеговисты. Жизнь и сочинения капитана Н. С. Ильина. Возникновение секты и её развитие. СПб., 1914.
  • Надеждин Н. И. Исследование о скопческой ереси. СПб., 1845.
  • Никольский Н. М. История русской церкви. М., 1983.
  • Новицкий О. Духоборцы. Их история и вероучение. Киев, 1882.
  • Поэзия и проза сибирских скопцов. Издание Г. П. Меньшенина. Томск. 1904.
  • Плотников К. История и разбор учения рационалистических сект. Пг., 1914.
  • Пругавин А. С. «Братцы» и трезвенники. Из области религиозных исканий. М., 1912.
  • Пругавин А. С. Раскол и сектантство в русской народной жизни. М., 1915.
  • Рождественский А. Хлыстовщина и скопчество в России. М., 1882.
  • Рождественский Т. С., Успенский М. И. Песни русских сектантов мистиков: сборник. [ 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] — СПб., 1912. — 871 c.
  • Розанов В. В. Апокалипсическая секта (хлысты и скопцы). СПб., 1914.
  • Сахаров Н. Последнее движение в современном скопчестве // Христи-анское чтение, 1877, т. VII—VIII.
  • Терлецкий В. Н. Хилиастические течения в русском сектантстве. СПб., 1912.
  • Толстой В. С. О великороссийских беспоповских расколах в Закавказье. // ЧОИДР, 1864, т. 51, кн. 4, октябрь-декабрь.
  • Тульпе И. А. Религиозное скопчество как русский карнавал // Смыслы культуры. СПб., 1996.
  • Тульпе И. А., Курс лекций «Христианское сектантство в России» для студентов-религиоведов кафедры философии религии и религиоведения СПбГУ, 2001
  • Тульпе, И. А. Христианство и изображение: опыт русского сектантства / И. А. Тульпе // Вестник Русской христианской гуманитарной академии. — 2008. — Т. 9. № 2. — С. 87-100
  • Федотов Г. Стихи духовные. Русская народная вера по духовным стихам. М., 1991.
  • Философов Д. В. Неугасимая лампада. М., 1912.
  • Фукс В. Я. Из истории мистицизма. Татаринова и Головин // Русский вестник, 1892, январь.
  • Харламов И. Духоборцы // Русская мысль, 1884, № 11.
  • Щапов А. П. Земство и раскол. СПб., 1862.
  • Щапов А. П. Умственные направления в русском расколе. // Дело, 1867, № 10-12.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Duho vne hristiya nstvo techiya rosijskogo religijnogo riznodumstva sektantstva sho vidokremilasya vid pravoslav ya Dlya duhovnih hristiyan harakterne alegorichne tlumachennya Bibliyi zaperechennya skladnogo pravoslavnogo bogosluzhinnya zaperechennya cerkovnoyi iyerarhiyi nablizhennya do narodnoyi tradiciyi u tomu chisli pisennoyi v povsyakdennomu zhitti pragnennya suvorishe dotrimuvatisya biblijnih zapovidej Zgidno z opublikovanoyu u 1901 roci knigoyu Raspredeleniya staroobryadcev i sektantov po tolkam i sektam rozroblenoyu statistichnim komitetom ministerstva vnutrishnih sprav duhovni hristiyani nalezhali do tak zvanih racionalistichnih sekt na protivagu mistichnim sektam takim yak skopci hlisti ta malovanci Odnak takij podil ne vidpovidaye klasifikaciyi prijnyatij u suchasnomu religiyeznavstvi U Rosijskij imperiyi tradicijno do duhovnih hristiyan vidnosili taki techiyi Duhobori Molokani Subotniki Stribuni Maksimisti DuhizhiznikiShtundisti mozhut buti vidneseni do duhovnogo hristiyanstva umovno Pohodyachi z chisla nimeckih kolonistiv u Rosiyi voni stali bazoyu dlya rozvitku yevangelskogo hristiyanstva sho vvazhayetsya riznovidom protestantizmu Istoriya duhovnogo hristiyanstva v Rosiyi RedaguvatiV kinci XVII pochatku XVIII st u Rosiyi vinikli neveliki religijni grupi poslidovnikiv yakih prijnyato nazivati duhovnimi hristiyanami Voni blizki do vchennya kvakeriv Dlya vsih cih techij vlastive zamknute zhittya zasnovane na idealah rivnosti braterstva i samovdoskonalennya Zagalna risa yih svitoglyadu negativne stavlennya do Cerkvi yak zagruzloyi u grihu lyudskoyi ustanovi sho ne maye svyatosti Vira z tochki zoru duhovnih hristiyan povinna spovidatisya vilno i nihto ne maye prava viznachati yiyi pravila U comu sensi duhovni hristiyani duzhe shozhi z protestantami Ne vipadkovo protestantski techiyi baptistiv adventistiv p yatidesyatnikiv ta inshih yaki piznishe pochali pronikati v Rosiyu yak pozhivne seredovishe vikoristovuvali same duhovnih hristiyan U Rosiyi poslidovniki cih techij piddavalisya peresliduvannyam buli zmusheni pereselyatisya v malonaseleni rajoni emigruvali za kordon 17 kvitnya 1905 roku buv prijnyatij Ob Ukreplenii Nachal Veroterpimosti 1905 Ukaz Pro zmicnennya pidstav viroterpimosti sho dozvoliv vihid z Pravoslavnoyi Cerkvi Buli skasovani zakonodavchi obmezhennya shodo staroobryadciv i poslidovnikiv inshih religijnih techij Prote vihid duhovnih hristiyan z Rosiyi na comu ne zakinchivsya U skrutnomu stanovishi perebuvali ci grupi i v radyanskij period Sered techij duhovnih hristiyan vidilyayutsya hristoviri abo hlisti skopci duhobori abo duhoborci molokani stribuni ta inshi Hristoviri vvazhali sho Hristos mozhe vselitisya v kozhnu lyudinu ale dlya cogo neobhidnij suvorij asketizm i molitva radinnya koli viryani privodyat sebe u stan religijnogo ekstazu Deyaki hristoviri bichuvali sebe abo zavdavali sobi kalictva zvidsi mozhlivo i pishla nazva hlisti Krajnya grupa hristoviriv skopciv vvazhala vershinoyu doskonalosti samokastraciyu cholovikiv i zhinok Za ciyeyu oznakoyu skopci mozhut buti vidneseni do rozryadu nebezpechnih buzuvirskih sekt Chastina hristoviriv ob yednavshis u tovaristvo Novij Izrayil u 1914 r emigruvala v Urugvaj Zaraz na Pivnichnomu Kavkazi zbereglisya neveliki grupi hristoviriv Zridka z yavlyayutsya povidomlennya pro diyalnist skopciv Slovo duhobori mozhna poyasniti dvoyako yak borci za Svyatij Duh abo yak borci zi Svyatim Duhom mozhlivo tak prozvali yih diyachi Cerkvi Poslidovniki ciyeyi sekti vidkidayut Cerkvu ikoni hresti vistupayut za oficijnu rivnist lyudej Zamist Bibliyi voni chitayut vlasnu Zhivotnu knigu knigu zhittya yaka skladayetsya z psalmiv napisanih samimi duhoborami U doli duhoboriv brav uchast Lev Tolstoj na jogo koshti u kinci HIH stolittya buli zafrahtovani paroplavi dlya yih masovogo pereselennya v Kanadu Chastina duhoboriv zhive v Rosiyi na Pivnichnomu Kavkazi i v deyakih inshih rajonah U 1991 r vidbuvsya z yizd duhoboriv Rosiyi na yakomu voni stvorili svoyu organizaciyu Nazva molokani tezh poyasnyuyetsya po riznomu vid nazvi richki Molochna do yakogos duhovnogo moloka yakim voni harchuyutsya Molokani viznayut Bibliyu ale porivnyano z duhoborami yih poglyadi bilsh pomirkovani Pid chas sluzhbi voni chitayut Bibliyu i spivayut psalmi Molokani ochikuyut shvidkogo prishestya Hrista i vstanovlennya Carstva Bozhogo na zemli U sviti blizko 300 tis molokan voni zhivut u SShA Kanadi Latinskij Americi Turechchini V osnovnomu ce emigranti z Rosiyi Deyaki molokani zaraz povernulisya na batkivshinu Na Pivnichnomu Kavkazi u Zakavkazzi v Ukrayini i v Centralnomu rajoni Rosiyi ye gromadi molokan U 1991 r tak samo yak i duhobori molokani Rosiyi proveli svij z yizd i ob yednalisya v soyuz Vidgaluzhennyam molokan ye sekta stribuniv pid chas molitvi voni prihodyat u stan ekstazu v chomu podibni z hristovirami V Azerbajdzhani ta Virmeniyi zbereglisya neveliki grupi viryan cogo napryamku Gromadi hristoviriv molokan i duhoboriv prijnyato nazivati starimi rosijskimi sektami shob vidriznyati yih vid grup protestantiv sho poshirilisya v piznishij chas Literatura i dzherela RedaguvatiBiryukov P Pesni psalmy i gimny russkih sektantov racionalistov i mistikov Istoriya russkoj literatury T 1 M 1908 Borozdin A K Ocherki russkogo religioznogo raznomysliya SPb 1905 Brodskij N L I S Turgenev i russkie sektanty M 1922 Vysockij N G Pervyj opyt sistematicheskogo izlozheniya veroucheniya i kulta lyudej bozhiih M 1917 Delo o skopce kamergere Elenskom ChOIDR 1867 t 63 kn 4 oktyabr dekabr M 1867 Dingelshtedt N Zakavkazskie sektanty v ih semejnom i religioznom bytu SPb 1888 Dubrovin N F Nashi mistiki sektanty E F Tatarinova i A P Dubovickij Russkaya starina 1895 yanvar Klibanov A I Istoriya religioznogo sektantstva v Rossii 60 e g XIX veka 1917 g M 1965 Konovalov D G Hlystovstvo i trezvennichestvo kak religioznye yavleniya M 1913 Kostomarov N I Vospominaniya o molokanah Otechestvennye zapis ki 1869 3 Kudinov N F Stoletie molokanstva v Rossii 1805 1905 Baku 1905 Zagolovok ISBN 5 17 017645 7 Majnov V N Skopcheskij eresiarh Kondratij Selivanov Ssylka ego v Spaso Evfimev monastyr Istoricheskij vestnik 1880 aprel t 1 Materialy dlya istorii hlystovskoj i skopcheskoj eresej Otdel II Svod svedenij o skopcheskoj eresi iz sledstvennyh del ChOIDR 1872 t 81 kn 2 aprel iyun M 1872 Materialy k istorii i izucheniyu religiozno obshestvennyh dvizhenij v Rossii Vyp VII Chemreki Pod red Bonch Bruevicha V D SPb 1916 Materialy k istorii i izucheniyu russkogo sektantstva i raskola Vyp II Zhivotnaya kniga duhoborcev Pod red Bonch Bruevicha V D SPb 1909 Materialy k istorii i izucheniyu russkogo sektantstva i staroobryadchestva Vyp IV Novyj Izrail Pod red Bonch Bruevicha V D SPb 1911 Molostvova E Iegovisty Zhizn i sochineniya kapitana N S Ilina Vozniknovenie sekty i eyo razvitie SPb 1914 Nadezhdin N I Issledovanie o skopcheskoj eresi SPb 1845 Nikolskij N M Istoriya russkoj cerkvi M 1983 Novickij O Duhoborcy Ih istoriya i verouchenie Kiev 1882 Poeziya i proza sibirskih skopcov Izdanie G P Menshenina Tomsk 1904 Plotnikov K Istoriya i razbor ucheniya racionalisticheskih sekt Pg 1914 Prugavin A S Bratcy i trezvenniki Iz oblasti religioznyh iskanij M 1912 Prugavin A S Raskol i sektantstvo v russkoj narodnoj zhizni M 1915 Rozhdestvenskij A Hlystovshina i skopchestvo v Rossii M 1882 Rozhdestvenskij T S Uspenskij M I Pesni russkih sektantov mistikov sbornik Arhivovano 22 zhovtnya 2016 u Wayback Machine SPb 1912 871 c Rozanov V V Apokalipsicheskaya sekta hlysty i skopcy SPb 1914 Saharov N Poslednee dvizhenie v sovremennom skopchestve Hristi anskoe chtenie 1877 t VII VIII Terleckij V N Hiliasticheskie techeniya v russkom sektantstve SPb 1912 Tolstoj V S O velikorossijskih bespopovskih raskolah v Zakavkaze ChOIDR 1864 t 51 kn 4 oktyabr dekabr Tulpe I A Religioznoe skopchestvo kak russkij karnaval Smysly kultury SPb 1996 Tulpe I A Kurs lekcij Hristianskoe sektantstvo v Rossii dlya studentov religiovedov kafedry filosofii religii i religiovedeniya SPbGU 2001 Tulpe I A Hristianstvo i izobrazhenie opyt russkogo sektantstva I A Tulpe Vestnik Russkoj hristianskoj gumanitarnoj akademii 2008 T 9 2 S 87 100 Fedotov G Stihi duhovnye Russkaya narodnaya vera po duhovnym stiham M 1991 Filosofov D V Neugasimaya lampada M 1912 Fuks V Ya Iz istorii misticizma Tatarinova i Golovin Russkij vestnik 1892 yanvar Harlamov I Duhoborcy Russkaya mysl 1884 11 Shapov A P Zemstvo i raskol SPb 1862 Shapov A P Umstvennye napravleniya v russkom raskole Delo 1867 10 12 Posilannya RedaguvatiDuhovni hristiyani Arhivovano 15 kvitnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Zagolovok Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Duhovne hristiyanstvo amp oldid 38179335