www.wikidata.uk-ua.nina.az

Євангельські християни євангельське християнство євангелісти також євангельські віруючі це прибічники однієї з течій у п

Євангельські християни

Євангельські християни (євангельське християнство, євангелісти, також євангельські віруючі) — це прибічники однієї з течій у протестантизмі, близької до баптизму, які отримали узагальнену назву через прагнення буквально виконати Євангеліє і Біблію в цілому, що розглядається як основне джерело вчення .

Основні характерні риси євангельських протестантських церков: акцент на особистому духовному відродженні кожного віруючого, місіонерська активність та сувора етична позиція.

Напрямок християнства розглядає спасіння як дар, що не залежить від діл, і вважає, що він можливий тільки через віру в Ісуса Христа.

За оцінками американських дослідників, у 2016 році у світі налічувалося близько 619 мільйонів євангелістів, тобто кожен четвертий християнин. Найбільша концентрація євангелістів у світі перебуває у США. Американські євангелісти складають чверть населення країни та її найбільшу релігійну групу. Основними рухами євангелістів є баптистські церкви, п'ятидесятники, харизматичні євангелісти, неохаризматичні євангелісти та неденомінаційні євангелісти.

Особливості віровчення Редагувати

Євангельські християни вірять, що порятунок людини можливий лише через віру в Ісуса Христа. Вони підкреслюють, що приналежність до будь-якої релігійної організації або регулярне участь у її Таїнствах не рятують відсутність особистої віри людини.

Вважається також, що добрі справи без віри в Христа не забезпечують спасіння душі. Це пояснюється, наприклад, такими словами з Біблії: «Бо спасенні ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився.» (Еф 2:8–9). Віра без добрих справ не рятує, оскільки є «мертвою» (Як. 2:14–26).

Євангельські християни вірять, що народження згори є обов'язковою умовою для набуття спасіння. Під «народженням згори» мається на увазі особливе духовне переживання при зверненні до Бога, відродження мертвого духу людини. При народженні згори людина переживає покаяння (каяття у колишньому гріховному способі життя) і радість від усвідомлення, що його гріхи прощені завдяки жертві Ісуса Христа. Народження згори супроводжується відмовою від гріховного способу життя надалі

Ісус відповів: "Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже. Що вродилося з тіла є тіло, що ж уродилося з Духа є дух. Не дивуйся тому, що сказав Я тобі: Вам необхідно родитись згори. Дух дихає, де хоче, і його голос ти чуєш, та не відаєш, звідкіля він приходить, і куди він іде. Так буває і з кожним, хто від Духа народжений" .
(Ів. 3:5-8)

Конфесії та напрямки Редагувати

В цю групу в першу чергу відносять такі конфесії як п'ятдесятники і харизмати, меноніти, євангельські християни-баптисти.

При цьому історичні піонери євангельського руху, невід'ємна частина поняття «Evangelicalism» у міжнародному розумінні — моравська церква, методисти, пресвітеріани, а також лютеранський пієтизм і низькоцерковне англіканство. Крім того, слід мати на увазі, що на Заході конфесії, які традиційно відносяться до цієї групи, можуть включати як «євангелічні», так і «ліберальні» церкви та союзи, тому «євангеліки» у західному розумінні — це не сукупність. деномінацій, а рух, представлений усередині різних деномінацій.

Крім конфесійного поділу, фахівцями у структурі руху євангельського християнства вбачаються два основних напрямки: ліберальний та консервативний . Крайнім проявом останнього є фундаменталізм.

Більшість євангельських християн, незважаючи на явні розбіжності у низці питань (лібералізм і консерватизм, арміянство і кальвінізм), вважає інші євангельські конфесії спорідненими.

До сім'ї євангельських християн входять такі протестантські течії:

Крім того, деякі інші тенденції також:

Богослужіння Редагувати

Основне богослужіння (інакше їх ще називають «зібраннями») в євангельських церквах відбувається, як правило, в неділю. Також проводяться зібрання у будні дні. Поширені так звані «домашні групи» — спілкування, спільне вивчення Біблії, молитви і піснеспіви в будинку одного з віруючих.

Як правило, богослужіння складаються з однієї чи кількох проповідей; співи псалмів і виголошення молитов між піснеспівами (іноді його називають «Служіння Прославлення»); заклик до покаяння для тих, хто ще не став християнином; особистих свідоцтв; декламації духовних поезій.

Основними обрядами (або Таїнствами — у євангельських християн використовуються й те й інше поняття) є Хрещення та Вечеря Господня (по іншому називають Причастя або Хліболамання).

Історія Редагувати

Сучасне євангельське християнство одержало стимул для свого розвитку під час Реформації. Вплив на богослов'я євангелістів надали ідеї кальвінізму та анабаптизму . Найбільш раннім проявом постреформаційного євангельського християнства стало менонітство, надалі виникає ряд течій: баптисти, методисти, п'ятидесятники, армія порятунку та низка інших. Формування більшості цих течій проходило під знаком «релігійного відродження» (ривайвелізму), повернення до ідеалів раннього християнства та Реформації.

На розвиток євангельського руху вплинули роботи засновника пієтизму Філіпа Якоба Шпенера та Августа Германа Франке.

Вперше євангельські християни з'явилися у XVIII столітті в Англії та Новій Англії. Вважається, що першими проповідниками цього руху стали Уельський методист Хауелл Харріс і Уельський кальвініст Даніель Роуленд. У цьому ж столітті в Массачусетсі проповідував Джонатан Едвардс, який вплинув на розвиток піетизму в Північній Америці. У 1735 році в євангельський рух перейшов методист Джордж Вайтфілд, під впливом якого в 1739 році в євангеліки перейшов молодший брат засновника методизму Джона Веслі Чарльз Веслі. Під їх впливом в англійських колоніях у Північній Америці відбулося велике пробудження у сорокових роках XVIII століття. Під час Великого пробудження наголошувалося на почутті глибокого особистого навернення та необхідності в спасінні через Ісуса Христа. Велике пробудження було спрямовано на середню людину, якій пропонувалися новий стандарт моральності та духовного самоаналізу із запереченням значущості обрядів. Наголошувалося на так званому божественному виливі Святого Духа, необхідного для інтенсивної любові до Бога.

У 1790 року у Північній Америці виникло так зване Друге велике пробудження, що призвело до збільшення чисельності методистських та євангелістичних громад. Наприкінці XIX століття став розвиватися Рух святості, заснований на ідеях Армінія і відійшов від ідей методизму. Джон Нельсон Дарбі розробив ідеї сучасного диспенсаціоналізму, який став інноваційною протестантською біблійною інтерпретацією, яка стала основою подальшого богословського вчення євангельських християн. Диспенсаціоналізм отримав розвиток у біблійних тлумаченнях «Scofield Reference Bible» Сайруса Інгерсона Скоуфілда . Як вважає Марк Світнем, диспенсаціоналізм своїм вченням про буквальне тлумачення Біблії, твердженням про поетапне історичне ставлення Бога з людством, очікуванням найближчого пришестя Ісуса Христа, апокаліптистичними та преміленаристичними ідеями став імпульсом для виникнення руху євангельських християн У другій половині XIX століття відомим проповідником диспенсаціоналізму став Чарльз Гаддон Сперджен . З 1850-х років до 1920-х років великий вплив на розвиток руху євангельських християн була так звана Прінстонська богословська школа, представниками якої були Арчібальд Александер і Бенджамін Варфелд.

На початку XX століття в русі євангельських християн початку XX століття домінували ідеї фундаменталізму, які відкидали ліберальне тлумачення Біблії та підкреслювали непогрішність Біблії. Після Другої світової війни виник розкол серед євангельських християн на основі ставлення до невіруючого навколишнього середовища. Виник термін неоевангелізм, який запропонував Харольд Джон Оккенга в 1947 році, який став основою ідентифікації деяких груп євангельських християн, які відмовилися від фундаменталізму і стали дотримуватися ідей діалогу зі світом та застосування євангелії у соціальних, політичних та економічних сферах. Фундаменталісти відкинули ідеї неоевангелізму, ставши називати послідовників Харольда Оккенги «неоевангеліками». Представником неоевангелізму став Біллі Грем, який вперше став вести діалог з неєвангельськими християнами, зокрема з римо-католицькою церквою, яка вважала євангелістів єретиками. Післявоєнний період характеризується екуменічними зусиллями з боку євангельських християн та заснуванням Всесвітньої ради церков, в якій спочатку євангельські християни взяли найактивнішу участь.

Представники світового євангелізму Редагувати

Євангелісти, проповідники, місіонери, церковні ієрархи: Білл Брайт, Вільгельм Буш[en], Освальд Чемберс[en], Девід дю Плессі[en] , Джонатан Едвардс[en] , Чарльз Грандісон Фінні[en], Біллі Грем, Мартін Ллойд-Джонс[en], Дуайт Л. Муді[en], Джон Ньютон[en], Гарольд Джон Окенга[en], Луїс Палау, Ульріх Парзані[en], Чарльз Сперджен, Біллі Сандей[en], Ейден Вілсон Тозер[en], Рік Уоррен, Джастін Велбі, Девід Вилкерсон, Ніколаус фон Цінцендорф[en].

Богослови : Луї Беркхоф, Дональд Г. Блош[en], Фредерік Файві Брюс, Томас Чалмерс[en], Роберт Колман, Міллард Еріксон[en], Дж. Грешем Мачен, Вільям Генрі Гріффіт Томас[en], Оул Холлсбі[en], Карл Ф. Генрі, Алістер МакГрат[en], Джон Мюррей, Томас Оден, Джеймс І. Пекер[en], Джон Чарльз Райл[en], Френсіс А. Шеффер[en], Рональд Сайдер, Чарльз Сімеон, Р. К. Спроул[en], Джон Стотт[en] , Гельмут Тіеліке[en], Бенджамін Бреккінрідж Ворфілд, Джон Веслі

Громадські активісти: Томас Бернардо, Коррі тен Боом, Вільям Бут, Емі Кармайкл, Фред Катервуд[en] , Джон Чілембве, Чарльз Колсон, Джоні Ерексон Тад, Джеррі Фолвелл, Елізабет Фрай, Вільям Найбб[en], Ханна Мор, Деніс Муквеге, Джордж Мюллер , Ентоні Ешлі Купер Шефтсбері[en], Рональд Сайдер , Вільям Вілберфорс .

Письменники, художники, музиканти : Френсіс Кросбі, Гарт Х'юітт, Грем Кендрік, Кліфф Річард, Айра Сенкі, Джордж Беверлі Ши[en], Девід Суше , Чарльз Уеслі[en].

Євангельське християнство в Україні Редагувати

Перші євангельські християни на українських землях з'явилися у 16–17 ст. Це були переважно вихідці з сусідніх країн (німці, угорці, чехи).

Поступово, значною мірою під впливом німецьких колоністів, вчення євангельських християн поширилося й серед української людності (2-га пол. 19 ст.). Спочатку євангелісти на українських землях, що перебували в межах кордонів Російської імперії, не мали певного конфесійного визначення, але з часом оформилися в релігійні громади, які належали до Всеросійського союзу баптистів.

У 1918 р. українські громади баптистів і євангелістів утворили Всеукраїнський союз християн-баптистів, який проіснував до 1930 р., у його складі в цей час перебувало 60 тис. віруючих. Ще більша кількість євангельських християн проживала на українських землях, що були на той час під владою Польщі (бл. 100 тис.).

Унаслідок політичних репресій 1920–30-х рр. у СРСР релігійні громади баптистів і євангелістів були заборонені, майже всіх їхніх керівників і багатьох віруючих — репресовано. Свою організаційну діяльність віруючі відновили 1942 р., а на з'їзді євангелістів та баптистів у жовтні 1944 р. було створено Тимчасову раду (згодом Всесоюзну раду) євангельських християн-баптистів (ВРЄХБ), куди ввійшло 2500 релігійних об'єднань, які загалом налічували близько 300 тис. віруючих. ВРЄХБ обирали на з'їзді Євангельських християн-баптистів (ЄХБ), який скликався раз на 5 років. ВРЄХБ керувала старшими пресвітерами та пресвітерськими радами, які обиралися віруючими, здійснювала видавничу діяльність, зокрема, щорічно виходив календар ЄХБ кількома мовами.

Від 1991 р. ВРЄХБ має назву Євро-Азійська федерація союзів ЄХБ. Загальна кількість євангельських християн-баптистів в Україні складає приблизно 500 тис. віруючих

Див. також Редагувати

Коментарі Редагувати

  1. . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 5 січня 2022. 
  2. Сперанская Е. С. Евангелики. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2007. — Т. XVI. — С. 694-697. — ISBN 978-5-89572-028-8.(рос.)
  3. ↑ Bebbington, 2003.
  4. Marsden, 1991, с. 4.
  5. (укр.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022. 
  6. Loup Besmond de Senneville, la-croix.com, Dans le monde, un chrétien sur quatre est évangélique [ 11 листопада 2017 у Wayback Machine.], France, January 25, 2016
  7. Smith, Gregory A.; Masci, David (3 березня 2018). . Pew Research Center. Архів оригіналу за 1 березня 2018. Процитовано 4 січня 2022. 
  8. . Pew Research Center. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 4 січня 2022. 
  9. ↑ Кернс, 1992.
  10. Sweetnam, 2010.
  11. . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 6 січня 2022. 

Література Редагувати

  • Евангельское христианство // Бингэм Д. Д. [1] = Pocket History of the Church / Пер. с англ. Н. Банникова. — Александрия : Ездра, 2006. — С. 148—151. — (Исследуем Писания) — ISBN 966-8182-37-5. з джерела 4 січня 2022
  • Евангельское христианство, евангельский, неоевангельское христианство // Гренц С. Дж.[en], Гурецки Д., Нордлинг Ч. Ф. Теологические термины: Карманный словарь = Pocket Dictionary of Theological Terms / Пер. с англ. Н. Рыбальченко. — Александрия : Ездра, 2006. — С. 45. — ISBN 966-8182-03-0.
  • Григорьева Л. И. Евангельские христиане // Енисейский энциклопедический словарь / Гл. ред. Н. И. Дроздов. — Красноярск : КОО Ассоциация «Русская энциклопедия», 1998. — С. 179. — 10000 прим. — ISBN 5-88329-005-1.
  • Каретникова М. С. Русское богоискательство. Национальные корни евангельско-баптистского движения // Альманах по истории русского баптизма: Сборник / Сост. М. С. Каретникова. — СПб. : Библия для всех, 1999.
  • Кернс Э. Е. [royallib.com/book/kerns_erl/dorogami_hristianstva.html Дорогами христианства] = Christianity Through the Centuries: A History of the Christian Church. — М. : Протестант, 1992. — 279 с. — ISBN 5-85770-021-3.
  • Никитин Ф. Н. 200 лет? Есть проблемы! Дискуссия о начале евангельского движения в России // Мирт : интернет-газета. — Санкт-Петербург : Мирт, 2019. — Число 16. — 10. з джерела 21 грудня 2021. Процитовано 4 січня 2022.
  • Сперанская Е. С. Евангелики. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2007. — Т. XVI. — С. 694—697. — ISBN 978-5-89572-028-8.(рос.)
  • Шевченко В. М. Словник-довідник з релігієзнавства. — К. : Наукова думка, 2004. — 560 с. — (Словники України) — ISBN 966-00-0757-4.
  • Bebbington D. W.[en]. [2] — L.; New York : Routledge, 2003. — 384 p. з джерела 4 січня 2022
  • Marsden G. M.[en]. [3] — Grand Rapids : Wm. B. Eerdmans Publishing[en], 1991. — 208 p. з джерела 4 січня 2022
  • Sweetnam M. S. . Defining Dispensationalism: A Cultural Studies Perspective // Journal of Religious History[en]. — 2010. — № 34 (2) (17 жовтня). — С. 191—212.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yevangelski hristiyani yevangelske hristiyanstvo yevangelisti takozh yevangelski viruyuchi ce pribichniki odniyeyi z techij u protestantizmi blizkoyi do baptizmu 1 yaki otrimali uzagalnenu nazvu cherez pragnennya bukvalno vikonati Yevangeliye i Bibliyu v cilomu sho rozglyadayetsya yak osnovne dzherelo vchennya Osnovni harakterni risi yevangelskih protestantskih cerkov akcent na osobistomu duhovnomu vidrodzhenni kozhnogo viruyuchogo misionerska aktivnist ta suvora etichna poziciya 2 3 4 Napryamok hristiyanstva rozglyadaye spasinnya yak dar sho ne zalezhit vid dil i vvazhaye sho vin mozhlivij tilki cherez viru v Isusa Hrista 5 Za ocinkami amerikanskih doslidnikiv u 2016 roci u sviti nalichuvalosya blizko 619 miljoniv yevangelistiv tobto kozhen chetvertij hristiyanin 6 Najbilsha koncentraciya yevangelistiv u sviti perebuvaye u SShA Amerikanski yevangelisti skladayut chvert naselennya krayini ta yiyi najbilshu religijnu grupu 7 8 Osnovnimi ruhami yevangelistiv ye baptistski cerkvi p yatidesyatniki harizmatichni yevangelisti neoharizmatichni yevangelisti ta nedenominacijni yevangelisti Zmist 1 Osoblivosti virovchennya 2 Konfesiyi ta napryamki 3 Bogosluzhinnya 4 Istoriya 5 Predstavniki svitovogo yevangelizmu 6 Yevangelske hristiyanstvo v Ukrayini 7 Div takozh 8 Komentari 9 LiteraturaOsoblivosti virovchennya RedaguvatiYevangelski hristiyani viryat sho poryatunok lyudini mozhlivij lishe cherez viru v Isusa Hrista Voni pidkreslyuyut sho prinalezhnist do bud yakoyi religijnoyi organizaciyi abo regulyarne uchast u yiyi Tayinstvah ne ryatuyut vidsutnist osobistoyi viri lyudini Vvazhayetsya takozh sho dobri spravi bez viri v Hrista ne zabezpechuyut spasinnya dushi Ce poyasnyuyetsya napriklad takimi slovami z Bibliyi Bo spasenni vi blagodattyu cherez viru a ce ne vid vas to dar Bozhij ne vid dil shob nihto ne hvalivsya Ef 2 8 9 Vira bez dobrih sprav ne ryatuye oskilki ye mertvoyu Yak 2 14 26 Yevangelski hristiyani viryat sho narodzhennya zgori ye obov yazkovoyu umovoyu dlya nabuttya spasinnya Pid narodzhennyam zgori mayetsya na uvazi osoblive duhovne perezhivannya pri zvernenni do Boga vidrodzhennya mertvogo duhu lyudini Pri narodzhenni zgori lyudina perezhivaye pokayannya kayattya u kolishnomu grihovnomu sposobi zhittya i radist vid usvidomlennya sho jogo grihi prosheni zavdyaki zhertvi Isusa Hrista Narodzhennya zgori suprovodzhuyetsya vidmovoyu vid grihovnogo sposobu zhittya nadali nbsp Isus vidpoviv Popravdi popravdi kazhu Ya tobi Koli hto ne roditsya z vodi j Duha toj ne mozhe vvijti v Carstvo Bozhe Sho vrodilosya z tila ye tilo sho zh urodilosya z Duha ye duh Ne divujsya tomu sho skazav Ya tobi Vam neobhidno roditis zgori Duh dihaye de hoche i jogo golos ti chuyesh ta ne vidayesh zvidkilya vin prihodit i kudi vin ide Tak buvaye i z kozhnim hto vid Duha narodzhenij Iv 3 5 8 nbsp Konfesiyi ta napryamki RedaguvatiV cyu grupu v pershu chergu vidnosyat taki konfesiyi yak p yatdesyatniki i harizmati menoniti yevangelski hristiyani baptisti Pri comu istorichni pioneri yevangelskogo ruhu nevid yemna chastina ponyattya Evangelicalism u mizhnarodnomu rozuminni 9 moravska cerkva metodisti presviteriani a takozh lyuteranskij piyetizm i nizkocerkovne anglikanstvo Krim togo slid mati na uvazi sho na Zahodi konfesiyi yaki tradicijno vidnosyatsya do ciyeyi grupi mozhut vklyuchati yak yevangelichni tak i liberalni cerkvi ta soyuzi tomu yevangeliki u zahidnomu rozuminni ce ne sukupnist denominacij a ruh predstavlenij useredini riznih denominacij 9 Krim konfesijnogo podilu fahivcyami u strukturi ruhu yevangelskogo hristiyanstva vbachayutsya dva osnovnih napryamki liberalnij ta konservativnij Krajnim proyavom ostannogo ye fundamentalizm Bilshist yevangelskih hristiyan nezvazhayuchi na yavni rozbizhnosti u nizci pitan liberalizm i konservatizm armiyanstvo i kalvinizm vvazhaye inshi yevangelski konfesiyi sporidnenimi Do sim yi yevangelskih hristiyan vhodyat taki protestantski techiyi harizmati menoniti yevangelski hristiyani baptisti P yatidesyatnictvo Yevangelski hristiyani subotniki hresheni Duhom Svyatim Cerkvi Hrista brati Plimut yevangelskij hristiyanskij ruh ruh svyatosti Pomisni Cerkvi Neoharizmatichni cerkvi anabaptizmKrim togo deyaki inshi tendenciyi takozh anglikanstvo presviterianstvo kongregacionalizm metodizm lyuteranstvo Adventizm yakij pohodit vid yevangelizmu ale jogo prinalezhnist yak do yevangelizmu tak i do protestantizmu ye diskusijnoyu Bogosluzhinnya RedaguvatiOsnovne bogosluzhinnya inakshe yih she nazivayut zibrannyami v yevangelskih cerkvah vidbuvayetsya yak pravilo v nedilyu Takozh provodyatsya zibrannya u budni dni Poshireni tak zvani domashni grupi spilkuvannya spilne vivchennya Bibliyi molitvi i pisnespivi v budinku odnogo z viruyuchih Yak pravilo bogosluzhinnya skladayutsya z odniyeyi chi kilkoh propovidej spivi psalmiv i vigoloshennya molitov mizh pisnespivami inodi jogo nazivayut Sluzhinnya Proslavlennya zaklik do pokayannya dlya tih hto she ne stav hristiyaninom osobistih svidoctv deklamaciyi duhovnih poezij Osnovnimi obryadami abo Tayinstvami u yevangelskih hristiyan vikoristovuyutsya j te j inshe ponyattya ye Hreshennya ta Vecherya Gospodnya po inshomu nazivayut Prichastya abo Hlibolamannya Istoriya RedaguvatiSuchasne yevangelske hristiyanstvo oderzhalo stimul dlya svogo rozvitku pid chas Reformaciyi Vpliv na bogoslov ya yevangelistiv nadali ideyi kalvinizmu ta anabaptizmu Najbilsh rannim proyavom postreformacijnogo yevangelskogo hristiyanstva stalo menonitstvo nadali vinikaye ryad techij baptisti metodisti p yatidesyatniki armiya poryatunku ta nizka inshih Formuvannya bilshosti cih techij prohodilo pid znakom religijnogo vidrodzhennya rivajvelizmu povernennya do idealiv rannogo hristiyanstva ta Reformaciyi Na rozvitok yevangelskogo ruhu vplinuli roboti zasnovnika piyetizmu Filipa Yakoba Shpenera ta Avgusta Germana Franke Vpershe yevangelski hristiyani z yavilisya u XVIII stolitti v Angliyi ta Novij Angliyi Vvazhayetsya sho pershimi propovidnikami cogo ruhu stali Uelskij metodist Hauell Harris i Uelskij kalvinist Daniel Roulend 3 U comu zh stolitti v Massachusetsi propoviduvav Dzhonatan Edvards yakij vplinuv na rozvitok pietizmu v Pivnichnij Americi U 1735 roci v yevangelskij ruh perejshov metodist Dzhordzh Vajtfild pid vplivom yakogo v 1739 roci v yevangeliki perejshov molodshij brat zasnovnika metodizmu Dzhona Vesli Charlz Vesli Pid yih vplivom v anglijskih koloniyah u Pivnichnij Americi vidbulosya velike probudzhennya u sorokovih rokah XVIII stolittya Pid chas Velikogo probudzhennya nagoloshuvalosya na pochutti glibokogo osobistogo navernennya ta neobhidnosti v spasinni cherez Isusa Hrista Velike probudzhennya bulo spryamovano na serednyu lyudinu yakij proponuvalisya novij standart moralnosti ta duhovnogo samoanalizu iz zaperechennyam znachushosti obryadiv Nagoloshuvalosya na tak zvanomu bozhestvennomu vilivi Svyatogo Duha neobhidnogo dlya intensivnoyi lyubovi do Boga U 1790 roku u Pivnichnij Americi viniklo tak zvane Druge velike probudzhennya sho prizvelo do zbilshennya chiselnosti metodistskih ta yevangelistichnih gromad Naprikinci XIX stolittya stav rozvivatisya Ruh svyatosti zasnovanij na ideyah Arminiya i vidijshov vid idej metodizmu Dzhon Nelson Darbi rozrobiv ideyi suchasnogo dispensacionalizmu yakij stav innovacijnoyu protestantskoyu biblijnoyu interpretaciyeyu yaka stala osnovoyu podalshogo bogoslovskogo vchennya yevangelskih hristiyan Dispensacionalizm otrimav rozvitok u biblijnih tlumachennyah Scofield Reference Bible Sajrusa Ingersona Skoufilda Yak vvazhaye Mark Svitnem dispensacionalizm svoyim vchennyam pro bukvalne tlumachennya Bibliyi tverdzhennyam pro poetapne istorichne stavlennya Boga z lyudstvom ochikuvannyam najblizhchogo prishestya Isusa Hrista apokaliptistichnimi ta premilenaristichnimi ideyami stav impulsom dlya viniknennya ruhu yevangelskih hristiyan 10 U drugij polovini XIX stolittya vidomim propovidnikom dispensacionalizmu stav Charlz Gaddon Sperdzhen Z 1850 h rokiv do 1920 h rokiv velikij vpliv na rozvitok ruhu yevangelskih hristiyan bula tak zvana Prinstonska bogoslovska shkola predstavnikami yakoyi buli Archibald Aleksander i Bendzhamin Varfeld Na pochatku XX stolittya v rusi yevangelskih hristiyan pochatku XX stolittya dominuvali ideyi fundamentalizmu yaki vidkidali liberalne tlumachennya Bibliyi ta pidkreslyuvali nepogrishnist Bibliyi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni vinik rozkol sered yevangelskih hristiyan na osnovi stavlennya do neviruyuchogo navkolishnogo seredovisha Vinik termin neoevangelizm yakij zaproponuvav Harold Dzhon Okkenga v 1947 roci yakij stav osnovoyu identifikaciyi deyakih grup yevangelskih hristiyan yaki vidmovilisya vid fundamentalizmu i stali dotrimuvatisya idej dialogu zi svitom ta zastosuvannya yevangeliyi u socialnih politichnih ta ekonomichnih sferah Fundamentalisti vidkinuli ideyi neoevangelizmu stavshi nazivati poslidovnikiv Harolda Okkengi neoevangelikami Predstavnikom neoevangelizmu stav Billi Grem yakij vpershe stav vesti dialog z neyevangelskimi hristiyanami zokrema z rimo katolickoyu cerkvoyu yaka vvazhala yevangelistiv yeretikami Pislyavoyennij period harakterizuyetsya ekumenichnimi zusillyami z boku yevangelskih hristiyan ta zasnuvannyam Vsesvitnoyi radi cerkov v yakij spochatku yevangelski hristiyani vzyali najaktivnishu uchast Predstavniki svitovogo yevangelizmu RedaguvatiYevangelisti propovidniki misioneri cerkovni iyerarhi Bill Brajt Vilgelm Bush en Osvald Chembers en Devid dyu Plessi en Dzhonatan Edvards en Charlz Grandison Finni en Billi Grem Martin Llojd Dzhons en Duajt L Mudi en Dzhon Nyuton en Garold Dzhon Okenga en Luyis Palau Ulrih Parzani en Charlz Sperdzhen Billi Sandej en Ejden Vilson Tozer en Rik Uorren Dzhastin Velbi Devid Vilkerson Nikolaus fon Cincendorf en Bogoslovi Luyi Berkhof Donald G Blosh en Frederik Fajvi Bryus Tomas Chalmers en Robert Kolman Millard Erikson en Dzh Greshem Machen Vilyam Genri Griffit Tomas en Oul Hollsbi en Karl F Genri Alister MakGrat en Dzhon Myurrej Tomas Oden Dzhejms I Peker en Dzhon Charlz Rajl en Frensis A Sheffer en Ronald Sajder Charlz Simeon R K Sproul en Dzhon Stott en Gelmut Tielike en Bendzhamin Brekkinridzh Vorfild Dzhon VesliGromadski aktivisti Tomas Bernardo Korri ten Boom Vilyam But Emi Karmajkl Fred Katervud en Dzhon Chilembve Charlz Kolson Dzhoni Erekson Tad Dzherri Folvell Elizabet Fraj Vilyam Najbb en Hanna Mor Denis Mukvege Dzhordzh Myuller Entoni Eshli Kuper Sheftsberi en Ronald Sajder Vilyam Vilberfors Pismenniki hudozhniki muzikanti Frensis Krosbi Gart H yuitt Grem Kendrik Kliff Richard Ajra Senki Dzhordzh Beverli Shi en Devid Sushe Charlz Uesli en Yevangelske hristiyanstvo v Ukrayini RedaguvatiPershi yevangelski hristiyani na ukrayinskih zemlyah z yavilisya u 16 17 st Ce buli perevazhno vihidci z susidnih krayin nimci ugorci chehi Postupovo znachnoyu miroyu pid vplivom nimeckih kolonistiv vchennya yevangelskih hristiyan poshirilosya j sered ukrayinskoyi lyudnosti 2 ga pol 19 st Spochatku yevangelisti na ukrayinskih zemlyah sho perebuvali v mezhah kordoniv Rosijskoyi imperiyi ne mali pevnogo konfesijnogo viznachennya ale z chasom oformilisya v religijni gromadi yaki nalezhali do Vserosijskogo soyuzu baptistiv U 1918 r ukrayinski gromadi baptistiv i yevangelistiv utvorili Vseukrayinskij soyuz hristiyan baptistiv yakij proisnuvav do 1930 r u jogo skladi v cej chas perebuvalo 60 tis viruyuchih She bilsha kilkist yevangelskih hristiyan prozhivala na ukrayinskih zemlyah sho buli na toj chas pid vladoyu Polshi bl 100 tis Unaslidok politichnih represij 1920 30 h rr u SRSR religijni gromadi baptistiv i yevangelistiv buli zaboroneni majzhe vsih yihnih kerivnikiv i bagatoh viruyuchih represovano Svoyu organizacijnu diyalnist viruyuchi vidnovili 1942 r a na z yizdi yevangelistiv ta baptistiv u zhovtni 1944 r bulo stvoreno Timchasovu radu zgodom Vsesoyuznu radu yevangelskih hristiyan baptistiv VRYeHB kudi vvijshlo 2500 religijnih ob yednan yaki zagalom nalichuvali blizko 300 tis viruyuchih VRYeHB obirali na z yizdi Yevangelskih hristiyan baptistiv YeHB yakij sklikavsya raz na 5 rokiv VRYeHB keruvala starshimi presviterami ta presviterskimi radami yaki obiralisya viruyuchimi zdijsnyuvala vidavnichu diyalnist zokrema shorichno vihodiv kalendar YeHB kilkoma movami Vid 1991 r VRYeHB maye nazvu Yevro Azijska federaciya soyuziv YeHB Zagalna kilkist yevangelskih hristiyan baptistiv v Ukrayini skladaye priblizno 500 tis viruyuchih 11 Div takozh RedaguvatiIstorichni cerkvi Dim molitvi Pomisna cerkva Baptizm P yatidesyatniki Nizka cerkvaKomentari Redaguvati YeVANGELSKI HRISTIYaNI resource history org ua Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Procitovano 5 sichnya 2022 Speranskaya E S Evangeliki Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2007 T XVI S 694 697 ISBN 978 5 89572 028 8 ros a b Bebbington 2003 Marsden 1991 s 4 Do Efesyan glava 2 Bibliya v per Ivana Ogiyenka ukr Arhiv originalu za 6 sichnya 2022 Procitovano 6 sichnya 2022 Loup Besmond de Senneville la croix com Dans le monde un chretien sur quatre est evangelique Arhivovano 11 listopada 2017 u Wayback Machine France January 25 2016 Smith Gregory A Masci David 3 bereznya 2018 5 facts about U S evangelical Protestants Pew Research Center Arhiv originalu za 1 bereznya 2018 Procitovano 4 sichnya 2022 Religion in America US Religious groups Pew Research Center Arhiv originalu za 29 bereznya 2016 Procitovano 4 sichnya 2022 a b Kerns 1992 Sweetnam 2010 YeVANGELSKI HRISTIYaNI resource history org ua Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Procitovano 6 sichnya 2022 Literatura Redaguvatirosijskoyu movoyuEvangelskoe hristianstvo Bingem D D 1 Pocket History of the Church Per s angl N Bannikova Aleksandriya Ezdra 2006 S 148 151 Issleduem Pisaniya ISBN 966 8182 37 5 Arhivovano z dzherela 4 sichnya 2022 Evangelskoe hristianstvo evangelskij neoevangelskoe hristianstvo Grenc S Dzh en Gurecki D Nordling Ch F Teologicheskie terminy Karmannyj slovar Pocket Dictionary of Theological Terms Per s angl N Rybalchenko Aleksandriya Ezdra 2006 S 45 ISBN 966 8182 03 0 Grigoreva L I Evangelskie hristiane Enisejskij enciklopedicheskij slovar Gl red N I Drozdov Krasnoyarsk KOO Associaciya Russkaya enciklopediya 1998 S 179 10000 prim ISBN 5 88329 005 1 Karetnikova M S Russkoe bogoiskatelstvo Nacionalnye korni evangelsko baptistskogo dvizheniya Almanah po istorii russkogo baptizma Sbornik Sost M S Karetnikova SPb Bibliya dlya vseh 1999 Kerns E E royallib com book kerns erl dorogami hristianstva html Dorogami hristianstva Christianity Through the Centuries A History of the Christian Church M Protestant 1992 279 s ISBN 5 85770 021 3 Nikitin F N 200 let Est problemy Diskussiya o nachale evangelskogo dvizheniya v Rossii Mirt internet gazeta Sankt Peterburg Mirt 2019 Chislo 16 10 Arhivovano z dzherela 21 grudnya 2021 Procitovano 4 sichnya 2022 Speranskaya E S Evangeliki Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2007 T XVI S 694 697 ISBN 978 5 89572 028 8 ros inshimi movamiShevchenko V M Slovnik dovidnik z religiyeznavstva K Naukova dumka 2004 560 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0757 4 Bebbington D W en 2 L New York Routledge 2003 384 p Arhivovano z dzherela 4 sichnya 2022 Marsden G M en 3 Grand Rapids Wm B Eerdmans Publishing en 1991 208 p Arhivovano z dzherela 4 sichnya 2022 Sweetnam M S Defining Dispensationalism A Cultural Studies Perspective Journal of Religious History en 2010 34 2 17 zhovtnya S 191 212 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yevangelski hristiyani amp oldid 40299749