www.wikidata.uk-ua.nina.az

Обряд Обря д традиційні символічні дії що в образній формі виражають соціально визначні події в житті людини та соціуму

Обряд

Обря́д — традиційні символічні дії, що в образній формі виражають соціально визначні події в житті людини та соціуму.

До прикладу, згідно із Кодексом Канонів Східних Церков (Кн. 28), церковним обрядом слід вважати літургічний, богословський, духовний і дисциплінарний спадок — різний щодо культури народів — який виявляється у способі практикування віри, властивому для кожної Церкви свого права.

В Україні забезпечується свобода релігійного обряду. Незаконне перешкоджання здійсненню релігійного обряду, що зірвало або поставило під загрозу зриву релігійний обряд передбачає кримінальну відповідальність.

Визначення обряду

Першооснову обряду етнографи вбачають у виробничій діяльності та соціальних відносинах. Це характерне як для вітчизняних, так і для зарубіжних дослідників. Французький етнолог Арнольд ван Геннеп указує, що головна мета обрядів — забезпечити людині перехід від одного певного стану до іншого й у символічних діях відзначити етапи людського життя. Ретельно й досконало символічну природу дій людини, що пов'язані із соціальними стосунками й мають обрядовий характер, розглядає англійський етнолог Дж. Дж. Фрезер. Про символічний характер обрядових дій і про їх соціальну природу писав Е. Тейлор.

У визначенні, що надає І.І. Фурсін, обрядовість розглядається як один «зі специфічних засобів відображення, закріплення та відтворювання соціальних і духовних цінностей». М. М. Закович відзначає в обрядовості момент функціонування певних суспільних відносин.

На відміну від етнографічної, у філософській літературі переважає світоглядне пояснення виникнення обрядів. Підґрунтям для своїх роздумів щодо генези обрядовості В. Н. Горовий вважає знахідки неолітичних поховань. Вони свідчать, що вже за тих часів люди в певних ситуаціях відтворювали якісь конкретні символічні стереотипні дії, що відображували їх уявлення, у цьому випадку про життя та смерть.

Найголовніше місце в теоретичних міркуваннях щодо обрядовості посідає аналіз її символічної природи. Саме в символізмі обряду дослідники вбачають його найхарактернішу дефінітивну рису. Д. М. Угринович під обрядом розуміє «дії, що виступають як символи (знаки) певних соціальних ідей, цінностей і норм». Такої ж думки дотримуються В. Р. Корчагіна, І.В. Суханов та інші автори. Ще раніше символічну природу обряду, процес відокремлення в ньому символів від практично доцільних дій у матеріально виробничій практиці ґрунтовно розглядали у своїх численних працях відомі етнографи та філософи М. О. Косвен, С. О. Токарев, Ю. П. Францев. Саме символічний характер обряду становить ту специфічну особливість, що відрізняє його від таких близьких явищ, як традиції, свята та звичаї. Ці останні не зводять до обрядів, хоч можуть містити в собі обрядові елементи.

З метою поглиблення розуміння обряду ряд авторів вводить до своїх визначень додаткові ознаки обряду як соціального явища.

А. П. Пономарьов характеризує обряд як сукупність традиційних умовних дій, котрі в образно-символічній формі виражають установлені зв'язки людей з природою та поміж собою. Ю. В. Бромлей у характеристиці обрядів указує на стереотипні форми масової поведінки, що мають вираження в повторенні стандартизованих дій. Підкреслюючи символічний характер, він наголошує на позбавленості доцільності та вказує на соціальну функцію — прилучення до домінуючої системи нормативних вимог. На думку В. А. Руднєва, обряд — це «традиційна, загальноприйнята ігрова театралізована дія». В. Н. Горовий підкреслює, що особливістю обряду є синтез у ньому різних видів мистецтв, що дає можливість впливати не тільки на розум, але й на почуття учасників.

Р. Ф. Ітс підкреслює регламентацію дій в обряді, пов'язаних з найважливішими подіями соціального, сімейного та духовного життя етносу. Н. С. Романова вказує, що обряд — це стійка в часових межах система санкціонованих символічних колективних дій, що відбуваються при найважливіших подіях у житті індивіда, соціальної групи або суспільства в цілому та є засобом відтворення соціально значних ідей.

Див. також

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Обряд

Література

Посилання

Це незавершена стаття про культуру.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Obrya d tradicijni simvolichni diyi sho v obraznij formi virazhayut socialno viznachni podiyi v zhitti lyudini ta sociumu Do prikladu zgidno iz Kodeksom Kanoniv Shidnih Cerkov Kn 28 cerkovnim obryadom slid vvazhati liturgichnij bogoslovskij duhovnij i disciplinarnij spadok riznij shodo kulturi narodiv yakij viyavlyayetsya u sposobi praktikuvannya viri vlastivomu dlya kozhnoyi Cerkvi svogo prava V Ukrayini zabezpechuyetsya svoboda religijnogo obryadu Nezakonne pereshkodzhannya zdijsnennyu religijnogo obryadu sho zirvalo abo postavilo pid zagrozu zrivu religijnij obryad peredbachaye kriminalnu vidpovidalnist Zmist 1 Viznachennya obryadu 2 Div takozh 3 Dzherela 4 Literatura 5 PosilannyaViznachennya obryadu RedaguvatiPershoosnovu obryadu etnografi vbachayut u virobnichij diyalnosti ta socialnih vidnosinah Ce harakterne yak dlya vitchiznyanih tak i dlya zarubizhnih doslidnikiv Francuzkij etnolog Arnold van Gennep ukazuye sho golovna meta obryadiv zabezpechiti lyudini perehid vid odnogo pevnogo stanu do inshogo j u simvolichnih diyah vidznachiti etapi lyudskogo zhittya Retelno j doskonalo simvolichnu prirodu dij lyudini sho pov yazani iz socialnimi stosunkami j mayut obryadovij harakter rozglyadaye anglijskij etnolog Dzh Dzh Frezer Pro simvolichnij harakter obryadovih dij i pro yih socialnu prirodu pisav E Tejlor U viznachenni sho nadaye I I Fursin obryadovist rozglyadayetsya yak odin zi specifichnih zasobiv vidobrazhennya zakriplennya ta vidtvoryuvannya socialnih i duhovnih cinnostej M M Zakovich vidznachaye v obryadovosti moment funkcionuvannya pevnih suspilnih vidnosin Na vidminu vid etnografichnoyi u filosofskij literaturi perevazhaye svitoglyadne poyasnennya viniknennya obryadiv Pidgruntyam dlya svoyih rozdumiv shodo genezi obryadovosti V N Gorovij vvazhaye znahidki neolitichnih pohovan Voni svidchat sho vzhe za tih chasiv lyudi v pevnih situaciyah vidtvoryuvali yakis konkretni simvolichni stereotipni diyi sho vidobrazhuvali yih uyavlennya u comu vipadku pro zhittya ta smert Najgolovnishe misce v teoretichnih mirkuvannyah shodo obryadovosti posidaye analiz yiyi simvolichnoyi prirodi Same v simvolizmi obryadu doslidniki vbachayut jogo najharakternishu definitivnu risu D M Ugrinovich pid obryadom rozumiye diyi sho vistupayut yak simvoli znaki pevnih socialnih idej cinnostej i norm Takoyi zh dumki dotrimuyutsya V R Korchagina I V Suhanov ta inshi avtori She ranishe simvolichnu prirodu obryadu proces vidokremlennya v nomu simvoliv vid praktichno docilnih dij u materialno virobnichij praktici gruntovno rozglyadali u svoyih chislennih pracyah vidomi etnografi ta filosofi M O Kosven S O Tokarev Yu P Francev Same simvolichnij harakter obryadu stanovit tu specifichnu osoblivist sho vidriznyaye jogo vid takih blizkih yavish yak tradiciyi svyata ta zvichayi Ci ostanni ne zvodyat do obryadiv hoch mozhut mistiti v sobi obryadovi elementi Z metoyu pogliblennya rozuminnya obryadu ryad avtoriv vvodit do svoyih viznachen dodatkovi oznaki obryadu yak socialnogo yavisha A P Ponomarov harakterizuye obryad yak sukupnist tradicijnih umovnih dij kotri v obrazno simvolichnij formi virazhayut ustanovleni zv yazki lyudej z prirodoyu ta pomizh soboyu Yu V Bromlej u harakteristici obryadiv ukazuye na stereotipni formi masovoyi povedinki sho mayut virazhennya v povtorenni standartizovanih dij Pidkreslyuyuchi simvolichnij harakter vin nagoloshuye na pozbavlenosti docilnosti ta vkazuye na socialnu funkciyu priluchennya do dominuyuchoyi sistemi normativnih vimog Na dumku V A Rudnyeva obryad ce tradicijna zagalnoprijnyata igrova teatralizovana diya V N Gorovij pidkreslyuye sho osoblivistyu obryadu ye sintez u nomu riznih vidiv mistectv sho daye mozhlivist vplivati ne tilki na rozum ale j na pochuttya uchasnikiv R F Its pidkreslyuye reglamentaciyu dij v obryadi pov yazanih z najvazhlivishimi podiyami socialnogo simejnogo ta duhovnogo zhittya etnosu N S Romanova vkazuye sho obryad ce stijka v chasovih mezhah sistema sankcionovanih simvolichnih kolektivnih dij sho vidbuvayutsya pri najvazhlivishih podiyah u zhitti individa socialnoyi grupi abo suspilstva v cilomu ta ye zasobom vidtvorennya socialno znachnih idej Div takozh RedaguvatiRitual Sanskara obryad Dzherela RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ObryadFenomen obryadnosti definitivni osnovi interpretaciyi Arhivovano 26 sichnya 2007 u Wayback Machine Kriminalnij kodeks Ukrayini Arhivovano 25 listopada 2009 u Wayback Machine st 180Literatura RedaguvatiO Sagan Obryadi religijni Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 443 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Posilannya RedaguvatiKalendarna obryadovist Arhivovano 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Obryadi religijni Arhivovano 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Kalendarna obryadovist Kusajkina N Tvoya krayina Ukrayina Enciklopediya ukrayinskogo narodoznavstva Harkiv VD Shkola 2009 S 5 229 Voropaj O Zvichayi nashogo narodu Myunhen Ukrayinske vidavnictvo 1958 T 1 310 s Voropaj O Zvichayi nashogo narodu Myunhen Ukrayinske vidavnictvo 1958 T 2 280 s Obryad Arhivovano 24 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P S 429 ISBN 966 7492 04 4 Rozrostannya obryadu Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1619 1000 ekz https archive org stream literaturoznavchat2 page n97 mode 2up Narodna drama Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 97 Ce nezavershena stattya pro kulturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro religiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Obryad amp oldid 39663816