www.wikidata.uk-ua.nina.az

Меноніти Меноні ти християнський протестантський рух який належить до церковної громади анабаптистів Засноване Менно Сім

Меноніти

Меноні́ти — християнський протестантський рух, який належить до церковної громади анабаптистів. Засноване Менно Сімонсом віросповідання пропагує мирне співжиття у світському суспільстві, відсутність насильства, ненасильницькі методи протесту та розв'язання спірних питань, пацифізм. У своїх працях Менно Сімонс сформулював і формалізував вчення більш ранніх засновників Швейцарії, причому ранні вчення менонітів ґрунтувалися на вірі, як у місію, так і в служіння Ісусу, яких первісні послідовники анабаптистів дотримувалися з великою переконаністю, попри переслідування з боку різних римо-католицьких та протестантських держав.

Менно Сімонс (1496—1561) — засновик менонізму

У світі в 2006 році налічувалось 1,5 млн менонітів (2006). За правління Катерини ІІ переселені з Німеччини і Голландії в південноукраїнські степи. Відтак вони переселилися до Північної та Південної Америки: найчисленніші в США, Канаді та Демократичній республіці Конго. Меноніти проживають або в окремих громадах, або розпорошені серед місцевого населення в півсотні країн світу.

Відрізняються від інших християнських конфесій своєю негайною і спонтанною поміччю, яку беззастережно надають потерпілим від стихійних лих. Менонітська церква сповідує добросусідство, безкорисливе й добровільне служіння ближнім, незалежно від їхнього віросповідання. Про історію менонітів та їхнє переселення до Канади писав Арнольд Дік.

Історія Редагувати

Менонітство виникло в 1530-і роки в ході реформаційного руху в Нідерландах, в якому брали участь радикальні і помірні анабаптисти (від грец. «Знову хрещені»). Раннє нашарування менонітських вірувань було кодифіковано у Дордрехтській сповіді віри 1632 р., але різні релігійні менонітські групи не дотримуються спільного та єдиного визнання чи віри.

Зародження Редагувати

Рання історія менонітів починається з анабаптистів у німецькомовній та нідерландськомовній частинах Центральної Європи. Німецький термін - «Täufer» або «Wiedertäufer» ("Знову-баптисти" або "анабаптисти", використовуючи грецьку ана ["знову"]). Ці попередники сучасних менонітів були частиною протестантської Реформації, широкої реакції проти практики та теології Римо-католицької церкви. Його найвизначнішою рисою є відмова від хрещення немовлят, вчинок, який мав як релігійний, так і політичний сенс, оскільки майже кожна дитина, народжена в Західній Європі була охрещена в Римо-католицькій церкві. Інші богословські погляди менонітів розвивалися на противагу поглядам римо-католиків або поглядам інших протестантських реформаторів, таких як Мартін Лютер та Ульріх Цвінглі.

Деякі з послідовників реформованої церкви, як от У. Цвінглі вважали, що вимагати членства в церкві, починаючи з народження, не узгоджується з приписами Нового Завіту. Вони вважали, що церква має бути повністю усунена від уряду (протовільна церковна традиція), і що окремі особи повинні приєднуватися лише тоді, коли хочуть публічно визнати віру в Ісуса та бажання жити відповідно до його вчення. На невеликій зустрічі в Цюриху 21 січня 1525 року Конрад Гребель, Фелікс Манц та Джордж Блаурок разом з дванадцятьма іншими охрестили один одного. Ця зустріч позначає початок анабаптистського руху. Слідуючи ідеям реформаторства, інші релігійні групи почали проповідувати про зменшення ієрархічності релігійної структури, відносин з державою, есхатології та сексуальних прав, починаючи від утримання від сексуальних контактів до крайньої цнотливості. Ці рухи разом називають «радикальною реформацією».

Багато урядових та релігійних провідників, як протестанти, так і римо-католики вважали добровільне членство в церкві небезпечним — занепокоєння деяких поглиблювалося повідомленнями про Мюнстерське повстання, очолюване насильницькою сектою анабаптистів. Вони об’єднали зусилля для боротьби з рухом, використовуючи такі методи, як: вигнання, катування, спалювання, утоплення чи обезголовлення. Попри сильні репресивні зусилля державних церков, рух повільно поширився по Західній Європі, насамперед уздовж Рейну. Чиновники вбивали багатьох лідерів анабаптистів, намагаючись очистити Європу від нової секти. До 1530 року більшість керівників-засновників були вбиті за відмову відректися від своїх переконань. Вони вірили, що Ісус навчав, що будь-яке застосування сили, щоб відбитися від когось було неправильним і навчив прощати.

Менно Сімонс Редагувати

У перші дні анабаптистського руху Менно Сімонс, який був католицьким священиком у Нідерландах, почувши про рух та його засадничі ідеї почав переглядати свою католицьку віру. Він поставив під сумнів доктрину трансубстанціації, але не хотів покидати римо-католицьку церкву. Приводом до радикальних конфесійних змін у житті М. Сімонса було вбивство його брата, члена групи ненасильницьких анабаптистів, якого забили до смерті, коли на нього та його товаришів напали, а ті в силу своєї віри відмовились захищатись. У 1536 році у віці 40 років М. Сімонс покинув римо-католицьку церкву. Незабаром він став лідером анабаптистського руху і був розшуканий владою до кінця свого життя. Згодом його ім'я стало асоціюватися з розсіяними групами ненасильницьких анабаптистів, яким він допомагав організуватись та консолідуватись.

Фрагментація та відгалуження Редагувати

Протягом 16 століття меноніти та інші анабаптисти невпинно переслідувалися. Цей період гонінь мав значний вплив на формування менонітської ідентичності. «Дзеркало мучеників», опубліковане в 1660 документує значну частину переслідувань анабаптистів та їх попередників, включаючи розповіді про понад 4 000 спалень окремих людей, численні ув'язнення у кам'яниці та живі поховання. Сьогодні ця книга все ще є найважливішою книгою, окрім Біблії, для багатьох менонітів та амішів, зокрема для швейцарської та південнонімецької гілок менонітів. Переслідування тривало до 1710 року в різних частинах Швейцарії.

У 1693 році Якоб Амманн очолив спроби реформувати менонітську церкву у Швейцарії та Південній Німеччині, включивши уникнення причащатися та інші відмінності.  Коли дискусії провалилися Амманн та його послідовники відокремилися від інших меннонітських зборів.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Kraybill, Donald B (2017). Eastern Mennonite University (Англійська). Penn State University Press. с. 94. ISBN 9780271080581. 
  2. Carey, Patrick W. (2000-02). Duchesne, Rose Philippine (1769-1852), Catholic missionary. American National Biography Online. Oxford University Press. 
  3. Kraybill, Donald B. (2010). Concise Encyclopedia of Amish, Brethren, Hutterites, and Mennonites, JHU Press. USA. с. 12. 
  4. Strasser, Rolf Christoph (28 січня 2012). "Die Zürcher Täufer 1525". German: EFB Verlag Wetzikon. с. 30. 
  5. ↑ Murray, Stuart (2010). The naked Anabaptist : the bare essentials of a radical faith (вид. North American ed). Scottdale, Pa.: Herald Press. ISBN 978-0-8361-9517-0. OCLC 542263680. 
  6. Dodge, John Vilas, (25 Sept. 1909–23 April 1991), Senior Editorial Consultant, Encyclopædia Britannica, since 1972; Chairman, Board of Editors, Encyclopædia Britannica Publishers, since 1977. Who Was Who (Oxford University Press). 1 грудня 2007. Процитовано 21 серпня 2021. 
  7. Strupl, Milos (1985-03). Petr Chelčický: A Radical Separatist in Hussite Bohemia. By Murray L. Wagner. Studies in Anabaptist and Mennonite History 25. Scottsdale, Pennsylvania: Herald Press, 1983. 219 pp. $19.95.. Church History 54 (01). с. 102. ISSN 0009-6407. doi:10.2307/3165767. Процитовано 21 серпня 2021. 
  8. Howland, A.C. (1913-03). . The ANNALS of the American Academy of Political and Social Science 46 (1). с. 206–208. ISSN 0002-7162. doi:10.1177/000271621304600140. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 21 серпня 2021. 

Джерела Редагувати

У Вікіджерелах є
Portal:Mennonites


Це незавершена стаття про християнство.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Menoni ti hristiyanskij protestantskij ruh yakij nalezhit do cerkovnoyi gromadi anabaptistiv Zasnovane Menno Simonsom virospovidannya propaguye mirne spivzhittya u svitskomu suspilstvi vidsutnist nasilstva nenasilnicki metodi protestu ta rozv yazannya spirnih pitan pacifizm U svoyih pracyah Menno Simons sformulyuvav i formalizuvav vchennya bilsh rannih zasnovnikiv Shvejcariyi prichomu ranni vchennya menonitiv gruntuvalisya na viri yak u misiyu tak i v sluzhinnya Isusu yakih pervisni poslidovniki anabaptistiv dotrimuvalisya z velikoyu perekonanistyu popri peresliduvannya z boku riznih rimo katolickih ta protestantskih derzhav Menno Simons 1496 1561 zasnovik menonizmuU sviti v 2006 roci nalichuvalos 1 5 mln menonitiv 2006 Za pravlinnya Katerini II pereseleni z Nimechchini i Gollandiyi v pivdennoukrayinski stepi Vidtak voni pereselilisya do Pivnichnoyi ta Pivdennoyi Ameriki najchislennishi v SShA Kanadi ta Demokratichnij respublici Kongo Menoniti prozhivayut abo v okremih gromadah abo rozporosheni sered miscevogo naselennya v pivsotni krayin svitu Vidriznyayutsya vid inshih hristiyanskih konfesij svoyeyu negajnoyu i spontannoyu pomichchyu yaku bezzasterezhno nadayut poterpilim vid stihijnih lih Menonitska cerkva spoviduye dobrosusidstvo bezkorislive j dobrovilne sluzhinnya blizhnim nezalezhno vid yihnogo virospovidannya Pro istoriyu menonitiv ta yihnye pereselennya do Kanadi pisav Arnold Dik Zmist 1 Istoriya 1 1 Zarodzhennya 1 2 Menno Simons 2 Fragmentaciya ta vidgaluzhennya 3 Div takozh 4 Primitki 5 DzherelaIstoriya RedaguvatiMenonitstvo viniklo v 1530 i roki v hodi reformacijnogo ruhu v Niderlandah v yakomu brali uchast radikalni i pomirni anabaptisti vid grec Znovu hresheni Rannye nasharuvannya menonitskih viruvan bulo kodifikovano u Dordrehtskij spovidi viri 1632 r 1 ale rizni religijni menonitski grupi ne dotrimuyutsya spilnogo ta yedinogo viznannya chi viri 2 Zarodzhennya Redaguvati Rannya istoriya menonitiv pochinayetsya z anabaptistiv u nimeckomovnij ta niderlandskomovnij chastinah Centralnoyi Yevropi Nimeckij termin Taufer abo Wiedertaufer Znovu baptisti abo anabaptisti vikoristovuyuchi grecku ana znovu 3 Ci poperedniki suchasnih menonitiv buli chastinoyu protestantskoyi Reformaciyi shirokoyi reakciyi proti praktiki ta teologiyi Rimo katolickoyi cerkvi Jogo najviznachnishoyu risoyu ye vidmova vid hreshennya nemovlyat vchinok yakij mav yak religijnij tak i politichnij sens oskilki majzhe kozhna ditina narodzhena v Zahidnij Yevropi bula ohreshena v Rimo katolickij cerkvi Inshi bogoslovski poglyadi menonitiv rozvivalisya na protivagu poglyadam rimo katolikiv abo poglyadam inshih protestantskih reformatoriv takih yak Martin Lyuter ta Ulrih Cvingli Deyaki z poslidovnikiv reformovanoyi cerkvi yak ot U Cvingli vvazhali sho vimagati chlenstva v cerkvi pochinayuchi z narodzhennya ne uzgodzhuyetsya z pripisami Novogo Zavitu Voni vvazhali sho cerkva maye buti povnistyu usunena vid uryadu protovilna cerkovna tradiciya i sho okremi osobi povinni priyednuvatisya lishe todi koli hochut publichno viznati viru v Isusa ta bazhannya zhiti vidpovidno do jogo vchennya Na nevelikij zustrichi v Cyurihu 21 sichnya 1525 roku Konrad Grebel Feliks Manc ta Dzhordzh Blaurok razom z dvanadcyatma inshimi ohrestili odin odnogo 4 Cya zustrich poznachaye pochatok anabaptistskogo ruhu Sliduyuchi ideyam reformatorstva inshi religijni grupi pochali propoviduvati pro zmenshennya iyerarhichnosti religijnoyi strukturi vidnosin z derzhavoyu eshatologiyi ta seksualnih prav pochinayuchi vid utrimannya vid seksualnih kontaktiv do krajnoyi cnotlivosti Ci ruhi razom nazivayut radikalnoyu reformaciyeyu Bagato uryadovih ta religijnih providnikiv yak protestanti tak i rimo katoliki vvazhali dobrovilne chlenstvo v cerkvi nebezpechnim zanepokoyennya deyakih pogliblyuvalosya povidomlennyami pro Myunsterske povstannya ocholyuvane nasilnickoyu sektoyu anabaptistiv Voni ob yednali zusillya dlya borotbi z ruhom vikoristovuyuchi taki metodi yak vignannya katuvannya spalyuvannya utoplennya chi obezgolovlennya 5 Popri silni represivni zusillya derzhavnih cerkov ruh povilno poshirivsya po Zahidnij Yevropi nasampered uzdovzh Rejnu Chinovniki vbivali bagatoh lideriv anabaptistiv namagayuchis ochistiti Yevropu vid novoyi sekti 5 Do 1530 roku bilshist kerivnikiv zasnovnikiv buli vbiti za vidmovu vidrektisya vid svoyih perekonan Voni virili sho Isus navchav sho bud yake zastosuvannya sili shob vidbitisya vid kogos bulo nepravilnim i navchiv proshati Menno Simons Redaguvati U pershi dni anabaptistskogo ruhu Menno Simons yakij buv katolickim svyashenikom u Niderlandah pochuvshi pro ruh ta jogo zasadnichi ideyi pochav pereglyadati svoyu katolicku viru Vin postaviv pid sumniv doktrinu transubstanciaciyi ale ne hotiv pokidati rimo katolicku cerkvu Privodom do radikalnih konfesijnih zmin u zhitti M Simonsa bulo vbivstvo jogo brata chlena grupi nenasilnickih anabaptistiv yakogo zabili do smerti koli na nogo ta jogo tovarishiv napali a ti v silu svoyeyi viri vidmovilis zahishatis U 1536 roci u vici 40 rokiv M Simons pokinuv rimo katolicku cerkvu Nezabarom vin stav liderom anabaptistskogo ruhu i buv rozshukanij vladoyu do kincya svogo zhittya Zgodom jogo im ya stalo asociyuvatisya z rozsiyanimi grupami nenasilnickih anabaptistiv yakim vin dopomagav organizuvatis ta konsoliduvatis 6 Fragmentaciya ta vidgaluzhennya RedaguvatiProtyagom 16 stolittya menoniti ta inshi anabaptisti nevpinno peresliduvalisya Cej period gonin mav znachnij vpliv na formuvannya menonitskoyi identichnosti Dzerkalo muchenikiv opublikovane v 1660 dokumentuye znachnu chastinu peresliduvan anabaptistiv ta yih poperednikiv vklyuchayuchi rozpovidi pro ponad 4 000 spalen okremih lyudej chislenni uv yaznennya u kam yanici ta zhivi pohovannya 7 Sogodni cya kniga vse she ye najvazhlivishoyu knigoyu okrim Bibliyi dlya bagatoh menonitiv ta amishiv zokrema dlya shvejcarskoyi ta pivdennonimeckoyi gilok menonitiv Peresliduvannya trivalo do 1710 roku v riznih chastinah Shvejcariyi 8 U 1693 roci Yakob Ammann ocholiv sprobi reformuvati menonitsku cerkvu u Shvejcariyi ta Pivdennij Nimechchini vklyuchivshi uniknennya prichashatisya ta inshi vidminnosti Koli diskusiyi provalilisya Ammann ta jogo poslidovniki vidokremilisya vid inshih mennonitskih zboriv Div takozh RedaguvatiMenoniti v UkrayiniPrimitki Redaguvati Kraybill Donald B 2017 Eastern Mennonite University Anglijska Penn State University Press s 94 ISBN 9780271080581 Carey Patrick W 2000 02 Duchesne Rose Philippine 1769 1852 Catholic missionary American National Biography Online Oxford University Press Kraybill Donald B 2010 Concise Encyclopedia of Amish Brethren Hutterites and Mennonites JHU Press USA s 12 Strasser Rolf Christoph 28 sichnya 2012 Die Zurcher Taufer 1525 German EFB Verlag Wetzikon s 30 a b Murray Stuart 2010 The naked Anabaptist the bare essentials of a radical faith vid North American ed Scottdale Pa Herald Press ISBN 978 0 8361 9517 0 OCLC 542263680 Dodge John Vilas 25 Sept 1909 23 April 1991 Senior Editorial Consultant Encyclopaedia Britannica since 1972 Chairman Board of Editors Encyclopaedia Britannica Publishers since 1977 Who Was Who Oxford University Press 1 grudnya 2007 Procitovano 21 serpnya 2021 Strupl Milos 1985 03 Petr Chelcicky A Radical Separatist in Hussite Bohemia By Murray L Wagner Studies in Anabaptist and Mennonite History 25 Scottsdale Pennsylvania Herald Press 1983 219 pp 19 95 Church History 54 01 s 102 ISSN 0009 6407 doi 10 2307 3165767 Procitovano 21 serpnya 2021 Howland A C 1913 03 The Catholic Encyclopedia Vols XIII pp xv 800 and XIV pp xv 800 Price 6 00 each New York Robert Appleton Company 1912 The ANNALS of the American Academy of Political and Social Science 46 1 s 206 208 ISSN 0002 7162 doi 10 1177 000271621304600140 Arhiv originalu za 26 serpnya 2019 Procitovano 21 serpnya 2021 Dzherela RedaguvatiU Vikidzherelah ye Portal MennonitesMarochko V I Menoniti v Ukrayini Arhivovano 24 serpnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Menoniti Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 954 955 1000 ekz Menoniti Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Dietrich Neufeld Mennonitentum in der Ukraine Schicksalsgeschichte Sagradowkas Arhivovano 4 grudnya 2021 u Wayback Machine Emden Selbstverlag 1922 40 s nim nbsp Ce nezavershena stattya pro hristiyanstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Menoniti amp oldid 34863046