www.wikidata.uk-ua.nina.az

Залізняк Леонід Львович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Залізняк Леоні д Льво вич Залізня к нар 19 січ

Залізняк Леонід Львович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Залізняк.

Леоні́д Льво́вич Залізня́к (нар. 19 січня 1951, Київ) — український археолог, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу археології кам'яної доби Інституту археології НАН України, член спеціалізованих учених рад із захисту докторських дисертацій Інституту археології НАН України та Київського Національного університету імені Т. Г. Шевченка, керівник магістерської програми «Археологія та давня історія України» Національного університету «Києво-Могилянська академія», представник України в Комісії з палеоліту Міжнародної спілки протоісториків.

Життєпис

Дитинство

Леонід Залізняк народився 19 січня 1951 у Києві. Його пращури по батьківській лінії були активними учасниками антибільшовицького повстання 1919—1923 рр. в легендарному Холодному Яру. Батько, Левко Митрофанович Залізняк, через місяць після народження сина був висланий до Сибіру як «ворог народу». Невдовзі заарештували його матір — Ірину Андріївну Котляренко. Дитячі роки Леоніда пройшли у тітки в Амвросіївці на Донбасі. Археологією майбутній вчений зацікавився ще в шкільні роки. Відвідував археологічний гурток — спочатку шкільний, в Амвросіївці, а у 9-11 класах — у Київському палаці піонерів ім. М. Островського, де і зацікавився археологією Кам'яної доби. Пізніше, у 70-80 роки він сам керуватиме цим гуртком, з якого вийшов цілий ряд нині знаних археологів. Гурток стане ядром археологічної секції Малої академії наук України, яку він очолював упродовж 30 років.

Студентські роки

На історичний факультет Київського університету ім. Тараса Шевченка Л. Залізняк вступає у 1971 р. Перед цим він працював лаборантом у Інституті археології АН УРСР, служив в армії. Навчаючись в університеті, працює у Закарпатській та Кримській експедиції Інституту археології, веде власні розвідки. Ще у студентські роки визначився зі своєю майбутньою спеціалізацією — мезоліт Полісся. Закінчував навчання в університеті в 1977 р. вже достатньо зрілим археологом, який мав у своєму активі цілу низку особисто відкритих археологічних пам'яток доби каменя. В 1978 р. Інститут археології АН УРСР відправляє його у складі делегації молодих та перспективних дослідників від України на археологічне стажування до Югославії (Македонії), а у 1979 та 1980 рр. — в експедицію Інституті археології АН СРСР до архіпелагу Шпіцберген (Норвегія).

Наукова та викладацька діяльність

Л. Л. Залізняк, В. М. Зубар, В. В. Отрощенко Ю. В. Кухарчук та студенти-магістри НаУКМА

Наприкінці 1978 р. Л. Залізняк подає на обговорення у відділ археології кам'яної доби Інституту археології АН УРСР свою кандидатську дисертацію. Тема дисертації — «Мезоліт Південно-Східного Полісся» — значною мірою була забезпечена матеріалами, які були здобуті власними пошуковими роботами. У 1979 р. він захистив кандидатську дисертацію. Переведений на посаду наукового співробітника Інституту археології УРСР, Л. Залізняк ще активніше займається дослідницькою діяльністю. Кожен рік бере участь в археологічних експедиціях, відкриває і досліджує нові стоянки, пише статті, подає до друку монографію «Мезоліт Південно-Східного Полісся». Поступово для молодого вченого об'єктом вивчення стає вся територія Українського Полісся. У 1980—1982 рр. Л. Л. Залізняк досліджував мезолітичні пам'ятники археології Новгород-Сіверського Полісся, але в 1983 р., у зв'язку з підготовкою Зводу пам'яток археології Рівненської та Волинської областей, дослідник переніс свої основні археологічні роботи на Західну Волинь. У 1989 р. Л. Залізняк захищає докторську дисертацію по темі «Населення Полісся у фінальному палеоліті і мезоліті».

Здобувши ступінь доктора наук, а незабаром і посаду провідного наукового співробітника відділу кам'яної доби Інституту археології, учений звертає свою увагу на проблеми періодизації та культурної диференціації фінального палеоліту і мезоліту всій Україні. Власне бачення проблем, викладене у двох десятках наукових статей, він узагальнює в чотирьох монографіях: «Передісторія Україні X—V тис. до н. е.», «Фінальний палеоліт Південного Заходу Східної Європи», «Фінальний палеоліт і мезоліт континентальної України», «Мезоліт заходу Східної Європи».

У 1993 р. не покидаючи основної роботи в Інституті археології НАН України, Л. Залізняк стає співробітником створеного при Київському Національному університеті ім. Тараса Шевченка науково-дослідного Інституту українознавства, де працює більше десяти років. З 1994 р. він читає лекції в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», де в 2000 р. за його безпосередньою ініціативою відкривається перша в Україні спеціалізована магістерська програма підготовки професійних археологів — «Археологія та давня історія України». Безпосередньо при програмі діє очолювана Л. Залізняком Археологічна експедиція НаУКМА. У 2000 р. Л. Л. Залізняку присвоюють звання професора і призначають завідувачем відділу археології кам'яної доби Інституту археології НАН України.

Активний учасник популярного науково-дослідницького проєкту «Локальна історія».

Науковий внесок

Л. Залізняк є автором близько 300 наукових праць, з яких 12 монографій, 4 навчальних посібники для вузів, 4 науково-популярні книги, численні авторські розділи в колективних монографіях та численні науково-популярні статті в журналах і газетах. Наукові погляди дослідника відомі далеко за кордоном. Так, дві його монографії, присвячені проблемам фінального палеоліту і мезоліту Полісся, видані англійською мовою в Берліні і Оксфорді. Основною темою наукових праць Л. Залізняка є проблеми археології кам'яної доби та палеоетнології. В сферу наукових інтересів входить матеріальна культура та спосіб життя у пізньому палеоліті, мезоліті, неоліті. Походження індоєвропейців та їх археологічні відповідники території України. Україногенез. У 2011 році згідно з рішенням Новомиргородського міськвиконкому вченому присвоєно звання «Почесний громадянин Новомиргорода».

Праці

  • Мезолит Юго-Восточного Полесья. — К.: Наукова думка, 1984 . — 120 с.
  • Культурно — хронологическая периодизация мезолита Новгород-Северского Полесья // Памятники каменного века Левобережной Украины. — К.: Наукова думка, 1986. — С. 74—142.
  • Охотники на северного оленя Украинского Полесья в эпоху финального палеолита. — К.: Наукова думка, 1989. — 182 с.
  • Население Полесья в мезолите. — К.: Наукова думка, 1991. — 172 с.
  • The Swidrian Reindeer-Hunters of Eastern Europe. — Wilkau-Husslau, 1995. — 212 р.
  • Mezolithic Forest Hunters in Ukrainian Polessye. — British Archaeology Reports. — № 659. — Oxford, 1997. — 140 р.
  • Найдавніше минуле України. — К.: Наук. думка, 1997. д.а.
  • Передісторія України Х-V тис. до н. е. — К., 1998. — 307 с.
  • Фінальний палеоліт Північного-Заходу Східної Європи. — К., 1999. — 284 с.
  • Свідерські стоянки біля с. Лютка. — Луцьк, 2002. — 60 с. (у спів. з П.Петровським).
  • Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / (у співавтор. з В.Отрощенком, К.Бунятян, В.Зубарем, Р.Терпиловським, О.Моцею); за ред. Л. Л. Залізняка. — К.: Либідь, 2005. — 40 д.а. . — 504 с. 966-06-0394-0.
  • Фінальний палеоліт. Мезоліт // Україна: хронологія розвитку. — К., 2007. — С.64-87.
  • Мезоліт заходу Східної Європи // Кам'яна доба України. — Вип.12. — 2009. — 27 д.а.
  • Україна в Російській імперії. — К., 1994. — 128 с.
  • Нариси стародавньої історії України. — К., 1994. — 256 с.
  • Походження українського народу // К., 1996. — 80 с.
  • Від склавинів до української нації. — К., 1997. — 256 с.
  • Первісна історія України. — К.: Вища школа, 1999. — 264 с.
  • Україна серед світових цивілізацій. — К., 2001. — 96 с.
  • Від склавинів до української нації // К., 2004. — 256 с. (Видання друге, доповнене).
  • Біля витоків етнічного поділу людства // Етнічна та етнокультурна історія України. — К.: Наукова думка, 2005. — С.5-68.
  • Походження українців: між наукою та ідеологією. — Темпора, 2008. — 104 с.

Примітки

  1. [[https://web.archive.org/web/20101220235143/http://ukma.kiev.ua/cv/?id=93&la=u Архівовано 20 грудня 2010 у Wayback Machine.] Сторінка Леоніда Львовича Залізняка на сайті НаУКМА]
  2. Фігурний Ю. С. Етнологічні дослідження Леоніда Залізняка в Інституті Українознавства КНУ у 1994—2004 роках // Кам'яна доба. — К., 2011. — Вип. 13. — С. 315—322.
  3. Кухарчук Ю. В., Конча С. В. Від палеоліту до незалежної Української держави (Л. Л. Залізняку — 60) // Кам'яна доба. — К., 2011. — Вип. 13. — С. 7-27.
  4. . Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 25 травня 2022. 
  5. Кухарчук Ю. В., Конча С. В. До 60-річчя Леоніда Львовича Залізняка // Археологія. — 2010. — Вип. 4. — С. 140—144.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zaliznyak Leoni d Lvo vich Zaliznya k nar 19 sichnya 1951 Kiyiv ukrayinskij arheolog doktor istorichnih nauk profesor zaviduvach viddilu arheologiyi kam yanoyi dobi Institutu arheologiyi NAN Ukrayini chlen specializovanih uchenih rad iz zahistu doktorskih disertacij Institutu arheologiyi NAN Ukrayini ta Kiyivskogo Nacionalnogo universitetu imeni T G Shevchenka kerivnik magisterskoyi programi Arheologiya ta davnya istoriya Ukrayini Nacionalnogo universitetu Kiyevo Mogilyanska akademiya predstavnik Ukrayini v Komisiyi z paleolitu Mizhnarodnoyi spilki protoistorikiv 1 Zaliznyak Leonid LvovichNarodivsya 19 sichnya 1951 1951 01 19 72 roki KiyivKrayina SRSR UkrayinaDiyalnist arheologAlma mater Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa ShevchenkaGaluz ArheologiyaZaklad Nacionalnij universitet Kiyevo Mogilyanska akademiya Vchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor istorichnih nauk Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Ditinstvo 1 2 Studentski roki 2 Naukova ta vikladacka diyalnist 3 Naukovij vnesok 4 Praci 5 Primitki 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiDitinstvo Redaguvati Leonid Zaliznyak narodivsya 19 sichnya 1951 u Kiyevi Jogo prashuri po batkivskij liniyi buli aktivnimi uchasnikami antibilshovickogo povstannya 1919 1923 rr v legendarnomu Holodnomu Yaru Batko Levko Mitrofanovich Zaliznyak cherez misyac pislya narodzhennya sina buv vislanij do Sibiru yak vorog narodu Nevdovzi zaareshtuvali jogo matir Irinu Andriyivnu Kotlyarenko Dityachi roki Leonida projshli u titki v Amvrosiyivci na Donbasi Arheologiyeyu majbutnij vchenij zacikavivsya she v shkilni roki Vidviduvav arheologichnij gurtok spochatku shkilnij v Amvrosiyivci a u 9 11 klasah u Kiyivskomu palaci pioneriv im M Ostrovskogo de i zacikavivsya arheologiyeyu Kam yanoyi dobi Piznishe u 70 80 roki vin sam keruvatime cim gurtkom z yakogo vijshov cilij ryad nini znanih arheologiv Gurtok stane yadrom arheologichnoyi sekciyi Maloyi akademiyi nauk Ukrayini yaku vin ocholyuvav uprodovzh 30 rokiv Studentski roki Redaguvati Na istorichnij fakultet Kiyivskogo universitetu im Tarasa Shevchenka L Zaliznyak vstupaye u 1971 r Pered cim vin pracyuvav laborantom u Instituti arheologiyi AN URSR sluzhiv v armiyi Navchayuchis v universiteti pracyuye u Zakarpatskij ta Krimskij ekspediciyi Institutu arheologiyi vede vlasni rozvidki She u studentski roki viznachivsya zi svoyeyu majbutnoyu specializaciyeyu mezolit Polissya Zakinchuvav navchannya v universiteti v 1977 r vzhe dostatno zrilim arheologom yakij mav u svoyemu aktivi cilu nizku osobisto vidkritih arheologichnih pam yatok dobi kamenya V 1978 r Institut arheologiyi AN URSR vidpravlyaye jogo u skladi delegaciyi molodih ta perspektivnih doslidnikiv vid Ukrayini na arheologichne stazhuvannya do Yugoslaviyi Makedoniyi a u 1979 ta 1980 rr v ekspediciyu Instituti arheologiyi AN SRSR do arhipelagu Shpicbergen Norvegiya Naukova ta vikladacka diyalnist Redaguvati L L Zaliznyak V M Zubar V V Otroshenko Yu V Kuharchuk ta studenti magistri NaUKMANaprikinci 1978 r L Zaliznyak podaye na obgovorennya u viddil arheologiyi kam yanoyi dobi Institutu arheologiyi AN URSR svoyu kandidatsku disertaciyu Tema disertaciyi Mezolit Pivdenno Shidnogo Polissya znachnoyu miroyu bula zabezpechena materialami yaki buli zdobuti vlasnimi poshukovimi robotami U 1979 r vin zahistiv kandidatsku disertaciyu Perevedenij na posadu naukovogo spivrobitnika Institutu arheologiyi URSR L Zaliznyak she aktivnishe zajmayetsya doslidnickoyu diyalnistyu Kozhen rik bere uchast v arheologichnih ekspediciyah vidkrivaye i doslidzhuye novi stoyanki pishe statti podaye do druku monografiyu Mezolit Pivdenno Shidnogo Polissya Postupovo dlya molodogo vchenogo ob yektom vivchennya staye vsya teritoriya Ukrayinskogo Polissya U 1980 1982 rr L L Zaliznyak doslidzhuvav mezolitichni pam yatniki arheologiyi Novgorod Siverskogo Polissya ale v 1983 r u zv yazku z pidgotovkoyu Zvodu pam yatok arheologiyi Rivnenskoyi ta Volinskoyi oblastej doslidnik perenis svoyi osnovni arheologichni roboti na Zahidnu Volin U 1989 r L Zaliznyak zahishaye doktorsku disertaciyu po temi Naselennya Polissya u finalnomu paleoliti i mezoliti Zdobuvshi stupin doktora nauk a nezabarom i posadu providnogo naukovogo spivrobitnika viddilu kam yanoyi dobi Institutu arheologiyi uchenij zvertaye svoyu uvagu na problemi periodizaciyi ta kulturnoyi diferenciaciyi finalnogo paleolitu i mezolitu vsij Ukrayini Vlasne bachennya problem vikladene u dvoh desyatkah naukovih statej vin uzagalnyuye v chotiroh monografiyah Peredistoriya Ukrayini X V tis do n e Finalnij paleolit Pivdennogo Zahodu Shidnoyi Yevropi Finalnij paleolit i mezolit kontinentalnoyi Ukrayini Mezolit zahodu Shidnoyi Yevropi U 1993 r ne pokidayuchi osnovnoyi roboti v Instituti arheologiyi NAN Ukrayini L Zaliznyak staye spivrobitnikom stvorenogo pri Kiyivskomu Nacionalnomu universiteti im Tarasa Shevchenka naukovo doslidnogo Institutu ukrayinoznavstva de pracyuye bilshe desyati rokiv 2 Z 1994 r vin chitaye lekciyi v Nacionalnomu universiteti Kiyevo Mogilyanska akademiya de v 2000 r za jogo bezposerednoyu iniciativoyu vidkrivayetsya persha v Ukrayini specializovana magisterska programa pidgotovki profesijnih arheologiv Arheologiya ta davnya istoriya Ukrayini Bezposeredno pri programi diye ocholyuvana L Zaliznyakom Arheologichna ekspediciya NaUKMA U 2000 r L L Zaliznyaku prisvoyuyut zvannya profesora i priznachayut zaviduvachem viddilu arheologiyi kam yanoyi dobi Institutu arheologiyi NAN Ukrayini 3 Aktivnij uchasnik populyarnogo naukovo doslidnickogo proyektu Lokalna istoriya 4 Naukovij vnesok RedaguvatiL Zaliznyak ye avtorom blizko 300 naukovih prac z yakih 12 monografij 4 navchalnih posibniki dlya vuziv 4 naukovo populyarni knigi chislenni avtorski rozdili v kolektivnih monografiyah ta chislenni naukovo populyarni statti v zhurnalah i gazetah Naukovi poglyadi doslidnika vidomi daleko za kordonom Tak dvi jogo monografiyi prisvyacheni problemam finalnogo paleolitu i mezolitu Polissya vidani anglijskoyu movoyu v Berlini i Oksfordi Osnovnoyu temoyu naukovih prac L Zaliznyaka ye problemi arheologiyi kam yanoyi dobi ta paleoetnologiyi V sferu naukovih interesiv vhodit materialna kultura ta sposib zhittya u piznomu paleoliti mezoliti neoliti Pohodzhennya indoyevropejciv ta yih arheologichni vidpovidniki teritoriyi Ukrayini Ukrayinogenez U 2011 roci zgidno z rishennyam Novomirgorodskogo miskvikonkomu vchenomu prisvoyeno zvannya Pochesnij gromadyanin Novomirgoroda 5 Praci RedaguvatiPraci z arheologiyiMezolit Yugo Vostochnogo Polesya K Naukova dumka 1984 120 s Kulturno hronologicheskaya periodizaciya mezolita Novgorod Severskogo Polesya Pamyatniki kamennogo veka Levoberezhnoj Ukrainy K Naukova dumka 1986 S 74 142 Ohotniki na severnogo olenya Ukrainskogo Polesya v epohu finalnogo paleolita K Naukova dumka 1989 182 s Naselenie Polesya v mezolite K Naukova dumka 1991 172 s The Swidrian Reindeer Hunters of Eastern Europe Wilkau Husslau 1995 212 r Mezolithic Forest Hunters in Ukrainian Polessye British Archaeology Reports 659 Oxford 1997 140 r Najdavnishe minule Ukrayini K Nauk dumka 1997 d a Peredistoriya Ukrayini H V tis do n e K 1998 307 s Finalnij paleolit Pivnichnogo Zahodu Shidnoyi Yevropi K 1999 284 s Sviderski stoyanki bilya s Lyutka Luck 2002 60 s u spiv z P Petrovskim Arheologiya Ukrayini Kurs lekcij Navch posibnik u spivavtor z V Otroshenkom K Bunyatyan V Zubarem R Terpilovskim O Moceyu za red L L Zaliznyaka K Libid 2005 40 d a 504 s 966 06 0394 0 Finalnij paleolit Mezolit Ukrayina hronologiya rozvitku K 2007 S 64 87 Mezolit zahodu Shidnoyi Yevropi Kam yana doba Ukrayini Vip 12 2009 27 d a Praci z etnografiyiUkrayina v Rosijskij imperiyi K 1994 128 s Narisi starodavnoyi istoriyi Ukrayini K 1994 256 s Pohodzhennya ukrayinskogo narodu K 1996 80 s Vid sklaviniv do ukrayinskoyi naciyi K 1997 256 s Pervisna istoriya Ukrayini K Visha shkola 1999 264 s Ukrayina sered svitovih civilizacij K 2001 96 s Vid sklaviniv do ukrayinskoyi naciyi K 2004 256 s Vidannya druge dopovnene Bilya vitokiv etnichnogo podilu lyudstva Etnichna ta etnokulturna istoriya Ukrayini K Naukova dumka 2005 S 5 68 Pohodzhennya ukrayinciv mizh naukoyu ta ideologiyeyu Tempora 2008 104 s Primitki Redaguvati https web archive org web 20101220235143 http ukma kiev ua cv id 93 amp la u Arhivovano20 grudnya 2010 u Wayback Machine Storinka Leonida Lvovicha Zaliznyaka na sajti NaUKMA Figurnij Yu S Etnologichni doslidzhennya Leonida Zaliznyaka v Instituti Ukrayinoznavstva KNU u 1994 2004 rokah Kam yana doba K 2011 Vip 13 S 315 322 Kuharchuk Yu V Koncha S V Vid paleolitu do nezalezhnoyi Ukrayinskoyi derzhavi L L Zaliznyaku 60 Kam yana doba K 2011 Vip 13 S 7 27 Pohodzhennya lyudej ta narodiv Leonid Zaliznyak Arhiv originalu za 2 kvitnya 2022 Procitovano 25 travnya 2022 Kuharchuk Yu V Koncha S V Do 60 richchya Leonida Lvovicha Zaliznyaka Arheologiya 2010 Vip 4 S 140 144 Posilannya RedaguvatiOficijna storinka Arhivovano 20 grudnya 2010 u Wayback Machine Vid paleolitu do nezalezhnoyi ukrayinskoyi derzhavi L L Zaliznyaku 60 Kuharchuk Yu V Koncha S V Kam yana doba Ukrayini Vip 13 Kiyiv Shlyah 2010 S 7 27 Knigi L L Zaliznyaka Arhivovano 17 grudnya 2019 u Wayback Machine u biblioteci Chtivo Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zaliznyak Leonid Lvovich amp oldid 38962949