www.wikidata.uk-ua.nina.az

Донбас У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Ця стаття про промисловий регіон Про родовище та кр

Донбас

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Донбас (значення).
Ця стаття про промисловий регіон. Про родовище та край див. Донецький вугільний басейн та Донеччина.

Донба́с — історично сформований регіон України, один із найрозвинутіших промислово-енергетичних комплексів країни зі значними природними ресурсами, потужним виробничим потенціалом. Розташований на сході України й адміністративно охоплює Донецьку та Луганську області. Інколи говорять про Західний Донбас (кілька районів Дніпропетровської та Харківської областей), а також Східний Донбас на території Російської Федерації. Основа економіки Донбасу — кам'яне вугілля з Донецького вугільного басейну, проте сировинну базу для промисловості забезпечують й інші копалини.[⇨] Регіон має найбільші показники урбанізації в Україні. Є складовою частиною історико-географічного краю Донеччина.

Український Донбас

Назва

Назва Донбас є скороченою назвою Донецького вугільного басейну. Та водночас походить від назви історико-географічного краю Донеччина, у межах якого знаходиться Донбас.

Загальна характеристика

В етно-культурному плані Донбас займає землі від Слобожанщини до Приазов'я, від Запоріжжя до території донських козаків. Після Голодомору росіян системно, на державному рівні масово переселяли в Україну, головним чином на терени Південно-Східної України, зокрема на Донбас.

Тісне переплетення інтересів і економічних ресурсів Донецької та Луганської області зумовили неформальне об'єднання їх у єдиний регіон Донбас. Донбас — головна паливно-енергетична база центрального і південного районів України (Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська області) та Російської Федерації (Ростовська область).

Відкритий в 1720-х роках; промислове освоєння з кінця 19 століття.

Донбас — найбільш заселений та урбанізований регіон країни. Так на Донбасі напередодні Другої світової війни на 1 км² припадало 78 осіб. Кількість міст досягла 54, а поселень міського типу 144. Шість міст мали понад 100 тис. мешканців. Своєрідністю регіону було нерівноважне розташування населення міст. Машинобудівники, металурги, хіміки концентрувалися у великих містах, а переважна частина шахтарів — у робітничих селищах та невеликих містах. Це зумовило й чисельність населення окремих міст. Так у Ворошиловграді нараховувалося 213 тис. осіб, у Кадіївці — 68,4 тис. осіб, у Ворошилівську — 54,8 тис. осіб, у Красному Лучі — 50,8 тис. осіб, у Сталіно — 462,4 тис., у Горлівці — 108,7 тис., у Макіївці — 240,1 тис., у Маріуполі — 222,1 тис. осіб і т. д.

У 1920—1930-ті роки з'явилися нові міста, чисельність яких у зв'язку з індустріальним розвитком стрімко зростала. Так, на Донбасі до 1917 року нараховувалося тільки 4 міста: Бахмут, Слов'янськ, Маріуполь, Юзівка. Опісля голодомору край значною мірою було заселено росіянами. У 1939 році чисельність населення Донбасу становила 4941 тис. осіб, міське населення досягло 2421 тис. осіб й становило 75,3 % від усього населення[джерело?]. Кількість міст зросла до 54, міських поселень — до 144. З великих міст регіону вирізнялися Сталіно і Луганськ, у яких у роки індустріалізації динамічно розвивалися промисловість. Напередодні війни у Сталіно нараховувалося 223 підприємства союзного і республіканського підпорядкування, 54 — місцевої і кооперативної промисловості. У Сталіно напередодні Другої світової війни діяла 21 лікарня, а також шахтні і заводські лікарні і амбулаторії. 70 тис. учнів навчалися в 113 школах. Діяло 133 дитячих садка. Вищу освіту можна було отримати в індустріальному, медичному, педагогічному, учительському інститутах. Своє дозвілля містяни могли проводити у 7 палацах культури, 62 клубах, 3 кінотеатрах, театрі опери та балету, Домі народної творчості.

Українці в Україні за переписом 2001 року.

Разом зі зростанням чисельності міського населення у XX столітті змінювався й етнічний склад населення міст і регіону загалом. На початку 1920-х років українці становили тут абсолютну більшість — 64 % від всього населення, а росіяни — 26 % від загальної чисельності населення. Протягом 1920 — 1930-х років відбувалося швидке зростання російського населення, переважно за рахунок механічного приросту, оскільки Донбас був на той час одним із найпривабливіших регіонів міграцій сільського населення в СРСР. За тринадцять років між переписами 1926 та 1939 років кількість росіян збільшилася в регіоні на 105 %, тоді як українців — лише на 60 %. Відповідно змінилося й співвідношення росіян та українців в етнічному складі населення регіону. Так, у 1939 році питома вага росіян дорівнювала вже 32 %, тоді як частка українців зменшилася й становила 61 % від загальної чисельності населення регіону.

Особливо відчутними були зміни у містах. Протягом шістнадцяти років, що минули між переписами 1923 та 1939 років, змінилося й співвідношення росіян та українців у містах та поселеннях міського типу Донбасу. Якщо в 1923 році росіяни становили в них абсолютну більшість — 53 % населення, то в 1926 ця більшість була вже відносною — 48 %, а в 1939 частка росіян у містах зменшилася до 37 %, а абсолютну більшість утворили українці, питома вага яких досягла на той час 56 % від загалу. Зміни в етнічній структурі міського населення Донбасу значною мірою були викликані непопулярною та жорстокою політикою радянської влади на селі, яка спричинила масовий відхід українських селян у міста. Протягом 1939—1940 років з території Західної України, Північної Буковини і Бессарабії у вугільну промисловість України прибуло близько 35 тисяч осіб.

Східний Донбас

В складі Російської Федерації знаходиться Східний Донбас, який деякий період своєї історії знаходився у складі Української РСР.

Зараз Східний Донбас належить до Ростовської області Росії. Найбільшими містами цього краю є Шахти, Новошахтинськ, Кам'янськ-Шахтинський, Гуково і Донецьк (тезко українського Донецька, у якому мешкає 50 тисяч осіб). Навіть самі назви міст російського Донбасу вказують на те, що тут також, як і на Донбасі українському, займаються переважно видобутком вугілля. Цілком, увесь Донбас (і українська і російська його частини), розподіляється на 30 вугленосних районів. З них 11 районів відносяться до російського Східного Донбасу.

До Східного Донбасу належать: Міуський, Шахтинсько-Несвітаївський, Задонський, Сулино-Садківський, Гукове-Звірівський, Червонодонецький, Кам'янсько-Гундорівський, Білокалитвенський, Тадинський, Міллеровський, Цимлянський райони, та ще шматок Амвросіївського вугленосного району, більша частина якого знаходиться у складі України.

Спалах економічного життя у цьому краї, як і на всьому Донбасі, припадає на кінець ХІХ століття, коли швидкими темпами, за допомогою іноземних спеціалістів, починає розвиватися вугільна промисловість у Російській імперії. Лише за кілька десятиліть напівпорожні до того землі розбудовуються шахтами та шахтарськими селищами, залізницями та вугільними підприємствами. На берегах Сіверського Дінця та по його притоках Великій Кам'янці, Кундрючій, Калитві, Бистрій, Лихій і річці Грушівці, що впадає у Дін, неподалік від старих поселень Гундорівська, Кам'янська, Усть-Білокалитвенська, Олександрівськ-Грушівський і Сулинівський виникають нові селища при копальнях та заводах — Богураївська Копальня, Свинарівська Копальня, Сулинський Завод, а також залізничні станції — Тацинська, Грачі, Біла Калитва, Коксова, Богураєве, Ріпна, Лиха, Замчалове, Гукове, Звіреве, Черевкове, Сулин, Гірна, Власівка, Шахтна. Тут, на площах поширення кам'яного вугілля та антрациту будуються кам'яновугільні копальні та окремі шахти і металургійні заводи.

23 березня 1920 року Рада Народних Комісарів Росії ухвалила рішення про об'єднання всього Донбасу в складі Донецької губернії України з центром у Луганську. Східний Донбас увійшов до складу Шахтинського повіту цієї губернії (центр повіту — Олександрівськ-Грушівський), який згідно з новою адміністративною реформою 1923 року став Шахтинською округою з центром у місті Шахти (так було перейменовано Олександрівськ-Грушівський 1921 року).

2 червня 1924 року більшу частину Шахтинської округи, як і Таганрізької, було приєднано до Південно-Східної області РРФСР із центром у Ростові, яка у жовтні того ж року була перетворена в Північно-Кавказький край.

Для того, аби зменшити відсоткову кількість українців в адміністративній одиниці, осінню 1925 року до Шахтинської округи приєднали більшу частину Морозівської округи, де переважну більшість складали етнічні росіяни, та перейменували округ у Шахтинсько-Донецький. В результаті, згідно з переписом 1926 року, українців в окрузі виявилося тільки 13,1 %, менше, ніж у сусідньому Донецькому округу, з центром у Міллерові, де українці переважали (55,1 %).

Після низки нових адміністративних перетворень, Східний Донбас опинився у складі Ростовської області Росії. За часів Хрущова, 1954 року, на недовгий період, шахтарські райони Росії стали основою новоутвореної Кам'янської області, з центром спочатку у Кам'янську-Шахтинському, а потім у Шахтах, але 1957 року ці землі знову повернуто під керування Ростова, і таким чином утворення третьої донбаської області (поруч із Донецькою та Луганською областями України) так і не відбулося.

Зараз Східний Донбас депресивний район Росії. Вугільна промисловість краю зазнала великого занепаду.

Географія

Донбас розташований на сході України й адміністративно охоплює частини Донецької та Луганської областей, що лежать у межах Донецького вугільного басейну. Інколи до Донбасу також відносять західні міста Ростовської області РФ (зокрема, такі міста як Таганріг чи Шахти).

Утім, через неможливість чітко визначити межі Донбасу, до його складу часто відносять усі терени Донецької та Луганської областей. Таким чином, його площа складає близько 53,2 тис. км² — тобто, 8,8 % площі України.

Попри те, що Павлоградський район (Дніпровська область) теж знаходиться у межах Донецького вугільного басейну, він не належить до Донбасу.

Корисні копалини

Донбас вирізняється значними запасами та розмаїттям корисних копалин, а саме:

Основа економіки Донбасу — кам'яне вугілля, яке видобувають у копальнях, глибина яких, зазвичай, становить від 50 до 200 метрів, однак трапляються і глибші копальні (до 1 км).

Воєнне вторгнення Росії до України

З 2014 року деякі терени України (зокрема, окремі райони Донецької та Луганської областей, що складають умовне ядро Донбасу) перебувають під тимчасовою окупацією Росією (див. російська окупація Донецької області та російська окупація Луганської області). У 2022 році Росія розпочала відкрите вторгнення, однією з цілей якого було захоплення Донецької та Луганської областей.

Донбас у мистецтві

До теми Донбасу досить часто зверталися й у радянські часи, наприклад, перший радянський звуковий документальний фільм «Ентузіазм: Симфонія Донбасу» режисера Дзиґи Вертова. В літературі Донбас зображався у творах Володимира Сосюри, Григора Тютюнника та ін.

Останнім часом технологічні краєвиди Донбасу та побут його мешканців знайшли відображення у творчості відомого фотохудожника Олександра Чекменьова.

Теми Донбасу торкається у своїх творах Сергій Жадан, зокрема, у вірші «Гриби Донбасу». З сучасних українських поетів цю тему зачіпає також Любов Якимчук.

Відомі люди

Див. додатково: Постаті. Нариси про видатних людей Донбасу. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2011. — 216 с.

  • Сосюра Володимир Миколайович (25 грудня 1897 (6 січня 1898)(18980106), Дебальцеве, Російська імперія — 8 січня 1965, Київ, УРСР, СРСР) — український письменник, поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота», козак Армії УНР.
  • Чернявський Микола Федерович  (22 грудня 1867 (3 січня 1868) — † 19 січня 1938), поет, педагог і земський діяч родом Торської Олексіївки (тепер — Октябрське, Добропільський район, Донецька область), Бахмутський повіт Катеринославської губернії, син священика.
  • Петренко Михайло Миколайович (*1817, ймовірно у Слов'янську, Ізюмського повіту — † 25 грудня 1862, Лебедин) — поет Харківської школи романтиків, автор віршів «Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…», «Взяв би я бандуру…», «Ходить хвиля по Осколу…», котрі стали народними піснями.
  • Біляїв Володимир Іванович (25 червня 1925, селище Шахти № 12 Грузько-Ломівської сільради, Макіївського району Донецької області, нині Моспине у складі Донецька — 12 лютого 2006, м. Норт Палм, шт. Флорида, США) — український письменник і журналіст, громадсько-політичний та культурний діяч, член-кор. УВАН в США (1984). Член Національної спілки письменників України 1995. Спікер Національної Ради Державного Центру УНР (1980—1984 рр.), керівник української редакції радіостанції «Голос Америки» (до 1998 р.).
  • Руденко Микола Данилович (*19 грудня 1920, Юр'ївка — †1 квітня 2004, Київ) — український письменник, філософ, громадський діяч, засновник Української Гельсінської Групи. Герой України.
  • Світличний Іван Олексійович (* 20 вересня 1929, с. Половинкине, Старобільський район, Луганська область — † 25 жовтня 1992, Київ) — літературознавець, мовознавець, літературний критик, поет, перекладач, діяч українського руху опору 1960—1970-х років, репресований. Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка.
  • Шаповал Микола Юхимович (* 1886, Сріблянка — † 1948, Сошо, Франція) — військовий, громадський і політичний діяч, генерал-хорунжий. Брат Микити Шаповала і Артема Шаповала, чоловік Антоніни Шаповал.
  • Тихий Олексій Іванович (* 27 січня 1927, хутір Їжівка, біля м. Дружківки, Донецької області — † 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) — український дисидент, патріот і правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
  • Голобородько Василь Іванович (* 7 квітня 1945, Адріанопіль Перевальського району Луганської області) — український письменник. Член Національної спілки письменників України, АУП. Автор багатьох поетичних збірок, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, премій імені Василя Симоненка та Миколи Трублаїні.
  • Солов'яненко Анатолій Борисович (* 25 вересня 1932, Сталіно — †29 липня 1999, Козин) — Герой України (2008, посмертно), всесвітньо відомий український співак (лірико-драматичний тенор) та громадський діяч.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Чумаченко М. Г. Донбас // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — ISBN 978-966-02-4458-0.
  2. Східний Донбас. haidamaka.org.ua. Процитовано 25 травня 2023. 
  3. . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 6 грудня 2015. 
  4. . Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 21 квітня 2017. 
  5. Постановление Правительства Ростовской области от 23.09.2013 № 583 Об утверждении государственной программы Ростовской области «Управление государственными финансами и создание условий для эффективного управления муниципальными финансами». // Официальный портал Правительства Ростовской области. [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Сударкина М. А. Приоритетные направления стратегии развития экономики города с дотационным бюджетом: на примере г. Шахты Ростовской области. [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] Ростов-на-Дону, 2006. 180 с. (рос.)
  7. . Архів оригіналу за 27 листопада 2011. Процитовано 30 червня 2011. 
  8. . Архів оригіналу за 22 серпня 2010. Процитовано 30 червня 2011. 
  9. . Архів оригіналу за 16 вересня 2011. Процитовано 15 серпня 2013. 
  10. . Архів оригіналу за 30 квітня 2013. Процитовано 15 серпня 2013. 
  11. База даних малих космічних тіл JPL: Донбас (англ.). 

Література

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Донбас
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Donbas znachennya Cya stattya pro promislovij region Pro rodovishe ta kraj div Doneckij vugilnij basejn ta Donechchina Donba s istorichno sformovanij region Ukrayini odin iz najrozvinutishih promislovo energetichnih kompleksiv krayini zi znachnimi prirodnimi resursami potuzhnim virobnichim potencialom Roztashovanij na shodi Ukrayini j administrativno ohoplyuye Donecku ta Lugansku oblasti 1 Inkoli govoryat pro Zahidnij Donbas kilka rajoniv Dnipropetrovskoyi ta Harkivskoyi oblastej a takozh Shidnij Donbas na teritoriyi Rosijskoyi Federaciyi 2 Osnova ekonomiki Donbasu kam yane vugillya z Doneckogo vugilnogo basejnu prote sirovinnu bazu dlya promislovosti zabezpechuyut j inshi kopalini Region maye najbilshi pokazniki urbanizaciyi v Ukrayini Ye skladovoyu chastinoyu istoriko geografichnogo krayu Donechchina Ukrayinskij Donbas Zmist 1 Nazva 2 Zagalna harakteristika 2 1 Shidnij Donbas 3 Geografiya 4 Korisni kopalini 5 Voyenne vtorgnennya Rosiyi do Ukrayini 6 Donbas u mistectvi 7 Vidomi lyudi 8 Div takozh 9 Primitki 10 Literatura 11 PosilannyaNazva RedaguvatiNazva Donbas ye skorochenoyu nazvoyu Doneckogo vugilnogo basejnu Ta vodnochas pohodit vid nazvi istoriko geografichnogo krayu Donechchina u mezhah yakogo znahoditsya Donbas Zagalna harakteristika RedaguvatiV etno kulturnomu plani Donbas zajmaye zemli vid Slobozhanshini do Priazov ya vid Zaporizhzhya do teritoriyi donskih kozakiv Pislya Golodomoru rosiyan sistemno na derzhavnomu rivni masovo pereselyali v Ukrayinu golovnim chinom na tereni Pivdenno Shidnoyi Ukrayini zokrema na Donbas 3 Tisne perepletennya interesiv i ekonomichnih resursiv Doneckoyi ta Luganskoyi oblasti zumovili neformalne ob yednannya yih u yedinij region Donbas Donbas golovna palivno energetichna baza centralnogo i pivdennogo rajoniv Ukrayini Dnipropetrovska Zaporizka Donecka Luganska oblasti ta Rosijskoyi Federaciyi Rostovska oblast Vidkritij v 1720 h rokah promislove osvoyennya z kincya 19 stolittya Donbas najbilsh zaselenij ta urbanizovanij region krayini Tak na Donbasi naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni na 1 km pripadalo 78 osib Kilkist mist dosyagla 54 a poselen miskogo tipu 144 Shist mist mali ponad 100 tis meshkanciv Svoyeridnistyu regionu bulo nerivnovazhne roztashuvannya naselennya mist Mashinobudivniki metalurgi himiki koncentruvalisya u velikih mistah a perevazhna chastina shahtariv u robitnichih selishah ta nevelikih mistah Ce zumovilo j chiselnist naselennya okremih mist Tak u Voroshilovgradi narahovuvalosya 213 tis osib u Kadiyivci 68 4 tis osib u Voroshilivsku 54 8 tis osib u Krasnomu Luchi 50 8 tis osib u Stalino 462 4 tis u Gorlivci 108 7 tis u Makiyivci 240 1 tis u Mariupoli 222 1 tis osib i t d U 1920 1930 ti roki z yavilisya novi mista chiselnist yakih u zv yazku z industrialnim rozvitkom strimko zrostala Tak na Donbasi do 1917 roku narahovuvalosya tilki 4 mista Bahmut Slov yansk Mariupol Yuzivka Opislya golodomoru kraj znachnoyu miroyu bulo zaseleno rosiyanami 4 U 1939 roci chiselnist naselennya Donbasu stanovila 4941 tis osib miske naselennya dosyaglo 2421 tis osib j stanovilo 75 3 vid usogo naselennya dzherelo Kilkist mist zrosla do 54 miskih poselen do 144 Z velikih mist regionu viriznyalisya Stalino i Lugansk u yakih u roki industrializaciyi dinamichno rozvivalisya promislovist Naperedodni vijni u Stalino narahovuvalosya 223 pidpriyemstva soyuznogo i respublikanskogo pidporyadkuvannya 54 miscevoyi i kooperativnoyi promislovosti U Stalino naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni diyala 21 likarnya a takozh shahtni i zavodski likarni i ambulatoriyi 70 tis uchniv navchalisya v 113 shkolah Diyalo 133 dityachih sadka Vishu osvitu mozhna bulo otrimati v industrialnomu medichnomu pedagogichnomu uchitelskomu institutah Svoye dozvillya mistyani mogli provoditi u 7 palacah kulturi 62 klubah 3 kinoteatrah teatri operi ta baletu Domi narodnoyi tvorchosti Ukrayinci v Ukrayini za perepisom 2001 roku Razom zi zrostannyam chiselnosti miskogo naselennya u XX stolitti zminyuvavsya j etnichnij sklad naselennya mist i regionu zagalom Na pochatku 1920 h rokiv ukrayinci stanovili tut absolyutnu bilshist 64 vid vsogo naselennya a rosiyani 26 vid zagalnoyi chiselnosti naselennya Protyagom 1920 1930 h rokiv vidbuvalosya shvidke zrostannya rosijskogo naselennya perevazhno za rahunok mehanichnogo prirostu oskilki Donbas buv na toj chas odnim iz najprivablivishih regioniv migracij silskogo naselennya v SRSR Za trinadcyat rokiv mizh perepisami 1926 ta 1939 rokiv kilkist rosiyan zbilshilasya v regioni na 105 todi yak ukrayinciv lishe na 60 Vidpovidno zminilosya j spivvidnoshennya rosiyan ta ukrayinciv v etnichnomu skladi naselennya regionu Tak u 1939 roci pitoma vaga rosiyan dorivnyuvala vzhe 32 todi yak chastka ukrayinciv zmenshilasya j stanovila 61 vid zagalnoyi chiselnosti naselennya regionu Osoblivo vidchutnimi buli zmini u mistah Protyagom shistnadcyati rokiv sho minuli mizh perepisami 1923 ta 1939 rokiv zminilosya j spivvidnoshennya rosiyan ta ukrayinciv u mistah ta poselennyah miskogo tipu Donbasu Yaksho v 1923 roci rosiyani stanovili v nih absolyutnu bilshist 53 naselennya to v 1926 cya bilshist bula vzhe vidnosnoyu 48 a v 1939 chastka rosiyan u mistah zmenshilasya do 37 a absolyutnu bilshist utvorili ukrayinci pitoma vaga yakih dosyagla na toj chas 56 vid zagalu Zmini v etnichnij strukturi miskogo naselennya Donbasu znachnoyu miroyu buli viklikani nepopulyarnoyu ta zhorstokoyu politikoyu radyanskoyi vladi na seli yaka sprichinila masovij vidhid ukrayinskih selyan u mista Protyagom 1939 1940 rokiv z teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini Pivnichnoyi Bukovini i Bessarabiyi u vugilnu promislovist Ukrayini pribulo blizko 35 tisyach osib Shidnij Donbas Redaguvati V skladi Rosijskoyi Federaciyi znahoditsya Shidnij Donbas yakij deyakij period svoyeyi istoriyi znahodivsya u skladi Ukrayinskoyi RSR Zaraz Shidnij Donbas nalezhit do Rostovskoyi oblasti Rosiyi Najbilshimi mistami cogo krayu ye Shahti Novoshahtinsk Kam yansk Shahtinskij Gukovo i Doneck tezko ukrayinskogo Donecka u yakomu meshkaye 50 tisyach osib Navit sami nazvi mist rosijskogo Donbasu vkazuyut na te sho tut takozh yak i na Donbasi ukrayinskomu zajmayutsya perevazhno vidobutkom vugillya Cilkom uves Donbas i ukrayinska i rosijska jogo chastini rozpodilyayetsya na 30 vuglenosnih rajoniv Z nih 11 rajoniv vidnosyatsya do rosijskogo Shidnogo Donbasu Do Shidnogo Donbasu nalezhat Miuskij Shahtinsko Nesvitayivskij Zadonskij Sulino Sadkivskij Gukove Zvirivskij Chervonodoneckij Kam yansko Gundorivskij Bilokalitvenskij Tadinskij Millerovskij Cimlyanskij rajoni ta she shmatok Amvrosiyivskogo vuglenosnogo rajonu bilsha chastina yakogo znahoditsya u skladi Ukrayini Spalah ekonomichnogo zhittya u comu krayi yak i na vsomu Donbasi pripadaye na kinec HIH stolittya koli shvidkimi tempami za dopomogoyu inozemnih specialistiv pochinaye rozvivatisya vugilna promislovist u Rosijskij imperiyi Lishe za kilka desyatilit napivporozhni do togo zemli rozbudovuyutsya shahtami ta shahtarskimi selishami zaliznicyami ta vugilnimi pidpriyemstvami Na beregah Siverskogo Dincya ta po jogo pritokah Velikij Kam yanci Kundryuchij Kalitvi Bistrij Lihij i richci Grushivci sho vpadaye u Din nepodalik vid starih poselen Gundorivska Kam yanska Ust Bilokalitvenska Oleksandrivsk Grushivskij i Sulinivskij vinikayut novi selisha pri kopalnyah ta zavodah Bogurayivska Kopalnya Svinarivska Kopalnya Sulinskij Zavod a takozh zaliznichni stanciyi Tacinska Grachi Bila Kalitva Koksova Bogurayeve Ripna Liha Zamchalove Gukove Zvireve Cherevkove Sulin Girna Vlasivka Shahtna Tut na ploshah poshirennya kam yanogo vugillya ta antracitu buduyutsya kam yanovugilni kopalni ta okremi shahti i metalurgijni zavodi 23 bereznya 1920 roku Rada Narodnih Komisariv Rosiyi uhvalila rishennya pro ob yednannya vsogo Donbasu v skladi Doneckoyi guberniyi Ukrayini z centrom u Lugansku Shidnij Donbas uvijshov do skladu Shahtinskogo povitu ciyeyi guberniyi centr povitu Oleksandrivsk Grushivskij yakij zgidno z novoyu administrativnoyu reformoyu 1923 roku stav Shahtinskoyu okrugoyu z centrom u misti Shahti tak bulo perejmenovano Oleksandrivsk Grushivskij 1921 roku 2 chervnya 1924 roku bilshu chastinu Shahtinskoyi okrugi yak i Taganrizkoyi bulo priyednano do Pivdenno Shidnoyi oblasti RRFSR iz centrom u Rostovi yaka u zhovtni togo zh roku bula peretvorena v Pivnichno Kavkazkij kraj Dlya togo abi zmenshiti vidsotkovu kilkist ukrayinciv v administrativnij odinici osinnyu 1925 roku do Shahtinskoyi okrugi priyednali bilshu chastinu Morozivskoyi okrugi de perevazhnu bilshist skladali etnichni rosiyani ta perejmenuvali okrug u Shahtinsko Doneckij V rezultati zgidno z perepisom 1926 roku ukrayinciv v okruzi viyavilosya tilki 13 1 menshe nizh u susidnomu Doneckomu okrugu z centrom u Millerovi de ukrayinci perevazhali 55 1 Pislya nizki novih administrativnih peretvoren Shidnij Donbas opinivsya u skladi Rostovskoyi oblasti Rosiyi Za chasiv Hrushova 1954 roku na nedovgij period shahtarski rajoni Rosiyi stali osnovoyu novoutvorenoyi Kam yanskoyi oblasti z centrom spochatku u Kam yansku Shahtinskomu a potim u Shahtah ale 1957 roku ci zemli znovu povernuto pid keruvannya Rostova i takim chinom utvorennya tretoyi donbaskoyi oblasti poruch iz Doneckoyu ta Luganskoyu oblastyami Ukrayini tak i ne vidbulosya Zaraz Shidnij Donbas depresivnij rajon Rosiyi Vugilna promislovist krayu zaznala velikogo zanepadu 5 6 Geografiya RedaguvatiDonbas roztashovanij na shodi Ukrayini j administrativno ohoplyuye chastini Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej sho lezhat u mezhah Doneckogo vugilnogo basejnu Inkoli do Donbasu takozh vidnosyat zahidni mista Rostovskoyi oblasti RF zokrema taki mista yak Taganrig chi Shahti Utim cherez nemozhlivist chitko viznachiti mezhi Donbasu do jogo skladu chasto vidnosyat usi tereni Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej Takim chinom jogo plosha skladaye blizko 53 2 tis km tobto 8 8 ploshi Ukrayini Popri te sho Pavlogradskij rajon Dniprovska oblast tezh znahoditsya u mezhah Doneckogo vugilnogo basejnu vin ne nalezhit do Donbasu Korisni kopalini RedaguvatiDokladnishe Doneckij vugilnij basejnDonbas viriznyayetsya znachnimi zapasami ta rozmayittyam korisnih kopalin a same 1 kam yane vugillya z Doneckogo vugilnogo basejnu kam yana sil z Artemivskogo rodovisha kalijna sil z Dniprovsko Doneckogo kaliyenosnogo rajonu vognetrivki glini z Chasovoyarskogo rodovishaOsnova ekonomiki Donbasu kam yane vugillya yake vidobuvayut u kopalnyah glibina yakih zazvichaj stanovit vid 50 do 200 metriv odnak traplyayutsya i glibshi kopalni do 1 km Voyenne vtorgnennya Rosiyi do Ukrayini RedaguvatiDokladnishe Vijna na shodi UkrayiniZ 2014 roku deyaki tereni Ukrayini zokrema okremi rajoni Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej sho skladayut umovne yadro Donbasu perebuvayut pid timchasovoyu okupaciyeyu Rosiyeyu div rosijska okupaciya Doneckoyi oblasti ta rosijska okupaciya Luganskoyi oblasti U 2022 roci Rosiya rozpochala vidkrite vtorgnennya odniyeyu z cilej yakogo bulo zahoplennya Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej Donbas u mistectvi RedaguvatiDo temi Donbasu dosit chasto zvertalisya j u radyanski chasi napriklad pershij radyanskij zvukovij dokumentalnij film Entuziazm Simfoniya Donbasu rezhisera Dzigi Vertova V literaturi Donbas zobrazhavsya u tvorah Volodimira Sosyuri Grigora Tyutyunnika ta in Ostannim chasom tehnologichni krayevidi Donbasu ta pobut jogo meshkanciv znajshli vidobrazhennya u tvorchosti vidomogo fotohudozhnika Oleksandra Chekmenova 7 8 Temi Donbasu torkayetsya u svoyih tvorah Sergij Zhadan zokrema u virshi Gribi Donbasu 9 10 Z suchasnih ukrayinskih poetiv cyu temu zachipaye takozh Lyubov Yakimchuk Vidomi lyudi RedaguvatiDiv dodatkovo Postati Narisi pro vidatnih lyudej Donbasu Doneck Shidnij vidavnichij dim 2011 216 s Sosyura Volodimir Mikolajovich 25 grudnya 1897 6 sichnya 1898 18980106 Debalceve Rosijska imperiya 8 sichnya 1965 Kiyiv URSR SRSR ukrayinskij pismennik poet lirik avtor ponad 40 zbirok poezij shirokih epichnih virshovanih poloten poem romanu Tretya Rota kozak Armiyi UNR Chernyavskij Mikola Federovich 22 grudnya 1867 3 sichnya 1868 19 sichnya 1938 poet pedagog i zemskij diyach rodom Torskoyi Oleksiyivki teper Oktyabrske Dobropilskij rajon Donecka oblast Bahmutskij povit Katerinoslavskoyi guberniyi sin svyashenika Petrenko Mihajlo Mikolajovich 1817 jmovirno u Slov yansku Izyumskogo povitu 25 grudnya 1862 Lebedin poet Harkivskoyi shkoli romantikiv avtor virshiv Divlyus ya na nebo ta j dumku gadayu Vzyav bi ya banduru Hodit hvilya po Oskolu kotri stali narodnimi pisnyami Bilyayiv Volodimir Ivanovich 25 chervnya 1925 selishe Shahti 12 Gruzko Lomivskoyi silradi Makiyivskogo rajonu Doneckoyi oblasti nini Mospine u skladi Donecka 12 lyutogo 2006 m Nort Palm sht Florida SShA ukrayinskij pismennik i zhurnalist gromadsko politichnij ta kulturnij diyach chlen kor UVAN v SShA 1984 Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini 1995 Spiker Nacionalnoyi Radi Derzhavnogo Centru UNR 1980 1984 rr kerivnik ukrayinskoyi redakciyi radiostanciyi Golos Ameriki do 1998 r Rudenko Mikola Danilovich 19 grudnya 1920 Yur yivka 1 kvitnya 2004 Kiyiv ukrayinskij pismennik filosof gromadskij diyach zasnovnik Ukrayinskoyi Gelsinskoyi Grupi Geroj Ukrayini Svitlichnij Ivan Oleksijovich 20 veresnya 1929 s Polovinkine Starobilskij rajon Luganska oblast 25 zhovtnya 1992 Kiyiv literaturoznavec movoznavec literaturnij kritik poet perekladach diyach ukrayinskogo ruhu oporu 1960 1970 h rokiv represovanij Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini imeni T G Shevchenka Shapoval Mikola Yuhimovich 1886 Sriblyanka 1948 Sosho Franciya vijskovij gromadskij i politichnij diyach general horunzhij Brat Mikiti Shapovala i Artema Shapovala cholovik Antonini Shapoval Tihij Oleksij Ivanovich 27 sichnya 1927 hutir Yizhivka bilya m Druzhkivki Doneckoyi oblasti 5 travnya 1984 tyuremna likarnya m Permi ukrayinskij disident patriot i pravozahisnik pedagog movoznavec chlen zasnovnik Ukrayinskoyi gelsinskoyi grupi Vistupav na zahist ukrayinskoyi movi Pomer v uv yaznenni Goloborodko Vasil Ivanovich 7 kvitnya 1945 Adrianopil Perevalskogo rajonu Luganskoyi oblasti ukrayinskij pismennik Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini AUP Avtor bagatoh poetichnih zbirok laureat Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka premij imeni Vasilya Simonenka ta Mikoli Trublayini Solov yanenko Anatolij Borisovich 25 veresnya 1932 Stalino 29 lipnya 1999 Kozin Geroj Ukrayini 2008 posmertno vsesvitno vidomij ukrayinskij spivak liriko dramatichnij tenor ta gromadskij diyach Div takozh RedaguvatiPostati narisi pro vidatnih lyudej Donbasu Donshina Doneckij kryazh Siverskij Donec Fauna Pridinciv ya Kanal Siverskij Donec Donbas Oblast Vijska Donskogo Slov yanoserbiya Mentalnij portret meshkancya Donbasu inshij Chelsi Literaturnij proces na Donbasi Derzhavne agentstvo Ukrayini z pitan vidnovlennya Donbasuinshe19916 Donbas asteroyid nazvanij na chest regionu 11 Primitki Redaguvati a b Chumachenko M G Donbas Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2008 T 8 Dl Dya 716 s ISBN 978 966 02 4458 0 Shidnij Donbas haidamaka org ua Procitovano 25 travnya 2023 ROZKRITTYa ARHIVIV YaK PISLYa GOLODOMORU NA DONBAS PERESELYaLI ROSIYaN Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 6 grudnya 2015 Naslidkom Golodomoru stalo zrosijshennya Donbasu yake vibuhnulo minoyu russkoj vesny Arhiv originalu za 21 kvitnya 2017 Procitovano 21 kvitnya 2017 Postanovlenie Pravitelstva Rostovskoj oblasti ot 23 09 2013 583 Ob utverzhdenii gosudarstvennoj programmy Rostovskoj oblasti Upravlenie gosudarstvennymi finansami i sozdanie uslovij dlya effektivnogo upravleniya municipalnymi finansami Oficialnyj portal Pravitelstva Rostovskoj oblasti Arhivovano 29 listopada 2014 u Wayback Machine ros Sudarkina M A Prioritetnye napravleniya strategii razvitiya ekonomiki goroda s dotacionnym byudzhetom na primere g Shahty Rostovskoj oblasti Arhivovano 29 listopada 2014 u Wayback Machine Rostov na Donu 2006 180 s ros Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 27 listopada 2011 Procitovano 30 chervnya 2011 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 22 serpnya 2010 Procitovano 30 chervnya 2011 Zhadan Gribi Donbasu Arhiv originalu za 16 veresnya 2011 Procitovano 15 serpnya 2013 Gribi Donbasu Arhiv originalu za 30 kvitnya 2013 Procitovano 15 serpnya 2013 Baza danih malih kosmichnih til JPL Donbas angl Literatura RedaguvatiChumachenko M G Donbas Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2008 T 8 Dl Dya 716 s ISBN 978 966 02 4458 0 Industrialnij Donbas v istoriyi rozvitku ekonomiki Naddnipryanskoyi Ukrayini druga polovina XIX pochatok XX st I V Dovzhuk Shidnoukr nac un t im V Dalya Lugansk SNU 2009 363 s ISBN 978 966 590 738 1 Istoriya Donbasu V I Podov V S Kurilo Derzh zakl Lugan nac un t im T Shevchenka 2009 300 s Donbas u procesah ukrayinskogo derzhavotvorennya Ukrayina v poshukah sebe nacionalna ideya problemi rozvitku zb materialiv ekspertiv Vseukr ekspert merezhi Kiyiv 2007 S 246 258 Mihnenko A M Istoriya Donbasu 1861 1945 rr Doneck 1999 452 s Sarzhan A O Novitnya istoriya Donbasu 1945 1999 rr Doneck Stalker 1999 463 s Nikolskij V M Pidpillya OUN b u Donbasi Kiyiv Institut istoriyi NANU 2001 178 s rezyume djvu Arhivovano 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Kuromiya G Svoboda i teror u Donbasi Ukrayinsko rosijske prikordonnya 1870 1990 ti rr Kiyiv Osnovi 2002 510 s rezyume djvu Arhivovano 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Podov V I Kurilo V S Istoriya Donbassa V 3 t T 2 Donbass v XIX v Lugansk Alma mater 2004 384 s Podov V I Kurilo V S Istoriya Donbasu Lugansk Vid vo DZ LNU im T G Shevchenka 2009 300 s Osvita Donbasu Naukovo metodichne vidannya naukova periodika Ukrayini na sajti NBU im V Vernadskogo Arhivovano 29 chervnya 2011 u Wayback Machine Vermenich Ya Donbas u konteksti teorij porubizhzhya sociogumanitarnij analiz Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 1 520 za sichen lyutij 2015 S 108 134 ISSN 0130 5247 Internet portal Literatura ridnogo krayu Donbasu Vitalij Ablicov Donbas yevropejska Ukrayina chi azijske dikopillya Kiyiv Institut istoriyi NAN Ukrayini 2014 97 s Alforov M A Migracijni procesi ta yih vpliv na socialno ekonomichnij rozvitok Donbasu 1939 1959 rr monografiya M A Alforov Ukr kulturol centr Donec vid nya Nauk t va im Shevchenka Doneck 2008 192 c Posilannya RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu DonbasTimur Marchenko Zona stalkeriv Ukrayinskij tizhden 50 163 10 12 2010 Arhivovano 19 veresnya 2018 u Wayback Machine Donecka Shevchenkiana u datah i podiyah 1851 2014 Ukladach T G Pishvanova Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr Donecke viddilennya NTSh TOV Shidnij vidavnichij dim 2014 176 s Arhivovano 8 serpnya 2014 u Wayback Machine Igor Rozdobudko Shidnij Donbas Donshina ta dali na Shid Arhivovano 10 listopada 2017 u Wayback Machine Voni uslavili Donbas Arhivovano 22 chervnya 2015 u Wayback Machine Donshina Zrozumiti ukrayinskij Shid Volodimir Rafyeyenko The Kyiv Review Zrozumiti ukrayinskij Shid Igor Kozlovskij The Kyiv Review Arhivovano 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Zrozumiti ukrayinskij Shid Sergij Zhadan The Kyiv Review Arhivovano 6 serpnya 2020 u Wayback Machine Roman Tisa Estafeta regionalnogo separatizmu Katanga Biyafra Donbas 2020 Arhivovano 28 chervnya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Donbas amp oldid 39640447