Північнокавказький край рос Северно Кавказский край адміністративно територіальна одиниця РРФСР у 1924 1937 Дата створен

Північнокавказький край (рос. Северно-Кавказский край) — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР у 1924—1937.

Північнокавказький край

Дата створення / заснування	16 жовтня 1924
Країна	СРСР
Столиця	Ростов-на-Дону, П'ятигорськ, Владикавказ і Ставрополь
Адміністративна одиниця	РРФСР
Кількість населення	8 363 491 осіб
Часовий пояс	UTC+3 і MSD
На заміну	Ставропольська губернія
Час/дата припинення існування	13 березня 1937
Площа	293 652 км²

Координати: 45°42′00″ пн. ш. 43°06′00″ сх. д. / 45.7000000000277779577118054° пн. ш. 43.100000000027776536626334° сх. д.

Історія Дагестану

Кавказькі албани
Кавказька Албанія
Дагестан в середніх віках
Цахурське ханство
Рутульське бекство
Лакз
Хозарський каганат
Дербентський емірат
Сарір
Зіріхгеран
Газікумухське шамхальство
Кайтазьке уцмійство
Табасаранське майсумство
Емірство Ільчі-Ахмада
Дагестан в новий час
Аварське ханство
Ілісуйський султанат
Мехтулінське ханство
Тарковське шамхальство
Газікумухське ханство
Кубинське ханство
Кюринське ханство
Велика Кавказька війна
Північно-Кавказький імамат
Дагестанська область
Республіка Горців Кавказу
Північно-Кавказький емірат
Північно-Кавказький край
Дагестанська АРСР
Дагестан після розпаду СРСР
Республіка Дагестан
Дагестанська війна
Окрема ісламська територія
Імарат Кавказ
Народи Дагестану Портал «Дагестан» переглянути обговорити редагувати

Північнокавказький край у 1924—1934 Редагувати

Перетворена 17 жовтня 1924 з Південно-Східної області й приєднаних Таганрізької й Шахтинської округ Донецької губернії Української СРР. Адигейської (Черкеської) АО, Карачаєво-Черкеської АО, Кабардино-Балкарської АО, Північно-Осетинської АО, Інгуської АО, Чеченської АО та Сунженського козацького округу.

Адміністративний центр — Ростов-на-Дону.

Адміністративний поділ на 1925 Редагувати

Декретом ВЦВК від 26 січня 1925 затверджено «Положення про Північно-Кавказький край з центром у місті Ростові-на-Дону». Край поділявся на 10 округів:

Армавірський округ,
Донський округ,
Донецький округ,
Кубанський округ,
Майкопський округ,
Морозовський округ,
Сальський округ,
Ставропольський округ,
Терський округ,
Чорноморський округ,
місто Грозний було у краї на правах 11-го округу;

й 4 автономні області;

Національний склад на 1926 Редагувати

Національний склад Північно-Кавказького краю за даними перепису населення СРСР 1926 року:


національність	чисельність	%
росіяни	3 841 063	46,2 %
українці	3 106 852	37,4 %
чеченці	296 282	3,6 %
вірмени	162 186	1,9 %
осетини	155 400	1,87 %
кабардинці	139 689	1,68 %
німці	93 915	1,13 %
інгуші	72 043	0,86 %
черкеси	64 031	0,77 %
карачаївці	55 068	0,66 %
білоруси	51 317	0,6 %
євреї	42 476	0,51 %
балкарці	33 280	0,4 %
інші	…	…
всього	8 307 934	100,0 %

Переписом 1926 року враховувалося й козацьке населення (єдиний раз у СРСР), коли були пораховані всі, хто вказував свою національність як «козак» або «козачка», хоча у публічний доступ ця інформація так і не потрапила, а збиралася більше для внутрьодержавного вжитку.

Адміністративний поділ на 1926 рік Редагувати

У квітні 1926 Карачаєво-Черкеська АО розділена на Карачаєвську АО і Черкеський НО.

Станом на 17 грудня 1926 року в склад краю входили 12 округів, 7 автономних областей й 2 автономних міста, на правах округу:

Адміністративна одиниця	Центр	Площа, км²	Населення (1926), осіб.
Армавірський округ	Армавір	21 524	927 392
Донецький округ	Міллерово	17 550	374 710
Донський округ	Ростов-на-Дону	25 809	1 132 270
Кубанський округ	Краснодар	35 860	1 489 088
Майкопський округ	Майкоп	14 712	330 135
Сальський округ	Сальськ	36 882	471 890
Ставропольський округ	Ставрополь	26 620	727 585
Сунженський округ	станиця Слепцовська	1 102	34 888
Таганрозький округ	Таганрог	5 029	268 394
Терський округ	П'ятигорськ	27 542	643 369
Чорноморський округ	Новоросійськ	9 415	291 437
Шахтинсько-Донецький округ	Шахти	23 256	540 376
Адигейська (Черкеська) АО	Краснодар	3 027	113 481
Інгуська АО	Владикавказ	3 218	85 133
Кабардино-Балкарська АО	Нальчик	10 105	204 006
Карачаєвська АО	село Мікоян-Шахар	8 142	64 613
Північно-Осетинська АО	Владикавказ	6 177	152 435
Черкеський НО	станиця Баталпашинська	3 027	113 481
Чеченська АО	Грозний	12 371	509 860
Владикавказ, автономне місто	Владикавказ	84	78 346
Грозний, автономне місто	Грозний	370	127 087

Подальші зміни адміністративного поділу Редагувати

З огляду на адміністративно-господарське й культурне значення міста Ростов, об'єднаний пленум Донського окрвиконкома й Ростовсько-Нахічеванської міськради на підставі постанови Північно-Кавказького крайвиконкома від 24 жовтня 1928 року вирішив об'єднати з 1 листопада 1928 року міста Ростов й Нахічевань-на-Дону, виділивши їх у самостійну адміністративно-господарську одиницю з безпосереднім підпорядкуванням крайвиконкому.

1928 року Черкеський національний округ перетворений у Черкеську АО.

На початку 1929 року до Чеченської АО приєднано Сунженський козацький округ.

У серпні 1930 року постановою президії Північно-Кавказького крайвиконкома округи були скасовані. З 15 серпня 1930 року окрвиконкомоми були розпущені. На 1930 рік у Північно-Кавказькому краї було 87 районів, 7 національних автономних областей, 10 автономних міст.

У листопаді 1931 року до краю приєднано Дагестанська АРСР.

20 листопада 1933 року у північній частині краю створена Північна область (обласний центр — місто Міллерове).

У січні 1934 року Чеченська АО і Інгуська АО об'єднані у Чечено-Інгуську АО.

Північно-Кавказький край 1934—1937 роках Редагувати

10 січня 1934 року з Північно-Кавказького краю було виділено Азовсько-Чорноморський край (західна частина краю). Крайовий центр було перенесено у П'ятигірськ.

У січні 1936 року крайовий центр переведений у місто Орджонікідзе.

У грудні 1936 року Кабардино-Балкарська АО, Північно-Осетинська АО і Чечено-Інгуська АО перетворені на Кабардино-Балкарську АРСР, Північно-Осетинську АРСР і Чечено-Інгуську АРСР відповідно. Вони і Дагестанська АРСР вийшли зі складу краю.

У березні 1937 року Північно-Кавказький край був перейменований на Орджонікідзевський край, який 12 січня 1943 року перейменований на Ставропольський край.

Адміністративний поділ у 1934—1935 роках Редагувати

Після поділу краю у 1934 році в складі краю:

Дагестанська автономна республіка,
Кабардино-Балкарська автономна область,
Карачаєвська автономна область,
Північно-Осетинська автономна область,
Черкеська автономна область,
Чечено-Інгуська автономна область,
Александровський район,
Благодарненський район,
Винодєленський район,
Воронцово-Александровський район,
Георгієвський район,
Єссентуцький район, — було скасовано того ж року,
Ізобільно-Тищенський район,
Курсавський район,
Медвеженський район,
Мінераловодський район,
Моздоцький район,
Невинномиський район,
Новоалександровський район,
Петровський район,
Прикумський район,
Ставропольський район,
Туркменський район.

Адміністративний поділ у 1935—1937 роках Редагувати

1935 року впроваджено новий поділ на райони та автономні утворення у складі краю. Замість 17 районів у краї стало 43 райони, підлеглих безпосередньо Північно-Кавказького крайвиконкому:

Александрійсько-Обільненський район,
Александровський район,
Аполлонський район,
Арзгирський район,
Архангельський район,
Благодарненський район,
Бурлацький район,
Вінодєленський район,
Воронцово-Александровський район,
Георгієвський район,
Гофіцький район,
Дмитрієвський район,
Єгорлицький район,
Єссентукський район,
Железноводський район,
Ізобільненський район,
Кисловодський район,
Курсавський район,
Курський район,
Лєвокумський район,
Лібкнехтовський район,
Медвеженський район,
Мінераловодський район,
Митрофановський район,
Моздоцький район,
Нагутський район,
Наурський район,
Невинномисський район,
Новоалександровський район,
Новоселицький район,
Петровський район,
Прикумський район,
П'ятигорський район,
Совецький район,
Солдато-Александровський район,
Спіцевський район,
Ставропольський район,
Старомар'євський район,
Степновський район,
Суворовський район,
Труновський район,
Туркменський район,
Шпаковський район.

Медвеженский район й с. Медвежьє на Євдокимовський район та на с. Євдокимовське,
Вінодєленский район на Іпатовський район,
Митрофановський (колишній Дівенський район) — на Апанасенковський район,
Прикумський — на Будьонновський район,
Ставропольский — на Ворошиловський район, місто Ставрополь — на місто Ворошиловськ.

Каясулинський район у складі Дагестанської АРСР.

Зміни за Коституцією СРСР 1936 року Редагувати

Після прийняття Конституції СРСР 1936 року Кабардино-Балкарська, Північно-Осетинська й Чечено-Інгуська автономні області перетворені на АРСР (Автономні Радянські Соціалістичні Республіки) й разом з Дагестанської АРСР виділені зі складу Орджонікідзевського краю у самостійні адміністративно-територіальні утворення у складі РРФСР.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Невідома Східна Україна
Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991
Акопян В. З. Национальные районы и их официальный язык (Армянские районы Северного Кавказа в 20-е годы). Центр понтийско-кавказских исследований. Краснодар, 1995
Административно-территориальное деление Северо-Кавказского края в официальных документах // Донской временник / Донская государственная публичная библиотека. Ростов-на-Дону, 2010—2014.

Примітки Редагувати

http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_26.php?reg=336
ГАРО. СИФ. Собрание узаконений и распоряжений рабоче-крестьянского Правительства РСФСР. 1925 г. № 11. ст. 76 (Инв. № 3653). с. 115–140.
Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.. www.demoscope.ru. Проверено 4 мая 2018.
Поселенные итоги переписи 1926 года по Северо-Кавказскому краю / Северо-Кавказское краевое статистическое управление. Ростов-на-Дону: Гостипография им. Коминтерна Секкавполиграфтреста. 1929.
Всесоюзная перепись населения 1926 г. 1926.
ГАРО. Ф. Р-1798. Оп. 1. Д. 1419. Л. 14.
ГАРО. Ф. Р-1485. Оп. 1. Д. 638. Л. 17 об.-19.
↑ Краткая справка по административно-территориальному делению Ставропольского края с 1920 по 1992 г_.doc Краткая справка об административно-территориальных изменениях Ставропольского края за 1920—1992 гг. ^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

Це незавершена стаття про Радянський Союз.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[[http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_26.php?reg=336_http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_26.php?reg=336]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_26.php?reg=336

[2] ГАРО. СИФ. Собрание узаконений и распоряжений рабоче-крестьянского Правительства РСФСР. 1925 г. № 11. ст. 76 (Инв. № 3653). с. 115–140.

[3] Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.. www.demoscope.ru. Проверено 4 мая 2018.

[4] Поселенные итоги переписи 1926 года по Северо-Кавказскому краю / Северо-Кавказское краевое статистическое управление. Ростов-на-Дону: Гостипография им. Коминтерна Секкавполиграфтреста. 1929.

[5] Всесоюзная перепись населения 1926 г. 1926.

[6] ГАРО. Ф. Р-1798. Оп. 1. Д. 1419. Л. 14.

[7] ГАРО. Ф. Р-1485. Оп. 1. Д. 638. Л. 17 об.-19.

[:0-8] Краткая справка по административно-территориальному делению Ставропольского края с 1920 по 1992 г_.doc Краткая справка об административно-территориальных изменениях Ставропольского края за 1920—1992 гг. ^{[недоступне посилання з квітня 2019]}